Плекаємо-дерево доброчесності.doc

1. ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ
№ 28 М. ЖИТОМИРА ІМЕНІ ГЕТЬМАНА
ІВАНА ВИГОВСЬКОГО
Всеукраїнський конкурс
«Педагог-новатор»
«Плекаємо дерево
доброчесності»

2. Рекомендовано до друку рішенням засідання педагогічної ради
(протокол № 2 від 16.12.2021 року).
Рецензенти:
Глінчевська Яніна Анатоліївна,
директор загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
№ 28 м. Житомира імені гетьмана Івана Виговського
Борейко Олександр Васильович, кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри педагогіки ЖДУ імені І. Франка
Методичний посібник «Плекаємо дерево доброчесності»
складається із вступу, 2 розділів, додатків, списку використаних
джерел. У першому розділі визначено та обґруновано основні
складовіпроблеми доброчесності. У другому– досвід організації та
формування доброчесності в ЗОШ № 28. Адресовано вчителям,
класним керівникам, практичним психологам, соціальним
педагогам, асистентам, методистам, студентам педагогічних вузів.

3. ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ДОБРОЧЕСНОСТІ 8
1.1. Зміст основнихкомпонентів доброчесності 8
1.2. Фундаментальні цінності академічної доброчесності 10
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ТА УМОВИ ФОРМУВАННЯ
ДОБРОЧЕСНОСТІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ ЗАКЛАДІ 12
2.1. Соціальні педагогипро формування доброчесності 12
ВИСНОВКИ 26
ДОДАТКИ 28

4. ВСТУП
Актуальність теми. На сучасному етапі утвердження демократичного
суспільства посилюється різноаспектний вплив на розвиток самосвідомості
школярів. Водночас інтеграційні процеси,
орієнтація на європейську систему освіти, які
пов’язані з розширенням напрямків, змісту та
інноваційних технологій, спонукають молодих
людей до пошуку нових шляхів самовизначення,
самоствердження та самореалізації. У зв’язку з
цим загальноосвітні заклади приділяють значну
увагу проблемам особистісного зростання
учнівської молоді з метою її спрямування до
здійснення усвідомленого самостійного вибору і
прийняття рішення, досягнення нею позитивних
успіхів та конструктивного самовизначення у
накресленні життєвих планів на майбутнє.
Враховуючи, що досвід, набутий людиною в
дитинстві, супроводжує її все життя, що кожна
людина, незалежно від віку, прагне домогтися в
житті успіху, хоча ми вважаємо, що успіх не є прогнозованим і обов’язковим,
який має бути в дорослому житті. А вже досвідом успішної поведінки,
самопрезентації, соціального успіху, прояву впевненості в собі тощо учні повинні
оволодіти ще в умовах загальноосвітньої школи у процесі соціально значущої
діяльності.
Згідно зі стратегічними документами нашої держави в освітньо-виховній
сфері (Державна національна програма „Освіта” („Україна ХХІ століття”),
„Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти”,
„Національна доктрина розвитку освіти України”, „Концепція громадянського
виховання особистості в умовах розвитку української державності” тощо)
основним завданням школи на сучасному етапі розвитку суспільства є
формування соціально зрілої особистості. При цьому утверджується важлива
думка про те, що необхідно визнавати право кожного учня на самостійну
побудову траєкторії життєвого шляху, необхідність побудови гуманних відносин
педагогів і учнів, пріоритету права на вибір шляхів і механізмів власного
самоствердження.

5. РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ДОБРОЧЕСНОСТІ
1.2. Зміст основних компонентів доброчесності
В умовах глобалізаційних процесів сучасного суспільства проблема
академічної доброчесності набуває дедалі більшого значення. Стрімкий розвиток
технологій та вільний доступ до продуктів інтелектуальної власності полегшують
процес використання та поширення інформації, але разом відбувається
запозичення, привласнення і використання чужих ідей та думок [1].
Після ухвалення у вересні 2017 р. Закон України «Про освіту» сприяв
розвиткузапровадження принципів академічної доброчесності в науковому житті
та навчально-виховному процесі всіх рівнів освіти, як прописано у ст. 42
«Академічна доброчесність» Закону.
Академічна доброчесність є необхідною для нас як освітян, якщо ми хочемо
досягнути успіхів у своїй праці. У Законі України «Про освіту» визначено, що
академічна доброчесність ‒ це сукупність етичних принципів та визначених
законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час
навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою
забезпечення довіри до результатів навчання та наукових (творчих) досягнень [6].
Чимала кількість наукових праць, написана на тему доброчесності
вітчизняними дослідниками з початку 2000-х рр., виводить цю категорію з
античності або з вітчизняної філософської традиції. Так, для прикладу,
дослідники перекладають як доброчесність оригінальний термін «добронравіє»,
що його використовував Григорій Сковорода19.
Норми та правила, зокрема діючі кодекси честі, можуть значно вплинути на
поведінку учнів, на їхні переконання та ставлення до навчання.
У щоденному житті ми намагаємось дотримуваться принципів академічної
доброчесності, оскільки розуміємо, що цілі викладання, навчання та наукового
дослідження можна досягнути лише в освітньому середовищі, яке підтримує
етичні стандарти.
Словники української мови пропонують визначення «доброчесності» як
«високої моральної чистоти» певної особи [14, с. 326]. Як синоніми вживаються
терміни «чеснота», «чесноти», «чесність», «моральність», «добропристойність»,
«добропорядність», «порядність», «людяність»; «добродійність»,
«доброчинність».
У словнику англійської мови як неухильне дотримання суворих моральних
або етичних норм (Словник англійської мови).

6. Найбільш узагальнююче визначення доброчесності, яке подибуємо в
довідковій літературі, – це: «фундаментальне моральне поняття, що характеризує
готовність і здатність особи свідомо й твердо слідувати добру; сукупність
внутрішніх, душевних й інтелектуальних, якостей, що втілюють людський ідеал у
його моральній досконалості» [10].
Доброчесність є важливою в усіх сферах життя.
Доброчесність ‒ це внутрішній стан, і коли ви подивитесь на нього, ви
побачите людину, яка не поводиться не доброчесно за жодних обставин, і ніколи
не буде (Джон Д. Мак Дональд).
Академічна доброчесність ‒ відданість академічної спільноти, навіть перед
лицем труднощів, шести фундаментальним цінностям: чесності, довірі,
справедливості, повазі, відповідальності й мужності
Академічна доброчесніть - це сукупність принципів, правил поведінки
учасників освітнього процесу, спрямованих на формування самостійної і
відповідальної особистості, спроможної вирішувати завдання відповідно до
освітнього рівня з дотриманням норм права та суспільної моралі (Закон України
«Про освіту» (2017) Ст. 48. Академічна доброчесність).
Поділяємо переконання, що ці п’ять цінностей, і до того ж відвага діяти,
сповідуючи їх, навіть зіткнувшись із труднощами, формують істинні засади
академічного середовища. Без них діяльність, яку ми здійснюємо у межах нашої
компетенції як вчителі, втрачає свою вартість, а її ефективність викликає сумніви.
Коли ж фундаментальних цінностей дотримуються, застосовують на практиці та
вводять у дію, вони стають наріжним каменем створення наукових спільнот
академічної доброчесності. Замість того, аби розмірковувати про ці цінності як
виключно абстрактні принципи, ми наполягаємо на використанні
фундаментальних цінностей як засобуінформування та покращення можливостей
механізму етичного прийняття рішень та поведінки. Фундаментальні цінності
дають можливість академічним спільнотам втілювати власні ідеали у реальність.
Результативність значно підвищується, якщо постійно нагадувати про ці
цінності та вести розмови довкола них, адже у цей спосіб можна показати учням,
вчителям та адміністрації дієвість та ефективність таких діалогів під час
поширення інформації про академічну доброчесність та покращення
різноманітних аспектів життя в школі та поза нею.
Доброчесність зміцнюється тоді, коли моральні та соціальні норми
спільноти збігаються із фундаментальними цінностями, а також підтримуються
принципами та практиками. Як результат - створення міцнішої громадянської
культури суспільства як цілого.
Володимир Сацик пропонує розглядати академічну доброчесність як
комплексне поняття, що поєднує в собі як певні фундаментальні цінності, так і

7. конкретні механізми й інструменти, що дають змогу ці цінності забезпечувати
[11]. Дане тлумачення можна вважати своєрідним перефразуванням класичного
визначення Аласдера Макінтайра: «Прояв доброчесності цінний сам собою... але
він має суть і ціль, і лише через розуміння цієї суті і цілі ми починаємо цінувати
доброчесність» [9, с. 369].
Академічна доброчесність є сукупністю етичних принципів та визначених
законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час 18
навчання, викладання та провадження наукової та творчої діяльності з метою
забезпечення довіри до результатів навчання та наукових досягнень [6].
Лінгвоаксіологія (від грец. Αξία - цінність і λόγος - слово, поняття) - новий
науковий напрям, який вивчає цінності, що визначають спрямованість людської
діяльності, мотивацію людських вчинків, відображені в мові, та їхню оцінну
семантику.
1.2. Фундаментальні цінності академічної доброчесності
Чесність (англ. – honesty). Беззаперечна основа навчання, викладання,
здійснення досліджень та обов’язковапередумовадля довіри, чесностіта взаємної
відповідальності у будь-якому соціумі. Важливо, аби академічні правила і
практики давали чіткі вимоги та пояснення того, що фальшування даних, обман,
шахрайство, крадіжка і будь-які нечесні вчинки є неприпустимими.
Довіра (англ. – trust) явище, що є надбудовою чесності, і формується з
часом, коли дії та вчинки стають важливішими за слова. Довіра формується
вчителями, які чітко пояснюють вимоги та очікування до учнів, базуючись на цих
вимогах та очікуваннях. Довіра є основою співпраці, обміну інформацією та
новими ідеями. Довіра є ключовою, адже дозволяє особам поза межами
академічної спільноти вірити у цінність та вартість наукового дослідження.
Спільноти довіри сприяють співпраці, створюючи середовища, у яких учасники
чесні та справедливі одне з одним.
Справедливість (fairness). Справедливе ставлення є ключовим фактором,
якій слід враховувати при формуванні етичних комісій. Важливими
компонентами справедливості є здатність прогнозувати, прозорість, чіткі та
обґрунтовані очікування. Правильна та об’єктивна реакція на нечесну поведінку
чи порушення академічної доброчесності є також елементом справедливості.
Чесне, відповідне та неупереджене оцінювання відіграє важливу роль в
освітньомупроцесі, а справедливість тут є обов’язковою для встановлення довіри
між вчителями та учнями.
Повага (англ. – respect) успіх зявиться лише тоді, коли є повага один до
одного і прийняття точку зору, навіть якщо ті є кардинально протилежними.

8. Повага в академічному середовищі є взаємною та вимагає демонстрації поваги до
самого себе та до інших. Поважати самого себе - означає діяти доброчесно під
час зіткнення із труднощами. Поважати інших – цінувати розбіжність у поглядах
та адекватно розцінювати той факт, що власні ідеї часто доводиться піддавати
сумніву, спростовувати, перевіряти та вдосконалювати.
Відповідальність (англ. – responsibility) категорія, яка підтримує реалізацію
доброчесності, вона є водночас індивідуальною і груповою. Кожен представник
освітнього процесунесе відповідальність за доброчесність у навчанні, викладанні,
здійсненні наукової роботи. Бути відповідальним означає опиратися тискові
колег, якщо вони намагаються вчинити нечесно, та відстоювати доброчесні
практики та правила.
Відповідальність за дотримання принципів доброчесності є як особистим
обов’язком, так і спільною справою. Кожен має нести відповідальність за
дотримання принципів академічної доброчесності. Колективна відповідальність
допомагає розширити та посилити процеси змін.
Відвага відрізняється від інших цінностей академічної доброчесності тим,
що це радше якість чи здатність, аніж цінність як така.». Бути відважним означає
діяти згідно власних переконань.
Сміливість – це риса характеру, яка дозволяє студентам бути відданими
якісному та сумлінному навчанню та заохочувати до такого навчання своїх колег
шляхом дотримання найвищих стандартів академічної доброчесності, навіть якщо
є ризик отримати негативні наслідки чи зазнати удару у відповідь. Під сміливістю
зазвичай розуміють здатність діяти згідно власних цінностей всупереч страху.
Таким чином, академічне середовище доброчесності обов’язково має
включати можливостіробити власний вибір, виносити з нього уроки та зростати.
Через цей циклічний процес, відвага, благородність та доброчесність можуть
розвинутися як взаємозалежні та переплетені між собою риси.
Мужність (англ. – courage) Риса, яку демонструють ті, хто чинить за
правилами доброчесності, незважаючи на страх чи тиск оточення. Бути мужнім
означає діяти згідно з власними принципами та переконаннями [4, с. 16].
Дотримання академічної доброчесності науково-педагогічними
працівниками передбачає посилання на джерела інформації у разі використання
ідей, розробок, тверджень, відомостей; дотримання норм законодавства про
авторське право і суміжні права; надання достовірної інформації про методики і
результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну
діяльність; контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами
освіти; об’єктивне оцінювання результатів навчання [6].
Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає
самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового

9. контролю результатів навчання; посилання на джерела інформації у разі
використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; дотримання норм
законодавства про авторське право і суміжні права; надання достовірної
інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності,
використані методики досліджень і джерела інформації [11].
«Доброчесність» є категорією філософською й етичною, а тому імперативи
до її дотримання є винятково моральними, а суспільний осуд – єдиним
безпосереднім наслідком її порушення. Натомість, «академічна доброчесність» є
категорією нормативною, прописаною у вітчизняному законодавстві й
міжнародному праві, з усіма наслідками правового характеру, що з цього
випливають.
Формування академічної доброчесності, як і будь-якої моральної цінності,
відбувається поступово і не лише на конкретних уроках, і не лише в школі.
Можна виокремити такі послідовні кроки:
1. ознайомлення учня з академічною доброчесністю (молодша і середня
школа) (когнітивна фаза вивчення, моральне знання);
2. усвідомлення та прийняття учнем цінності академічної доброчесності
(середня школа);
3. актуалізація академічної доброчесності в ціннісних ситуаціях (старша
школа) (моральна дія, коли індивід діє на основі набутих знань і прийнятих
цінностей).
Базовими принципами академічної доброчесності (за
українським законодавством) є: - самостійне виконання навчальних завдань
та проведення наукових досліджень; - посилання на джерела використаної
інформації; - дотримання норм законодавства та авторського права;
- надання достовірної інформації про результати навчальнопедагогічної та
наукової діяльності [11].
Формування академічної доброчесності через посередництво розроблених
занять може бути успішним, якщо воно відбувається цілеспрямовано,
наполегливо, але не нав’язливо, якщо цінність академічної доброчесності в один
момент для учня/учениці перетвориться на внутрішню потребу.
Дотримання засад академічної доброчесності є двостороннім процесом, в
який включені викладачі та студенти. Саме вчителі є прикладом та взірцем для
наслідування молодого покоління. Втілення в життя ідеалів доброчесності та
високого професіоналізму надихає молодь розвиватися, створювати власні
наукові проекти та досягати нових вершин в освіті та науці на принципах
академічної доброчесності.
«Фундаментальною цінністю академічних інституцій є правда, тому
першочергове завдання академічної спільноти – дотримуватися її в процесі

10. дослідження та поширювати в процесі навчання», наголошував у своїй праці
відомий американський дослідник Джон Кекес.
Плекання цінностей академічного життя, приналежності до академічної
спільноти та підтримання відповідної організаційної культури в закладах вищої
освіти є фундаментом для можливості впливу на ціннісно-мотиваційну структуру
особистості студента. Здорова академічна культура є безцінним символічним
капіталом навчального закладу, що знаходить своє вираження у писаних і
неписаних нормах, які визнаються університетською спільнотою. Вони творять
неповторний профіль того чи іншого університету [1].
Усі ми – вчителі, адміністрація, учні, батьки – несемо відповідальність за те,
щоб не стояти осторонь. Підвищувати рівень обізнаності щодо академічної
доброчесності у всіх учасників освітнього процесу має бути одним із
пріоритетних напрямків нашої роботи.
Використаніджерела:
1. Академічна чесність як основа сталого розвитку університету /
Міжнарод. благод. Фонд «Міжнарод. фонд. дослідж. освіт. політики»; за заг. ред.
Т. Фінікова, А. Артюхова — К.; Таксон, 2016. — 234 с.
2. Академічна доброчесність / М. Лесик, А. Савченко // Інститут
міжнародних відносин. URL: http://www.iir.edu.ua.
3. Бухарестська Декларація з етичних цінностей та принципів вищої
освіти в Європейському регіоні, 2004.
4. Довідник з академічної доброчесності для школярів. 3-є вид., випр. і
доп. / укл. М. Григор’єва, О. Крикова, С. Певко; за заг. ред. О. Гужви. Харків :
ХНУ імені В. Н. Каразіна, — 2018. — 66 с. URL: https://drive.google.com/file/d/19n
OAsorJfuCL_lT0wdxDHkxW2Px-Ej4g/view
5. Документ «Фундаментальні цінності академічної доброчесності».
Міжнародний центр академічної доброчесності при Ратлендському інституті
етики, Університет Клемсон в Південній Кароліні (Fishman 2012).
6. Закон України Про освіту: від 05.09.2017 р. № 2145 - VIII зі змінами.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2145-19.
7. Значення академічної доброчесності в сучасному освітньо-науковому
просторі Н. Буркало, В. Марініна. — М., — С. 17-20.
8. Лист МОН №1/9-565 від 26.10.17 «Щодо забезпечення академічної
доброчесності у закладах вищої освіти».
9. Макинтайр А. После добродетели:Исследования теории морали / пер.
с англ. В. В. Целищева. Москва: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая
книга, 2000. С. 369.

11. 10. Новая философская энциклопедия. Добродетель.
URL: http://platona.net/board/novaja_filosofskaja_ehnciklopedija/dobrodetel/3-
1-0-2401].
11. Розширений глосарій термінів та понять ст. 42 «Академічна
доброчесність» Закону України «Про освіту» (від 5 вересня 2017 р.)», п. 1.
12. Практичний словник синонімів української мови / укл.
С. Караванський. 2-ге вид., доп. й опр. Київ : «Українська книга», — 2000. —
С. 90.
13. Принципи академічної доброчесності. — URL:
https://www.pdaa.edu.ua/ content/pryncypy-akademichnoyi-dobrochesnosti
14. Сацик В. Академічна доброчесність: міфічна концепція чи дієвий
інструмент забезпечення якості вищої освіти? / Володимир Сацик. — URL:
http://education-ua.org/ua/articles/930-akademichnadobrochesnist-
mifichnakontseptsiyachi-dievij-instrument-zabezpechennyayakosti-vishchoji-osviti.
15. Словник українськоїмови:в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства;
за ред. І.К. Білодіда. Київ: «Наукова думка», 1971. — Т. 2. — С. 326.
16. Стадний Є. Деякі рекомендації щодо впровадження етичних кодексів
в українських вищих навчальних закладах / Єгор Стадний ; Проект сприяння
академ. доброчесності в Україні. — 2017. — 18 с. — URL:
https://drive.google.com/file/d/0ByYt3wkv0LOAd282OEtWaTJ wX1U/view.
17. Фініков Т. Академічна доброчесність: глобальний контекст та
національна потреба. — С. 13–15.
18. Фундаментальні цінності академічної доброчесності. —
URL:https://www.donnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/8/2019/08/Fundam.czinnosti
Akad.dobroch_.pdf

12. РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ТА УМОВИ ФОРМУВАННЯ
ДОБРОЧЕСНОСТІ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ ЗАКЛАДІ
Таким чином, кожен розуміє поняття «доброчесність» по-своєму. Вивчаючи
та аналізуючи доступні для нас джерела інформації, ми дійшли висновку, що їх
визначення, пояснення відомі давно, адже вони давалися ще давньогрецькими
вченими та філософами Арістотелем та Сократом. Саме ці видатні особистості
вважали, що найважливішими для кожної людини є чесність, розсудливість та
справедливість. Англійські філософи Джеремі Бентам та Джордж Мур вважали,
що доброчесність - це протилежність корисливості, це обов’язок.
Питання доброчесності вивчали та відобразили у своїх працях вітчизняні
науковці: Л. Прудиус, Л. Курочка, І. Федорович, Т. Семків, Л. Зуєва, С. Глущенко
та інші.
Як бачимо, доброчесність – це філософськепоняття, глибоке поняття, адже в
ньому поєднані моральність, безкорисливість, компетентність з великою
кількістю здатностей (компетенцій) тощо. Якщо розглянути складові поняття
«доброчесність», це добро + чесність, які починаємо закладати у дітей від
народження. Формуємо та розвиваємо протягом усього свідомого життя.
2.1. СОЦІАЛЬНІ ПЕДАГОГИ ПРО ФОРМУВАННЯ
ДОБРОЧЕСНОСТІ
Година спілкування«Правда і правдивість»
Мета: сприяти самопізнанню, формувати любов до себе і самоповагу,
акцентувати увагу учасників на своїх позитивних рисах; розкрити суть поняття
«правда» і «правдивість», сприятивиробленню правильного розуміння умовності
людського спілкування, схиляти до правдивості у стосунках і формувати почуття
гідності. Підвести дітей до висновків: будь-який обман із часом викривають, і
тому він не є виходом із критичної ситуації; обман викликає негативні почуття та
асоціації, і тому компрометуєтого, хто говорить неправду, в очах інших; людина,
яка себе поважає, не стане нікого обманювати.
Завдання:
формування в учнів віри у свої сили й можливості;
оволодіння основами позитивного мислення;
формування адекватної самооцінки в підлітків;
формування почуття гідності;
формування навичок позитивного спілкування.

13. Кількість учасників в групі – 10-15 осіб, віком від 10 до 15 років.
Вправа № 1 «Правила життя в групі»
Мета:створити творчу й доброзичливу атмосферу, включити всіх учасників
у роботу, формувати позитивну самооцінку.
Обладнання: ватман, маркери, плакат «Наші правила», бейджі, скотч.
Очікуваний результат: сформованаготовність до подальшої активної участі в
заняттях.
Вправа «Знайомство»
Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу,
позитивний настрій, сприяти згуртованості групи.
Обладнання: бейджі, маркери.
Хід вправи: ведучий пропонує учасникам написати на бейджику своє ім`я
або ім`я, яким вони б хотіли, щоб їх називали у групі. Прикріпити бейджик.
Учасники по черзі представляють себе, вимовляючи своє ім`я та на ту саму
літеру, що й ім`я, позитивно характеризуючи себе одним словом. Наприклад:
«НАДЯ – НАДІЙНА, ВІРА – ВЕСЕЛА». Ведучий починає з себе, а далі учасники
продовжують.
Інформаційне
повідомлення Мета занять
полягає в тому, щоб:
 підвищити свої комунікативні здібності;
 формувати самостійність та впевненість;
 формувати дружній згуртований колектив;
 сформувати уявлення про вербальну та невербальну інформацію в
спілкуванні;  проаналізувати різні стилі спілкування.
Вправа «Правила роботи групи» Мета: виробити правила роботи
групи для ефективного її функціонування. Обладнання: ватмани,
маркери, скотч.
Хід вправи. У попередній вправі ми спробували визначити, що потрібно,
щоб ви комфортно почувалися у групі, могли приймати активну участь в її
діяльності. Спробуємо на основі виділених передумов успішної роботи у групі
сформулювати свої правила.
Орієнтовні правила групи:
1. Добровільність і активність.
Не хочеш говорити або виконувати певне завдання – не роби його. але
пам`ятай, що навчитись чомусь, змінити щось можна лише проявляючи
активність.

14. 2. Не перебивай того, хто говорить. ні словом, ні жестом, ні мімікою.
Кожен хоче бути почутим.
3. Чесність і правдивість.
4. Конфіденційність.
5. Анонімність.
6. Тут і зараз.
7. Будь доброзичливим до інших.
8. Обговорювати ситуацію, а не особу.
9. Не оцінюй, не давай порад.
Вправа «Мій образ»
Мета: включити всіх учнів у роботу; навчити учасників визначити власні
очікування; формувати позитивну самооцінку.
Обладнання: ватмани, маркери, скотч.
Хід вправи.
1. Ведучий зачитує запитання, учасники думають, чи могли б вони
відповісти на дані запитання. За яких обставин вони б відповіли?
- Чого я чекаю, на що сподіваюсь, беручи участь у даному занятті?
- Що мені в собі подобається, а що заважає комфортно та впевнено
працювати?
- Що для цього необхідно?
2. Учасники розбиваються на мікрогрупи (2), розраховуючись на перший-
другий, і намагаються дати відповіді на поставленні запитання за такою схемою:
Що мене бентежить, викликає страх та занепокоєння (щодо роботи в групі).
Наприклад, боюсь, щоб те, що я скажу у групі, не вийшло за її межі; боюсь осуду,
сміху, нерозуміння. Що для цього необхідно?
3. В групі обговорюються найбільш актуальні аспекти, передумови
успішної роботи у групі. (Почуваюся впевнено тому що...)
4. Один з учасників групи зачитує. Записують на дошці. На основі
прочитаного група формує свої правила.
Підведенняпідсумків(5 хв.).
Учасникам пропонується висловити свої думки про роботу в групі:
- Що дало вам це заняття?
- Чи вдалось групі врахувати всі аспекти діяльності всіх учасників при
формуванні правил роботи у групі?
- Які емоції виникали у вас в процесі роботи?

15. Бесіда «Про повагу до себе»
Для того, щоб наше життя стало кращим, сповнене яскравих
вражень, ми повинні любити себе: схвалювати хороші вчинки і
бути самим собою.
Коли ми щиро любимо і поважаємо себе, схвалюємо свої дії і вчинки, то
створюємо відповідну організацію розуму, яка породжує емпатію до інших
людей, дає змогу нам побачити хороші риси в інших людях, переваги в
роботі, яку виконуємо, та просто побачити світ прекрасним.
Намагайтеся якомогаменше критикувати себе. Критика
замикає той спосіб думок, якого ми
намагаємося позбутися. Тільки розуміння себе дає змогу вирватися
з цього замкнутого кола. Пригадаймо, як ми критикували себе
роками і це ні до чого не привело. Спробуйте полюбитисебе і
побачите результат.
Коли ми говорити про любов до себе, то у жодному разі така любов не
вважається егоїстичною чи самолюбством. Любити себе – це насамперед
поважати себе, намагатися говорити правду, відчувати себе особистістю.
Основою нашого життєвого сценарію є наше попереднє програмування.
Минуле змінити не можна, але ви завжди можете створити собі хороше майбутнє.
Ми живемо тут і зараз для того, щоб подолати свою обмеженість, щоб

16. захоплюватись своєю незвичайністю. Не забувайте, що у вашому серці достатньо
любові, щоб вилікувати планету. Все хороше в житті починається з прийняття
свого внутрішнього «Я», яке відрізняється від нашого зовнішнього «Я». «Я» - це
наші хороші вчинки, які є результатом попереднього програмування.
Шануйте в собі чесність, правдивість, доброту, тарпимість – і це може різко
змінити ваше життя. Покращиться здоров’я (бо хороше здоров’я починається з
любові до себе), налагодяться взаємини, відкриється шлях для розширення
творчих можливостей. Можливо згодом ви навчитеся любити в собі навіть ті
риси, які раніше вас не влаштовували. Можливо, з цього розпочнеться новий етап
у вашому житті.
Перша умова будь – якого самовдосконалення – прийняти себе таким, яким
ти є насправді, полюбити себе з усіма своїми перевагами і вадами, врешті – решт
бути собою. Лише за такого ставлення до себе має сенс ця робота – інакше для
чого вдосконалювати те, чого не любиш? Любити себе – означає бути
вимогливим до себе. Лише любов до себе породжує упевненість у собі.
«Упевненість в собі – основа для того, щоб радіти життю і мати силу діяти».
Вправа «Правда і правдивість»
Мета:розкритисуть поняття «правда» і «правдивість», сприяти виробленню
правильного розуміння умовностілюдського спілкування, схиляти до правдивості
у стосунках і формувати почуття гідності.
Бесіда про правду
У кожному суспільстві чинні норми, які регулюють взаємини між людьми
відповідно до їх спільних інтересів. Як правило, всі ці норми спрямовували дії
людей на те, щоб вони не завдавали шкоди іншим людям, ставилися з любов’ю і
повагоюдо близьких, не були злостивими, дбали не лише про себе, а й про інших.
Людину завжди прикрашала правдивість її проступків, чесність у взаєминах з
людьми.
Персонаж одного гумористичного оповідання прагнув говорити завжди
правду. І от коли він був свідком лицемірства, то вважав своїм обов’язком
втрутитися і сказати правду: «Не вірте їм, Юліє Іванівно, коли вони кажуть, що у
вас чудовий вигляд. Вони вас обманюють, у вас жахливий вигляд». Ефект від
таких правдивих слів важко уявити. У людських взаєминах не можна змішувати
правду і «відповідність дійсності». «Ти мені не подобаєшся», - може почути
людина під час суперечки. І справді, у якусь мить навіть люблячій людині (від
образи чи то миттєвого розчарування) може видатися, що вона не кохає, що
почуття втрачені. Адже під впливом негативних емоцій – гнів, образи, ненависті –
не можна оцінити стійких почуттів. Емоційність минає, а глибокі почуття

17. залишаються, але як про це потім можна сказати і чи повірять вам після таких
необдуманих зізнань.
Тлумачний словник дає таке визначення: «Правда - це те, що відповідає
дійсності, істина».
Правдивість, принциповість входять до складу такої людської чесноти як
чесність.
Запитання для обговорення:
• Чи доводилося вам говорити неправду? При яких обставинах?
• Чи визнаєте ви, що можна сказати неправду заради блага?
Вправа «Лист»
Зараз ми напишемо листа. Наприкінці заняття кожен з нас одержить по
листу, у написанні якого візьмуть участь усі присутні. Але насамперед підпишіть
свій лист у правому нижньому куті й передайте його сусідові праворуч.
У вас в руках – лист, на якому – ім’я вашого сусіда. Адресуйте йому кілька
слів.
Що писати? Усе, що вам хочеться сказатицій людині: добріслова,
побажання, визнання, сумніви - це може бути і малюнок, але ваше звертання має
складатися з кількох речень.
Для того, щоб ніхто не зміг прочитати ваших слів, крім адресата, потрібно
загнути верхню частину аркуша. Після цього передайте його сусідові праворуч.
А вам надходить новий лист, на якому ви можете написати коротке послання
наступній людині. Так триває доти, доки ви не отримаєте аркуш з вашим ім’ям.
Всі діти обмінюються взаємними «емоційними прогладжуваннями».
Вправа «Піраміда почуттів»
Учасники висловлюють свої думки, що вони нового дізналися.
Кожен з учасників виходить на середину кімнати. Простягає руку вперед зі
словами: «Сьогодні я дізнався… (я відкрив для себе, відчув, зрозумів)».
Наступний учасник кладе свою долоню попереднього. Таким чином
«вибудовується» піраміда почуттів.

18. Анкета
Інструкція: анкетування складається з 5 питань, проводиться
анонімно.
1. Назвіть цінності, якими Ви керуєтеся у житті?
2. Що таке «чесність»? Що, на Вашу думку, означає бути «чесним»?
3. Проранжуйте цінності відповідно до власного світогляду:
-справедливість
-гідність
-сміливість
-доброта
-лагідність
-доброзичливість
-чесність
-повага
-відповідальність
-толерантність
-милосердя
-доброчесність
-емпатія
-любов
-матеріальна
забезпеченість
4. Хто навчив Вас говорити правду?
5. Чи говорите неправду ? Що при цьому відчуваєте?

19. Соціальний педагог проводить розвивальні, просвітницькі, профілактичні заходи з
дітьми з метою розвиткуморальних складовихдоброчесності.
Рис.1.1. Форми і методи роботи соціальногопедагога
Метафоричні асоціативні карти є ефективним інструментом роботи у будь
якому віці. Спробуйте. (Додаток 5)
Прийом «Фішбоун»
Під час опрацювання теми «Основи доброчесності» (Чи кожен може мати
друга?) на заняттях із школярами різного віку можна запропонувати заповнити

20. схему "Фішбоун". Це один з прийомів технології розвитку критичного мислення,
який використовується на стадії осмислення матеріалу.
Голова – запитання теми, верхні кісточки – основні поняття теми, нижні
кісточки – суть цих понять, хвіст – відповідь на запитання. Записи повинні бути
короткими, являти собою ключові слова або фрази, що відображають суть.
Наприклад: Для учнів 4-5 класів. Проблемна тема: Чи кожен може мати
друга?
•Обґрунтувати актуальність теми.
•Виділити переваги та недоліки. Обговорити.
Ця графічна техніка допомагає структурувати процес, показати внутрішні
зв'язки між різними частинами проблеми.
Прийом «Денотатний граф»
Денотатний граф — графічний прийом, завдяки якому можна
систематизувати та графічно представити істотні ознаки поняття на основі
опрацьованого тексту. Прийом належить до прийомів технології розвитку
критичного мислення.
Правила складання:
1 етап – виділення ключового слова або словосполучення, від якого
будуть відгалужуватися вітки графа.
2 етап – підбір дієслів, які будуть пов’язувати ключове поняття і його
ознаки. Рекомендується використовувати такі групи дієслів: -дієслова, що

21. означають ціль, мету – направляти, допускати, вважати; -дієслова, що означають
процес досягнення результату – досягати, здійснювати, оволодіти; -дієслова, що
означають передумови досягнення результату – ґрунтуватися, базуватися;
дієслова-зв'язки, за допомогою яких здійснюється вихід на визначення значення
поняття: є, бути, даватися.
3 етап – підібрати істотні ознаки ключового поняття, які зв'язуються з
ним через обрані дієслова. Для кожного дієслова можна знайти одну-три ознаки.
Денотатний граф складається зверху вниз: спочатку потрібно підібрати
дієслова, а тільки потім підбирати ознаки.
Завдання: Використовуючи Закон України Про освіту (2017р.), статтю.42.
Академічна доброчесність (URL: https://kodeksy.com.ua/pro_osvitu/statja-42.htm)
подубуйте денотатний граф.
Дайте відповідь на запитання: Як забезпечити дотримання академічної
доброчесності?
Посилання на матеріал (https://tochka-
dostupu.blogspot.com/2020/03/blogpost_15.html#links).
Вправа «Кольори настрою»
Зобразьте певним кольором основні фундаментальні цінності академічної
доброчесності. Можна дописати важливі саме для вас.
Чесність Довіра Справедливість Повага Провина Гідність
Сміливість Мужність Відповідальність Відвага Страх Честь
Доброчесність

22. ІСТОРІЇ ДЛЯ РОЗДУМІВ
Одного разу шкільний учитель написав на дошці десять рівностей із
таблички множення на 9, причому в першому рівнянні він свідомо зробив
помилку, написав 9×1=7. Дописавши, учитель подивився на учнів: вони сміялися
з помилки. І тоді він сказав: «Я зробив помилку, аби ви зрозуміли щось важливе.
Ви бачили, що я дев’ять разів написав правильне рівняння, але ніхто з вас не
похвалив мене за це. При цьому я зробив лише одну помилку – і ви посміялися з
мене. Зробіть із цього такі висновки:
1. Помічайте у людях позитивне, навіть найменше, і хваліть їх за це!
2. Світ нечасто помічає те, що ви робите добре, але завжди буде
критикувати за те, що ви зробили неправильно. Не впадайте у відчай!
Залишайтеся сильними і завжди рухайтеся вперед!» (Змінюючи життя:
розриваємо коло злості) А які ваші висновки з цієї історії?
Вчитель на життя
Одного разухлопець впізнав у перехожомусвого вчителя з молодших класів.
Він підійшов до старого і запитав:
– Ви мене не пам’ятаєте? Я був вашим учнем.
– Так, я пам’ятаю тебе третьокласником. І чим ти займаєшся зараз?
– Я викладаю. Ви так вплинули на мене, що мені теж захотілося
виховувати юних учнів.
– Так? Дозволь мені поцікавитися, в чому ж виразився мій вплив?
– Ви насправді не пам’ятаєте? Дозвольте мені нагадати.
Одного разу мій однокласник прийшов в клас з красивим годинником на
руці, який йому подарували батьки. Він їх зняв і поклав в ящик парти.
Я завжди мріяв мати такий годинник. Я не втримався і вирішив взяти його з
цієї парти. Незабаром той хлопчик підійшов до вас в сльозах і поскаржився на
крадіжку. Ви обвели нас усіх поглядом і сказали: «Той, хто забрав годинник, що
належать цьому хлопчику, має повернути його».
Мені стало дуже соромно, але мені не хотілося розлучатися з годинником,
так що я не зізнався.
Ви попрямували до дверей, замкнули ї і веліли нам усім вишикуватися
уздовж стіни, попередивши: «Я повинен перевірити всі ваші кишені за однієї
умови, що ви всі закриєте очі».
Ми послухали, і я відчув, що це був найбільш ганебний момент в моєму
недовгому житті.
Ви рухалися від учня до учня, від кишені до кишені. Коли ви дістали
годинник з моєї кишені, ви продовжували рухатися до кінця ряду. Потім ви

23. сказали: «Діти, все в порядку. Ви можете відкрити очі й повернутися до своїх
парт».
Ви повернули годинник власнику і не сказали більше ні одного слова з
приводу цього інциденту.
Ось в той день ви врятували мою честь і мою душу.
Ви не заплямували мене як злодія, брехуна, нікчемну дитину. Ви навіть не
спромоглися поговорити зі мною.
Згодом я зрозумів, чому. Тому що, як справжній учитель, ви не захотіли
заплямувати гідність юного, ще несформованого учня. Тому я став педагогом.
Обидва замовкли під враженням цієї історії.
Потім молодий педагог запитав:
– Коли ви мене побачили сьогодні, хіба не згадали про цей епізод?
Старий учитель відповів:
– Справа в тому, що я обстежував кишені теж з закритими очима.
Справжній учитель — не той, хто тебе постійно виховує, а той, хто
допомагає тобі стати самим собою.
Михайло Свєтлов #мпапм #історія
Вправа «Надірване серце»
Ведучий наголошує на тому, що зараз він розповість одну історію, яка
трапилася з хлопчиком Петриком. В руках він тримає велике паперове серце та
пропонуєдітям допомогтийомурозповідатицю історію. А допомога їхня полягає
у тому, що коли вони вважають, що Петрик відчуває пригнічення, то вони мають
підвести руку великим пальцем до низу. У цей час ведучий надриває паперове
серце і продовжує розповідати історію далі. Для полегшення роботи з текстом
можливі варіанти ситуації пригнічення вказано в розповіді словом «розрив».
«Якось уранці в кімнаті Петрика й його старшого брата Андрія звично
продзвонив будильник. Андрій швидко скочив і побіг вмиватися, а Петрик не
підвівся з ліжка. Хвилинчерез десять їхня мама прочиниладверів кімнату. «Ну ж
бо, поквапся, Петрику! – сказала вона. – Бо спізнишся до школи!». У кімнату
зайшов Андрій і єхидно спитав: «Ну, що, ледацюга?(РОЗРИВ) Знову хропиш?
Вставай тобі кажуть!»
«Я захворів», – відповів Петрик.
«І чому ти завжди поводишся як маленький? Дорослішати час! Бери приклад
із мене! Я ніколи не пасую перед труднощами! – відповів брат. – Тобі завжди
погано, коли в розкладі є фізкультура, бо ти тюхтій (РОЗРИВ), мати з такого
предмету усього 6 балів. Вставай і збирайся!».
Петрик швидко вдягнувся і вийшов на кухню. Його старший брат Андрій
щойно закінчив снідати. «Я пішов, мамо», – сказав Андрій.

24. «Зачекай на Петрика», – сказала вона.
«Цей телепень (РОЗРИВ) такий млявий, що завжди спізнюється, –
заперечив.
Прийшовши до школи, Петрик попередив учительку, що забув домашнє
завдання вдома. Вона сказала: «Це вже не вперше, Петрику. Ти взагалі сідав за
уроки? Я починаю думати, що ти мені брешеш! (РОЗРИВ) Боюся, мені
доведеться поговорити про це з твоїми батьками».
Петрик любив спортивні ігри, але ненавидів фізкультуру, бо був найменшим
на зріст серед хлопців-однокласників. Того дня вони мали грати на уроці в
баскетбол, який Петрик терпіти не міг. Тим паче, хлопці грали на очах у
однокласниць. Учитель попросив дітей об’єднатися у дві команди, «Левів» і
«Тигрів». За десять хвилин команда Левів і Тигрів сперечалися між собою, бо
ніхто не хотів десятим брати до себе Петрика-слабака! (РОЗРИВ) Капітан
команди «Леви» сказав: «Ми його не хочемо – він погано грає». (РОЗРИВ) «Який
із нього тигр? Він радше наляканий кіт!» (РОЗРИВ) – додав капітан команди
«Тигри», і всі хлопці розреготалися. (РОЗРИВ) Зрештою вчитель призначив
Петрика до команди «Леви». Але хлопець усю ГРУ просидів на лаві запасних, бо
капітан не допустив його до гри. (РОЗРИВ)
Того дня після уроків брат Петрика Андрій грав поблизу будинку з друзями у
футбол. Порівняно з баскетболом Петрикові значно більше подобався футбол.
Це була його улюблена спортивна гра. Тому Петрик попросив Андрія прийняти
його до команди. Але Андрій відмовив. «Нізащо, – заявив він. – Ти все зіпсуєш. Не
псуй гру, Тюхтій».(РОЗРИВ)Татохлопцівпочув це і сказав: «Тобі слід прийняти
брата до гри, Андрію». «Але ж, тато, він такий незграбний, (РОЗРИВ) –
відказавАндрій. – І весь час плутається під ногами». (РОЗРИВ) На наступному
етапі ведучий проводить обговорення.
Питання для обговорення: – Як почувається Петрик? Андрій?
– Чому він так почувається?
– Як могли б розв’язуватися події дня?
– Що нам приємно чути від оточуючих?
До уваги ведучого!Займіть позицію проти упередженості
Коли діти обговорюють випадки пригнічення та інші проблеми, їм іноді
здається, що принизливих ярликів і стереотипних уявлень про красу, релігію та
стать уникнути не можна. Дехто з дітей просто не зверне уваги на почуте,
незважаючи на те, чи зрозуміли вони, про що йдеться. Інші можуть і самі виявити
упередження, глибоко вкорінені в нашому суспільстві.
Однак пам’ятайте, що жоднадитина не народжується упередженою – людина
набуває своїх установок. Тому важливо вдумливо відреагувати, якщо дитина
наклеює той чи інший ярлик. Говоріть м’яко і повчально. Виправляйте й

25. інформуйте дітей, але не засуджуйте і не присоромлюйте, якщо вам здасться, що
дитина не усвідомлює жорстокості й болю, якого може завдати наліплювання
ярликів.
Ось деякі вказівки до реагування:
– використайте переконання і запитання дітей як трамплін для
заперечення упереджень;
– дайте додаткову інформацію, яка допоможе спростувати упередження;
– поставте дітям запитання, які примусять їх переглянути свої
переконання; – спонукайте дітей до співчуття, попросивши їх уявити, як би вони
почувалися, коли б зауваження стосувалося саме їх;
– спонукайте дітей виявити злість чи смуток прийнятним чином, а не
через вживання болісних, принизливих слів;
– разом із дітьми виробіть лінію поведінки, спрямованої на уникнення
образливих ярликів і слів [1, с. 12-14]. Джерела:
1. «Не смійся з мене»: просвітницько-профілактична програма тренінгових
занять. Навчально-методичний посібник для соціальних педагогів, практичних
психологів та вихователів / Авт. ЛораПаркер Роерден, зазаг. ред. Лях Т. Л. — К. :
YMCA, 2013. — С. 12-14.

26. ВИСНОВКИ
Отже, дослідивши деякі найбільш розповсюдженні прояви наукової
недоброчестності, можна стверджувати, що ця проблема дійсно актуальна,
причому, вона актуальна для всього світу. Основною мотивацією людей, що не
дотримуються принципів академічної доброчесності, є бажання отримати багато
преференцій, лінощі та жага до наживи. Ключом до вирішення цієї проблеми має
бути виховання в молодих науковцях відчуття справедливості, бажання реально
рухати науку вперед, та бажання зробитищось важливе для розвиткусвоєї країни.
Адже дотримання принципів академічної доброчесності повинно ґрунтуватися на
самомотивації та самоконтролі.
Вважаємо, що збільшення кількості покарань за недоброчесність в науці не
вирішить проблему. Крім того, необхідно доносити до представників наукової
спільноти інформацію про «хижацькі видання», інформувати про проблеми та
недоліки співпраці з ними, тощо. Окрім цього, бажано створити додаткові
мотиваційні можливості з боку держави для тих вчених, які дотримуються
принципів наукової доброчесності. Саме тоді, наука буде йти вперед, економіка
країни зростати, а тим науковцям, які реально розвивають свою галузь, буде
цікаво та приємно працювати в науковій та освітній сфері.
Таким чином, варто погодитися з думкою багатьох учених, що для розвитку
й укорінення академічної чесності недостатньо просто вірити в фундаментальні
цінності. Переведення цінностей зі слів у дії вимагає самовіддачі, рішучості і
сміливості. Досягнення високих моральних стандартів залежить від того,
наскільки ми всі будемо їх дотримуватися. А. Мельниченко зазначає, що «… 102
ухвалення будь-якого найдосконалішого кодексу честі не гарантує його
дотримання усіма членами академічної спільноти. Лише постійні зусилля з
підтримання атмосфери, де панують високі моральні стандарти, а навчальні і
наукові практики відповідають кращим світовим зразкам, дозволять зробити цей
інструмент інституціонально вкоріненим. А життя, у свою чергу, змусить до його
активного розвитку і постійного вдосконалення» [5, с. 179].
Отже, велика роль і зростаючезначення науки в житті сучасного суспільства,
з одного боку, а з іншого – небезпечні негативні соціальні наслідки бездумності, а
часом і відверто злочинного використання досягнень науки підвищують в наші
дні вимоги до етичних якостей учених, до етичної, якщо ставити питання ширше,
сторони наукової діяльності. Зазначимо ці етичні вимоги:
1. Кожен має дотримуватися загальнолюдських норм моральності, і
вимоги до нього повинні бути вищими, ніж у середньому, внаслідок важливості
його функцій і відповідальності за соціальні результати діяльності.

27. 2. Безкорисливий пошук істини без будь-яких поступок кон’юнктурі,
зовнішнього тиску тощо.
3. Націленість на пошук нового знання і його чесне, доскональне
обґрунтування, не допускаючи підроблення, погоні за дешевою сенсацією, а тим
більше плагіату.
4. Забезпечення свободи наукового пошуку.
5. Висока соціальна відповідальність за результати своїх досліджень і
більшою мірою за їх практичне використання.

28. ДОДАТКИ
ДОДАТОК 1
Фундаментальні цінності академічної доброчесності

29. Гідність - сукупність рис, що характеризують позитивні моральні якості;
усвідомлення людиною своєї громадської ваги, громадського обов’язку, цінності.
[Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — с. 65].
Честь - сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у
своїй поведінці; повага, пошана, визнання кого-, чого-небудь. [Словник
української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — с. 316].
Додаток 2
Принципи академічної доброчесності
Згідно з пунктом 4 статті 42 Закону України «Про освіту» порушенням
академічної доброчесності вважається – рис. 1.

30. Рис. 1 – Види порушень академічної доброчесності згідно ЗУ «Про
освіту».
Принципами академічної доброчесності сучасного науково-педагогічного
працівника закладу освіти є:
1. Утверджувати важливість академічної доброчесності.
2. Плекати любов до навчання.
3. Ставитись до здобувачів освіти як до самостійної особистості.
4. Створювати атмосферу довіри в класі.
5. Заохочувати відповідальність учнів за академічну доброчесність.
6. Формулювати чіткі очікування для учнів.
7. Розробляти справедливі форми оцінювання.
8. Обмежування можливості для академічної нечесності.
9. Кидати виклик академічній нечесності, коли такі випадки трапляються. 10.
Допомагати визначати та підтримувати загальношкільні стандарти академічної
доброчесності.
Відтак, впровадження принципів академічної доброчесності в українських
школах – це питання підняття якості освіти.

31. Додаток 3
Академічна доброчесність – це моральний кодекс та етичні правила
цивілізованого наукового та освітнього співтовариства. Поняття академічної
доброчесності включає в себе такі цінності, як запобігання шахрайству,
фальшуванню та плагіату; підтримка академічних стандартів; чесність і
ретельність у дослідженнях та науковому видавництві [3].
Академічній доброчесності протиставляється категорія академічної
недоброчесності(academic misconduct, dishonesty), основніпрояви якої знаходимо
у таких видах діяльності:
- академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю)
наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів
власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів
(оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
- самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше
опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
- фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в
освітньому процесі або наукових дослідженнях;
- фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що
стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
- списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх
джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема, під час
оцінювання результатів навчання;
- обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної
освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу;
формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація,
фальсифікація та списування;
- хабарництво– надання (отримання) учасником освітнього процесу чи
пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких
інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання
неправомірної переваги в освітньому процесі;
- необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або
заниження оцінки
результатів навчання здобувачів вищої освіти;
- хибне співавторство – внесення до списку авторів наукової чи
навчальнометодичної праці осіб, які не брали участь у створенні продукту.

32. Додаток 4
Картинки до творчих завдань
Завдання можу бути різноманітні: скласти казку, продовжитиісторію,
створитирозповідь, уявитиподію, намалювати, домалювати, розмалювати героїв,
груповіта індивідуальні.
Дерево – символ життя.

40. Метафоричні асоціативні карти є ефективним інструментом роботи у будь
якому віці. Спробуйте.

41. Додаток 5
Скласти розповідь за картками

43. Додаток 6 Дитячі малюнки про академічну доброчесність