Пропонуємо вашій увазі бібліографічний нарис про видатного французького художника Едуарда Мане, який став ключовою фігурою на шляху від реалізму до імпресіонізму.

1. Відділ культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система Дарницького району
Бібліотека № 143 сімейного читання
Едуард Мане – один з найвідоміших
французьких художників 19 ст.
Бібліографічний нарис
до 190-річчя від дня народження Едуарда Мане
Київ, 2022

2. 2
УДК 016:75 (4/9)(092)
Е 27
Едуард Мане – один з найвідоміших французьких
художників 19 ст. : бібліографічний нарис до 190-річчя
від дня народження Едуарда Мане / укладач
В. О. Редько. – Київ : Бібліотека № 143 сімейного
читання, 2022. – 20 с.
Пропонуємо вашій увазі бібліографічний нарис про
видатного французького художника Едуарда Мане,
який став ключовою фігурою на шляху від реалізму до
імпресіонізму.
Роботи Мане зберігаються в галереях різних країн по
всьому світу, зокрема у Данії, Німеччині, Франції та
Великій Британії, на його честь названо астероїд, однак
за життя Мане так і не дочекався остаточного визнання
своєї творчості.
У роботі над нарисом «Едуард Мане – один з
найвідоміших французьких художників 19 ст.»
використана література з фонду бібліотеки сімейного
читання № 143 та ресурсів Інтернету.
Адресований широкому загалу читачів.
Укладач : Редько В. О.

3. 3
Едуард Мане
(1832-1883 рр.)
Видатний французький художник народився 23 січня
1832 року в Парижі. Його батьки – глава міністерства
юстиції Огюст Мане і його дружина
Ежені-Дезіре Фурньє, дочка дипломата. Як мати, так і
батько майбутнього художника були добре освічені,
вишукані та надзвичайно консервативні. Батько
Едуарда мріяв про те, щоб син продовжив династію
юристів і постарався дати йому гарну освіту.

4. 4
У 1839 році у віці семи років маленький Едуард був
прийнятий а пансіон абата Пуалу. Унаслідок
абсолютної байдужості до навчання Огюст перевів
спадкоємця в коледж Роллена, в якому той навчався в
період з 1844 по 1848 роки.
Невідомо, як би склалася доля імпресіоніста, якби
брат матері Едмон-Едуард Фурньє, який побачив в
Едуардові тягу до мистецтва, не сплатив племіннику
відвідування курсу лекцій з живопису, на які
хлопчисько ходив після занять в школі.
В 1848 р. запальний Мане вирішив вступити у
військово-морську академію, але з тріском провалив
вступні іспити. А втім, йому було дозволено
спробувати ще раз, якщо він – як юнга вирушить у
плавання на учбовому судні. Під час подорожі
парусник відвідав Бразилію. Екзотика й багатство барв
тропічних країн лише збільшило бажання Мане
навчитися живопису. З подорожі він привіз багато
нарисів, малюнків, етюдів.
В 1849 р., після повернення в Париж, Мане ще раз
спробував скласти іспити у військово-морську
академію. Але й цього разу не склалось. На щастя,
тепер батько оцінив картини привезені з подорожей і
нарешті повірив у здібності сина. Усе почало
налагоджуватися. Батько радив вступити художнику в
Національну школу витончених мистецтв, але Мане

5. 5
остерігався надто важкої й академічної програми
школи, тому вступив у майстерню модного на той час
художника – Тома Кутюра.
Саме в цей період починається конфлікт Мане з
класичними і романтичними традиціями Франції, який
визначить подальшу долю митця в художніх колах.
Різке несприйняття буржуазного направлення
мистецтва викликало конфлікт між Мане і Кутюром.
Положення юного художника погіршилося через
небажану вагітність його давньої коханої
Сюзанни Леєнгоф – нідерландки, яку батьки найняли,
щоб вона вчила їхніх синів гри на фортепіано. Коли
батьки дізнались, що Сюзанна вагітна – це стало
справжнім шоком. Тільки уявіть: окрім того, що ця
жінка не була у шлюбі з їхнім сином, вона ще й була
нижчого соціального статусу, ніж родина Мане. Треба
було зробити так, щоб це максимально лишилося в
таємниці.
Згодом Мати Мане повідомила матері Сюзанни, і та
приїхала до Парижу. Дитину було записано під іменем
Леон-Едуар, а в товаристві дитя було представлено як
брата Сюзанни. Мане офіційно став хрещеним батьком
дитини. Юний художник часто відвідував будинок
Сюзанни, але таємницю вони зберігали досить добре.
У 1859 році Мане вважав своє навчання завершеним і
вирішив виставлятись у Паризькому салоні – це була

6. 6
престижна виставка, що проводилась кожного року, а
участь у ній дорівнювала автоматичному публічному
визнанню. Молоді й амбітні митці виставляли свої
полотна з сюжетами з Біблії, міфів, історичних сцен.
Велику похвалу отримували роботи, що прославляли
буржуазні манери і славу французького народу. Але що
в такому випадку мав робити Мане, роботи якого
зображали геть інше? Мане зневажав те, що на
полотнах Салону не проявлялись особисті смаки,
реальне життя і сучасність, і залюбки включав усе це у
свої роботи. Так Мане поклав за мету змінити Салон
зсередини. Художник мав великі надії на картину
«П’яниця» («Прихильник абсенту») .
* «П’яниця» («Прихильник
абсенту»), 1859 р.

7. 7
Це була реалістична картина, на якій зображено
п’яницю з бокалом абсенту – напоєм, що містив сильні
наркотичні речовини. Вона проста за своїм мотивом,
але має алюзії на картини Веласкеса («Філософ
Меніпп», «Езоп»), на яких видатні постаті зображені
без пафосу. Але згодом художник дізнається, що його
картину не прийняли на виставку. Відмова було цілком
зрозумілою: реалістичний і неприкрашений портрет
п’яниці, а не картина з алегоричним змістом.
На радість, у 1861 році два полотна Мане – «Оґюст та
Ежен Мане, батьки художника» та «Іспанський
співак» – були обрані для виставки. Визнання Салоном
картин митця принесло йому славу та гроші, але
найважливішим для нього було визнання батька, хоча
той і раніше з гордістю показував гостям картини свого
сина.

8. 8
*«Оґюст та Ежен Мане, батьки художника», 1860 р.

9. 9
*«Іспанський співак», 1860 р.

10. 10
В 1863 р. журі Салону вирішили, що вони поводять
себе надто демократично і приймають забагато картин
для виставки. Як наслідок, було скорочено кількість
картин для Паризького салону. Відкинутих художників
було так багато, що вони підняли невеликий скандал і
Наполеон ІІІ запропонував зробити так званий «Салон
знедолених», тож саме там опинилося дві свіжі роботи
митця – «Сніданок на траві» та «Олімпія». Обидві були
розкритиковані, бо зображали оголених жінок. З
«Олімпією» історія взагалі кумедна: чоловіки
пробігали поряд із нею зі своїми жінками, а потім знову
поверталися до неї самі.
* «Сніданок на траві», 1863 р.

11. 11
* «Олімпія», 1863 р.
Утім, це почало притягувати до Мане молодих
художників, які шукають нові виразні засоби у
живописі. Навколо Мане почали групуватися
Едґар Деґа, Каміль Піссарро, Клод Моне. Їм
імпонувало не тільки новаторство Мане, але і його
освіченість, глибокі пізнання в історії живопису,
володіння всіма прийомами мальовничої і графічної
техніки. Мане справив значний вплив на всю групу
художників-імпресіоністів.

12. 12
Мане зазначав: "Наш обов'язок – витягти з нашої
епохи все, що вона може нам запропонувати, не
забуваючи про те, що було відкрито і знайдено до нас".
Він звертався до різних тем, писав портрети,
натюрморти і пейзажі, виступав як майстер літографії
та офорту. Творчість Мане вдихнула нове життя у
французьке мистецтво 19 століття і багато в чому
визначила основні шляхи подальших художніх
пошуків.
30 квітня 1883 Едуард Мане помер після операції,
проживши всього 52 роки.
Нині його картини зберігаються в галереях та музеях
12 країн світу.

13. 13
* «Лола з Валенсії», 1862 р.

14. 14
* «Флейтист», 1866 р.

15. 15
* «Вокзал Сен Лазар» або «Залізниця», 1873 р.

16. 16
* «Бар у ”Фолі Бержер”», 1882 р.

17. 17
* «Балкон», 1868-1869 рр.

18. 18
Література:
1. Байрамова, Л. Эдуард Мане : альбом /
Лилия Байрамова. – Москва : Белый город,
2005. – 48 с.
2. Барнс, Дж. Открой глаза / Джулиан Барнс. –
Санкт-Петербург : Азбука, 2018. – 351 с.
3. Безклубенко, С. Мистецтво : терміни та поняття :
енциклопедичне видання у 2-х т. /
Сергій Безклубенко. – Київ : ТОВ Казка, 2010. –
Т. 1. – 240 с.
4. Безклубенко, С. Мистецтво : терміни та поняття :
енциклопедичне видання у 2-х т. /
Сергій Безклубенко. – Київ : ТОВ Казка, 2010. –
Т. 2. – 256 с.
5. Берд, М. 100 ідей, що змінили мистецтво / Майкл
Берд. – Київ : ArtHuss, 2019. – 208 с.
6. Ионина, Н. А. Сто великих картин /
Н. А. Ионина. – Москва : Вече, 2000. – 512 с.
7. Кононенко, В. Загадковий світ мистецтва :
нариси з історії західноєвропейського живопису /
В. І. Кононенко. – Київ : Мистецтво, 2016. –
112 с.

19. 19
8. Кублицький, В. Юнацтву про мистецтво. Книга
третя / Віктор Кублицький. – Київ : Мистецтво,
2016. – 56 с.
9. Лѐвкина, Е. В. Эдуард Мане / Е. В. Лѐвкина. –
Москва : РИПОЛ классик, 2014. – 40 с.
10. Мане Эдуард (Эдуар) / В. М. Скляренко,
Т. В. Иовлева, И. А. Рудычева // 100 знаменитых
художников XIX – XX вв. – Харьков : Фолио,
2006. – С. 245-251.
11. Мане Эдуард (Эдуар) / В. М. Скляренко,
Е. К. Васильева, Т. В. Иовлева // 500 знаменитых
людей планеты. – Харьков : Фолио, 2005. –
С. 452-454.
12. Сальви, Ф. Импрессионисты : история искусства
для детей / Сальви Франческо ; перевод с
английского Е. В. Комиссарова. – Москва :
РОСМЭН, 1998. – 63 с.
13.Франсуаза, К. Мане / Кашен Франсуаза ; перевод
с фр. Ю. Крижевской. – Москва : АСТ, 2001. –
176 с.
14. Чегодаев А. Д. Эдуард Манэ / А. Д. Чегодаев. –
Москва : Искусство, 1985. – 237 с.

20. 20
Електронні ресурси:
15. 10 шедеврів Едуарда Мане
[Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://vogue.ua/ua/article/culture/art/10-shedevrov-
eduarda-mane.html
(Дата звернення 01.2022)
16. Імпресіоніст Едуард Мане
[Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://art-departament.blogspot.com/2012/01/blog-
post_23.html
(Дата звернення 01.2022)
17. Едуард Мане : імпресіонізм як метод
переосмислення класики
[Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://modernwife.ru/eduard-mane-impressionizm-
kak-metod-pereosmysleniya-klassiki/
(Дата звернення 01.2022)