Download to read offline
Uploaded byDonetsk Institute of Information
Стратегія підтримкимісцевих журналістів в східних регіонах України
Перша й основна цільова група, на яку роз-рахована Стратегія, – це журналісти, які меш-кають і працюють безпосередньо в Донецькій і Луганській областях, переважно в місцевих ЗМІ або в якості кореспондентів на містах на-ціональних видань.
More Related Content
Similar to Стратегія підтримкимісцевих журналістів в східних регіонах України
Стратегія підтримкимісцевих журналістів в східних регіонах України
- 1. 1 Стратегія підтримки місцевих журналістів всхідних регіонах України ГО «Донецький інститут інформації» м. Краматорськ – Київ, серпень 2016 р. Затверджено рішенням Правління ГО «Донецький інститут інформації» №30 від 01.09.2016 р.
- 2. 2 ЗМIСТ Огляд ситуації змедіа, що склалася на Сході України після 2014 року. 3 Цільові групи. 4 Місія, візія, цінності. 5 Нагальні потреби медіаспільноти на Донбасі: 6 • створення умов для якісного висвітлення актуальних тем, пов’язаних із наслідками збройного конфлікту на Сході України; • подолання системного перешкоджання журналістській діяльності; • налагодження ефективної комунікації між представниками медіа та місцевою владою. Створення постійно діючого майданчику для журналістів задля вирішення поточних і стратегічних професійних проблем. 9 Засади комунікацій із цільовими групами. 10 Прикінцеві Положення «Донбас Медіа Форум». 11
- 3. 3 Огляд ситуації змедіа, що склалася на Сході України після 2014 року 2014 рік корінним чином змінив медіасфе- ру Сходу України. Практично всі редакції, що працювали на територіях, контроль над якими тимчасово втрачений, вимушені були перемі- ститися в інші міста або припинили своє існу- вання. В 2014 році тільки в Донецькій області було закрито 4 телеканали, закрилися 10 газет обласного значення. Також перестали онов- люватися популярні онлайн-медіа, які входи- ли до числа регіональних лідерів. Не краща ситуація й на Луганщині. Редакції ЗМІ, що перемістилися в підкон- трольну частину області й інші міста України, мають ускладнення з фінансуванням і знахо- дяться на межі виживання. Ринок реклами в регіоні значно скоротився через глибоку економічну кризу, яка супроводжує зброй- ний конфлікт. Підприємства малого та серед- нього бізнесу з Донецька або Луганська, які складали основу регіонального рекламного ринку, або залишились на непідконтрольних територіях, або закрилися чи переїхали в інші регіони та переорієнтували рекламу на соці- альні мережі. Здебільшого медіа виживають за рахунок приватних інвестицій (мається на увазі пряме фінансування власником ЗМІ, який часто фор- мує редакційну політику та фактично встанов- лює цензуру, що є порушенням журналістських стандартів) або отримують гранти від міжна- родних донорів, які дозволяють сплачувати зарплату співробітникам, оренду приміщення, друк, тощо. З’являються нові медіа – грантові проекти від міжнародних донорів або ініціа- тиви журналістів і громадських активістів, які здійснюються на волонтерських засадах. У складній ситуації опинилися й комунальні медіа, які в містах і районах є основним джере- лом інформації про локальні події. Наразі вони переживають процес роздержавлення й ре- формування. Майбутнє багатьох редакцій не- визначено. Органи місцевого самоврядування пручаються втраті «офіційного рупору», а ЗМІ, в свою чергу, не поспішають переходити на ринкові правила існування та роботи. Це знову ж таки частково пов’язано з важкою ситуацією на ринку реклами. Медіа не зацікавлені у втра- ті сталого доходу, який дозволяв закривати мінімальні потреби з забезпечення заробітної плати, оплати оренди та друку газет. Паралельно на непідконтрольних територі- ях за цей час створена низка засобів масової інформації, основна мета яких – реклама ідей сепаратизму та організації «ДНР». Так, у До- нецькій області на непідконтрольній території працюють 5 телевізійних каналів «ДНР», ви- даються стільки же «центральних газет» (тиж- невики), діють онлайн-медіа. В Луганській об- ласті на базі каналів «ІРТА» та «ЛОТ» (колишня Луганська обласна державна ТРК) працює ка-
- 4. 4 нал «Луганськ 24».Виходить декілька газет, діють інтернет-видання. Сигнал телеканалів угруповань «ДНР» і «ЛНР» поширюється на значну частину тери- торії Донецької і Луганської областей. На До- неччині сигнал досягає таких крупних міст як Покровськ (колишній Красноармійськ) та Кос- тянтинівка. Вся «сіра зона» покрита потужним сигналом високої якості. Існує ще один чинник, що перешкоджає здійсненню професійної діяльності, – незакон- ні вимоги представників українських силових структур із перевірки документів навіть за на- явності акредитації в штабі АТО, затримки на блокпостах, недопущення до об’єктів, які не є військовими, тощо. На ситуацію зі свободою слова та висвітлен- ням подій також впливає низька якість кому- нікацій між представниками органів місцевого самоврядування, обласної влади та журналіс- тами. Представники медіа часто не мають до- ступу до інформації про події, журналісти не отримують анонсів і стикаються з ігноруванням або небажанням чиновників відповідати на питання. Це також сприяє збереженню напру- женої ситуації в регіоні. Цільові групи Перша й основна цільова група, на яку роз- рахована Стратегія, – це журналісти, які меш- кають і працюють безпосередньо в Донецькій і Луганській областях, переважно в місцевих ЗМІ або в якості кореспондентів на містах на- ціональних видань. Друга цільова група – журналісти, які є ви- хідцями з Донецької та Луганської областей, фізично знаходяться в інших регіонах, але продовжують працювати з тематикою Донбасу та беруть участь у висвітленні конфлікту. Третя цільова група – журналісти з інших ре- гіонів України, представники місцевих або на- ціональних видань, які опікуються темою Дон- басу або суміжними: наприклад, висвітлення положення військових, ситуація зі внутрішньо переміщеними особами, тощо. Четверта цільова група – міжнародні журна- лісти, що висвітлюють тему Донбасу в закор- донних медіа, в т.ч. в Росії. Провідні зусилля в рамках даної Стратегії планується спрямувати на першу та другу ці- льові групу, оскільки вони безпосередньо за- лучені в ситуацію, що склалася, знаходяться в ній та потребують системної підтримки. Іншим групам у більшому ступені потрібна методоло- гічна або просвітницька підтримка.
- 5. 5 Місія, візія, цінності Громадськаорганізація «Донецький інститут інформації», як ініціатор проведення «Донбас Медіа Форум», вважає своєю відповідальністю перед журналістською спільнотою Сходу Укра- їни утворення на базі щорічного заходу постій- но діючого комунікативно-освітнього майдан- чику, який би об’єднував представників медіа. Мета такого об’єднання – практична допомога журналістам. Ініціатива щодо створення об’єднання з на- буттям юридичного статусу (окрема громад- ська організація або асоціація) була озвучена під час зустрічі представників «Донецького інституту інформації» з учасниками «Донбас Медіа Форуму» в Краматорську. «Ми стикаємося з однією глобальною про- блемою – комунікації всіх з усіма. Зараз мова йде про те, що журналісти не можуть комуні- кувати між з громадськістю, владою. Влада не може комунікувати з громадськістю, а журна- лісти між собою. Тому “Донбас Медіа Форум” має стати майданчиком, всередині якого будуть відбуватися комунікації. А зробити це в рамках одного-двох днів на рік дуже важко, тому стра- тегічну мету маємо стави – це поява постійно ді- ючого майданчику. Можливо, навіть з набуттям офіційного статусу – громадська організація, союз, асоціація. Якась організаційно-право- ва форма, яка буде діяти постійно. При цьому важливо не перетворитись у закритий клуб, до якого ми приймаємо обраних, правильних лю- дей. Я переконаний прибічник того, що співро- бітники “Оплот ТБ” мають туди входити. На 99% вони пропагандисти, але на 1% журналісти і є громадянами України», – зокрема, зауважив журналіст Андрій Романенко. Присутні колеги підтримали пропозицію. Майданчик на базі ДМФ має стати органом, який вирішує нагальні проблеми журналістів, чиї життя та діяльність пов’язані з зоною кон- флікту на Сході України, в наступних напрямках: • Інституційна підтримка для медіа (сприян- ня у пошуку донорів, супровід участі в кон- курсах, тощо); • Освітня підтримка (проведення тренінгів, майстер-класів, семінарів на базі проекту ДІІ – «Донбас Медіа Школа»). Місія: Сприяння розвитку незалежної медіасфе- ри на Донбасі, становленню свободи слова й утвердження принципів демократії через ство- рення постійно діючого комунікативно-освіт- нього майданчику, який би об’єднував журна- лістів Сходу України. Візія: «Донбас Медіа Форум» – незалежний про- фесійний комунікативно-освітній майданчик, що діє на постійній основі та надає журналіс- там Сходу України практичну допомогу задля
- 6. 6 виконання професійних обов’язківз якісного інформування аудиторії про події в регіоні. Цінності: Відповідальність – кожний журналіст, що поділяє місію і візію ДМФ розуміє всю відпові- дальність за той продукт, який готує для своїх читачів, глядачів, слухачів. Чесність і відкритість – всі проекти та дії в рамках ДМФ знаходять відображення в мате- ріалах, які публікуються в медіа Готовність брати на себе розв’язання складних завдань. Нагальні потреби медіаспільноти на Донбасі Журналісти на Донбасі працюють в особли- вих умовах. З одного боку, представники медіа практично завжди мають вагомі інформаційні приводи. З іншого, доступ до багатьох місць подій часто ускладнений через низку факто- рів, які зводяться під спільним знаменником – комунікації. Цей фактор можна розглядати під різними кутами. Людський фактор. Сюди можна віднести наступні комунікації: • з органами державної влади та місцевого самоврядування; • з місцевими мешканцями, які на собі відчу- ли вплив конфлікту; • з внутрішньо переміщеними особами, що постійно стикаються з проявами стигматизації та ураження в громадянських правах; • з мешканцями окупованих територій, які вимушені перетинати лінію розмежування; • з представниками силових структур, у пер- шу чергу, на блокпостах. Інфраструктурний фактор, який виникає через наступні причини: • поганий стан доріг, руйнування шляхопро- водів внаслідок бойових дій; • ускладнене транспортне сполучення між населеними пунктами північної та південної частин області через необхідність оминати тимчасово непідконтрольну територію. Да- ний чинник впливає на висвітлення подій в області в цілому та обмежує можливості для журналістів, що не мають власних або редак- ційних транспортних засобів. «Обернутися» одним днем, наприклад, між Маріуполем і Краматорськом (двома центрами області, де розташовані установи обласної влади) фак- тично неможливо, бо дорога в один бік за- ймає 5-7 годин.
- 7. 7 Створення умов дляякісного висвітлення актуальних тем, пов’язаних із наслідка- ми збройного конфлікту на Сході України: • використання новітніх технологій передачі аудіовізуального контенту – можливість від- слідковувати події в прямому ефірі, відразу створювати новини та інші текстові матеріа- ли. Вирішує проблеми онлайн-медіа та друкова- них видань. • оперативне забезпечення місцевих телека- налів і конвергентних медіа (онлайн-видан- ня) аудіовізуальними матеріалами – фото та відео з подій шляхом акумуляції даних на спеціальному сервері. Матеріали мають бути розміщені не пізніше ніж через дві години після завершення події. Вирішує проблеми всіх видів засобів масової інформації. • створення колаборацій між медіа різних частин Донецької області, оскільки місцеві видання не приділяють належної уваги поді- ям в інших районах і містах регіону. Вирішує проблеми всіх видів засобів масової інформації, в т.ч. на рівні обміну контентом на умовах інформаційного партнерства. •організаціярегулярнихтематичнихпрес-ту- рів, які б дозволяли журналістам самостійно збирати необхідну інформацію «в полі». Такі заходи можливі за підтримки міжнародних організацій. Вирішує проблеми всіх видів засобів масової інформації, в т.ч. на рівні обміну контентом на умовах інформаційного партнерства. Подолання системного перешкоджання журналістській діяльності: • налагодження прямого діалогу між владою та журналістами шляхом впровадження що- тижневих поточних прес-конференцій, звіт- них за підсумками місяця, кварталу, півріччя, року представниками обласної влади та ор- ганів місцевого самоврядування; • негайне реагування з боку влади в разі виникнення надзвичайних ситуацій – про- ведення брифінгів з аудіовізуальною онлайн-трансляцією, що забезпечить мож- ливість оперативного доступу до інформації для представників медіа в регіоні; • проведення регулярних неформальних зу- стрічей представників влади, силових струк- тур і медіа (в форматі «без краваток» та «off records») в різних містах області; • відмова від практики запрошення «обра- них» медіа, з пріоритетом для національні та лояльні до влади ЗМІ. Проведення відпо-
- 8. 8 відних переговорів ізпрес-службами Апа- рату Президента України, Кабінету міністрів, Верховної Ради, тощо. Мають бути спільні правила для всіх медіа, незалежно від того, яку аудиторію вони охоплюють і наскільки критично ставляться до влади. Винятком мо- жуть бути ситуації, коли для заходу потріб- на організація трансферів, і кількість місць обмежена. Втім у такому разі всі регіональні журналісти мають своєчасно отримувати ау- діовізуальну інформацію з місця подій для підготовки матеріалів. • розробка в кооперації з силовими структу- рами, присутніми на Сході України (СБУ, МВС, МО, ДПС), та практичне впровадження єди- ного стандарту проходження журналістами блокпостів і пропускних пунктів на території, підконтрольній Україні. Правила мають міс- тити наступні пункти: • заборона вимоги пред’явлення аудіовізу- альних матеріалів, що містяться на камерах або диктофонах; • заборона перевірки інформації на телефо- нах, смартфонах та інших носіях інформації (планшети, ноутбуки, зовнішні накопичу- вачі інформації) в разі наявності прес-карти штабу АТО. Володарі карт уже пройшли пе- ревірку Службою безпеки України, а дані, що містяться на носіях, є інформацією, яка не підлягає перевірці, оскільки є конфіден- ційним робочим матеріалом до його публі- кації в медіа або блогах; • журналістів не мають затримувати на блокпостах або КПВВ в разі відсутності не- безпеки для життя (обстріли, активні бойо- ві дії, тощо). Такий документ має бути розроблений на рівні міжвідомчої робочої групи, яку пропо- нується створити в Києві та делегувати повноваження колегам або організаціям, що представлятимуть інтереси журналістів Сходу України. Таким повноваженим може бути орган, що планується створити на базі «Донбас Медіа Форуму» (див. розділ 5 да- ної Стратегії). Налагодження ефективної комунікації між представниками медіа та місцевою владою Місцева влада (міські, сільські, селищні го- лови та місцеві ради, тощо) залишаються най- більш закритими для журналістів і намага- ються зберегти звичну схему роботу з медіа, а саме: спілкування лише зі зручними «кишень- ковими» засобами масової інформації. Журналісти регулярно повідомляють про випадки недопущення представників неза- лежних медіа на заходи за участі міських го- лів або ненадання чи несвоєчасне надання ін- формації про заходи. Це призводить до того, що важливі теми висвітлюються з запізнен- ням чи залишаються замовчуваними, бо жур- налісти не отримують належної інформації.
- 9. 9 Єдиним інструментом, якийнаразі можна розцінювати як впливовий, є запити згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації». Але чиновники намагаються яко- мога довше відтягувати термін відповіді, ко- ристуючись нормою Закону, або надають фор- мальні відповіді. З оглядом на поточну ситуацію пропонується: • налагодження взаємодії між журналістами різних видань та обмін інформацією; • постійний контроль з боку представників ЗМІ за своєчасним анонсування подій на сай- тах міських, сільських, селищних, районних рад і надходженням розсилок журналістам; • організація онлайн-трансляцій з подій (з огляду на поступове охоплення зв’язком 3G підконтрольної території Донецької області задача спрощується); • максимальне поширення інформації через соціальні мережі; • обмін аудіовізуальними матеріалами між журналістами на умовах інформаційного парт- нерства. Окрема увага має приділятися містам, що розташовані в «сірій зоні», оскільки доступ до інформації звідти часто буває ускладненим. Створення постійно діючого майданчику для журналістів задля вирішення поточних і стратегічних професійних проблем Створення постійно діючого майданчику, який би об’єднував журналістів і надавав їм системну підтримку, є нагальною вимогою часу. Лише спільні зусилля представників ме- діа можуть створити умови, за яких стане мож- ливою зміна поточної схеми стосунків журна- лістів зі владою всіх рівнів. Однією з можливостей створення такого майданчику є «Донбас Медіа Форум», ініці- атором проведення якого є громадська ор- ганізація «Донецький інститут інформації». ДІІ має належний досвід проведення заходів різного рівня, а також є учасником медіапро- стору України, оскільки діяльність організації включає проекти «Новини Донбасу» (провід- не регіональне онлайн-медіа) і «Громадське ТБ Донбасу» (перше незалежне телебачення на Сході України). Також «Донецький інсти- тут інформації» розвиває власний аналітичний центр, що спеціалізується саме на проблема- тиці Донбасу.
- 10. 10 Ініціатива щодо створеннямайданчику в форматі асоціації або громадської організації (організаційно-правова форма підлягає пу- блічному обговоренню учасниками ДМФ) на- лежить журналістам Донецької області. Отже, до складу майбутньої організації мають входи- ти всі журналісти, які відчувають потребу участі в неформальних професійних об’єднаннях і го- тові проявляти громадянську активність задля розв’язання актуальних питань медіасфери. Завдання, які має виконувати майбутнє об’єднання: • створення та модерування робочих груп, які мають вирішувати проблеми, викладені в розділі 4 даної Стратегії; • комунікації з центральними, обласними, місцевими органами влади задля розв’язан- ня проблемних питань, викладених в розділі 4 даної Стратегії; • постійний моніторинг і контроль за вико- нанням домовленостей, досягнутих у рамках діяльності робочих груп і органами влади; • створення методологічно-навчального центру, який би надавав журналістам освітні послуги з підвищення професійної кваліфіка- ції згідно з їх вимогами та напрямком діяль- ності; • проведення спеціальних заходів задля об- говорення професійних проблем (круглі сто- ли, конференції, публічні дискусії); • надання допомоги в налагодженні профе- сійних контактів; • раз на рік проведення підсумкового «Дон- бас Медіа Форуму». Засади комунікацій із цільовими групам Для комунікацій з цільовими групами планується використання наступних інструментів: • соціальні мережі (спілкування в рамках існуючої групи «Donbas Media Forum»); • розсилки методом direct-mail; • режим скайп-конференції під час прове- дення спеціальних заходів або організація онлайн-трансляцій через Фейсбук або YouTube; • розміщення в відкритому доступі навчаль- них, методологічних та інших матеріалів; • проведення публічних дискусій та інших офлайн-заходів; • організація окремої панелі на щорічному «Донбас Медіа Форумі».
- 11. 11 Прикінцеві Положення «ДонбасМедіа Форум» (розділи, адресовані журналістам) Ми, учасники Донбас Медіа Форуму в м. Маріупо- лі 10-11 червня 2016 року, реагуючи на потре- бу в інформаційній реінтеграції суспільства як першооснови територіального возз’єднання держави, виходячи зі особливих інформацій- них потреб громадян, що перебувають на тери- торіях, вражених конфліктом, а також на решті території України, в результаті обговорень ста- ну української журналістики та якості контенту щодо викликів та проблем, що постали перед медійною спільнотою України та її Східного регіону зокрема, звертаємось до представни- ків українських ЗМІ, органів державної влади, громадських організацій, міжнародних інсти- туцій та медіаекспертів з наступними виснов- ками та рекомендаціями: Щодо протидії пропаганді в українському інформаційному просторі Журналістам та представникам українських ЗМІ: • не займатися пропагандою чи контр- пропагандою. Усвідомити соціальну від- повідальність своїх дій й дотримуватися журналістських стандартів у висвітленні кон- троверсійних питань та проблем; • поступово збільшувати виробництво якіс- ного українського інформаційного продукту, у першу чергу на телебаченні: серіали, до- кументальне кіно, ток-шоу, освітні та розва- жальні програми тощо; • забезпечити об’єктивне висвітлення життя на окупованих та прифронтових територіях у центральних та місцевих ЗМІ. Унеможливити (завдяки дотриманню журналістських стан- дартів, ретельного відбору джерел інформа- ції) викривлення інформації й тенденційне ви- світлення процесів на окупованих територіях; • збільшити обсяг контенту, спрямованого на забезпечення інформаційних потреб меш- канців окупованих територій; • більше уваги приділяти наслідкам держав- ної політики України для мешканців окупо- ваних територій та територій, близьких до лінії розмежування; розглядати це питання як пріоритетне в суспільному порядку ден- ному. Чинити демократичний тиск на владу для забезпечення інтересів та інформаційних потреб громадян на окупованих територіях; • збільшити обсяг критичного контенту, при- свяченого проблемам корупції в Україні, зо- крема у форматі журналістських розслідувань. Щодо забезпечення життєздатності місцевих ЗМІ, в Донбасі зокрема Журналістам та представникам ЗМІ: • учасники Форуму дійшли висновків, що місцеві засоби масової інформації й, зокрема, ті, що проходять процедуру роздержавлен-
- 12. 12 ня, мають перейтивід дотаційної моделі існу- вання до застосування ринкових механізмів в роботі своїх ЗМІ; • обов’язковими принципами мають стати орі- єнтація на інформаційні потреби цільових ауди- торійтаусвідомленнясоціальноївідповідально- сті за вплив, який чинять медіа на суспільство; • підвищувати комерційну привабливість ЗМІ, в першу чергу шляхом вироблення та розповсюдження якісного контенту; • кожне місцеве ЗМІ має розробити страте- гічний план на найближчі 2-3 роки із залу- ченням всіх співзасновників; переглянути бізнес-план та оргструктуру ЗМІ, та обов’яз- ково створити чи розширити комерційний відділ з тим, щоб як мінімум по одній про- фесійній людині відповідало за продаж ре- клами та розповсюдження газет. Ретельне планування й запровадження бізнес моделі сприятиме збільшенню надходжень та опти- мізації витрат; • розробити маркетингові стратегії, що від- повідатимуть довгостроковій стратегії ком- паній. Частиною маркетингових стратегій можуть стати передплатні акції, розширення роздрібних продажів, безкоштовне розпов- сюдження газет, просування сайтів та інші шляхи збільшення читацької аудиторії; • залучати досвідчених консультантів та ко- лег до вирішення організаційних проблем в ЗМІ. Інвестувати в навчання персоналу. Для цього у нагоді можуть стати професійні об’єднання журналістів, донорські проекти та організації, що надають допомогу у ре- формуванні українських ЗМІ. Щодо протидії мові ворожнечі Журналістам та представникам ЗМІ: • підтримувати дискусії в журналістсько- му середовищі щодо негативних наслідків використання мови ворожнечі в контексті висвітлення конфліктно-чутливих тем і не- впинно шукати шляхи для максимального дотримання журналістських стандартів під час висвітлення війни військового конфлікту в Донбасі; • шляхом публічних дискусій із залученням експертів з конфліктології та розвитку ЗМІ виробити Маніфест з саморегуляції у висвіт- ленні конфліктно-чутливих тем, який би за- фіксував консенсус журналістської спільноти щодо неможливості застосування мови во- рожнечі, її форм та проявів, та передбачав механізм реагування та публічного засу- дження за використання мови ворожнечі в українських медіа; • під час виготовлення контенту спрямовува- ти свої зусилля на зниження рівня конфлік- тності та відновлення довіри в Україні. До вироблення цього контенту долучити психо- логів та конфліктологів. Корисними можуть бути успішні історії переселенців, пряма мова мешканців прифронтових територій тощо; • виявляти непримиримість до дискриміна- ційних висловлювань з боку політиків, уря- довців, державних службовців, силовиків стосовно людей чи груп людей, пов’язаних із військовим конфліктом (бійці АТО, пересе- ленці, мешканці окупованих територій, во- лонтери тощо).
- 13. 13 ГО «Донецький інститутінформації» – громадська організація – аналітичний центр із виробництва кон- тенту (новини, аналітика, відео та тексти), члени якої базуються в Києві, Маріуполі і Слов’янську. Контент «ДІІ» розповсюджується за допомогою телебачення, радіо та газет і інтернету, охоплює 3 млн користувачів інформації щоденно. «ДІІ» надає точні дані про ситуацію на Донбасі російською та українською мовами. «ДІІ» працює більш ніж із 20 журналістами, фрілансерами, во- лонтерами. Проекти організації фінансуються за рахунок міжнародних донорів (фонди, посольства, організації) і за рахунок мешканців Донбасу (через збір коштів на банківський рахунок організації). Наша мета – через збір і розповсюдження новин у різних форматах і виробницт- во аналітичних доповідей поліпшити життя мешканців Донбасу. Контент «ДІІ» присвячений виключно наступ- ним темам: демократія в регіоні, питання свободи слова, громадянського суспільства, захисту прав людини і мен- шин, у т.ч. ЛГБТ спільноти. Голова організації – Олексій Мацука. Незалежний контроль за організацією здійснює правління. www.dii.dn.ua office@dii.dn.ua ДІІ в Facebook ФБ www.facebook.com/diidnua ДІІ в Twitter twitter.com/AnalyticsDII