Бджільництво має надзвичайно важливе значення в житті людей. З пасік людина одержує цінні продукти, рівнозначних замінників яким немає. Це – мед, віск, квітковий пилок, прополіс, маточне молочко, бджолина отрута. Ці продукти мають високі лікувальні властивості, а також великий склад вітамінів та амінокислот. Бджільництво було одним із найдавніших занять українців. Важливими елементами були віск і мед – як харчові продукти і навіть як еквівалент данини, який сплачували селяни. Липовий, гречаний, акацієвий, з різнотрав’я – Україна може похвалитися великим розмаїттям меду. Завдяки цьому держава успішно належить до 10 країн світу, які є найбільшими виробниками та експортерами солодкого продукту. Сучасне сільськогосподарське виробництво неможливе без галузі бджільництва. Скрізь, де вирощують соняшник, гречку, ріпак, кормові, бобові, овочеві культури, у садах, на городах, під склом теплиць, на квітках комахозапилюваних рослин працюють бджоли. Відділ аграрних наук і виробництва Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами віртуальної виставки «Бджільництво – галузь з багатою спадщиною і великим потенціалом». Запрошуємо до перегляду!

2. Відділ аграрних наук і виробництва Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва пропонує всім охочим ознайомитися
з матеріалами віртуальної виставки «Бджільництво – галузь з багатою спадщиною і великим потенціалом».
Запрошуємо до перегляду!
Бджільництво має надзвичайно важливе значення в житті людей. З пасік людина одержує цінні продукти,
рівнозначних замінників яким немає. Це – мед, віск, квітковий пилок, прополіс, маточне молочко, бджолина
отрута. Ці продукти мають високі лікувальні властивості, а також великий склад вітамінів та амінокислот.
Бджільництво було одним із найдавніших занять українців. Важливими елементами були віск і мед – як
продукти харчування і навіть як еквівалент данини, який сплачували селяни.
Липовий, гречаний, акацієвий, з різнотрав’я – Україна може похвалитися великим розмаїттям меду. Завдяки
цьому держава успішно належить до 10 країн світу, які є найбільшими виробниками та експортерами солодкого
продукту.
Сучасне сільськогосподарське виробництво неможливе без галузі бджільництва. Скрізь, де вирощують
соняшник, гречку, ріпак, кормові, бобові, овочеві культури, у садах, на городах, під склом теплиць, на квітках
комахозапилюваних рослин працюють бджоли.

3. Бджільництво було відомо задовго до нашої ери. Протягом усього свого існування бджільництво проходило в
своєму розвитку кілька етапів. Дослідники виділяють три основні з них: це дике бджільництво, або початкове,
земляне, друге – це бортне, і третє – вуликове. Кожному з них притаманні свої властивості й особливості.
Початкове бджільництво було
ще неврегульованим заняттям,
яке не мало чіткої структури
або організаційної логіки.
Наші предки знаходили
бджолині гнізда і добували
дикий мед найпростішими
доступними їм засобами. Сама
бджолина сім’я після такого
видобутку знищувалася.
Наскельне
зображення з
Павукової
печери,
Іспанія,
близько 7 тис.
років до н. е.
1. Дике бджільництво (початкове,
земляне) – полювання за медом і
воском (гнізда бджіл – бджолині
стільники розшукували в дуплах
дерев).

4. 2. Бортництво. Бджільництво було улюбленим заняттям
слов’ян.
Роїлися дикі бджоли ще природним способом, по лісах,
в дуплах дерев. Спочатку селяни знаходили їх приблизно
на висоті 4-6 метрів. Прорубували отвір, викурювали
бджіл, руйнували гнізда і забирали мед.
З часом люди помічали: є «медові» дерева, в дупла
яких бджоли поверталися після розорення. Вони називали
такі дерева бортями, а дупла – бортні, що й дало назву
всьому промислу. Потім ці дерева позначали, щоб восени
повернутись до них за медом.
З часом назріла проблема охорони бортей. Щоб
уберегти мед від «зайшлих людей», бортники (власники
бортей) вирубували шматки дерев із дуплами й
прилаштовували їх поблизу своїх осель. Так з’явилися
перші нерозбірні вулики.
Такі заняття перевели цей етап у статус лісового
промислу.

5. 3. Вуликове. З часом бджільництво
почало проходити період одомашнення.
Починаючи з XIV століття замість
природних дупел, бджіл стали тримати в
дуплянках, штучно виготовлених, або
колодах. Їх робили з соснового кругляка,
видовбуючи або випалюючи середину, так
робили спеціальну порожнину, в якій жили
бджоли, і залишали отвір для
спостереження за ними. Ця колода була
прообразом сучасного вулика. Її
прилаштовували на деревах, високо над
землею, як це було характерно для
природних дупел раніше.
Почався новий етап розвитку
бджільництва - вуликове бджільництво.
Засоби збору меду також
удосконалювалися. Бджолині гнізда і сім’ї
вже не руйнувалися під час збору, вони
залишалися цілими і зимували, маючи
необхідну кількість меду.
3.1. Колодне бджільництво
(бджіл містили в нерозбірних
вуликах - колодах, дуплянках,
сапетках).

6. 3.2. Рамкове бджільництво (розведення
бджолиних сімей в розбірних вуликах з рамками,
які виймаються).
Перший у світі рамковий вулик сконструював
український бджоляр Петро Прокопович у 1814
році. У ньому рамка стала самостійною частиною
бджолиного житла. Це дозволило відкривати
вулик, оглядати та збирати мед без жодної шкоди
для комах.
Прокопович упроваджував свій винахід
насамперед у власному господарстві. Невдовзі
його пасіка стала найбільшою у світі – налічувала
10 тисяч бджолосімей.
Винахід Прокоповича поклав основу рамкового
бджолярства.
Пасіка П. І. Прокоповича.
Експозиція, присвячена П. І. ПРОКОПОВИЧУ,
винахіднику першого в світі рамкового вулика.

7. Мабуть, саме бджоли є найбільш корисними комахами нашої планети, адже завдяки їм люди з давнини мають
можливість ласувати медом. Ще в давні часи люди навчилися спеціально розводити бджіл, а мед, отриманий з їх
допомогою, протягом століть служив, як улюбленими солодкими ласощами, так і ліками, а також важливим
інгредієнтом при створенні алкогольних напоїв, таких як медовуха, що користувалася великою популярністю ще
у наших далеких предків у часи Київської Русі. Так що бджола з давнини є вірним другом людини.
По зоологічній класифікації бджола належить до сімейства жалючих, загону перетинчастокрилих, її
найближчими родичами є оси та мурахи. Забарвлення бджоли загальновідоме, вона складається з чорного фону з
жовтими плямами. А от розмір бджоли в залежності від її виду та класу може мати від 3 до 45 мм. Живуть
бджоли в дуже широкому географічному ареалі, так що легше відповісти, де бджоли не проживають, ніж де вони
живуть. Отже, бджіл немає тільки в тих місцях, де немає ніяких квітучих рослин: жарких піщаних пустелях і
холодних арктичних тундрах.
Бджоли – це колективні комахи, які живуть великими сім’ями – вуликами, мають сувору ієрархію та розподіл
праці. Склад бджолиної сім’ї включає в себе: матку, трутня, робочу бджолу.
Трутень
Бджолина маткаРобоча бджола

8. У бджолиному суспільстві панує матріархат і саме на самках повністю лежить забезпечення життя вулика, в
той час як самці (трутні), існують лише для продовження роду.
Все господарське життя вулика лежить на робочих бджолах, самках бджоли, нездатних до статевого
розмноження. Саме вони ретельно збирають нектар із квітів, захищають вулик у разі небезпеки, займаються його
облаштуванням, переносять мед і т. д.
Зоологами нарахована 21 тисяча видів бджіл. Також сімейство бджіл включає в себе близько 520 родів,
найважливішими з яких є галактиди, бджоли справжні, мегахвліди тощо. Природне розмноження бджіл
здійснюється шляхом відкладання яєць маткою, причому яйця вона може відкладати як після запліднення
трутнем, так і без такого, з тією різницею, що з незапліднених яєць з’являються трутні, а з запліднених –
повноцінні особини. Коли бджолина сім’я досягає великого розміру, відбувається її поділ – роїння. Частина бджіл
залишається на старому місці зі старою маткою, а частина з новою маткою відправляється будувати й
облаштовувати новий вулик.
Бджоли, крім всього іншого, мають велику користь в медицині, навіть їх отрута в невеликих дозах корисна при
таких хворобах як радикуліт, артрит, защемлення нервів.
Утримання бджіл в домашніх умовах вимагає немалої підготовки та знань. Якщо коротко, то важливо вибрати
правильне місце для бджолиних вуликів, щоб поблизу обов’язково знаходилися квітучі рослини.

9. Мед
Прополіс
Маточне молочко

10. Мед буркуновий
У рідкому стані світложовтого
кольору, густий приємний на смак і
запах. Після кристалізації дуже
твердіє. Район добування
буркунового меду переважно
південні області України.

11. Ріпаковий мед
Добувається в районах посіву озимого ріпаку.
На колір ріпаковий мед – жовтий,
ароматичний і густий. Дуже швидко
кристалізується. При зберіганні він часто
шумує. Для годівлі бджіл узимку не
придатний.
Гречаний мед
У багатьох районах України (Чернігівська,
Сумська, Київська, Житомирська,
Вінницька області) гречаний мед є
основною частиною взятку. Мед з гречки
дуже запашний і має своєрідний гострий
присмак, на колір темножовтий, з
червонуватим відтінком. У порівнянні з
іншими медами має більший процент води
(іноді 30–33%). При кристалізації не
твердіє.

12. Падевий мед
Падевий мед потрапляє у вулики в теплу і суху погоду,
коли на листках рослин з’являється багато солодких
краплин – паді. Її виділяють попелиці, черв’ячки та
інші шкідники, що висмоктують рослинний сік.
Зменшення або припинення виділення нектару змушує
бджіл шукати і збирати на рослинах падь. Падевий мед
темного кольору з різними відтінками. Так, з липи та
ялини він темно-зелений, верб – коричневий, дуба –
коричнево-чорний. З деяких рослин він світлий із
золотисто-жовтим (ялиця), лимонно-жовтим і яскраво-
бурим (модрина), водянисто-прозорим (гірська сосна)
кольором.
Треба зауважити, що чистосортні меди,
зібрані з одного будь-якого виду рослин,
трапляються дуже рідко, бо бджоли, маючи
наприклад взяток з гречки, можуть
одночасно збирати нектар і з інших
медоносів (конюшини, липи тощо).
Більшість квіткових медів – це суміш
меду, зібраного з кількох видів рослин, і
якщо така суміш містить у собі значну
частину меду, зібраного з одного виду
рослини, то мед дістає відповідно до цього
й свою назву (мед липовий, гречаний,
еспарцетовий тощо).

13. Україна виробляє майже 70–80 тис. тонн
меду на рік, що перевищує обсяги експорту та
споживання цієї продукції на внутрішньому
ринку та призводить до накопичення запасів.
Україна виробляє меду більше, ніж може
продати на експорт і вжити на внутрішньому
ринку, і ці залишки переходять із року в рік.
Сьогодні - це великий надлишок, який тисне на
ринок. За нашими оцінками, на руках у
пасічників від 35 до 40 тис. тонн.
Україна відправить на експорт у першому
півріччі 2020 року приблизно 20–25 тис. тонн, а
15 тис. тонн перейдуть залишками на
наступний рік.

15. Зростанню виробництва меду у світі до 2020 року сприятиме низка чинників, зокрема:
• посилення інтересу виробників до натуральних продуктів і здорового харчування (продуктів, корисних для
здоров’я, органічних продуктів, скорочення споживання цукру);
• зростання споживання в Азійсько-Тихоокеанському регіоні (його частка становить 41% і надалі очікується
щорічний приріст на 5%);
• розширення сфери застосування меду в харчовій (нові продукти й напої), косметичній і фармацевтичній
промисловості.

16. Вулик – це житло для бджіл, виготовлене людиною. У ньому
бджоли будують своє гніздо з воскових стільників, на яких
розміщуються самі, в комірках вирощують розплід, складають
кормові запаси – мед і пергу. Стінки вулика захищають їх від
впливу несприятливих погодних умов, обмежують об’єм гнізда.
Також це пасічне обладнання, яке становить основні засоби
виробництва бджільницьких господарств, ферм і пасік. Їх
призначення – створення оптимальних умов для росту, розвитку
та продуктивності бджолиних сімей, полегшення і підвищення
продуктивності праці бджолярів.
Бджоляр – це людина, яка займається розведенням
бджіл не тільки для збору меду та інших продуктів
бджільництва з вулика, таких як віск, прополіс, пилок,
маточне молочко, та ін., але й щоб запилювати
сільськогосподарські культури, або виробляти бджіл
для продажу іншим бджолярам. Місце, де знаходяться
вулики з бджолами, називається пасіка або точок.

17. Якого б типу або конструкції не був вулик, він повинен відповідати
таким основним умовам:
1. Вулик повинен відповідати біологічним вимогам бджолиної сім’ї та
надійно захищати її від несприятливих зовнішніх впливів, бути досить
великим за обсягом, щоб його легко можна було б змінювати
відповідно до сезону і характеру розвитку та продуктивності сім’ї.
2. Необхідно, щоб у вулику були дотримані розміри, що випливають з
біологічних вимог бджолиної сім’ї: відстань між стінками вулика і
бічними планками рамок 7,5-8 мм, відстань між стільниками сусідніх
рамок 35-37 мм, ширина вуличок між рамками 12 мм.
3. Окремі частини і деталі вулика повинні бути виготовлені з
дотриманням стандартних розмірів, з тим, щоб можна було легко
замінити корпус, магазинні надставки, дахи, дена, рамки і діафрагми.
4. Вулик повинен бути зручним для роботи бджоляра з найменшою
витратою праці, простим за конструкцією, легким і придатним для
кочівлі.

18. 46.91
Б 20
Баламутов, М. Є. Універсальна енциклопедія практикуючого бджоляра /
М. Є. Баламутов. – Донецьк : БАО, 2010. – 336 с.
Бджільництво – не тільки важлива галузь сільского господарства, але й чудове хобі
для того, хто небайдужий до природи і власного здоров’я. Робота з бджолами –
захоплююча справа для людей різного віку.
У цій книжці зібрано найціннішу інформацію, яка допоможе організувати пасіку й
одержувати продукти бджільництва найвищої якості. Досвідчені бджолярі також
знайдуть на сторінках видання багато корисної їнформації.
Книжку адресовано широкому читацькому загалу.

19. 46.9
Б 61
Білик, Е. В. Великий сучасний довідник бджоляра : пер. з рос. / Е. В.
Білик. – Київ : Кристал Бук, 2016. – 528 с.
Вашій увазі пропонується великий сучасний довідник бджоляра. На його сторінках
подаються відомості про життя бджолиної сім’ї, облаштування пасіки, сезонні пасічні
роботи, про боротьбу із хворобами і шкідниками бджіл, одержання меду та інших
цінних продуктів бджільництва.
При створенні книжки враховано останні тенденції сучасного бджільництва.
Корисні рекомендації професіоналів стануть у пригоді як початківцям, так і
досвідченим бджолярам.
Адресовано широкому читацькому загалу.

20. 46.9
К 66
Корж, В. Н. Полный справочник пчеловода / В. Н. Корж. –
Харьков ; Белгород : Клуб Семейного Досуга, 2016. – 416 с.
У довіднику описано основні прийоми утримання й розведення
бджолиної сім’ї, подано широкий матеріал про медоносну базу й продукти
бджільництва, розглянуто особливості сучасних вуликів та інвентар
бджоляра. Окремий розділ присвячено основним хворобам бджіл і способам
їхнього лікування.

21. 638
Л 21
Лампайтль, Ф. Введение в пчеловодство : ил. справ. / Франц Лампайтль. –
Харьков : Клуб Семейного Досуга, 2018. – 208 с.
Автор посібника – досвідчений бджоляр, дипломований інженер, європейський експерт,
автор статей і консультант з бджільництва – ознайомить із азами даної галузі сільського
господарства. Ця книга – незамінне керівництво для тих, хто тільки збирається завести
бджіл. Книга містить практичні поради, які допоможуть найбільш ефективно організувати
роботу на пасіці. Довідник дає всю необхідну інформацію з наступних питань: структура
бджолиної сім’ї, особливості її життя і потреби; поради щодо купівлі бджолосімей; вибір
відповідного місця для пасіки; підбір вуликів, рам, організація бджолиного житла; перелік
необхідного інвентарю; догляд за вуликами, підготовка бджіл і вуликів до зимівлі;
профілактика хвороб і успішне розмноження бджолиних сімей.
З цим посібником ви без зусиль освоїте базові принципи бджільництва і зможете
застосувати їх на власній пасіці.
Книга містить доступні ілюстрації і схеми.

22. 638
П 30
Петренко, С. О. Кормова база бджільництва : навч. посіб. для студентів ВНЗ /
С. О. Петренко, І. О. Петренко ; Одес. держ. аграр. ун-т. – Київ : Кондор, 2018. –
236 с.
Навчальний посібник присвячений двом важливим аспектам бджільництва – створенню
кормової бази для медоносних бджіл та запиленню ентомофільних сільськогосподарських
культур. Перша частина посібника присвячена аналізу особливостей кормової бази
бджільництва та її покращення, детальній характеристиці основних медоносних рослин,
місця їх вирощування, строків та тривалості цвітіння, медопродуктивності. Особлива увага
приділена використанню бджіл у теплицях та запиленню сільськогосподарських культур. У
кожному розділі наведений матеріал для лабораторно-практичних занять, методика їх
виконання та контрольні питання.
Рекомендується для студентів та викладачів закладів вищої освіти агрономічних
спеціальностей 201 «Агрономія», 203 «Садівництво і виноградарство» та 204 «Технологія
виробництва і переробки продукції тваринництва».

23. 46.9
П 75
Приймак, Г. М. Догляд за бджолами / Г. М. Приймак. – 3-є вид. –
Київ : Альтерпрес, 2014. – 548 с.
У книзі подано систему заходів по догляду за бджолиними сім`ями, що
утримуються у вуликах різних типів у залежності від прийнятої технології
бджоловедення. Автор викладає власний та досвід передових пасічників.
Система догляду за бджолами полягає у створенні сприятливих умов для
їх розвитку та найкращому виконанню функцій бджолиною сім`єю в
залежності від пори року. В бджільництві основою успіху є своєчасне та
професійне виконання всіх операцій по догляду за бджолиними сім`ями, які
при створенні належної кормової бази, виконанні профілактично –
лікувальних заходів, використанні досягнень селекції сприяють одержанню
сильних сімей підтриманню їх на цьому рівні протягом року та реалізації
потенційних можливостей і продуктивності.
Значну увагу приділено основним захворюванням бджіл, їх діагностиці,
способам лікування бджіл, у тому числі з використанням препаратів
рослинного походження.
Розрахована на бджолярів – як початківців, так і професіоналів.

24. 46.9
П 75
Приймак, Г. М. Технології пасічникування / Григорій Приймак. – Київ :
Альтерпрес, 2016. – 176 с.
У книзі розглядаються численні технології догляду за бджолами передових
зарубіжних пасічників та власний досвід автора книги.
Завдання технологій пасічникування полягає у створенні сприятливих умов для
розвитку бджіл, найкращому виконанню своїх функцій бджолиною сім’єю в
залежності від місцевих умов, типу вуликів, пори року. В бджільництві основою
успіху є своєчасне та професійне виконання всіх операцій по догляду за бджолиними
сім’ями, які при створенні належної кормової бази, виконанні профілактично-
лікувальних заходів, використанні досягнень селекції, сприяють одержанню сильних
сімей, підтриманню їх на цьому рівні протягом року та реалізації потенційних
можливостей по продуктивності.
У виданні детально розглядаються питання щодо виведення маток, роїння,
розмноження бджолиних сімей.
Книга розрахована на бджолярів-початківців і професіоналів.

25. 638
С 29
Селекція та розведення бджіл : навч. посіб. / М. К. Богдан [та ін.]. – Київ :
Кондор, 2018. – 228 с.
На основі сучасних досягнень науки й передового досвіду у навчальному посібнику
висвітлено сучасні методи селекції бджолиних сімей, які базуються на дослідженнях
генетики, біотехнології та інформаційних систем. Розглянуто особливості різних
прийомів добору і підбору під час чистопородного розведення, схрещування.
Наведено основні нормативні документи з організації племінної роботи в Україні та
особливості великомасштабної селекції сільськогосподарських тварин.
Посібник призначено для студентів, аспірантів і викладачів факультетів із
підготовки інженерів-технологів із виробництва і переробки продукції тваринництва,
агробіотехнологічного факультету за спеціальностями 204 «Технологія виробництва і
переробки продукції тваринництва», 201 «Агрономія», 203 «Садівництво та
виноградарство», вчених науково-дослідних інститутів, спеціалістів суб’єктів
племінної справи.

26. 638
Ш 61
Шимановский, В. Ю. Методы пчеловождения : пособие по
содержанию пчёл и устройству эффективного пчеловодческого
хозяйства / Всеволод Шимановский. – Киев : Книгоноша, 2017. – 384 с.
У книзі автор узагальнив досвід роботи бджолярів різних країн. У своєму
масштабному дослідженні автор систематизував методи, що допускають і
недопускають роїння, виклав прийоми роботи з різними типами вуликів – від
бортей, дуплянок і бездонок до сучасних вуликів Далана-Блатта, описав способи
поліпшення роботи з ними.
Особливу увагу приділив В. Шимановский приділив правильному вибору
методів ведення господарства, які повинні враховувати: умови медозбору,
кліматичні особливості місцевості, ступінь професійної підготовки бджоляра,
конструкцію вуликів і багато іншого, вважаючи ці фактори важливими
складовими для досягнення високих результатів у бджолярстві.
Ця праця вперше видана у 1916 році, витримала кілька перевидань, і як і
раніше є найбільш затребуваним посібником з вивчення методів бджоловедення
не тільки у початківців, але й у досвідчених бджолярів.

27. 46.91
Я 94
Яцук, Г. Ф. Пасіка на присадибній ділянці / Г. Ф. Яцук, Ю. Х.
Розумний, Р. П. Бомба. – Вид. 2-е. – Тернопіль : Навч. кн.-Богдан, 2014. –
144 с.
У книзі описано біологічні особливості бджолиної сім’ї, розведення та
утримання бджіл, посезонний догляд за пасікою, найпоширеніші хвороби й
шкідники бджіл та заходи боротьби з ними. Подано цікаву інформацію про
використання продуктів бджільництва.
Для пасічників-любителів і всіх, хто цікавиться розведенням бджіл.

28. Горніч, М. Проблеми систематики медоносних бджіл в Україні / М. Горніч // Укр.
пасічник. – 2020. – № 2. – С. 6–10.
Збудники, що впливають на популяції медоносних бджіл // Укр. пасічник. – 2020. – №
2. – С. 23.
Корчівець, М. Роботи у серпні / М. Корчівець // Укр. пасічник. – 2019. – № 7. – С. 22–
23.
Кузьо, Н. Послуги із запилення садів і ягідників: нові можливості для бджолярів та
аграріїв / Н. Кузьо // Агробізнес сьогодні. – 2020. – Лют. (№ 4). – С. 70–72.
Лудковська, А. Як зимують лісові пасіки / А. Лудковська // Ліс. вісн. – 2020. – № 1. –
С. 23.
Мілєнін, М. Життєдіяльність медоносних бджіл / М. Мілєнін // Укр. пасічник. – 2020.
– № 2. – С. 13–15.
Мілєнін, М. Питання технологій догляду за бджолосім’ями / М. Мілєнін // Укр.
пасічник. – 2019. – № 12. – С. 18–21.
Осташевський, Д. Конференція – розширені збори пасічників / Д. Осташевський //
Укр. пасічник. – 2020. – № 1. – С. 44–45.
Приймак, Г. М. І медоноси, і ліки / Г. М. Приймак // Пасіка. – 2020. – № 2. – С. 28–29.
Продуктивне бджільництво / підгот. В. Г. Петруша // Пасіка. – 2019. – № 11/12. – С.
2–3.
Цікава, В. Літні та зимові бджоли / В. Цікава, М. Романенко, Ю. Санін // Пасіка. –
2020. – № 7. – С. 12–13.

29. При підготовці
віртуальної виставки
були використані
ресурси мережі
ІнтернетПідготувала бібліотекар
відділу аграрних наук і
виробництва
Катерина Тулгаєва