Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Чи може громадянське суспільство Донбасу стати прикладом для України?

104 views

Published on

Два роки в нових реаліях: Чи може громадянське суспільство Донбасу стати прикладом для України?

Published in: Government & Nonprofit
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Чи може громадянське суспільство Донбасу стати прикладом для України?

  1. 1. ДВА РОКИ В НОВИХ РЕАЛІЯХ: чи може громадянське суспільство Донбасу стати прикладом для України? Рух “Сильні громади”, 2016
  2. 2. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ДОНБАСУ В НОВИХ УМОВАХ
  3. 3. ПУБЛІЧНІ ДИСКУСІЇ ЯК МЕХАНІЗМ ПРИЙНЯТТЯ ЕФЕКТИВНИХ РІШЕНЬ З 2014 року на Донеччині виникла гостра необхідність діалогу між різними суб’єктами суспільства. Форуми, круглі столи, конференції стали платформами для прийняття спільних рішень на рівні локальних громад та місцями формування стратегій розвитку процесів як на регіональному, так і на всеукраїнському рівнях. Подібні формати є якісно новою формою взаємодії на Донбасі, який до цього існував в умовах тотальної сегрегації та потужного командно-адміністративного управління з боку місцевих еліт. Наразі, як представники влади, так і діячі громадського сектору, медіа, бізнесу та експертного середовища все частіше співпрацюють на публічних майданчиках не тільки для прийняття концепцій, а й для ефективної адвокації конкретних дій та рішень, окреслюючи цим свою індивідуальну відповідальність.
  4. 4. ЯКІСНО-КІЛЬКІСНІ ЗМІНИ ІНСТИТУЦІЙНОГО СТАНУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ Завдяки національним змінам у розрізі відкритості та прозорості влади, а також адвокації ідей місцевих громадських активістів, на Донбасі почалось встановлення ефективної комунікації суспільства і місцевого самоврядування, зменшення зловживань і створення умов для якісного контролю влади: - сервіси електронних петицій запрацювали у десяти містах Донецької області; - Лиман, Слов’янськ, Бахмут та Краматорськ визначили мінімальний поріг здійснення закупівель у розмірі 10 тисяч гривень за допомогою системи електронних закупівель «ProZorro»; - механізм громадського бюджету почав реалізовуватися у Краматорську; - Покровська та Слов’янська міські ради розробляють Статути громад; - Бахмутська та Добропільска міські ради прийняли Положення про конфлікт інтересів; - Добропільська міська рада встановила камери для відеотрансляцій засідань сесій; - у п’яти містах Донецької області запрацювала інтерактивна система контролю влади та участі громадян у процесах прийняття рішень «Розумне місто»; - проект "Відкритий бюджет" підключений у Краматорску, Бахмуті, Дружківці.
  5. 5. ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОСИЛЕННЯ КОНТРОЛЮ НАД ВЛАДОЮ Функція громадського контролю за процесами прийняття рішень є важливим механізмом як розвитку громадянського суспільства, так і посилення рівня відповідальності влади перед громадами. Разом з журналістськими розслідуваннями, тотальний громадський контроль із використанням систем “E- Data”, “ProZorro”, “OpenData”, моніторинг діяльності комунальних підприємств тощо, мають стати фундаментом формування нового кластеру відповідальних не популістичних еліт. Найбільша ефективність контролю досягається лише завдяки достатньому рівню знань, вмінь та навичок, якими зазвичай не володіють активісти. Просвітницькі лекції та навчання є засобом надання суб’єктам контролю на місцях чіткого інструментарію. Проведення таких навчань є одним з основних завдань досвідчених громадських організацій та рухів.
  6. 6. Напередодні виборів у низці міст Донецької області, таких як Маріуполь, Добропілля, Слов’янськ, Краматорськ та ін., пройшли дебати між кандидатами на пост міського голови. Більшість таких заходів були ініційовані і організовані громадськими рухами та організаціями, що почали активно впливати на суспільно-політичне життя регіону. Завдяки висвітленню цього процесу у ЗМІ вдалося залучити широке коло громадян, що якісно вплинуло як на сам захід, так і на подальший політичний дискурс всередині громад. Подальші дії активних громадян були направлені на контроль за діяльністю депутатів та чиновників, а саме: перевірка їх декларацій, контроль присутності на засіданнях та персональне голосування народних обранців. РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
  7. 7. За останні два роки на Донеччині відбувається стрімкий розвиток нових медіа: відкриваються нові видання, аудиторія традиційних медіа поступово зменшується, натомість охоплення нових медіа зростає. В той же час на Донбасі досить гостро стоїть проблема теле- і раідомовлення у прифронтових населених пунктах, а також поширення пропаганди з ретрансляторів на окупованих територіях. У Слов'янську через два роки після звільнення міста відновлюється робота телевежі. СТАН МЕДІА НА ДОНБАСІ
  8. 8. ЗБІЛЬШЕННЯ ЯКОСТІ ТА КІЛЬКОСТІ ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНИХ АКЦІЙ, ЯК РЕЗУЛЬТАТ ЗРОСТАННЯ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ДОНЕЧЧИНИ За період діяльності, активісти руху “Сильні громади” провели понад 30 акцій прямої дії місцевого, регіонального та всеукраїнського значення. В акціях взяли участь 13 міст Донеччини та понад 1000 громадян регіону. Тенденції, що характеризують зміни: - забезпечення фінансової незалежності інститутів громадянського суспільства; - збільшення діапазону цілей масових акцій (акції протесту, солідарності, патріотичні, контролюючі, акції-вимоги); - покращення якості планування та організації масових акцій громадськими активістами (плакати, гасла, комунікація, взаємодія зі ЗМІ).
  9. 9. За останні два роки ініціатива у проведенні культурних заходів, в основному, перейшла від влади до громадського сектору. Це проявляється в наступних тенденціях: - відкриття культурних платформ взаємодії в: Краматорську, Маріуполі, Новогродівці, Слов’янську, Лимані, Покровську, Дружківці, Бахмуті, Сєвєродонецьку, тощо; - розширення міського публічного простору через розбудову, реконструкцію парків і скверів: Слов’янськ, Краматорськ; - проведення міських фестивалів, ярмарків, урбанфестів та інших заходів міської культури; - перетворення міських бібліотек в універсальні публічні простори. ТРАНСФОРМАЦІЯ СУБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНИХ ПРОЦЕСІВ
  10. 10. ОСНОВНІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ 1. Падіння політичної монополії та десакралізація влади. 2. Зародження політичної конкуренції. 3. Зменшення впливу політичних суб’єктів на правоохоронні органи та їх реформи . 4. Зародження альтернативних ЗМІ. 5. Початок децентралізації на рівні держави. 6. Активізація громадянського суспільства та збільшення контролю влади. 7. Розвиток горизонтальних зв’язків та поліпшення комунікації мешканців регіону: громадський, культурний, освітній, політичний, економічний. 8. Якісне та кількісне зростання культурних процесів: фестивалі, платформи ініціатив, молодіжні рухи.
  11. 11. ОСНОВНІ ВИКЛИКИ НА СЬОГОДНІ 1. Наявність практик монопольного прийняття рішень в ОМС; 2. Нерівномірна громадська активність і відповідний рівень її якості; 3. Складна економічна ситуація у зв’язку з військовими діями та відсутність стратегічного бачення трансформації індустріального кластеру; 4. Підконтрольність частини ЗМІ місцевим політичним групам; 5. Відсутність сигналу покриття українського телерадіомовлення на частині території Донбасу, контрольованої урядом України; 6. Недосконалі умови для внутрішньо-переміщених осіб, відсутність глобальної державної стратегії в цьому напрямку. 7. Наявність в суспільстві різних цивілізаційних поглядів на зовнішнополітичні вектори розвитку України та Донбасу. 8. Законодавча неврегульваність врядуванян прифронтових територій 9. Конфлікт норм законодавства про ВЦА та місцеве самоврядування
  12. 12. www.usaid.gov www.centreua.org www.gromady.dn.ua ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ Завітайте на наші інтернет-сторінки

×