2. Стратегічне завдання вищої школи - підготовка
компетентного фахівця, здатного ефективно діяти за межами
учбових ситуацій, розв’язувати типові й проблемні завдання у
професійній діяльності. Перешкоджають його розв’язанню ряд
об’єктивних та суб’єктивних факторів, серед яких:
- низька мотивація студентів, спрямована на опанування
професійної діяльності;
- формально-виконавський характер засвоєння професійно-
спрямованих знань;
- здебільше абстрактний характер інформації, що пропонується
студенту під час вивчення фахових дисциплін;
- традиційні технології навчання, спрямовані на сприймання,
осмислення та запам’ятовування навчального матеріалу;
- відсутність систематичних міжпредметних зв’язків фахових
дисциплін
3. •
Навчальна діяльність Професійна діяльність
учіння праця
пізнання нового реалізація інтелектуального та духовного
потенціалу
загальний і професійний розвиток
особистості
виробництво матеріальних і/або духовних
цінностей
пізнавальні, здебільшого інтелектуальні дії практичні дії
психічне відображення дійсності перетворення реальної дійсності
діяльнісні здібності людини і система
ставлення до інших людей, до самого себе
нові знання, освідченість людей,
самореалізацію особистості
індивідуальний результат (з+ц+у+н=к) суспільно-корисний результат
4. Контекстний підхід, на думку розробників А.
Вербицького, М. Бахтіна, Н. Лаврентьєвої та
інших, дозволяє створити умови для взаємопроникнення
учбової і професійної діяльності як способу досягнення
професійної компетентності.
Сутність авторського підходу - здійснення навчального
процесу в контексті майбутньої професійної діяльності за
допомогою відтворення у змісті, формах, методах,
засобах (традиційних та інноваційних) навчальної
діяльності етапів вирішення професійних завдань.
5. Контекст – це система внутрішніх (особистість, її
цінністно-мотиваційна, емоційно-вольова сфери, знання і
досвід) і зовнішніх умов діяльності людини, яка впливає
на сприйняття, розуміння і перетворення суб’єктом
конкретної ситуації, надаючи сенсу і значення цій ситуації
як цілому, так і її компонентам.
6. Базові форми діяльності студентів
навчальна діяльність
академічного типу
навчально-професійна діяльність
квазіпрофесійна діяльність
Лекції, семінари
Самостійна
робота, ІНДЗ,
проекти
практики
7. Лекція І МІФОЛОГІЧНА ТА СИМВОЛІЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ КОМУНІКАТИВНОГО
ПРОСТОРУ
“Національний міф” отримує наступне визначення: “смислове поле, що в
ньому утворюються та відтворюються уявлення членів нації про її минуле,
які мають сакральний характер”.
Національні міфи легітимізують існування нації, надають їй престижу,
забезпечують національну солідарність
Сміт Е. виділяє наступні елементи системи національних міфів: міф про
виникнення нації; міф про місцезнаходження і міґрації; міф про спільне
походження; міф про героїчну добу; міф про занепад; міф про
відродження.
Міфи обумовлюють вибір певної моделі поведінки, зокрема :
• авторитаризм;
• ксенофобія;
• самопожертва;
• самообмеження
Які з цих міфів можуть розглядатись як національні? Яку модель поведінки вони
пропонують членам сучасного суспільства?
8.
9. В результаті дослідницького проекту “Львів–Донецьк–Київ–
Житомир–Херсон: ієрархія громадянських лояльностей та групових
ідентичностей в сучасній Україні”, який проводився в лютому-
березні 2010 р підтверджено існування в сучасному українському
суспільстві трьох варіантів міфів:
• українського,
• радянського
• амбівалентного.
Чи існують ці міфи сьогодні в українському медіапросторі?
Чи можуть три варіанти міфів взаємонакладатися у сучасному
інформаційному просторі?
Один індивід може перебувати в кількох міфологічних системах
одночасно?
Визначте роль журналіста у проектуванні міфологічних картин
світу.
14. ЕТАП 1. ЗАРЯДКА ДЛЯ ОРГАНІВ
МОВЛЕННЯ Й ДИКЦІЇ;
РОЗВИТОК КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ).
15. Друдли (англійською droodles) –
винахід американського
гумориста Роджера Прайса й
креативного продюсера Леонарда
Стерна, запропоновані в 50-х
роках.
Droodle - комбінація трьох слів
"doodle" (кривульки, карлючки),
"drawing" (малюнок) й "riddle"
(загадка).
16. Друдл – це малюнок, який слід домислити, а потім
описати домислене. Переможцем вважається той, хто
сформулював якомога більше версій та інтерпретацій
або надав оригінальну відповідь.
1. Розгляньте малюнок, що ви на ньому бачите?
2. Сформулюйте свою концепцію словами.
17.
18. ЕТАП 2. НАПИСАННЯ Й КОРЕГУВАННЯ
ТЕКСТУ НОВИНИ ВІДПОВІДНО ДО
ВИМОГ РАДІОМОВЛЕННЯ.
20. Прожитковий мінімум,
запланований на 2017
Розмір
В середньому на
людину
1399
Діти до 6 років 1228
Діти від 6 до 18 років 1531
Працездатні (дорівнює
мінімальній зарплатні)
1450
Непрацездатні особи
(дорівнює мінімальній
пенсії)
1130
З 1 травня 2016 року зарплатня
учителя 11-го тарифного розряду
була збільшена до 4 тисяч 124
гривень. Уже до 1 січня 2017 року
вона фактично буде дорівнювати 5
тисячам 354 гривням. А до кінця
року досягне 6 тисяч гривень.
Тобто рівень середньої заробітної
плати в освіті складає майже
півтори тисячі гривень, - пояснив
прем’єр-міністр В. Гройсман.
Факти. – 2016. – 20 вересня
22. Алгоритм виконання завдання:
1. На основі проаналізованого матеріалу для інформаційного
повідомлення сформулюйте актуальну проблему.
2. Підготуйте орієнтовний сценарій її обговорення тривалістю до 1
хвилини.
3. Розіграйте діалог двох ведучих ефіру й запишіть його на
диктофон.
4. Проаналізуйте запис, визначте помилки й креативні знахідки.
24. Самостійна робота
Навчальна дисципліна «Психологія МК»
Тема: Психологічні моделі переконливого впливу
• Доведіть існування феномену «когнітивний дисонанс».
• Знайдіть у сучасному інформаційному просторі приклади
соціального впливу стереотипів.
• Знайдіть у сучасному медіадискурсі приклади зміни соціальних
установок мас.
Тема: Психологія професійного комунікатора (10 год.)
• Порівняйте психологічні компоненти вашої професіограми та
успішних комунікаторів.
• Доберіть методи стимулювання творчого мислення, перевірте їх
ефективність.
• Дослідіть особливості іміджу професійного комунікатора.
Встановіть вплив іміджу комунікатора на результати взаємодії
з аудиторією.
25. Професійний імідж Романа Скрипіна
• дзеркальний імідж (Скрипін – журналіст, чесний і
самодостатній професіонал, який пішов з медіа, що
продалося олігархам / Скрипін – журналіст, задиркуватий
провокатор, шахрай, який обікрав колишніх товаришів по
зброї і був занадто самозакоханим, щоб працювати у
команді).
• поточний (Скрипін – успішний, досвідчений та скандально
відомий український медіаменеджер, журналіст,
телеведучий, який на сьогоднішній момент веде проект
власного виробництва «skrypin.ua).
• бажаний (Скрипін – журналіст нової генерації, чесний та
безкомпромісний, сповідує журналістські стандарти і
подобається аудиторії, знаний за своїми екстравагантними
інтерв’ю. Скрипіна поважають за талант, розум і почуття
гумору. Окрім того, вдома – він прекрасний сім’янин,
батько і чоловік).
26. Імідж телеведучого
• Основні компоненти іміджу Андрія Куликова:
1. Жорсткість
2. Незворушність
3. Інтелігентність
4. Благородність
5. Інтелектуальність
6. Вірність своєму стилю
27. Тренінг «Медіаосвіта: від теорії до практики»
• Нипорко Д. магістрант спеціальності «Журналістика» Київського університету
імені Бориса Грінченка «Аналіз контенту телеканалів: експертна оцінка
виховного компоненту»,
• Калантиренко С. магістрант спеціальності «Журналістика» Київського
університету імені Бориса Грінченка «Фейк як засіб маніпуляції»
• Нестеренко Л. магістрант спеціальності «Журналістика» Київського
університету імені Бориса Грінченка «Особливості роботи ЗМІ в період
інформаційної війни: вчимось обирати контент правильно»
• Бабкова Д. магістрант спеціальності «Журналістика» Київського університету
імені Бориса Грінченка «Медіа вплив та ефект медіа: міфи та реальність».
• Готовицька Д, член молодіжного відділення УАА, магістрант спеціальності
«Медіа-комунікації» Київського університету імені Бориса
Грінченка »Інформаційні агентства в інтернеті як своєрідне акмесередовище»
• Легка О., член молодіжного відділення УАА, магістрант спеціальності «Медіа-
комунікації» Київського університету імені Бориса Грінченка «Мультимедійні
жанри Інтернет-видань як ознака акмесередовища»
• Мотузинська М., член молодіжного відділення УАА, магістрант спеціальності
«Медіа-комунікації» Київського університету імені Бориса Грінченка «Роль
інтернет-видань у формуванні акмеособистості»
29. Практики
• Опис індивідуального завдання студента-практиканта
• Під час проходження практики кожен студент закріплюється за
наставником із числа штатних працівників бази практики. Разом із
наставником та самостійно студент виконує редакційні завдання.
• Обов’язковим є самостійне написання та редагування матеріалу,
ознайомлення з практичними основами журналістської майстерності,
аналіз результатів практичної діяльності, документальне оформлення
результатів практики.
• Вивчення практикантом змісту та організації роботи бази
практики
• Ознайомлення з правилами внутрішнього розпорядку бази практики.
• Вивчення питань організації роботи бази практики.
• Ознайомлення з основами процесу діловодства бази практики.
• Ознайомлення з обладнанням бази практики.
• Вивчення процесу виробництва контенту на базі практики.
•
30. Бази практик
• Телестудія «А-студія»
• НВЦ «Грінченко-інформ»
• НМЦ інформаційно-рекламної та профорієнтаційної діяльності
• Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ»
• ТОВ «ТРК «Європа-Плюс Київ»».
• Представництво «РФІ/РЛ, Інк» (Радіо Свобода)
• Редакція журналу «Однокласник»
• ТОВ «Видавничий Дім «Медіа ДК»
• Видавнича організація ТОВ «ЮРІНКОМ ІНТЕР»
• ТОВ «Видавниче підприємство «Юніверс»»
• ТОВ «Видавництво «ЛАУРУС»
• ТОВ «Видавництво «Білий Тигр»
• Соціально-аналітичний журнал «Пульсар Приірпіння»