2. У жовтні 1999 року на 30-тій сесії
Генеральної конференції
ЮНЕСКО було встановлено
відзначення Міжнародного дня
рідної мови.
Історія цього свята пов’язана з
доволі драматичними подіями
2
3. 21 лютого 1952 року в азійській країні
Бангладеш було жорстоко розстріляно
демонстрацію захисників
бенгальської мови, які вимагали
визнання мови банго як державної.
Нині в багатьох країнах світу на
високому державному рівні
відзначається цей день.
3
4. Щодо рейтингів, то серед 6 тисяч
живих мов, що є на планеті (а ще є
близько 30 лінгвонімів, тобто
мертвих мов і діалектів), українська
посідає 17 місце. Хоча підрахунки ці
приблизні.
4
5. Серед усіх мов світу ніби запашна
квітка в чудовому букеті –
українська мова. Її багатство і
краса, витонченість і мелодійність
визнані світом у 1928 році в
Парижі. На Міжнародному конкурсі
мов українська посіла ІІІ місце (після
французької й перської).
5
6. Крім цього наша рідна мова - у
першій трійці наймилозвучніших
мов світу. І місце – італійська,
ІІ – українська,
ІІІ – грузинська.
6
7. Лише в українській мові ми можемо створити такі
шедеври, яких не можна почути жодною мовою світу
Дніпрове диво
Догоряє день… Дрімає діброва… Десь
далеко дзюркотить джерельце.
Діамантами дивують долини. “Дінь-
дінь”, - доспівують дуети
Дзвінких дроздів, дрібних дупелів;
дудонять довгодзьобі дятли. Духмяні
дрібноцвіти, дикі дудники, душиці
доповнюють дніпрове диво… Довкілля
дарує душі добрі, довірливі думки
7
8. Зоря
Зранку зайнялася зоря, засяяла
золотом, збудоражила зір… замилувалися
зовнішністю землі:
забарвленої, заквітчаної, залитої зорею.
Зображення знайоме змалку, зате завжди
здивовує, захоплює. Здається, знаходиш
зовсім загадкове, здатне
збентежити, зацікавити, завоювати зір.
Залюбки заглиблюєшся в
забуття, зачаровуєшся… заслухаєшся.
Задивишся, зупинити б зорю, замалювати
б, записати звуки…
8
9. Подорож
Перевага перельоту перед поїздом
помітна. Проте подорож поїздом подарує
прекрасні пейзажі.
Приміський поїзд – поширене пересування
простих працівників. Подібні переїзди
приваблюють пасажирів простотою
послуг.
Приємно пройти привокзальною площею
після прибуття.
По-моєму, постійно поліпшуються
послуги переміщень поїздом.
Прагніть побільше
подорожувати, приємних
пригод, передусім, приємних попутників
9
12. • ЗНАТИ БАГАТО МОВ –
ЦЕ ЗНАЧИТЬ МАТИ
БАГАТО КЛЮЧІВ ДО
ОДНОГО ЗАМКА
(Вольтер)
13. • Знати свою рідну мову – наш священний
обов’язок
• Знати мову народу, серед якого живеш - це
вияв поваги до цього народу
• Українці - надзвичайно мудрий, цікавий і
комунікабельний
• Народ. Тому, готуючи цей проект, ми хотіли
• З’ясувати, чи справді наш український народ
• настільки мовно багатий і освічений; виявити
• українських поліглотів від давніх часів до
наших
• Днів і розповісти про них вам.
14. • Першим українським поліглотом
можна
• вважати сина Ярослава Мудрого –
Всеволода, який, за словами
літописця, “дома сидя, изумееше
пять язык”. Тим давалося знати, що
він вивчив мови не з необхідності
або під час мандрів іншими
країнами, а лише з цікавості.
Літописець зазначив при тому, що
знання мов дає шану від іноземців.
Князь Всеволод Ярославович, він
же Андрій, крім рідної
давньоукраїнської мови
знав, імовірно:
грецьку, латинську, німецьку, половецьку й
угорську
15.
16. Перекладав зі значно
більшої кількості мов –
як живих, так і
мертвих. Це
вавилонська, санскрит,
давньогрецька, арабськ
а, латина, польська, нім
ецька та
староєвропейські мови.
Всього знав 14 мов
17. Про нього казали, що він був
дописувачем абсолютно усіх
газет і журналів, що виходили в
Європі в той час.
Оригінальні літературні
твори писав, крім рідної
мови ще й
польською(“Маніпулянтка”
, “Лель і
Полель”, “Панталаха” та
ін.), німецькою (“Свинська
конституція”, “Острий-
преострий
староста”, “Історія однієї
конфіскати” та ін) і
російською.
19. • Він, безперечно, є найвідомішим
• поліглотом України. Сам не міг
• назвати точної кількості мов, які
• знав (а це були не лише живі, а
• мертві мови), проте приблизно
• окреслював їх число шістдесятьма.
• Головна спеціалізація вченого – східні
• мови, з яких він залишив багато перекладів, а
також досліджував їх особливості. Найбільше
вивчав українську мову.
20. • Борис Тен (справжнє ім'я і
прізвище ла льович
вський, народився 9
грудня 1897, у с. Дермань —
помер †12 березня 1983, в
Житомирі), поет і перекладач
родом з села Дермань (західна
Волинь); православний
священик.
21.
22. • Василь Якович Єрошенко народився 13 січня
1890 року в українському селі Обухівка на
Білгородщині (тепер – територія Росії). І хоча в
чотирирічному віці він осліп, ріс жвавим і
допитливим хлопчиком: навчився
пересуватися по селу самотужки, опанував гру
на скрипці й на гітарі… У 9 років батько віддав
його в школу-інтернат для сліпих дітей у
Москві. З 1908 по 1912 рік Василь був солістом
оркестру сліпих, з яким об’їздив багато
великих міст Росії
23.
24. • Народився в селі Феськівка Менського району
Чернігівської області в селянській родині.
• 1943 разом з дружиною безпідставно
заарештований, засуджений до каторжних робіт
на шахтах системи ГУЛАГ м. Інта (Комі АРСР).
Перекладав, писав вірші, вивчав із допомогою
в'язнів нові мови, зокрема, естонську,
латвійську, вірменську, грузинську, долучав до
цього друзів.
25.
26. • йло сович - ра
народився 28 вересня (10жовтня) 1889, у
Малій Канівці Золотоніського повіту,тепер
Чорнобаївського району Черкаської області —
помер †19 січня 1939, Колима) —
український поет, літературознавець,
27. • Михайло Драй-Хмара знав 19 мов.
Це майже всі слов'янські (адже його
спеціалізацією як ученого було
слов'янознавство):
українська, російська, білоруська, п
ольська, кашубська, чеська, сербськ
а, хорватська, болгарська. Знав він
низку давніх мов —
старослов'янську, старогрецьку, л
атину, санскрит. Знав новітні
європейські мови —
румунську, французьку, німецьку, і
талійську, фінську. Останньою
мовою, яку вивчав Михайло
Панасович, стала англійська.
28. • Павло Григорович Тичина —
поетичний геній XX віку —
народився 11 січня (23 січня за
новим стилем) 1891 року в селі
Піски Козелецького повіт
Чернігівської губернії (нині
Бобровицького району
Чернігівської області).
29.
30. • Іван Пулюй народився в
1845 році в глибоко
релігійній греко-
католицькій родині. В
1865-му він закінчив
Тернопільську гімназію і
вступив на теологічний
факультет Віденського
університету, який
закінчив з відзнакою.
31. • Визначним знавцем
іноземних мов був цей відомий
український фізик і механік. Свої
наукові праці (понад 50) він
писав
українською, російською, англій
ською та німецькою мовами, а
знання давніх мов допомогло
йому взяти участь у проекті
перекладу українською мовою
Біблії та перекласти українською
мовою молитовник. Загалом
цей видатний учений знав 13
мов.
32. • ш
(*19 грудня 1919, Кролевець —
†29 серпня 1988) — український
перекладач, мовознавець і
поліглот
33. • Знав 18 мов. Серед них
-циганську, українську,
російську, польську,
англійську, німецьку.
Здійснив високохудожні
переклади “Фауста”
Гете, “Декамерона”
Бокаччо, “Мадам
Боварі” Флоберра та
багатьох інших .
34. • цький (30
липня (12 серпня) 1911, Харків — 10
квітня 1995, смт Буча, нині місто
Київської області) — український
мовознавець, поліглот. Доктор
філологічних наук (1952). Професор
(1953). Почесний член Грецької
академії наук, Кіпрської академії наук, а
також Кіпрського та Грецького
археологічних товариств.
35. • З дитинства майбутній учений здобув
блискучу гуманітарну освіту. Він вільно
володів французькою, німецькою
мовами, латиною та давньогрецькою.
Згодом самостійно вивчив новогрецьку,
англійську, іспанську, турецьку,
арабську, санскрит, китайську,
японську та інші мови – загалом
близько 90.
36. • Народився К. Тищенко 30 липня 1941 р.
у місті Глухові Сумської області в родині
архітектора Миколи Павловича (1911-
2004) та шкільної вчительки Анни
Степанівни (1917-2002).
37. • Учений-мовознавець, фахівець у
галузі загального, романського і
східного мовознавства, викладач
і знавець понад двох десятків
різносистемних мов. Читає лекції
з загального мовознавства та
веде практичні курси різних
іноземних мов:
французької, італійської, перськ
ої, фінської, баскійської, валлійсь
кої та інших
38. • Ми, українці, з давніх-давен мали свою власну
• рідну культуру, велику рідну літературу. І писали
• тоді рідною мовою, і слів було цілком досить. І
• письменники тогочасні дуже добре знали свою мову,
• і не лише свою, адже, як зазначав давній літописець,
• ” знання мов дає шану від іноземців”. Тому нам не
• треба сперечатися – дві чи три державні мови
• необхідні Україні… Звичайно ж одна, рідна,
• українська!!! Але кожен з вас, крім рідної
, має володіти й іншими, доступними
для вас, мовами!!!
