Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

«ДУХОВНЕ БАГАТСТВО НАРОДУ»

171 views

Published on

Віртуальна виставка до міжнародного дня рідної мови

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

«ДУХОВНЕ БАГАТСТВО НАРОДУ»

  1. 1. ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ РІДНОЇ МОВИ Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі. ДУХОВНЕ БАГАТСТВО НАРОДУ
  2. 2. ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Українська мова — це одна із багатьох слов’янських мов, а українці — частина слов’янського світу. Слов’яни ж разом із багатьма іншими народами — індоєвропейці. Історичними, археологічними, лінгвістичними матеріалами доведено, що спільнослов’янський період тривав приблизно до середини І тис. н. е. Після розпаду праспільнослов’янської етномовної спільності у VІ—VІІ ст. почалося формування східнослов’янських племен та їх союзів, подальша консолідація яких на різних теренах Східної Європи призвела до формування українського, російського, білоруського народів. З цього часу намітилися і тенденції формування окремих східнослов’янських мов. За припущенням учених, східнослов’янські племена, поряд із етнічними розходженнями, відрізнялися також і своїми діалектами. Разом із тим, ціла низка фонетичних, граматичних, лексичних особливостей була спільною для всіх діалектів. Саме такі мовні риси й створювали особливий східнослов’янський діалектний тип. Але вже в цей час протоукраїнська мовна територія була неоднорідна і виразно ділилася на два етнографічно і, вірогідно, діалектно відмінні масиви: північний і південний. Північний масив, який охоплював Середню Наддніпрянщину, Полісся, Волинь, Наддністрянщину й Прикарпаття (від Прип`яті до витоків Стиру, Горині, Случі, Тетерева й Ірпіня), був частиною значно ширшого ареалу археологічної культури празько-корчацького типу (V—VІІ ст.). Цей ареал у загальних рисах відповідає території розселення склавінів, про яких розповідає Іордан (VІ ст.).
  3. 3. Нащадки празько-корчацької культури влилися безпосередньо в культуру Київської Русі. Північний діалектний масив став у майбутньому основою північного наріччя української мови. Південний протоукраїнський етномовний масив сформувався на початку VІ ст у лісостепах Середньої Наддніпрянщини, включаючи й середні течії Сули, Псла, Ворскли, а також у Надпоріжжі, по Дніпру між Тясмином і Россю та в Прутсько- Дніпровському межиріччі. У південному діалектному ареалі, на основі якого згодом сформувалося південно-західне наріччя, виникла більшість фонетичних рис, характерних лише для української мови. Отже, відомі нам з літопису східнослов’янські угрупування (на території нашої України у павнічної частини — це дуліби, бужани, волиняни, деревляни, поляни, сіверяни, у південній етномовній зоні — частина полян, уличи, тиверці, білі хорвати) на передодні об’єднання їх у межах Київської Русі являли собою територіальні, політичні союзи державного типу. Щодо походження сучасної української мови ніяких проблем немає: загальновідомо, що її започаткував І. Котляревський, а основоположником став Т. Шевченко, вони почали писати свої твори народною мовою на основі українських середньонаддніпрянських говірок. До І. Котляревського і Т. Шевченка існувала ствроукраїнська писемна мова (ХІІІ — ХVІІІ ст.), що сформувалася на основі давньоруський літературних традицій і впливу живого народного мовлення, а давньоруська писемно-літературна мова виникла під безпосереднім впливом старослов’янської (церковнослов’янської) мови, запозиченої від болгар разом із прийняттям християнства.
  4. 4. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО УКРАЇНСЬКУ МОВУ:  Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі і за кількістю носіїв займає 26-те місце. Також вона є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження після російської мови;  Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починаються з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов;  Найдовшим словом в українській мові є назва одного з пестицидів “дихлордифенілтрихлорметилметан”;  Найбільша кількість синонімів. Згідно з «Коротким словником синонімів української мови», у якому розроблено 4 279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45;
  5. 5.  Цікавим фактом про українську мову є те, що вона входить до трійки найкрасивіших мов в світі. На мовних конкурсах в Італії на Франції її визнавали другою за мелодійністю мовою світу, перша італійська. Інші джерела говорять про бронзу української мови на цьому конкурсі, друге місце за французькою, а 4 місце займає перська мова;  Найчастіше серед іменників вживається слово «рука», серед дієслів — «бути», прикметників — «великий», займенників — «він»;  Найбільшу кількість значень має абревіатура ПК. Це персональний комп’ютер, палац культури, паровий кран, передній край, перфокарта, Петербурзький комітет, Петроградський, комітет, підбирач-копнувач, пістолет-кулемет, Пітерський комітет, предметний каталог, Повітряний кодекс, пожежний кран, польовий караул, постійний комітет, променевий кінескоп, проміжний конденсатор, прохідницький комбайн, прядильно-крутильна (машина), парсек та інші;  Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір “Заповіт” Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.
  6. 6. РОЗДІЛ І ТИ ВЕЛИЧНА І ПРОСТА. ТИ СТАРА І ВІЧНО НОВА. ТИ МОГУТНЯ, РІДНА МОВО! МОВА – ПІСНЯ КОЛИСКОВА. МОВА – МАТЕРІ УСТА. І. БАГРЯНИЙ НАША МОВА – ЧАРІВНА КРИНИЦЯ…
  7. 7. Котляревський І. П. Енеїда. Наталка Полтавка / І. П. Котляревський. – Київ : Веселка, 2000. – 327 с. Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. – Київ : МАУП, 2004. – 472 с. Франко І. Я. Мозаїка / І. Я. Франко. – Львів : Каменяр, 2002. – 432 с.
  8. 8. Українка Л. Горить моє серце / Л. Українка. – Київ : Київська Правда, 2004. – 464 с. Українська драматургія : кращі класичні твори. – Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 480 с. Свою Україну любіть / авт.-уклад. В. Буркат. – Суми : Університетська книга, 2008. – 476 с.
  9. 9. МОВА – ПІСНЯ КОЛИСКОВА… О МОВО МОЯ! О МІСЯЧНЕ СЯЙВО І CПІВ СОЛОВ’Я, ПІВОНІЇ, МАЛЬВИ, ЖОРЖИНИ! МОРЯ БРІЛІАНТІВ, ЦЕ – МОВА МОЯ, ЦЕ – МОВА МОЄЇ ВКРАЇНИ. В. СОСЮРА РОЗДІЛ ІІ
  10. 10. Огієнко І. Історія української літературної мови / І. Огієнко ; упоряд. М. С. Тимошик. – 2-ге вид., випр. – Київ : Наша культура і наука, 2004. – 436 с. Русанівський В. М. Історія української літературної мови : підручник / В. М. Русанівський. – Київ : АртЕк, 2001. – 392 с. Коваль А. П. Спочатку було Слово : крилаті вислови біблійного походження в українській мові / А. П. Коваль. – Київ : Либідь, 2001. – 312 с.
  11. 11. Крижанівська О. І. Історія української мови : історична фонетика. Історична граматика : навч. посіб. / О. І. Крижанівська. – Київ : Академія, 2010. – 248 с. Історія української мови : хрестоматія / упоряд. С. Я. Єрмоленко, А. К. Мойсієнко. – Київ : Либідь, 1996. – 288 с. Огієнко І. Рідна мова / І. Огієнко ; упоряд. М. С. Тимошик. – Київ : Наша культура і наука, 2010. – 436 с.
  12. 12. Коваль А. Крилаті слова в українській літературній мові / А. Коваль, В. Коптілов. – Київ : Ярославів Вал, 2013. – 704 с. Пономарів О. Культура слова : мовностилістичні поради : навч. посіб. / О. Пономарів. – Київ : Либідь, 2002. – 240 с. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо / Б. Антоненко-Давидович. – Київ : КМ Academia, 1994. – 254 с.
  13. 13. Зеленько А. С. Загальне мовознавство : навч. посіб. / А. С. Зеленько. – 2-ге вид., стер. – Київ : Знання, 2011. – 380 с. Кочерган М. П. Втуп до мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. – 2-ге вид. – Київ : Академія, 2010. – 368 с. Манакін В. М. Мова і міжкультурна комунікація : навч. посіб. / В. М. Манакін. – Київ : Академія, 2012. – 288 с.
  14. 14. Яшенкова О. В. Основи теорії мовної комунікації : навч. посіб. / О. В. Яшенкова. – Київ : Академія, 2011. – 604 с. Венжинович Н. Ф. Сучасна українська літературна мова : навч. посіб. – 3-тє вид., випр. і доп. – Київ : Знання, 2008. – 304 с. Гримич М. Українська мова щодня : початковий рівень : навч. посіб. – Київ : Заповіт, 1998. – 160 с.
  15. 15. Ділова українська мова / за ред. О. Д. Горбула. – Київ : Знання, 2008. – 222 с. Зубков М. Г. Українська мова : універсальний довідник / М. Г. Зубков. – 3-тє вид., випр. і доп. – Харків : Школа, 2007. – 496 с. Максименко В. Ф. Сучасна ділова українська мова : підручник / В. Ф. Максименко. – Харків : ТОР-СІНГ ПЛЮС, 2006. – 448 с.
  16. 16. РІДНА МОВА Спитай себе, дитино, хто ти є, І в серці обізветься рідна мова; І в голосі яснім ім’я твоє Просяє, наче зірка світанкова. З родинного гнізда, немов пташа, Ти полетиш, де світу далечизна, Та в рідній мові буде вся душа І вся твоя дорога, вся Вітчизна. У просторах, яким немає меж, Не згубишся, як на вітрах полова. Моря перелетиш і не впадеш, Допоки буде в серці рідна мова. Д. Павличко

×