Українські народні та обрядові свята

2. Завершити показ

3. Святий Миколай - 19 грудня
Зимовий день Святого Миколая - одне
із найбільш шанованих християнських
свят на Русі.
Напередодні цього дня діти згадують
усі свої добрі та погані вчинки, а також
пишуть листи до Святого Миколая.
Святий Миколай завжди приходить
вночі. Слухняних діток під подушкою
чекають гостинці, а от бешкетникам
варто задуматися про свою поведінку
та чекати в подарунок тільки різочку.

4. Коляда
Коляда — опікун зимового
золотосяйного сонця Дажбога.
Напередодні Різдва кожна сім’я
починає готуватися до вшанування
Коляди, бо саме на Свят—Вечір він
приходить у кожну оселю.
Одне з важливих подій цього
періоду - це колядування.
Колядування йшло майже протягом
усіх святок. Але пік припадав на
день перед Колядою.

5. 13 січня відзначають українці
Новий рік - Щедрий вечір (свято
преподобної Меланії, або
Меланки). Вважалося, що
Меланка-Вода приходить на
Щедрий вечір разом із Василем-
Місяцем сповістити господарів
про наступні торжества та
справити гостини.
У цей день, за традицією,
хлопці й дівчата знову ходили від
хати до хати, щедруючи -
бажаючи господарям щедрого
вечора, доброго здоров’я та
добробуту у новому році.
Щедрівки

6. Засівання - 14 січня
14 січня в Україні святкують
Старий Новий рік - Новий рік
за старим стилем, або
Василя — покровителя
хліборобства. Зранку
хлопчики, яким ще не
виповнилось 14 років,
засівають власну хату житом
чи пшеницею, а потім ідуть
засівати до сусідніх осель.

7. Хрещення Господнє — третє і завершальне
велике свято різдвяно-новорічного циклу,
яке в народі має назву Йордан, або
Водохреща.
За день до Водохреща віруючі постять, а
18 січня відзначають Водохресний Вечір.
Існує звичай для всієї родини збиратися за
столом. В день Хрещення святять воду у
всіх церквах, а також освяченню підлягають
всі джерела води, такі як річки, ставки та
озера.
Існує повір'я, що свята вода очищає і
зцілює.
Водохреща (19 січня)

8. 15 лютого - Стрітення
На Стрітення, за народними
уявленнями, зима іде туди, де було
літо, а літо - де була зима. Дорогою
вони зустрічаються і говорять між
собоюю При зустрічі стара Зима і
молоде Літо сперечаються між собою -
кому йти, а кому вертатися? Якщо до
вечора стане тепліше - Літо
пересперечало Зиму, а якщо
холодніше - Зима. "

9. Масляна Останній тиждень перед Великим
постом називається Масляна або
Колодій.
Це давньослов'янське свято
проводів зими, пристосоване
християнською церквою до тижня
перед Великим постом і пов'язане зі
звичаєм веселитися та готувати
певні страви. Основою обрядовою
стравою Масляної були вареники з
сиром, які споживалися з маслом чи
сметаною. Пекли також гречані
млинці, заправлені смальцем. Ними
частували протягом усього тижня.

10. Вербна неділя
Неділя за тиждень перед Великоднем
називається "Вербною", "шутковою" або
"квітною".
За християнським вченням у цей час Спаситель
Христос уїжджав до Єрусалиму на ослику, і
миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим
листям.
Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх
замінили вербовими гілками. Це дерево здавен
вельми шановане серед нашого народу, тому що
воно перше сповідає про прихід весни і має
цілющі властивості. У Вербну неділю святять
вербу.

11. Великдень
Великдень - одне з найбільших й
найшанованіших після Різдва
християнських свят. Воно приурочене
воскресінню Христа. У давнину
Великдень вважався святом бога Сонця -
Ярила.
Звичай пекти паски та фарбувати
яйця виник також дуже давно. Під час
урочистого обходу храму святять паски,
крашанки та різний наїдок. Потім усі
розходяться по домівках, щоб сповістити
одне одного про велику радість та
привітати зі світлим урочистим святом.

12. Івана Купала – 7 липня
Це свято припадає на день літнього
сонцевороту, тому символізує
народження літнього сонця - Купала і тим
самим завершує панування весняного
сонця - Ярила.
У надвечір'я дівчата гадають на
судженого - кидають у воду свої вінки,
а хлопці повинні їх дістати. Хлопці
спускають з гори вогняне колесо-сонце
(символ літнього сонцевороту). Дівчата
навколо свого гільця водили хоровод,
співаючи купальських пісень, і усі разом
стрибали через вогнище

13. Трійця або Зелені свята
Зелені свята — українська назва
християнського свята Трійці, що
відзначається на 50-й день після Паски.
Обрядовість Зелених свят знаменувала
завершення весняного і початок літнього
календарного циклу. Напередодні
зеленої неділі, у суботу, що називалася
клечаною, обов'язково прикрашали
подвір'я та господарські будівлі
клечанням — зеленими гілками клену,
верби, липи. Троїцькі розваги
починалися з понеділка і тривали цілий
тиждень

14. Спас - 19 серпня
Це народне свято східних слов'ян
відоме з давньоруських часів. У це
свято за древнім церковним
звичаєм святять груші, яблука,
мед і обжинкові вінки або жмут
колосся жита й пшениці. Тому в
народі цей день називають Другим,
або Яблучним, Спасом. За
народними прикметами, Яблучний
Спас означає настання осені і
перетворення природи.

15. Обжинки - 28 серпня
Жнива скінчилися. Поля
густо вкриті копами.
Обжинки (Дожинки,
Перша Пречиста, Велика
Богородиця) — стародавній
український народний
звичай.
Обжинки розпочиналися
оспівуванням останнього
зжатого снопа

16. Пречиста - 21 вересня
Це свято ще називають
“осениною” – адже цього дня
за народним календарем
настає осінь. Свято Другої
Пречистої традиційно
вважається жіночим святом,
коли жінку належить
вшановувати як продовжувачку
роду. Також з цього дня вже
можна було засилати сватів
до дівчат.

17. Покрова 14 жовтня
Для козаків Покрова була найбільшим
святом. Цього дня відбувалися вибори нового
отамана.
З 1999 року свято Покрови в Україні
відзначається як День українського козацтва, з
2014 року на свято Покрови призначено День
захисника України.
“Покрова накриває траву листям, землю
снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним
вінцем". В українських селах і досьогодні
дотримуються давньої народної традиції
справляти весілля після Покрови.

18. Дякую за увагу !
Джерела:
http://traditions.org.ua
http://doshkolenok.kiev.ua/paskha-velykden/384-pro-velykden-
dlya-doshkilnykiv.html