МЕТА:-активізація знань зтеоретичних основ
питання;
- активізація діяльності педагогів у вико-
ристанні інноваційних систем контролю
та оцінки якості знань;
- визначення способів розв'язання проблем
педагогічної практики;
- корегування завдань педагогічної діяль-
ності з метою підвищення професійно-
го рівня.
• виявлення рівняправильності, об’єму,
глибини та дійсності засвоєних учнями
знань,
• отримання інформації про характер
пізнавальної діяльності, про рівень
самостійності та активності учнів в
навчальному процесі,
• встановлення ефективності методів,
форм та способів їх навчання.
ЗАВДАННЯ КОНТРОЛЮ:
«Есе»,
ПР контроль
Роскокоха Т.В.
Навчальне
Портфоліо
КричевськаВ.А.
Рейтингова
система
Манжула Т.Л.
Тестування
Філатова К.М.
Системи
та
методи
«Прес»,
« Дискусія»
Ілларіонов М.Ю.
Учительський
блог
Мохова О.П.
Електронні
ресурси
“Plikers”
“Kahoot”
Коломаров В.І.
ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ
КОНТРОЛЮ ТА ОЦІНКИ
ЯКОСТІ ЗНАНЬ
11.
Попова О.Д.,
вчитель 2Вкласу
«ОСОБЛИВОСТІ КОНТРОЛЮ
ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ ЗНАНЬ
УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ»
РОБОТА В ГРУПАХ
Група1.
Шляхи подолання форма-
лізму в оцінці результатів
НПД учнів
Правила оцінювання
знань учнівОсновні суб’єктивні
помилки оцінювання
Група 3.
Вплив оцінки на формування
самооцінки учнів.
Група 2.
Група 4.
14.
Шляхи подолання формалізму
воцінці результатів НПД учнів:
- виставляти оцінки необхідно за наявний
рівень знань, навичок і вмінь;
- на оцінки не мають впливати «побічні»
фактори;
- не виставляти оцінки за інерцією, за колишні
успіхи;
- подолати хаотичність в оцінюванні заради
оцінок і «плану»;
- не допускати не вмотивованості оцінок;
-не орієнтуватися на середній бал
15.
Основні суб'єктивні помилки
оцінюванняучнів:
- великодушність, поблажливість;
- навмисне заниження;
- упередженість;
- процентоманія;
- центрова тенденція (не ставити «незадовільно» та
«відмінно»;
- близькість до тієї оцінки, що була виставлена
іншими викладачами;
- Перенесення оцінки за поведінку на оцінку за
навчальний предмет.
- схильність вчителя до різного роду впливів;
- незнання можливостей усіх методів контролю і
способів вимірювання виявлених знань;
- застосування як критерію дійсного рівня знань учнів
даного класу, а не вимог навчальної програми;
- відсутність систематичного контролю знань у
процесі навчання, настрій учителя.
16.
Вплив оцінки наформування
самооцінки учнів
-Здатність учня до самоаналізу і самооцінки власної
діяльності;
-особистісний підхід у справі оптимізації самооцінки
підлітків;
-складається певне ставлення до себе: зміцнюється
або втрачається віра в свої інтелектуальні
можливості;
-успіхи в навчанні, сприяють формуванню адекватної
самооцінки;
- учень стає більш активним і впевненим у своїх цілях;
-інноваційні методи навчання – результати контролю
більш об'єктивні;
-успіх підвищує самооцінку
17.
Правила оцінювання:
1. Оцінкудаємо спочатку у формі розгорнутого
судження, а потім називаємо її.
2. Оцінюємо не дитину, а її діяльність.
3. Учня порівнюємо тільки з ним самим. Оцінка
невдалої відповіді у порівнянні з минулими
досягненнями не в змозі підірвати віру учня у
свої можливості і має стимулюючий
характер.
4. Оцінюємо результати навчальної діяльності
учнів на основі індивідуального та диферен-
ційованого підходів.
18.
Правила оцінювання:
5. Створюючиситуацію успіху для конкретного
учня, необхідно враховувати його інтереси,
захоплення, здібності: у кожній дитині є
задатки, які можуть розвинутись у
здібності.
6. Оцінка – це згода, що не ефективна для
сильних, обдарованих у навчанні учнів, і дуже
ефективна для слабких.
7. Не допускати відсутності оцінки з боку
вчителя.
8. До особистості дитини ставитись як до
самос-тійної цінності, незалежно від
позитивних чи негативних виявів.
Невдячна то праця– міряти всіх
однією міркою.
Та й завдання освіти інші: не
виміряти рівень знань чи якість
особистості, а навчити її
адаптуватися в суспільстві,
іншими словами – сформувати
відповідну самооцінку учнів.