2. ЩАСТЯ
Щасливий, кому вдалося... знайти в жорстокому ніжне, в гіркому –
солодке, у лютому – милість, в отруті – споживу, в буйстві – смак, у
смерті – життя, у безчесті – славу.
Шукаємо щастя в інших країнах і століттях, а воно скрізь і завжди з
нами: як риба у воді, так і ми в ньому... нема його ніде, бо воно скрізь.
Це – сонячне сяйво; прочини тільки двері у свою душу.
Збери в собі свої думки і шукай усередині себе справжнього щастя.
Копай у собі криницю для тої води, яка зросить оселю і тобі, і сусідам.
3. ЩАСТЯ
Щасливий той, хто мав змогу знайти щасне життя. Але ще
щасливіший той, хто вміє ним користуватися.
Істинне щастя всередині нас. Безперервно думай, щоб
пізнати себе.
Коли твердо ідеш шляхом, яким почав іти, то ти щасливий.
Не той щасливий, хто бажає кращого, а хто задоволений
тим, чим володіє.
4. ПОДІБНО ДО ТОГО, ЯК
ВОРОЖІСТЬ РУЙНУЄ?
ЛЮБОВ
Крила любові – крила вогню.
Міцна, як смерть, любов.
Любов виникає з любові, яку породжує ласка і
прихильність у поєднанні із цнотливістю.
Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як
ворожість руйнує?
5. ЛЮБОВ
Я не люблю жодного дарунку, якщо він не пов’язаний із любов’ю й
доброзичливістю.
Я буду з тобою в пам’яті, в думці, в мовчазній розмові: така любов дужча
від самої смерті.
Любов виникає з любові: коли хочу, щоб мене любили, я сам перший
люблю.
Що дає основу? – Любов. Що творить? – Любов. Що зберігає? – Любов,
любов. Що дає насолоду? – Любов, любов; вона початок і середина, і
кінець, альфа і омега
6. ДОБРО
Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра
душа.
Якщо порода добра, то й плоди добрі.
Будь-яке добро сховане у вдячності, як вогонь і світло в камінці.
Добре серце – те саме, що невичерпне джерело, яке завжди точить
чисті струмені, тобто думки.
...Розумним і добрим серцем набагато миліший і поважаніший
природжений чесний швець, аніж високочолий статський радник.
7. ДОБРО
Хто добре захопився, той добре почав, а добре почати – це
наполовину завершити.
Добрій людині кожен день свято, а беззаконникові – ані
Великдень.
Істинно добра людина... трапляється рідше білої ворони.
Щоб знайти таку людину, потрібно багато ліхтарів Діогена.
Добра природа і врода – це добре серце.
Немає нічого кращого за добре виховання.
8. ПРИРОДА
Учитель і лікар – це не вчитель і лікар; вони лише служники
природи, єдиної справдешньої лікувальниці і навчительки.
Усяка справа має успіх, коли їй сприяє природа.
Подяка блаженній природі за те, що потрібне зробила легким,
а важке – непотрібним.
Природа – всьому першопочаток і саморухома пружина.
9. ПРИРОДА
Не вчи яблуню родити яблука; вже сама природа її навчила.
Невидима пружина рухає весь механізм годинника.
Без смаку трава, без очей погляд, без керма корабель, без
глузду мова, без природи тіло... Це те саме, що будувати без
вимірів, шити без закрою, танцювати без відчуття.
Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до
цього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на
зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу.
10. ЛЮДИНА
Людина – це маленький світ.
Думка або серце – це дух, володар тіла, господар дому. Ось
справжня людина!
Духовна людина вільна.... Не заважають їй ні гори, ні ріки,
ні моря, ні пустелі. Передбачає віддалене, прозирає приховане,
заглядає в минуле, проникає в майбутнє...
Думка – це керівник і шлях людини.
Серце людини – це безмежна безодня.
Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця.
11. ЛЮДИНА
Чи може людина, сліпа вдома, стати зрячою на базарі!?
Веселість – це здоров’я гармонійної душі. Душа, вражена якимсь
пороком, не може бути весела.
Так само, як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську
хворобу вдають, що вони почуватимуть себе добре, коли з великого
судна пересядуть на невеличкого човна, а звідти знову переберуться у
тривесельник, але нічого не досягають цим, бо разом із собою
переносять жовч і страх, - так і життєві зміни не усувають з душі того,
що завдає прикрості і непокоїть.
12. ЖИТТЯ
Один живе, щоб їсти, а я їм для того, щоб жити.
Життя залежить од насолоди, й веселість серця –
це життя людини.
Вчися на чужих прикладах і будеш вільний од нещасть.
Наслідуй пальму: чим дужче її стискає скеля, тим швидше
й чудовіше вона росте
13. ЖИТТЯНі про що не турбуватися, ні за чим не турбуватися – значить
не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – це
рух.
З усіх втрат втрата часу найтяжча; навіть одна мить цих
ангельських днів така цінна, що перевищує все, що ми маємо.
Від непотрібного і зайвого – всіляка труднота, всіляка
погибель.
Що з того, що листок зовні зелений, та корінь позбавлений
життєвого соку.
14. ІСТИНА
Пізнаєш істину – ввійде у твою кров сонце.
Ти не захоплюйся вишуканістю... Визначай смак не за
шкарлупою, а за вмістом.
Істинні думки освітлюють лагідністю серце.
Нема нічого солодшого від істини. Не можна будувати
словом, коли те ж саме руйнувати ділом.
Як хто посіє в юності, так і пожне в старості.
15. МУДРІСТЬ
Мудрість – це мати всіх чеснот, як і скромності, що, міряючи
себе радше спускається вниз, ніж підноситься вгору.
Хіба розумно чинить той, хто починаючи довгий шлях, в
поході не додержується міри?
Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання
боротися з нею.
Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо
йдеш шляхом доброго глузду.
16. ПРАЦЯ
Де труд, там і спочинок, де турбота, там і радощі.
Краще вмерти, ніж все життя нудьгувати від неприродженості.
Неспорідненість тяжча будь-якого неробства.
Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!
Ніхто не заживе стійкої слави з будь-якого покликання, якщо не
вважатиме працю найсолодшою, більшою від самої слави втіхою.