ПФП. ПЛАН проведення військово-спортивного свята

1. 1
- ЗАТВЕРДЖУЮ -
Директор __________ № __
________________________
П Л А Н
проведення військово-спортивного свята
в _______ № ___
№ ЗАХОДИ ВІДПОВІ-ДАЛЬНИЙ
ЧАС
ПРОВЕДЕННЯ
1.
1. ВІДКРИТТЯ ВІЙСЬКОВО-СПОРТИВНОГО СВЯТА.
Шикування школярів:
- зустріч директора, рапорт, винос прапора;
- вітання представників ветеранів, в/ч ,що шефствує над
школою;
- оголошення наказу по школі про закінчення курсу навчання
ЗВ.
Викл. ЗВ 9.00
1.
2.
2. СТРОЙОВИЙ ОГЛЯД.
Одиночна підготовка у виконанні стройових прийомів
/ команд/ на місці й у русі без зброї.
Злагодженість відділень у складі взводу - виконання
стройових команд на місці й у русі.
Оцінні критерії за окремим планом.
Суддівська
колегія
Викл. ЗВ
9.20.
1.
2.
3.
3. ВІЙСЬКОВО-СПОРТИВНІ ЗМАГАННЯ.
Змагання з вогневої підготовки:
- стрільба із пневматичної гвинтівки;
- спорядження магазина АК.
Беруть участь 5 чол. від класу
Змагання з багатоборства:
- метання гранати;
- підтягування на перекладині;
- комплексно-силова вправа.
Естафета з елементами допризовної підготовки,
цивільної оборони, фізичної культури й ОМСП.
Поетапний план проведення естафети додається.
Викл. ЗВ
викладач
фізкультури
головний
суддя
10.20.
1.
2.
3.
4. ЗАКЛЮЧН ЧАСТИНА.
Побудова учнів, нагородження переможців.
Зустріч із війнами, ветеранами війни й праці.
Спільний концерт художньої самодіяльності
школи й що шефствує в/ч.
Директор
Зам. по НВР
Педагог-Організатор
13.00.
Зам .директори по НВР _______________________________
Викладач ЗВ _______________________________
“___”_____________200__м.

2. 2

3. 1
УРОК № ___. Практичний.
ПФП Тема.1-1.Визначення вихідного рівня фізичної підготовки юнаків.
Навчальна група: _____________
Час:__________________________
Місце:________________________
Мета Визначити вихідний рівень фізичної підготовки юнаків..
Обладнання: Методичні матеріали, спортивні снаряди.
План уроку
1. Вивчення нормативів ПФП.
2 Визначення реальної фізичної підготовленості юнаків. Прийом нормативів.
Хід уроку
I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у спортзал, шикування.
II. Оголошення теми, мети та завдань уроку
ІІІ. Вивчення нормативів.
IV..Практичне визначення підготовленості юнаків, виконання нормативів.
Розповідь вчителя.
ПРИКЛАДНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА
Прикладна фізична підготовка є важливою частиною предмета «Допризовна підготовка» і особливим
елементом навчання та виховання юнаків — майбутніх воїнів Збройних Сил України.
Мета прикладної фізичної підготовки полягає в тому, щоб учні-допризовники набули фізичної загартованості,
необхідної для оволодіння зброєю та бойовою технікою і перенесення фізичних навантажень, нервово-психічних
напружень, несприятливих чинників бойової діяльності.
Загальними завданнями прикладної фізичної підготовки є:
— зміцнення здоров'я, загартування організму і підвищення його стійкості до впливу несприятливих чинників
бойової діяльності, удосконалення особистої фізичної підготовки, набутої на заняттях з фізичної культури;
— оволодіння навичками прискореного руху, подолання перешкод, рукопашного бою, плавання, надання
допомоги товаришеві;
— розвиток і постійне вдосконалення фізичних якостей — витривалості, сили, швидкості, спритності;
— виховання психічної стійкості, впевненості у своїх силах, цілеспрямованості, сміливості, рішучості, ініціативи,
винахідливості, наполегливості, витривалості, самовладання тощо.
Прикладна фізична підготовка має сприяти вихованню дисциплінованості, колективізму, товариської
взаємодопомоги і формуванню стройової виправки та підтягнутості.
Чимало з цих завдань і цілей повинно вирішуватись безпосередньо на уроках фізичної культури з першого
класу, а для юнаків 10-11-х класів починають діяти ще й вимоги Програми допризовної підготовки, у якій пе-
редбачено окремий розділ — «Прикладна фізична підготовка».
Це ускладнює, але й доповнює шкільний курс загальної фізичної культури. У цих класах більше уваги
приділятиметься загальнофізичній підготовці юнаків (допризовників) — одному із важливих чинників прикладної
фізичної підготовки, програмою якої передбачається:
1) подолання перешкод,
2) метання гранати в ціль,
3) рукопашний бій,
4) гімнастика,
5) ігри.
Вправи цих розділів (тем) розвивають витриманість і самовладання, швидкість у діях і швидкість рухових
реакцій, силу і силову витривалість.
Важливим моментом у системі фізичної підготовки є нормативні вимоги, які зазначені у програмі з фізичної
культури і якими слід керуватися на всіх заняттях з прикладної фізичної підготовки (табл. 15).
Крім того, за завданням уряду України (від 24.01.95 р. № 759/1, 758/3) розроблено тести відповідно до положення
«Про державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення». Це ті вимоги, до яких треба
готувати себе фізично та психологічно .

4. 2
Нормативи з прикладної фізичної підготовки
+1 бал за чіткість виконання.
2. Визначення реальної фізичної підготовленості юнаків. Прийом нормативів.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Запитання до учнів.
Розказати окремі види нормативів?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.
2. Самостійно тренуватися в виконанні окремих вправ та нормативів.
Вчитель предмету «Захист Вітчизни»
_____________________________________________________________________

5. 1
УРОК № ____. Практичний.
НПЗ. ПФП Тема.1-10.Подолання єдиної смуги перешкод.
Навчальна група: _____________
Час:__________________________
Місце:________________________
Мета: Навчитися подолати смугу перешкод, та окремі види перешкод..
Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети гранат, смуга перешкод.
План уроку
1. Вивчення вправ та нормативів щодо подолання смуги перешкод.
2. Ознайомлення з військово-прикладною смугою перешкод..
3 Визначення реальної фізичної підготовленості учнів. Прийом нормативів.
Хід уроку
I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, вихід до смуги перешкод.
II. Оголошення теми, мети та завдань уроку
ІІІ. Вивчення вправ та нормативів.
IV..Практичне відпрацювання вправ.
Розповідь вчителя.
1. Вивчення вправ та нормативів щодо подолання смуги перешкод.
Військово-прикладна смуга перешкод
Військово-прикладна смуга перешкод включає біг на 380 м з подоланням 12 перешкод для чоловіків і юнаків і 8
перешкод для дівчат зі стрільбою з пневматичної зброї метанням гранати Ф-1 (600 гр) по двом цілям.
У залежності від цілей і задач, масштабу змагань в складі естафети можуть включатися як окремі категорії
учасників (чоловіки, жінки, юнаки), так і змішані естафетні команди з різних категорій спортсменів.
Військово-прикладна смуга перешкод випрацьовує комплекс складних швидкісних якостей і навичок, необхідних
в сучасних умовах для підготовки юнаків до служби в Збройних силах України. (Додаток № 10)
Вправа № 4. Подолання військово – прикладної смуги перешкод. Виконується без зброї. Довжина траси 380 метрів.
Умови виконання вправи
Старт стоячи. За командою «На старт!», «Увага!», «Руш!:
1 – біг 30 метрів;
2 –
стрибок через гімнастичного козла висотою 1,2 м з обов’язковим торканням руками приладу,
біг 20 м;
3 – стрибок через планку висотою 90 см без опори, біг 30 м (дівчата - з опорою);
4 – подолання паркану висотою 2 м, біг 30 м;
5 – біг по хитній балці, біг 30 м;
6 – пролізання у вікно 50х40 см (висота над землею 30-50 см), біг 20 м;
7 –
подолання потрійної планки (1-а та 3-я висотою 60 см) стрибком через перешкоду; (2-гу
планку висотою 90 см – пролізанням під нею); біг 20 м;
8 –
переповзання під мережею гладкого дроту або мотузки, довжиною 20 м, шириною 1,3м,
висотою 0,5 біг 20 м;
9 –
стрільба з пневматичної зброї з відстані 10 м по падаючій мішені (діаметром 40 мм.) стоячи з
руки. На ураження мішені – 3 постріли. При неуражені мішені – штрафне коло 15м, біг 20 м;
10 –
метання гранати Ф-1 (600 гр) по двом цілям на відстані 20 м. (для дівчат – 15 м.), коло
діаметром 2 м; вікно 1х1 висотою над землею 1 м; по 3 гранати на ціль. При неуражені однієї
цілі 1-е штрафне коло, при неуражені двох цілей – 2 штрафних кола, біг – 20 м.
11 - 12–
перенос ящика з «боєприпасами» масою 22,5 кг на 20 м – покласти у квадрат 1х1 м ( при
киданні – повертається на 3 метри назад і знову кладе ящик), біг 30 м;
13 –
стрибок через яму з ходу шириною 2,5 м (для дівча 2 м.), при наступі чи заступі лінії спроба
не зараховується, біг 30 м.
14 – біг по буму довжиною 4м, висотою 1,2м; біг 30 м – ФІНІШ
*
Примітка: Перешкоди №№ 2;4;8;11-12 – дівчата не долають.
2. Ознайомлення з військово-прикладною смугою перешкод..
Для перевірки підготовленості юнаків з теми "Подолання перешкод" пропонують такі вправи: ВПРАВА №1:
Подолання єдиної смуги перешкод (Додаток № 9). Виконується без зброї.
Дистанція 200 м.

6. 2
Вихідне положення: лежачи перед лінією початку смуги перешкод.
За командою „Руш!” необхідно:
1. встати, пробігти 20 м та перестрибнути рів шириною - 2,5 м;
2. пробігти по проходах лабіринту;
3. перелізти через паркан висотою 2 м будь-яким способом;
4. влізти по вертикальній драбині на другий відрізок зруйнованого мосту, пробігти по балках,
перестрибнувши через розриви та зіскочити на землю з положення стоячи на кінці останнього відрізка
балки;
5. подолати три сходинки зруйнованої драбини з обов'язковим торканням ногами /ногою/ землі між
сходинками, пробігти під четвертою сходинкою;
6. пролізти у один із проломів цегляної стінки; ( 50х60см) або (100х0,4м)
7. добігти до траншеї, зіскочити в неї та пройти ходом сполучення до колодязя;
8. взяти з землі гранату та кинути в один із проломів у цегляній стінці або в зазначену ділянку (2,6x1 м) за
стінкою (зараховується пряме влучення). При невлученні у ціль першої гранати продовжувати метання,
але не більше ніж три гранати до враження цілі;
9. вискочити з колодязя та стрибком подолати цегляну стінку;
10. вибігти по нахиленій драбині на четверту сходинку та збігти по сходинках зруйнованої драбини;
11. влізти по вертикальній драбині на балку зруйнованого мосту, пробігти по балках, перестрибуючи через
розриви, та збігти по нахиленій дошці;
12. перескочити рів шириною 2 м, пробігти 20 м та перетнути лінію початку смуги перешкод.
Форма одягу - встановлена для польових занять або спортивна. Вага гранати - 600 г.
Вправа вважається невиконаною, якщо учень не подолав будь-яку перешкоду з трьох спроб або минув одну з
перешкод.
Помилки, що знижують оцінку: невлучення гранатою у пролом стінки або в зазначену ділянку за нею.
3. Визначення реальної фізичної підготовленості учнів. Прийом нормативів.
Нормативи з прикладної фізичної підготовки
+1 бал за чіткість виконання.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Запитання до учнів.
Розказати окремі види нормативів?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.
2. Самостійно тренуватися в виконанні окремих вправ.
Вчитель предмету «Захист Вітчизни»
_____________________________________________________________________

7. 3

8. 4
Схема розміщення військово – прикладної смуги перешкод. Довжина траси 380 м.
1 - місце старту та фінішу; 2 - гімнастичні козли; 3 - одинарні планки; 4 - переносні паркани; 5 - хитні балки; 6 – вікна для
пролізання; 7 – потрійна планка; 8 – ділянка для переповзання; 9 – місце для стрільби з пневматичної гвинтівки і штрафне коло; 10
– місце для кидання гранат по вікну, колу і штрафне коло; 11 – патронні ящики; 12 – квадрати габаритами 1х1 м для складання
ящиків після переносу; 13 - яма для стрибків у довжину шириною 2,5 м і 2 м; 14 – переносний бум
Додаток № 10 .

9. 5
Єдина смуга перешкод
Додаток № 9 .

10. 1
УРОК № _______. Практичний.
НПЗ.ПФП Тема.1-11.Виконання залікових вправ з метання гранати Ф 1на
дальність та влучність.
Навчальна група: _____________
Час:__________________________
Місце:________________________
Мета Визначити рівень фізичної підготовки юнаків..
Обладнання: Методичні матеріали, спортивні снаряди.
План уроку
1. Вивчення нормативів ПФП.
2 Визначення реальної фізичної підготовленості юнаків. Прийом нормативів.
Хід уроку
I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, вихід на стадіон , шикування.
II. Оголошення теми, мети та завдань уроку
ІІІ. Вивчення нормативів.
IV..Практичне визначення підготовленості юнаків, виконання нормативів.
.
Розповідь вчителя.
1.Техніка метання гранат
Метання гранати виконують з місця і в русі, при цьому характерною є так звана вибухова робота м'язів. Сутність її
полягає в миттєвому скороченні м'язів з упереджено-розтягнутого стану в момент, коли тіло людини, яка метає
гранату, займає положення немовби натягнутого для стрільби лука (мал.128 ).
мал. 128 Положення „натягнутого лука” при метанні гранати.
Під час метання з місця це відбувається в момент замаху (повороту тулуба з одночасним відведенням руки з
гранатою назад), під час метання в русі - в кінці розбігу. При цьому м'язи розтягуються не внаслідок замаху, а
завдяки прискоренню руху тулуба і ніг, тимчасом як плечі й рука з гранатою не змінюють своєї швидкості,
отриманої внаслідок попередньої частини розбігу.
Швидкість вильоту залежить від техніки метання. Дальність польоту гранати залежить від кута вильоту при
однаковій початковій швидкості метання. Найоптимальнішим є кут 42-45°. При такому куті вильоту дальність
польоту є максимальною.
Знання цих особливостей дає змогу підвищити точність враження цілей. Наприклад, при ураженні невеликих за
розміром цілей (вікно, амбразура) треба метати гранату з малим кутом вильоту - ураження здійснюється на
активній ділянці траєкторії. І навпаки, для ураження схованих горизонтальних цілей (окопи, траншеї, ями) кут
вильоту повинен бути оптимальним (45° і більше), а траєкторія вильоту крутою.
Наступальну й оборонну гранати необхідно тримати в руці запалом догори, щоб великий, перший, другий і третій
пальці міцно охоплювали її корпус, а мізинець упирався в дно гранати. Спусковий важіль повинен бути
притиснутий до долоні в ділянці великого пальця. При цьому треба пам'ятати, що не слід закріпощати м'язи
передпліччя і кисті. Це негативно впливає на плавне відведення руки з гранатою під час замаху.
Правильне тримання автомата в руці значною мірою впливає на результат кидка гранати на дальність і в ціль.
Зброя в руці не повинна заважати розбігу, відведенню руки з гранатою, виконанню кидка й зупинці (після кидка).
Пальці лівої руки міцно тримають автомат трохи вище прицільної планки. Ремінь заздалегідь підтягується і
намотується на магазин. Рука з автоматом вільно опускається донизу, зброя стволом нахилена вперед (мал. 129).

11. 2
мал. 129 Способи тримання гранати і автомата.
У техніці метання гранати стоячи з місця існує два способи замаху: вгору-назад і вниз-назад.
мал. 130. Метання гранати стоячи з місця
При метанні гранати стоячи з місця способом "вниз-назад" необхідно стати обличчям до цілі (мал. 130). Права рука
напівзігнута в лікті перед грудьми, зброя - в лівій руці стволом вперед-догори вільно опущена вниз. Відставляючи
праву ногу назад носком вправо і, згинаючи її в коліні, розвернути корпус праворуч і перенести вагу тіла на
зігнуту в коліні праву ногу. Одночасно з цим вільним і поступовим рухом зробити замах, відводячи для цього
праву руку з гранатою дугою вниз-назад. У кінцевому положенні замаху рука має бути випрямлена, розслаблена і
повернута пальцями догори. Автомат у лівій руці рухається у напрямку поясу, допомагаючи повороту тулуба
праворуч. У момент виконання замаху потрібно дивитися в бік цілі. Переносячи вагу тіла на ліву ногу, вивести
лікоть руки вперед-догори і з одночасним розгином її у ліктьовому суглобі швидким хльостовим рухом кисті
метнути гранату. Ліва рука з автоматом рухається вниз-назад і притискується до боку, ніби фіксуючи корпус у
площині метання, не дозволяючи йому повертатися вліво. Після кидка гранати тулуб продовжує рухатися вперед.
Для утримання його від падіння вагу тіла необхідно перенести на виставлену вперед ліву ногу.
Метання гранати на дальність (мал.131) проводиться з розбігу від прямої планки шириною 7 см і довжиною 4 м в
коридор шириною 10 м. Планка знаходиться на одному рівні з доріжкою для розбігу і фарбується в білий колір. На
кінцях планки виставляють прапорці. Доріжка для розбігу має бути щільною, довжиною 20-25 м і шириною 1,25 м.
На останніх шести — восьми метрах доріжка має ширину 4 м.
мал. 131 Метання гранати на дальність у русі.
Основу техніки метання гранати на дальність становить: розбіг, кидок, зупинка після кидка.
Розбіг за структурою поділяється на попередню частину - 10-12 м і завершальну - 8-10 м. Швидкість розбігу
повинна бути оптимальною. Це дозволяє учням правильно виконати техніку кидка.
Після попереднього розбігу, наступивши лівою ногою на контрольну мітку, метальник з першим кроком правої
ноги починає відведення /замах/ руки з гранатою назад. З другим кроком лівої ноги рука з гранатою повністю
відводиться назад, а тулуб повертається вправо. Ліва рука з автоматом - перед грудьми. Кроком лівої ноги та
активним махом правої починається третій (схресний) крок. Його виконують з найбільшою швидкістю; від його
довжини та швидкості виконання залежить якість кидка. При виконанні схресного кроку ліва рука з автоматом
допомагає скручуванню тулуба вправо. При цьому той, хто метає, повинен не знижуючи швидкості, зайняти
найбільш вигідне (розтягнуте) положення перед кидком.
Останній, четвертий, кидковий крок не є біговим, однак від вірної постановки ноги (довжини кроку, швидкості
виконання) залежить результат кидка. Поставивши ліву ногу далеко поперед себе і випрямляючи праву, той, хто
метає, виходить грудьми вперед, ледве згинає праву руку у лікті і виводить лікоть вперед-вгору, а кисть - за го-
лову. Кидок гранати проходить із-за спини через плече і закінчується сильним хльостовим рухом кисті.
Зробивши кидок, той, хто метає, по інерції рухається вперед, і, щоб утриматися від переходу через планку після
кидка, перескакує з лівої ноги на праву, різко гальмуючи рух вперед, та зберігаючи рівновагу.

12. 3
У завершальній частині розбігу необхідно координувати відведення руки з гранатою і роботу ніг. М'язи руки
повинні бути максимально розслаблені. Четвертий кидковий крок має бути за довжиною оптимально доцільним
для кидка. Надто довгий крок спричиняє до основної помилки при метанні - "провалювання".
Не рекомендовано на кожному тренувальному занятті виконувати сильні кидки на результат. Метання на результат
треба проводити не так часто. Більше необхідно працювати над удосконаленням техніки метання і розвитком
фізичних якостей.
Характерні помилки при метанні гранати на дальність з розбігу:
1. Той, хто метає, робить занадто довгий розбіг і при цьому закріпощає м'язи плечового поясу і руки, що не
дозволяє максимально використати їх силу під час кидка.
2. Метаючий не використовує розбіг і кидає гранату практично з
місця.
3. Велика початкова швидкість у попередній частині розбігу. Це призводить до того, що учень не встигає
відвести гранату, порушує ритм кидкових кроків і послідовність у роботі м'язів ніг, тулуба і руки.
4. Той, хто метає, не приділяє належної уваги другому кидковому кроку, від якого залежить швидкість
виконання найважливішого, схресного кроку, середнього між розбігом і кидком.
5. При виконанні схресного кроку метаючий занадто згинає руку з гранатою у лікті, що зменшує амплітуду
руху і силу кидка.
6. У момент кидка той, хто метає, передчасно відриває праву ногу від землі, що призводить до зменшення
сили кидка.
2. Нормативи з метання гранати Ф 1.
ВПРАВА №2: Метання гранати в русі на дальність. Умови виконання: з розбігу метнути по черзі три гранати в ко-
ридор шириною 10 м і довжиною 60 м; у руці тримати макет автомата .
Вага гранати - 600 г.
Зараховується краща з трьох спроб.
ВПРАВА №3: Метання гранати на влучність. Ціль: три концентричних кола (Р1 - 0,5 м, Р2 - 1,5 м, Р3 - 2,5 м).
Умови виконання: виконується з місця чи з розбігу з макетом автомата в руці. В центрі першого кола
встановлюється жовтий прапорець розміром 15x20 см, висотою 30 см. Відстань до прапорця - 35 м. Всі кола
розмічаються білими лініями шириною 5 см.
Вага гранати - 600 г.
Кожному учневі надається 1 (одна) пробна і 10 (десять) залікових спроб.
При виконанні залікових кидків влучення в перше коло оцінюється - 9 очками, у друге коло - 6 очками, третє коло
- 4 очками.
2. Визначення реальної фізичної підготовленості юнаків. Прийом нормативів.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Запитання до учнів.
Розказати окремі види нормативів?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.
2. Самостійно тренуватися в виконанні окремих вправ та нормативів.
Вчитель предмету «Захист Вітчизни»
_____________________________________________________________________

13. 1
УРОК № ____.Практичний.
НПЗ.ПФП Тема.1-2. Воєнізований крос 3 км з метанням гранати на Ф 1 на
двох рубежах.
Навчальна група: _____________
Час:__________________________
Місце:________________________
Мета Визначити рівень фізичної підготовки юнаків.
Обладнання: Методичні матеріали, спортивні снаряди.
План уроку
1. Вивчення нормативів ПФП.
2 Визначення реальної фізичної підготовленості юнаків. Прийом нормативів.
Хід уроку
I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, вихід на стадіон , шикування.
II. Оголошення теми, мети та завдань уроку
ІІІ. Вивчення нормативів.
IV..Практичне визначення підготовленості юнаків, виконання нормативів.
Розповідь вчителя.
Проведення марш-кидку та кросу
Тренування з марш-кидка та кросу проходить на заняттях з прикладної фізичної підготовки. Починаючи з вересня
кожного навчального року слід планово проводити тренування з кросової підготовки. Набування спортивної
форми проходить рівномірно, два-три рази на тиждень. На початковому етапі визначається загальна бігова
підготовленість. Наприклад: біг за тестом Купера за 12 хв. Дані початкового рівня кросової підготовки заносяться
до свого робочого журналу. Кожне наступне заняття має за мету пробігання більшого відрізку дистанції порівняно
з попереднім. Після п'яти-шести таких занять можна переходити до конкретної підготовки до кросу та марш-кидка.
Така підготовка проводиться на біговій доріжці довжиною 400 м.
Завдання 1. Пробігти п'ять разів по 400 м з 50-відсотковим фізичним навантаженням. Після кожного пробігання
400 м відрізка - 2 хв відпочинку.
Завдання 2. Пробігти три рази по 400 м з 80-відсотковим фізичним навантаженням за 1 хв 40 с. Після кожного
пробігання - 2 хв відпочинку.
Завдання 3. Пробігти дистанцію 1 км за 5 хв, при цьому на останніх 180-200 м збільшити швидкість бігу.
Для успішного виконання нормативу з кросу необхідно:
- виконати пробігання усієї дистанції кросу п'ять-шість разів, у повільному темпі;
- перед виконанням контрольного нормативу за 2-3 год необхідно обов'язково поїсти;
- за 30 хв до старту провести І0-хвилинну бігову розминку з виконанням загальнорозвивальних і спеціальних
бігових вправ; закінчити розминку пробіганням двох 100-метрових відрізків з 80-відсотковим фізичним
навантаженням;
- останні 8-10 хв до старту бути одягненим у спортивний костюм і знаходитися у затінку.
З самого початку дистанції потрібно зайняти своє місце у групі бігунів. Напрямним повинен бути найбільш
підготовлений учень, який вміє рівномірно розподілити сили під час подолання дистанції. Не слід починати біг у
повільному темпі або „тягтися” за добре підготовленим бігуном. Необхідно набрати свій темп, який відповідає
рівню вашої фізичної підготовленості.
Під час бігу потрібно дихати ритмічно, робити глибокий вдих і повний видих. При появі втоми дихання стає
частішим. На другій половині дистанції у кожного бігуна настає так звана "мертва точка" - стан, при якому дихати
стає дуже важко.
З цього моменту необхідно примусити себе дихати глибоко і намагатися уникати надмірного напруження м'язів
рук і ніг. Темп бігу можна зменшити, але зупинятися та переходити на крок не слід. Самопочуття згодом
поліпшується, відкривається "друге дихання". За 200-100 м до фінішу слід збільшити частоту кроків і частіше
рухати руками.
Після фінішування ні в якому разі не слід сідати або лягати. Необхідно випити 1-2 ковтки теплого чаю і 3-4 хв
походити.
Воєнізований крос 3 км. Воєнізований крос включає:
легкоатлетичний біг 3 км;метання гранати 600 г на дальність (35 м );метання гранати 600 г на влучність
(35 м ).
Умови виконання: Старт одиночний з інтервалом 1-2 хвилини:біг 1 км;рубіж метання гранати 600 г на дальність 35
м з трьох спроб. За недокидання гранати до контрольної відмітки 35 м учень карається:
від 0 до 5 м – одним штрафним колом; від 5 до 10 м – двома штрафними колами;
від 10 до 15 м – трьома штрафними колами; за три невдалі спроби – п’ятьма штрафними колами.

14. 2
Штрафне коло довжиною 50 метрів;
1) біг 1 км; рубіж метання гранати 600 г на влучність 35 м по трьом концентричним колам діаметром 0,5 м;
1,5м; 2,5 м з трьох спроб.
За кожне попадання гранати по колам від кінцевого результату бігу відраховується час:
у коло Ø 0,5 м – 30 с у коло Ø 1,5 м – 20 с у коло Ø 2,5м – 10 с
За кожне невлучення гранати по колам учень карається одним штрафним
колом довжиною 50 м; біг 1 км – «фініш»
Час кожного учасника фіксується по ковзаю чому секундоміру з точністю до 1 с.
Нормативи з прикладної фізичної підготовки
+1 бал за чіткість виконання.
2. Визначення реальної фізичної підготовленості юнаків. Прийом
нормативів.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Запитання до учнів. Розказати окремі види нормативів?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.
2. Самостійно тренуватися в виконанні окремих вправ та нормативів.
Вчитель предмету «Захист Вітчизни»
_____________________________________________________________________

15. 1
УРОК № _____. Практичний.
ПФП Тема.1-3,4.Ознайомлення з військово-прикладною смугою перешкод.
Тренування в подоланні окремих перешкод.
Навчальна група: _____________
Час:__________________________
Місце:________________________
Мета: Навчитися подолати смугу перешкод, та окремі види перешкод..
Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети гранат, смуга перешкод.
План уроку
1. Вивчення вправ та нормативів щодо подолання смуги перешкод.
2. Ознайомлення з військово-прикладною смугою перешкод..
3 .Тренування в подоланні окремих перешкод.
Хід уроку
I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення. Знайомство з учнями.
II. Оголошення теми, мети та завдань уроку
ІІІ. Вивчення вправ та нормативів.
IV..Практичне відпрацювання вправ.
Розповідь вчителя.
1. Прикладна фізична підготовка
Прикладна фізична підготовка є важливою частиною предмета «Допризовна підготовка» і особливим елементом
навчання та виховання юнаків — майбутніх воїнів Збройних Сил України.
Мета прикладної фізичної підготовки полягає в тому, щоб учні-допризовники набули фізичної загартованості,
необхідної для оволодіння зброєю та бойовою технікою і перенесення фізичних навантажень, нервово-психічних
напружень, несприятливих чинників бойової діяльності.
Загальними завданнями прикладної фізичної підготовки є:
— зміцнення здоров'я, загартування організму і підвищення його стійкості до впливу несприятливих чинників
бойової діяльності, удосконалення особистої фізичної підготовки, набутої на заняттях з фізичної культури;
— оволодіння навичками прискореного руху, подолання перешкод, рукопашного бою, плавання, надання
допомоги товаришеві;
— розвиток і постійне вдосконалення фізичних якостей — витривалості, сили, швидкості, спритності;
— виховання психічної стійкості, впевненості у своїх силах, цілеспрямованості, сміливості, рішучості, ініціативи,
винахідливості, наполегливості, витривалості, самовладання тощо.
Прикладна фізична підготовка має сприяти вихованню дисциплінованості, колективізму, товариської взаємодопо-
моги і формуванню стройової виправки та підтягнутості.Чимало з цих завдань і цілей повинно вирішуватись
безпосередньо на уроках фізичної культури з першого класу, а для юнаків 10-11-х класів починають діяти ще й
вимоги Програми допризовної підготовки, у якій передбачено окремий розділ — «Прикладна фізична підготовка».
Це ускладнює, але й доповнює шкільний курс загальної фізичної культури. У цих класах більше уваги
приділятиметься загальнофізичній підготовці юнаків (допризовників) — одному із важливих чинників прикладної
фізичної підготовки, програмою якої передбачається: 1) подолання перешкод, 2) метання гранати в ціль, 3)
рукопашний бій, 4) гімнастика, 5) ігри.Вправи цих розділів (тем) розвивають витриманість і самовладання,
швидкість у діях і швидкість рухових реакцій, силу і силову витривалість.
Важливим моментом у системі фізичної підготовки є нормативні вимоги, які зазначені у програмі з
фізичної культури і якими слід керуватися на всіх заняттях з прикладної фізичної підготовки (табл. 15).
Крім того, за завданням уряду України (від 24.01.95 р. № 759/1, 758/3) розроблено тести відповідно до положення
«Про державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення». Це ті вимоги, до яких треба
готувати себе фізично та психологічно (табл. 16).

16. 2
НОРМАТИВИ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТЕСТИ З ПРИКЛАДНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ.
Нормативи з прикладної фізичної підготовки
+1 бал за чіткість виконання
.
Подолання перешкод
Подолання перешкод є одним з прикладних елементів (розділів) загальної фізичної підготовки. У цьому розділі
поєднано вправи на подолання різноманітних перешкод і метання гранат у ціль, що сприяють вихованню
впевненості у своїх силах, сміливості, рішучості, а також розвитку загальної та швидкісної витривалості,
швидкості в діях і спритності. Кожний юнак повинен знати, що для підготовки функціональних систем організму й
опорно-рухового апарату до навантаження треба виконувати такі вправи: ходьба пригнувшись, підкрадання, біг
боком, біг спиною вперед, біг з прискоренням, вправи для різних груп м'язів У русі, а також спеціальні вправи —
подолання нескладних перешкод-природного типу в поєднанні з бігом на 150-200 м, дії за раптовими командами
керівника, заняття зі зміною напрямку руху і його характеру. Вивчаються і тренуються:
стрибки — безопорні й опорні, в глибину, в довжину, У висоту;
перелізання — самостійно і з допомогою, з опорою на груди, «зачепом», «силою», пролізанням;
рух по вузькій опорі на висоті — кроком, бігом, сидячи верхом, за допомогою страхувальних засобів;
вискік — із заглиблень і траншей;
метання гранати — в русі, з місця, стоячи, з коліна і лежачи з укриття;
спеціальні прийоми і дії — на спеціальних комплексах, спорудах, макетах бойової техніки, з вантажем.
Контрольні вправи
Перед виконанням вправи (прийому, дії) визначаються вихідне положення, зміст і послідовність дій, засіб
виконання й кінцеве положення, після чого подається виконавча команда. Наприклад: «Вихідне положення — біля
лабіринту, перелізти через штахетник «силою» і бігом повернутися в стрій. Юнак Клименко, вперед».
Для метання гранати вказуються ціль, засоби, порядок метання, потім подається виконавча команда. Наприклад:
«Відділення, по траншеї, з коліна, справа по одному, гранатою — вогонь». За цією командою треба взяти зброю в
ліву руку (або покласти на бруствер) і, відводячи праву руку з гранатою вниз або вверх назад, зробити замах,
повертаючи тулуб праворуч. Повертаючись грудьми до цілі, кинути гранату з коліна (мал. 213).
Збирання гранат проводиться за командою: «Зібрати гранати —

17. 3
.
.ЗАСОБИ ПОДОЛАННЯ ПЕРЕШКОД
1. Пересування по горизонтальному канату (мал. 214) Виконується у висі знизу, головою вперед. Рух здійснюється
або за рахунок поперемінного перехвату руками, коли ноги вільно сковзають по канату, або за рахунок згинання у
поперековому і тазостегновому суглобі і підтягування ніг до рук, а потім поперемінного перехвату руками.
2. Стрибки
2.1. Подолання перешкоди стрибком наступаючи. Виконується після короткого енергійного розбігу. Від-
штовхуючись ногою і посуваючи тулуб вперед, заскочити на перепону, зігнувши махову ногу, не випрямляючись,
пронести над перепоною штовхальну ногу, стати на неї і продовжити рух.
2.2. Подолання перешкоди стрибком з опорою на руку і ногу. Виконується при подоланні перешкод заввишки до
пояса. З розбігу відштовхнутися лівою ногою і винести руку зі зброєю вперед, вискочити на перепону, спираючись
на неї лівою рукою і відведеною вбік ледь зігнутою правою ногою. Не затримуючись на перепоні, перенести через
неї ліву ногу і застрибнути на неї, подавши плечі і зброю вперед; приземлившись, продовжити рух.

18. 4
2.3. Стрибок в глибину з положення сидячи (мал. 215).
2.4. Стрибок в глибину з положення вису (мал. 216), Навчитися цих стрибків можна дотримуючись такої схеми:
безопорні стрибки в глибину із положення стоячи з опорою на руки; стрибки заступаючи з опорою на руку і ногу;
стрибки у глибину з положення сидячи і з положення вис на руках. Висота перепони і глибина стрибків
збільшуються поступово.
3. Перелізання
3.1. Перелізання з опорою на руки застосовується при подоланні перешкод висотою 1,3 м. Для виконання цієї
вправи необхідно підбігти до перепони і, схопившись руками за її верхній край, відштовхуючись обома ногами,
вийти в упор на руки; опертися ногою у верхній край перепони, подати вперед тулуб і перенести другу ногу між
опертою ногою і руками; зіскочити і, приземлившись, продовжити рух уперед.
3.2.Перелізання з опорою на стегно застосовується при подоланні перешкод висотою до 1,5 м (стіна, штахетник).
Підбігти до перепони і, схопившись руками за її верхній край, енергійним поштовхом обох ніг вийти в упор на
руки; перенести над перепоною одну ногу, сісти
на стегно, потім перенести другу ногу, не затримуючись,; зіскочити з перепони і продовжити рух уперед.
3.3. Перелізання з опорою на груди. Застосовується при подоланні перепон висотою в зріст юнака. Для цього
потрібно: ухопитися руками за верхній край перепони, відштовхнутися ногами від землі, навалитися на перепону
грудьми, нахилити тулуб уперед, упершись долонями однієї руки у перепону з протилежного боку та тримаючись
другою рукою за верхній край перепони, перенести ноги і зіскочити на землю.
3.4. Перелізання «зачепом». Застосовується при подоланні дощатих штахетників і стін висотою 2-2,2 м. Треба з
розбігу відпітовхнутися однією ногою за крок до перепони і, спираючись носком зігнутої другої ноги об перепону,
ухопитися руками за її верхній край; підтягнутися, повиснути на штахетнику лівим боком до перепони так, щоб
його верхній край був під пахвою лівої зігнутої руки, а передпліччя і долоня притиснуті до штахетника з
протилежного боку; зігнуту в коліні ліву ногу притиснути до перепони, махом правої ноги догори зачепитися
п'ятою за верх штахетника; підтягуючись правою рукою, перевалитися через перепону, зіскочити і продовжити
рух.
3.5.Перелізання «силою». Застосовується при подоланні перепони висотою 2-2,2 м, як правило, без зброї (зброя —
«за спину»). Для виконання цієї вправи треба з розбігу відштовхнутися від землі однією ногою і заскочити на
перепону другою ногою, ухопитися руками за її верхній край; ривком підтягнутися на руках і, допомагаючи
ногами, вийти в упор; нахилитись уперед так, щоб права рука спиралась на перепону з протилежного боку, а ліва
залишилась на верхньому краї штахетника, водночас перенести ноги через перепону, зіскочити і продовжити рух.
3.6. Перелізання з опорою на стегно або на плечі товариша. Ці вправи виконують удвох: перший — той, хто влізає;
другий — той, хто допомагає. При опорі на стегно, коли перший ухопився за верхній край перепони, другий
піднімає його за коліно і гомілку зігнутої ноги до виходу в упор на перепону. При опорі на плечі другий стає
спиною до перепони, зігнувши і розставивши ноги, з'єднавши кисті рук у «замок». Перший, послідовно
спираючись ногами на руки і плечі партнера, хапається
руками за край перепони. Другий випрямляється і піднімає першого до виходу в упор на перепону.
3.7. Перелізання з використанням жердин. Двоє юнаків стають обличчям один до одного і боком до перепони, одну
жердину тримають на опущених руках, а другу — на плечах, віддалених від перепони.
Всі методи перелізання вивчаються послідовно: спочатку окремо частинами або за допомогою підготовлених
вправ, а потім у цілому, прискорюючи темп виконання прийому. При вивченні окремих частин прийому спочатку
відпрацьовуються поштовх і наскок на перепону з виходом в упор або вис, потім саме перелізання і на завершення
— зіскок і початок руху від перепони.
Прийоми пролізання, як і вискоку, не складні щодо координації рухів, тому для їх засвоєння не потрібні спеціальні
вправи. Пролізання може здійснюватися: головою вперед, головою і ногою вперед і боком. Пролізання головою і
ногою вперед потребує поєднання нахилу тулубу вперед з одночасним посилом махової ноги в отвір перепони.
При виході з отвору не слід швидко випрямлятися, щоб не вдаритися спиною.
Метання гранати в ціль
Виконується: з місця із замахом угору назад; з місця із замахом вниз назад.
Метання гранати у ціль — це складна щодо координації рухів, цілісна вправа, яка потребує достатнього розвитку
швидкісно-силових здібностей юнака.
Перш ніж починати навчатися метання гранат, слід провести декілька тренувань для розвитку сили м'язів
плечового пояса, щоб забезпечити необхідний рівень готовності до виконання метальних рухів.
Протипіхотні гранати метають з місця стоячи, з коліна, з положення лежачи, із траншеї, з люка танка і в русі.
Протитанкові гранати метають із-за укриття (стоячи, з коліна, з положення лежачи) або з траншеї.
Спочатку розучується техніка кидка із замахом угору-назад (окремо частинами). Юнаки стають в одну шеренгу з
інтервалами в 2-3 кроки. За командою «Замах роби — раз» права рука має бути відведена угору назад ліктем
уперед, тіло трохи прогнуте в попереку. За командою «Визначити кидок, роби — два» юнаки, відштовхнувшись
правою ногою і нахиливши тулуб уперед, позначають кидок гранати. Після двох-трьох повторень частин прийому
слід перейти до цілісного виконання рухів, поступово збільшуючи їх швидкість. Потім приступити до метання по
рубежах і цілях, збільшуючи відстань кидка.
Після цього слід перейти до вивчення метання гранати із замахом по дузі вниз назад, керуючись запропо-
нованою методикою.
Вивчивши прийоми метання, юнаки тренуються в метанні гранат у ціль з різних положень.

19. 5
.
Нижче приводиться зразкове учбово-тренувальне містечко, обладнаний більшою кількістю перешкод
1. Траншея з ходами повідомлення й осередками.
2. Лійки різної величини на ділянці длиною 10 м.
3. Дротовий забір (посилений).
4. Ділянка глибокого піску й болота з купинами або пнями. Довжина ділянки - 20 м.
5. Протитанковий рів глибиною 2,5 м із земляним валом за ним висотою 1,5 м (переборюється зстрибуванням у
рів і вилізанням з нього за допомогою товариша або самостійно по канаті, кінець якого перебуває на висоті 2,0-2,25
м від дна рову).
6.3авал з дерев, обплетених гладким дротом. Довжина ділянки - 10 м.
7. Канава з водою шириною 4 м і глибиною до 1 м (переборюється стрибком за допомогою каната або тичини,
підвішеного над канавою на колоді).
8. Огорожа трикутної форми довжиною 3 м і висотою 1,5 м з отворами для пролезания на різній висоті.
9. Навчальний рів глибиною від 2 до 6 м (переборюється пересуванням по колоді або різних способах
зстрибування й вилізання з нього).
10. Ділянка дроту (для переповзання під нею) довжиною 20 м, натягнутої на висоті 0,4 м.
11. Навчальне мінне поле на ділянці длиною 10 м.
12. Дротове загородження в три кола.
13. Малопомітні перешкоди (сільця й спотикачі) на ділянці длиною 10 м.
14. Дзоти з амбразурами різних розмірів (переборюються обеганием з попереднім закиданням їхніми
гранатами).
15. Траншея з ходами повідомлення й опудалами.
16. Надовби й к о л ь я, розставлені на ділянці довжиною 10 м.
17. Гірка із цегельних руїн висотою до 2 м.
18. Дерев'яна стінка висотою до 5 м з пазами, залізними скобами або гачками й приставленої до неї похилою
дошкою (переборюється перелезанием з використанням наявних пристосувань).
19. Барикади з підручних матеріалів, їжаків і рогаток.
20. Похилі дерев'яні сходи висотою до 2,5 м зі сходами різної ширини (переборюються взбеганием на сходи й
збіганням з її).
21. Забір висотою 2,5 м.
22. Колода висотою 3 м із площадками для зстрибування (переборюється взлезанием по сходам на нього з

20. 6
наступним пробеганием і зстрибуванням з колоди на площадки, а з них на землю).
23. Горизонтальний канат довжиною 6 м, натягнутий на деревах на висоті 3,5 м (переборюється влізанням на
дерево з наступним перелезанием по канаті за допомогою рук і ніг).
24.Труба-Тунель довжиною 10 м, висотою 0,8 м (переборюється пролезанием).
25. Горизонтальні сходи довжиною 6 м, укріплена на деревах на висоті 3 м (переборюється влізанням на дерево
й перелезанием по сходам на руках).
26. Кам'яна стіна з отворами для пролезания на різній висоті (переборюється перелезанием через стіну або
пролезанием в отвори).
27. Горизонтальні й похилі хитні колоди й дошки висотою від 1 до 2,5 м (переборюються пересуванням по них з
перепрыгиванием з одного на інше).
28. Похила платформа висотою від 2,5 до 3,5 м з отворами для зстрибування (переборюється влізанням по
приставленим штурмовим сходам і зстрибуванням у канаву з підмножиною й піском).
29. Спирали дроту (переборюються по штурмовим сходам і дошкам, що накидається на спіралі).
30. Навчальна будова (береться штурмом з попереднім закиданням гранатами й з поразкою опудал, що
перебувають у будові, і мішеней).
Рельєф місцевості містечка, по можливості, повинен бути пересіченим.
Опудала для поразки багнетом і прикладом і мети для метання гранат і стрілянини навчальним патроном
розміщаються в різних перешкод. Так, у наведеному зразковому містечку опудала можуть бути встановлені в
перешкод (або в перешкодах) 6, 14, 15, 19, 30, мети для метання гранат і стрілянини - у перешкод 14, 15, 19, 26, 30.
Напрямок руху може бути по-різному й значною мірою визначається розташуванням перешкод. Більше прості
городки з невеликою кількістю перешкод переборюються в одним-двох напрямках, на городках же з більшою
кількістю перешкод можна застосовувати найрізноманітніші варіанти. Так, у наведеному прикладі рух
відбувається зигзагообразно з поверненням до вихідного положення.
Виходячи з місцевих умов, можливо обладнати різні інші перешкоди.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Запитання до учнів.
Розказати окремі види нормативів?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.
2. Самостійно тренуватися в виконанні окремих вправ.
Вчитель предмету «Захист Вітчизни»
_____________________________________________________________________

21. 7
Схема розміщення військово – прикладної смуги перешкод. Довжина траси 380 м.
1 - місце старту та фінішу; 2 - гімнастичні козли; 3 - одинарні планки; 4 - переносні паркани; 5 - хитні балки; 6 – вікна для пролізання; 7 –
потрійна планка; 8 – ділянка для переповзання; 9 – місце для стрільби з пневматичної гвинтівки і штрафне коло; 10 – місце для кидання
гранат по вікну, колу і штрафне коло; 11 – патронні ящики; 12 – квадрати габаритами 1х1 м для складання ящиків після переносу; 13 - яма
для стрибків у довжину шириною 2,5 м і 2 м; 14 – переносний бум
Єдина смуга перешкод
Додаток № 10 .

22. 1
УРОК № ___.
ПФП Тема.1-5,6.Ознайомлення з єдиною смугою перешкод. Тренування в
подоланні окремих перешкод.
Навчальна група: _____________
Час:__________________________
Місце:________________________
Мета: Навчитися подолати смугу перешкод, та окремі види перешкод..
Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети гранат, смуга перешкод.
План уроку
1. Вивчення вправ та нормативів щодо подолання смуги перешкод.
2. Ознайомлення з єдиною смугою перешкод..
3 .Тренування в подоланні окремих перешкод.
Хід уроку
I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення. Знайомство з учнями.
II. Оголошення теми, мети та завдань уроку
ІІІ. Вивчення вправ та нормативів.
IV..Практичне відпрацювання вправ.
Розповідь вчителя.
1.Нормативи з фізичної культури тести з прикладної фізичної підготовки
Нормативи з прикладної фізичної підготовки
+1 бал за чіткість виконання.

23. 2
2. Єдина смуга перешкод
- траншея на вихідному рубежі; глибина рову траншеї 1,3 м;
- обмежник для переповзання - гладкий дріт, натягнутий на висоті 0,4 м від землі; проміжки між нитками дроту
не більше 0,5 м;
- колода довжиною 6 м, установлене на висоті 1,3 м. від землі;
- палісад висотою 0,8 м;
- забір висотою 2 м;
- три поперечні нитки дроту (або жердини), натягнуті на висоті 0,5; 0,6 і 0,5 м від землі й на відстані 2,5 м одна
від іншої;
-траншея; глибина рову 1,3 м, ширина поверху 1 м;
- стінка висотою 1,1 м із двома отворами розміром 0,5Х0,4 м кожне;
-фасад будинку з вікнами; розмір вікон 1х1,5 м; ширина підвіконь 10-15 див; на висоті підвіконня нижнього
вікна укріплений карниз, що виступає на 3-5 див; у правій половині фасаду на висоті 0,5 м від землі - дві опори для
знімної поперечини;
-канава шириною 2 м, глибиною 0,5 м, за нею площадка з пересувними опудалами;
-канава (позначена) шириною 2 м;
-ціль для метання гранат - три концентричних кола радіусами 1, 2 і 3 ж;
-ціль для метання гранат-"вікно" розміром 1х1,5 м установлене на висоті 1,5 м від землі;
-ціль для метання гранат-"траншея" площею 3х1 м (додаткова для тренування);
-мети для метання протитанкових гранат (болванок) - прямокутники 2х1 м, установлені на висоті 1 м від землі;
-ціль для метання гранат- "вікно" (додаткова для тренування);
-траншея на кінцевому рубежі; глибина рову траншеї в середній частині 1,5 м, по краях-2 м; ширина рову
поверху 1 м.
Для більше успішного проведення навчання й тренування, крім стаціонарних перешкод, що входять в 200-
метрову смугу, бажано мати переносні перешкоди - забір, колода, палісад, частокіл, огорожа, тин з отворами для
пролезания й обмежники траншеї (мал. 130), а також доповнювати смугу пересувними опудалами й вікнами-
мішенями для метання гранат.
Розставляючи в різному порядку ці переносні перешкоди, опудала й вікна-мішені між стаціонарними
вкопаними перешкодами смуги, можна легко різноманітити обстановку й цим створювати різну послідовність у
подоланні перешкод, підвищувати щільність занять і в більшій мері наближати умови тренування до умов бойової
дійсності.
Поряд із цим, навчання подоланню перешкод, гранатометанню й рукопашному бою необхідно періодично
проводити й у польових умовах, з наявністю великої кількості природних перешкод і інженерних загороджень.
Крім смуги перешкод і спеціально обладнаних навчальних площадок, заняття по подоланню перешкод,
метанню гранат і рукопашному бою можуть проводитися також і на будь-якій площадці, що обладнається
переносними перешкодами, опудалами й мішенями, необхідними для даного заняття. Це можливо в тому випадку,
коли але змісту заняття не потрібно нерухливих перешкод, що входять в 200-метрову смугу, або частина таких
перешкод є на площадці.
Залежно від місцевих умов, при наявності відповідної можливості, доцільно обладнати на місцевості ряд
додаткових перешкод, крім вхідних в 200-метрову смугу, що дозволяють відпрацьовувати навички в подоланні
різних перешкод як польового типу, так і характерних для населеного пункту. Доцільно використовувати при
цьому наявні на місцевості перешкоди - яри, канави, ями, дерева, зруйновані будови й т.п. Можуть обладнатися як
окремо розташовані перешкоди, так і групи перешкод, об'єднаних в учбово-тренувальні городки. Види перешкод,
їхня кількість, взаємне розташування й видалення цілком залежать від місцевих умов. Група перешкод може бути
розташована на одній лінії, на всій площі містечка у вигляді вісімки, стислого кола або підкови, паралельних смуг
зі сполучними переходами й т.д.

24. 3
Переносні перешкоди.
Л) двометровий паркан; Б) колода; В) палісад: Г) частокіл; Д) огорожа; Е) тин із пролазами; Ж) обмежники
траншеї (бортики
3.Подолання перешкод.
Подолання перешкод є одним з прикладних елементів (розділів) загальної фізичної підготовки. У цьому розділі
поєднано вправи на подолання різноманітних перешкод і метання гранат у ціль, що сприяють вихованню
впевненості у своїх силах, сміливості, рішучості, а також розвитку загальної та швидкісної витривалості,
швидкості в діях і спритності.
Кожний юнак повинен знати, що для підготовки функціональних систем організму й опорно-рухового
апарату до навантаження треба виконувати такі вправи: ходьба пригнувшись, підкрадання, біг боком, біг спиною
вперед, біг з прискоренням, вправи для різних груп м'язів У русі, а також спеціальні вправи — подолання несклад-
них перешкод-природного типу в поєднанні з бігом на 150-200 м, дії за раптовими командами керівника, заняття зі
зміною напрямку руху і його характеру. Вивчаються і тренуються:
стрибки — безопорні й опорні, в глибину, в довжину, У висоту;
перелізання — самостійно і з допомогою, з опорою на груди, «зачепом», «силою», пролізанням;
рух по вузькій опорі на висоті — кроком, бігом, сидячи верхом, за допомогою страхувальних засобів;
вискік — із заглиблень і траншей;
метання гранати — в русі, з місця, стоячи, з коліна і лежачи з укриття;
спеціальні прийоми і дії — на спеціальних комплексах, спорудах, макетах бойової техніки, з вантажем.
Контрольні вправи
Перед виконанням вправи (прийому, дії) визначаються вихідне положення, зміст і послідовність дій, засіб
виконання й кінцеве положення, після чого подається виконавча команда. Наприклад: «Вихідне положення — біля
лабіринту, перелізти через штахетник «силою» і бігом повернутися в стрій. Юнак Клименко, вперед».
Для метання гранати вказуються ціль, засоби, порядок метання, потім подається виконавча команда. Наприклад:
«Відділення, по траншеї, з коліна, справа по одному, гранатою — вогонь». За цією командою треба взяти зброю в
ліву руку (або покласти на бруствер) і, відводячи праву руку з гранатою вниз або вверх назад, зробити замах,
повертаючи тулуб праворуч. Повертаючись грудьми до цілі, кинути гранату з коліна (мал. 213).
Збирання гранат проводиться за командою: «Зібрати гранати —.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Запитання до учнів.
Розказати окремі види нормативів?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.
2. Самостійно тренуватися в виконанні окремих вправ.
Вчитель предмету «Захист Вітчизни»
_____________________________________________________________________

25. 4
Єдина смуга перешкод
Додаток № 9 .

26. 1
УРОК № _______. Практичний.
ПФП Тема.1-7,8.Виконання вправ з метання гранати Ф 1на дальність та
влучність.
Навчальна група: _____________
Час:__________________________
Місце:________________________
Мета Визначити рівень фізичної підготовки юнаків..
Обладнання: Методичні матеріали, спортивні снаряди.
План уроку
1. Вивчення нормативів ПФП.
2 Визначення реальної фізичної підготовленості юнаків.
Хід уроку
I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, вихід на стадіон , шикування.
II. Оголошення теми, мети та завдань уроку
ІІІ. Вивчення нормативів.
IV..Практичне визначення підготовленості юнаків, виконання нормативів.
.
Розповідь вчителя.
1.Техніка метання гранат
Метання гранати виконують з місця і в русі, при цьому характерною є так звана вибухова робота м'язів. Сутність її
полягає в миттєвому скороченні м'язів з упереджено-розтягнутого стану в момент, коли тіло людини, яка метає
гранату, займає положення немовби натягнутого для стрільби лука (мал.128 ).
мал. 128 Положення „натягнутого лука” при метанні гранати.
Під час метання з місця це відбувається в момент замаху (повороту тулуба з одночасним відведенням руки з
гранатою назад), під час метання в русі - в кінці розбігу. При цьому м'язи розтягуються не внаслідок замаху, а
завдяки прискоренню руху тулуба і ніг, тимчасом як плечі й рука з гранатою не змінюють своєї швидкості,
отриманої внаслідок попередньої частини розбігу.
Швидкість вильоту залежить від техніки метання. Дальність польоту гранати залежить від кута вильоту при
однаковій початковій швидкості метання. Найоптимальнішим є кут 42-45°. При такому куті вильоту дальність
польоту є максимальною.
Знання цих особливостей дає змогу підвищити точність враження цілей. Наприклад, при ураженні невеликих за
розміром цілей (вікно, амбразура) треба метати гранату з малим кутом вильоту - ураження здійснюється на
активній ділянці траєкторії. І навпаки, для ураження схованих горизонтальних цілей (окопи, траншеї, ями) кут
вильоту повинен бути оптимальним (45° і більше), а траєкторія вильоту крутою.
Наступальну й оборонну гранати необхідно тримати в руці запалом догори, щоб великий, перший, другий і третій
пальці міцно охоплювали її корпус, а мізинець упирався в дно гранати. Спусковий важіль повинен бути
притиснутий до долоні в ділянці великого пальця. При цьому треба пам'ятати, що не слід закріпощати м'язи
передпліччя і кисті. Це негативно впливає на плавне відведення руки з гранатою під час замаху.
Правильне тримання автомата в руці значною мірою впливає на результат кидка гранати на дальність і в ціль.
Зброя в руці не повинна заважати розбігу, відведенню руки з гранатою, виконанню кидка й зупинці (після кидка).
Пальці лівої руки міцно тримають автомат трохи вище прицільної планки. Ремінь заздалегідь підтягується і
намотується на магазин. Рука з автоматом вільно опускається донизу, зброя стволом нахилена вперед (мал. 129).

27. 2
мал. 129 Способи тримання гранати і автомата.
У техніці метання гранати стоячи з місця існує два способи замаху: вгору-назад і вниз-назад.
мал. 130. Метання гранати стоячи з місця
При метанні гранати стоячи з місця способом "вниз-назад" необхідно стати обличчям до цілі (мал. 130). Права рука
напівзігнута в лікті перед грудьми, зброя - в лівій руці стволом вперед-догори вільно опущена вниз. Відставляючи
праву ногу назад носком вправо і, згинаючи її в коліні, розвернути корпус праворуч і перенести вагу тіла на
зігнуту в коліні праву ногу. Одночасно з цим вільним і поступовим рухом зробити замах, відводячи для цього
праву руку з гранатою дугою вниз-назад. У кінцевому положенні замаху рука має бути випрямлена, розслаблена і
повернута пальцями догори. Автомат у лівій руці рухається у напрямку поясу, допомагаючи повороту тулуба
праворуч. У момент виконання замаху потрібно дивитися в бік цілі. Переносячи вагу тіла на ліву ногу, вивести
лікоть руки вперед-догори і з одночасним розгином її у ліктьовому суглобі швидким хльостовим рухом кисті
метнути гранату. Ліва рука з автоматом рухається вниз-назад і притискується до боку, ніби фіксуючи корпус у
площині метання, не дозволяючи йому повертатися вліво. Після кидка гранати тулуб продовжує рухатися вперед.
Для утримання його від падіння вагу тіла необхідно перенести на виставлену вперед ліву ногу.
Метання гранати на дальність (мал.131) проводиться з розбігу від прямої планки шириною 7 см і довжиною 4 м в
коридор шириною 10 м. Планка знаходиться на одному рівні з доріжкою для розбігу і фарбується в білий колір. На
кінцях планки виставляють прапорці. Доріжка для розбігу має бути щільною, довжиною 20-25 м і шириною 1,25 м.
На останніх шести — восьми метрах доріжка має ширину 4 м.
мал. 131 Метання гранати на дальність у русі.
Основу техніки метання гранати на дальність становить: розбіг, кидок, зупинка після кидка.
Розбіг за структурою поділяється на попередню частину - 10-12 м і завершальну - 8-10 м. Швидкість розбігу
повинна бути оптимальною. Це дозволяє учням правильно виконати техніку кидка.
Після попереднього розбігу, наступивши лівою ногою на контрольну мітку, метальник з першим кроком правої
ноги починає відведення /замах/ руки з гранатою назад. З другим кроком лівої ноги рука з гранатою повністю
відводиться назад, а тулуб повертається вправо. Ліва рука з автоматом - перед грудьми. Кроком лівої ноги та
активним махом правої починається третій (схресний) крок. Його виконують з найбільшою швидкістю; від його
довжини та швидкості виконання залежить якість кидка. При виконанні схресного кроку ліва рука з автоматом
допомагає скручуванню тулуба вправо. При цьому той, хто метає, повинен не знижуючи швидкості, зайняти
найбільш вигідне (розтягнуте) положення перед кидком.
Останній, четвертий, кидковий крок не є біговим, однак від вірної постановки ноги (довжини кроку, швидкості
виконання) залежить результат кидка. Поставивши ліву ногу далеко поперед себе і випрямляючи праву, той, хто
метає, виходить грудьми вперед, ледве згинає праву руку у лікті і виводить лікоть вперед-вгору, а кисть - за го-
лову. Кидок гранати проходить із-за спини через плече і закінчується сильним хльостовим рухом кисті.
Зробивши кидок, той, хто метає, по інерції рухається вперед, і, щоб утриматися від переходу через планку після
кидка, перескакує з лівої ноги на праву, різко гальмуючи рух вперед, та зберігаючи рівновагу.