Кожна людина прагне залишити свій слід в історії. Звернувшись до архівних матеріалів Миргородського краєзнавчого музею здійснено відбір даних про жителів Миргородського краю, які емігрували за кордон під час різних хвиль міграцій.

2. український маляр і портретист (24.08.1757-
18.04.1825). Народився в Миргороді в сім’ї
козацького урядовця Луки Боровика. Достаток
родини був невеликий та іконописне ремесло,
яке було спадковим, швидко опанував юнак та
прославився серед місцевої заможної знаті
Миргорода як портретист та іконописець. З 16
грудня 1788 року за запрошенням цариці
Катерини ІІ переїздить до Петербургу, змінює
прізвище Боровик на більш милозвучне –
Боровиковський, стає академіком та радником
Петербурзької Академії мистецтва. Зі
збереженого листування митця із земляками
відомо, що до кінця своїх днів він залишався
типовим «полтавцем», дотримуючись на чужині
українських звичаїв і традицій.

3. Український поет, перекладач, професор
університетів у США та Канаді, член
літературного об'єднання ОУП «Слово».
Народився 16 лютого 1920 року в селі
Хомутець Миргородського району Полтавської
області. Після ІІ світової війни він перебував у
таборі для переміщених осіб у Аугсбургу,
пізніше, 1947 році видав у Мюнхені збірку
поезій «Золоті ворота». У 1950 році Олег
Йосипович переїхав до м. Філадельфії (США), у
1966р. – до Канади, де здобув ступінь доктора
філософії Пенсільванського університету,
професора славістики Альбертського
університету.

4. Обідний Михайло Юрійович — етнограф,
письменник, співзасновник Етнографічного
товариства Підкарпатської Русі, сотник армії УНР,
начальник Головного військово-історичного музею-
архіву при Генеральному штабі військ УНР у місті
Прага (Чехія).
Народився в місті Миргород. Згодом навчався в 2-
му Московському Кадетському корпусі та
Географічному інституту в Києві. До 1910 працював
учителем на Кубані. У 1918—19 роках віце-
директор Київського воєнно-історичного музею.
Очолював Військово-історичний відділ Головного
управління Генштабу УНР. Від листопада 1920 року
— на еміграції у Польщі та Чехословаччині.

5. Народився 16 лютого 1910 року у
Миргороді на Полтавщині. Освіту
здобув у м. Харкові. Закінчив
педагогічні курси, потім філологічний
факультет Харківського університету,
вчителював, почав друкуватися у газеті
«Нова Україна». Емігрував, перебував у
Німеччині, потім у США. Ступінь
магістра отримав у Сиракузькому
університеті.

6. Український громадсько-культурний діяч,
літератор, актор, художник. Псевдоніми —
І.М. Мелетич, Ф. Лубенський, Федорко .
Народився у Миргороді, родина була
вислана до Казахстану, після ІІ світової
війни мешкав у Австралії у м. Канберрі. Там
заснував «Товариство українських
театралів», власне видавництво «Дніпро»,
«Промінь».

7. Американський миргородчанин (1922р.н.) -
перший в США власник приватної телевізійної
ретрансляційної корпорації «Гордий орел», яка
започаткувала якісний прийом телепередач не
лише в місті Стейт-Коледж, але й на значній
території Пенсильванії.
Як патріот Америки й України бізнесмен О.
Воскобійник надав фінансову підтримку
розвитку україністиці Гарвардського
університеті, спонсорує Пенсильванський
університет. Виділяє півтора мільйона
американських доларів на навчання в США
українських студентів.
В США та Канаді існує почесна відзнака, символ
суспільного визнання — звання Будівничий
США чи Канади. Олексій Воскобійник належить
до цієї шанованої когорти. Уряд штату
Пенсильванія нагородив почесним дипломом
«Найкращий універсальний будівничий», а
журнал «Волл-стріт» 1998 року визначив
«Найкращим бізнесменом року в США».

8. Кодак Юрій Степанович
(справжнє прізвище
Панасенко) 1916- 1991р.р.
— архітектор, скульптор,
іконописець. Син
С.Васильченка. Закінчив
Київський Художній
Інститут. Під час Другої
світової війни перебував у
полоні в Німеччині. З 1948
року мешкає в Канаді.
Головний архітектор
Оттави.