2. «Математика володіє не тільки
істиною, а й найвищою красою
– красою відточеною і
суворою, … піднесено чистою і
такою, що прагне до
справжньої досконалості, яка
властива тільки найкращим
зразкам мистецтва»
3. «Математика – не тільки
наука, а й мистецтво, і то
прекрасне мистецтво.
Естетичні почуття є, власне,
головним стимулом праці
для математика –
теоретика»
Р. Сікорський
4. «Не існує методів, оволодівши якими можна«Не існує методів, оволодівши якими можна
було б створювати великі твори в галузібуло б створювати великі твори в галузі
музики, поезії чи образотворчого мистецтва,музики, поезії чи образотворчого мистецтва,
методів, яких можна було б навчати і якимиметодів, яких можна було б навчати і якими
можна було б навчитися користуватися. Однакможна було б навчитися користуватися. Однак
є метод, що дає змогу відкривати законо-є метод, що дає змогу відкривати законо-
мірності в природі; цей метод можна вивчити ,мірності в природі; цей метод можна вивчити ,
ним можна оволодіти. Метод, про який іденим можна оволодіти. Метод, про який іде
мова, - спостереження, експеримент імова, - спостереження, експеримент і
математичний опис – спорадично застосо-математичний опис – спорадично застосо-
вувався вже протягом тисячоліть. Та лишевувався вже протягом тисячоліть. Та лише
завдяки Галілею, Кеплеру і Ньютону він ставзавдяки Галілею, Кеплеру і Ньютону він став
великим, доступним для всіх шляхом пізнаннявеликим, доступним для всіх шляхом пізнання
природи.»природи.»
В. ФуксВ. Фукс
6. «Математика і поезія це…
вираження тієї самої сили
уяви, тільки в першому
разі уява звернена до
голови, а в другому – до
серця.»
Т.Хілл
7. Софія Ковалевська
(1850 – 1891)
«Математика –
наука , яка
вимагає
найбільше
фантазії … не
можна бути
математиком, не
будучи водночас і
поетом у душі.»
11. «Математику звичайно розглядають, як
щось цілком протилежне до поезії.
А проте Математика і Поезія –
якнайспорідненіші, оскільки вони обидві –
вивір уяви. Поезія – це творення,
побудова, вигадка; так само й математику
певні її прихильники називали
найвеличнішою і найчарівнішою вигадкою.
Бо й справді вона не тільки наука , а й
мистецтво»
Т. Хілл
12. Гете “Фауст”Гете “Фауст”
(Закляття відьми)(Закляття відьми)
““З одиниці робишЗ одиниці робиш
десятьдесять
ПропускаєшПропускаєш
два,два,
А також три.А також три.
Закреслюєш чотири.Закреслюєш чотири.
З п’ять і шістьЗ п’ять і шість
Робиш сім і вісімРобиш сім і вісім
(і навпаки)(і навпаки)
24. «Живопис приходив до математики
через учіння про перспективу і через
оптику , скульптура – через учіння про
пропорції , архітектура – через учення
про масу й вагу тіл і через те ж учіння
пропорції. Мистецтво ставало наукою.
Ніхто не почував цього так ясно і
сильно, як Леонардо да Вінчі, і недарма в
його творчості мистецтво й наука
стали двома сторонами одного й того
самого, чимось неподільним.»
О.К. Дживелегов
43. «Для людського розуму симетрія«Для людського розуму симетрія
має, мабуть, цілком особливумає, мабуть, цілком особливу
приваблюючу силу. Намприваблюючу силу. Нам
подобається дивитись на проявподобається дивитись на прояв
симетрії в природі, на ідеальносиметрії в природі, на ідеально
симетричні кристали, насиметричні кристали, на
сніжинки, нарешті, на квіти, якісніжинки, нарешті, на квіти, які
майже симетричні.»майже симетричні.»
Р. ФейнманР. Фейнман
44. «Симетрія – широка тема, яка«Симетрія – широка тема, яка
має велике значення длямає велике значення для
мистецтва і природи. Білямистецтва і природи. Біля
джерел симетрії лежитьджерел симетрії лежить
математика: щоб показати, якматематика: щоб показати, як
працює математичне мислення,працює математичне мислення,
навряд чи можливо знайтинавряд чи можливо знайти
щось краще, ніж симетрія.»щось краще, ніж симетрія.»
Г. ВейльГ. Вейль
48. музика – математикамузика – математика
почуттяпочуття
Математика – музикаМатематика – музика
розуму,розуму,
49. 18181414-1-1898977
англійськийанглійський
математикматематик
СільвестрСільвестр
ДжеймсДжеймс
““Чи не можеЧи не може
музика бутимузика бути
описаною якописаною як
математикаматематика
почуттів, апочуттів, а
математика якматематика як
музика розуму ?музика розуму ?
Так, наприклад,Так, наприклад,
музикантмузикант
відчуває музику,відчуває музику,
математикматематик
розуміє музику, -розуміє музику, -
музика це мрія,музика це мрія,
математика -математика -
ділове життя…”ділове життя…”
50.
51. ““Ми відкрили щосьМи відкрили щось
подібне на коливанняподібне на коливання
струни і атому, щоструни і атому, що
випромінює промені,випромінює промені,
така система частинтака система частин
веде себе подібно доведе себе подібно до
малого акустичногомалого акустичного
інструменту, в якомуінструменту, в якому
виробляють стоячівиробляють стоячі
хвилі”хвилі”
А. ЕйнштейнА. Ейнштейн
55. У мене завжди викликав жвавийУ мене завжди викликав жвавий
інтерес той дивний факт, що вінтерес той дивний факт, що в
ученні про звук – у фізичній іученні про звук – у фізичній і
технічній основі музики, яка затехнічній основі музики, яка за
допомогою короткочасноїдопомогою короткочасної
швидкоплинної дії викликає вшвидкоплинної дії викликає в
нашій душі такі незрозумілінашій душі такі незрозумілі
настрої, що не піддаютьсянастрої, що не піддаються
описові, - виявилась такоюописові, - виявилась такою
корисною математика – наукакорисною математика – наука
найстрогішого і чистогонайстрогішого і чистого
мислення.мислення.
56. Математика Музика
( тривалість нот)
Ціле число (торт) Ціла нота
Ділимо пополам
(половина торта)
Половина цілої ноти -
половинна
Ділимо торт на чотири
частини (отримуємо
одну четверту)
Ділимо цілу ноту на 4
частини – ( четвертна)
На вісім ( одна восьма) На вісім ( восьма ,
восьмушка)
На шістнадцать ( одна
шістнадцята)
На шістнадцять
( шістнадцята)
59. «Винайдений Моцартом спосіб«Винайдений Моцартом спосіб
компонувати мелодію за допомогоюкомпонувати мелодію за допомогою
гри в кості над спеціальноюгри в кості над спеціальною
таблицею, яка визначає вибіртаблицею, яка визначає вибір
наступного такту створюваної п’єси,наступного такту створюваної п’єси,
свідчить про те, що великісвідчить про те, що великі
композитори чітко усвідомлюваликомпозитори чітко усвідомлювали
роль випадковості в загальнійроль випадковості в загальній
побудові музичного повідомлення»побудові музичного повідомлення»
А. МольА. Моль
60. ““Ейлер у математиці – цеЕйлер у математиці – це
Моцарт у музиці. Пушкін уМоцарт у музиці. Пушкін у
поезії, Мікеланджело впоезії, Мікеланджело в
живопису”.живопису”.
М.І. КованцовМ.І. Кованцов
61. ““Математика вищаМатематика вища
є найвища музика,є найвища музика,
найвище мистецтво,найвище мистецтво,
це гармонія загальнихце гармонія загальних
ідей і інтуїції”ідей і інтуїції”
М.В.БугаєвМ.В.Бугаєв