Бібліографічний нарис «Я обтесую слово, мов камінь тверде…» присвячено українському поету, перекладачу, Лауреату премії ім. Т. Г. Шевченка Володимиру Омеляновичу Забаштанському.
Володимир Омелянович Забаштанський – український поет, перекладач, громадський діяч – народився 5 жовтня 1940 р. в смт Браїлів Жмеринського району.
Перша збірка віршів «Наказ каменярів» з’явилася друком 1967 року. Перекладав з російської, білоруської, туркменської, осетинської та інших мов. За життя вийшло 12 основних збірок поета та безліч публікацій у пресі.
Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1986), Міжнародної премії фундації Антоновичів (США, 1997), літературних премій імені В. Булаєнка (1998) та В. Свідзинського (2001, посмертно). Поет Володимир Забаштанський нагороджений орденом «Знак Пошани» (1982), Почесною Грамотою Верховної Ради України (1991), орденом «За мужність» (1997). Член Національної спілки письменників України (1967).
Відомий земляк відійшов у вічність 2 грудня 2001 року. У Браїлові, на приміщенні школи, де він навчався, встановлено меморіальну дошку. 19 жовтня 2008 р. там відкрито Літературно-меморіальний музей В. О. Забаштанського. Звідси стартувало щорічне поетичне свято «Браїлівська осінь Володимира Забаштанського», яке традиційно збирає сотні прихильників і шанувальників творчості народного поета-кобзаря. У 2017 р. біля місцевої школи в Браїлові встановили пам’ятник земляку.
Володимир Омелянович Забаштанський – український поет, перекладач, громадський діяч – народився 5 жовтня 1940 р. в смт Браїлів Жмеринського району.
Перша збірка віршів «Наказ каменярів» з’явилася друком 1967 року. Перекладав з російської, білоруської, туркменської, осетинської та інших мов. За життя вийшло 12 основних збірок поета та безліч публікацій у пресі.
Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1986), Міжнародної премії фундації Антоновичів (США, 1997), літературних премій імені В. Булаєнка (1998) та В. Свідзинського (2001, посмертно). Поет Володимир Забаштанський нагороджений орденом «Знак Пошани» (1982), Почесною Грамотою Верховної Ради України (1991), орденом «За мужність» (1997). Член Національної спілки письменників України (1967).
Відомий земляк відійшов у вічність 2 грудня 2001 року. У Браїлові, на приміщенні школи, де він навчався, встановлено меморіальну дошку. 19 жовтня 2008 р. там відкрито Літературно-меморіальний музей В. О. Забаштанського. Звідси стартувало щорічне поетичне свято «Браїлівська осінь Володимира Забаштанського», яке традиційно збирає сотні прихильників і шанувальників творчості народного поета-кобзаря. У 2017 р. біля місцевої школи в Браїлові встановили пам’ятник земляку.
Лицар нескореного покоління: Василь Симоненко (вебліографічний огляд)РОМЦ БКР
Вебліографічний огляд «Лицар нескореного покоління» створений з метою ознайомити за допомогою Інтернет-ресурсів якомога більшу аудиторію користувачів бібліотек з життєвим шляхом та творчістю справжнього патріота своєї землі, талановитого майстра слова, натхненного поета Василя Андрійовича Симоненка.
Євген Дудар. "Сміх заради життя, а не життя заради сміху"Savua
Виставка присвячена творчості Євгена Дударя - письменника-сатирика, лауреата багатьох літературних премій, заслуженого діяча мистецтв України, кавалера ордена Ярослава Мудрого V ступеня.
Дмитро Білоус – унікальне й цікаве явище в українській літературі.
Це – непересічний поет, сатирик-гуморист, блискучий перекладач, публіцист, науковець і педагог. Його творчість, різноманітна і багатогранна, здобула широке визнання не лише в Україні, а й за її межами.
Велику, благородну й конче потрібну справу робив письменник: вчив любити рідний край, знати, відчувати багатство і красу нашого «дива калинового» – рідної мови і чари прадавніх свят.
Поет звертався насамперед до дітей, бо був певен, коли молоді говоритимуть рідною мовою, пишатимуться нею – тоді й постане по-справжньому Україна!
Колектив Тернопільської ОУНБ вітає Василя Івановича з ювілеєм і бажає довгих років життя, повних міцного здоров’я, сімейного щастя та особистих гараздів, успішного здійснення всіх планів і задумів!
З нагоди 80-річчя від дня народження письменника у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської ОУНБ розгорнуто книжкову виставку «Василю Фольварочному — 80!». Виставки знайомлять із творчим доробком Василя Фольварочного та літературою про його життя й діяльність.
Бібліографічний огляд літератури присвячений українським книгам-ювілярам 2015 року.
Дане видання розраховане на бібліотечних працівників, вчителів, учнівську та студентську молодь та на широке коло читачів.
Євген Гребінка : письменник та байкар українського колориту : інформаційно-...Дарницька Книгиня
Інформаційно-бібліографічний список літератури присвячений талановитому байкарю, автору задушевних ліричних поезій, численних оповідань і повістей, організатору літературних сил.
Бібліографічний нарис присвячений видатному письменнику української літератури, новелісту світової слави, творцю мужнього слова на захист і во славу свого народу Василю Стефанику до відзначення 150-річчя від дня його народження.
Лицар нескореного покоління: Василь Симоненко (вебліографічний огляд)РОМЦ БКР
Вебліографічний огляд «Лицар нескореного покоління» створений з метою ознайомити за допомогою Інтернет-ресурсів якомога більшу аудиторію користувачів бібліотек з життєвим шляхом та творчістю справжнього патріота своєї землі, талановитого майстра слова, натхненного поета Василя Андрійовича Симоненка.
Євген Дудар. "Сміх заради життя, а не життя заради сміху"Savua
Виставка присвячена творчості Євгена Дударя - письменника-сатирика, лауреата багатьох літературних премій, заслуженого діяча мистецтв України, кавалера ордена Ярослава Мудрого V ступеня.
Дмитро Білоус – унікальне й цікаве явище в українській літературі.
Це – непересічний поет, сатирик-гуморист, блискучий перекладач, публіцист, науковець і педагог. Його творчість, різноманітна і багатогранна, здобула широке визнання не лише в Україні, а й за її межами.
Велику, благородну й конче потрібну справу робив письменник: вчив любити рідний край, знати, відчувати багатство і красу нашого «дива калинового» – рідної мови і чари прадавніх свят.
Поет звертався насамперед до дітей, бо був певен, коли молоді говоритимуть рідною мовою, пишатимуться нею – тоді й постане по-справжньому Україна!
Колектив Тернопільської ОУНБ вітає Василя Івановича з ювілеєм і бажає довгих років життя, повних міцного здоров’я, сімейного щастя та особистих гараздів, успішного здійснення всіх планів і задумів!
З нагоди 80-річчя від дня народження письменника у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської ОУНБ розгорнуто книжкову виставку «Василю Фольварочному — 80!». Виставки знайомлять із творчим доробком Василя Фольварочного та літературою про його життя й діяльність.
Бібліографічний огляд літератури присвячений українським книгам-ювілярам 2015 року.
Дане видання розраховане на бібліотечних працівників, вчителів, учнівську та студентську молодь та на широке коло читачів.
Євген Гребінка : письменник та байкар українського колориту : інформаційно-...Дарницька Книгиня
Інформаційно-бібліографічний список літератури присвячений талановитому байкарю, автору задушевних ліричних поезій, численних оповідань і повістей, організатору літературних сил.
Бібліографічний нарис присвячений видатному письменнику української літератури, новелісту світової слави, творцю мужнього слова на захист і во славу свого народу Василю Стефанику до відзначення 150-річчя від дня його народження.
Віртуальна виставка тематичних серій поетичних листівок розповідає про листівки із віршами на різноманітні актуальні суспільні теми та події.
Серії поетичних листівок, що присвячені найрізноманітнішим подіям та ювілейним письменницьким фестинам народились з ентузіазму та творчого неспокою очільника Чернівецької обласної організації Національної спілки письменників України Василя Джурана.
Спільно зі своїми творчими побратимами – поетами Василем Васканом, Віталієм Демченком, Олександром Довбушем вони закумулювали своє творче натхнення та поетичний дар інших колег по перу як з Буковини так і з інших теренів України і створили оригінальний творчий продукт.
Мова йде про більш ніж три десятки буклетів, виданих «Видавничими домами «Родовід» та «Букрек». Це добірки – серії поетичних листівок, присвячених як поважним поетам-класикам, так і буковинським поетам-ювілярам, важливим суспільним, історичним подіям.
Поетичний світ Олександра Олеся : інформаційний список літератури .pdfДарницька Книгиня
Інформаційний список літератури «Поетичний світ Олександра Олеся» ознайомить вас із біографією та творчістю письменника, допоможе зрозуміти, як впливають казки автора на розвиток образного мислення дітей.
Віртуальна виставка тематичних серій поетичних листівок. Вип.2
Розповідає про листівки із віршами-присвятами сучасним письменникам Буковини та України.
«Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі, щоб з пожару ти встала, ...estet13
Андрій Малишко – поет-лірик від Бога. Його голос, то ніжний і схвильований, як перші слова кохання, то гнівний, сповнений пристрасті вибухової сили, не можна сплутати з чиїмось іншим. А ще – пісенністю своєї лірики, тим, що кожен її рядок бринить за камертоном української народної пісні.
Чернігівська обласна бібліотека для дітей запрошує переглянути віртуальну літературну сторінку про життя та творчість поета, критика та перекладача – Андрія Малишка.
Завітайте до Чернігівської обласної бібліотеки для дітей та почитайте неперевершені твори талановитого українського поета.
Вислови про Україну та її столицю Київ
Українські міста перебування зарубіжних письменників
Україна у долі О. де Бальзака, А.Міцкевича, Шолом-Алейхема, Р.Рільке, Г.Белля, М.Гоголя, О.Пушкіна
Завантажити http://svitliteraturu.ucoz.ua/board/pozaklasna_robota/zarubizhni_pismenniki_i_ukrajina/11-1-0-218
Віртуальна виставка тематичних серій поетичних листівок.
Серії поетичних листівок, що присвячені найрізноманітнішим подіям у житті країни та ювілейним письменницьким фестинам народились з ентузіазму та творчого неспокою очільника Чернівецької обласної організації Національної спілки письменників України Василя Джурана.
Спільно зі своїми творчими побратимами – поетами Василем Васканом, Віталієм Демченком, Олександром Довбушем вони закумулювали своє творче натхнення та поетичний дар інших колег по перу як з Буковини так і з інших теренів України і створили оригінальний творчий продукт.
Similar to «Я обтесую слово, мов камінь тверде…» (20)
Горить його свіча : цікаві та маловідомі сторінки життя Миколи Руденка до 10...library_darnitsa
Товариство «Знання» оголосило 2020-й – роком дисидента Миколи Руденка з нагоди 100-річчя видатного письменника, філософа, правозахисника, Героя України Миколи Руденка.
Мета видання – ознайомити читачів з життєвим та творчим шляхом письменника, його політичними та філософськими поглядами на життя як правозахисника та засновника Української Ґельсинської Групи.
Андрій Кокотюха – письменник, журналіст, кінодраматург, громадський активіст. Кілька років поспіль входить до двадцятки найтиражніших письменників України. Автор понад 60 книжок, серед яких як художня література, так і документальна, пізнавальна, біографічна, художньо-публіцистична та дитяча.
Варто знати! Права і свободи людини в документах library_darnitsa
Права та свободи людини у міжнародному публічному праві розглядаються через ряд документів (декларації, акти, договори), які містять у собі норми, що стосуються цих питань.
Мільярдер і філантроп, благодійник і фінансовий спекулянт, рятувальник бібліотек і «товстих журналів» творець «кольорових революцій», затятий прихильник Демократичної партії США, «небажаний» в Росії Джордж Сорос святкує своє 90-річчя.
Мереживна краса садів і парків світу : по сторінках журналів «Квіти України»library_darnitsa
Інформаційний список літератури вміщує статті з періодичних видань про сади і парки світу. Природа – об’єкт пізнання і приклад для наслідування. Кращі просторові композиції завжди підказані Природою.
Біобібліографічний нарис, присвячений Ірині Калинець ознайомить всіх, хто цікавиться українською історією, із сторінками життя та творчості цієї сильної духом жінки, що була еталоном справедливості, рішучості та безкомпромісності.
Інформаційний список вміщує статті з періодичних видань та збірників, присвячені засновникам та членам української таємної політичної організації, яка існувала в Києві протягом грудня 1845 – березня 1847 рр. та поклало початок організаційному об'єднанню діячів українського національного руху.
Життя, ти з метою мені дано : інформаційний список літератури до 210-річчя ві...library_darnitsa
Золотими літерами до історії світової медицини вписано ім’я Миколи Івановича Пирогова. Внесок М. І. Пирогова у розвиток медицини позначений величезною працею, умілим поєднанням науки й практики, сміливим впровадженням новаторських ідей. Усе життя великого вченого – це подвижницький шлях служіння людям.
. Інформаційний список літератури «Сад на підвіконні» розрахований на тих читачів, що цікавляться вивченню особливості кожної кімнатної квітки та як правильно підібравши кімнатні рослини для своєї квартири, зможуть забезпечити собі цілий рік розкішний квітучий сад, не виходячи з дому.
Козацький літописець Самійло Величко : до 350-річчя від дня народження library_darnitsa
Біобібліографічний нарис присвячено українському літописцю і історіографу Самійлу Величку. «Правдешній Малої Росії син» – так назвав себе сам Самійло Величко.
Ніжинська Гімназія вищих наук князя Безбородька: історія та постаті library_darnitsa
Історичний нарис «Ніжинська Гімназія вищих наук князя Безбородька: історія та постаті» присвячено знаменитій гімназії – alma mater великого українця Миколи Гоголя й багатьох інших відомих особистостей.
Інформаційно-краєзнавче видання включає загальні відомості з історії метрополітену, хронологію його будівництва, висвітлює історичні та культурологічні аспекти розвитку цього складного інженерно-транспортне спорудження та цікавого архітектурно-художнього комплексна міста.
Бібліографічний нарис «На крилах неприборканої уяви» присвячений Роберту Льюїсу Стівенсону – автору відомих пригодницьких романів.Твори письменника знають і люблять у всьому світі, проте відомий він не тільки своїми романами, але і драматичною долею.
Завдяки українцям з’явилися винаходи, які зараз відомі у всьому світі. Серед цих вчених є добре знані такі як – Володимир Хавкін, Ігор Сікорський, Іван Пулюй, Сергій Корольов та інші.
Біобібліографічний нарис присвячено Максиму Созонтовичу Березовському – геніальному українському композитору, диригенту, співаку, класику європейської музики, чиє ім’я сяє золотом на стіні Болонської академії поруч з іменем великого Моцарта.
Пропонуємо до вашої уваги комікси, веселі повісті та казки, романи, пригодницькі твори, детективи – книжки сучасних світових та українських письменників.
1. Відділ культури
Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації
Централізована бібліотечна система
Дарницького району
Публічна бібліотека ім. Г. Квітки-Основ’яненка
До 80 - річчя від дня народження
Володимира Омеляновича Забаштанського
(1940- 2001)
Бібліографічний нарис
Київ, 2020
2. 2
УДК 821.161.2'06.09(092)Забаштанський
Я 11
«Я обтесую слово, мов камінь тверде…» : до 80-річчя від
дня народження Володимира Омеляновича Забаштанського
(1940- 2001) : бібліографічний нарис / укладач Т. П. Коблікова ;
комп’ютерний набір Т. М. Рибалка. – Київ : Публічна бібліотека
ім. Г. Квітки-Основ’яненка, 2020. – 12 с.
Бібліографічний нарис «Я обтесую слово, мов камінь
тверде…» присвячено українському поету, перекладачу,
Лауреату премії ім. Т. Г. Шевченка Володимиру Омеляновичу
Забаштанському.
При підготовці бібліографічного нарису використано
книжковий фонд Публічної бібліотеки Г. Квітки-Основ’яненка.
Матеріал розміщено в алфавітному порядку.
Нарис адресований широкому колу читачів.
Укладач Т. П. Кблікова
Комп’ютерний набір Т. М. Рибалка
3. 3
Той, який бачив серцем
Видатний український поет та перекладач, громадсь-
кий діяч Володимир Забаштанський пройшов
найлютішою дорогою несамовитого болю і
«запломенів, як свічечка, на вітрах доби, зануртував, як
чорна правда згорьованої землі, - нашої стражденної
матері – України».
Він активно увійшов у літературний процес, тим
більше, що його перші досягнення припадають на 60-
ті роки ХХ століття, період формування та розквіту
«шістдесятницького руху». Тобто молодий поет
потрапив до літературного виру, що знаменував собою
появу в письменницькому просторі таких видатних
імен, як Василь Симоненко, Ліна Костенко, Микола
Вінграновський, Дмитро Павличко, Іван Драч та ін.
Володимир Омелянович був нагороджений орденом
«Знак Пошани» (1982), Почесною Грамотою Верховної
Ради України(1991), орденом «За мужність» (1997).
Його поетичний талант удостоєний Національної
премії України ім. Тараса Шевченка (1986),
Республіканської комсомольськой премії ім. Миколи
Островського (1974), літературної премії Володимира
Булаєнка, міжнародної премії Фундації родини
Антоновичів (США, 1997).
Щоб краще зрозуміти поета, великий Генріх Гейне
радив відвідати його батьківщину. У цій, на перший
погляд, простій пораді – велика мудрість, бо справді:
хто краще повідає про митця, ніж його отча земля?
4. 4
Народився Володимир Забаштанський у древньому
подільському містечку Браїлів (тепер – селище типу
Жмеринського району Вінницької області). Його рід
по-вуличному називали Троянами (за переказами,
прабаба поета тричі народжувала трійню), і
вирізнялися вони працьовитістю та волелюбністю. Про
це згодом Володимир писатиме у віршах (збірки:
«Древо роду», «Браїлівські балади»), пожвавлюючи
розповідь веселими подробицями про те, як його діди й
дядьки, що звікували за баштанами, «беручкість мали
розумову», «косою й шаблею могли», достойно
виявили себе у лавах і Богдана, і Кармалюка.
Володимир, як і його забаштанський рід, був
напрочуд вольовим та працьовитим, адже ще з юних
років пройшов гартування духу в робітничому
середовищі: закінчивши після семирічки будівельну
школу на Донбасі, працював бутоломом у кар’єрах,
підручним кочегара на цукровому заводі, робітником у
радгоспі.
Життя лише починалось. Однак доля вчинила з ним
напівголодним подільським каменярем, надзвичайно
жорстоко: внаслідок нещасного випадку у 18 років
Володимир втратив очі й руки…
Здавалося б, що безнадія та відчай назавжди
опанують хлопцем у такому безпросвітному
становищи. Але не марно сказано, що «Браїлів стоїть
на граніті, і люди його кам’яні». У цих рядках
приховується одна з розгадок життєвого подвигу
Володимира Забаштанського – вони мовби висвічують
долю поета – трагічну й звитяжну. Темні окуляри
5. 5
прикрили обпалені вибухом очі, протези доточили
понівечені руки. А він, зібравши докупи жагуче
бажання жити та залізну волю перемагати обставини
життя, прийняв жорстокий виклик долі. Стоїчно. І з
нещадною прямотою заявив:
В синіх скелях поезії волею розуму
Я обтесую слово, мов камінь, тверде.
Серце знову по вінця наповнене грозщами,
Я живу, і борюсь, і творю для людей.
З ними йду, забуваючи горе і муки,
І жага життя пломеніє, кипить:
В них мільони є рук – з ними я не безрукий.
В них мільони очей – з ними я не сліпий
(«Відвертість»)
І, справді, поет не залишився наодинці з горем. Тепло
товариських долонь та сердець він відчуватиме
повсякчас, про що свідчать посвяти у його книгах.
Доля, ніби похопившись від власної жорстокості,
подарувала йому людей, які допомогали талановитому
юнакові – учителів,таварищів, друзів по літстудії. З
їхньою підримкою Володимир Забаштанський із
золотою медаллю закінчив середню школу і вступив на
філологічний факультет Київського державного
університету ім.Т. Г. Шевченка. Однокурсники
встановили почерговість – щодня приводили товарища
з Подолу на лекції, щодня читали. Все брав пам’яттю,
яку з роками натренував настільки, що вона була
6. 6
здатна увібрати, осягнути, осмислити, втримати будь-
яку науку: старослов’янську та історичну граматику,
теорію літератури і філософію та ін.
У пам’яті складав і вірші. Здебільшого вночі, а зранку
та вдень їх записувала вірна помічниця та розразниця –
дружина – Ольга Василівна.Тій, яка сміливо розділила
його непросту життєву долю, митець присвячує ліричні
рядки, сповнені безмежної любові та вдячності:
Звісно, щоб я не блукав в темнині
Ще на початку крутої стежини,
Небо всевладно послало мені
Очі і руки моєї дружини.
Ще у студентськи роки
Володимир Забаштанський
дебютував поетичною
збіркою «Наказ каменярів»
(1967), яка репрезентувала
поета як своєрідне
літературне явище.
Тоді ж його прийняли до
Спілки письменників
України. Закінчивши з
відзнакою університет,
Володимир остаточно обирає
долю, ім’я котрій – поезія. Він наповнює своє життя
високим духовним сенсом, що не просто дає змогу
почуватися рівним серед рівних, а й повести за собою
7. 7
тих, хто втратив віру в майбутнє. Особливо цікавими
поетові були люди, які подолали важку недугу і
вибороли у безжальної долі право на повноцінне життя
(вірші «Крицею рядка», «Гранітна людина», «сашко»,
«Очі»).
Загострене сприйняття реального світу робить його
поезію сучасною в доброму розумінні цього слова.
Ліричний герой Забаштанського осмислює своє життя
як героїчне діяння в літературі, де потрібно не менше
сміливості, ніж на будівництві дороги. Йдеться про
тепло правдивого слова, про тепло перемоги над
духовною неміччю, яке буває твердішим за броню.
Надзвичайно плідним для митця і наступне
десятиліття, протягом якого одна за одною вийшли
збірки «Віра в людину» (1971), «Моя вузькоколійка»
(1973), «Криницею рядка» (1977). Поступово
накопичуючись від збірки до збірки, поетичний
доробок Володимира Забаштанського вже на початку
80-х років склав п’ять вагомих циклів: образи з
народного життя – «балади буднів» («Хата», «Ноги»,
Весільна балада», «Поєдинок»); культурологічні етюди
та письменницькі портрети («Колядники»,
«Сковорода», «Лесин вогонь» та ін.); медитації про
власну поетичну творчість («Світе мій», «Поетичний
жарт», «Круглі вірші» та ін.).
Школою майстерності Володимира Забаштанського
стали також переклади з російської, білоруської та
болгарської мов, з-поміж яких вирізняється добірка
творів Дам’яна Дам’янова, «Біла борозна» Анатолія
Іванова, дві повісті Віктора Астаф’єва, «Син Тихого
8. 8
Дону» Михайла Андріанова, Езопові байки; переклад
творів Расула Рзу (для видавництва «Дніпро»), твори
казахських і киргизьких поетів.
Саме у це десятиліття еволюція художнього
мислення Забаштанського відбувається у бік
стилістичної врівноваженості, поглиблення
псіхологізму. Кращим зразком цього може слугувати
коротка (всього на 24 рядки) оповідка-замальовка «Тугі
вузлятка» та збірка «Треба стояти» (1986), «Браїлівські
балади» (1989).
90-ті роки Володимир Забаштанський зустрів у
повному розквіті свого поетичного дару, що акумулює
у собі і природні здібності, і глибоку начитаність, і
постійне самовдосконалення у поетичній техніці.
Зокрема, останнє десятиліття виходом збірок
«Вереснева земля», «Найкревніша рідня», «Свічечкою
слова».
Кредо життєвих прагнень Володимир Омелянович
висловив у зверненні до гріховно – святої рідної
України у вірші «Молитва». Поет молиться за «славу
її», «за пам’ять убієнних за волю синів», а звертаючись
до Бога, - вірить у Його милосердність, Його
всепрощення. Митець сподівається, спокутуючи гріхи,
Україна відродить власну самодостатність,
незалежність – таким оптимістичним є його погляд на
майбутнє святоматеринської землі.
Порушуючи питання особистісного та національного
характеру, Забаштанський завжди торкався
споконвічних філософських проблем. Тема правди і
честі у нього нерозривно пов’язана з питанням
9. 9
суспільно-особистісної функції поета та його роботи.
Принциповим для Володимира Омеляновича стало й
поняття честі: справжній громадянин повинен
дорожити рідною мовою, бо інакше він не є
повноцінним:
…Вирви з серця одвічну погорду,
Мов немає на світі малих.
Для народу свойого велика
Кожна з мов, як творіння вінець.
Люд без мови – то глина безлика,
Без’язика отара овец
(«Синівське»)
Остання книга поета «Свічечкою слова» (2000)
розкрила митця у всіййого творчій еволюції. Саме в ній
Володимир Омелянович постав поетом цілісним,
послідовним, у складному вияві стилістики й тропіки.
Його Слово – пристрасне, збуджуюче – спрямоване на
свідому й підсвідому дію на читачів.
Володимир Забаштанський, за спогадами друзів, був
людиною невгамовної дії. Багато уваги він приділяв
громадському життю, очолюючи з 1968 по 1993 роки
республіканську літературну школу-студію
«Кобза».Часто відвідував рідний Браїлів, де до нього
вишиковувалися небачені, за свідченням очевидців,
черги людей. За сприяння Забаштанського, споруджено
пам’ятник браїливчанам, загиблим у роки війни,
10. 10
надавалась допомога брайлівському музею Петра
Чайковського та Надії фон Мекк.
Водночас поет постійно працював, складаючи вірші,
та напружено слухав записи нових творів на плівку, які
читав хтось із рідних або друзів. У їхньому сприйнятті
він був ненаситний і невтомний. Тому в поезіях постає
і розкуте володіння словом, і ритмічне збагачення
вірша, природне насичення його живою розмовною
мовою. Та головне – постійне виховання у собі
сміливості думки, втручання у життя, сміливості
стверження й заперечення.
«…Із сином ішов тією покрученою стежкою, якою в
юності ходив до гранітних воріт на роботу. Вони
спускались з крутизни, заходили між скелі – батько вів
безпомилково. «Зараз побачиш моє небо». «Пройшли
ще трохи – обіч зозулясті, вишневі зазубні скель –
ворота. «Ось тут, поглянь, яке воно високе і чисте…».
11. 11
Хлопець аж здригнувся – та ж тато його бачить! Бачить
серцем рідну землю і людську доброту на ній».
Незрівнянно талановита свічечка поетичного таланту
відомого українського поета, перекладача,
громадського діяча Володимира Омеляновича
Забаштанського, який, як ніхто інший, умів «бачити
серцем» згасла на 62-му році життя.
Україна втратила неабияку особистість у культурно –
літературному просторі, людину, яка власним
прикладом, попри важкий душевний та фізичний біль,
взявши на озброєння Слово, продемонструвала
надзвичайну волю до життя та творчості.
Його тіло знайшло вічний спочинок на міському
кладовищі «Берківці», а душа, здається, літає й досі
поміж тими, хто у темряві відчаю та безнадії шукає
власний шлях до світла.
12. 12
Твори
1. Забаштанський, В. О. І все-таки-стою!.. : поезії,
переклади / Володимир Забаштанський ; [упоряд.
В. В. Забаштанського ; передм. І. М. Дзюби ;
післям. В.Д. Герасим'юка]. – Київ : Грамота,
2009. – 671 с. : портр.
Про В. О. Забаштанського
1. Бакуменко, О. Доброзвучна муза /
О. Бакуменко. – Київ : Україна, 2016. – 560 с.
2. Забаштанський Володимир // Історія української
літератури ХХ століття : у 2 кн. Кн.2 / за ред.
В. Г. Дончика. – Київ, 1998. – С. 146-158.
3. Ковалко, М. П. Дивлюсь на світ безмежний :
поезії / Михайло Ковалко ; [передм.
В. Забаштанського]. – Київ : Криниця, 2001. –
96 с. : портр.
4. Той, який бачив серцем : Володимир
Забаштанський // Календар знамених і пам’ятних
дат. – 2010. – № 4. – С. 37-44.
5. Павличко, Д. Володимир Забаштанський :
незламний характер / Д. Павличко // Українське
слово : хрестоматія укр. л-ри та літ. критики ХХ
століття : у 4 кн. Т. 4. – Київ, 1995. – С. 561-564.