ХРИСТОС-ВОСКРЕС!!!

1. ХРИСТОС-ВОСКРЕС!!!
24 квітня православні християни і віряни греко-католицького обряду
відзначатимуть найбільше свято - Великдень, день Воскресіння Христа, що має ще
назву Пасха. Це величне і радісне свято для усіх віруючих. Передує Великодню 7
тижнівВеликого посту . Неділю напередодні Великодня називаютьВербною. Тиждень
перед Великоднем називають Великим або Страстним.
У останні 7 днів перед Великоднем, віруючі суворо дотримуються посту.
Найважливіші дні цього тижня починаються у четвер, який називається Чистий. У
цей день прибирають у хатах, на подвір'ї. Саме у Чистий Четвер печуть паски.
Увечері в церкві відправляють Страсті. Віруючи тримають у руках свічки,
повертаючись з церкви, намагаються донести додому запалену свічку, щоб вона не
погасла.У Чистий четвер селяни кололи кабана, щоб на великоднему столі була
шинка та ковбаса. Крім кабана, різали порося, бо, за старим звичаєм, в Україні
разом з паскою в церкві святили й печене порося з хріном.Наступний день - Велика
П'ятниця. У цей день помер на хресті Ісус. До виносу плащаниці, віруючі нічого не
їдять, а потім дотримуються суворого посту.У суботу готують крашанки і писанки , а
в післяобідній час починають освячувати Великодні кошики.
Кошики святково прикрашають зеленню і наповнюють їх спеченими пасками і
яйцями. А ще кладуть ковбасу, шинку , сіль і зелений хрін на згадку про гіркоту
Христових страстей. Подекуди додають домашній сир і масло. Сир готують у вигляді
спресованої плесканки або у вигляді сирної паски . Все накривають вишитим
святковим особливим візерунком рушником. На Великдень на столах, окрім
свяченого присутні і інші традиційні страви: солодкий баранчик ,великодні
курчата , великодні зайчики, великодна плетенка .У Великодну ніч у церквах служба
починається уночі, називається Всенічна. У храмах лунають радісні співи, що
славлять воскресіння Хреста. Опісля священик освячує усе, що принесли люди у
своїх великодніх кошиках. Свяченим наділяють родичів, сусідів, бідних.
Після служби Божої люди вітають одне одного: христосуються (один каже: "Христос
воскрес!", інший відповідає: "Воїстину воскрес!", тоді тричі цілуються) і
обмінюються писанками або червоними крашанками. Від Великодня до Вознесіння
вітаються словами: "Христос воскрес!", на що відповідають: "Воїстину
воскрес!".Свято Воскресіння Господнього триває цілий тиждень, і служба в храмі
проводиться більш урочисто, ніж в інші свята.
Трохи з історії!
Великдень - Світле Христове Воскресіння - як головна подія в духовному житті
християнина отримала назву Свято свят, цар днів або Великий день. Великдень є
також найпершим християнським святом. Історія Великодня своїм корінням йде в
глибоку старовину. Приблизно 5 тисяч років назад іудейські племена відзначали
його навесні як свято отелення худоби, потім Великдень пов'язували з початком
збирання врожаю, пізніше - з відходом євреїв з Єгипту. Християни ж вклали в цей
день інший сенс і відзначають його у зв'язку з воскресінням Христа.
На першому Вселенському соборі Християнських церков в Нікєї (325 р.) було
вирішено перенести православне свято на тиждень пізніше за єврейське. Ухвалою
цього ж собору Великдень повинен наголошуватися в першу неділю, що йде за
першим повним місяцем після весняного рівнодення. Таким чином, свято "кочує" в
часі та випадає щороку на різні дні в період з 22 березня по 25 квітня по старому

2. стилю. Прийшовши на Русь з Візантії, християнство принесло і ритуал святкування
Великодня.
Весь тиждень, передуючий цьому дню, прийнято називати Великим, або Страсним.
Особливо виділяють останні дні Страсного тижня: Великий Четвер - як день
духовного очищення, прийняття таїнства, Страсна П'ятниця - як ще одне
нагадування про страждання Ісуса Хріста, Велика Субота - день печалі, і
нарешті, Світле Воскресіння Христове.У православних слов'ян існувала безліч
звичаїв, ритуалів, приурочених до днів Великого тижня. Так, Великий Четвер
традиційно називають "чистим", причому не тільки тому, що цього дня кожна
православна людина прагне очиститися духовно, причаститися, прийняти таїнство,
встановлене Христом. У Чистий Четвер був широко поширений народний звичай
очищення водою - купання в ополонці, річці, озері або обливання в лазні до сходу
сонця.В цей день прибирали в хаті, все мили й чистили. На півночі і в Середній смузі
Росії було прийнято збирати і спалювати гілки ялівцю, для обкурювання житла і
хліва. Вважалося, що цілющий ялівцевий дим захищав людину і худобу від нечисті і
хвороб. Існувало також повір'я, що знесені в страсний четвер яйця, з'їдені на
Великдень, оберігали від недуги, а шкаралупа яєць, закопана в землю на пасовищі,
надійно захищала худобу від пристріту і усілякої гидоти. Ще один звичай -
освячувати сіль і в ніч на Четвер ставити на стіл з хлібом.Починаючи з Чистого
Четверга, готувалися до святкового столу, фарбували і розписували яйця - писанки.
За стародавньою традицією фарбовані яйця укладали на свіжу пророслу зелень
вівса, пшениці, а іноді на ніжно-зелені крихітні листочки салату, які спеціально
заздалегідь пророщували для свята. З Четверга пекли паски, баби, млинці, дрібні
вироби з кращого пшеничного борошна із зображенням хрестиків, баранчиків,
півників, курочок, голубків, жайворонків, а також медові пряники. Пасхальні
пряники відрізнялися від звичайних тим, що мали ті ж силуети тварин що і писанки.
У Чистий же четвер варили вівсяний кисіль для "ублаження" морозу. Подекуди його
зберігали до неділі, а на Великдень його їли навіть раніше паски. До святкового
столу готували багато харчів, запікали баранину, окіст, смажили телятину. Гарячі
страви і рибу до пасхального столу не подавали.
Пасхальний стіл відрізнявся від святкового пишністю, був смачним, рясним і дуже
красивим. У заможних господарів подавали 48 різних страв по числу днів минулого
посту. Паски прикрашали саморобними квітами. Виготовлення квітів для свята, як і
розпис писанок, колись було дуже захоплюючим заняттям. Діти і дорослі вирізали
квіти з яскравого кольорового паперу, ними ж прикрашали стіл, ікони, будинок. У
будинках запалювали всі свічки, лампади, люстри і світильники. Крім того, обрядові
пасхальні страви пов'язані з ритуальною символікою урожаю. Наприклад, залишки
освячених в Церкві писанок, пирогів і м'ясних страв(кістки) закопували в полі. Одне
пасхальне яйце зберігали до початку сівби. Його брали з собою йдучи перший раз
сіяти, щоб урожай був багатим.Весь Світлий тиждень тривало свято, стіл залишався
накритим, запрошували до столу, пригощали, особливо тих, хто не міг або не мав
такої можливості, шанували жебраків, убогих, хворих. У селах був звичай увечері, з
настанням сутінків, грати на скрипці. Скрипаль або декілька скрипалів ходили по
селах, під вікнами кожного будинку грали на честь Воскресіння Христова, у
відповідь господар з господинею пригощали чаркою і обдаровували пасхальними
писанками, а іноді і грошима.Ось декілька рецептів смачних і нескладних в
приготуванні пасок.