Ада Миколаївна Роговцева – для багатьох поколінь глядачів стала символом гармонійного поєднання краси, жіночності й стійкості, втіленням великої гідності актриси. Жіночні образи, створені нею на театральній сцені та в кінострічках, увійшли до золотого фонду українського кінематографа і театрального мистецтва, піднісши їх до світового рівня.

1. 1
Управління культури
Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система
Бібліотека № 156
(До 80-річчя від дня народження А. Роговцевої)
Бібліографічна пам’ятка
м. Київ - 2017

2. 2
Там море щастя й море сліз, я звідала це, я - актриса :
бібліографічна пам’ятка до 80-річчя від дня народження Ади
Роговцевої / уклад. З. О. Гранкіна ; комп’ютерний набір
І. О. Мініна; бібліотека № 156 ЦБС Дарницького району. – Київ,
2017. – 11 с.
Гордість України – заслужена артистка УРСР,
народна артистка України, народна артистка СРСР,
лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка, професор
Київського національного університету театру, кіно і
телебачення імені І. К. Карпенка-Карого – Ада
Миколаївна Роговцева – для багатьох поколінь глядачів
стала символом гармонійного поєднання краси,
жіночності й стійкості, втіленням великої гідності
актриси. Жіночні образи, створені нею на театральній
сцені та в кінострічках, увійшли до золотого фонду
українського кінематографа і театрального мистецтва,
піднісши їх до світового рівня.
Бібліографічна пам’ятка, присвячена 80-річчю від
дня народження А. М. Роговцевої, стане у нагоді всім,
кого цікавить життя та творчість актриси.
Укладач: Гранкіна З .О.
Комп’ютерний набір: Мініна І. О.

3. 3
«Там і натхнення і образи, і квіти, й
оплески, і сум. Там все окремо і
одразу визнання натовпу і глум…
Стоїть окремо світ куліс, світ сцени –
зоряна завіса! Там небо щастя й море
сліз, я звідала це, я – актриса».
А. Роговцева
Народилась майбутня актриса в м. Глухові, на
Сумщині. Там минули дитячі роки Ади, а до школи
дівчинка пішла вже в Києві. У шкільні роки брала
активну участь у самодіяльності співала, танцювала,
читала вірші.
Ада мріяла про журналістику, однак, за порадою
подруги, вирішила спробувати вступити до Київського
театрального інституту ім. І. К. Карпенка-Карого. Цей
крок виявився вдалим і на все життя визначив її долю.
Уже на першому курсі вона знялася у фільмах «Кривавий
світанок, «Коли співають солов’ї». Згодом були ролі у
таких стрічках: «Павло Корчагін», «Шельменко-
Денщик», Коли починається юність», «Лісова пісня» та
інших. Про цей чудовий період, сповнений мрій, про
великий екран та надзвичайні ролі, А. Роговцева
згадувала: «У вересні 1955 року я прийшла на кіностудію
ім. О. Довженка, почула команду: «Мотор», почала
зніматися. Поруч зі мною були такі майстри як
Крушельницький, Мілютенко, Гриценко, Вертинський.

4. 4
Здавалося, що я в Казковій країні. Саме з того моменту я
полюбила кіно, хоча найбільша моя любов театр».
Навчаючись на четвертому курсі (1958 рік),
Роговцева прийшла працювати в трупу Київського
російського драматичного театру ім. Лесі Українки. Уже
в дебютному спектаклі « ність Полі Вихрової»
виявились особливості таланту юної актриси
натхненність, емоційність, оптимізм. Партнерами
актриси на той час були видатні постаті: . Лавров,
М. Білоусов, О. Борисов.
Театр дав змогу Аді Миколаївні прожити безліч
прекрасних життів та піднятися до висот, де панує поезія.
Це такі незабутні ролі, як Машенька ( «Машенька»
О. Афіногенова, 1959 рік), Віра («Останні» М. Горького,
1960 рік), Наташа («На дні» М. Горького, 1963 рік),
Варюха («Піднята цілина» М. Шолохова, 1966 рік),
Долорес (Камінний господар» Лесі Українки, 1971 рік) та
багато інших.
Унікальна здатність розкривати найглибші куточки
людської душі, відтворювати її найскладніші порухи
допомогли актрисі зіграти всі жіночі ролі у виставі «Пер
Гюнт» Озе, Сольвейг, жінку в зеленому, Інгрід, лікаря в
божевільні. Ада Миколаївна з однаковою достовірністю
грала дві іпостасі жіночого характеру, і щоразу, коли
актриса виходила на сцену, її було важко впізнати. Такою
є природа творчості, такою є душа актриси. Вона грає
«образ з середини» та виплескує на світ свою реалізовану

5. 5
індивідуальність, яка щоразу наново втілюється на наших
очах на сцені та в житті. Змінюються вбрання та стан
душі, епохи й імена, але все це – вона і те, що в неї є. Це
магія надзвичайної енергетики Роговцевої, сценічної та
людської привабливості.
Гелену у «Варшавській
мелодії» Роговцева зіграла 670
разів. Цю роль вона з часом назвала
«роллю усього життя». Заради ролі
Гелени Роговцева навчилась
професійно співати (її героїня була
студенткою консерваторії).
Одну з кращих своїх ролей Ліку Мізінову Ада
Миколаївна зіграла на сцені театру у п’єсі Л. Малюгіна
«Насмішкувате моє щастя».
У просторі таланту А. Роговцевої співіснують дуже
різні образи. Так, роль матінки Кураж протест проти
понівеченого і потоптаного війною материнства
приваблює відстороненістю і виразною яскравістю гри,
властивій театру Бертольда Брехта. У цей образ
Роговцева також привнесла особисті переживання біль
за дітей, які стоять на захисті рідної землі, прагнення
миру.
Майже 35 років життя Ади Роговцевої минули в
театрі російської драми ім. Лесі Українки. В особі
художнього керівника Едуарда Митницького Ада
Миколаївна знайшла унікального, прекрасного режисера,

6. 6
близького їй за «тишею і зосередженістю внутрішньо
людською». Творчий союз двох видатних митців
продовжився навіть після того, як обом довелося піти з
улюбленого театру. Однак напружений творчий пошук
тривав і поза межами театру російської драми.
У Театрі на Подолі було засновано «Антрепризу Ади
Роговцевої», де вона постала у ролі Естер у «Священних
чудовиськах» Ж. Кокто. Також грала у спектаклі Р.
Віктюка «Бульвар Сан-Сет», у проекті А. Жолдака «Не
боюся сірого вовка» (за п’єсою Е. Олбі «Хто боїться
Вірджинії Вульф»), у Молодіжному театрі та ін.
Неймовірною енергетикою гри Ада Миколаївна
захоплює всю глядацьку
залу. Цей надзвичайний
талант, некриклива
людська і громадська
гідність дозволили їй
бути в сузір’ї перших
акторів як театральної
сцени, так і кіноекранів
колишнього Радянського Союзу. Висока громадянська
нота поряд з коханням стали домінантою в кінострічці
«Салют, Маріє!», за роль у якій актриса отримала першу
премію на VII Міжнародному фестивалі в Москві. ЇЇ ім’я
швидко стало популярним.
Надзвичайно вдалою та виразною постала Ада
Миколаївна в ролі Анни в кінофільмі за романом

7. 7
А. Іванова «Вічний поклик» (1976-1983 роки). За словами
актриси, у цю роль вона вкладала біль за нещасливу долю
героїні. Працюючи над роллю, актриса ніби занурюється
у внутрішній світ своєї героїні, прагне жити її роздумами
і почуттями. А потім, втілюючи їх на екрані, створює
своєрідні ролі сповіді.
У нелегкий період життя, коли в театрі не було
цікавих ролей, Ада Роговцева створювала концертні
програми, знімалась на телебаченні, працювала на радіо у
«Театрі перед мікрофоном».
Ада Миколаївна в повній мірі здобула визнання і
славу. У 23 роки стала заслуженою артисткою УРСР, у 30
років народною артисткою УРСР, а в 40 років
народною артисткою СРСР.
Державну премію України імені Тараса Шевченка
Ада Миколаївна отримала в 1982 році за виконання
ролей Раневської ( «Вишневий сад» А. Чехова), Лесі
Українки («Сподіватися» . Щербака), Надії («Хазяйка»
М. Гораєвої).
У 2007 році президент України Віктор щенко
присвоїв актрисі звання Героя України.
Життя і творчість Ади Роговцевої це приклад
людини, яка своїм талантом, терплячістю, мудрістю,
оптимізмом здатна прикрасити будь-який час своєю грою
та навіть лише присутністю у фільмі, Ада Миколаївна
ніби освітлює його з середини, надає кожній ролі
неповторного, нового звучання.

8. 8
Вона й досі одна з найзатребуваніших актрис: бере
участь у фестивалях, грає в антрепризах, активно
знімається в кіно.
Нещодавно в прокат
вийшов фільм-альманах
«Закохані у Київ» (2012 рік),
де Ада Роговцева зіграла в
одній з короткометражок. За
найкращу жіночу роль у новелі
«Собачий вальс» Аду
Роговцеву нагороджено на IX
Міжнародному фестивалі
православного кіно «Покров».
У Київському академічному театрі драми і комедії на
Лівому березі Дніпра А. Роговцева грає у спектаклях
«Рожевий міст» та «Вася має подзвонити», що стали
успішними режисерськими роботами Катерини
Степанкової.
Ада Миколаївна все більше часу проводить у
роздумах, бо, на її думку, вік вимагає від людей мудрості
й примирення. Во істину, фанатичне плекання любові до
людей, до всього, що її оточує, актриса пронесла крізь усе
життя.
Вона пізнала справжнє щастя, вона торкалася небес,
а тому й досі випромінює любов до світу, переливаючи ці
почуття у поетичні рядки. У поезії знайшло вияв і
безмежне почуття кохання до чоловіка Костя

9. 9
Петровича Степанкова, з яким прожила майже піввіку,
пройшовши крізь здобутки та втрати, творчі перемоги та
напружені пошуки:
Я чекала твого зізнання,
Слів твоїх про кохання чекала!
І здавалося, наше єднання 
Тільки щастя …
Та я не знала,
Що існують у світі речі,
Ще сильніші за нашу любов 
Тягарем лягають на плечі,
Аж холоне у жилах кров.
Окремі епізоди з подружнього
життя Роговцевої та
Степанкова знайшли
відображення в книзі «Мій
Костя», написаній після смерті
чоловіка. Йому вона безмежно
вдячна за головну роль у
своєму житті. Після відходу
Костя Петровича Ада
Миколаївна особливо гостро відчуває свій вік. Однак
вона переконана, що «старість руйнує тіло, але укріплює
дух, тож, з оптимізмом дивиться в майбутнє, цитуючи
улюблену поетесу Лесю Українку: «Життя ламало

10. 10
навколо неї все, але не характер, який сформувався дуже
рано і не змінювався.»
Бібліографія
1. Ада Роговцева [про неї] // Голосейко Л. Історія
українського кінематографа / Л. Голосейко. 
Київ : Kino-Коло, 2005.  С. 153, 177, 276, 299, 351,
366.
2. Роговцева Ада Миколаївна // Мистецтво України :
біографічний довідник.  Київ : Українська
енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. – С. 509.
3. Грін, М. С. Роговцева Ада Миколаївна / М. С.
Грін // УРЕ. ‒ Вид. 2-е. ‒ Київ, 1983.  Т.9. ‒ С.
417-418.
4. Роговцева Ада Никалаевна // 100 знаменитых
женщин Украины.  Харьков : Фолио, 2006. 
С. 376-381.
5. Роговцева Ада Миколаївна // Капельгородська Н.
Кіномистецтво України в біографіях :
кінодовідник / Н. Капельгородська ; рецензенти:
В. М. Кузнецов, О. У. Литвинова. Київ : АВДІ,
2004.  С. 501-502.
6. рченко, В. Мій Костя [книжка про життя і
творчість актора Костянтина Степанкова, написано
його дружиною А. Роговцевою] / Віталій
рченко // Кіно. Театр.  2006.  № 4.  С.59-60.

11. 11
7. Архангельская, Н. В. Ада Роговцева /
Н. В. Архангельская.  Москва : ВТПО
«Киноцентр», 1989.  48 с.
8. Боровик, Д. Исповедь актрисы [Ада Роговцева] /
Д. Боровик // 7 я.  2017.  11-17 липня (№ 28). 
С. 7.
9. Власюк, Т. З Адою Роговцевою (порадницька
гостина) / Т. Власюк // Порадниця.  2015. 
2 липня (№ 27).  С.1-4.
10. Власюк, Т. З Катериною Степанковою [Ада
Роговцева] / Т. Власюк // Порадниця.  2017. 
5 січня (№ 1).  С. 1-4.
11. Пилипенко Г. Актриса Ада Роговцева: «Я така собі
жінка  чоловік, бо з дитинства на моїх плечах було
стільки відповідальності!» / Г. Пилипенко //
Урядовий кур’єр.  2017.  11 березня (№ 47). 
С. 7.