Застосування Гайду безбар’єрності в роботі закладів культури громад Одещини.pdf
166,23.pdf
1. Майстер клас з медійної грамотності
«Медійна грамотність крізь призму
навчально-виховного процесу в школі»,
присвячений 104-річному ювілею від дня
написання всесвітньовідомої пісні
М. Леонтовича «Щедрик»
2. ОПИС
Аудиторія: учні 9-11 класів
Захід веде модератор, який розпочинає майстер клас, запрошує до слова
експертів, слідкує за регламентом, спрямовує увагу аудиторії до тієї чи іншої
активності за потреби, виконує координаційні функції.
Експертами можуть бути запрошені фахівці у сфері медійної грамотності,
вчителі, які на постійній основі досліджують відповідний напрям, учні, які
поглиблено досліджуються медійну грамотність протягом навчального року на
факультативних заняттях, на гуртках, мають досвід публічних виступів у
заходах, присвячених обраній тематиці.
Музичне оформлення: «Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича, ролик
«StopFake: будьте медіаграмотними!», Щедрик» в сучасній інтерпретації,
«Молитва за Україну».
Обладнання: мікрофони, проектор, ноутбук, колонки, дошка.
Реквізити: роздатковий матеріал, ручки, маркети, листи білого паперу А4,
телефон з доступом до мережі Інтернет.
Перед початком майстер класу учні діляться на малі групи по 5 людей.
Кожна мала група працює за окремим столом.
Час проведення: до 1 години.
4. ВСТУП
Актуальність та проблематика теми. В умова сьогодення медіаконтент
значною мірою впливає на формування свідомості сучасного покоління
українців, а відтак контролює стиль життя, вподобання і навіть політичні
погляди людей. Як зауважує науковець Г. Нерсесян: «… відвертий блеф,
спотворення фактів і історичних подій, ворожа пропаганда створюють
несприятливий ґрунт для формування протиукраїнської свідомості у людей,
якою потім можна вміло управляти і маніпулювати. Громадська думка під дією
маніпулятивних технологій і спеціальних інформаційних атак спотворюється,
що вочевидь не йде на користь самим людям і українській державі в цілому. У
суспільстві особливо активна і прогресивна у нас молодь. Саме вони дуже
чутливі до суспільно-політичних процесів в країні і рішучі до змін…» [1, с. 57].
Відповідно до Концепції впровадження медіаосвіти в Україні (2016-2020
р. р.) медіаосвіта в Україні є важливим засобом формування і зміцнення
національної ідентичності, консолідації суспільства, формування свідомої
громадянської патріотичної позиції особистості. Розвинена медіаінформаційна
грамотність стає невід’ємною складовою конструктивного патріотичного
світогляду особистості в умовах інформаційної доби [2].
Саме тому проведення різноманітних заходів з медійної грамотності для
школярів, які є базисом для розвитку міцної правової держави в майбутньому, та
формування в них навичок правильного споживання контенту в мережі Інтернет
сприяє становленню ментально здорового покоління українців в умовах
становлення інформаційного суспільства.
За основу заходу було взято 104-річний ювілей від дня написання
всесвітньовідомої пісні М. Леонтовича «Щедрик», адже біографія Леонтовича
яскраво демонструє пагубну роль пропаганди, її наслідки як для життя
конкретних постатей, так і народу загалом.
Мета: поглиблення знань учнів про медійну грамотність, формування
навичок правильного споживання контенту в мережі Інтернет.
Завдання:
5. - розкрити характерні особливості медійної грамотності та її значення
для школярів в умовах сьогодення;
- удосконалити навички розумного споживання контенту в мережі
Інтернет шляхом залучення до виконання практичних навичок:
- привернути увагу школярів до біографії автора всесвітньовідомого
«Щедрика» - М. Леонтовича.
Методологічна основа: критичний аналіз та синтез, робота в малих
групах, відкрита дискусія, робота з роздатковим матеріалом, проведення
практичних досліджень, використання відеоконтент, робота з зображеннями.
6. ОСНОВНА ЧАСТИНА
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА (до 5 хв.)
Слайд 1 презентації
Звучить «Ukraine Euromaidan, Щедрик (Carol of the Bells)» (слайд 2) [3].
Слайд 3. Модератор вітається з усіма учасниками заходу та оголошує
мету майстер класу.
Модератор:
Історична довідка: Українська республіканська капела під керівництвом
Кирила Стеценка і Олександра Кошиця була створена 25 січня 1919 року
окремим законом УНР. Ініціатором, а згодом головним меценатом став голова
Директорії Симон Петлюра, який вирішив використати унікальну українську
народну пісню як елемент культурної дипломатії і поширення інформації про
УНР за кордоном. Уже 24 березня 1919 року УРК вирушила на гастролі країнами
Європи. Організацією поїздки займався Андрій Лівицький, сподвижник Симона
Петлюри, видатний діяч Української революції 1917–1921 років.
Протягом 1919–24 років українські співаки мали тріумфальні виступи в
багатьох країнах Європи та у США. Коронним номером виступів була українська
колядка «Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича, яку пізніше переклав
англійською Петро Вільховський (працював на радіо NBC). Нині це –
найупізнаваніша різдвяна пісня у світі Carol of the Bells. Уперше «Щедрик»
прозвучав за кордоном 11 травня 1919 року в Національному театрі Праги.
Українські співаки мали проспівати на весь голос, що Україна – це не Росія і
навіть не її колонія, а окрема самодостатня культурна нація, яка має право на
політичне існування й власну державність [4].
Це яскравий історичний факт, який демонструє, що антиукраїнська
пропаганда розпочалася давно, а інформаційна війна – це ще одна лінія боротьби,
в якій ми обов’язково переможемо!
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА (до 40 хв)
Модератор запрошує до слова експерта з фейків для проведення
практичного дослідження «Словникова робота».
7. Слайд 4
Словникова робота. Брехня у сучасному світі трансформувалася у нове
поняття – фейк. Тож ми з’ясували значення визначення в термінологічному
словнику.
Завдання: перейти за QR-кодом на веб-портал «Словник української мови»
(ДОДАТОК 1), з’ясувати поняття «фейк» та опублікувати відповідь на дошці
Padlet, перейшовши за посиланням: https://padlet.com/dovganbv89/padlet-
lmi2ow3ordkh0auf (посилання надається до початку заходу) (ДОДАТОК 2). Від
однієї команди одна відповідь.
Слайд 5
• Фейк – (підробка) це фальшива, часто сенсаційна інформація,
розповсюджена під виглядом новин. Несправжня новина.
• Небезпека фейків полягає також у тому, що вони:
- спотворюють реальність;
- підривають довіру до медіа [5].
Обговорення відповідей команд.
Слайд 6. Ролик «Стоп фейк: БУДЬ МЕДІАГРАМОТНИМ» [6].
Модератор запрошує до слова експерта з фотоманіпуляцій для
проведення практичного дослідження «Фотоманіпуляція».
Фотоманіпуляція. З початком повномасштабного вторгнення в інтернеті
збільшилася кількість фейкових фото, у Мінцифрі пояснюють, як їх розпізнати:
"Фейкові фото легко підробити і в них легко повірити. Однак далеко не всі
можуть відрізнити достовірне зображення і фейкове".
Як це зробити:
1. Уважно розгляньте фото і відзначте його перспективу, пропорції
об'єктів, тіні, віддзеркалення, фокус зображення, контрастність і кольори. А
також на відповідність погоді, географічній топології, архітектурі, назві вулиць,
номерам машин тощо.
8. 2. Кричуща назва чи підпис до фото. Приміром, такі як "шок", "сенсація",
"терміново", "це фото видаляють звідусюди", "неймовірно" несуть ознаку
маніпуляції і, ймовірно, можуть бути фейком.
3. Перевірте ресурс, на якому ви побачили таке фото. Чи є там інші схожі
публікації із кричущими та маніпулятивними заголовками, які в нього
охоплення, чи вказаний автор, першоджерело, додаткові матеріали.
4. Перевірка фото через спеціальні програми: Google Search by Images,
TinEye допоможуть встановити першоджерело фото.
Fotoforensics, Duplichecker допоможуть переглянути зміни пікселів, тобто
чи були зміни з фоторедакторами, зчитати геодані, метадані та додаткову
інформацію навіть про тип камери, на яку було знято фотографію [7] (ДОДАТОК
3).
Маніпуляції із зображеннями вже давно стали інструментом боротьби за
розум та емоцію людини. Світлина — це зброя в інформаційній
війні. Перевіримо на практиці свою здатність об’єктивно оцінити свої вміння
визначати відверту маніпуляцію в інформаційному просторі. На екрані з’явиться
фотозображення- спробуйте критично проаналізувати побачене.
1. Постановна фотографія (слайд 7)
Рис. 1. Фотофейк «Хлопчик, який шукає маму». Джерело: StopFake
Пояснення: «У середині вересня 2015 року активно
поширювалася фотографія із зображенням хлопчика на тлі зруйнованих
9. будівель. Він, як стверджують в описі до фото, «шукає маму серед руїн» нібито
після обстрілу Збройними силами України.
Насправді ця фотографія — постановчий кадр з відеокліпу Дена Леві
[проросійського співака — ред.].
2. Редаговане фото (слайд 8)
Рис. 2. Фотофейк. Джерело: Facebook
Пояснення: «У мережі часто можна зустріти фото природи, які
подають як диво або надзвичайне творіння, до якого не торкалася рука людини.
Наприклад, зображення, де утворені хмарами обличчя начебто торкаються
один одного, або де гілля двох дерев над проваллям об’єдналось і нібито
створило фігуру, що нагадує поцілунок двох людей.
Утім, такі зображення найчастіше задумувалися як художні. Їх також
створюють для відпрацювання навичок у фоторедакторах», — каже
аналітикиня VoxCheck Юлія Жага.
Покращувати якість світлини не заборонено. На фото можна корегувати
освітлення, змінювати контраст, посилювати насиченість тощо. Але часто
реальне фото підретушовують для створення іншого контексту. Як наслідок,
сенс відредагованого зображення матиме зовсім інше значення, ніж оригінал
[8].
10. Найпростіший спосіб перевірити фотографію – використовувати
зворотний пошук зображень Google. У цієї служби є багато корисних функцій,
таких як пошук схожих зображень і інших розмірів зображення. Візьміть
зображення мишею, перетягніть у рядок пошуку на сторінці зображень Google
або просто скопіюйте і вставте адресу зображення. У меню “Сервіс” ви можете
вибрати опції “Візуально подібні” або “Інші розміри”.
Використання опції “Інші розміри” приводить нас до статті 2008 року.
Можливо, це не оригінальне фото, але воно доводить, що фото не могло бути
зроблено в 2015 році і не містить свастики.
Давайте подивимося на складніший фотофейк. На фейковому знімку
зображений український солдат, який цілує американський прапор. Слайд 9.
Рис. 3. Фотофейк. Український солдат, який цілує американський прапор.
Пояснення: Фотографію поширили до Дня національного прапора України
2015 року і вперше розмістили на сайті бойовиків у статті під назвою “День
раба”.
Цей фейк можна спростувати в кілька етапів.
По-перше, видаліть будь-яку додаткову інформацію з фото: легенди,
заголовки, рамки і т.д. Інакше вони вплинуть на результати пошуку. У цьому
випадку ви можете відрізати слово “Демотиватори” у правому нижньому
кутку зображення за допомогою безкоштовного інструменту Jetscreenshot
(версія для Mac).
По-друге, спробуйте віддзеркалити зображення, використовуючи будь-
який інструмент, наприклад, LunaPic, і збережіть результат.
11. Потім перевірте його за допомогою Google Images або іншого
інструмента зворотного пошуку зображення. Таким чином можна дізнатися,
чи є воно оригінальним або відредагованим. Ви також можете знайти
справжню дату, місце і контекст публікації.
Отже, фото, насправді, зробили 2010 року у Таджикистані, а солдат,
який цілує прапор, є службовцем таджицької митниці. Український прапор на
рукаві додали згодом за допомогою програми редагування фото, а зображення
горизонтально віддзеркалили [9].
Власній інтуїції у визначенні фейкових фотографій не варто довіряти.
Навіть якщо ми скептично ставимося до джерела зображення, виявити
невідповідності на підробленому знімку неозброєним оком зазвичай досить
складно.
Завдання: за допомогою зворотного пошуку зображень Google перевірте
фото на відповідність підпису. Цю фотографію автори представили як наслідок
аварії на Фукусімі. Зображення розміщено на дошці Padlet.
Рис. 4. Наслідок аварії на Фукусімі, Candiru/Flickr/PD
Пояснення: таке явище є цілком природним і не спричинене радіацією [10].
Модератор запрошує до слова експерта з фейків для проведення гри
«Правда чи фейк»
Гра «Правда чи фейк» (Додаток 4) (слайд 10-14)
12. Командам модератор роздає роздатковий матеріал, на якому розміщено
фото та коротка інформація про видатних культурних діячів. Завдання:
потрібно визначити, яка інформація правдива, а яка відверта брехня. Підказка:
біографія – правда; звинувачення режиму – фейк.
1) Василь Семенович Стус, псевдо Василь Петрик (6 січня 1938,
село Рахнівка, Гайсинський район, Вінницька область ) —український поет.
Один із найактивніших представників українського дисидентського руху.
Учасник акції протесту в київському кінотеатрі «Україна» в 1965 році.
Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1991, посмертно), Герой
України (2005, посмертно).
За переконання про необхідність збереження й розвитку української
культури зазнав репресій з боку радянської диктатури, його творчість була
заборонена та частково знищена, а він сам був засуджений до тривалого
перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув. Поета звинуватили в тому,
що він вчинив дії з виготовлення, зберігання і розповсюдження «з метою підриву
та ослаблення радянської влади ворожої літератури, що порочить радянський
державний і суспільний лад», чим начебто скоїв злочин. Василь Стус помер у
тюремному карцері табору особливого режиму. Віктор Володимирович
Медведчук виступав захисником у процесі над поетом і дисидентом. До цього
ще ніхто не оцінював його адвокатську роботу з професійної точки зору, зокрема
у розрізі дотримання правил адвокатської етики [11].
2) Алла Олександрівна Горська (18 вересня 1929, Ялта) —
українська художниця та громадська діячка, одна із засновниць та
найяскравіших творчих особистостей покоління руху шістдесятництва. Вбита 28
листопада 1970 року в 41-річному віці.
В 1962 році Алла Горська разом з Василем Симоненком та Лесем
Танюком виявили в Биківні під Києвом, на столичних цвинтарях мiсця
поховання розстрiляних НКВД і написали про свою «знахідку» до мiської ради.
Пiсля цього Василя Симоненка жорстоко побили, що призвело до його смерті.
13. З 1965 року художниця фактично займається правозахистом своїх
соратників. Вона пiдтримувала ув’язнених і їхні родини морально і матеріально,
писала протести після суду над В’ячеславом Чорноволом у Львовi 1967 року,
разом з Лiною Костенко та іншими дисидентами зверталася з вiдкритими
листами до газети “Лiтературна Україна” через наклепницькі статті на
письменників. І весь цей час Аллу постійно викликали до КДБ для погроз і
попереджень.
Восени 1970 року Аллу Горську знайшли мертвою з численними травмами
голови в будинку свекра в містечку під Києвом. У злочині підозрювали чоловіка
художниці, друзів і врешті звинуватили… свекра. Всі, хто знав Аллу та її сім’ю,
заявляли про абсурдність висновку слідства. Повідомляли, що за Аллою стежили
з КДБ і давно їй погрожували, однак справу закрили за фактом смерті
обвинуваченого – тобто свекра [12].
3) Український герой, голова Організації українських
націоналістів – Степан Андрійович Бандера. Це людина, яка ставила Україну
понад усе та яку навіть у суді вітали словами «Слава Україні!» За свій патріотизм
він отримав два довічних ув’язнення та безліч арештів.
• Бандера позитивно ставився до збройних виступів, але ніколи не
очолював їх особисто. Сам він був радше політиком, ніж військовим, тож
ухвалював різні політичні рішення.
• Степана Бандеру було вбито 15 жовтня 1959 року в Мюнхені.
Атентат (вбивство політичного діяча за замовленням) було скоєно Богданом
Сташинським, який вистрілив Бандері в обличчя розчином ціанистого калію.
• Діяч розумів, що він приречений. Раніше було скоєно кілька
невдалих замахів радянськими спецслужбами, тож колеги його серйозно
попереджали про небезпеку, та він відмовився від супроводу охорони.
• Поховано Степана Бандеру на кладовищі в Мюнхені. Кажуть, його
труну було засипано українською землею та покроплено водою з Чорного моря
[13].
14. 4) Георгій (Гія) Русланович Гонгадзе (21
травня 1969, Тбілісі) — громадський діяч, український опозиційний
журналіст, радіо та телеведучий, кінорежисер та перекладач грузинського
походження, відомий своїми критичними антивладними виступами. Герой
України (2005, посмертно). Засновник та перший головний редактор інтернет-
газети «Українська правда».
Вбивство Гонгадзе викликало широкий резонанс в Україні та за її межами,
особливо після «касетного скандалу», та вважається однією з
найгучніших кримінальних справ сучасної України. За найпоширенішою
версією, до захоплення та вбивства журналіста причетні високопосадовці,
наближені безпосередньо до Леоніда Кучми, який нібито особисто віддавав
накази щодо викрадення Гонгадзе [14].
Модератор. Зламані долі цих безперечно видатних людей яскраво
демонструють до чого може призвести брудна гра усталеними в суспільстві
поняттями «Правда чи відверта неправда».
Україна стала тим експериментальним майданчиком, на якому режим
набував досвіду приборкання і знищення культури в усіх її проявах.
Зброя ворога на інформаційному фронті – пропаганда, яка з часом
трансформується в методично сформовані наративи ненависті та агресії проти
українського народу. Ця потужна машина успішно відпрацьовувала
маніпулятивний вплив і на внутрішнього споживача своєї країни. Інструменти:
система електронних медіа, телебачення, соціальних мереж, телеграм-каналів,
армія ботів.
Модератор запрошує до слова експерта з фактів та суджень для
проведення практичного дослідження «Факти і судження»
Завдання: учням пропонується прослухати біографію М. Леонтовича, яка
є яскравим прикладом впливу радянської пропаганди на формування уявлення
про події та явища. Передусім акцент робиться на фальсифікації факту смерті
15. композитора, поширення офіційної версію вбивства – петлюрівсько-розбійний
напад, хоча насправді це було вбивство на замовлення влади.
Факти і судження. Слайд 15-18
Факти з біографії М. Леонтовича. 1877, 13 грудня – народився Микола
Леонтович - композитор, збирач музичного фольклору.
Микола Леонтович навчався на священника, але любов до музики
визначила йому іншу професію – вчителя музики. Всю свою педагогічну
діяльність він присвячував утворенню хорових колективів серед учнів, збиранню
музичного фольклору.
Музично-педагогічна спадщина Миколи Леонтовича налічує понад 200
авторських обробок і перекладів народних пісень для хорового співу, одноактну
оперу «На русалчин Великдень», яка через передчасну смерть композитора так і
не була завершена.
Більшовицькій владі яка у 20-х роках прагнула укріпити свою владу в
Україні, відомий композитор, який популяризував українську музику і фольклор,
був небезпечний, адже його творчість будила національну свідомість.
Жорстоке вбивство українського композитора відбулося на Різдво на очах
його батька-священника. 23 січня 1921 року до Леонтовичів у село Марківці на
Поділлі заїхали двоє незнайомців, які напросилися на ночівлю. Один з них був
фурман підводи Федір Грабчак, а другий – людина у шкірянці і з обрізом через
плече та посвідченням оперуповноваженого Вінницького ЧК на ім’я Афанасія
Грищенка. Вночі чекіст Грищенко вистрілом у груди вбив Леонтовича, який
помер, стікаючи кров’ю...
Смерть Миколи Дмитровича обурила українське суспільство, адже вбивць
ніхто не шукав. Багато науковців діаспори і журналістів перейнялися долею
талановитого композитора, які почали досліджувати життя і діяльність Миколи
Леонтовича. Радянська влада провела цілу кампанію із приховування слідів
свого злочину. Секретар Міністерства внутрішніх справ УРСР Іван Головченко
ініціював видання спогадів родичів Леонтовича, де зумисно фальсифікували
факти смерті композитора, а головне поширили офіційну версію вбивства –
петлюрівсько-розбійний напад.
16. Лише наприкінці ХХ століття у часи здобуття Україною незалежності
вдалося дізнатися правду з архівних документів. Кандидат музикознавства
Валентина Кузик опублікувала рапорт міліції Гайсинського повіту, де
засвідчено, що вбивство відомого українського композитора – справа рук агентів
системи радянського індивідуального терору, яку застосовували до багатьох
видатних діячів української культури [15] (Додаток 5).
Обговорення почутого:
- Як дезінформація радянської влади вплинула на формування
уявлення про смерть М. Леонтовича?
- Чи є дезінформація небезпечною та в чому може проявлятися така
небезпека?
- Що об’єднує М. Леонтовича та відомих постатей, факти з життя яких
ми аналізували в попередньому завданні?
ІІІ. ФІНАЛЬНА ЧАСТИНА (до 10 хв)
Рефлексія. Модератор пропонує перейти в Jamboard:
https://jamboard.google.com/d/1G174_SXjR8llQEdk8hQmNNFfjNgQey2PyhOqc0T
zS8Q/viewer?f=0 (Додаток 6), (слайд 19).
Завдання:
Вставити з Інтернету фотографію чи зробіть підпис, які у Вас асоціюються
з неправдивою інформацією.
- Чи важливо в наш час, на Вашу думку, бути медійнограмотним?
Чому?
- Що нового Ви сьогодні дізналися? Чи будете використовувати
здобуті знання та набуті навички в реальному житті?
Відео: DZIDZIO «Молитва за Україну» [16], слайд 20.
Слайд 21. Отож, дякуємо за Вашу сьогоднішню роботу. Сподіваємося, цей
захід був пізнавальним та корисним для Вас!
17. Будьмо гідними синами та доньками нашої славної України! Будьмо
медійнограмотними! Сподіваємося, сьогоднішні практичні навички споживання
контенту в мережі Інтернет стануть вам у нагоді.
Бути українцем – це почесно! Бути медійнограмотним – це круто!
18. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ПОСИЛАНЬ
1. Нерсесян Г. Медіаграмотність молоді — запорука протидії
інформаційній агресії. Інвестиції: практика та досвід. 2018. Вип. 6. С. 56-60.
2. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція)/ за
ред. Л. Найдьонової, М. Слюсаревського. Київ, 2016. 16 с.
3. "Ukraine Euromaidan, Щедрик (Carol of the Bells). Youtube. URL:
http://surl.li/hsjnt (дата звернення 06.06.2023).
4. «Щедрик»: від флешмобу до світового турне. Український Інтернет-
журнал «Музика». URL: http://surl.li/hsgzo (дата звернення 06.06.2023).
5. Словник української мови. URL: http://sum.in.ua/ (дата звернення
29.05.2023).
6. StopFake: будьте медіаграмотними! Youtube. URL: http://surl.li/dmipb
(дата звернення 29.05.2023).
7. Мінцифра пояснює, як розпізнати фейкове фото в інтернеті. Еспресо.
URL: http://surl.li/hshcw (дата звернення 29.05.2023).
8. 14. Фотографія як зброя. Medialab. URL: http://surl.li/hkwme (дата
звернення 29.05.2023).
9. Україна замість росії і гітлер з домальованою Біблією – які бувають
фотофейки і як їх викрити. Uchoose.info. URL: http://surl.li/hshgh (дата звернення
29.05.2023).
10. Як виявити фейкове фото? BBC News Україна. URL:
http://surl.li/hshhw (дата звернення 29.05.2023).
11. Стус Василь Семенович. Вікіпедія. URL: http://surl.li/bglce (дата
звернення 29.05.2023).
12. Алла Горська: за що вбили українську художницю і шістдесятницю.
Українки. URL: http://surl.li/hkwgp (дата звернення 29.05.2023).
13. Степан Бандера — цікаві факти про Героя України. Київська обласна
бібліотека. URL: http://surl.li/hkwhr (дата звернення 29.05.2023).
14. Гонгадзе Георгій Русланович. Вікіпедія. URL: http://surl.li/hkwkk
(дата звернення 29.05.2023).
19. 15. 140-річний ювілей Миколи Леонтовича - автора всесвітньовідомого
"Шедрика". Офіційний веб-сайт УІНП. URL: http://surl.li/hshjy (дата звернення
29.05.2023).
16. DZIDZIO – Молитва за Україну. Youtube. URL: http://surl.li/hshku
(дата звернення 29.05.2023).
22. ДОДАТОК 3
Як розпізнати фейкові та маніпулятивні фото?
Уважно розгляньте фото і
відзначте його перспективу, пропорції
об'єктів, тіні, віддзеркалення, фокус
зображення, контрастність і кольори. А
також на відповідність погоді,
географічній топології, архітектурі,
назві вулиць, номерам машин тощо.
Кричуща назва чи підпис до фото.
Приміром, такі як "шок", "сенсація",
"терміново", "це фото видаляють
звідусюди", "неймовірно" несуть ознаку
маніпуляції і, ймовірно, можуть бути
фейком.
Перевірте ресурс, на якому ви побачили
таке фото. Чи є там інші схожі публікації
із кричущими та маніпулятивними
заголовками, які в нього охоплення, чи
вказаний автор, першоджерело,
додаткові матеріали.
Перевірка фото через спеціальні
програми: Google Search by Images,
TinEye допоможуть встановити
першоджерело фото.
Fotoforensics, Duplichecker допоможуть
переглянути зміни пікселів, тобто чи
були зміни з фоторедакторами, зчитати
геодані, метадані та додаткову
інформацію навіть про тип камери, на
яку було знято фотографію.
23. ДОДАТОК 4
Гра «Правда чи фейк»
Завдання: потрібно визначити, яка інформація правдива, а яка відверта брехня.
Підказка: біографія – правда; звинувачення режиму – фейк.
Василь Семенович Стус, псевдо Василь
Петрик
(6 січня 1938, село Рахнівка, Гайсинський
район, Вінницька область)
Один із найактивніших представників
українського дисидентського руху. Учасник акції
протесту в київському кінотеатрі «Україна» в 1965 році.
Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1991,
посмертно), Герой України (2005, посмертно).
За переконання про необхідність збереження й
розвитку української культури зазнав репресій з
боку радянської диктатури, його творчість була
заборонена та частково знищена, а він сам був
засуджений до тривалого перебування в місцях
позбавлення волі, де й загинув. Поета звинуватили в
тому, що він вчинив дії з виготовлення, зберігання і
розповсюдження «з метою підриву та ослаблення
радянської влади ворожої літератури, що порочить
радянський державний і суспільний лад», чим начебто
скоїв злочин. Василь Стус помер у тюремному карцері
табору особливого режиму. Віктор Володимирович
Медведчук виступав захисником у процесі над поетом і
24. дисидентом. До цього ще ніхто не оцінював його
адвокатську роботу з професійної точки зору, зокрема у
розрізі дотримання правил адвокатської етики.
Після смерті Стуса Віктора Медведчук очолив
адміністрацію президента Леоніда Кучми, згодом він став
кумом президента Російської Федерації Володимира
Путіна.
Алла Олександрівна Горська
(18 вересня 1929, Ялта)
Українська художниця та громадська діячка, одна із
засновниць та найяскравіших творчих особистостей
покоління руху шістдесятництва. Вбита 28
листопада 1970 року в 41-річному віці.
В 1962 році Алла Горська разом з Василем
Симоненком та Лесем Танюком виявили в Биківні під
Києвом, на столичних цвинтарях мiсця поховання
розстрiляних НКВД і написали про свою «знахідку» до
мiської ради. Пiсля цього Василя Симоненка жорстоко
побили, що призвело до його смерті.
З 1965 року художниця фактично займається
правозахистом своїх соратників. Вона пiдтримувала
ув’язнених і їхні родини морально і матеріально, писала
протести після суду над В’ячеславом Чорноволом у
Львовi 1967 року, разом з Лiною Костенко та іншими
дисидентами зверталася з вiдкритими листами до газети
25. “Лiтературна Україна” через наклепницькі статті на
письменників. І весь цей час Аллу постійно викликали до
КДБ для погроз і попереджень.
Восени 1970 року Аллу Горську знайшли мертвою з
численними травмами голови в будинку свекра в
містечку під Києвом. У злочині підозрювали чоловіка
художниці, друзів і врешті звинуватили… свекра. Всі, хто
знав Аллу та її сім’ю, заявляли про абсурдність
висновку слідства. Повідомляли, що за Аллою стежили з
КДБ і давно їй погрожували, однак справу закрили за
фактом смерті обвинуваченого – тобто свекра.
Український герой, голова Організації
українських націоналістів –
Степан Андрійович Бандера
Це людина, яка ставила Україну понад усе та яку навіть у
суді вітали словами «Слава Україні!» За свій патріотизм
він отримав два довічних ув’язнення та безліч арештів.
Бандера позитивно ставився до збройних виступів, але
ніколи не очолював їх особисто. Сам він був радше
політиком, ніж військовим, тож ухвалював різні
політичні рішення.
26. Степана Бандеру було вбито 15 жовтня 1959 року в
Мюнхені. Атентат (вбивство політичного діяча за
замовленням) було скоєно Богданом Сташинським, який
вистрілив Бандері в обличчя розчином ціанистого калію.
Діяч розумів, що він приречений. Раніше було скоєно
кілька невдалих замахів радянськими спецслужбами, тож
колеги його серйозно попереджали про небезпеку, та він
відмовився від супроводу охорони.
Поховано Степана Бандеру на кладовищі в Мюнхені.
Кажуть, його труну було засипано українською землею та
покроплено водою з Чорного моря.
Георгій (Гія) Русланович Гонгадзе
(21 травня 1969, Тбілісі)
громадський діяч, український опозиційний
журналіст, радіо та телеведучий, кінорежисер та
перекладач грузинського походження, відомий своїми
критичними антивладними виступами. Герой України
(2005, посмертно). Засновник та перший головний
редактор інтернет-газети «Українська правда».
Вбивство Гонгадзе викликало широкий резонанс в
Україні та за її межами, особливо після «касетного
скандалу», та вважається однією з найгучніших
кримінальних справ сучасної України. За
найпоширенішою версією, до захоплення та вбивства
журналіста причетні високопосадовці, наближені
безпосередньо до Леоніда Кучми, який нібито особисто
віддавав накази щодо викрадення Гонгадзе.
