Monetary gold of central banks and some advices Монетарне золото центральних банків і деякі поради

1. 1
ДЕРЖАВНА НАВЧАЛЬНО-НАУКОВА УСТАНОВА
«АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ»
01014, м. Київ, бульв. Дружби народів, 38; тел. (044)277-51-15,
e-mail: afu@afu.kiev.ua
АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА
«ЗОЛОТО ЯК СКЛАДОВА МІЖНАРОДНИХ РЕЗЕРВІВ
ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ»
. _________
Керівник НДР,
завідувач відділу координації
бюджетно-податкової та
грошово-кредитної політики,
д.е.н., проф О.О. Любіч
Виконавець:
провідний науковий співробітник
відділу координації бюджетно-
податкової та грошово-кредитної
політики, к.е.н. Г.П. Бортніков
Київ – серпень 2017 року

2. 2
Вступ
Роль золота суттєво зменшилась протягом ХХ століття, але золото представляє
інвестиційну цінність, це не просто товар або сировина, воно залишається широко
розповсюдженим фінансовим активом на світових фінансових ринках. Золоті запаси
складають вагому частину міжнародних резервів багатьох країн світу.
Незважаючи на те, що золото більше не є предметом обміну і засобом виміру
вартості, воно залишається інвестиційним активом для урядів і може забезпечити захист
від інфляції або рецесії. Ця перевага послабилась, оскільки середня ціна на золото в
останні роки дещо знизилася. Золото є своєрідним гібридним інструментом: частково це
валюта, частково це особливий товар. Для багатьох інвесторів, і для центральних банків,
це є індикатором дохідності інвестицій порівняно з вкладеннями в акції, операціями з
валютами, та складовою моніторингу світових цін, таких як ціни на нафту та кольорові
метали.
Золото було особливо бажаним, дорогоцінним та стабільним за вартістю в усі часи,
для всіх регіонів та культур. Як дорогоцінний метал, це один з небагатьох товарів у світі,
який ніколи не розпадається з фізичної та хімічної точки зору і який завжди
користується попитом з економічної точки зору. Золото вважається кінцевим способом
оплати і остаточним безпечним вкладенням, навіть якщо воно не приносить відсотків.
Для того, щоб забезпечити платоспроможність у кризових ситуаціях з грошово-
кредитною політикою, центральним банкам необхідно мати можливість швидко
монетизувати резерви золота в іноземні валюти.
Перед науковими дослідниками постають відповіді: Яка політика центральних
банків стосовно формування резервів за рахунок золота – курс на його накопичення чи
зменшення? Які тенденції спостерігались за останні десятиліття та під час останньої
глобальної кризи? Підготовлений огляд охоплює політику центральних банків щодо
динаміки і зберігання золотого запасу, поряд з характеристикою механізму
ціноутворення світових цін на золото. Автор не претендує на вичерпні відповіді на
поставлені питання, але вважає цей матеріал як початок систематизації їх бачення як
прикладного дослідження з метою підвищення ефективності діяльності центрального
банку та забезпечення національної фінансової безпеки.

3. 3
ЗМІСТ
І. Політика центральних банків щодо золотих резервів.......................................................................4
Оптова торгівля золотом .....................................................................................................................8
Лізинг золота ......................................................................................................................................10
Масштаби видобування золота.........................................................................................................13
Міжнародні угоди щодо запасів золота ...........................................................................................15
Золотий запас ЄЦБ.............................................................................................................................17
Золотий запас Банку міжнародних розрахунків..............................................................................17
Золотий резерв МВФ .........................................................................................................................18
Золотий запас Резервного банку ПАР..............................................................................................20
Золотий запас Швейцарії...................................................................................................................20
Золотий запас Австрії ........................................................................................................................21
Золотий запас Нідерландів................................................................................................................22
Золотий запас Швеції.........................................................................................................................23
Золотий запас КНР.............................................................................................................................23
ІІ. Збереження золота центральних банків ..........................................................................................24
Висновки та пропозиції .........................................................................................................................29
Додатки ...............................................................................................................................................31
Таблиця 8. Золото як відсоток від загальних резервів центральних банків вибірки країн.....31
Таблиця 9. Золотий запас в міжнародних резервах, липень 2017 року ....................................32
Таблиця 10. Зміна золотого запасу вибірки країн за останні 10 років....................................34
Довідкова інформація про чистоту золота...................................................................................39

4. 4
І. Політика центральних банків щодо
золотих резервів
Золото традиційно служило і продовжує служити як важливий резерв, що
дозволяє центральним банкам диверсифікувати свої резервні активи. Розмежовують
монетарне та немонетарне золото центральних банків. Немонетарне золото охоплює все
золото, крім монетарного золота. Монетарне золото належить органу монетарної
політики і зберігається як резервний актив. Немонетарне золото може перебувати в
активах центральних банків у некондиційній формі, тобто монети та злитки з чистотою
щонайменше 995 частин на 1000, у тому числі таке золото, що зберігається на
розподілених рахунках золота, порошкове золото, неочищене золото або у
напівфабрикатах, наприклад, одержаного за рахунок переробки металобрухту. У
фізичному плані золото під час зберігання не може бути зламане або пошкоджено ржею.
Хоча до початку 70-х років золоті запаси були вирішальними для центральних
банків у підтримці золотого паритету, золото більше не підтримувало валюту в обігу
після розпаду Бреттон-Вудської системи в 1973 році і, таким чином, втратило своє
минуле значення. Більше того, запровадження євро як безготівкової валюти у 1999 році
ще більше зменшило потребу Євросистеми використовувати свої золоті запаси для
згладжування рухів курсу інших європейських валют.
Однак у періоди нестабільності на фінансових ринках золото використовується як
альтернативне інвестування, і тоді його ціна зростає. Багато центральних банків у всьому
світі усвідомлюють, що міжнародна валютна система відходить від долара США і що
роль золота буде (офіційно) значно більшою у майбутньому.
Це можна було спостерігати і в роки нещодавньої кризи, коли ціна на золото
досягла історичного максимуму. Коли Велика Британія вступила в першу світову війну,
то Банк Англії хотів призупинити конвертованість банкнот до золота. Дж. М. Кейнс
мудро порадив, що центральний банк не повинен цього робити. Зберігши золотий запас,
Велика Британія змогла зберегти свою здатність фінансувати військові потреби. Тоді
корпорація Дж. Моргана організувала кредити для Великобританії під заставу золота. Ці
ресурси були надзвичайно важливими, і підтримали Великобританію, поки США не
відмовилися від нейтралітету та вступили у війну проти Німеччини. Незважаючи на
офіційну конвертованість стерлінгів до золота, Банк Англії успішно перешкоджав
фактичній конвертації. Золоті монети було вилучено з обігу і перетворені на зливки
вагою 400 унцій. Така форма злитків обмежила володіння золотом, оскільки вимагала
значних витрат на їх придбання.
Подібне припинення золота як циркулюючої валюти сталося в США. У 1933
році президент США Франклін Рузвельт видав розпорядження про те, що володіння
золотом вважається злочином. Таке рішення спиралося на Закон про торгівлю з ворогом
1917 року. Оскільки США не воювали ні з ким у 1933 році, то ворогом був імовірно
американський народ. У 1971 році президент США Річард Ніксон припинив
конвертованість американських доларів у золото з торговельними партнерами США.
Закриття «золотого вікна» було оголошено Р. Ніксоном тимчасовим. Проте воно досі
залишається закритим.
У 1973 році країни-учасниці «Великої сімки» та МВФ відмовилися від золотого
стандарту. Члени МВФ більше не зобов'язані зберігати золоті запаси. Тобто частка
золота в міжнародних резервах може бути знижена до нульового рівня. Лише окремі
центральні банки оголошують свою політику щодо золотого запасу. Це ускладнює як
загальну оцінку політики, так і порівняння політик різних країн.

5. 5
Починаючи з 1990-х років, загальні золотовалютні резерви центральних банків
зменшилися, проте золото як і раніше є значним елементом зовнішніх резервів і відіграє
певну роль у управлінні резервами.
На сьогодні золото складає значну частини міжнародних резервів багатьох країн
світу. Поряд з центральними банками, МВФ має солідний запас золота.
Різні підходи центральних банків щодо запасу золота можна пояснити з
точки зору культурних відмінностей, наприклад, традиційно високій попит на
золото для прикрас та як засіб накопичення багатства у країнах Сходу.
Спостерігаємо закономірність: чим вище номінальна сума міжнародних резервів, тим
вище вірогідність того, що золото становитиме суттєву частку таких запасів. У Додатку
2 наведено інформацію про найбільших держателів монетарного золота. Серед
найбільших держателів золота не знайдемо двох країн-лідерів у видобуванні золота, а
саме Австралію та Південно-Африканську республіку.
Однак наведена статистика не може вважатися на 100% достовірною, оскільки
конкретні країни можуть завищувати або занижувати свої запаси.
Таблиця 1. Перша десятка країн та організацій за розміром золотого запасу, липень
2017 року
Країна/ Організація Тонни % від міжнародних резервів центробанку
1 Сполучені Штати 8 133,5 75,0%
2 Німеччина 3 375,6 69,6%
3 МВФ 2 814,0 -
4 Італія 2 451,8 67,4%
5 Франція 2 435,9 64,9%
6 Китай 1 842,6 2,4%
7 Росія 1 706,8 17,1%
8 Швейцарія 1 040,0 5,6%
9 Японія 765,2 2,5%
10 Нідерланди 612,5 66,5%
Усього у світі 33 399,2 -
В Єврозоні 10 783,8 55,9%
Учасники CBGA 4 11 949,6 30,5%
Джерело: World Gold Council
Десятиліттями центральні банки виступали на ринку як нетто-продавці золота, але
починаючи з 2010 року вони стають чистими покупцями.
США контролюють системи доларових платежів і за допомогою європейських
союзників можуть вилучити противників з міжнародної платіжної системи SWIFT.
Золото - це модель зброї 21 століття для фінансових воєн, за думкою Дж. Рікардса, і
золото має імунітет щодо таких нападів1
. Рікардс навіть вважає, що можуть виникнути
війни за золото, оскільки довіра до будь-яких валют може впасти 2
. Для багатьох країн
золото - це простий спосіб провести розрахунки без втручання США. Критики
заявляють, що для підтримки фінансової системи недостатньо золота, але завжди є
достатньо золота, це просто питання ціни.
1
Jim Rickards. Currency Wars: The Making of the Next Global Crisis. – 2012.
2
Jim Rickards: 'There will be a war on gold'. Sprott's Thoughts | Aug. 29, 2016. -
http://www.mining.com/web/jim-rickards-there-will-be-a-war-on-gold/

6. 6
Підходи, якими користуються центральні банки при управлінні своїми резервами,
включаючи золото, можуть відрізнятися: деякі країни мають дуже великі запаси
золота, тоді як інші не мають жодного; в той час, як деякі країни купують золото,
інші продають його. Протягом останніх кількох років ціна на золото за тройську унцію
залишилася в діапазоні приблизно 1 200 і 1 400 дол. США, незалежно від курсу долара
США.
Незважаючи на те, що під час глобальної фінансової кризи ціна на золото досягла
свого історичного максимуму, тобто більше 1 900 доларів США за тройську унцію, зміни
в ціні на золото не вплинули на діяльність центральних банків, оскільки управління
резервами засноване на довгостроковій перспективі. Золото все ще розглядається як
інструмент зменшення ризиків та диверсифікації інвестицій, а також варіант інвестицій в
умовах зростання інфляції та збільшення суверенного ризику. Інший важливий чинник
полягає в тому, що золото не пов'язане з певною країною в порівнянні з
інвестиціями у валюти чи цінні папери. Однак слід мати на увазі, що:
• ціна на золото залежить від того, скільки учасників ринку готові за це заплатити на
певний момент,
• золото не приносить відсотків, коли ставки близькі до нуля: це можна спостерігати
протягом останніх років глобальної фінансової кризи, а також сьогодні,
• зберігання золота вимагає від центральних банків значних витрат, в т.ч. на
зберігання у сховищах інших у центральних банків.
Також слід враховувати історичний фон, тобто кількість запасів золота, які
історично зберігаються відповідними центральними банками. Банки з дуже великими
запасами золота не можуть продати значні обсяги запасів золота за короткий проміжок
часу, не серйозно порушуючи ринок золота. Зважаючи на всі перераховані вище
фактори, кожен центральний банк обирає власну стратегію управління золотовалютним
резервом, і не існує універсальної стратегії щодо цього різновиду резерву. Будь-які
обмежені великі обсяги операцій з продажу золота здійснюються центральними банками
європейських країн поступово, щоб уникнути непотрібних порушень балансу попиту і
пропозиції на ринку золота. Проте, слід зазначити, що протягом останніх років
центральні банки розвинених країн утримувалися від продажу золота. Тим часом основні
центральні банки Азії, наприклад, КНР та Індії, придбали значні обсяги золота.
Аналогічним чином, центральні банки Росії, Іраку, Туреччини та Казахстану також
збільшили свої резерви золота. Як результат, центральні банки за останні 50 років
придбали найбільший обсяг золота.
Нижче наведена таблиця показує динаміку змін золотого запасу, яку веде Всесвітня
рада золота (World Gold Council). З метою аналізу сучасних тенденцій ми виділили
період після глобальної фінансової кризи та країни колишнього соціалістичного лагєря і
Європи.
Таблиця 2. Зміни за рік золотого запасу вибірки країн світу, метричних тонн
Країна 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Білорусь -7,1 5,0 9,7 12,2 2,3 5,1 1,6 -1,9 -0,5 4,2 -2,9
Болгарія 0,0 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,1 0,1 0,1 0,0
Китай 0,0 0,0 454,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 708,2 80,2 0,0
Чехія -0,1 -0,2 -0,2 -0,2 -0,2 -0,9 -0,7 -0,3 -0,5 -0,3 -0,2
Єврозона -358,5 -139,4 -63,1 -6,8 -3,6 -4,8 -4,0 4,8 4,6 -2,7 -2,2
Франція -116,7 -110,9 -56,7 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,2 0,2 0,0
Німеччина -5,1 -4,8 -5,8 -5,8 -4,7 -4,9 -4,2 -3,0 -3,2 -3,0 -2,3
Греція 0,8 0,0 -0,1 -0,8 0,0 0,2 0,3 0,3 0,2 0,2 0,1
Угорщина ** 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 -3,1 3,1

7. 7
Казахстан 2,2 2,4 -1,5 -3,1 14,7 33,3 28,4 48,1 30,0 36,2 17,4
Киргизія 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,4 0,6 0,3 0,3 0,4 0,4
Росія 48,9 69,2 129,5 139,6 94,3 74,8 77,4 173,0 206,4 200,7 91,5
Сербія 0,2 0,7 0,4 0,0 1,2 1,0 0,9 1,3 0,6 0,6 0,2
Таджикистан 0,3 0,5 0,2 -0,6 2,9 1,6 -1,0 3,5 3,9 2,0 -1,9
Туреччина 0,0 0,0 0,0 0,0 79,2 164,3 160,1 9,4 -13,6 -138,5 64,2
Україна 0,8 0,5 0,4 0,5 0,5 7,4 6,8 -18,7 3,7 -1,9 0,0
Джерело: складено за даними World Gold Council.
Ця статистика дозволяє групувати країни за стратегією щодо золотого запасу:
1) Переважно нарощування золотого запасу (Китай, Болгарія, Казахстан,
Киргизія, Росія, Сербія, Таджикистан, Туреччина)
2) Переважно скорочення золотого запасу (Чехія, Білорусь, ФРН, Єврозона)
3) Стабілізація золотого запасу (Франція, Угорщина)
Україна характеризується явною непослідовністю курсу, від періоду нарощування до
зниження з наступним частковим відновленням, але найбільше скорочення запасу золота
відбулося за кризовий 2014 рік.
Центральні банки країн світу особливо активно купують золото в очікуванні кризи
міжнародної валютної системи. Золотий резерв - це розумна диверсифікація. У деяких
випадках центральні банки створюють хедж проти інфляції долара США. Наприклад,
КНР фактично дотримується курсу на придбання золота, розраховуючи, що у разі
інфляції долара, портфелі казначейських облігацій США, що утримує Китай,
девальвуватимуться, але вартість золота зростатиме.
Рис. 1. Зміни у золотому запасі КНР, Росії та Казахстану у 2016-2017 рр.,
метричних тонн
Джерело: за даними World Gold Council

8. 8
Оптова торгівля золотом
Масштаби світової торгівлі золотом наближуються до 200 млрд дол. США на день3
.
Лондон, Цюріх і Нью-Йорк продовжують бути основними центрами торгівлі золотом.
Ціни на золото звичайно котируються в доларах США за тройську унцію (1 унція =
31,103 г).
LBMA - це міжнародна торгова асоціація, що представляє Лондонський ринок
золотих і срібних злитків, що має глобальну клієнтську базу4
. Це включає в себе
більшість центральних банків, що володіють золотом, інвестори приватного сектору,
гірничодобувні компанії, виробники, переробники та фабрики. Нинішня робота
Асоціації охоплює ряд напрямків, серед яких - переробні стандарти, торгівельна
документація та розробка належних торгових практик.
У Лондоні щодня проводяться аукціони на золото, срібло, платину та паладій. Всі ці
ціни на міжнародному рівні розглядаються як механізм ціноутворення для різних
операцій та продуктів з дорогоцінних металів.
Ціну на золото визначають попит і пропозиція, з вимогою ювелірної промисловості
та електротехнічної промисловості, що є рушійною силою, а також схильність інвесторів
купувати золоті смуги та монети. Продаж та купівля золота, що проводиться
центральними банками, також залишають свою відмітку від ціни на золото. Ціна золота
встановлюється двічі на день (в 10:30 і 15:00) в Лондоні під час проведення торгів на
лондонському ціновому ринку. Статистика клірингу розрахунків оказує чистий обсяг
лондонських золотих і срібних трансфертів, що сплачуються між кліринговими членами
LBMA. Дані збираються та оприлюднюються щомісяця, і вони базуються на щоденних
середніх значеннях.
Золоті зливки центральних банків як резервні активи повинні відповідати
правильним правилами доставки Лондонської асоціації ринку за розмірами, масою та
чистотою золотого зливку:
 мінімальна прийнятна чистота, яка визначає фактичний вміст золота, повинна
становити 995,0 частин на тонну золота;
 прийнятні для торгівлі зливки золота London Good Delivery (LGD) повинні
мати серійний номер та марку проби сертифікованого рафінатора (400 унцій,
близько 12,5 кг кожний, довжиною приблизно 25 см, шириною близько 7 см
та висотою близько 4 см);
 існує реєстр золотих зливків (золотих барів).
Аукціон золоти їх зливків експлуатується та управляється компанією ICE Benchmark
Administration (IBA)5
. ICE Benchmark Administration (IBA) є найнадійнішим та
досвідченим у світі адміністратором для регульованих ринкових індикаторів. IBA є
незалежно капіталізованою дочірньою компанією корпорації Міжконтинентальна біржа
(Intercontinental Exchange, Inc.), що керує наступними трьома системно важливими
індикаторами: ICE LIBOR, LBMA Gold Price та ICE Swap Rate, а також ISDA SIMM
Crowdsourcing. Її діяльність уповноважена та регулюється британським органом
фінансового нагляду FCA. IBA зобов'язана дотримуватись правил FCA, встановлених
для адміністраторів контрольних показників.
3
Gold Investor. June 2017. – World Gold Council.
4
http://www.lbma.org.uk/good-delivery-explained
5
ICE Benchmark Administration (IBA) запустила у березні 2015 року новий механізм ціноутворення для
золота біржі London Bullion Market Association (LBMA) Gold Price (LBMA), яка замінила London Gold Fix.
Відтепер для ціни на всі чотири дорогоцінні метали будуть знаходитися на електронних аукціонних
платформах.

9. 9
Ціна встановлюється в доларах США за дрібну тройську унцію. Ціни на фунт
стерлінга та євро також існують, але вони є індикативними цінами лише для розрахунків.
IBA також публікує ціну в ряді інших валют.
1 жовтня 2015 року IBA представила нову комерційну модель для фіксації ціни на
золото LBMA. Фірмам, які використовують LBMA ціни на золото в оцінці та ціновій
діяльності, розсилаються ціни на стандартні золоті продукти6
. Акредитовані учасники
встановлення ціни на золото в LBMA:
 Китайські банки – Bank of China, Bank of Communications, China Construction
Bank, Industrial and Commercial Bank of China;
 Західноєвропейські банки - Societe Generale, Standard Chartered, UBS;
 Американські банки - Goldman Sachs International, HSBC Bank USA, JP Morgan
Chase, Morgan Stanley;
 Канадські банки - Bank of New Scotland - ScotiaMocatta, The Toronto Dominion
Bank;
 Американські компанії Jane Street Global Trading LLC та INTL FCStone.
На рисунку показано приклад інформаційного табло про динаміку цін на золото
LBMA, що розміщує в публічному доступі федеральний резервний банк США.
Джерело: Федеральний резервний банк Сент-Луїсу, США.
Рис. 2 . Динаміка ціни золота у фунтах стерлінгів (золотого стандартного зливку)
Ціни на золото LBMA також доступні в 16 валютах:
австралійський долар, британський фунт стерлінгів, канадський долар, євро,
континентальний юань та гонконгівський юань, індійські рупії, японська ієна,
малайзійський рінггіт, російські рублі, сінгапурський долар, південноафриканський
ранд, швейцарський франк, тайванські долари, тайський бат і турецька ліра.
Однак це лише орієнтовні ціни для розрахунків. Сайт IBA забезпечує цінову
платформу, методологію, а також загальне управління та управління для ціни на золото
LBMA. IBA забезпечує платформу для аукціону, методологію, а також загальне
6
http://www.lbma.org.uk/lbma-gold-price

10. 10
незалежне управління і управління для фіксації ціни LBMA на золото, при цьому LBMA
володіє правами на інтелектуальну власність.
Наведена на Рис. 2 статистика показує, що існує хвилеподібна зміна цін з періодами
тривалого зростання цін, короткочасними коливаннями в діапазоні плюс/мінус 100 ф.ст.
глобальна фінансова криза дала поштовх зростанню цін, і навіть після завершення цієї
кризи зростання продовжувалося. Спостерігаємо, що після періоду зниження цін настає
період її зростання з відновленням.
Заслуговує подальшого дослідження кореляція цін на золото з цінами на енергоносії.
На наш погляд, ціна на золото в перспективі буде зростати під впливом попиту на
золото в ісламських країнах, зниження довіри до національних валют через відмову
багатьох банків підтримувати стабільний курс з переходом на таргетування інфляції,
зниження дохідності інвестицій у цінні папери.
Попит та пропозиція не є єдиними факторами руху цін на золото: виражена у
доларах ціна має високу кореляцію з доларом США та процентними ставками в
американських доларах. Для прогнозу цін на золото важливо враховувати дані про
інфляцію у світі, платіжний балансу провідних економік, в першу чергу США, Західної
Європи, Японії, КНР та Індії.
Лізинг золота
Час від часу центральні банки можуть позичити частину свого золотого запасу
іншим учасникам ринку, щоб заробити додаткову дохідність. Це називається золотим
лізингом. Центральні банки безпосередньо не «виносять» свої злитки на ринок і не
здають фізично його в оренду. Вони використовують установи, що проводять банкінг
зливків (Banking Bullion, або ВВ). Незважаючи на численність таких банків, що
проводять операції та послуги для клієнтів з ВВ, найбільш відомими є Barclays, Goldman
Sachs, JP Morgan, Bank of America, UBS та Citibank.
Лізинг золота здійснюється у трьох різних формах: прямого лізингу, свопів
центральних банківських та прямого хеджування.
Центральні банки проводять прямий лізинг - надають золото в кредит для ВВ
банків за ставкою приблизно 1%. Установи BB тоді виходять з золотом на LBM та
продають його на відкритому ринку, потім отримують готівку від продажу злитків і, у
свою чергу, купують казначейські цінні папери з дохідністю до 4%. Проте банки мають
лише орендоване золото на певний проміжок часу. Вони врешті-решт повинні повернути
золото центральним банкам, але тепер вони піддаються ризику коливань цін на дуже
нестабільному ринку у разі зростання цін на золото при падінні дохідності державних
облігацій.
Для захисту від такого ризику використовують ринок ф'ючерсів: банки ВВ
купують ф'ючерсні контракти, забезпечують доставку золота за конкретною ціною, на
певну дату в майбутньому. За ідеальним сценарієм, після витрат на лізинг золота та
хеджування цінових ризиків, банк ВВ залишається зі скромним доходом 1-2%.
Центральні банки отримають прибуток від свого золота, при цьому роблячи тиск
на ціну золота, щоб утримувати реальну інфляцію, а також отримати поштовх у попиті
на казначейські облігації.
Приблизний розмір орендної плати за лізинг золота розраховується з
використанням Ставки Лондонського міжбанківського ринку запозичень (LIBOR) та
курсу "Золотий форвард" (Gold Forward, GOFO):
Ставка оренди = LIBOR - GOFO
LIBOR - це ставка, за якою банки можуть одержувати позики один до одного без
забезпечення.

11. 11
GOFO - це ставка, за якою банки ВВ готові позичити золото на свопі з доларами.
Інакше кажучи, процент, який буде нарахований на продаж золота за долари, а потім
придбання його на кілька місяців (як правило, один, два, три, шість або 12).
Ставка оренди за золотом - це спред, який можна отримати за рахунок
кредитування золота у доларах, а потім реінвестування доларів за ставкою LIBOR.
Рис. 3 . Динаміка цін на золото та ставок лізингу золота
Джерело: http://www.goldchartsrus.com
Вище наведені діаграми показують закономірність зворотної кореляції між
змінами цін на золото та ставками оренди золота: у період глобальної фінансової
кризи ціна на золото спочатку впала, потім почала зростати, а ставка лізингу – навпаки.
Наприклад, банк золотих злитків ВВ готовий позичити золото за долари на
обмін на ставку в 1 відсоток. Банк ВВ потім реінвестує ці долари за ставкою LIBOR на
1,5 відсотка. Ставка лізингу за золотом у цьому випадку становитиме 0,5 відсотка (50
базисних пунктів). Забезпечення операції золотом фактично зменшує вартість
запозичень.
Центральний
банк
Надання золота в лізинг
Гроші за ставкою GOFO
Банк ВВ
(операцій із
золотом)
Гроші за
ставкою LIBOR
Продаж
золота
Гроші
Грошовий
ринок
Ринок золота
Рис. 4 . Схема лізингу золота центральних банків

12. 12
Тривалість договору лізингу на золото може тривати від одного місяця до
кількох років. Це дозволяє центральним банкам аналізувати ці ринки та найкращий час
їхні операції та стримувати ціну на золото.
24 липня 1998 року Алан Грінспен заявив Комітету з питань банківського та
фінансового обслуговування сенату США: "Центральні банки готові орендувати золото у
збільшених кількостях, якщо ціна зросте"7.
Лізинг або оренда золота – це процес, в якому центральні банки орендують
золоті злитки для продажу на відкритому ринку, щоб знизити ціни. Переважна більшість
цих транзакцій відбувається на лондонському ринку зливків (LBM). Це позабіржовий
ринок, прозорість якого невисока.
Існує багато непорозумінь щодо золотого лізингу. Наприклад, останні
десятиліття найвидатнішими золотими кредиторами були центральні банки, тому деякі
аналітики стверджують, що центральні банки орендували свої злитки для маніпулювання
цінами на золото. Проте причини та наслідки дійсно працюють навпаки. Коли ціна на
золото знижується, попит на запозичення золота зростає. Коли золото перебуває на
«ведмежий ринок», трейдери можуть запозичити його, продати на той момент,
інвестувати грошові кошти на іншому ринку, а потім повернути орендоване золото
набагато дешевшим золотом у майбутньому.
Золоті свопи (Gold Swaps) дуже схожі на прямий лізинг. Різниця полягає в тому, що
обмін золотом звичайно відбувається між двома центральними банками. Ця операція
відбувається, коли один центральний банк обмінює золото на валюту з іншим
центральним банком. Як і золото, яке орендується банками BB, майбутня дата та ціна
встановлюються для чергової доставки золота до центральному банку-постачальнику.
Як правило, обидві сторони розглядатимуть транзакцію як забезпечену заставою
позику. Можна розглядати цю практику як подвійне врахування резервів. Тобто
центробанк-лізингодавець золота не вилучає золото зі своїх балансів, а центробанк, що
отримує золото, не додає його до свого балансу. Іншими словами, центральний банк
отримує золоті позики на ринку, але золото залишається на балансі постачаючого
центрального банку.
Хеджування шляхом форвардних контрактів - це форма лізингу золота, яку
практикують виробники золота. Найвідоміший з них - Barrick Gold, але є й багато інших
виробників, які беруть участь у форвардному хеджуванні.
Форвардна угода - це коли виробник випускає таке золото на спотовий ринок, яке ще
потрібно видобути з землі. Більшість покупців хочуть доставки фізичного золота. Таким
чином, виробник орендує золото з центрального банку, з уявленням, що він поверне
центробанку назад завдяки майбутньому виробництву золота.
Проблема полягає в тому, що ці виробники іноді продають своє золото за зниженими
цінами на спотовому ринку, і більше золота, ніж вони можуть виготовити.
Торгівля золотом є однією з основних цілей, а саме - додати величезну кількість
пропозиції на ринок, щоб придушити ціну на золото. Незважаючи на те, що для
учасників є додаткові бонуси, головною причиною придушення ціни на золото є те, що
світ не знає справжньої вартості нікчемних валютних валют.
Форвардні ціни відображають те, що зараз очікує ринок майбутнього на основі
існуючих обставин. Форвардні ціни не визначають, яка буде реальна спотова ціна в
майбутньому. Спреди можуть варіюватися і визначаються ліквідністю форвардного
контракту. Для ліквідних контрактів, якими торгують у великих обсягах, спред є
«тонким» (це означає, що розкид між пропозицією та пропозицією котирувань
7
Gold Leasing By Central Banks Explained. - November 9, 2013. - Rapid Trends

13. 13
невеликий). Для неліквідних контрактів спреди широкі. Крім того, різниця між
середньою ринковою ставкою та ставкою пропозиції (bid) або попиту (ask) називається
slippage (пропуск).
Давайте розглянемо спрощений приклад використання контракту на золото.
Скажімо, компанія з видобутку золота передбачає, що в майбутньому ціна на золото
знизиться. Шахтами компанії видобувається 1 000 000 унцій золота на рік, а щорічні
витрати компанії складають 1,3 млрд. доларів, і все це буде виплачено наприкінці року.
Бізнес компанії є життєздатним, починаючи з ціни на золото у 1300 доларів за унцію.
Золотовидобувна компанія розраховує продати золото за 1 310,74 долара, і перебуває у
короткій позиції.
Золотовидобувна корпорація може запозичити золото на один місяць у банку ВВ,
продати це золото за гроші та сплачувати свої операційні витрати, а потім віддати
видобувне та очищене золото назад у банк. Оскільки ставка оренди за золотом, тобто
процентна ставка запозичення золота, зазвичай нижче, ніж процентні ставки в доларах
США, то існує сенс в такій операції, при цьому компанії-виробники можуть легко
продавати золото на ліквідному ринку.
Таблиця 3. Ставки лізингу золота, %
Період Середня ринкова
ставка
Ставка bid Ставка ask
1-місячний 0,17 0,02 0,32
3-місячний 0,50 0,35 0,65
6-місячний 1,00 0,85 1,15
9-місячний 1,50 1,35 1,65
12 місячний 2,00 1,85 2,15
Джерело: BullionStar.com. - https://www.bullionstar.com/blogs/koos-jansen/wp-
content/uploads/2016/02/Gold-lease-rate-curve.png
В довгій позиції буде, наприклад, ювелірна компанія, яка в свою чергу прагне
зафіксувати майбутню ціну для свого підприємства. Для цієї компанії має економічний
сенс брати золото для виготовлення золотих прикрас в даний час шляхом позику, яку
вона повинна погасити через рік. Щоб не піддаватися майбутнім коливанням цін на
золото, компанія може вибрати куплю золота на 12 місяців вперед, гарантуючи, що
зможе погасити золотий кредит, коли надійде строк сплати.
Масштаби видобування золота
Видобування золота впливає на його пропозицію, оскільки іншим джерелом є
афілювання золота, або відновлення шляхом додаткового очищення. Тоді некондиційне
золото може перетворюватися у «кондиційне» або монетарне.
Золото видобувається на всіх континентах, крім Антарктиди. Нижче наведений
розподіл країн за обсягами видобування золота показує суттєві позиції на ринку країн з
перехідною економікою.
World Gold Council є організацією з розвитку ринку золотодобувної галузі. Вона
впливає на структурні зрушення у попиті на золото у ключових секторах ринку,
включаючи приватних та інституційних інвесторів. Її метою є стимулювання та
підтримка попиту на золото, забезпечення видобувної промисловості. Головний офіс
знаходиться у Великобританії. До складу цього об’єднання увійшли провідні світові
компанії з видобутку золота. Усього 22 учасника Світової Золотої Ради розташовані у
всьому світі та мають гірничодобувні потужності у більш ніж 45 країнах.

14. 14
Рис. 5 . Розподіл видобування золота у світі, 2015 рік
Джерело: https://www.statista.com/statistics/603542/distribution-of-world-mine-
production-of-gold-by-select-country/
Нижче наведена мапа показує значну різницю між видобуванням золота та
проведення операцій із золотом.
Рис. 6 . Розташування потужностей з видобування золота учасників союзу
Рис. 7 . Розташування корпорацій-учасників World Gold Council
Джерело: http://www.gold.org/who-we-are/our-members
КНР; 14,5%
Австралія;
8,7%
Росія; 8,0%
США; 6,8%
Перу; 5,0%
Інші країни;
51,3%

15. 15
Порівняння розміщення карт компаній та їх потужностей показує значну
концентрацію видобування у Північній та Південній Америках, але за кількістю, а не
виробничими потужностями, які сконцентровані на Півдні Африки, в Океанії, Азії та
Латинській Америці.
Міжнародні угоди щодо запасів золота
Щоб запобігти ринковій турбулентності чи обвалу цін на золото на ринку,
європейські центральні банки координують свої продажі золота, починаючи з 1999 року.
Транзакції центральних банків із золотом фактично регулюються Угодами центральних
банків про золото (англ. Central Bank Gold Agreements, скорочено CBGA). Зміст цих угод
полягає в тому, що центральні банки в принципі вільні вибирати, які розміри золотого
запасу їм потрібні і де зберігати своє золото. Причиною укладення першої угоди стала
загроза можливої дестабілізації цін на ринку золота після того, як казначейство Британії
оголосило про плани продажу 58% золотих запасів через аукціони Банку Англії, а також
було оголошено про плани значних продажів золота Швейцарським Національним
банком і оголошені наміри центральних банків Австрії, Бельгії та Нідерландів, а також
МВФ щодо продажу своїх запасів. На відміну від багатьох європейських країн, які
повідомляли про свої продажі золота після доконаних подій, рішення казначейства
Британії про продаж оголошувалося заздалегідь, викликаючи найбільше занепокоєння
інвесторів. Інші центральні банки користувалися перевагами зростаючого попиту на
запозичене золото та збільшували його використання для кредитування, свопи та інші
похідні інструменти. Зростання кредитування, як правило, призводило до продажу
додаткового золота. На додаток до дестабілізуючого ефекту для ринку від цих
розпродажів, ринкові побоювання щодо намірів центрального банку продавати золото
викликали подальше падіння цін на золото. Це спричинило значні труднощі для країн,
що виробляють золото.
Угода центробанків щодо золота вперше була підписана 26 вересня 1999 року в
Вашингтоні на щорічних зборах Міжнародного валютного фонду, але за складом
учасників вона була європейською. Відповідно до угоди, яка була підписана
Європейським центральним банком (ЄЦБ) і 11 національними центральними банками
країн, що брали участь в створенні нової європейської валюти євро, плюс центробанки
Швеції, Швейцарії та Британії. Сторони домовилися, що золото має залишитися
важливим елементом глобальних золотовалютних резервів і обмежити свої продажі.
Учасники угоди 1999 року сконцентрували більше 43% світових запасів золота
центральних банків. Крім того, ряд інших основних держателів золотих запасів,
включаючи США, Японію, Австралію, МВФ та Банк міжнародних розрахунків, або
неофіційно пов'язували себе з Угодою або оголосили згодом, що вони не будуть
продавати своє золото. Угода поновлюється я кожні п’ять років (див. таблицю).
Таблиця 4. Учасники міжнародних угод про золото
Країна Угода CBGA 1 Угода CBGA 2 Угода CBGA 3 Угода CBGA 4
1999-2004 2004-2009 2009-2014 2014-2019
Обмеження загального щорічних продаж всіма учасниками Угоди
400 тонн з вересня 1999 р.,
2000 тонн у наступні 5
років
500 тонн у 2004 р., 2500
тонн у наступні 5 років
400 тонн
щорічно
Суми не
фіксовані
ЄЦБ + + + +
Бельгія + + + +
ФРН + + + +
Ірландія + + + +
Австрія + + + +
Іспанія + + + +

16. 16
Франція + + + +
Італія + + + +
Португалія + + + +
Фінляндія + + + +
Нідерланди + + + +
Люксембург + + + +
Британія + Банк Англії вийшов з Угоди
Швейцарія + + + +
Швеція + + + +
Греція + + +
Кіпр + +
Словенія + +
Мальта + +
Естонія +
Словаччина +
Латвія +
Джерело: ЄЦБ.
В інтересах з'ясування намірів щодо своїх золотих авуарів підписанти четвертого
СЦБЗ декларують:
 золото залишається важливим елементом глобальних валютних резервів;
 підписанти будуть продовжувати координувати свої угоди з золотом, щоб
уникнути ринкових потрясінь;
 підписанти зазначають, що в даний час у них немає планів продажу значних
обсягів золота.
На наш погляд, такі угоди схожі з картельними, але вони не підпадають під
антимонопольне регулювання. Наявність таких угод породжує питання про
маніпуляції з попитом та пропозицією з метою впливу на ціну золота.
Світова Золота Рада (World Gold Council) повідомляє, що Китай та Росія постійно
нарощують свої запаси золота, але нереально очікувати, що ці дві країни
повідомлятимуть про фактичні покупки та холдинги.
Україна підтримує практично на стабільному рівні золотий запас, а частка золота
в резервах є незначною.
Таблиця 5. Динаміка золота як складової міжнародних резервів України, млн. дол.
США
2016 рік 2017 рік
Січ. Квіт. Лип. Жовт. Січ. Квіт. Лип.
Офіційні резервні активи (ОФА) 13 442 13 241 14 082 15 515 15 445 17 175 17 795
Резерви в іноземній валюті 12 400 12 076 10 586 11 639 11 732 12 963 13 571
Резервна позиція в МВФ 0 0 0 0 0 0 0
Спеціальні права
запозичення
63 54 2 415 2 820 2 733 3 179 3 193
Золото 979 1 111 1 081 1 056 980 1 033 1 030
Частка золота в ОФА 7,3% 8,4% 7,7% 6,8% 6,3% 6,0% 5,8%
кількість в тройських унціях
(млн.)
0,88 0,88 0,81 0,83 0,82 0,82 0,82
Джерело: Національний банк України. Міжнародні резерви. -
https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=7693066
Національний банк не публікує будь-якої інформації про політику управління
міжнародними резервами в частині золотого запасу, а також про зберігання золота.

17. 17
Національний банк України у 2017 році підтримував запас немонетарного золота
обсягом 0,02-0,03 млн тройських унцій (це приблизно 35 млн дол. на 01.07.2017). Золото,
що належить Національному банку, але не є резервним активом, до монетарного не
включається8
.
Золотий запас ЄЦБ
Європейський центральний банк (ЄЦБ) був створений у 1998 році для управління
економічною та валютною інтеграцією Європейського Союзу. До моменту офіційного
відкриття Європейської єдиної валюти з 1 січня 1999 року центральні банки майбутньої
єврозони передали свої міжнародні резервні активи новій установі. У одному з перших
своїх заявок керівна рада ЄЦБ вирішила, що золото має бути частиною цих переказів.
Щодо первісної передачі активів, що становила майже 40 млрд. євро, ЄЦБ
погодився, що 15 відсотків резервів повинні бути у золоті, яскраво демонструючи те,
золото має посилити баланс центрального банку та довіру громадськості. ЄЦБ чітко
зазначив, що ці перекази золота не вплинуть на загальну консолідовану суму золота у
єврозоні. Решта 85% резервів були передані в активах в іноземній валюті, але таке
співвідношення не було зафіксованим, тобто юрисдикції могли надавати більше золота,
ніж 15%.
Незважаючи на продаж частини запасу, частка золота у загальних резервах ЄЦБ
значно зросла з того часу через різке збільшення ціни на золото. Станом на липень 2016
року ЄЦБ тримав 28% своїх резервів у золоті.
Золотий запас Банку міжнародних розрахунків
Банк міжнародних розрахунків (Базель, Швейцарія) в активах «Золоті та золоті
позики» розкриває, що золото включає золотовалютні активи, що знаходяться на
депозитах в центральних банках, та облікові рахунки, номіновані в золоті. Золото
вважається банком як фінансовий інструмент. Золото включається у баланс за вагою
золота (перераховується за ринковою ціною на золото та курсу долара США до СПЗ).
Придбання та реалізація золота враховуються на основі дати розрахунків. Попередні
покупки або продажі золота розглядаються як похідні фінансові інструменти до дати
розрахунку.
Таблиця 6. Структура золотого запасу БМР, млн. СПЗ
31.03.2017 31.03.2016
Золото 27 276,0 9 834,8
Золоті кредити - 3 342,0
Усього 27 276,0 13 176,8
В т.ч.
Золоті інвестиційні активи 3 048,5 2 944,6
Золоті банківські активи 24 227,5 10 232,2
Джерело: http://www.bis.org/publ/arpdf/ar2017e8.pdf#page=42
Примітка: у 2015 році золоті банківські активи включали 14 086,9 млн СПЗ (438 тонн) золота,
які банк утримував та у зв’язку з укладеними контрактами своп на золото. Показані у таблиці
дані про відсутність золотих кредитів не відображають реальні масштаби операцій, оскільки такі
кредити можуть бути короткостроковими.
Золоті кредити включаються до балансу на основі дати продажу за їхньою вагою
золота (переведені за ринковою ціною на золото та курсом долара США до СПЗ) плюс
нараховані відсотки. Нараховані відсотки за кредитами на золото включаються до
8
Див.: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=7693066

18. 18
рахунку прибутків і збитків у статті «Процентні доходи» за ефективною процентною
ставкою.
Парадоксом виглядає те, що ця авторитетна фінансова установа надає звичайні
послуги клієнтам з золота, що включають купівлю та продаж, облікові рахунки,
термінові депозити, цільові рахунки, поліпшення якості, переробка та переміщення.
Золотий резерв МВФ
Золото відігравало центральну роль у міжнародній валютній системі до розпаду
Бреттон-Вудської системи фіксованих валютних курсів у 1973 році. З тих пір його роль
зменшилася, але воно залишається важливим активом в резервних фондах багатьох
країн, а МВФ досі є одним з найбільших у світі офіційних власників золота. Відповідно
до моделі нового доходу Фонду, узгодженого в квітні 2008 року, прибуток від
обмежених продажів золота використовувався для створення фундаменту та
використовувався для посилення пільгового кредитування МВФ для країн з низьким
рівнем доходу.
МВФ має у розпорядженні близько 90,5 млн. унцій (2814,1 тонни) золота в
призначених депозитаріях. На основі історичної вартості сукупні золотовалютні запаси
МВФ оцінюються в розмірі 3,2 млрд. SDR (близько 4,5 млрд. Дол. США), але за
поточними ринковими цінами їх вартість становить близько 80,1 млрд. СПЗ (близько
112,7 млрд. Дол. США).
МВФ придбав свої золоті запаси через чотири основні канали:
1) Коли було створено МВФ у 1944 році, то було вирішено, що 25 відсотків
початкової квотної подписки та наступного збільшення квоти повинні бути
виплачені золотом. Це є найбільшим джерелом золота МВФ.
2) Всі находження за кредитами (відсотки за користування кредитами МВФ
країнами-членами), як правило, здійснювалися у вигляді золота.
3) Кожен учасник МВФ, який бажає придбати валюту іншого учасника, може це
зробити, продаючи золото МВФ. Основним використанням цього положення було
продаж золота МВФ Південної Африкою в 1970-71 роках.
4) Країни-члени можуть використовувати золото для повернення кредитів МВФ,
раніше отриманих.
Друга поправка до Статей Угоди в квітні 1978 р. принципово змінила роль золота
в міжнародній валютній системі шляхом припинення її використання як спільного
знаменника системи обмінного курсу після світової війни та як основи для вартості
спеціального права запозичення (СПЗ). Ця поправка також скасувала офіційну ціну на
золото і припинила його обов'язкове використання в операціях між МВФ та його
країнами-членами. Крім того, вимагається, щоб коли МВФ проводить операції з золотом,
то має уникати управління ціною золота або встановлення фіксованої ціни.
Друга поправка Статей Угоди обмежує використання золота в операціях МВФ:
фонд може цілком продати все золото відповідно до існуючих ринкових цін. Він може
приймати золото при виконанні зобов'язань країни-члена (погашення кредиту) за
узгодженою ціною, виходячи з ринкових цін на момент прийняття. Такі транзакції
вимагають схвалення більшістю членів Виконавчої ради МВФ у 85% загальної кількості
голосів. МВФ не має повноважень займатися будь-якими іншими операціями з золотом,
такими як кредити, оренда, обміни або використання золота як застави, а також не має
повноважень купувати золото.
Протягом останніх шести десятиліть існування МВФ траплялося декілька
випадків, коли МВФ вирішував повернути золото країнам-членам або продати деяку
його частку. Так, між 1957 та 1970 роками МВФ кілька разів продав золото, щоб
поповнювати свій валютний запас для подальшого кредитування. Упродовж приблизно

19. 19
того ж періоду певна частина золота МВФ була продано Сполученим Штатам та
інвестована в державні цінні папери США, щоб компенсувати операційний дефіцит
фонду.
У грудні 1999 року Виконавча рада МВФ схвалила позабіржові операції з золотом
у розмірі до 14 мільйонів унцій, щоб допомогти фінансувати участь МВФ у Ініціативі з
погашення заборгованості бідних країн. Більша частина золота була продана за угодами
між МВФ та двома членами (Бразилія та Мексика), які мали фінансові зобов'язання
перед МВФ.
У 2009-2010 роках існував суворо обмежений продаж золота МВФ. 18 вересня
2009 року Виконавча рада схвалила продаж 403,3 метричних тонн золота – 12,5%
загальної суми золота фонду на той час. Цей крок відповідав новій моделі доходу,
ухваленої у квітні 2008 року, щоб допомогти поставити фінансування МВФ на міцну,
довгострокову основу. Основою цієї нової моделі доходу було створення такого фонду,
що фінансується за рахунок прибутку від продажу цього золота.
Першим етапом продажу золота Фонду були виключно позабіржові операції для
зацікавлених центральних банків та інших офіційних власників за ринковими цінами. У
жовтні та листопаді 2009 року фонд продав 212 тонн золота шляхом окремих
позабіржових операцій трьом центральним банкам: 200 тис. тонн – Резервному банку
Індії; 2 метричні тонни – Банку Маврикія та 10 метричних тонн - Центральному банку
Шрі-Ланки9
.
У лютому 2010 року МВФ оголосив про початок продажу золота на ринку. На той
час було продано 191,3 тонн золота. Щоб уникнути обвалу цін на ринку золота, продажі
були поетапними протягом декількох місяців. У грудні 2010 року МВФ завершив
програму продажу золота загальним обсягом 403,3 тонни золота (12,97 млн. унцій).
Загальний обсяг виручки склав 9,5 млрд. СПЗ (близько 14,4 млрд. доларів США), з яких
6,85 млрд. СПЗ становив прибуток від зміни балансової вартості золота, а 4,4 млрд. СПЗ
– створення фонду, передбаченого новою моделлю доходів.
У лютому 2012 року Виконавча рада МВФ затвердила перший розподіл 700 млн.
СПЗ прибутку від продажу непередбачуваної суми золота (прибуток є результатом
високої ціни на золото, ніж передбачувана ціна, коли нова модель доходів була схвалена
Виконавчою радою), за умови гарантій, що принаймні 90 відсотків цієї суми буде
доступним для фонду Trust for Reduction and Growth Trust (PRGT). Цей розподіл
прибутку, який набрав чинності в жовтні 2012 року, був частиною пакету фінансування,
затвердженого Виконавчою радою МВФ з метою збільшення кредитного потенціалу
МВФ. На сьогодні учасники, частка яких складає 95 відсотків від розподіленої суми,
зобов'язалися передати ці акції до PRGT (або зробити еквівалентний бюджетний внесок)
та 87 відсотків розподілених сум були вже передані.
У вересні 2012 року Виконавча рада затвердила другий розподіл 1 750 млн. СПЗ із
прибутку від продажу непередбачуваного золота, з урахуванням тих самих гарантій, що і
перша. Цей розподіл набрав чинності в жовтні 2013 року. На сьогоднішній день члени,
чиї акції складають 95 відсотків від розподіленої суми, пообіцяли передати ці акції в
PRGT (або зробити еквівалентний бюджетний внесок) і 86,5 відсотків розподілених сум
були передані. Успішний розподіл прибутку від неочікуваного золота є ключовим
кроком до того, щоб забезпечити стабільність PRGT у середньостроковій і
довгостроковій перспективі та забезпечити щорічну кредитну спроможність в
середньому на суму близько 1 млрд. SDR на постійній основі.
9
Gold in the IMF. - September 21, 2016. - www.imf.org/en/About/Factsheets/Sheets/2016/08/01/14/42/Gold-in-
the-IMF

20. 20
Золотий запас Резервного банку ПАР
Південноафриканський резервний банк (SARB) має 125,2 тонн золота у своїх
офіційних резервах (трохи більше 4 мільйонів тройських унцій). Банк стверджує, що
«дуже велика частина цих золотих запасів зберігається у сховищах державних установ».
За період між 1925 та 1997 роками SARB викупляв практично всесь щомісячний
обсяг видобутого золота південноафриканського виробництва протягом одного місяця
виробництва, а потім продавав це золото, як вважав за потрібне, іншим покупцям. Це
пояснює, чому SARB часто виступав продавцем великої кількості золота на
Лондонському ринку золота (наприклад, у 1960-х роках) та Цюріхському ринку (у 1970-
х), а також продавцем золота для таких установ, як Міжнародний валютний фонд (
МВФ) наприкінці 1960-х років. У 1997 році південноафриканські компанії з видобутку
золота успішно домовилися з Міністерством фінансів ПАР про можливість продавати
свою продукцію (золото) незалежно від SARB, за умови, що SARB надав необхідні
винятки з правил контролю. Однак, починаючи з 1997 року, SARB заявляє, що він «все
ще стежить за ринком золота, оскільки його оцінка щодо ринку золота все ще потрібна і
оцінюється»10
.
Сьогодні, як і багато інші центральні банки, SARB також іноді розміщує частину
своїх золотих запасів на депозитах із золотом на виплаті процентів "затвердженими
контрагентами", що, швидше за все, означає високо оцінені міжнародні комерційні
банки та Банк міжнародних розрахунків. SARB також на короткостроковій основі надає
золото місцевій ювелірній промисловості, використовуючи місцеві комерційні банки як
посередників.
Цікаво, що SARB запускає програму, згідно з якою пропонує придбати
південноафриканські ювелірні золоті монети. Ця програма є частиною Закону
Південноафриканського резервного банку 1989 року (Закон № 90 від 1989 року).
Громадськість може продати ці монети SARB у його відділеннях.
Золотий запас Швейцарії
Швейцарія утримує золоті резерви, посідаючи 8 місце у світі, на рівні 1040 тонн
золота11
Ці золоті резерви знаходяться у США, але залишила б 4 володарем золотого
запасу у світі. SNB демонстративно секретний щодо своїх операцій із золотом і
розкриває мінімум інформації для громадськості. До 2000 року Швейцарія мали 2590
тонн золота, однак за 2000-2005 роки та у 2007-2008 р. SNB продав усього 1,550 тонн
своїх золотих резервів 12
.
Ці програми продажі золота були завчасно заплановані ще у 1990-х роках SNB за
погодженням з урядом країни, незважаючи на те, що на той час центральний банк не мав
повноважень на продажу будь-якого золота. Проте через серію маневрів цю ідею
продавати золото в умовах сприятливої кон'юнктури зусиллями швейцарського
центрального банку та Міністерства фінансів вдалося переконати швейцарський уряд та
громадськість позбавити націю від цього багатства.
У 1997 році конституційна вимога що швейцарського франка має підтримувати на
40% золотом, була знижена до 25%. Згодом у 1997 році Експертна група, що складалася
з SNB, і співробітників Федеральної адміністрації Швейцарії рекомендували громадянам
Швейцарії підтримати рішення про продаж 1300 тонн золота, стверджуючи, що при
10
SARB, Management of Gold Reserves
https://www.resbank.co.za/Markets/ForeignReserves/ManagementOfGoldReserves/Pages/default.aspx
11
Official central bank gold reserves by country, World Gold Council http://www.gold.org/research/latest-world-
official-gold-reserves
12
Quarterly times series on World Official Gold Reserves since 2000, World Gold Council website
https://www.gold.org/research/quarterly-times-series-world-official-gold-reserves-2000

21. 21
зменшеному попиті на золото на 25% Швейцарія в кінцевому підсумку буде тримати
надлишки золота.
У квітні 2000 року для швейцарського електорату були запропоновані додаткові
конституційні поправки, які пропонували знизити 25% норми підтримки золотом валюти
та розірвати зв'язок між швейцарським франком та золотом. Після цього Швейцарський
національний банк продовжував продавати 1300 тонн золота між 2000 і 2005 роками, всі
продажі підпадали під дію першого та другого золотого договорів Центрального банку,
які координували продаж золота європейських центральних банків.
З травня по вересень 2000 року SNB продав 120 тонн золота. Протягом наступних
12 місяців з жовтня 2000 року по вересень 2001 року SNB продав ще 200 тонн. Перші
220 тонн цих продажів були здійснені Банком міжнародних розрахунків від імені SNB.
Потім SNB безпосередньо продав у жовтні 2001 року, всього 980 тонн протягом
чотирьох років до вересня 2005 року. Із загальної кількості 1300 тонн, що було продано в
період 2000-2005 рр., Банку Англії було продано 730 тонн золота 13
.
У період з 2007 по 2008 рр. SNB продав додатково 250 тонн золота, стверджуючи,
що це необхідно для збалансування структури резервів між іноземною валютою та
золотом. Сукупні продажі золота з 2000 по 2008 рік склали 1550 тонн, а зменшили
швейцарські золоті запаси з 2590 тонн до 1300 тонн. У річному звіті SNB за 2012 рік
повідомляється: «Управляючи своїм інвестиційним портфелем, SNB надає частину свого
золотого резерву першокласним вітчизняним та іноземним фінансовим установам. Він
отримує відсоткові доходи за розміщення золота. Золоті кредитні операції здійснюються
на забезпеченій основі. Ризик цін на золото залишається на SNB. Золоті позики
вносяться до балансу у статтю за вимогами від операцій з золотом та відображаються за
ринковою вартістю, включаючи нараховані відсотки. Результат оцінки та проценти
відображаються у вигляді чистого результату від золота»14
.
Золотовалютні резерви SNB складають дуже малий відсоток від його загальних
резервних активів . Це пояснюється тим, що SNB швидко нарощував свій баланс у
період між 2011 та 2015 роками за рахунок досягнення цілі монетарної політики з
підтримання цільового обмінного курсу між Швейцарським франком та євро 1,20, що
вимагало придбання величезної кількості іноземної валюти.
Золотий запас Австрії
Золото вважається ключовим резервним активом для центрального банку
Австрії (OeNB). Золото, що мають всі центральні банки єврозони, є частиною резервних
активів Євросистеми, що сприяє стабілізації євро. Поточні золотовалютні фонди OeNB
враховують частку OeNB у капіталі ЄЦБ. З точки зору грошово-кредитної політики,
обсяг золота, що знаходиться у OeNB, вважається відповідним розміру як загальних
резервних активів, так і австрійської економіки. На даний час Oesterreichische
Nationalbank має близько 280 тонн золота, що становить приблизно 9 млрд. Євро, трохи
менше 50% валютних резервів. Як і багато інших центральних банків у всьому світі, до
2007 року банк продавав частину золота на ринку. Це припадало в основному на період,
коли Австрія готувалася до валютного союзу і входила до нього. Центральний банк
реструктуризував золоті запаси, починаючи з 2007 року підтримуючи золото на досить
стабільному рівні - 280 тонн15
.
13
SNB sales of gold– lessons and experiences” Speech by Philipp Hildebrand, Member of SNB Governing Board,
5 May 2005 http://www.bis.org/review/r050509b.pdf
14
SNB Annual Report 2012
http://www.snb.ch/en/mmr/reference/annrep_2012_komplett/source/annrep_2012_komplett.en.pdf
15
Oesterreichische Nationalbank Perspective. Franz Partsch Director Treasury, Oesterreichische Nationalbank. -
LBMA / LPPM 2015 Conference, Vienna, 18-20 October 2015

22. 22
У минулому центральний банк налаштовував свою стратегію щодо золота на
мінливі ринкові умови. Проте наприкінці 2014 року було проведено перегляд стратегії:
до цього часу була в основному заснована на фокусі на золотому кредитуванні, в
основному, щоб покрити витрати на депонування золота за кордоном. Також, протягом
цього періоду ринкові умови були дуже сприятливими для кредитування золота на
ринку. У період з 2000 по 2006 року банк спрямував на ринок досить великі обсяги
золота, і в цей період було укладено багато середньострокових та довгострокових
контрактів. Це дозволило заробити в період з 2000 по 2014 рік приблизно 20 мільйонів
євро на рік на відсоткових доходах.
Оскільки ринкові умови для кредитування різко змінилися з моменту фінансової
кризи, ринок заставного кредитування значно скоротився, тому ця стара стратегія була
неможливою для майбутнього.
Крім того, останні роки зростав інтерес громадськості в Австрії до управління
запасами золота. Центральний банк отримав запити від різних політичних партій у
австрійському парламенті щодо управління запасами золота, тому політики та
громадськість були дуже чутливими до цієї теми.
На початку 2014 року був проведений незалежний аудит практики управління
золотом центрального банку. Аудитори розглянули питання управління золотими
запасами, надали рекомендації щодо системи управління ризиками: банк повинен
дотримуватися дуже жорсткої процедури управління ризиками та бути дуже обережними
щодо прийняття різних ризиків для запасу золота, також була надана рекомендація щодо
зниження концентрації золотих запасів за кордоном.
Центральний банк намагається управляти золотом у трикутнику ліквідності,
безпеки та прибутковості. Для золота ліквідність є найважливішим елементом
управління, особливо в умовах кризи та ринкового стресу. Це золото демонструвало
функції ліквідності, коли ринок золота був більш ліквідним, ніж багато інших
фінансових ринків. Те, що робить золото також дуже цікавим як резервний актив - а це
також пов'язано з ліквідністю, - це низька кореляція з іншими традиційними резервними
активами, тому це дозволяє розглядати його як хороший спосіб диверсифікації у
портфелі валютних резервів.
Коли мова йде про безпеку, то в основному робота центрального банку
зосереджена на фізичній безпеці золота: чи залишається золото в резервах і чи воно все
ще є доступним? Центральний банк концентрується на двох аспектах. По-перше, міцна
правова база - коли розміщується золото або здійснюються будь-які золоті операції, це
має робитися в здоровому законодавчому середовищі, і суверенний імунітет особливо
відіграє тут дуже важливу роль. По-друге, важливим аспектом є загальна структура
управління ризиками, вибір контрагентів, з якими банк співпрацює.
З точки зору рентабельності, звичайно, центральний банк турбує більша
економічна ефективність зберігання золота, що викликає серйозне занепокоєння, і будь-
який прибуток підпорядкований цим іншим елементам системи.
Золотий запас Нідерландів
Голландські офіційні запаси золота 19,7 млн. тройських унцій (612,5 тонн)
утримуються центральним банком Нідерландів (DNB) як резервний актив. Цей актив
оцінюється за ринковою вартістю у євро на кінець фінансового року.
Центральний банк Нідерландів закриває інформацію про інвентаризацію або
список запасів золота. Ця секретність навколо стандартів вагових розсилок видавничої
справи є також загальною для інших центральних банків Європи. DNB пояснює це тим,