research methods

1. План
Вступ
1. Взаємодія антиген-антитіло
1.1 Реакції аглютинації
1.2 Реакції преципітації
2. Одержання чистих антитіл
3. Визначення комплемента
4. Виділення популяцій лімфоцитів
5. Методи визначення ефекторних клітин

2. Вступ
В наш час імунологічні методи (ІМ) широко
застосовуються в медицині та наукових
дослідженнях.

3. 1. ВЗАЄМОДІЯ АНТИГЕН-АНТИТІЛО
Більшість ІМ діагностики антигенів або антитіл
базується на взаємодії антигена з антитілом , яка
відбувається між активними центрами антитіл та
детермінантними ділянками антигену.
В результаті взаємодії утворюється комплекс
антиген – антитіло.

4. 1.1 Реакції, засновані на феномені
аглютинації.
Аглютинація представляє собою склеювання
клітин або окремих частинок - носіїв антигену
за допомогою імунної сироватки до цього
антигену.

5. Реакція аглютинації бактерій з
використанням відповідної
антибактеріальної сироватки відноситься
до найбільш простих серологічних реакцій.

6. Реакції аглютинації для визначення
групи крові і резус-фактора засновані на
взаємодії алоантитіл (ізоантитіл) і
антигенів еритроцитів.

7. 1.2 Реакції, засновані на феномені
преципітації
Преципітація відбувається в результаті
взаємодії антитіл з розчинними антигенами.

8. Реакція преципітації в гелі за
Оухтерлоні
Метод Оухтерлоні : а - лінії преципітації, при дифузії двох
однакових антигенів (АГ) назустріч антитілам (АТ), плавно
зливаються один з одним; б - лінії преципітації, при дифузії
двох різних антигенів назустріч антитілам, не зливаються, а
пересічні між собою , «не помічають» один одного.

9. Реакція імуноелектрофореза
Використовується в основному для визначення
моноклональних імуноглобулінів.

10. Метод радіальної імунодифузії
(за Манчіні)
Кількість і співвідношення імуноглобулінів
окремих класів у біологічних рідинах
відображають стан В-системи.

11. ОДЕРЖАННЯ ЧИСТИХ АНТИТІЛ
У 1975 р. імунологи Георг Келер і Цезар
Мільштейн вирішили отримати гібрид
нормальної АУК і пухлинної клітини.

12. Гібридомна технологія

13. ВИЗНАЧЕННЯ КОМПЛЕМЕНТА
Комплемент (С) являє собою складну систему
головним чином неактивних білків крові. Процес їх
активації (по класичному шляху) запускається
утворенням комплексу антиген-антитіло (АГ-AT) і
відбувається у вигляді ланцюгової реакції: комплекс
АГ-АТ + С1 + С4 + С2 + С3 + С5 + С6 + С7 + С8 + С9.

15. ВИДІЛЕННЯ ПОПУЛЯЦІЙ ЛІМФОЦИТІВ
Існують наступні методи
виділення лімфоцитів:
- центрифугування в градієнті
густини;
- розеткоутворення;
- пеннінг;
- магнітне розділення.

16. Центрифугування в градієнті
густини
Цей метод базується на різній густині клітин крові.
Лімфоцити мають меншу густину ніж еритроцити
та гранулоцити.

17. Розеткоутворення
Метод базується на
тому, що
лімфоцити деяких
субпопуляцій
несуть рецептори,
які звязуються з
еритроцитами.

18. Пеннінг
Пеннінг представляє
собою різновид
афінной
хроматографії.

19. Магнітне розділення
Магнітні гранули
вкриті спеціальними
антитілами (наприклад,
анті-CD4), які
звязуються з
лімфоцитами.

20. МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ
ЕФЕКТОРНИХ КЛІТИН
Використовують наступні методи:
- визначення бляшкоутворюючих клітин
- метод ELISPOT
- тест стимуляції лімфоцитів
- цитотоксичний тест з вивільненням хрому

21. Визначення бляшкоутворюючих
клітин

22. Метод ELISPOT

23. Тест стимуляції лімфоцитів

24. Цитотоксичний тест з
вивільненням хрому

25. Дякую за увагу