До 80-річчя від дня народження Володимира Рутківського відділ краєзнавства «Одесика» підготували мультимедійну презентацію, яка охоплює основні віхи творчості відомого українського письменника
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
2. “Кожен із нас гість у цьому
житті,але кожен у ньому, як
уміє і як може, будує свій
храм.”
В.Шевчук.
3.
4. В. Шевчук лауреат Державної премії
України ім. Т. Шевченка, премії
фонду Антоновичів, літературних
премій ім. Є. Маланюка, О. Пчілки,
О. Копиленка, І. Огієнка, премії в
галузі гуманітарних наук «Визнання»
(2001).
29 листопада 2011 року була
започаткована у Інституті філології та
журналістики Житомирського
державного університету імені Івана
Франка премія Валерія Шевчука
(Премія Шевчука) — творча відзнака за
кращу книгу прози, видану українською
мовою за попередній календарний рік.
Книга М.Ільницького «Людина в
історії « (1989), у якій розглянуто
твори Валерія Шевчука
5.
6. Валерій Шевчук
народився 20 серпня 1939 р.
у родині шевця в Житомирі.
Після закінчення в 1956 р.
школи хотів стати геологом,
але, розчарувавшись у
геології, поїхав
до Львова вступати
у Львівський лісотехнічний
інститут. Не вдалося і Валерій
повернувся додому.
Працював на ремонті
Житомирського
сільськогосподарського
інституту (тепер —
Житомирський національний
агроекологічний університет)
будівельним-підсобником.
7. В університеті починає
займатися самоосвітою.
Розшукує і відкриває для
себеВинниченка,
Грушевського, Плужника,
Підмогильного. Зізнається, що
після ознайомлення з лірикою
Василя Чумака «повикидав і
поперекреслював всі свої
вірші, написавши у
поетичному альбомчику:
новий період.
Київський університет
У 1958 р. він вступив на
історико-філософський
факультет Київського
університету.
8. З початку 60-х р. друкується в київський пресі.Але
тогочасна критика здебільше негативно відгукується про
нього. Це сприяло одержанню тавра ―не благонадійного‖ І
Шевчука відправляють у Мурманську область для
проходження військової служби.
Саме тут, в Мурманській області. буде написано його
перший роман ―Набережна 12‖
9.
1967 рік.
Виходить його перша збірка оповідань ―Серед
тиждня‖. Його приймають до спілки
письменників.
1968рік.
Друкують твори ―Набережна12‖, ―Середохрестя‖,
пізніше – ―Мор‖, ‖Місячний біль‖.
10. 1979рік.Після довгої перерви друкується книга з , майже
символічною назвою ‖Крик півня на світанку‖. Потому
виходить багато творів
―Птахи з невидимого острову‖
―Жінка-змія‖
―Стежка в траві.Житомирська сага‖‖
―Мисленне дерево‖ роман-ессе.
Театралізуються п’єси:
―Вертеп‖
―Сад божественних пісень‖
―Птахи з невидимого острову‖
11. За сюжетами тврів поставлено художні фільми:
―Повний місяць‖
―Химери зеленого літа‖
―Місячна зозулька з ластів’ячого гнізда‖
―Чудо в краю забуття‖
12. Валерій Шевчук керує історико-пізнавальним клубом
―Літописець‖ Бере участь в літературнро-мистецьтких
заходах. Нарешті і офіційно визнають письменника.
В1988 році В.Шевчук стає лауреатом Державної премії
України ім. Т.Г.Шевченка за роман ―Три листки за
вікном‖
13.
Називати усі його книжки, займаючи багато простору немає сенсу. Отже, закцентую на тому, що вражає.
―Стежка в траві.Житомирська сага‖.Твір, як і уся
проза Валерія Шевчука, - настроєвий. І чомусь
здається, що у людини з холеричним темпераментом
просто не стане терпіння прочитати усю "сагу" від
початку до кінця. Хоча читач "пірнає" туди із
задоволенням, не відриваючись...
Місце події - Житомир та його околиці. Паралельні
історії кількох сімей. Деякі розділи написані як
щоденник одного з героїв - тяжко хворого та фізично
непривабливого хлопця, який також прагне
розібратися у житті та знайти у ньому своє місце. І,
певне, знайти кохання, бо "потворки" - не без почуттів.
14.
Крім великих "епопей" Шевчук пише й оповідання.
Наприклад, у збірці "СОН СПОДІВАНОЇ ВІРИ".
Оповідання "ДЗЕРКАЛО". Знову ж таки - право хворої
людини (яка була колись фізично здоровою і гарною)
на власні почуття...
"ПІД СИНИЧИЙ ПОДЗВІН" - для тих, хто вагається,
чи робити пластичну операцію...;
"ХОВАНЕЦЬ". Містично. І так пронизливо описані
почуття та відчуття.
"ЖІНКА-ЗМІЯ". Дехто рекомендує читати цей твір
влітку на пляжі.
15.
В сьогоднішній прозі присутні алегоричність сюжетів і
образів. Валерій Шевчук творець оригінальних
українських антиутопій, філософсько-містичних
повістей. Умовно можна виділити три основні
напрямки: історична проза, твори, що відображають
сучасне життя, літературознавчі праці.
16.
Протягом 1979— 1999 pp. В. Шевчук видав книги: «Крик півня
на світанку» (1979), «Долина джерел» (1981), «Тепла осінь»
(1981), «На полі смиренному» (1983), «Дім на горі» (1983),
«Маленьке вечірнє інтермеццо» (1984), «Барви осіннього саду»
(1986), «Три листки за вікном» (1986), «Камінна луна» (1987),
«Птахи з не видимого острова» (1989), «Дзиґар одвічний» (1990),
«Дорога в тисячу років» (1990), «Панна квітів» (1990), «Із вершин
та низин» (1990), «Стежка в траві. Житомирська сага» (у 2 т.,
1994), «У череві апокаліптичного звіра» (1995), «Козацька
держава. Етюди до історії українського державотворення» (1995),
«Око прірви» (1996), «Жінка-змія» (1998), «Юнаки з вогненної
печі» (1999), «Біс плоті» (1999) та ін.
17. Твори Валерія Шевчука мандрують широкими
світами, поважно представляючи українську прозу.
Його творчість різнобарвна, багатоаспектна.
Шевчука, так само як і сучасну молодь, з перших
кроків в літературі притягувала містика, як бачення
недосконалого світу.
18.
19.
Пізнаний і
непізнаний Сфінкс
Книга розмислів про Г.Сковороду є
новим словом у сковородознавстві –
читач знайде тут невідомий фактаж про
життя і творчість філософа і зможе
реально пізнати його моральне вчення
про людину та світ
20.
Роман юрби
Новий роман займає особливе
місце в творчому доробку
письменника – це
монументальне художнє
полотно з великою кількістю
героїв, створене автором від
1972-го по 1996 рік, що є
відбитком тієї епохи з її
житейськими перипетіями та
колізіями. В основі роману ( а
він в новелах-оповідках) –
зображення життя окремої
вулиці в провінційному місці,
яке ще зберігало давню мораль і
звичаї, але вони вже тратились і
розкладались під важкими
ударами та налягами ХХ ст. Та
попри ці втрати людина, яка
з`являється в творі, завжди
залишає в собі часточку світла.
21.
Тіні зникомі.
Сімейна хроніка
«Тіні зникомі» — незвичайний тип
історичного роману в українській
літературі. Це сімейна хроніка одного
з українських родів. Її головний
герой — молодий офіцер російської
армії, що несподіванно залишає
військову службу і повертається
в родинний маєток, де намагається
віднайти зв’язок між поколіннями
свого роду та осягнути його місце
в долі Батьківщини.
Твір дає широку картину
українського життя XVIII-поч.
XIXст. і разом з тим спонукує читача
до роздумів над кардинальними
проблемами людського буття.
22.
Основним образом виступає
дім, який з’єднує минуле і
сьогодення. З’єднує
невидимим місточком.
Воскресаючи в пам’яті своє
дитинство,просліджується
ностальгія автора за своїм
минулим.
23. Використані джерела:
1. Кравченко А. Валерій Шевчук // Історія
української літератури XX століття. У 2 кн./За ред.
В.Г. Дончика. — К-,— Кн. 2.— 1995.
2. Шевчук В. Сад житейських думок, трудів та
почуттів. // Українське слово: Хрестоматія
української літератури та літературної критики XX
ст..: В 4 кн. — К., 2001. —Кн. 4.
3. Мовчан Р. Валерій Шевчук // Українська проза
XX століття. — К-, 1997.
4. Навчально-методичні матеріали до уроків
вивчення творчості Валерія Шевчука //Українська
мова і література в школі. — 2003. —6-9.
5.http://goo.gl/AXGMCd