перелік данних для предмету основи стандартизації

1. 4
1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Найменування показника
Галузь знань,
спеціальність,
освітньо-професійна
програма, освітньо-
професійний ступінь
Характеристика
навчальної дисципліни,
форма навчання
Кількість кредитів - 2
Галузь знань:
13 Механічна
інженерія
Форма навчання
інституційна (очна(денна)
Кількість змістових
модулів - 2
Спеціальність:
136 Металургія
Статус дисципліни
Дісципліни, які формують
загальні компетентності
(обов’язкові)
Індивідуальне завдання: -
Освітньо-професійна
програма:
Обробка металів
тиском
Рік підготовки 2-й
Семестр - IV.
Загальна кількість годин -
60 Освітньо-
професійний ступінь:
фаховий молодший
бакалавр
Лекції - 18
Лабораторні заняття - 12
Семінарські заняття - 2
Модульні контрольні
роботи (за змістовими
модулями) - 2
Самостійна робота
студента - 26
Кількість аудиторних
годин на тиждень - 2
Вид підсумкового
контролю
IV с – залік

2. 5
2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Навчальна програма з дисципліни «Основи стандартизації, допуски і посадки,
технічні вимірювання» складена у відповідності з освітньо-професійною програмою
підготовки фахових молодших бакалаврів «Обробка металів тиском » для студентів
спеціальності 136 « Металургія».
Мета вивчення дисципліни – набуття студентами організаторських і
практичних навичок, необхідних для роботи в реальних виробничих умовах, а також
підготування бази для вивчення дисциплін спеціального циклу: «Обробка металів
тиском», «Механічне та транспортне обладнання цехів обробки металів тиском».
Завдання дисципліни – вивчення студентами суті, методичних основ
стандартизації, систем допусків і посадок, основ технічних вимірювань, принципів дії
і умов застосування основних видів вимірювальних засобів.
Основними формами вивчення цієї дисципліни є лекції, лабораторні заняття, а
також деякі теми винесено на самостійне опрацювання студентами, а саме самостійна
робота студента (Далі - СРС).
Курс «Основи стандартизації, допуски і посадки, технічне вимірювання» охоплює
2 змістових модулів, перелік яких наведено у тематичному плані. Предметом вивчення
є основи стандартизації, допуски і посадки, технічні вимірювання, а саме: мета і
принципи стандартизації та її економічна ефективність, види і категорії стандартів,
параметричні ряди чисел та головні відомості про взаємозамінність; основні поняття і
визначення по допусках і посадках, типи посадок та визначення їх параметрів, допуски
і посадки циліндричних поверхонь; вимірювання штангенінструментами,
мікрометрами, індикаторами та ін.
Протягом вивчення тем змістового модулю проводиться поточний контроль
знань, а по завершенню - рубіжний контроль знань студентів у формі модульної
контрольної роботи (Далі - МКР). Підсумковий контроль знань проводять у формі
заліку (IV семестр). Структура програми чітка, послідовна і прозора.
Програма курсу передбачає проведення лабораторних робіт. Завдання для
лабораторних робіт мають бути розроблені з урахуванням майбутньої спеціальності
здобувачів освіти і вирішувати конкретні практичні задачі.
Формами перевірки теоретичних знань можуть бути:
● Усні відповіді за певною темою;
● Онлайн тестування;
● Технічні диктанти.
Перевірка набутих навичок може здійснюватися у процесі:
● Вирішення задач різних рівнів складності;
● Лабораторних робіт.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен сформувати такі
програмні компетентності:
1) Загальні компетентності:
⎯ ЗК1. Здатність до ділових комунікацій на державній мові у професійній
сфері.
⎯ ЗК3. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
⎯ ЗК4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
⎯ ЗК6. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні
технології для пошуку, обробки та використання інформації з різних

3. 6
джерел.
⎯ ЗК7. Здатність працювати в команді та налагоджувати міжособистісну
взаємодію при вирішенні професійних завдань.
⎯ ЗК8. Здатність працювати автономно.
⎯ ЗК9. Здатність застосовувати математичний апарат при розв’язанні
прикладних завдань в галузі механічної інженерії.
⎯ ЗК11. Здатність використовувати нормативні та довідкові матеріали,
різні категорії стандартів при розв’язанні прикладних завдань в галузі
механічної інженерії.
⎯ ЗК12. Здатність використовувати знання й практичні навички в галузі
креслення, основ стандартизації, допусків і посадок, технічного
вимірювання, хіміко-термічної обробки металів для виконання робочих
креслень.
⎯ ЗК13. Здатність використовувати знання й практичні навички в галузі
фізики, технічної механіки, матеріалознавства, загальної
електротехніки з основами електроніки.
2) Спеціальні (фахові) компетентності:
⎯ СК2. Здатність застосовувати профільовані знання у професійній
діяльності.
⎯ СК3. Здатність інтегрувати вивчене шляхом самостійного навчання та
опанувати нові знання відповідно до спеціалізації у сфері металургії.
⎯ СК4. Здатність використовувати нормативний та довідковий матеріали,
стандартну технологічну документацію за спеціалізацією в сфері
металургії.
⎯ СК5. Здатність обирати правильну технологію для вирішення завдань
виробничо-технологічного характеру.
⎯ СК10. Здатність до професійної діяльності у позаштатних та аварійних
ситуаціях.
⎯ СК13. Здатність забезпечувати якість продукції.
⎯ СК14. Здатність реалізовувати концепції ощадливого виробництва та
впроваджувати ресурсозберігаючі технології.
⎯ СК18. Здатність використовувати знання з металургійної теплотехніки.
⎯ СК19. Здатність використовувати знання про марки та властивості
сталі, вплив легуючих елементів на її властивості, вибір матеріалів для
виготовлення трубного інструменту і продукції обробки металів
тиском.
⎯ СК20. Здатність володіти навичками роботи з комп'ютером на рівні
користувача, використовувати інформаційні технології для рішення
експериментальних і практичних завдань в галузі професійної
діяльності.
Програмні результати навчання:
⎯ РН1. Застосовувати набуті знання, розуміння засад технічних та
природничих наук для вирішування спеціалізованих задач металургії.

4. 7
⎯ РН3. Використовувати і аналізувати професійно-профільовані знання,
практичні вміння та навички щодо спеціалізованих металургійних
процесів.
⎯ РН4. Володіти термінологією за фахом, логічно викладати думки
державною мовою як усно, так і письмово та спілкуватися іноземною
мовою
⎯ РН5. Застосовувати спеціальне програмне забезпечення, інформаційні
⎯ технології на окремих етапах металургійного циклу, здійснювати
пошук літератури, використовувати бази даних та інші відповідні
джерела при вирішенні спеціалізованих задач металургійних процесів
⎯ РН18. Виявляти здатність до подальшого навчання та підвищення
фахової майстерності.
⎯ РН20. Уміти оперувати математичними формулами, аналізувати
залежність величин, що в них входять.
Очікувані результати навчання після завершення вивчення дисципліни:
⎯ студент повинен знати: види і категорії стандартів та порядок їх
розробки; методи отримання переважних чисел; показники якості
продукції; види взаємозамінності; типи і системи посадок; систему
допусків та основних відхилень в ISO; позначення розмірів і граничних
відхилень на кресленнях; температурний режим вимірювань; суть і
позначення на кресленнях точності форми і взаємного розташування
поверхонь; призначення, конструкцію і метрологічні показники різних
вимірювальних інструментів; методи вимірювання різних параметрів
виробів.
⎯ студент повинен уміти: використовувати переважні числа та
параметричні ряди при розрахунках машин і механізмів; графічно
зображати поля допусків і проводити розрахунки параметрів посадки;
визначати відхилення стандартних полів допуску за таблицями;
відрізняти придатні розміри від бракованих; графічно зображати поля
допусків і визначати параметри посадок різних типових з’єднань;
визначати придатність виробів гладкими калібрами; знаходити за
таблицями граничні відхилення розмірів указаних на кресленнях;
вирізняти основні показники якості різних видів продукції.

5. 8
3. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
№
п/
п
Найменування
змістових модулів
Кількість аудиторних годин, години
Самостійна
робота
Загаль-
ний
обсяг
годин
лекції
практичні
лабораторні
семінари
МКР
всього
аудито
рних
годин
ІV семестр
1
Змістовий модуль 1.
Основи
стандартизації.
Допуски і посадки
циліндричних
з’єднань 14 - - 2 16 16 32
2
Змістовий модуль 2.
Технічні
вимірювання 4 - 12 2 18 10 28
Всього за ІV семестр 18 - 12 2 2 34 26 60
Форма підсумкового контролю (семестровий
контроль)
Залік
Всього 18 - 12 2 2 34 26 60

6. 9
4. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ. ВИМОГИ ДО РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
ІV-й семестр
Змістовий модуль 1. ОСНОВИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ. ДОПУСКИ І ПОСАДКИ
ЦИЛІНДРИЧНИХ З’ЄДНАНЬ
Очікувані результати навчання
Студент:
знає основні положення, терміни та визначення стандартизації, державні та
міжнародні стандарти, види і категорії стандартів, взаємозв’язок методів
стандартизації;
розуміє типи і системи посадок; систему допусків та основних відхилень в ISO;
позначення розмірів і граничних відхилень на кресленнях; температурних режимів
вимірювань;
визначає графічно зображати поля допусків і проводити розрахунки параметрів
посадки; визначати відхилення стандартних полів допуску за таблицями, відрізняти
придатні розміри від бракованих.
Тема 1.1. Суть стандартизації
Мета і задачі дисципліни «Основи стандартизації, допуски і посадки, технічне
вимірювання». Загальні відомості про стандартизацію. Органи стандартизації в
Україні.
Роль науки, техніки і практичного досвіду в розвитку стандартизації як одного з
найважливіших чинників підвищення ефективності виробництва.
Державні і міжнародні організації, що займаються стандартизацією. Державна
система стандартизації, її призначення та зміст. Основні поняття і терміни в області
стандартизації. Мета і задачі стандартизації. Категорії, види і порядок розробки
стандартів. Організація і методика проведення стандартизації. Стандартизація на
підприємстві та її економічна ефективність. Науково-технічні принципи
стандартизації.
Тема 1.2. Стандартизація і якість продукції
Основні поняття і визначення по якості продукції. Класифікація промислової
продукції. Показники якості продукції. Визначення рівня якості продукції. Методи
оцінки рівня продукції. Заходи, що забезпечують потрібну якість продукції. Поняття
про сертифікацію продукції.
Тема 1.3 Основні відомості про взаємозамінність
Значення взаємозамінності при сучасній організації виробництва. Вплив точності
деталей на взаємозамінність. Види взаємозамінності і їх суть, умови застосування.
Взаємозамінність і точність розмірів. Заходи, що забезпечують взаємозамінність.
Ефективність взаємозамінності.

7. 10
Тема 1.4. Основні поняття і визначення по допусках і посадках
Поверхні, розміри, відхилення. Поняття про допуск розміру. Графічне
зображення допусків і відхилень. Одиниця допуску і понятгя про квалітети точності.
Загальні відомості про групи посадок у відповідності з ДСТУ 2500-94. Допуск
посадки.
Тема 1.5 Принципи побудови систем допусків і посадок
Загальні відомості про системи допусків і посадок. Єдина система допусків і
посадок /ЄСДП/ гладких елементів деталей і їх з’єднань, її призначення і зміст.
Посадки в системах отвору і валу. Граничні відхилення розмірів з не указаними
допусками. Позначення граничних відхилень на кресленнях в відповідності з ГОСТ
2.307-68. Температурний режим вимірювань.
Змістовий модуль 2. ТЕХНІЧНІ ВИМІРЮВАННЯ
Очікувані результати навчання
Студент:
знає основи технічних вимірювань, призначення, конструкцію і метрологічні
показники різних вимірювальних інструментів; методи вимірювання різних
параметрів виробів;
вміє вимірювати розміри різних виробів за допомогою штангенциркуля,
мікрометра, з заданою точністю; парвильно вибирати потрібний вимірювальний
інструмент; визначати похибку показів вимірювальних засобів.
Тема 2.1. Основи технічних вимірювань
Державна система забезпечення єдності вимірювань. Поняття про виміри і
одиниці фізичних величин. Класифікація вимірювальних засобів і методів
вимірювань. Метрологічні показники вимірювальних засобів. Вибір вимірювальних
засобів.
Тема 2.2. Кінцеві міри довжини. Штрихові і важільно-механічні
інструменти
Плоско-паралельні кінцеві міри довжини чи плитки /ГОСТ9038-73/, їх призначен-
ня, будова.
Штангенінструменти: штангенциркулі, штангенглибиноміри, штангенрейсмуси,
їх призначення, будова, область застосування. Правила вимірювання
штангеніструментами.
Мікрометричні інструменти: мікрометри, нутроміри, глибиноміри, важільні
мікрометри; їх призначення, принцип роботи.
Індикатори, їх призначення, типи. Принципова схема індикаторів годинникового
типу, їх похибка. Індикаторні нутроміри

8. 11
Теми семінарських занять наведено у таблиці 1.
Таблиця 1 – Теми семінарських занять
№
з/п
Назва теми Кількість годин
1. Технічні вимірювання 2
Теми лабораторних робіт наведено у таблиці 2.
Таблиця 2 – Теми лабораторних робіт
№
з/п
Назва теми Кількість годин
1.
Вимірювання штриховими мірами та
штангенциркулем
4
2. Вимірювання мікрометрами 4
3.
Визначення похибки показників
штангенциркуля і мікрометра
2
4.
Вимірювання індикаторними
пристосуваннями
2
Всього: 10
Теми, які винесено на самостійне опрацювання студентами наведено у таблиці 3.
Таблиця 3 – Самостійна робота студентів
№
з/п
Назва теми Кількість годин
1.
Вступ. Основні положення, терміни і
визначення
2
2. Міжгалузеві системи стандартів 2
3. Суть і взаємозв’язок методів стандартизації 2
4. Головні відомості про взємозамінність 2
5.
Основні поняття і визначення по допусках і
посадках
2
6. Точність форми поверхні 2
7.
Визначення допусків і посадок гладких
ціліндричних з’єднань
2
8. Шорсткість поверхні 2
9. Температурний режим вимірювань 2
10. Метрологія та основи технічних вимірювань 2
11.
Штрихові міри, штангенінструменти та
універсальні кутоміри
2
12. Микроментри і вимірювальні головки 2
13. Методи і засоби вимірювання різьб 2

9. 12
5. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
5.1 Загальні критерії оцінювання результатів навчання
Рівень підготовленості студента оцінюється за чотирибальною шкалою:
«відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».
Рівень, оцінка Практичні уміння та навички
Високий (відмінно)
студент: має високий рівень знань; досконально
володіє навчальним матеріалом; вміє вільно і
правильно висловлювати теоретичні основи і суть
явищ дисципліни; повністю володіє науковою
термінологією, відповідає технічно грамотно; при
виконанні різних видів письмових робіт відповідь
ілюструє схемами, ескізами тощо; самостійно може
відшукати потрібну інформацію в довідковій та
технічній літературі; знає визначені програмою
основні методи рішення задач, знаходити
альтернативні методи рішення; може вільно
вирішувати нестандартні задачі і виробничі ситуації;
самостійно може провести лабораторне дослідження і
обґрунтувати висновки по лабораторним дослідам;
вміє використовувати міжпредметні зв’язки для
рішення завдань з питань теорії дисципліни; знання,
уміння й навички студента повністю відповідають
вимогам програми; вільно володіє технікою
математичних розрахунків; відповідь його повна,
логічна, обґрунтована; самостійно виконує 90-100%
від загальної кількості тестів.
Достатній (добре)
студент: має достатній рівень знань; вільно володіє
навчальним матеріалом; правильно висловлює
теоретичні основи і суть явищ по теорії дисципліни;
при відповідях можливі незначні неточності у науковій
термінології; при виконанні різних видів письмових
робіт відповідь ілюструє схемами, ескізами тощо;
основні формули з питань теорії може вільно
відшукати у технічній або довідковій літературі і може
дати їх часткове пояснення; самостійно може
вирішувати задачі з питань теорії у знайомих
(стандартних) ситуаціях; знання, уміння й навички
студента відповідають вимогам програми; технікою
математичних розрахунків володіє достатньо; виконує
70-85% від загальної кількості тестів.

10. 13
Рівень, оцінка Практичні уміння та навички
Середній (задовільно)
студент: має середній рівень знань; самостійно
розв'язує завдання по теорії дисципліни у знайомих
(стандартних) ситуаціях без пояснень, мають місце
незначні помилки; може пояснити суть основних
формул з питань теорії; має фрагментарні навички
роботи з підручником; знає близько половини
навчального матеріалу; технікою математичних
розрахунків володіє слабо, допускає помилки в
розмірності; професійною термінологією володіє не
достатньо; відповідь його на питання поверхова;
виконує 45-65% від загальної кількості тестів.
Початковий (незадовільно)
студент: має початковий рівень знань; може розрізняти
об’єкт вивчення і відтворити деякі його елементи; за
допомогою викладача може вирішувати елементарні
завдання з питань теорії дисципліни; мало усвідомлює
мету навчально-пізнавальної діяльності; знає менше
половини навчального матеріалу; зовсім не вміє
працювати з джерелом інформації; не знає розмірності
в розрахунках; технікою обчислення і професійною
термінологією не володіє; виконує 20-30% від
загальної кількості тестів.
5.2 Критерії оцінювання результатів навчання студентів для лабораторних
робіт
Рівень, оцінка Практичні уміння та навички
Високий (відмінно)
При виконанні лабораторних робіт студент
дотримується усіх вимог, передбачених програмою
курсу. Завдання повністю і правильно виконано. Крім
того, його дії при виконанні роботи відрізняються
раціональністю, вмінням оцінювати помилки й
аналізувати результати.
Достатній (добре)
При виконанні лабораторних робіт студент може
виконати роботу в у обсязі 75% завдань й зробити
самостійні, правильні висновки
Середній (задовільно)
При виконанні лабораторних робіт студент виконує
роботу за зразком (інструкцією), але з
помилками, правильно виконано 60 % завдань; робить
висновки, але не розуміє достатньою мірою мету
роботи.
Початковий (незадовільно)
При виконанні лабораторних робіт, в якій виконано
менш як 60 % завдань, при цьому здобувач освіти
демонструє невміння робити самостійні висновки та їх
обґрунтувати, що свідчить про те, що студент не
оволодів програмним матеріалом.