Craspedacusta sowerbii – новий вид у фауні річки прут

1. 1
Відділ освіти, молоді та спорту Герцаївської районної державної
адміністрації
Екологічний проект
Craspedacusta sowerbii – новий вид у фауні річки Прут
Виконавець
учениця 10-го класу
Годинівського НВК
Спатару Віталіна Віталіївна
Науковий керівник
Прескуре Василь Дарійович
Годинівка 2016

2. 2
Вступ
У зв’язку з антропогенною діяльністю людини на планеті, різні види тварин
і рослин опинилися в різних місцях на різних континентах.
Отже актуально на сьогоднішній день залишається проблема інвазійних
видів, які потрапляючи в інші екосистеми викликаючи проблеми. Практичне
значення роботи полягає у вивченні її впливу на інші види тварин басейну
річки Прут.
Мета роботи: вивчення пристосовуваності виду Craspedacusta sowerbii до
умов навколишнього середовища басейну річки Прут та її вплив на місцеву
фауну.
Завдання:
 З’ясувати як вид медузи Craspedacusta sowerbii потрапила в наш
край;
 Дослідити ії пристосування до умов навколишнього середовища
басейну річки Прут;
 Дослідити ії вплив на аквафауну водоймищ в яких вона потрапила
Обꞌєктом дослідження: гідроїдна медуза Craspedacusta sowerbii , Lankester
1880, яка потрапила до нас з басейну річки Амазонка Південної Америки.
Предмет дослідження: інвазійний вид Craspedacusta sowerbii, Lankester
1880.

3. 3
Основна частина
Craspedacusta sowerbii (лат.) - Вид гідроїдних із загону лімномедуз
(Limnomedusae). Один з небагатьох видів стрекаючі, що освоїли прісні води і
при цьому зберегли метагенетичний життєвий цикл - чергування покоління
поліпів і покоління медуз.
Вперше Craspedacusta sowerbii були описані в 1880 році в Лондоні,
коли медуз цього виду виявили в належить Лондонському ботанічному
суспільству басейні, де утримували водні тропічні рослини.
Пізніші знахідки виявили широке поширення виду в прісних водоймах
Європи, Азії, Австралії, Північної та Південної Америк, крім того, відомі
випадки виявлення Craspedacusta sowerbii в акваріумах.
Традиційно величину сучасного ареалу пояснюють ненавмисної
інтродукцією людиною, вказуючи в якості вихідної області поширення
водойми Південної Америки або верхів'я річки Янцзи (Китай). Як правило,
медуз виявляють в стоячих і слабо проточних водах, хоча відомо, що поліпи
здатні існувати і в водоймах з швидкою течією .
Життєвий цикл Craspedacusta sowerbii являє собою чергування
поколінь поліпів, що мешкають на дні, і медуз, вільно плаваючих в товщі
води.
Життя останніх протікає шляхом латерального брунькування поліпів і
носить нерегулярний характер, маючи місце далеко не в усі роки. Крім того,
часто геміпопуляція медуз виявляється представлена особинами лише однієї
статі.
У разі успішного розмноження викинуті медузами в воду гамети
зливаються і з зиготи розвивається личинка-планула, яка деякий час повзає
по дну, а потім прикріплюється і розвивається в поліпі. Поліпи, крім
самовідтворення і освіти медуз, при несприятливих для існування умовах

4. 4
здатні утворювати подоцісти - покриті хітинової кутикулою маси клітин, які
виступають в якості покояться стадій.
Розміри поліпів, що існують поодинці або в формі невеликих колоній
(від 2 до 7 особин), зазвичай складають від 0,25 до 1,2 мм, хоча існують
згадки про особинах висотою до 6 мм. Вони мають кеглевідной формою і
позбавлені щупалець. На вершині ротового конуса поліпа розташоване
чотирикутне ротовий отвір, оточене численними жалкі клітини, які служать
для лову планктонних організмів. Прикріплення до субстрату забезпечує
одягає заснування колонії хітинова кутикула - перидерма.
Форма тіла щойно відбрунькувалася медузи (близько міліметра
діаметром) близька до кулястої, але в ході росту змінюється, переходячи в
сплюснутую півсферу при діаметрі до 20 мм. Крім того, в ході розвитку
значно збільшується число щупалець (з 16 до 500), а також закладаються і
збільшуються в числі відсутні у молодих особин органи рівноваги -
статоцисти. Як і у інших представників сімейства Olindiasidae, віночок
щупалець значно зміщений на верхній стороні парасольки. З чотирма
радіальними каналами травної системи асоційовані статеві залози, що
володіють формою звисаючих в порожнину парасольки кишень. Ротовий
хоботок добре розвинений і видається за межі парасольки .
Медуза Craspedacusta sowerbii Lankester, 1880 – перша прісноводна
медуза, що стала відомою вченим; вона походить із басейну ріки Янцзи, є
інвазійним видом, що у другій половині ХХ сторіччя поширився по всіх
континентах з баластовими водами кораблів.
Цикл розвитку виду має полипоїдну й медузоїдну стадії, причому
остання триває лише біля 2 місяців, оскільки медузоїдна форма з'являється в
товщі води при температурі 26°С.

5. 5
Поширення в Україні
Перший випадок виявлення медузи у водоймах України відноситься до
1979 р., коли медуза була знайдена в водоймі-охолоджувачі Чорнобильської
АЕС. У наступні роки медуза була виявлена також у районі скиду теплих
вод Трипільської ГЕС у Канівському водосховищі, у водоймі-охолоджувачі
Хмельницької АЕС та інших водоймах.
У ХХІ сторіччі в засобах масової інформації стали з'являтися
повідомлення очевидців про випадки скупчення великої кількості медуз у
водосховищах Дніпровського та Волзького каскадів. Можливою причиною
збільшення чисельності медуз є помітне зростання температури води в літній
період в останні роки. Небезпека безперешкодного розмноження медуз
полягає в тому, що об'єктом їхнього харчування є зоопланктон. У
сприятливих умовах медузи здатні споживати до чверті всієї продукції
зоопланктону, що створює гострий дефіцит харчування для риб-
планктофагів.
Таким чином вивчення стану і тенденції розвитку популяції
прісноводної медузи у водоймах має велике практичне значення.

6. 6
Практична частина
Матеріали та методи дослідження:
Для вивчення популяції медузи «Краспедакуста совербій» у прибережних
затоках ріки Прут, що на околиці с. Банчени Герцаївьского району на протязі
літа 2016 року спостерігали за їхньою життєдіяльністю, а також переселили
їх у інші водойми що біля річки Прут та випустили у притоку річки Прут в
річку Молниця. З метою вивчення їхньої акомодації у нових водоймах з
різними умовами навколишнього середовища.
Результати дослідження:
Ставки де знайдені прісноводні медузи знаходяться на правому березі
річки Прут на околицях с. Банчени.
В результати спостережень виявлено, що більша чисельність медуз
спостерігалось на сонячній сторонні водоймища. Більша кількість медуз
спостерігалась в товщі води в другій половині дня, коли температура води у
ставку була найвищою, а також найбільша концентрація медуз в тій частині
водоймища де було піщане дно, прозора вода та мало рослинності.
Чисельність особин медуз в поверхневому шарі водної товщі досягала
максимуму у липні початок серпня – 16 екз/100 м2
, ймовірно це пов’язано з
тривалим прогріванням води. Діаметри медуз коливалося в межах 18-30 мм.
Найменша чисельність медуз виявлено в тих ділянках водоймища де було
багато рослинності, напевно заважало рухатися в товщі води і там де була
проточна вода, що стримує розмноження медуз.
В ході спостереження на протязі всього літа нам часто зустрічалися
медузи у яких до щупальцях були прикріплені маленькі ракоподібні, це
вказує на те, що медузи – хижаки та харчуються зоопланктоном.

7. 7
З метою реалізації експерименту ми спостерігали адаптацію медуз в тих
водоймах де їх переселяли, але у сусідньому ставку були такі ж умови
середовища і ніяких змін не відбулося.
В третьому ставку який був заселений повністю рослинністю медузи не
пристосувались до умов навколишнього середовища та більше ми їх не
побачили.
В річки Молниця де вода проточна і переселені нами медузи зникли.
Рис.1. Сезонна динаміка чисельності медузи краспедакуста
сорербії у затоці ріки Прут с. Банчени.
0
2
4
6
8
10
12
14
16
18
травень червень липень серпень вересень жовтень

8. 8
Використанні методи
1. Метод спостереження, літній період 2016 року.
2. Перенесення медузу в інші водоймища поряд з басейном р. Прут.
3. Розрахунок їх кількості в товщі води на 100 м2
.
4. Вимірювання діаметра медуз.

9. 9
Висновки
1. Найбільш сприятливі для розмноження медуз мілководдя, що добре
прогріваються, зі слабою течією. На цих ділянках у результаті
харчування медуз зменшується біомаса зоопланктону;
2. Найбільша чисельність медуз спостерігалася у липні-серпні 2016 року;
3. Небезпека безперешкодного розмноження медуз полягає в тому, що
об’єктом їхнього харчування є зоопланктони і у сприятливих умовах
медузи здатні споживати багато зоопланктонів, що створює гострий
дефіцит харчування для риб-планктофагів;
4. Отрута яка міститься у жалких клітинах щупалець медузи не створює
небезпеку для людини бо не здатні проткнути шкіру людини.

10. 10
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Наумов Д. В. Гидроиды и гидромедузы морских, солоноватых и
пресноводных водоемов СССР / Д. В. Наумов. – М.: Изд-во ÀН СССР, 1960. –
753 с.
2. Протасов А. А. К вопросу о распространении Craspedacusta sowerbii
(Cnidaria, Limnomedusa) в Украине / А. А. Протасов, С. П. Бабарига // Вестн.
зоологии. – 2009. – № 6. – С. 543–545.
3. Протасов А. А. Полип пресноводной медузы Craspedacusta sowerbii Lank. в
р. Днепр / А. А. Протасов // Гидробиол. журн. – 1978. – № 3. – С. 41–43.
4. Протасов А. А. Полип Craspedacusta sowerbii в водоеме-охладителе
Чернобыльской АЭС / А. А. Протасов, К. Д. Стародуб, С. А. Афанасьев //
Вестн. зоологии. – 1981. – № 5. – С. 67–68.

11. 11
ДОДАТОК