Всесвітній день психічного здоров’я (World Mental Health Day) відзначається з 1992 року з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я, спрямований на поширення знань про ефективні методи зміцнення психічного здоров’я та попередження психічних захворювань. Сьогодні тема психічного здоров’я є актуальною для українців, адже в умовах постійного психоемоційного напруження особливо важливо зберігати психічну стійкість. Психічне здоров'я має першочергове значення для особистого благополуччя, підтримки здорових сімейних відносин і здатності людини зробити внесок в життя суспільства. За даними ВООЗ, від психічних розладів страждають майже 1 мільярд людей у світі, щороку 3 мільйони людей помирає через зловживання алкоголем, кожні 40 секунд одна людина у світі закінчує своє життя самогубством. Пандемія COVID-19 викликала перебої в наданні медичної допомоги в усьому світі та ще більше ускладнила і без того обмежений доступ до якісних і економічно доступних послуг з охорони психічного здоров’я, особливо в умовах війни. До Всесвітнього дня психічного здоров’я відділ медичних наук підготував віртуальну виставку «Психічне здоров’я в умовах пандемій та воєнних конфліктів».

1. Психічне здоров’я в умовах
пандемій та воєнних конфліктів

2. • Війна забирає життя й здоров’я,
розлучає людей, змушує залишити
домівки, роботу та звичне життя. Через
повномасштабне російське вторгнення
українці живуть в окупації,
перебувають у полоні, зазнають
насильства тощо. Все це впливає
на їхній психічний стан.
• За попередніми оцінками Міністерства
охорони здоров’я України, через війну
психологічної підтримки
потребуватимуть близько 15 млн
українців. У зв’язку з цим в Україні
створена Національна програма
психічного здоров’я та психосоціальної
підтримки. Мета — надати допомогу
кожному, чиє психічне здоров’я
зазнало шкоди через війну.
• За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у районах,
постраждалих від конфлікту, вже сьогодні кожна п’ята людина живе
з певною формою психічного порушення. Крім того, в українців, які
постраждали внаслідок війни ще з 2014 року, найчастіше
спостерігаються: посттравматичний стресовий розлад (32 %), депресія
(22 %), тривожність (17 %) тощо.

3. Негативні наслідки впливу війни на психічне здоров’я
• психічні розлади мають негативний вплив на поширення серцево-
судинних хвороб, діабету, артритів, астми, онкології;
• психічні розлади погіршують результати лікування хронічних хвороб та
збільшують смертність від онкологічних хвороб;
• понад 50% (у 4 рази частіше, ніж інші) осіб з психічними розладами
мають також розлади сну, що часто призводять до хвороб органів дихання;
• люди з психічними розладами більш схильні до куріння, важче кидають та
в середньому курять більше;
• в цілому звернення до лікарів, увага до власного здоров’я та
періодичність проходження рутинних обстежень падає за наявності
психічних хвороб, що призводить до пізньої діагностики хвороб та меншої
успішності їх лікування;
• ризик смерті від раку за наявності депресивних розладів зростає на 50%,
а від серцевих – на 67%;
• у людей з ПТРС більш поширені гіпертонія, стенокардія, тахікардія, інші
захворювання серця, виразка шлунку, гастрит і артрит.
• ПТСР часто спонукає до ризикової поведінки, що призводить до
зловживання алкоголем, наркотиками тощо;
• у разі важких пережитих травм окремі ризики можуть наставати на 10-
15 років раніше, ніж в середньому в популяції.

4. «Ця війна навіть після того, як закінчиться нашою
перемогою, “відіграватиметься” на психіці щонайменше
найближчі сім - десять років.
Якщо ми скоротимо цей строк чи полегшимо
наслідки, це буде ще одна велика перемога, яку ми маємо
здобути заради наших людей, які так багато пережили».
Олена Зеленська

5. Як адаптуватись до невизначеності під час
війни?
У межах «Національної програми психічного здоров’я та
психосоціальної підтримки» експерти телеграм-каналу «Подбай про
себе» надають поради. На даний час вони стосуються стресу та стану
завмирання організму під час війни.
Наперекір тривалій війні в Україні, частина громадян адаптувалися
до стресу, а дехто і досі перебуває у певній невизначеності. Вони
впевнені, що нічого не контролюють у своєму житті, і тому ніби
поставили його на паузу, відклали на невизначений термін «після
перемоги».
У психології такий стан називають завмиранням. Після стресових
ситуацій цей стан минає за 20-60 хвилин після того, як пройшла
драматична подія. Нині війна триває, а значить - загроза не минула.
Стан завмирання допомагає людині не тільки сховатися від
небезпеки, а й визначитися, як правильно реагувати на загрозу, краще
роздивитися довкола, накопичити сили та підготуватися до дії. Тобто
цей стан не поганий, якщо він з нами не постійно. Навпаки, іноді вартує
зупинитися і «завмерти», щоб не накоїти лиха. Але якщо стан
затягнувся, то, напевно, мозку не вистачає даних, людина не розуміє,
що вона може контролювати, а що ні, і малює в уяві найгірші наслідки.

8.  Не зважаючи на складну ситуацію, слід докладати
зусиль аби не допустити розвитку затяжного стресу,
що призведе до проблем зі здоров’ям, відбудеться
збій в роботі всіх систем організму.
 Щоб тримати організм в тонусі лікарі радять
антидепресивну активність, а саме спортивну, та
правильне харчування. Необхідно вживати більше
чистої питної води, яка розбавляє кров, зміцнює
імунну систему і підтримує шлунково-кишковий тракт.
В раціоні обов'язково мають бути білки, жири та
вуглеводи. Частіше слід бувати на свіжому повітрі.
Вагомим чинником для відновлення сил є якісний сон.
 Також важливо створити власний «острівець позитивного
відхилення/втечі». Це може бути дрібничка, яка потішила вас
упродовж дня, медальйон на шиї, фотографія, браслет чи,
наприклад, каблучка. Все, що нагадує вам про кращі часи та
людей, яких ви любите.
 У важкі моменти життя ви лише одним дотиком можете знайти
в цих предметах силу, почерпнуту завдяки близькій людині і
для неї. Торкніться цього предмета, згадайте щось приємне,
пов'язане з ним, заспокойтеся, почніть глибоко дихати і на
хвилю затримайтеся або сповільніться.

9. Вплив пандемії COVID-19
на психічне здоров’я
• Пандемія COVID-19 і пов’язані з нею карантинні обмеження стали
серйозним викликом для людства.
• До психологічних наслідків впливу пандемії на людину відносять депресію,
тривожність, безсоння, психічні розлади, невпевненість, фрустрацію,
неконтрольований страх.
• Підвищена тривожність, зокрема, через карантин може спричинити
відчуття невпевненості у майбутньому, страх перед іншими інфекціями,
подальшу депресію та посттравматичний стрес.
• Розчарування, нудьга та самотність. Соціальна ізоляція та фрустрація
пов’язані із карантином, зменшенням соціальних контактів та втратою
щоденних звичок. Це все може стати причиною поганого фізичного та
психічного благополуччя людини. Доведено, що тривалі періоди соціальної
ізоляції та самотність можуть стати також причиною депресії, суїцидальної
поведінки та мати негативні наслідки для психічного благополуччя.

11. Книги:
Без паніки! Як вижити, боротися й перемогти під час бойових дій:
Порадник для цивільного населення [Електронний ресурс] / Укл. : О.
Дєдик, М. Слободянюк, О. Фешовець. – Львів : Астролябія, 2022. – 160 с. –
Електрон. текст. дані. – Режим доступу:
https://astrolabium.com.ua/docs/%D0%91%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0
%B0%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8.pdf (дата звернення: 08.10.2022),
вільний. – Назва з екрана.
• Сучасна війна - виклик не лише для збройних
сил, а й для суспільства загалом та кожного
його члена зокрема. Вона може охопити значну
територію та кожної миті зазирнути в наш дім. В
умовах бойових дій доведеться навчитися
виживати за цих незвичних обставин.
• Набутий упродовж тисячоліть досвід показує,
що людина спроможна справитися з
надскладними обставинами, якщо заздалегідь
підготується до них.
• У пораднику зібрано інформацію, що допоможе
пересічним громадянам вижити, боротися й
перемогти у складних умовах бойових дій;
викладено елементарні поради, як успішно
протистояти лихові. І найголовніша з них — не
панікувати за жодних обставин!
• БЕЗКОШТОВНО ЗАВАНТАЖИТИ книгу у форматі
PDF та EPUB можна перейшовши на сайт
видавництва.

12. Внутрішня медицина і тривожно-депресивні розлади:
підручник / В. І. Денисюк [та ін.]; ред. В. І. Денисюк. – Вінниця :
Консоль, 2011. – 571 с.
Підручник присвячений дуже
актуальній проблемі сучасної
медицини – визначенню впливу
тривожно-депресивних розладів на
розвиток, перебіг, прогноз серцево-
судинних, ревматологічних,
пульмонологічних та
гастроентерологічних захворювань і
методам комплексного лікування
поєднаних хвороб із застосуванням
антидепресантів і анксіолітиків.
Аналогів такого підручника в Україні
немає.
Для студентів старших курсів
медичних вузів III – IV рівнів
акредитації, магістрів, клінічних
ординаторів, лікарів-інтернів,
курсантів, а також практичних
лікарів різних спеціальностей.

13. Лікування та профілактика COVID-19. Охорона психічного здоров'я
в умовах пандемії : навч. посіб. / ред.: О. Є. Абатуров, С. О. Крамарьов,
Л. М. Юр'єва. – Львів : Видавець Марченко Т. В., 2020. – 252 с.
• У навчальному посібнику
висвітлені сучасні погляди на
етіологію, патогенез, лікування
та питання охорони психічного
здоров’я в умовах пандемії
COVID-19.
• Цей міждисциплінарний
навчальний посібник є першим в
Україні.
• Посібник рекомендовано для
студентів закладів вищої освіти
України, педіатрів, інфекціоністів,
сімейних лікарів, психіатрів,
медичних психологів та
психотерапевтів.

14. Охорона психічного здоров'я в умовах війни : у 2 т. Т. 1
/Амер.-укр. мед. фундація; пер. з англ.: Т. Семигіна, І. Павленко,
Є. Овсяннікова, О. Тесленко – Київ : Наш Формат, 2017. – 564 с.
• Це розширене видання містить інформацію
про усі види психічного здоров’я
військових, включаючи травматичне
ушкодження мозку, розлад
посттравматичного стресу, бойовий та
операційний контроль напруження,
підготовка стійкості та інші запобігаючі
заходи, управління болем, горе, сімейну
динаміку, реабілітаційну та трудову
терапію, медикаменти, запобігання
самогубству, судову психіатрію, допомогу
ув’язненим, наркоманію, розлади
харчування, етику і роль військових
психологів та священників, а також
удосконалення військової політики та
практики у середовищі охорони психічного
здоров’я.
• Видання буде корисним для військових
лікарів і психіатрів, викладачів та
студентів медичних і юридичних
факультетів.

15. Охорона психічного здоров'я в умовах війни : у 2 т. Т.2 /
Амер. - укр. мед. фундація; пер. з англ.: Т. Охлопкова, О. Брацюк;.
– Київ : Наш Формат, 2017. – 546 с. – Бібліогр.: в кінці розд.
 У виданні описано потенційні
причини бойового стресу та види
емоційних травм; методики
діагностики та лікування
психологічних травм; способи
підвищення психологічної стійкості
медичних працівників; підготовку до
демобілізації і тренування; здатності
швидко відновлювати фізичні й
душевні сили; надання допомоги в
зоні бойових дій.
 Також розглянуто процес одужання
після фізичних та емоційних травм,
отриманих під час збройних
конфліктів; воз'єднання із сім'єю та
реінтеграцію; оперативну психіатрію;
методи запобігання самогубствам.
 Книга буде корисною для лікарів, що
допомагають військовим та цивільним
громадянам подолати наслідки війни.

16. Психіатрія та наркологія в загальній медичній практиці:
навч. посіб. / Г. М. Кожина [та ін.]. – Київ : ВСВ "Медицина",
2019. – 344 с.
• У навчальному посібнику наголошено
на важливості вивчення психіатрії в
курсі медичної освіти з огляду на те,
що на лікарів загальної практики
припадає найбільша частка
первинних звернень пацієнтів із
психічними розладами.
• Висвітлено основи вітчизняного
законодавства в галузі психіатрії та
принципи організації надання
психіатричної і медико - психологічної
допомоги особам із різними видами
психічних та поведінкових розладів.
• Акцентовано увагу на медичних і
соціальних проблемах вживання
психоактивних речовин.
• Для студентів медичних закладів
вищої освіти, лікарів-інтернів та
лікарів загальної практики - сімейної
медицини.

17. Посттравматичний стресовий розлад: навч. посіб. / О. П.
Венгер [та ін.] ; Тернопільський ДМУ ім. І. Я. Горбачевського. –
Тернопіль : Укрмедкнига, 2016. – 264 с.
• Пропонований курс допоможе краще
розуміти і розпізнавати посттравматичний
стресовий розлад (ПТСР) та докладно
ознайомить зі стратегіями надання
допомоги пацієнтам із цим станом.
• Зміст курсу розроблено з урахуванням
наукових досліджень і практичного
досвіду. Посібник адресований фахівцям
у галузі охорони здоров’я, що працюють
з особами та/або пацієнтами, які мають
ризик розвитку ПТСР; в яких уже
діагностовано ПТСР; які намагаються
подолати ПТСР, одужати від його
наслідків.
• Методика викладання курсу включає
традиційні методи навчальної роботи,
зокрема аналіз випадків з практики,
роботу в групах, колективне обговорення
і самооцінювання.

18. Герман, Дж. Психологічна травма та шлях до видужання:
наслідки насильства - від знущань у сім'ї до політичного терору:
монографія / Дж. Герман ; пер.: О. Лизак, О. Наконечна, О. Шлапак ;
пер. з англ. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. – 424 с.
• Ця книжка - результат двох
десятиліть досліджень та клінічної
роботи з жертвами сексуального
насильства і насильства в сім’ї, а
також з ветеранами бойових дій та
жертвами політичного терору. В
ній ідеться про відновлення
зв’язків: між публічним та
приватним просторами, між
індивідом та громадою, між
чоловіками та жінками.
• Книга стане незамінною для
психологів, психотерапевтів,
лікарів і тих, хто, зазнавши
насильства, шукає шлях до
видужання.

19. Соціально-психологічна реабілітація та адаптація
військовослужбовців Збройних Сил України: нормативно -
правове забезпечення /за ред. Коропатніка І. М. – Київ: «КНТ»,
2021. – 224 с.
• У збірнику законодавчих актів
упорядники зібрали в
хронологічній послідовності діючі
нормативно-правові акти щодо
правового забезпечення соціально-
психологічної реабілітації та
адаптації військовослужбовців
Збройних Сил України.
• Збірник законодавчих актів буде
корисним для адвокатів,
правозахисників, працівників
правоохоронних органів,
військовослужбовців Збройних Сил
України, представникам
громадських організацій та
психологам, а також студентам, які
вивчають право.

20. Статті:
Зозуля, І. С. Судинні неврологічні ускладнення у пацієнтів з COVID-19 / І. С.
Зозуля, В. М. Мардзвік, М. В. Мардзвік // Український медичний часопис. – 2021. – №
2. – С. 59-63. – Бібліогр. в кінці ст.
Кузнєцов, В. В. Коронавірусна хвороба 2019: неврологічні аспекти (огляд
літератури та власні дослідження) / В. В. Кузнєцов, Н. О. Скачкова // Практикуючий
лікар. – 2021. – N 2 спецвип. – С. 28-35.
Мартинова, Л. Психічне здоров’я і COVID 19 / Л. Мартинова // НейроNEWS. –
2021. – № 1. – С. 6-7.
Неврологічні ускладнення COVID-19 і противірусний імунітет: яка роль
вітамінів групи В? // Здоров’я України. – 2020. – № 20. – С. 34-35.
Нефрологічна допомога в умовах воєнного стану в Україні /Л. Д. Денова та ін.
//Нирки. – 2022. – №3. – С.21-35.
Новікова, О. В. "Постковідний синдром": неврологічні прояви та лікування
українським препаратом Когнум / О. В. Новікова // Український медичний
часопис. – 2021. – № 2. – С. 65-67.
Павелко, І. І. Дослідження розладів психологічного та фізичного здоров'я в
учасників бойових дій / І. І. Павелко, М. В. Тверезовський // Медична психологія. –
2019. – Том 14, N 4. – С. 70-74.
Стаднік, С. М. Неврологічні ускладнення коронавірусної інфекції / С. М.
Стаднік // Здоров’я України. – 2021. – № 23/24. – С. 30-31. – Бібліогр. в кінці ст.

21. Психологічна підтримка одне одного у цей непростий
час дуже важлива, це життєво необхідно для того,
щоб зберегти фізичне та психологічне здоров’я.
Бережіть себе і своїх близьких!

22. Дякую за увагу!
Віртуальну виставку підготувала головний бібліотекар
відділу медичних наук Приємська Н.Г.
Для більш детального ознайомлення з документами даної
тематики запрошуємо відвідати відділ медичних наук за адресою:
м. Вінниця, вул. Соборна, 70, III поверх
Телефон: + 38 096 107-89-35
E-mail: vinmedlib54@ukr.net