Сутністьзаробітноїплатитаїївиди
Підготувала
Студентка групи БС-21-3
Козинець Каріна
Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у
грошовому виразі, яку за трудовим договором
роботодавець виплачує працівникові за виконану ним
роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов
виконуваної роботи, професійно - ділових якостей
працівника, результатів його праці та господарської
діяльності підприємства.
Функції заробітної плати такі:
- відтворювальна функція полягає в тому, що вона є джерелом
відтворення робочої сили і засобом залучення людей до праці;
- регулююча функція проявляється в тому, що заробітна платає
мобілізуючимзасобом розподілу і перерозподілу працездатних
кадрів по регіонах країни,галузях економіки з урахуванням
ринкової кон'юнктури;
- стимулююча функція відіграє вирішальну роль при
встановленні залежності рівня заробітної плати від кількості,
якості і результатів праці;
- соціальна функція заробітної плати відтворює її призначення
щодо забезпечення соціальної справедливості, соціальних пільг
та гарантій, а також належної винагороди за виконувану працю.
В економічній теорії розрізняють такі види заробітної плати:
- номінальну;
- реальну.
Номінальна заробітна плата – це сума грошових коштів (грошових
одиниць), яку отримують працівники за виконання визначеного обсягу робіт
відповідно до кількості та якості витраченої ними праці, а також підсумкових
результатів праці.
Через те, що в ринкових умовах господарювання в різних регіонах країни
можуть бути встановлені різні ціни на товари, на однакову заробітну плату
працівників, які виконують однотипну роботу, можна придбати різну кількість
товарів. Відтак, більш точною характеристикою доходів працівників є
реальна заробітна плата. Вона відображає сукупність матеріальних благ і
послуг, які може придбати працівник на номінальну заробітну плату. Розмір
реальної заробітної плати залежить від величини номінальної заробітної плати
і рівня цін на предмети споживання і послуги.
Методи регулювання заробітної плати
 Метод
державного
регулювання
 Мінімальна
заробітна плата
 Міжгалузеве
співвідношення в
оплаті праці
 Розмір зарплати в
державних
установах
 Метод державного
регулювання
 Мінімальна
заробітна плата
 Міжгалузеве
співвідношення в
оплаті праці
 Розмір зарплати в
державних
установах
Як визначено ст.2 Закону України «Про оплату праці»,
заробітна плата за своєю структурою складається з
основної (постійної) і додаткової (змінної) частин, а
також інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану
роботу відповідно до визначених норм праці (норми часу,
норми виробітку, норми обслуговування, посадових
обов'язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних
ставок і відрядних розцінок для робітників та посадових
окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю
понад установлені норми за трудові успіхи та
винахідливість, а також за особливі умови праці. Вона
включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні
виплати, передбачені чинним законодавством; премії,
пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати –
виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік,
премії за спеціальними системами і положеннями,
компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які
не передбачені актами чинного законодавства або які
здійснюються понад встановлені зазначеними актами
норми.
Мінімальна заробітна плата – це
встановлений законом мінімальний розмір
оплати праці за виконану працівником
місячну (годинну) норму праці
У 2023 році мінімальна зарплата
залишатиметься на рівні 6700 грн (у
місячному розмірі) і
40,46 грн (у погодинному розмірі).
Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму
для працездатних осіб. (прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році - 2684 грн)
Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням
Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з
урахуванням вироблених шляхом переговорів пропозицій спільного представницького органу
об’єднань профспілок і спільного представницького органу об’єднань організацій роботодавців на
національному рівні.
З метою стимулювання підвищення професійної
майстерності працівників і посилення їх
матеріальної
зацікавленості та відповідальності за результати
виробничої діяльності керівництву підприємств,
організацій та установ надається право за
узгодженням з профспілками (в разі їх відсутності —
самостійно)
вводити диференційовані надбавки до тарифних
ставок.
Надбавки встановлюються робітникам, які
виконують
виробничі завдання стабільно і з високою якістю,
освоїли суміжні професії, і виплачуються за рахунок
економії фонду заробітної плати. У випадку
зниження якості робіт та наявності браку надбавки
не виплачуються.
Величина надбавок за
кваліфікаційну майстерність
залежить від
розряду робітника:
І, II розряд— 1%;
III — до 12%
IV — до 16%
V — до 20%
VI — до 24% від тарифної
ставки.
На окремих підприємствах залежно від конкретних виробничих і організаційно-технічних умов
розробляється щорічне преміальне положення, яке узгоджується з профспілковим комітетом і включається
до колективного договору. В умовах нестабільної роботи підприємств протягом року можуть змінюватися
деякі параметри преміальної системи, що має бути передбачено в колективному договорі за спільним
рішенням сторін, які його уклали.
Преміювання виконує функції забезпечення зацікавленості працівників у результатах праці.
Важливими елементами організації преміювання є:
- визначення умов і розмірів преміювання;
- обґрунтування джерел виплати премій;
- встановлення періодичності преміювання;
- визначення категорій персоналу, яким виплачують премії;
- розробка порядку виплати премій.
Розрізняють індивідуальне та колективне
преміювання робітників.
Індивідуальне преміювання застосовується тоді,
коли з огляду на специфіку виробництва слід
ураховувати індивідуальні результати праці,
незалежно від результатів праці інших робітників.
Умови такого преміювання встановлюються за
окремими професіями або видами робіт. Премію до
основної заробітної плати кожного робітника
залежно від індивідуальних результатів роботи.
Колективне преміювання застосовується за умов
колективної організації праці з тим, щоб
стимулювати робітників до досягнення найкращих
кінцевих результатів роботи бригади (дільниці,
цеху). Колективну премію нараховують до основної
заробітної плати бригади (дільниці, цеху) залежно
від виконання колективних показників діяльності і
розподіляють між працівниками залежно від
особистого внеску, відпрацьованого часу і
коефіцієнта трудової участі.
Дякую за увагу!

Сутність заробітної плати та її види відповідно до законодавства

  • 1.
  • 2.
    Заробітна плата –це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
  • 3.
    Функції заробітної платитакі: - відтворювальна функція полягає в тому, що вона є джерелом відтворення робочої сили і засобом залучення людей до праці; - регулююча функція проявляється в тому, що заробітна платає мобілізуючимзасобом розподілу і перерозподілу працездатних кадрів по регіонах країни,галузях економіки з урахуванням ринкової кон'юнктури; - стимулююча функція відіграє вирішальну роль при встановленні залежності рівня заробітної плати від кількості, якості і результатів праці; - соціальна функція заробітної плати відтворює її призначення щодо забезпечення соціальної справедливості, соціальних пільг та гарантій, а також належної винагороди за виконувану працю.
  • 4.
    В економічній теоріїрозрізняють такі види заробітної плати: - номінальну; - реальну. Номінальна заробітна плата – це сума грошових коштів (грошових одиниць), яку отримують працівники за виконання визначеного обсягу робіт відповідно до кількості та якості витраченої ними праці, а також підсумкових результатів праці. Через те, що в ринкових умовах господарювання в різних регіонах країни можуть бути встановлені різні ціни на товари, на однакову заробітну плату працівників, які виконують однотипну роботу, можна придбати різну кількість товарів. Відтак, більш точною характеристикою доходів працівників є реальна заробітна плата. Вона відображає сукупність матеріальних благ і послуг, які може придбати працівник на номінальну заробітну плату. Розмір реальної заробітної плати залежить від величини номінальної заробітної плати і рівня цін на предмети споживання і послуги.
  • 5.
    Методи регулювання заробітноїплати  Метод державного регулювання  Мінімальна заробітна плата  Міжгалузеве співвідношення в оплаті праці  Розмір зарплати в державних установах  Метод державного регулювання  Мінімальна заробітна плата  Міжгалузеве співвідношення в оплаті праці  Розмір зарплати в державних установах
  • 6.
    Як визначено ст.2Закону України «Про оплату праці», заробітна плата за своєю структурою складається з основної (постійної) і додаткової (змінної) частин, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до визначених норм праці (норми часу, норми виробітку, норми обслуговування, посадових обов'язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість, а також за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати – виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлені зазначеними актами норми.
  • 7.
    Мінімальна заробітна плата– це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці У 2023 році мінімальна зарплата залишатиметься на рівні 6700 грн (у місячному розмірі) і 40,46 грн (у погодинному розмірі).
  • 8.
    Мінімальна заробітна платавстановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році - 2684 грн) Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням вироблених шляхом переговорів пропозицій спільного представницького органу об’єднань профспілок і спільного представницького органу об’єднань організацій роботодавців на національному рівні.
  • 9.
    З метою стимулюванняпідвищення професійної майстерності працівників і посилення їх матеріальної зацікавленості та відповідальності за результати виробничої діяльності керівництву підприємств, організацій та установ надається право за узгодженням з профспілками (в разі їх відсутності — самостійно) вводити диференційовані надбавки до тарифних ставок. Надбавки встановлюються робітникам, які виконують виробничі завдання стабільно і з високою якістю, освоїли суміжні професії, і виплачуються за рахунок економії фонду заробітної плати. У випадку зниження якості робіт та наявності браку надбавки не виплачуються. Величина надбавок за кваліфікаційну майстерність залежить від розряду робітника: І, II розряд— 1%; III — до 12% IV — до 16% V — до 20% VI — до 24% від тарифної ставки.
  • 10.
    На окремих підприємствахзалежно від конкретних виробничих і організаційно-технічних умов розробляється щорічне преміальне положення, яке узгоджується з профспілковим комітетом і включається до колективного договору. В умовах нестабільної роботи підприємств протягом року можуть змінюватися деякі параметри преміальної системи, що має бути передбачено в колективному договорі за спільним рішенням сторін, які його уклали. Преміювання виконує функції забезпечення зацікавленості працівників у результатах праці. Важливими елементами організації преміювання є: - визначення умов і розмірів преміювання; - обґрунтування джерел виплати премій; - встановлення періодичності преміювання; - визначення категорій персоналу, яким виплачують премії; - розробка порядку виплати премій.
  • 11.
    Розрізняють індивідуальне таколективне преміювання робітників. Індивідуальне преміювання застосовується тоді, коли з огляду на специфіку виробництва слід ураховувати індивідуальні результати праці, незалежно від результатів праці інших робітників. Умови такого преміювання встановлюються за окремими професіями або видами робіт. Премію до основної заробітної плати кожного робітника залежно від індивідуальних результатів роботи. Колективне преміювання застосовується за умов колективної організації праці з тим, щоб стимулювати робітників до досягнення найкращих кінцевих результатів роботи бригади (дільниці, цеху). Колективну премію нараховують до основної заробітної плати бригади (дільниці, цеху) залежно від виконання колективних показників діяльності і розподіляють між працівниками залежно від особистого внеску, відпрацьованого часу і коефіцієнта трудової участі.
  • 12.