"Енеїда" І.Котляревського - енциклопедія українського життя ХVIII століття"Елена Иващенко
Роль Івана Котляревського у розвитку нової української літератури,розкриття національного колориту зображеного життя всіх верств суспільства у поемі “Енеїда”
Віртуальна книжкова виставка присвячена видатному українському письменнику Т. Г. Шевченко. На виставці представлені книжки, які познайомлять вас з його біографією та творчістю. Ви зможете прочитати спогади про Тараса Григоровича людей, що знали його особисто. А також дізнаєтесь, як вшанують Великого Кобзаря у Харкові.
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
1. КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ
“СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА №91”
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
Літературно-мистецький
захід для
старшокласників
ІНСЦЕНУВАННЯ ПОЕМ
Т.Г.ШЕВЧЕНКА
«ВІНОК КОБЗАРЕВОЇ
МУДРОСТІ»
Відповідальний: учитель української мови та літератури
КЗО «СЗШ №91» ДМР
БОТВІНЦЕВА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА
2013-2014 навчальний рік
3. Народився 25 лютого (9 березня) 1814 у селі
Моринці Звенигородського повіту Київської
губернії (нині село Звенигородського району
Черкаської області) в закріпаченій селянській
родині Григорія Івановича Шевченка та
Катерини Якимівни Бойко козацького
походження.
Тарас Шевченко у своїй творчості відобразив
саме ті думки і настрої, які були важливими в
житті українців його часу. Про те, що його
творчість знайшла відгук у серцях
людей, свідчить те, що в другій половині XIX і
на початку XX ст. чи не єдиною книжкою у
більшості сільських хат України був
«Кобзар», вірші з нього вчили напам'ять, за ним
училися читати. На той час твори Шевченка
об'єднали українській народ. За ставленням
людини до творчості Шевченка відразу стає
видно, наскільки людина знайома і як
ставиться до життя українського народу XIX
4. Творчість Шевченка — багатогранна, як його
талант. Літературна спадщина Шевченка обіймає
велику збірку поетичних творів («Кобзар»), драму
«Назар Стодоля» і 2 уривки з інших п'єс; 9
повістей, щоденник та автобіографію, написані
російською мовою, записки історично-археологічного
характеру («Археологічні нотатки»), 4 статті та
понад 250 листів. З мистецької спадщини Шевченка
збереглося 835 творів живопису і графіки, що дійшли до
нас в оригіналах і частково у гравюрах та копіях. Її
доповнюють дані про понад 270 втрачених і досі не
знайдених мистецьких творів.
5. Т. Шевченко.
«Катерина». 1842
До ранньої творчості Шевченка
належать балади «Причинна»
(1837), «Тополя» (1839) й «Утоплена»
(1841), що мають виразне романтичне
забарвлення. Поетичним вступом до
«Кобзаря» (1840) був вірш «Думи
мої, думи мої», у якому, висловлюючи
свої погляди на відношення поезії до
дійсності, Шевченко підкреслив
нерозривну єдність поета зі своїм
народом. Із цим віршем тематично
споріднена поезія «Перебендя», у якій
відобразилися думки молодого Шевченка
про місце поета в суспільстві. Особливе
місце серед ранніх творів Шевченка
посідає соціально-побутова поема
«Катерина» — хвилююча розповідь про
трагічну долю української дівчини, яку
знеславив московський офіцер.
6. Перехід Шевченка до нового періоду літературної діяльності
позначився в поемах «Розрита могила» (1843), «Чигрине, Чигрине» (1844) і
«Сон» (1844). Поет написав ці твори під безпосереднім враженням від
тогочасної дійсності в Україні. У сатиричному творі «Сон» («У всякого
своя доля») автор з їдким сарказмом змалював свавілля та жорстокість
російського царату і закликав до знищення цієї деспотичної системи.
Поема «Сон» уважається одним з найвизначніших взірців
світової сатири. Сатиричні ознаки також помітні в політичних поемах
Шевченка «Великий льох», «Кавказ», «І мертвим, і живим…» та вірші
«Холодний Яр» (усі 1845).
7. У поемі-містерії «Великий льох», що складається з
трьох частин («Три душі», «Три ворони», «Три
лірники») й епілогу («Стоїть в селі
Суботові»), Шевченко втілив свої роздуми про
історичну долю України в алегоричних образах, що
зазнали в літературознавстві особливо тенденційної
інтерпретації . У творі «Кавказ», що поєднує жанрові
ознаки лірично-сатиричної
поеми, політичної медитації та
героїчної оди, Шевченко із сарказмом виступив проти
гнобительської політики царської Росії і закликав
пригноблені народи до революційної боротьби. Ця
поема Шевченка мала значний вплив на розвиток
самосвідомості не тільки в Україні. Шевченкове
послання «І мертвим, і живим, і ненародженим
землякам моїм…» — вдумливий поетичний аналіз
тогочасного суспільно-політичного і національнокультурного життя в Україні, що мала служити
дороговказом на шляху національного, соціального і
культурного відродження українського народу.
8. У грудні 1845 Шевченко написав цикл віршів під
назвою «Давидові псалми» — перша його спроба
переспіву й осучаснення біблійних текстів. У вірші
«Три літа», що дав назву альбомній збірці
автографів поета, Шевченко змальовує процес свого
«прозрівання» і говорить про зміни, які сталися за
цей час у його світогляді й творчості. Цикл «Три
літа» завершується «Заповітом», одним з
найдосконаліших зразків світової політичної лірики.
Серед творів періоду «Трьох літ» на історичні
теми особливе місце посідає поема «Іван Гус»
(«Єретик»), написана восени 1845. В історичнопобутовій поемі «Сліпий» («Невольник») Шевченко
гнівно осудив Катерину ІІ за зруйнування
Запорізької Січі та закріпачення українського
селянства. До збірки «Три літа» включено також
соціально-побутові поеми «Сова» (1844) і
«Наймичка» (1845). До зображення нового аспекту
морально-психологічної драми матері-покритки
звернувся Шевченко в поемі «Наймичка». До неї він
звертався в ранній поемі «Катерина», а згодом — у
поемах «Відьма» (1847), «Марина» (1848) та інших.
9. Поет почав свою творчість на засланні поезією «Думи мої, думи мої» (1847), що
відкривається тими самими словами, що й заспів до «Кобзаря» (1840).
До ліричних творів автобіографічного характеру, у яких Шевченко змалював свої
власні почуття, настрої й переживання, належать вірші«Мені тринадцятий
минало», «А. О. Козачковському», «І виріс я на чужині», «Хіба самому написать», «І
золотої й дорогої», «Лічу в неволі дні і ночі» та інші. Автобіографічні мотиви
трапляються і в таких поезіях громадсько-політичного звучання, як «Сон» («Гори мої
високії») та «Якби ви знали, паничі».
Відгуком поета на революційні події в Західній Європі була сатира «Царі», одна з
найзначніших політичних поезій Шевченка часів заслання. На засланні Шевченко
написав і декілька лірично-епічних поем, що відзначаються новими формами
зображення подій і свідчать про творчий розвиток поета. Героїня поеми «Княжна» —
це українська Беатріче Ченчі, трагічна жертва кровомісного злочину батька. У
невеликій поемі «Якби тобі довелося» (1849) поет звеличує мужність хлопцякріпака, який вступився за честь дівчини і вбив пана-ґвалтівника. Образ скривдженого
кріпака, який стає народним месником, Шевченко вивів у поемі «Варнак» (1848). Деякі
дослідники пов'язують цей образ з особою Устима Кармалюка. Поема написана у
своєрідній формі сповіді героя, у ній відчувається деякий вплив байронізму. Моральноетичні проблеми Шевченко порушив також у поемах «Іржавець» (1847), «Чернець»
(1847), «Москалева криниця» (1847 і 1857), «Титарівна» (1848), «Сотник» (1849) і
«Петрусь» (1850).
10. Десятирічне заслання вимучило Шевченка фізично, але не
зломило його морально. Після повернення поета на волю
починається останній етап його творчості (1857 — 1861).
Розпочинає його поема «Неофіти», написана в грудні 1857 у
Нижньому Новгороді. За історичним сюжетом поеми
заховано актуальний сюжет жорстокої розправи
російських царів з борцями за національне і соціальне
визволення. Незакінчена поема «Юродивий» (1857) — гостра
політична сатира, спрямована проти російського
самодержавства в особі Миколи І та його сатрапів в
Україні. Оглянувши пройдений доти життєвий
шлях, Шевченко написав ліричний триптих «Доля», «Муза»
«Слава» (1858). Тема циклу — самоусвідомлення поетом
своєї творчості.
Наприкінці життя Шевченко почав перекладати «Слово о полку Ігоревім» (1860), та
встиг перекласти лише два уривки — «Плач Ярославни» і «З передсвіта до вечора».
Свій останній поетичний твір, вірш «Чи не покинуть нам, небого», Шевченко
закінчив за 10 днів до смерті. Написаний з мужньою самоіронією у формі звернення
до музи, цей вірш звучить як поетичний епілог Шевченкової творчості і
відзначається неповторною ліричною своєрідністю.
11. Збереглося 835 творів, що дійшли до нашого часу в
оригіналах і частково в гравюрах на металі й дереві
російських та граверів з інших країн, а також у
копіях, що їх виконали художники ще за життя
Шевченка. Уявлення про мистецьку спадщину
Шевченка доповнюють відомості про понад 270
втрачених і досі не знайдених робіт. Живописні й
графічні твори за часом виконання датуються 1830–
1861 роками й територіально пов'язані з
Росією, Україною і Казахстаном. За жанрами — це
портрети, композиції на міфологічні, історичні та
побутові теми, архітектурні пейзажі й краєвиди.
Виконано їх у техніці олійного письма на полотні, а
також аквареллю, сепією, тушшю, свинцевим олівцем
та в техніці офорта на окремих аркушах
білого, кольорового та тонованого паперу різних
розмірів, а також у п'ятьох альбомах. Значну
частину мистецької спадщини Шевченка становлять
завершені роботи, але не менш цінними для розуміння
творчого шляху й розкриття творчого методу
художника є й його численні ескізи, етюди, начерки та
навчальні студії. З усіх творів лише незначна частина
має авторські підписи, написи і ще менша —
авторські дати.
12. ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ
•
Розподіл по групах :
• “ Мистецтвознавці –
х уд о ж н и к и ” ,
• “ Мистецтвознавці –
літератори ”,
“ В і р т уа л ь н і е к с к ур с о в о д и
“,
• “ Ак т о р и – а м а т о р и ” .
Х в и л и н к а - р о зм и н к а
“ Б і о г р а фи К о б з а р я ”
13. Найбільшу кількість балів (15)
набрали “Літератори”
С п о с те р еж л и ве ж ур і
п і д р а хо ву є б а л и
Ро б ота н а д п о в і с тя м и
Ш е вч е н к а
14. ІНСЦЕНІЗАЦІЯ ПОВІСТЕЙ
“ХУДОЖНИК”,
“ГАЙДАМАКИ”
“ Та р а с – п а с т у х ”
Ак б а ше ва К р и с ти н а та
В о й те н ко Ан г е л і н а
д е к л а му ють р я д к и “ У б і л і
н оч і ” А. К а ц н е л ь с о н а
15. Підведення підсумків
А к то р и – а м ато р и :
В о й т е н ко А н ге л і н а - “ О кс а н а
”,
Акбашева Кристина - “
К ат е р и н а ”,
Усе н ко Пол і н а - “ Л і л е я ”,
К и р и л л о в І л л я - “ Ше в ч е н ко х уд ож н и к ” з в ч и т е л я м и
У складі журі:
Б е с ко р о в а й н а В
. В.
К р і с а н о в а О. В.
О рл о в а Г. Г.
Д р і в е н ь Л . Б.
16. Експозиція в рекреації школи
Виставка ілюстрацій
д о т в о р і в Т. Г. Ше в ч е н к а
Пе т р и к і в с ь к и м ц в і то м
к в і т н е с л о в о Ко бз а р е в е
17. ТВОРЧІ РОБОТИ УЧНІВ ДО
ТВОРІВ ШЕВЧЕНКА Т.Г.
Че р н я в с ь к а Я н а , 9 В
З а р і ч н и й Яр о с л а в , 8 А
Го т в я н с ь к и й М и к и та , 8 А
Ф р ол о в а К ат е р и н а , 1 1 А