Національні обраци

2. Презентація
вчителя історії
Кам’янсько – Дніпровської
районної гімназії
“Скіфія”
Пашетнєвої О.Л.

5. Мета:
- активізувати пам'ять суспільства про жахливі події Другої світовоїї війни, яка завдала
людству незмірних втрат і бідувань;
- акцентувати через плакати тези про те, що у війні ворогуючі країни використовували їх
задля власної перемоги всі наявні засоби, зокрема мистецтво.
- зрозуміти, що трагедію українського народу під час ІІ світової війни поглиблювала його
бездержавність, але попри всі труднощі та перешкоди він зберігся як нація, зробив вагомий
внесок у здобуття перемоги й миру.;
- розглядати плакат як відлуння минулого, що застерігає, що жоден з учасників світової
війни не може претендувати на роль носія абсолютної істини і добра.

6. - - Політичний плакат ІІ Світової війни – своєрідний зріз
історичної пам’яті,що зберігає минуле – подих часу, якому є
про що говорити, про що мовчати, про що згадувати і який має
ще раз нагадати людству про його обов’язок берегти мир.
- - На прикладі минулого ми виховуємо підростаюче нове
покоління, щоби люди не забули історію, цінували те, що
мають, і любили.

7. Пропаганда- це поширення
різних політичних, філософських,
наукових, художніх, інших мистецьких ідей
із метою їх упровадження в громадську
думку та активізації використання цих ідей
у масовій практичній діяльності населення.
Водночас до пропаганди належать
повідомлення, які поширюються для
здійснення вигідного впливу на громадську
думку, провокування запрограмованих
емоцій та зміни ставлення чи поводження
певної групи людей у напрямі,
безпосередньо чи опосередковано
вигідному організаторам.

8. Особливе місце в
історії збройного
протистояння
Німеччини та СРСР
в період Другої
Світової війни
займає політичний
плакат.

9. Адольф Гітлер в «Меіп Kampf»:
«Задача пропаганди є... в тому, щоб
діяти на масу, зробити доступним її
розумінню окремі важливі, хоча і не
багато чисельні факти, події,
необхідності, про які маса до цього
не знала взагалі. Будь- яка
пропаганда повинна бути доступною
для маси; її рівень повинен виходити
з міри розуміння, властивим
найвідсталішим індивідуумам з
числа тих, на кого вона хоче подіяти»

10. Пропагандистські плакати - одна з важливих частин військової
пропаганди, яку Німеччина та Радянській Союз використовували у
Другій світовій війні як ефективний засіб впливу на людей.
Плакати давали можливість найшвидше донести до суб'єкта необхідну
інформацію.

13. .
Ще один
“визволитель”
українських земель.
Політичний плакат, 1941 р.
.

14.  У Радянському
Союзі політичний
плакат розглядався
як універсальний
засіб ідеологічної
агітації та
пропаганди.
 Про це свідчить
постанова ЦК
ВКП(б) в 1931 р.
“О плакатной
литературе” та
постанова ЦК
ВКП(б) “О
перестройке
Литературно –
художественных
организаций”

15.  Під час Другої світової війни,
керівництву СРСР було як
ніколи важливо пороти в
серцях народу патріотичні
почуття.
 Таким інструментом був
радянський агітаційний
плакат. Зі своїм завданням
плакати та його творці
впоралися на відмінно.
 Плакати не залишали
байдужими ні простого
робітника, ні солдата, ні інші
прошарки населення країни.
Кожен працював на благо
спільної перемоги.

18. У перші дні війни у Києві при Раді радянських
художників України була створена бригада у
складі художників-плакатистів В. Литвиненка,
В. Костецького, В. Овчинникова, К. Агніт-
Следзевського, І. Литинського, Р. Мельничука,
М. Балясного, І. Лося, І. Кружкова, С. Кручакова
і поетів В. Сосюри, Л. Первомайського. Бригада
працювала як над плакатами для видавництва
«Мистецтво», так і над агітвікнами, які
випускала редакція газети «Комуніст». До
створення агіт-вікон також було залучено
скульпторів Є. Фрідмана, І. Макогона, графіка
П. Куценка та ін. Тексти до них писав поет К.
Герасименко. І вже 24 червня 1941 року друком
вийшли перші плакати-блискавки. До евакуації
художників із Києва (6 липня 1941 року)
бригадою було випущено 20 плакатів, 17
залишилось в ескізах.

19. Закликом до священної відплати
фашистським загарбникам пролунала в роки
війни серія плакатів митця на тексти
Шевченкових творів "Гнів Шевченка — зброя
перемоги" (8 плакатів, 1942—1943). У виконаних
тушшю й аквареллю шести плакатах завжди в
центрі — образ Тараса Шевченка. Основному,
активно діючому образу Великого Кобзаря
підпорядковано другий план. Таким
композиційним рішенням художник досягає
лаконізму й зібраності всього задуму,
патетичності й наголошуванню на головній
думці, а двоплановий прийом дав митцеві
можливість нерозривно пов'язати минуле із
сучасним.

20. Плакат В. Касіяна «На бій,
слов’яни!», відзначений першою
премією конкурсу плакату в
Самарканді та премією на
Московській виставці
оборонного плаката, проведеної
влітку 1943 року. На передньому
плані на всю площину аркуша
зображена постать гуцула-
партизана, який високо підняв
над головою червоний прапор.
Водночас він рішуче замахнувся
гранатою. За ним кинулися в
стрімку атаку його бойові
товарищі.

23.  Серія «Гнів Шевченка —
зброя перемоги» логічно
завершується плакатом «І
вражою злою кров’ю волю
окропіте». У правій частині
плакату художник крупним
планом дає зображення
Тараса Шевченка, який
немов би веде в бій
солдатів. Загострена
експресія в постатях
бійців, емоційна
насиченість центрального
образу надають творові
особливої виразності.

24.  Піднесена мрія і
дошкульний жарт,
ліричні роздуми і
суворий сарказм,
дивовижні простота і
ясність відзначають
художницьку долю
Валентина
Гавриловича
Литвиненка.

25. Плакат художника Валентина
Литвиненка «На тобі!.. українського
хліба, української сталі...та землі!»
(1941 р.), що вийшов тиражем в 20
000 примірників в м. Харкові.
Плакат розділено на три однакові
блоки над якими напис: «НА
ТОБІ!..» В першому блоці
зображено в чорній уні- формі
солдата, що падає і випускає
закривавленого багнета з рук. Знизу
підтекстовка «українського хліба..»
В другому блоці зображена
головаОбраз зовнішнього ворога
крізь призму плакатної продукції
СРСР 213 Гітлера в німецькій касці
зі свастикою та червоним снарядом,
що застряг у роті і підписом
«Української сталі…». У третьому
блоці солдатська могила, де замість
хреста палиця з німецькою каскою,
на якій сидить чорний ворон. І
підпис «...та землі!»

26. В. Литвиненка “Україна вільна!»
(1944)
Через тридцять років Валентин Гаврилович
із хвилюванням
згадував: “…сюжетне вирішення народилося
відразу:
картаУкраїни, вдалині, внизу колона наших
танків на марші, а на передньому плані —
постать воїна, який широким змахом
руки вказує на кружечки останніх визволених
міст на карті
республіки… Хотілося передати радість з
приводу того, що
Україна навіки вільна, а водночас —
нездоланну волю
радянських воїнів до остаточної перемоги над
лютим ворогом».

27.  В останні роки війни в його
плакатах зазвучала тема переходу
до відбудови зруйнованого
ворогом народного господарства.
Одним з кращих плакатів, у
якому переконливо відтворено
пафос і напружений ритм
відбудовчої праці, є плакат
"Оживуть степи, озера..." (1944).
Він сповнений оптимізму, віри в
те, що, подолавши ворога,
український народ з новою
силою творитиме своє мирне
життя

28.  Висновок
 Український плакат періоду Другої Світової війни зайняв
чільне місце в історії радянської плакатної пропаганди
завдяки зверненню до національних образів, героїчного
минулого.
 Знайшов відгук серед широких мас населення і став
потужним важелем ідеологічного впливу на масову
суспільну свідомість.
 Плакатна продукція стала одним з дійових інструментів
мобілізації сил народу на підвищення обороноздатності й
економічного потенціалу держави, стимулювання воїнської
звитяги, підтримання стійкості у випробуваннях, що
випали на долю окупованої території України.

29.  І.Коляда “Національні образи в Українському плакаті періоду
Другої Світової війни/ Коляда І.//Історія в школі. -2012. - №5-6. –
с.1-3.
 Владич Л.В. Майстри плаката/ Л.В.Владич – К.: “Мистецтво”,
1989.
 Шалигіна Д. Плакатна пропаганда в Україні в період Другої
Світової війни/ електроний ресурс/http:www-
history.univer.kharkov.ua|book|Shalygina D.pdf|
 Юхновський І.Р. Світові війни мовою плаката/Юхновський. –
К.: “Архетип”, 2009.
 Юферова А.А. Великая Отечесттвенная война в произведениях
советских художников/ Юферова А.А. – М.: Изобразительное
искусс, 1985.
 Інтернет - ресурси