Опинитися в темряві на самоті дуже страшно. За останні шість місяців українці дізналися, як це – жити в темряві. В холодній темряві бомбосховища. На моторошних вулицях міста, де відключили світло. Люди в Україні звикають, що світло та темрява замінюють одне одного, однак внутрішню психологічну темряву, спричинену війною, змінити складніше. Кожен день залишає нові фізичні шрами. Руйнація та поранення відбуваються на очах. Значно менш помітними, але, ймовірно, більш небезпечними, є невидимі рани війни. Психічне здоров’я кожного є ключовим для загального здоров’я. Розв’язання проблем сьогодні допоможе запобігти кризі завтра. Саме про це йдеться у презентації «Психологія воєнного часу».

2.  Як зрозуміти задум та попередити інформаційно-психологічні
операції ворога?
 Що відбувається з нами, як змінюються наш настрій під час
війни?
 Як це може вплинути на кожного з нас? Як зменшити негативні
наслідки?

3.  Коли відбувається щось жахливе і
неочікуване, люди спочатку відчувають
шок, діють автоматично, по програмі
виживання. Розум намагається перебирати
варіанти майбутнього, щоб якось
підготуватися до нього - і не може цього
зробити. Планування обмежене до
декількох годин.
 Потім повертаються базові емоції, і після
шоку можуть прийти, наприклад, відчай,
жах, заперечення і т. д.
 Психологічна війна - це атака на
ідентичність кожного, на базові питання:
"хто я?", "яка моя функція?", "яке моє місце
у всьому, що коїться?", "що я маю
робити?". У військових з цим проблем
переважно немає, а от у цивільних
ідентичність - під сильним ударом.

4.  Неможливість кудись приткнутися, провина, яку зараз
відчувають багато людей, які знаходяться далеко від бойових
дій, і є атакою на ідентичність.
 На фронті страшно, але там немає місця провині, а в тилу -
деморалізує провина. І те, й інше почуття вважаються
нормальними в якихось межах. Але якщо воно «затоплює» -
психіка не справляється.
 Важливо не дозволяти провині заморожувати себе в
бездіяльності. Так, не всі зараз в лавах героїчних ЗСУ, але ми й
ЗСУ - це одне-єдине тіло. Не дозволяйте собі думати, що якісь
ваші справи, навіть, на перший погляд, незначні, неважливі для
нашої Перемоги.

5.  Зараз немає неважливої
роботи, немає неважливих
людей. Кожен може
докластися по крихті.
 Допомагати одне одному,
поширювати інформацію - теж
дуже важливо. Тримати
зв'язок, м'яко переконувати,
підбадьорювати, жартувати -
теж важливо. Берегти себе й
турбуватися про своє
виживання - неймовірно
важливо. Варити каву
клієнтам кав'ярні, дякувати,
малювати меми - усе.
 Навіть, якщо почнуть
вичерпуватися фізичні й
психічні сили, і прокинуться
відчай і страх. Це нормально,
просто продовжуйте тримати
свій сектор оборони.

7. Чи є якась червона лінія, яка дозволить
людині зрозуміти, що вже варто звернутися
по допомогу?
 Норма — це коли людина відчула емоцію і
випустила.
 Якщо людина пів дня має неконтрольований сміх чи
сльози і нічого не може робити — це і є червона
лінія.

8.  Існує два постулати: перший — приймаємо, що
життя не буде таким, як до цього.
 Другий — далі життя буде тільки кращим. Кращиим
за найпіковіший момент в минулому житті.
 Єдиний, хто може вам завадити жити краще, — ви
самі, коли свідомо відмовляєтесь від радісного
життя.
 Українці люблять страждати, а давайте свідомо
радіти. Росіяни цього точно не переживуть.

9.  Якщо ви нещодавно пережили психотравматичну
подію, вам слід якомога швидше перейти в
безпеку. Якщо маєте можливість виїхати, їдьте
туди, де немає стрілянини, де умовно тихо,
спокійно, розмірено. Дайте час вашому тілу
пристосуватися до того, що ви в безпеці, в спокої.
 Займіться рутинними справами: мийте посуд,
застеляйте ліжко, дивіться серіали, займайтеся
коханням. Почніть жити. Посттравма
проявляється не одразу, а через деякий період, і
поки вона не проявилася, вам слід зробити усе
можливе, щоб життя було безпечним і
максимально добрим.
 Групова терапія із людьми, що пережили щось
подібне, є хорошим інструментом для боротьби із
посттравматичним стресовим розладом (ПТСР).

10.  Дозволити собі відчувати. Це важливо.
Не заморозитися. Не перетворитися на попіл,
не потонути у мороці. Довіритись своїм почуттям,
не боятися.
 Здійснити ритуал прощання. Горе не дарма оточене
ритуалами. Ритуали допомагають поставити
безкрайньому плачу береги, приборкати страх, узяти
під контроль безпорадність, що розповзається в часі.
 Допомогти справою. Наш «розібраний стан» і почуття
безсилля багато в чому пов’язані з несправедливістю
та неможливістю допомогти «тоді». Але навіть зараз
ми можемо щось зробити «в пам’ять про …» і так
відчути полегшення.

11.  Важливо регламентувати надходження
інформації. Нескінченне перегляд страшних
фото кого завгодно введе в транс і жах. Це те,
що потрібно нашому ворогу. Але не нам,
правда?
 Останнє й найголовніше, що потрібно зробити
для того, щоб плани «знищення України»
провалилися, дозволити собі жити.
Це найважливіше. Багато вмираючих говорять
про те, що їм дуже хотілося б, щоб їхня смерть
не зупинила життя тих, кого вони люблять.
Навпаки, щоб дорогі серцю люди жили щасливо,
народжували дітей, втілювали свої мрії, раділи і
любили.

12. 
 316 В 66 Вокер, Н. Чому виникають конфлікти? Причини. Етапи.
Розв'язання. Наслідки / Нікі Вокер ; пер. з англ. Г. І. Базецької. – Харків
: Віват, 2018. – 80 с.
 60.5 П 24 Пелагеша, Н. Україна у смислових війнах
постмодерну: трансформація української національної ідентичності в
умовах глобалізації : монографія / Наталя Пелагеша ; Нац. ін-т стратег.
дослідж. – Київ : НІСД , 2008. – 288 с.
 66.4(4УКР) Я 94 Яцюк, О. С. Інформаційна війна як складова частина
гібридної війни : метод. посіб. / О. С. Яцюк ; упоряд. Н. Є. Лозовська ;
Центр перепідгот. та підвищ. кваліфікації працівників органів держ.
влади, органів місц. самоврядування, держ. підприємств, установ і орг.
Вінниц. обл. – Вінниця : Нілан-ЛТД, 2016. – 52 с.
 Бердяєв, М. Війна та есхатологія / М. Бердяєв // Психологія і
суспільство : укр. теорет.-метод. соціогуманіт. часоп. – 2015. – № 4. –
С. 6-11.
 Вайтхед, М. Консультирование человека в состоянии горя: модель
помощи / Марджори Вайтхед // Практична психологія та соціальна
робота. – 2003. – № 9. – С. 43-49.
 Корсак, Ю. Причини вразливості молоді в сучасній консцієнтальній
війні / Ю. Корсак // Вища школа : наук.-практ. вид. – 2017. – № 2. – С.
86-94.

13.  355 A43 Коцюруба, Р. М. Соціально-психологічна реабілітація
учасників антитерористичної операції / Р. М. Коцюруба // Актуальні
проблеми проектування, виготовлення і експлуатації озброєння та
військової техніки : матеріали Всеукраїнської науково-технічної
конференції, 17-19 травня 2017 р. / Міністерство освіти і науки України,
Вінницький національний технічний університет; редкол.: В. Ф.
Анісімов, В. В. Біліченко. - Вінниця, 2017. – С. 183-187.
 Луньова, А. Дитина і смерть: як діяти? / Анна Луньова // Дитячий
садок. – 2016. – Лютий, № 3. – С. 37.
 Маслюк, А. М. Психологія травми: практичний аспект / А. М.
Маслюк // Освіта та розвиток обдарованої особистості : науково-
методичний журнал. – 2015. – № 2. – С. 72-77.
 Панок, В. Психологічна служба системи освіти і війна / В. Панок //
Психологія і суспільство : укр. теорет.-метод. соціогуманіт. часоп. –
2015. – № 3. – С. 18-23.
 Подкоритова, Л. О. Навчальний тренінг "Прийоми психологічної
самодопомоги" / Л. О. Подкоритова // Практична психологія та
соціальна робота. – 2014. – № 12. – С. 29-43.
 Прийменко, В. Психолого-педагогічна допомога дитині у
переживанні гострої психологічної травми / В. Прийменко // Психолог. –
2007. – Жовтень (№ 38). – С. 4-8.

14. Підготувала:
Провідний бібліограф відділу
новітніх технологій,
економічних і юридичних
наук
Джуринська Т.О.