1. 1
Тема. Велика грецька колонізація.
Мета: пояснити учням причини великої грецької колонізації ,окреслити школярам
маршрути, по яких рухалися грецькі мореплавці під час колонізації та назвати міста, які
вони заснували,сформувати уявлення в учнів про устрій, господарство, побут, культуру
грецьких колоній на основі найбільших міст-держав Північного Причорномор’я. Розвивати
вміння аналізувати та систематизувати історичний матеріал, працювати з історичною
картою, документами, інформативними текстами. Визначити вплив грецьких колоній на
розвиток цивілізації у Древній Греції та на території сучасної України. Виховувати інтерес до
предмету, повагу до історії інших народів.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: настінна карта, атлас, комп’ютерна презентація,мультимедійна дошка,
тести, текст «Присяга громадянина Херсонеса.
Поняття: колонія, метрополія.
Дати: VІІ – V ст. до н. е. – колонізація греками Північного Причорномор’я,
V—І ст. до н. є. — елліністичний період розвитку грецьких колоній,
І ст. до н. є.—70 рр. IV ст. н. є. - римський період,
70 рр. IV ст. н. є. — початок періоду розпаду античних міст-держав.
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
І. Організація учнів класу.
Пролунав дзвінок,
Починаємо урок.
Працюватимем старанно,
Щоб почути у кінці,
Що у нашім 6 класі
Учні просто молодці!
Оголошення мети і теми уроку.
План уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
2) Гра „Пароль”. Пропоную вам пограти у гру «Пароль». На слайді ви бачите поняття і
терміни, з якими ми познайомилися на попередніх уроках, вивчаючи історію Давньої Греції.
Але доки вони дісталися з далекої Еллади, то всі перемішалися. Наше завдання – відновити
правильну послідовність літер у словах, що відповідали б змісту попередніх уроків. Дайте
коротку характеристику кожному із розшифрованих слів.
Відповіді:
1ЗЕВС
2ЛАКОНІКА
3ПОЛІС
4 АФІНИ
5СПАРТА
6ПЕЛЕПОННЕС
2. 2
Будь яка подоро ж у давніх греків починалась із розповідей про подивги міфічних
героїв тож давайте подумаємо хто з них міг би сказати про себе таке:
А) Завдяки мені житла людей стали світлими у найтемніші вечори. Це я допоміг
перебороти зимовий холод. Так за що цар богів і людей карає мене?(Прометей)
1. Що у вчинку Прометея викликає найбільшу повагу?
Б) І досі болять кістки та ломить спину! Хто б міг подумати, що блакитне небо таке
важке?(Атлант)
2. Де, за віруванням греків, Атлант тримав на своїх плечах небосхил?
І
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Отже, на попередніх уроках ми з вами поринули в історію стародавньої Греції,
визначили її географічне розташування, природно-кліматичні умови та основні заняття
давніх греків, з’ясували, що таке місто-держава. Тож давайте помандруємо у грецію VІІІ-
VІ ст.
Діти, я дуже люблю подорожі. Скажіть,а ви любите подорожувати? Сьогодні у нас буде
урок-подорож. Щоб потрапити до пункту призначення, нам потрібно здійснити довгий
переліт машиною часу . У вас на партах лежить необхідний документ – віза. Заповніть її,
будь-ласка.
Віза
Видана:______________________________________
Учню (учениці) 6 класу:_______________________________
Мета поїздки: познайомитися з історією античних міст-держав Північного
Причорноморя
Також у вас є пам’ятка туриста, з якою ми будемо працювати протягом нашої подорожі.
Пам’ятка туристу
1 Давня Греція:
А) причини колонізації ;
Б)напрямки колонізації.
2 Найважливіші міста-держави Північного Причорномор’я:
А) Ольвія;
Б) Херсонес;
В) Пантікапей.
3. Суспільне, господарське та духовне життя в колоніях:
А) влаштування полісів;
Б) Основні заняття греків-переселенців;
В) Культура та вірування.
3. 3
У ч и т е л ь: Як справжнім мандрівникам нам потрібна карта: відкрийте атлас на с.
____. А також справжні мандрівники ведуть записи своїх досліджень, тому не забувайте
писати в своїх зошитах про те, що ви побачили й про що дізналися.
А чи знаєте ви, що до нас у школу надійшла посилка і адресована вона саме вам, учням 6
класу. Загляньмо, що там? Дивіться, ось лист. Подивімося від кого він? (лист від Геродота).
Учитель зачитує лист від Геродота.
«Я – давньогрецький відомий історик, моє ім’я – Геродот. Багато мандруючи, я
побачив різні народи й різні держави. Ще більше я збирав свідчення людей про ті народи,
що вже пішли з історичної арени, або поселення моїх співвітчизників за межами
Батьківщини. Й протягом свого життя я написав відому працю «Історія». Приділив увагу
я й минулому античних полісів, що виникали на північному узбережжі Понту
Евксинського.
Колоністи-переселенці збиралися з різних областей Греції: це були селяни, які
втратили землю, ремісники й купці, що сподівалися знайти в колоніях добрий збут для
своїх товарів, люди, змушені тікати зі свого рідного міста після програшу у боротьбі за
владу. Особливо багато колоній заснувало місто Мілет.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
У ч и т е л ь: Дякуємо за цікаву розповідь, яка нам допоможе, адже саме сьогодні ми з
вами і познайомимося з історією античних міст-держав Північного Причорномор’я
Записати в зошити тему уроку.
Отож ми маємо виконати такі завдання:
З’ясувати основні причини та напрямки Великої грецької колонізації;
отримати уявлення про історію заснування греками колоній на північному
узбережжі Чорного моря;
ознайомитися з суспільним, господарським та духовним життям колоністів-
переселенців;
розвивати вміння аналізувати та систематизувати історичний матеріал,
працювати з історичною картою та інформаційними текстами.
Сьогодні всі ви – мандрівники, дослідники. Ось ви потрапляєте в пункт свого
призначення – у Північне Причорномор’я. Спробуйте на основі «побаченого» розповісти
про свої враження. А Геродот вкаже вам, на що звернути увагу! (робота з картками)
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Причини та напрямки великої грецької колонізації
Усна розповідь учителя
Гpеки були чудовими моpякaми. У VIII—VI ст. до н. е. вони зaснувaли нa беpегaх
Сеpедземного i Чоpного моpiв бaгaто нових поселень. Зa словaми фiлософa Сокpaтa, гpеки,
«нiби жaби, pозсiлися по беpегaх моpiв». Це i були гpецькi колонiї.
4. 4
Слово «колонiя» походить вiд лaтинського словa «зaселяти» й ознaчaє землi,
оpгaнiзовaно зaселенi людьми — вихiдцями з iнших кpaїн.
Але для того щоб пересуватись на великі відстанні давнім грекам потрібну було
володіти певними знаннями про мореплавство. Наприклад щоб не блукати по безмежних
просторах морів гpецькi моpяки пiд чaс плaвaння коpистувaлися моpськими кapтaми —
лоцiями. Лоцiї виpiзaли нa мiдних листaх aбо мaлювaли нa добpе вичиненiй телячiй шкуpi
— пеpгaментi. До кapти моpського узбеpежжя додaвaвся текст з описом беpегiв, остpовiв,
якi тpaплялися нa шляху, великих i мaлих piчок. Поселення й мiсцевi племенa
пеpелiчувaлись у тaкому поpядку, як їх бaчив моpяк, коли плив уздовж беpегa. Гpеки
пеpшими помiтили, шо в Чоpному моpi дiють двi потужнi моpськi течiї зaвшиpшки 20—30
км, веpхня i нижня. Однa з них гaльмувaлa хiд коpaбля, a дpугa — нaвпaки — пiдгaнялa
його. Також невідємною умовою далеки плавань були великі грецькі кораблі трієри.
Істоpик Геpодот повiдомляє що сеpедня швидкiсть такого коpaбля стaновилa 9-10 км/год.
Водночас на такий корабель міг вмістити близько 100-200 пеpеселенцiв, як пpaвило, з
одного мiстa. Вони везли iз собою худобу, нaсiння, реманент, а також цінні товари для
обміну.
Діти тож які були основні умови великої грецької колонізації?
Що ж штовхaло гpекiв до пеpеселення? Давайте подивимося на нашу схему і назвемо
основні причини розселення греків.
(приблизні відповіді учнів сiм'ї збiльшувaлися, земельнi дiлянки зменшувaлися i вже не
могли пpогодувaти своїх господapiв. A вiльної землi в гоpистiй Гpецiї й нa остpовaх було
обмaль. Тож доводилося безземельним виpушaти в дaлеку путь. Пеpеселяючись, люди
pятувaлися вiд бiдностi, голоду, невpожaю. Також торгівельна конкуренція і боротьба між
різними верствами населення у грецькому суспільстві.
У Дельфи – до богa зa поpaдою. Пеpед дaлекою доpогою люди вiдвiдувaли мiсто
Дельфи i питaли поpaди у богa Aполлонa. Якщо пpоpоцтво, одеpжaне вiл Пiфiї, було
неспpиятливим, то вiд'їзд вiдклaдaли. Чеpез певний чaс, якщо життя нa новому мiсцi
склaдaлося щaсливо, пливли з бaгaтими дapункaми нaзaд у Дельфи, щоб подякувaти боговi.
Дельфи були вaжливим мiсцем, де зустpiчaлися гpеки з усiх кiнцiв Сеpедземномоp'я. Тут,
бiля святилищa Aполлонa, вони вiдчувaли свою пpичетнiсть до одного нapоду.
Шлях до нової бaтькiвщини. Крім самого необхідного також греки брали землю
своєї вiтчизни i вогонь, взятий з домaшнього вогнищa, щоб зaпaлити його нa чужинi, якa
вiднинi стaвaлa їхньою новою домiвкою. Доpогою нa них чaтувaлa небезпекa: буpя,
хвоpоби, голод i холод, пipaти. Пливти нaмaгaлися уздовж беpегa.
Пpибульцi обиpали собi мiсце, куплене у мiсцевих племен, бiля зpучної зaтоки aбо в
гиpлi piчки — нa узвишшi. Тонким шapом pозсипaють пiд ноги землю з бaтькiвщини,
pозклaдaють нa нiй вогнище i pозпaлюють його вiд вогню, що дбaйливо збеpiгaли пiд чaс
усiєї подоpожi. Пiсля цього пpиносять жеpтву богaм. Тепеp можнa починaти нове життя!
Пiзнiше, коли все буде влaштовaно, сюди пpиїдуть жiнки з дiтьми тa стapими.
Метpополiї. Гpеки-колонiсти не поpивaли зв'язкiв з piдними мiстaми. Вони нaзивaли
їх метpополiями, шо ознaчaє «мaтеpинськi мiстa». Давайте візьмемо свої сучасні
контурні карти і впродовж моєї розповідді відмітимо основні напрямки колонізації
греків. Нaйбiльше колонiй зaснувaло гpецьке мiсто Мiлет. Спapтa зaснувaлa бaгaто
колонiй в Iтaлiї тa нa о. Сицилiї Звiдси спapтaнцi одеpжувaли нaйбiльше хлiбa. Aфiни не
зaснувaли жодної колонiї. Бaгaто мiст, зaсновaних гpекaми нa пiвнiчних беpегaх Чоpного
моpя, були pозтaшовaнi нa землях дaвньої Укpaїни. Нaйбiльшi з них — Ольвiя, Пaнтикaпей
5. 5
(сучaснa Кеpч) i Хеpсонес (поpяд iз сучaсним Севaстополем), Тipa (сучaсний Бiлгоpод-
Днiстpовський), Феодосiя.
Чимaло сучaсних мiст Сеpедземномоp'я тaкож були зaсновaнi гpекaми: Стaмбул i
Синоп — у Туpеччинi, Неaполь — в Iтaлiї, Мapсель — у Фpaнцiї. Тiльки нa пiвночi Aфpики
тa в Iспaнiї мaйже не було гpецьких колонiй — цьому зaвaжaли фiнiкiйцi, якi зaснувaли тaм
свої колонiї. Тaк виниклa воpожнечa мiж двомa мiстaми — Кapфaгеном тa Aфiнaми, мiж
двомa моpськими нapодaми — фiнiкiйцями i гpекaми.
Нaселення гpецьких мiст-полiсiв не тiльки збеpiгaло зaсaди й тpaдицiї метpополiї, a й
позитивно впливaло нa сусiднi племенa – скiфiв, тaвpiв, мешкaнцiв лiсостепу, сapмaтiв
тощо. Ввнaслiдок взaємодiї еллiнiв тa мiсцевих племен вiдбувaвся культуpний поступ тa
взaємозбaгaчення нapодiв, якi нaселяли теpитоpiю Укpaїни. Духовнa культуpa, мистецтво i
pелiгiя aнтичних мiст-полiсiв Пiвнiчого Пpичоpномоp’я вiдповiддaли тpaдицiям aнтичних
полiсiв Гpецiї. Хapaктеpною pисою pелiгiйних вipувaнь Пiвнiчного Пpичоpномоp’я був
полiтеїзм – шaнувaння бaгaтьох божеств, якi уособлювaли piзнi явищa й сили пpиpоди. До
їх Пaнтеону входили Зевс, Aфiнa, Aфpодiтa, Aпполон, Apес, Apтемiдa, Деметpa, її дочкa
Пеpсефонa, Дiонiс, Кiбелa тa iншi боги. З чaсом до pелiгiйних культiв aнтичних мiст-
полiсiв пpоникaють елементи pелiгiйних вipувaнь мiсцевих племен. Pяд основних божеств
у тих i iнших мaли aнaлогiчнi функцiї. Пpо це, зокpемa, повiдомляє Геpодот, який поpiвнює
нaйшaновaнiшого богa Пaпaя iз Зевсом, богиню Тaбiтi – з Гестiєю, богa вiйни нaзивaє
Apеєм.
2. Найважливіші міста-держави Північного Причорномор’я
Вашим творчим домашнім завданням на сьогоднішній урок було підготувати міні-
проекти про минуле одного з грецьких полісів, що розташовувалися на півдні сучасної
України. Ви працювали в творчих групах .
І група – Ольвія
ІІ група – Херсонес
ІІІ група – Пантікапей
У вас на столах лежать пам’ятки Геродота, орієнтуючись на які ви будете будувати
свою розповідь. Решта учнів під час виступу своїх однокласників буде заповнювати
таблицю і в кінці розгляду даного питання представить її. Час на виступ кожної творчої
групи – 5-7 хвилин.
3. Суспільне, господарське та духовне життя в колоніях
У ч и т е л ь: Античне місто складалося з двох частин: безпосередньо з укріпленого
поліса та хліборобських селищ. Навколо міста зводилися захисні мури та вежі. Тут несли
вахту дозорці. А до міста можна було потрапити лише через ворота, які на ніч зачинялися.
Потужні стіни та вежі і сьогодні височать навколо Херсонеса. Добре збереглися вони в
Ольвії (Ілюстрація „Руїни Херсонесу”). За міськими мурами знаходився некрополь – тобто
цвинтар. З грецької мови це слово перекладається як „місто мертвих”. Некрополі грецьких
міст займають велику площу та налічують сотні могил. Тут виявлено не лише звичайні
6. 6
земляні могили, а й кургани. В них поховано володарів Боспорського царства та скіфську
знать (Ілюстрації: „Поховання в некрополі Херсонеса”).
Згадайте, як називалася центральна площа грецького полісу?
Які події відбувалися на агорі?
Хто брав участь в управлінні державою? (Участь в управлінні державою брали
лише вільні громадяни-чоловіки. Жінки, раби, а також не греки такого права
не мали).
Які питання вирішувалися на народних зборах
У ч и т е л ь: Кожне місто мало свої закони. Важливі постанови та закони
викарбовували на кам’яних плитах та виставляли на площі. Видатною пам’яткою такого
типу є Херсонеська присяга. Кожен житель Херсонесу, досягши певного віку, присягав на
вірність своєму полісу. Перед вами присяга жителів Херсонеса. Прочитайте її та дайте
відповіді на питання:
Присягаюся Зевсом, Геєю, Геліосом, Девою,
Богами й богинями олімпійськими,
Героями, що володіють містом, територією
Й укріпленими пунктами херсонеситів.
Я буду єдинодумцем у справі спасіння
Свободи держави і громадян
І не зраджу Херсонеса.
Я не скидатиму демократичного ладу,
Я не даватиму і не прийму дари,
Що шкодять державі або громадянам.
Я не замишлю ніякої ганебної справи
Проти будь-кого з громадян.
І на суді голос за законом подам.
Я не складатиму змови
Ні проти херсонеської общини,
Ні проти будь-кого з громадян,
Хто не оголошений ворогом народу
Яким був державний лад у Херсонесі?
Яким богам поклонялися херсонесити?
Як ви вважаєте, для чого жителі Херсонеса присягали?
Що саме для них мало важливе значення?
У ч и т е л ь. Основу економіки античних міст Північного Причорномор’я складали
ремесло і сільське господарство. Ремесло розвивалося в містах і досягло великого рівня,
особливо металообробка, ткацтво, вичинка шкіри, виготовлення виробів із скла, різних
прикрас, посуду. У селищах розвивалося сільське господарство. Вирощували зернові,
займалися садівництвом і виноградарством. Значну роль у господарстві займало
тваринництво, рибальство та соляний промисел. У Херсонесі виявлено багато цистерн для
соління риби. Звідси її вивозили до Греції. Греки дуже полюбляли рибу та рибні соуси. І
ремесло, і сільське господарство мало товарний характер. Торгували з навколишніми
7. 7
племенами, яким збували вино, ремісничі вироби, тканини. Від них одержували зерно,
худобу, рабів. Активно велася зовнішня торгівля, особливо з грецькими містами.
Робота з підручником. – с. 179 – „Греки-купці”
Чим торгували греки Причорномор’я з метрополіями?
Учитель разом з учнями заповнює схему на дошці:
Вино, зброя ,оливкова олія, керамічний
посуд, прикраси, тканини
Греція колонії
Пшениця, мед, віск, шкури, солона риба,
раби
Північне Причорномор’я (нині – Херсонська і Миколаївська області України) було
житницею Греції. Звідси греки найбільше вивозили зерна.)
Античні міста мали свою монету. Наприклад, в Ольвії карбувалася бронзова монета у
вигляді дельфіна, пізніше – срібна кругла.(Ілюстрація „Ольвійські монети”)
Культура. Оселившись у наших краях, греки залишалися часткою великого грецького
світу. Називали вони себе еллінами, а свою батьківщину Елладою.
Як ви вважаєте, що об’єднували всіх еллінів? (Еллінів об’єднували спільна мова,
звичаї, стародавні оповіді, релігія, єдина писемність).
Вони принесли сюди й дух грецької культури: любов до театру, поезії, спорту.
Повідомлення учнів.
1 Учень. Освіта. Мешканці античних міст-держав приділяли значну увагу навчанню
дітей: учні вивчали читання, лічбу, письмо, риторику (красномовство). Велике значення
мала фізична підготовка: біг, боротьба, стрільба з лука. Для цього будувалися спеціальні
споруди – гімназії. Розвивалися такі науки, як історія та філософія.
2 Учень. Медицина. З дуже давніх часів мешканці античних міст зналися на медицині.
Про це свідчать численні археологічні знахідки (хірургічні ножі, пінцети, голки та інше). В
Ольвії навіть існувала аптека. Мешканці Причорномор’я широко використовували цілющі
властивості кримських грязей. Історик Пліній Старший писав так: „...на Таврійському
півострові є земля, за допомогою якої лікуються різні хвороби”.
3 Учень. Театр і спорт. Театр був улюбленим видовищем. Певно через сильну
руйнацію міст театр поки що відкрито лише в Херсонесі. Але відомо, що театри були в
Ольвії та Пантікапеї.
При розкопках міст археологами знайдено списки переможців у змаганнях поетів,
спортсменів. Таким чином, дух змагання, притаманний грекам, панував і тут. Спортивні
змагання влаштовували з бігу, кидання списа та диска, боротьби, стрибків, стрільби з лука
8. 8
тощо. В них брали участь навіть вищі посадові особи. Про велике значення спорту свідчать
і знахідки в могилах. Часто туди клали спортивний інвентар. Це флакони з маслом,
спеціальні інструменти для очищення тіла від бруду тощо. Жителі Причорномор’я часто
виїздили в середземноморські грецькі міста для участі у святах та спортивних змаганнях.
Переможців тут нагороджували красивими розмальованими амфорами. Декілька таких
амфор знайдено в похованнях. Вони покладені в могили померлих, які були переможцями
цих ігор.
4 Учень. Скульптура, живопис, мозаїка. Окрасою грецьких міст були статуї. Їх ставили
на честь богів, героїв, шанованих громадян. А на могилах ставили надгробки. Їх збереглося
особливо багато. Це кам’яні плити, на яких вирізьблені фігури померлих, зображено сцени
прощання з ними. І скульптури, і надгробки розмальовано фарбами. Дуже популярними
були невеличкі скульптурки з випаленої глини. Вони зображують не тільки богів, а й
простих людей. Будівлі оздоблювали розписами. Парадні кімнати в заможних оселях
оздоблювали мозаїкою. З дрібної кольорової гальки викладали візерунки, фігури людей і
тварин. 4. Римський період є історії Північного Причорномор’я.
4.Римський період історії Північного Причорномор’я
Періодизація історії, грецьких міст-держав на території України
VII—V ст. до н. є. — період виникнення перших грецьких колоній на землях Північного
Причорномор'я.
V—І ст. до н. є. — елліністичний період.
І ст. до н. є.—70 рр. IV ст. н. є. - римський період.
70 рр. IV ст. н. є. — початок періоду розпаду античних міст-держав.
V. Усвідомлення, узагальнення і систематизація знань.
ТЕСТУВАННЯ
1. Місто, назва якого в перекладі з грецької означає “півострів”:
А) Ольвія;
Б) Херсонес;
В) Пантікапей.
2. Понтом Евксинським греки називали море:
А) Чорне;
Б) Азовське;
В) Егейське.
3. На місці давнього Пантікапею сьогодні стоїть:
А) Очаків;
Б) Феодосія;
В) Керч.
4. Яким з господарств не займалися греки-переселенці:
А) Землеробство;
9. 9
Б) Торгівля;
В) Скотарство;
Г) Кочівництво.
5. Назва центральної площі у греків:
А) Акрополь;
Б) агора;
В) Майдан.
6. Жителі якого міста складали йому присягу на вірність?
А) Херсонесу;
Б) Пантікапею;
В) Ольвії.
7.Місто,що розташоване не в Північному Причорномор’ї:
А) Херсонес;
Б) Ольвія;
В) Мілет;
Г) Тіра.
8. Початок Великої грецької колонізації припадає на:
А) VIII ст. до н.е.
Б) VII ст. до н.е.;
В) VI ст. до н.е.
VI. Підведення підсумків уроку
Яке значення мала ВГК для грецьких метрополій та освоєння півдня України?
ВГК сприяла розширенню зв’язків, обміну досвідом й знаннями з іншими народами.
Надбання грецької культури дійшли і до території сучасної України. Відвідуючи грецькі
колонії, торгуючи з ними, давні жителі України знайомилися з культурою і побутом греків.
Кого можна назвати „зірками” уроку?
Хто нас сьогодні здивував?
(Виставлення оцінок)
VII. Домашнє завдання
Прочитати §37, дати відповіді на запитання;
*написати листа від імені жителя однієї з грецьких колоній Північного Причорномор’я
до своїх родичів у Греції.
10. 10
ОЛЬВІЯ
Ольвія в перекладі означає “Щаслива”. Розташована на правому березі Бузького лиману
біля сучасного с. Парутіно Очаківського району Миколаївської області. Ольвія заснована у
VIІ ст. до н. е. вихідцями з Мілета. Територія городища, що збереглося, — близько 30 га з
огорожами, залишками храмів, святилищ, вівтарів, ям-ботросів, центральною площею —
агорою .
Вибране першими поселенцями місце дуже підходило для майбутнього міста, оскільки
воно мало природні оборонні лінії, що було дуже важливим на початку життя поселенців.
Високе плато мало підтрикутну форму, з двох боків воно було оточене глибокими балками;
тут розташовувалося Верхнє місто, схили якого оточували амфітеатром Нижнє місто
(перепад висот складає понад 30 м), захищене з третьої сторони лиманом.. Наявність таких
великих водних артерій як стародавні Гіпаніс і Борисфен (сучасні ріки Південний Буг та
Дніпро) сприяла розвитку торгівлі й забезпечувала населення рибою.
Відносини ж скіфів і Ольвії були, згідно з Геродотом, достатньо мирними і
незалежними. На думку частини дослідників, Геродот особисто відвідав Ольвію.
Судячи зі скіфської розповіді Геродота, яку він наводить у своїй "Історії в дев'яти
книгах", у цей час в Ольвії існували вже не тільки житлові будинки і культові ділянки з
храмами, вівтарями й іншими будівлями, а й оборонні споруди, а також палац скіфського
царя Скіла. Археологічно зафіксовано, що з початку V ст. до н. е. в міському будівництві
відбуваються істотні зміни — в цей час на всій площі міста починають зводитися житлові
будинки звичного для грецького суспільства типу.
У другій половині VI — першій половині IV ст.до н. е. Ольвія випускає свою литу
бронзову монету спочатку у вигляді монет-стрілок, потім дельфінів і великих круглих асів
із зображеннями Афіни, Медузи Горгони, Деметри. На рубежі V—IV ст. до н. е. монетна
справа повністю переходить у відання держави, і впорядкуванню грошового обігу тепер
приділяють значну увагу.
Ольвія дедалі значніше втягується в орбіту загальногрецьких взаємовідносин. Вона веде
широку торгівлю як з античними центрами, так і з навколишнім варварським світом. Через
Ольвію грецькі вироби потрапляють до скіфів і племен лісостепу. Особливо активно
розвиваються відносини з Афінами.Слід зазначити, що на початку IV ст.Ольвія до н. е.
посилюються контакти з Боспорським царством
Ремесло концентрувалося, головним чином, у місті, де були різні майстерні.
Ольвіополіти виробляли тут столовий і кухонний посуд, черепицю, теракотові статуетки,
металеві вироби — знаряддя праці та прикраси, виготовляли безліч інших предметів,
необхідних для їхнього життя.
Успішно розвивалося сільське господарство, особливо на хорі. Селяни вирощували
пшеницю, ячмінь, просо, баштанні, овочеві та садові культури, виноград; розводили велику
й дрібну рогату худобу, птахів; займалися промислами — рибальством і трохи
полюванням. На поселеннях у необхідному обсязі розвиваються ремесла (гончарство,
незначною мірою — металургія, ткацтво тощо). Із написів відомо, що в Ольвії існував
спеціальний рибний ринок, на якому торгували, очевидно, рибалки і з міста, і з поселень.
11. 11
Пантікапей у перекладі з грецького «рибний шлях», заснований на місці сучасної Керчі
вихідцями з Мілета наприкінці VII століття до н. е. , в пору розквіту займав близько 100 га.
Акрополь розташовувався на горі, що називається сьогодні - Мітрідат . Головним
божеством-покровителем Пантікапея з заснування поселення був Аполлон , і саме йому був
присвячений головний храм акрополя. Спорудження найдавнішого і грандіозного за
мірками Північного Причорномор'я будівлі храму Аполлона було завершено до кінця VI ст.
до н. е .. Крім того, пізніше поряд з палацом Спартокідів знаходився храм на честь
Афродіти і Діоніса .
Все місто з часом був оперезаний потужною системою кам'яних укріплень, яка
перевершує афінську.В околицях міста знаходився некрополь , який відрізнявся від
некрополів інших еллінських міст. Крім звичайних у той час для еллінів грунтових
поховань некрополь Пантікапея складався з довгих ланцюгів курганів, що простягаються
уздовж доріг від міста в степ. З південного боку місто оздоблює найбільш значна гряда
курганів, іменована сьогодні Юз-Оба - сто пагорбів. Під їх насипами поховані
представники варварської знаті - скіфські вожді, які здійснювали військово-політичний
протекторат над містом. Кургани і зараз становлять одну з найяскравіших пам'яток околиць
Керчі. Найбільш популярні такі з них, як Куль-Оба , Мелек-Чесменський , Золотий і
особливо знаменитий Царський .З кінця 40-х рр. VI в. до н. е. Пантікапей карбував свою
срібну монету, а з останньої третини 70-х рр. IV ст. до н. е. - І золоту.
Завдяки своєму географічному положенню місто довгий час перебувало на перетині
торгових шляхів між Європою , Середньою Азією , Китаєм і Середземномор'ям .
Основними продуктами експорту Пантікапея були зерно і солона риба. Широке поширення
набуло виноробство.
Представник знатного Мілетського роду Археанакта , став архонтом (виборним
магістратом) для демократичного союзу більшості грецьких міст на Боспорі з 479 р. до н.е.
е. зі столицею в Пантікапеї. Боспорське царство в середині IV ст. до н. е. включило в себе
східну Таврику і Таманський півострів .
Розквіт Боспорського царства відноситься до періоду правління Левкона I з 389 по 349
рр. до н. е. , його синів і закінчується на внука Евмела (309-304 рр. до н. е.), в плани якого
входило зробити Понт Евксінський (Чорне море) внутрішнім морем свого царства.
Боспорське царство перейшло під владу Мітрідата VI.Протягом трьох Мітридатових
воєн Пантікапей і все Боспорське царство працює на воюючого з Римською республікою
понтійського царя.
З 14 р. до н. е. Боспорське царство на триста років стає васальною царством Римської
імперії .
У перші століття нашої ери Пантікапей, як і все Боспорське царство, зазнав нападу
остготів .
Остаточно Пантікапей як столиця держави припинив своє існування в 370-ті н. е. під
час гуннского навали. Великі ділянки столиці були перетворені на руїни. Однак місто
продовжувало жити, і, невдовзі відродившись, перетворився на великий торгово-
ремісничий центр Північного Причорномор'я.
12. 12
Херсонес був заснований 422–421 рр. до н. е. грецькими вихідцями з Гераклеї
Понтійської як грецька колонія на північному узбережжі Чорного моря і за античної доби
став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного
узбережжя Криму. Херсонес розміщений у південно-західній частині Криму, біля
Карантинної бухти в межах сучасного міста Севастополя. За свідченням Страбона, поряд з
Херсонесом Таврійським знаходилося інше місто, яке Страбон називає Давній Херсонес,
що, можливо, дало назву для Херсонеса Таврійського.
Херсонес був типовим грецьким полісом. Це місто-держава було рабовласницькою
республікою з демократичною формою правління. Вищим органом влади були збори всіх
вільних громадян чоловічої статі, які досягли повноліття. Народні збори приймали закони і
вирішували найважливіші питання. Повсякденним життям міста керували виборна рада та
колегії, які здійснювали спостереження за всією діяльністю жителів міста. Історики
припускають, що члени ради обиралися на місяць, а її секретар— на рік. Ім'я царя
(базилевса) було епонімом, тобто його ім'ям називався і датувався рік. Для командування
військом обиралася колегія стратегів, пізніше їх замінили архонти.
Колегія деміургів охороняла чистоту демократичного ладу. У місті існували народний
суд і спеціальні посадові особи — дікасти (судді). Рішення суду приймалися за допомогою
голосування камінчиками, тобто таємним голосуванням. Державна скарбниця і священні
суми перебували у віданні різних осіб, які також обиралися народом, а після закінчення
терміну служби звітували перед народними зборами про проведені витрати. Агораноми
спостерігали за порядком на ринку, астіноми — за точністю мір ваги та об'єму, імена
останніх карбувалися на монетах і ручках амфор.
Торгівля Херсонесу була переважно посередницькою. З грецьких міст Малої Азії,
островів Егейського моря та материкової Греції (Гераклея, Синоп, Делос, Родос, Афіни)
купці привозили сюди прикраси з дорогоцінних металів, зброю, розмальований чорно-
лаковий посуд, оливкову олію, мармур тощо. Частина цих товарів перепродувалася сусідам
— скіфам. Значну частку херсонеського експорту становили тубільні товари: хліб, худоба,
шкіри, хутра, мед, віск, а також раби.
Економічний і політичний розквіт Херсонесу Таврійського припадав на IV–II ст. до н. е.
Він був демократичною державою, карбував власні монети. Основою його економіки було
виноградарство, рибний промисел, ремесла і торгівля (збіжжям, а також худобою та рибою)
з іншими грецькими містами, скіфами й таврами.
У III ст. до н. е. в Херсонесі жив і працював історик Сіріск, перший історик на теренах
України.
За весь час існування міста-держави херсонесцям доводилося вести численні війни. У II
століття до н. е. Херсонес вів тривалу війну зі скіфами. Херсонес був змушений звернутися
за допомогою до понтійского царя Мітрідата VI Євпатора, який направив до Криму
великий загін на чолі з полководцем Діофантом. Херсонесу не вдалося зберегти свою
самостійність: він увійшов до складу держави Мітрідата. Відтоді місто перебувало в
тривалій залежності від Боспорської держави.Після смерті Мітрідата VI Євпатора
херсонесці вирішили «стати під тверду руку» Риму як «вільного міста» і позбутися
принизливої опіки царів Боспору. У перших століттях н. е. в Херсонесі затверджується
республіка, влада в якій належала незначному колу впливових, знатних і покірних Риму
осіб.
