З приходом весни, наближається одне з найбільших християнських свят –Великдень. Всі ми чекаємо це свято з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями. Адже ця подія – Воскресіння Ісуса Христа – є фундаментом віри, яка змінила розвиток та життя людства. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос. Світле Воскресіння прийнято наповнювати добрими справами, світлими думками та радісним співом і взаємними привітаннями: "Христос Воскрес!" – "Воістину Воскрес!" До вашої уваги працівники відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонують віртуальну виставку «Великодня радість землю обіймає».

2. 
Великдень, Пасха. Воскресіння Христове –
найдавніше християнське свято. Пасхальне ягня в юддеїв
стало прообразом Христа, тому Христос іменується
ще Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою.

3. 
Християни іменують Великдень «святом свят і торжеств». Пасха
радість для живих, і мертвих. Коли Ісус Христос воскрес, то цим
переміг смерть і зло, подарував надію, що всі люди силою Його
воскресіння теж воскреснуть.

4. 
Єременко О. Христос воскрес! Воїстину воскрес! / О. Єременко
// Домінанти духовного світу українців : навч. посіб. для студ.
вузів / упоряд.: Л. Горболіс, О. Єременко. – Суми, 2010. – С. 96–124.
Здавна в нашому народі свято Великодня поєднується
язичницькі та християнські традиції.
За тиждень до свята у Вербну неділю вшановують
вхід Господній до Єрусалима. У цей день, нарізають
вербові гілки і несуть їх до церкви, щоб посвятити. За
християнським вченням, напередодні Пасхи Ісус
Христос в’їхав до Єрусалима, його вітали, встелюючи
шлях пальмовими гілками.
Оскільки в Україні пальми не ростуть, то вибір
наших пращурів припав на червону вербу, яка навесні
починає зеленіти найпершою. Ще за язичництва вербу
вважали тотемною рослиною, вірили, що вона оберігає
від багатьох хвороб і нещасть, символізує вічність
буття.
Ще багато цікавого можна дізнатися із статті
О. Єременко про духовний світ притаманний
ментальності українців.

5. 
Великдень: звичаї, обряди, страви / автор- упоряд. Я. Музиченко. –
Вид. 2-е, випр. – Львів : Свічадо, 2011. – 160 с. : кольор. іл.
Традиційно вважають, що готуватися треба до
Великодня сім тижнів Великого Посту, насправді це
треба робити упродовж усього життя.
Видання допоможе підготуватися до
найвеличнішого свята – Христового Воскресіння, а
також розповість про його релігійний сенс, символіку,
українські звичаї та обряди, пов’язані з Великоднім
циклом (від початку Великого посту – до Трійці).
Завдяки цій книзі ви дізнаєтеся, як традиційно в
Україні готувалися до Великого Посту і як саме
постили, які особливості великопосних та Пасхальних
богослужінь, а також навчитеся великодніх пісень та
веснянок.

6. 
На Великдень сонце грає : оповідки, біблійні перекази, легенди,
вірші, гаївки, писанки, сценарії, рецепти пасок / упоряд. І. О.
Клід. – Тернопіль : Навч. кн.-Богдан, 2011. – 112 с. : іл., ноти.
Великдень в Україні відзначали надзвичайно
урочисто. Сяяли чистотою хати і подвір’я.
Готували спеціальні обрядові страви, головними з
яких були пасха та крашанки. Увійти у свято
потрібно було з чистим серцем і чистими
помислами. Тому в перші та останні дні посту
просили одне в одного прощення за заподіяні
кривди.
Разом з людьми на Великдень торжествує
природа. Цього дня, за повір’ям, грає веселкою,
красується сонечко, вода в річках стає цілющою.
Збірочка, яка виткана з перлин народної
творчості, дасть можливість глибше пізнати й
вивчити фольклор, історію та традиції святкування
нашими предками Великодня.

7. 
Круковська, В. І. Святкуємо Великдень / В. І. Круковська. –
Львів : Євросвіт, 2001. – 60 с. : іл.
Великдень – свято, яке в християнському
календарі не має визначеної дати. Його відзначають
щороку в Світлу Неділю навесні, вираховуючи за
місячним (і сонячним) календарем.
В перші століття свято відзначали не всюди в
один день. Першим Вселенським і Антіохійським
Помісним Соборами було встановлено правило про
одночасне святкування у всіх церквах.
Із тієї пори Великдень святкують у перший
недільний день за весняним повним місяцем, що
буде в день весняного рівнодення або безпосередньо
після нього, але не раніше весняного рівнодення.
Книга містить вірші, сценарії, забави, гаївки,
присвячені Великоднім Святам, святкування
Великодня в родинах, у гуртах молоді з дітьми, а
також розповідь про традиції святкування
Великодніх свят.

8. 
Артюх, Л. Звичаї українців у народному календарі
/ Л. Артюх. – Київ : Балтія-Друк, 2012. – 224 с. : кольор. іл.
Імовірно, що традиція влаштовувати пишні свята
на честь пробудження природи, склалася на
слов’янських землях ще в дохристиянську добу. Із
запровадженням на Русі християнства на зміну їм
прийшов Великдень. Відомі й інші його назви – Пасха,
Паска.
Великодні обряди в Україні також об’єднані
концепцією народження нового життя, відродження,
воскресіння природи, людини, Бога, що пройшли
випробування смертю.
Паска («папушник»), «баба великодня»). Головним
і найшанованішим атрибутом свята в українців був і
залишається хліб. Наш народ ще в часи Київської Русі
віддавав перевагу досконалому і смачному продуктові
– вчиненому хлібові.
Автор книги рекомендує старовині та нові рецепти
пасок з дріжджового тіста та сирних пасок.

9. 
Клід, І. О. Мамина пасочка / І. О. Клід ; худ. Н. Окрепка. –
Тернопіль : Підруч. і посіб., 2006. – 64 с. : іл.
Вранці на сході сонця розпочинається посвячення
паски: рядочком горять свічки на святкових
різнобарвних кошиках, наполовину прикритих яскраво
вишитими рушниками.
Стелиться великодня мелодія Господня, веселіше
гомонять дзвони на всю околицю. Священик кропить
свяченою водою все, що принесли люди.
Освятивши паски, усі поспішають додому, щоб
сповістити про велику радість і тільки взаємні вітання та
поцілунки порушують ранкову тишу.
Авторка пригадує святкування свята Паски в своїй
родині, яка дотримувались Великодніх традицій дуже
сурово.

10. .
Легенда розповідає, що в Італії Марія Магдалина прийшла до
імператора Тиверія (14-37 р) і розповіла йому про життя, чудеса і вчення
Христа, про Його неправедно засудженого іудеями, про малодушність
Пилата. Імператор засумнівався в диво Воскресіння і попросив доказів.
Тоді вона взяла яйце, і, подаючи його імператору, сказала: «Христос
Воскрес!» При цих словах біле яйце в руках імператора стало яскраво-
червоним

11. 
Манько, В. Українська народна писанка / В. Манько. –
Львів : Свічадо, 2008. – 47 с.
Писанка – абсолютно унікальний витвір народного
генія. ЇЇ дарували на знак перемир’я, побажання
здоров’я, краси, сили, врожаю, застосовували як
запобігання від стихійного лиха.
Символічне значення писанки складається з двох
складових частин:
- із значення самого яйця, в якому є живий
зародок півня (сонячної птиці);
- із значення написаних на ньому символічних
знаків.
Тому писанки ніколи не варили і не вживали у їжу.
Багато цікавого пізнаєте з книги про історію та
техніку розпису писанки.

12. 
Верхова, М. Писанки Поділля / М. Верхова ;
фот. В. Слободянюк ; Упр. культури і мистецтв Вінниц. ОДА,
Вінниц. обл. центр нар. творчості. – Львів : Колесо, 2013. – 192 с.
Цей унікальний альбом представляє писанкові
взірці окремого етнографічного регіону –
Поділля, – що їх зафіксували збирачі творів
українського народного мистецтва, починаючи з
кінця ХІХ–ХХ ст.
Виокремлена з усього розмаїтого українського
писанкового масиву, подільська традиція постає
самобутнім і окремішним мистецьким явищем.
Реалізувала ідею цього альбому, відшуковуючи
та відтворюючи писанкові взірці на яйці,
вінницька художниця та писанкарка Марина
Верхова.

13. 
Пасхальный стол. Лучшие блюда к светлому празднику
/ сост. А. Вербицкая. – Харьков ; Белгород :
Клуб Семейного Досуга, 2016. – 320 с.
Обряд розговиння у різних місцевостях України
відбувається по-різному. Найстарішою формою
цього обряду, є такий: господар обходить тричі
навколо столу з мискою, наповненою «свяченим».
Ставши обличчям до святих образів, він розрізає на
тарілці кілька свячених яєць і кінчиком ножа або
ложкою підносить частину яйця до рота кожному
членові родини, примовляючи:
«Дай, Боже, ще й на той рік дочекатися світлого
праздника Воскресіння Христового в щасті і
здоров’ї!».
Такий обряд розговіння затримався на Поділлі,
Волині та в західній Галичині.
В книзі є рецепти страв до святкового столу.

14. 
Великодні страви / уклад. І. М. Тумко. – Харків : Віват, 2018. –
46 с. : кольор. іл. – (Bon Appetit).
«…Разом с паскою, в котру встромлена галузка свяченої
верби і воскова свічка, – тарелі яєць, пофарбованих у різні
кольори; начинене порося з хроном у зубах, а по боках його –
зелень і овочі; смажена гуска, гиндик, телятина, вуджена
свиняча шинка, ковбаса, сало, шматок чорного хліба, солодкі
пиріжки, сир,сметана, сіль, карафка з горілкою, наливки. Під
вагою великодніх наїдків та напоїв гнуться столи, і все це не
знімається протягом цілого тижня»: писав про сяткування
Паски в Україні відомий дослідник О. Терещенко.
Спираючись на віковий кулінарний народний досвід,
сучасні кухарі винаходять нові страви, що відрізняються
вишуканістю смаків і форм, використовуючи, а не
перекреслюючи традиційні.
В книзі заходяться рецепти до святкового столу.

15. Підготувала бібліотекар І кат. відділу
документів із гуманітарних, технічних та
природничих наук Заря Л. І.