Перша й основна цільова група, на яку роз-рахована Стратегія, – це журналісти, які меш-кають і працюють безпосередньо в Донецькій і Луганській областях, переважно в місцевих ЗМІ або в якості кореспондентів на містах на-ціональних видань.

1. 1
Стратегія підтримки
місцевих журналістів
в східних регіонах України
ГО «Донецький інститут інформації»
м. Краматорськ – Київ, серпень 2016 р.
Затверджено рішенням Правління
ГО «Донецький інститут інформації»
№30 від 01.09.2016 р.

2. 2
ЗМIСТ
Огляд ситуації з медіа, що склалася на Сході України після 2014 року. 3
Цільові групи. 4
Місія, візія, цінності. 5
Нагальні потреби медіаспільноти на Донбасі: 6
• створення умов для якісного висвітлення актуальних тем,
пов’язаних із наслідками збройного конфлікту на Сході України;
• подолання системного перешкоджання журналістській діяльності;
• налагодження ефективної комунікації між представниками медіа
та місцевою владою.
Створення постійно діючого майданчику для журналістів задля вирішення
поточних і стратегічних професійних проблем. 9
Засади комунікацій із цільовими групами. 10
Прикінцеві Положення «Донбас Медіа Форум». 11

3. 3
Огляд ситуації з медіа, що склалася на Сході України
після 2014 року
2014 рік корінним чином змінив медіасфе-
ру Сходу України. Практично всі редакції, що
працювали на територіях, контроль над якими
тимчасово втрачений, вимушені були перемі-
ститися в інші міста або припинили своє існу-
вання. В 2014 році тільки в Донецькій області
було закрито 4 телеканали, закрилися 10 газет
обласного значення. Також перестали онов-
люватися популярні онлайн-медіа, які входи-
ли до числа регіональних лідерів. Не краща
ситуація й на Луганщині.
Редакції ЗМІ, що перемістилися в підкон-
трольну частину області й інші міста України,
мають ускладнення з фінансуванням і знахо-
дяться на межі виживання. Ринок реклами
в регіоні значно скоротився через глибоку
економічну кризу, яка супроводжує зброй-
ний конфлікт. Підприємства малого та серед-
нього бізнесу з Донецька або Луганська, які
складали основу регіонального рекламного
ринку, або залишились на непідконтрольних
територіях, або закрилися чи переїхали в інші
регіони та переорієнтували рекламу на соці-
альні мережі.
Здебільшого медіа виживають за рахунок
приватних інвестицій (мається на увазі пряме
фінансування власником ЗМІ, який часто фор-
мує редакційну політику та фактично встанов-
лює цензуру, що є порушенням журналістських
стандартів) або отримують гранти від міжна-
родних донорів, які дозволяють сплачувати
зарплату співробітникам, оренду приміщення,
друк, тощо. З’являються нові медіа – грантові
проекти від міжнародних донорів або ініціа-
тиви журналістів і громадських активістів, які
здійснюються на волонтерських засадах.
У складній ситуації опинилися й комунальні
медіа, які в містах і районах є основним джере-
лом інформації про локальні події. Наразі вони
переживають процес роздержавлення й ре-
формування. Майбутнє багатьох редакцій не-
визначено. Органи місцевого самоврядування
пручаються втраті «офіційного рупору», а ЗМІ,
в свою чергу, не поспішають переходити на
ринкові правила існування та роботи. Це знову
ж таки частково пов’язано з важкою ситуацією
на ринку реклами. Медіа не зацікавлені у втра-
ті сталого доходу, який дозволяв закривати
мінімальні потреби з забезпечення заробітної
плати, оплати оренди та друку газет.
Паралельно на непідконтрольних територі-
ях за цей час створена низка засобів масової
інформації, основна мета яких – реклама ідей
сепаратизму та організації «ДНР». Так, у До-
нецькій області на непідконтрольній території
працюють 5 телевізійних каналів «ДНР», ви-
даються стільки же «центральних газет» (тиж-
невики), діють онлайн-медіа. В Луганській об-
ласті на базі каналів «ІРТА» та «ЛОТ» (колишня
Луганська обласна державна ТРК) працює ка-

4. 4
нал «Луганськ 24». Виходить декілька газет,
діють інтернет-видання.
Сигнал телеканалів угруповань «ДНР» і
«ЛНР» поширюється на значну частину тери-
торії Донецької і Луганської областей. На До-
неччині сигнал досягає таких крупних міст як
Покровськ (колишній Красноармійськ) та Кос-
тянтинівка. Вся «сіра зона» покрита потужним
сигналом високої якості.
Існує ще один чинник, що перешкоджає
здійсненню професійної діяльності, – незакон-
ні вимоги представників українських силових
структур із перевірки документів навіть за на-
явності акредитації в штабі АТО, затримки на
блокпостах, недопущення до об’єктів, які не є
військовими, тощо.
На ситуацію зі свободою слова та висвітлен-
ням подій також впливає низька якість кому-
нікацій між представниками органів місцевого
самоврядування, обласної влади та журналіс-
тами. Представники медіа часто не мають до-
ступу до інформації про події, журналісти не
отримують анонсів і стикаються з ігноруванням
або небажанням чиновників відповідати на
питання. Це також сприяє збереженню напру-
женої ситуації в регіоні.
Цільові групи
Перша й основна цільова група, на яку роз-
рахована Стратегія, – це журналісти, які меш-
кають і працюють безпосередньо в Донецькій
і Луганській областях, переважно в місцевих
ЗМІ або в якості кореспондентів на містах на-
ціональних видань.
Друга цільова група – журналісти, які є ви-
хідцями з Донецької та Луганської областей,
фізично знаходяться в інших регіонах, але
продовжують працювати з тематикою Донбасу
та беруть участь у висвітленні конфлікту.
Третя цільова група – журналісти з інших ре-
гіонів України, представники місцевих або на-
ціональних видань, які опікуються темою Дон-
басу або суміжними: наприклад, висвітлення
положення військових, ситуація зі внутрішньо
переміщеними особами, тощо.
Четверта цільова група – міжнародні журна-
лісти, що висвітлюють тему Донбасу в закор-
донних медіа, в т.ч. в Росії.
Провідні зусилля в рамках даної Стратегії
планується спрямувати на першу та другу ці-
льові групу, оскільки вони безпосередньо за-
лучені в ситуацію, що склалася, знаходяться в
ній та потребують системної підтримки. Іншим
групам у більшому ступені потрібна методоло-
гічна або просвітницька підтримка.

5. 5
Місія, візія, цінності
Громадська організація «Донецький інститут
інформації», як ініціатор проведення «Донбас
Медіа Форум», вважає своєю відповідальністю
перед журналістською спільнотою Сходу Укра-
їни утворення на базі щорічного заходу постій-
но діючого комунікативно-освітнього майдан-
чику, який би об’єднував представників медіа.
Мета такого об’єднання – практична допомога
журналістам.
Ініціатива щодо створення об’єднання з на-
буттям юридичного статусу (окрема громад-
ська організація або асоціація) була озвучена
під час зустрічі представників «Донецького
інституту інформації» з учасниками «Донбас
Медіа Форуму» в Краматорську.
«Ми стикаємося з однією глобальною про-
блемою – комунікації всіх з усіма. Зараз мова
йде про те, що журналісти не можуть комуні-
кувати між з громадськістю, владою. Влада не
може комунікувати з громадськістю, а журна-
лісти між собою. Тому “Донбас Медіа Форум”
має стати майданчиком, всередині якого будуть
відбуватися комунікації. А зробити це в рамках
одного-двох днів на рік дуже важко, тому стра-
тегічну мету маємо стави – це поява постійно ді-
ючого майданчику. Можливо, навіть з набуттям
офіційного статусу – громадська організація,
союз, асоціація. Якась організаційно-право-
ва форма, яка буде діяти постійно. При цьому
важливо не перетворитись у закритий клуб, до
якого ми приймаємо обраних, правильних лю-
дей. Я переконаний прибічник того, що співро-
бітники “Оплот ТБ” мають туди входити. На 99%
вони пропагандисти, але на 1% журналісти і є
громадянами України», – зокрема, зауважив
журналіст Андрій Романенко. Присутні колеги
підтримали пропозицію.
Майданчик на базі ДМФ має стати органом,
який вирішує нагальні проблеми журналістів,
чиї життя та діяльність пов’язані з зоною кон-
флікту на Сході України, в наступних напрямках:
• Інституційна підтримка для медіа (сприян-
ня у пошуку донорів, супровід участі в кон-
курсах, тощо);
• Освітня підтримка (проведення тренінгів,
майстер-класів, семінарів на базі проекту ДІІ
– «Донбас Медіа Школа»).
Місія:
Сприяння розвитку незалежної медіасфе-
ри на Донбасі, становленню свободи слова й
утвердження принципів демократії через ство-
рення постійно діючого комунікативно-освіт-
нього майданчику, який би об’єднував журна-
лістів Сходу України.
Візія:
«Донбас Медіа Форум» – незалежний про-
фесійний комунікативно-освітній майданчик,
що діє на постійній основі та надає журналіс-
там Сходу України практичну допомогу задля

6. 6
виконання професійних обов’язків з якісного
інформування аудиторії про події в регіоні.
Цінності:
Відповідальність – кожний журналіст, що
поділяє місію і візію ДМФ розуміє всю відпові-
дальність за той продукт, який готує для своїх
читачів, глядачів, слухачів.
Чесність і відкритість – всі проекти та дії в
рамках ДМФ знаходять відображення в мате-
ріалах, які публікуються в медіа
Готовність брати на себе розв’язання
складних завдань.
Нагальні потреби медіаспільноти на Донбасі
Журналісти на Донбасі працюють в особли-
вих умовах. З одного боку, представники медіа
практично завжди мають вагомі інформаційні
приводи. З іншого, доступ до багатьох місць
подій часто ускладнений через низку факто-
рів, які зводяться під спільним знаменником –
комунікації. Цей фактор можна розглядати під
різними кутами.
Людський фактор.
Сюди можна віднести наступні комунікації:
• з органами державної влади та місцевого
самоврядування;
• з місцевими мешканцями, які на собі відчу-
ли вплив конфлікту;
• з внутрішньо переміщеними особами, що
постійно стикаються з проявами стигматизації
та ураження в громадянських правах;
• з мешканцями окупованих територій, які
вимушені перетинати лінію розмежування;
• з представниками силових структур, у пер-
шу чергу, на блокпостах.
Інфраструктурний фактор,
який виникає через наступні причини:
• поганий стан доріг, руйнування шляхопро-
водів внаслідок бойових дій;
• ускладнене транспортне сполучення між
населеними пунктами північної та південної
частин області через необхідність оминати
тимчасово непідконтрольну територію. Да-
ний чинник впливає на висвітлення подій в
області в цілому та обмежує можливості для
журналістів, що не мають власних або редак-
ційних транспортних засобів. «Обернутися»
одним днем, наприклад, між Маріуполем і
Краматорськом (двома центрами області, де
розташовані установи обласної влади) фак-
тично неможливо, бо дорога в один бік за-
ймає 5-7 годин.

7. 7
Створення умов для якісного висвітлення
актуальних тем, пов’язаних із наслідка-
ми збройного конфлікту на Сході України:
• використання новітніх технологій передачі
аудіовізуального контенту – можливість від-
слідковувати події в прямому ефірі, відразу
створювати новини та інші текстові матеріа-
ли.
Вирішує проблеми онлайн-медіа та друкова-
них видань.
• оперативне забезпечення місцевих телека-
налів і конвергентних медіа (онлайн-видан-
ня) аудіовізуальними матеріалами – фото та
відео з подій шляхом акумуляції даних на
спеціальному сервері. Матеріали мають бути
розміщені не пізніше ніж через дві години
після завершення події.
Вирішує проблеми всіх видів засобів масової
інформації.
• створення колаборацій між медіа різних
частин Донецької області, оскільки місцеві
видання не приділяють належної уваги поді-
ям в інших районах і містах регіону.
Вирішує проблеми всіх видів засобів масової
інформації, в т.ч. на рівні обміну контентом на
умовах інформаційного партнерства.
•організаціярегулярнихтематичнихпрес-ту-
рів, які б дозволяли журналістам самостійно
збирати необхідну інформацію «в полі». Такі
заходи можливі за підтримки міжнародних
організацій.
Вирішує проблеми всіх видів засобів масової
інформації, в т.ч. на рівні обміну контентом на
умовах інформаційного партнерства.
Подолання системного перешкоджання
журналістській діяльності:
• налагодження прямого діалогу між владою
та журналістами шляхом впровадження що-
тижневих поточних прес-конференцій, звіт-
них за підсумками місяця, кварталу, півріччя,
року представниками обласної влади та ор-
ганів місцевого самоврядування;
• негайне реагування з боку влади в разі
виникнення надзвичайних ситуацій – про-
ведення брифінгів з аудіовізуальною
онлайн-трансляцією, що забезпечить мож-
ливість оперативного доступу до інформації
для представників медіа в регіоні;
• проведення регулярних неформальних зу-
стрічей представників влади, силових струк-
тур і медіа (в форматі «без краваток» та «off
records») в різних містах області;
• відмова від практики запрошення «обра-
них» медіа, з пріоритетом для національні
та лояльні до влади ЗМІ. Проведення відпо-

8. 8
відних переговорів із прес-службами Апа-
рату Президента України, Кабінету міністрів,
Верховної Ради, тощо. Мають бути спільні
правила для всіх медіа, незалежно від того,
яку аудиторію вони охоплюють і наскільки
критично ставляться до влади. Винятком мо-
жуть бути ситуації, коли для заходу потріб-
на організація трансферів, і кількість місць
обмежена. Втім у такому разі всі регіональні
журналісти мають своєчасно отримувати ау-
діовізуальну інформацію з місця подій для
підготовки матеріалів.
• розробка в кооперації з силовими структу-
рами, присутніми на Сході України (СБУ, МВС,
МО, ДПС), та практичне впровадження єди-
ного стандарту проходження журналістами
блокпостів і пропускних пунктів на території,
підконтрольній Україні. Правила мають міс-
тити наступні пункти:
• заборона вимоги пред’явлення аудіовізу-
альних матеріалів, що містяться на камерах
або диктофонах;
• заборона перевірки інформації на телефо-
нах, смартфонах та інших носіях інформації
(планшети, ноутбуки, зовнішні накопичу-
вачі інформації) в разі наявності прес-карти
штабу АТО. Володарі карт уже пройшли пе-
ревірку Службою безпеки України, а дані,
що містяться на носіях, є інформацією, яка
не підлягає перевірці, оскільки є конфіден-
ційним робочим матеріалом до його публі-
кації в медіа або блогах;
• журналістів не мають затримувати на
блокпостах або КПВВ в разі відсутності не-
безпеки для життя (обстріли, активні бойо-
ві дії, тощо).
Такий документ має бути розроблений на
рівні міжвідомчої робочої групи, яку пропо-
нується створити в Києві та делегувати
повноваження колегам або організаціям, що
представлятимуть інтереси журналістів
Сходу України. Таким повноваженим може
бути орган, що планується створити на
базі «Донбас Медіа Форуму» (див. розділ 5 да-
ної Стратегії).
Налагодження ефективної комунікації
між представниками медіа та місцевою
владою
Місцева влада (міські, сільські, селищні го-
лови та місцеві ради, тощо) залишаються най-
більш закритими для журналістів і намага-
ються зберегти звичну схему роботу з медіа, а
саме: спілкування лише зі зручними «кишень-
ковими» засобами масової інформації.
Журналісти регулярно повідомляють про
випадки недопущення представників неза-
лежних медіа на заходи за участі міських го-
лів або ненадання чи несвоєчасне надання ін-
формації про заходи. Це призводить до того,
що важливі теми висвітлюються з запізнен-
ням чи залишаються замовчуваними, бо жур-
налісти не отримують належної інформації.

9. 9
Єдиним інструментом, який наразі можна
розцінювати як впливовий, є запити згідно
з Законом України «Про доступ до публічної
інформації». Але чиновники намагаються яко-
мога довше відтягувати термін відповіді, ко-
ристуючись нормою Закону, або надають фор-
мальні відповіді.
З оглядом на поточну ситуацію
пропонується:
• налагодження взаємодії між журналістами
різних видань та обмін інформацією;
• постійний контроль з боку представників
ЗМІ за своєчасним анонсування подій на сай-
тах міських, сільських, селищних, районних
рад і надходженням розсилок журналістам;
• організація онлайн-трансляцій з подій (з
огляду на поступове охоплення зв’язком 3G
підконтрольної території Донецької області
задача спрощується);
• максимальне поширення інформації через
соціальні мережі;
• обмін аудіовізуальними матеріалами між
журналістами на умовах інформаційного парт-
нерства.
Окрема увага має приділятися містам, що
розташовані в «сірій зоні», оскільки доступ до
інформації звідти часто буває ускладненим.
Створення постійно діючого майданчику
для журналістів задля вирішення поточних
і стратегічних професійних проблем
Створення постійно діючого майданчику,
який би об’єднував журналістів і надавав їм
системну підтримку, є нагальною вимогою
часу. Лише спільні зусилля представників ме-
діа можуть створити умови, за яких стане мож-
ливою зміна поточної схеми стосунків журна-
лістів зі владою всіх рівнів.
Однією з можливостей створення такого
майданчику є «Донбас Медіа Форум», ініці-
атором проведення якого є громадська ор-
ганізація «Донецький інститут інформації».
ДІІ має належний досвід проведення заходів
різного рівня, а також є учасником медіапро-
стору України, оскільки діяльність організації
включає проекти «Новини Донбасу» (провід-
не регіональне онлайн-медіа) і «Громадське
ТБ Донбасу» (перше незалежне телебачення
на Сході України). Також «Донецький інсти-
тут інформації» розвиває власний аналітичний
центр, що спеціалізується саме на проблема-
тиці Донбасу.

10. 10
Ініціатива щодо створення майданчику в
форматі асоціації або громадської організації
(організаційно-правова форма підлягає пу-
блічному обговоренню учасниками ДМФ) на-
лежить журналістам Донецької області. Отже,
до складу майбутньої організації мають входи-
ти всі журналісти, які відчувають потребу участі
в неформальних професійних об’єднаннях і го-
тові проявляти громадянську активність задля
розв’язання актуальних питань медіасфери.
Завдання, які має виконувати
майбутнє об’єднання:
• створення та модерування робочих груп,
які мають вирішувати проблеми, викладені в
розділі 4 даної Стратегії;
• комунікації з центральними, обласними,
місцевими органами влади задля розв’язан-
ня проблемних питань, викладених в розділі
4 даної Стратегії;
• постійний моніторинг і контроль за вико-
нанням домовленостей, досягнутих у рамках
діяльності робочих груп і органами влади;
• створення методологічно-навчального
центру, який би надавав журналістам освітні
послуги з підвищення професійної кваліфіка-
ції згідно з їх вимогами та напрямком діяль-
ності;
• проведення спеціальних заходів задля об-
говорення професійних проблем (круглі сто-
ли, конференції, публічні дискусії);
• надання допомоги в налагодженні профе-
сійних контактів;
• раз на рік проведення підсумкового «Дон-
бас Медіа Форуму».
Засади комунікацій із цільовими групам
Для комунікацій з цільовими групами
планується використання наступних
інструментів:
• соціальні мережі (спілкування в рамках
існуючої групи «Donbas Media Forum»);
• розсилки методом direct-mail;
• режим скайп-конференції під час прове-
дення спеціальних заходів або організація
онлайн-трансляцій через Фейсбук або
YouTube;
• розміщення в відкритому доступі навчаль-
них, методологічних та інших матеріалів;
• проведення публічних дискусій та інших
офлайн-заходів;
• організація окремої панелі на щорічному
«Донбас Медіа Форумі».

11. 11
Прикінцеві Положення «Донбас Медіа Форум»
(розділи, адресовані журналістам)
Ми,
учасники Донбас Медіа Форуму в м. Маріупо-
лі 10-11 червня 2016 року, реагуючи на потре-
бу в інформаційній реінтеграції суспільства як
першооснови територіального возз’єднання
держави, виходячи зі особливих інформацій-
них потреб громадян, що перебувають на тери-
торіях, вражених конфліктом, а також на решті
території України, в результаті обговорень ста-
ну української журналістики та якості контенту
щодо викликів та проблем, що постали перед
медійною спільнотою України та її Східного
регіону зокрема, звертаємось до представни-
ків українських ЗМІ, органів державної влади,
громадських організацій, міжнародних інсти-
туцій та медіаекспертів з наступними виснов-
ками та рекомендаціями:
Щодо протидії пропаганді
в українському інформаційному просторі
Журналістам та представникам
українських ЗМІ:
• не займатися пропагандою чи контр-
пропагандою. Усвідомити соціальну від-
повідальність своїх дій й дотримуватися
журналістських стандартів у висвітленні кон-
троверсійних питань та проблем;
• поступово збільшувати виробництво якіс-
ного українського інформаційного продукту,
у першу чергу на телебаченні: серіали, до-
кументальне кіно, ток-шоу, освітні та розва-
жальні програми тощо;
• забезпечити об’єктивне висвітлення життя
на окупованих та прифронтових територіях у
центральних та місцевих ЗМІ. Унеможливити
(завдяки дотриманню журналістських стан-
дартів, ретельного відбору джерел інформа-
ції) викривлення інформації й тенденційне ви-
світлення процесів на окупованих територіях;
• збільшити обсяг контенту, спрямованого
на забезпечення інформаційних потреб меш-
канців окупованих територій;
• більше уваги приділяти наслідкам держав-
ної політики України для мешканців окупо-
ваних територій та територій, близьких до
лінії розмежування; розглядати це питання
як пріоритетне в суспільному порядку ден-
ному. Чинити демократичний тиск на владу
для забезпечення інтересів та інформаційних
потреб громадян на окупованих територіях;
• збільшити обсяг критичного контенту, при-
свяченого проблемам корупції в Україні, зо-
крема у форматі журналістських розслідувань.
Щодо забезпечення життєздатності
місцевих ЗМІ, в Донбасі зокрема
Журналістам та представникам ЗМІ:
• учасники Форуму дійшли висновків, що
місцеві засоби масової інформації й, зокрема,
ті, що проходять процедуру роздержавлен-

12. 12
ня, мають перейти від дотаційної моделі існу-
вання до застосування ринкових механізмів
в роботі своїх ЗМІ;
• обов’язковими принципами мають стати орі-
єнтація на інформаційні потреби цільових ауди-
торійтаусвідомленнясоціальноївідповідально-
сті за вплив, який чинять медіа на суспільство;
• підвищувати комерційну привабливість
ЗМІ, в першу чергу шляхом вироблення та
розповсюдження якісного контенту;
• кожне місцеве ЗМІ має розробити страте-
гічний план на найближчі 2-3 роки із залу-
ченням всіх співзасновників; переглянути
бізнес-план та оргструктуру ЗМІ, та обов’яз-
ково створити чи розширити комерційний
відділ з тим, щоб як мінімум по одній про-
фесійній людині відповідало за продаж ре-
клами та розповсюдження газет. Ретельне
планування й запровадження бізнес моделі
сприятиме збільшенню надходжень та опти-
мізації витрат;
• розробити маркетингові стратегії, що від-
повідатимуть довгостроковій стратегії ком-
паній. Частиною маркетингових стратегій
можуть стати передплатні акції, розширення
роздрібних продажів, безкоштовне розпов-
сюдження газет, просування сайтів та інші
шляхи збільшення читацької аудиторії;
• залучати досвідчених консультантів та ко-
лег до вирішення організаційних проблем
в ЗМІ. Інвестувати в навчання персоналу.
Для цього у нагоді можуть стати професійні
об’єднання журналістів, донорські проекти
та організації, що надають допомогу у ре-
формуванні українських ЗМІ.
Щодо протидії мові ворожнечі
Журналістам та представникам ЗМІ:
• підтримувати дискусії в журналістсько-
му середовищі щодо негативних наслідків
використання мови ворожнечі в контексті
висвітлення конфліктно-чутливих тем і не-
впинно шукати шляхи для максимального
дотримання журналістських стандартів під
час висвітлення війни військового конфлікту
в Донбасі;
• шляхом публічних дискусій із залученням
експертів з конфліктології та розвитку ЗМІ
виробити Маніфест з саморегуляції у висвіт-
ленні конфліктно-чутливих тем, який би за-
фіксував консенсус журналістської спільноти
щодо неможливості застосування мови во-
рожнечі, її форм та проявів, та передбачав
механізм реагування та публічного засу-
дження за використання мови ворожнечі в
українських медіа;
• під час виготовлення контенту спрямовува-
ти свої зусилля на зниження рівня конфлік-
тності та відновлення довіри в Україні. До
вироблення цього контенту долучити психо-
логів та конфліктологів. Корисними можуть
бути успішні історії переселенців, пряма мова
мешканців прифронтових територій тощо;
• виявляти непримиримість до дискриміна-
ційних висловлювань з боку політиків, уря-
довців, державних службовців, силовиків
стосовно людей чи груп людей, пов’язаних
із військовим конфліктом (бійці АТО, пересе-
ленці, мешканці окупованих територій, во-
лонтери тощо).

13. 13
ГО «Донецький інститут інформації» – громадська
організація – аналітичний центр із виробництва кон-
тенту (новини, аналітика, відео та тексти), члени якої
базуються в Києві, Маріуполі і Слов’янську. Контент
«ДІІ» розповсюджується за допомогою телебачення,
радіо та газет і інтернету, охоплює 3 млн користувачів
інформації щоденно. «ДІІ» надає точні дані про ситуацію
на Донбасі російською та українською мовами. «ДІІ»
працює більш ніж із 20 журналістами, фрілансерами, во-
лонтерами. Проекти організації фінансуються за рахунок
міжнародних донорів (фонди, посольства, організації)
і за рахунок мешканців Донбасу (через збір коштів на
банківський рахунок організації). Наша мета – через збір
і розповсюдження новин у різних форматах і виробницт-
во аналітичних доповідей поліпшити життя мешканців
Донбасу. Контент «ДІІ» присвячений виключно наступ-
ним темам: демократія в регіоні, питання свободи слова,
громадянського суспільства, захисту прав людини і мен-
шин, у т.ч. ЛГБТ спільноти. Голова організації – Олексій
Мацука. Незалежний контроль за організацією здійснює
правління.
www.dii.dn.ua
office@dii.dn.ua
ДІІ в Facebook ФБ www.facebook.com/diidnua
ДІІ в Twitter twitter.com/AnalyticsDII