Серологічні реакції, які застосовують для діагностики вірусних захворювань, протозойних інфекцій. Імунохімічні методи дослідження. Критерії діагностики.

2. Реакція зв’язування комплементу
Вона належить до непрямих двосистемних
гетерологічних реакцій і ґрунтується на принципі
взаємодії комплементу із специфічним комплексом
антиген-антитіло. Внаслідок цього не відбувається
гемолізу сенсибілізованих еритроцитів.
Гемоліз - руйнування еритроцитів крові з виділенням в
навколишнє середовище гемоглобіну. У нормі гемоліз
завершує життєвий цикл еритроцитів (120 діб) і
відбувається в організмі людини і тварин безперервно.
Комплемент - термолабільний неспецефічний
антибактеріальний фактор. Комплекс складних білків,
постійно присутніх в крові.

3. Реакція включає дві фази
У I фазі реакції (специфічній) зв'язування комплементу шуканий Аг (або AT) реагує з
діагностичною антисировоткою (або Аг- діагностикумом) і комплементом. Утворений комплекс Аг-
АТ зв'язує комплемент.
У фазі II реакції (індикаторна) визначають наявність вільного комплементу внесенням в
реакційне середовище гемолітичної системи - еритроцитів барана і гемолітичної сироватки, що
містить AT до них. Якщо Аг і AT не відповідають один одному і не утворюють імунних комплексів,
то зв'язування комплементу не відбувається. В цьому випадку вільний комплемент взаємодіє з
компонентами гемолітичної системи. Наслідок цього - гемоліз індикаторних клітин (феномен
«лакової крові») - реакцію вважають негативною.
Якщо у фазі I реакції AT і Аг відповідають один одному, то утворюються імунні комплекси, що
пов'язують комплемент, руйнування еритроцитів після внесення гемолітичної системи не
спостерігають і реакцію вважають позитивною.

4. Реакція гальмування гемаглютинації
Реакція базується на здатності блокувати гемаглютинуючі
властивості вірусів за допомогою специфічних антитіл. У
результаті цього спостерігається затримка аглютинації
еритроцитів.
Компонентами реакції є невідомі антигени (вірусмісткий
матеріал), який може бути збагачений пасажами в культурі
клітин, лабораторних тваринах або курячому ембріоні,
специфічні імунні противірусні (або проти окремих вірусних
антигенів) сироватки, еритроцити. Для розведення
компонентів реакції використовують забуферений
фізіологічний розчин (рН 7,2-7,4). Еритроцити отримують із
крові птахів (кури, гуси), ссавців (гвінейські свинки). Їх тричі
промивають у стерильному фізіологічному розчині та
зберігають у вигляді 0,5-1,0 % суспензії. З метою їх
стабілізації еритроцити попередньо обробляють формаліном
або глутаровим чи акриловим альдегідом.

5. Імунні сироватки попередньо позбавляють
неспецифічних інгібіторів, прогріваючи при температурі
56 °С протягом 30 хв (для видалення термолабільних
інгібіторів) або обробляючи розчинами перйодату калію
чи натрію, бентонітом, каоліном та іншими.
Реакцію ставлять у пробірках або спеціальних
полістиролових планшетах з луночками. Постановці
реакції передує визначення активності вірусного
антигена, який титрують за допомогою РГА. У досліді
використовують робочу дозу антигена, яка дорівнює від
4 до 8 ГАО (ГАО – гемаглютинуюча одиниця –
максимальне розведення антигена, яке повністю
аглютинує стандартну суспензію еритроцитів).
Позитивною реакцією вважають утворення червоного
зернистого з нерівними краями осаду, який дифузно
розташовується на дні пробірки. Про негативний
результат свідчить наявність компактного осаду у
вигляді “ґудзика” на дні пробірки або лунки, який може
стікати при її нахиленні. При частковій аглютинації
утворюється осад у вигляді кільця.

6. Імуноферментний аналіз — це вид аналізу,
за допомогою якого виявляється комплекс
«антиген — антитіло», який виробляється
коли організм уражений вірусом. Цей
комплекс утворюється завдяки імунологічній
реакції антигену з відповідним антитілом.
Метод ІФА-тестування визначає
імуноглобуліни двох типів: M і G. Якщо
виявляється M, то це говорить про гострий
процес захворювання, якщо G — то людина
перехворіла або інфікувалася вірусом і
виробилися антитіла до цього захворювання.

7. Переваги ІФА
Дана методика має ряд незаперечних переваг:
•Дозволяє виявити широкий спектр інфекцій.
•Швидке отримання результату.
•Висока точність.
•Раннє виявлення захворювання.
•Моніторинг лікування.
•Для проведення аналізу необхідно мінімум
досліджуваного матеріалу.
•Висока чутливість методу дозволяє проводити
діагностику з точністю до 90%.
•Автоматизація всіх процесів проведення
лабораторного дослідження, виключає ймовірність
помилки в тестуванні.
•Доступна вартість проведення діагностики

8. Основні варіанти ТІФА (твердофазний імуноферментний аналіз)
Непрямий ТІФА ТІФА на основі IgM-захвату "Сендвіч"-ТІФА
Комбінований IgM-захват Конкурентний ТІФА

9. При реакції радіального гемолізу відбувається
взаємодія вірусних антигенів, які адсорбовані на
еритроцитах, суспендованих в агарозному гелі, з
антитілами, що внесені в лунки і дифундують в шар
агару. При цьому утворюються специфічні імунні
комплекси на поверхні еритроцитів. У присутності
комплементу спостерігається лізис еритроцитів і,
відповідно, утворення зон гемолізу навколо
лунок. Реакцію оцінюють за допомогою
стереоскопічної лупи. При позитивному тесті діаметр
зони гемолізу навколо лунки може досягати 2 мм і
більше. При відсутності гемолізу або його діаметрі
менше 2 мм реакцію розцінюють як негативну.
Вважається, що за своєю чутливістю ця реакція не
поступається РГГА.