«Донбас Медіа Форум» – це ініціатива громадської організації «Донецький інститут інформації», спрямована на об’єднання журналістів, що працюють на Сході України або висвітлюють події, що відбуваються на Донеччині та Луганщині в центральних і регіональних медіа. ДМФ є майданчиком для обговорення нагальних професійних проблем з метою поліпшення ситуації в медійній сфері на Донбасі, встановлення свободи слова та протидії перешкоджанню журналістській діяльності

1. 1
«Донбас Медіа Форум як інструмент діалогу та подолання мови ворожнечі в медіасфері»
(Аналітичний звіт ГО «Донецький інститут інформації»)
Серпень 2016

2. 2
Зміст
1. Вступ. Огляд поточної ситуації в медіасфері Донецької області
3
2. «Донбас Медіа Форум» як перший досвід об’єднання журналістів Сходу України
3. Засоби розв’язання існуючих викликів через професійні комунікації. Роль діалогу в подоланні
мови ворожнечі
4. Висновки
5. Рекомендації (на основі Прикінцевих положень «Донбас Медіа Форум»)

3. 3
1. Вступ. Огляд поточної ситуації в медіасфері Донецької області
2014 рік корінним чином змінив медіасферу Сходу України. Практично всі редакції, що
працювали на територіях, контроль над якими тимчасово втрачений, вимушені були
переміститися в інші міста або припинили своє існування. В 2014 році тільки в Донецькій області
було закрито 4 телеканали, закрилися 10 газет обласного значення ​
. Також перестали
1
оновлюватися популярні онлайн-медіа, які входили до числа регіональних лідерів ​
.
2
Редакції ЗМІ, що перемістилися в підконтрольну частину області й інші міста України, мають
ускладнення з фінансуванням і знаходяться на межі виживання. Ринок реклами в регіоні значно
скоротився через глибоку економічну кризу, яка супроводжує збройний конфлікт. Підприємства
малого та середнього бізнесу з Донецька або Луганська, які складали основу регіонального
рекламного ринку, або залишились на непідконтрольних територіях, або закрилися чи переїхали в
інші регіони та переорієнтували рекламу на соціальні мережі.
Здебільшого медіа виживають за рахунок приватних інвестицій (мається на увазі пряме
фінансування власником ЗМІ, який часто формує редакційну політику та фактично встановлює
цензуру, що є порушенням журналістських стандартів) або отримують гранти від міжнародних
донорів, які дозволяють сплачувати зарплату співробітникам, оренду приміщення, друк, тощо.
З’являються нові медіа – грантові проекти від міжнародних донорів або ініціативи журналістів і
громадських активістів, які здійснюються на волонтерських засадах.
У складній ситуації опинилися й комунальні медіа, які в містах і районах є основним джерелом
інформації про локальні події. Наразі вони переживають процес роздержавлення й реформування.
Майбутнє багатьох редакцій невизначено. Органи місцевого самоврядування пручаються втраті
«офіційного рупору», а ЗМІ, в свою чергу, не поспішають переходити на ринкові правила
існування та роботи.
Це знову ж таки частково пов’язано з важкою ситуацією на ринку реклами. Медіа не зацікавлені у
втраті сталого доходу, який дозволяв закривати мінімальні потреби з забезпечення заробітної
плати, оплати оренди та друку газет ​
.
3
Паралельно на непідконтрольних територіях за цей час створена низка так званих «засобів масової
інформації» незаконної організації «Донецька народна республіка» ​
, які по суті є
45
пропагандистськими «бойовими листками». Так, у Донецькій області на непідконтрольній
території працюють 5 телевізійних каналів «ДНР», видаються стільки ж «центральних газет»
(тижневики), діють онлайн-медіа.
Проблема поглиблюється тим, що сигнал телеканалів «ДНР» поширюється на значну частину
території Донецької області. На Донеччині сигнал досягає таких крупних міст як Покровськ
(колишній Красноармійськ). Вся «сіра зона» покрита потужним сигналом високої якості, що
сприяє високій соціальній і суспільній напрузі в цих районах ​
.
6
1
«Донбасс Медиа Форум»: от обсуждения проблем СМИ к
преобразованиям//novosti.dn.ua/article/5568-donbass-medya-forum-ot-obsuzhdenyya-problem-smy-k-pre
obrazovanyyam
2
«УРА-Информ.Донбасс» временно приостанавливает свою
работу//ura.dn.ua/30.11.2014/164108.html
3
«Донбасс Медиа Форум». День первый// youtu.be/8YcP7uUVEJY?t=11051
4
Средства массовой информации | СМИ «ДНР»// dnr-online.ru/smi
5
Газеты «ДНР»//gazeta-dnr.ru
6
Телевещание на оккупированной территории Донбасса:
реальное положение и
вызовы//novosti.dn.ua/article/6121-televeshhanye-na-okkupyrovannoy-terrytoryy-donbassa-realnoe-polozhenye-y-vyzo
vy-chast-2

4. 4
Умови, що склалися, сприяють поширенню явища, яке прийнято називати «мова ворожнечі». Це
усталена система слів і фраз, що носять негативне смислове забарвлення. Поширення мови
ворожнечі вже привело до тяжких наслідків – так званий hate speech набув рис буденності та став
невід’ємною частиною публічної та приватної риторики щодо подій на Донбасі. Джерелом
розповсюдження здебільшого виступають засоби масової інформації, в тому числі, національні ​
.
7
Наприклад, ведучі телевізійних новин на каналі ТСН та журналісти однойменного
інтернет-видання постійно використовують слово «терористи» для визначення членів незаконних
збройних формувань, що діють на Донбасі ​
. Використання даного терміну не є коректним,
8
оскільки в Україні досі не ухвалене судове рішення, яке б визнавало «ДНР» терористичною
організацію, що дозволяло б називати її членів «терористами». Так, згідно зі стандартами ВВС
слід уникати вживання даного терміну або використовувати лише в прямій мові та брати в лапки,
тим самим підкреслюючи відстороненість медіа від радикальної риторики ​
.
9
Тому протидія мові ворожнечі є однією з нагальних проблем української медіасфери, так само як і
налагодження діалогу в суспільстві для обговорення питань, що сьогодні часто замовчуються, але
залишаються проблемними. Однією з таких можливостей став саме «Донбас Медіа Форум» –
комунікативно-освітній майданчик, який об’єднує журналістів зі Сходу України.
7
Мова ворожнечі – нові прояви та
наслідки//osvita.mediasapiens.ua/media_law/law/mova_vorozhnechi_novi_proyavi_ta_naslidki
8
Феєрверк над Авдіївкою. Терористи «ДНР» відзначили День
Незалежності з усією
Україною//tsn.ua/ato/feyerverk-nad-avdiyivkoyu-teroristi-dnr-vidznachili-den-nezalezhnosti-z-usiyeyu-ukrayinoyu-733
440.html
9
BBC News Style Guide// www.bbc.co.uk/academy/journalism/news-style-guide/article/art20130702112133591

5. 5
2. «Донбас Медіа Форум» як перший досвід об’єднання журналістів Сходу України
«Донбас Медіа Форум» – це ініціатива громадської організації «Донецький інститут інформації»,
спрямована на об’єднання журналістів, що працюють на Сході України або висвітлюють події, що
відбуваються на Донеччині та Луганщині в центральних і регіональних медіа. ДМФ є
майданчиком для обговорення нагальних професійних проблем з метою поліпшення ситуації в
медійній сфері на Донбасі, встановлення свободи слова та протидії перешкоджанню
журналістській діяльності.
Вперше «Донбас Медіа Форум» відбувся в 2015 році в Києві та зібрав понад 300 учасників.
Загалом оргкомітет отримав 500 заявок ​
. Під час заходу обговорювалися питання, які раніше не
10
піднімалися в професійному середовищі:
● цензура та наслідки утисків журналістів, що маскувалися під «редакційну політику»;
● взаємодія медіа та влади;
● можливість здійснення професійної діяльності на окупованих територіях;
● шляхи поліпшення матеріального становища регіональних медіа ​
.
11
Другий «Донбас Медіа Форум» відбувся в Маріуполі. В заході взяли участь близько 300
представників медіа, прес-служб, громадських організацій, тощо. Захід був спрямований на
вирішення практичних питань діяльності медіасфери, а саме:
● обговорення нагальних професійних питань у наступних царинах:
- протидія російській пропаганді;
- роздержавлення ЗМІ: як не втратити медіа;
- подолання мови ворожнечі.
● отримання нових знань під час майстер-класів, які проводилися за 6 темами, визначеними
самими учасниками «Донбас Медіа Форуму».
Слід зазначити, що до «Донбас Медіа Форум» на Сході України не було практики проведення
заходів, спрямованих на професійну інтеграцію журналістів. Існувало декілька профспілок,
провідну роль серед яких відігравав обласний осередок Національної спілки журналістів України
(НСЖУ). Але по суті його роль була формальною. Членство давало певні привілеї – слугувало
еквівалентом редакційного посвідчення та спрощувало доступ на заходи.
З 2014 року сайт обласної спілки захоплений представниками незаконної організації «ДНР» ​
.
12
Сама ж спілка продовжує свою роботу на звільненій території, втім інформації про її діяльність
недостатньо. Відомо, що обласний осередок лишив членства 9 осіб, які є членами незаконної
організації «ДНР» та обіймають посади в так званому «міністерстві інформації ДНР» ​
.
13
Втім потреба в об’єднанні є нагальною. Більшість журналістів з окупованих територій вимушені
були переміститися в інші регіони України. Ті, хто через різні обставини залишились на тимчасово
непідконтрольних територіях, здійснюють діяльність або негласно, або припинили працювати в
10
«Донбасс Медиа Форум»: от обсуждения проблем СМИ к
преобразованиям//novosti.dn.ua/article/5568-donbass-medya-forum-ot-obsuzhdenyya-problem-smy-k-pre
obrazovanyyam
11
«Донбасс Медиа Форум»: острые диалоги объединенной
медиасферы
ФОТО//novosti.dn.ua/article/5571-donbass-medya-forum-ostrye-dyalogy-obedynennoy-medyasfery
12
Донецький обласний союз журналістів//
www.donsju.donetsk.ua/cgi-bin/dsju/start.cgi
13
Как СМИ говорить о Донбассе? Презентация итогов «Донбасс
Медиа Форума 2016»//youtu.be/xqSs4E0-qHg?list=PLNHHhZXfn6jmgMUDliv9CAM4BlmTkMguC&t=301

6. 6
медіа. В кращому випадку журналісти працюють у міжнародних медіа, що надає певний імунітет
від переслідування збоку силових структур «ДНР» ​
.
14
«Донбас Медіа Форум» двічі зібрав журналістів, які живуть у різних містах України, в Донецькій і
Луганській областях, а також окупованих містах. Так, у 2016 році з Донецька приїхали близько 20
осіб, які представляли міжнародні, національні та регіональні видання. Вони склали 4% від
загальної кількості учасників. Близько 54% учасників представляли Донецьку і Луганську області.
З Києва та інших регіонів приїхали 42%. Доля медіа Донецької області склала 45%, Луганської –
15%, національних ЗМІ – 15% ​
.
15
«Донбас Медіа Форум» зібрав репрезентативне представництво журналістів зі Сходу України, яке
має повноваження для обговорення проблем, що існують в медіаспільноті.
Ще однією відмінністю «Донбас Медіа Форуму» є послідовність проекту. Після проведення
заходу «Донецький інститут інформації» підтримує постійний зв’язок з учасниками заходу. Так,
були проведені два опитування:
● з метою підбиття загальних підсумків ДМФ і оцінки важливості заходу;
● виявлення потреб учасників у навчанні.
Впродовж серпня 2016 року проведені заходи, спрямовані на подальшу актуалізацію тем, що
обговорювалися на ДМФ-2016:
● відкрита зустріч з представниками медіа-НГО та міжнародних громадських організацій, які
виконують проекти з розвитку засобів масової інформації, свободи слова в Україні.
Публічна дискусія зібрала 25 представників профільних організацій, які обговорили
14
Інформація отримана методом польових досліджень.
Публікація посилань на конкретних осіб несе загрозу
безпеці журналістів, що працюють на території «ДНР»
15
Дані отримані за результатами опитування в рамках «ДМФ»-2016
«Що ви знаєте про діяльність
Представництва Європейського Союзу в Україні?» та
підтверджені аналізом статистичної інформації заходу

7. 7
проблематику мови ворожнечі як складову медіаграмотності ​
.
1617
● зустрічі зі стейкхолдерами – представниками профільних міністерств, що працюють з
проблематикою Сходу України, а саме: в Міністерстві інформаційної політики та в
Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, де
були досягнуті домовленості про співпрацю між представниками громадських організацій,
що працюють з темою Донбасу в медіаплощині та державними структурами.
18
● публічна дискусія в Краматорську «Журналістика vs пропаганда: основні положення
Стратегії підтримки медіасередовища на Донбасі», яка зібрала 26 представників медіа
Донеччини, громадських активістів, представників обласної влади ​
.
19
● підсумкова прес-конференція за участі голови «Донецького інституту інформації» Олексія
Мацуки та члена оргкомітету ДМФ, виконавчого директора МГО «Інститут демократії ім.
Пилипа Орлика» Світлани Єременко. Під час заходу були підбиті повні підсумки заходу та
проголошені провідні проблеми, які підіймалися при проведенні заходів у рамках ДМФ ​
.
20
Таким чином, «Донбас Медіа Форум» уже на другий рік існування проекту вийшов за рамки
заходу, що проводиться раз на рік. Цей досвід є достатньо новаційним для України, на чому
наголосив програмний директор ГО «Детектор медіа» Р. Шутов: «​Мені дуже приємно, що у нас
нарешті є заходи, які не просто проводяться, а потім організатори намагаються відслідкувати,
що змінилося, зробити дискусію навколо, щоб заходи призводили до змін в середовищі, в якому ми
працюємо. Я вірю, що цей підхід ми всі переймемо».
Наразі на базі ДМФ планується проведення нового проекту – «Донбас Медіа Школа», який
спрямований на навчання молодих журналістів, що працюють у регіоні та залучені в висвітлення
подій на Донбасі.
16
Итоги ДМФ-2016: медиаэксперты комментируют
заключительные положения
Форума//novosti.dn.ua/article/6390-ytogy-dmf-2016-medyaehksperty-kommentyruyut-zaklyuchytelnye-polozhenyya-for
uma
17
Поможет ли медиаграмотность противостоять
информационным манипуляциям - итоги
ДМФ-2016//novosti.dn.ua/article/6405-pomozhet-ly-medyagramotnost-protyvostoyat-ynformacyonnym-manypulyacyyam-yt
ogy-dmf-2016
18
Медиа и власть: диалог
возможен?//novosti.dn.ua/article/6408-medya-y-vlast-dyalog-vozmozhen
19
Журналисты Донетчины: «Донбасс Медиа Форум» должен
работать круглый
год//novosti.dn.ua/article/6410-zhurnalysty-donetchyny-donbass-medya-forum-dolzhen-rabotat-kruglyy-god
20
«Донбасс Медиа Форум»: как ситуация на Востоке повлияла на
медиапространство Украины//
novosti.dn.ua/article/6412-donbass-medya-forum-kak-sytuacyya-na-vostoke-povlyyala-na-medyaprostranstvo-ukrayny

8. 8
3. Проблемні питання ДМФ, засоби розв’язання існуючих викликів через професійні
комунікації
Під час «Донбас Медіа Форуму» відбулися три панельних дискусії, присвячені нагальним
проблемам медіасередовища:
● Інформаційна агресія. Боротьба з дезінформацією. Протидія російській пропаганді
● Виживання ЗМІ на звільнених територіях. Роздержавлення: як не втратити медіа
● Журналісти в кризових регіонах: налагодження діалогу. Подолання мови ворожнечі
Найбільш дискусійною видалася панель, присвячена подоланню мови ворожнечі. Проблема, яка
виникла в українському суспільства та медіасередовищі в 2014 році, коли відбулося розділення
суспільства на «ватників» і «патріотів», продовжує бути на порядку денному. Можна
констатувати, що негативні наслідки російської інформаційної агресії (образ ворога спочатку
формували саме російські ЗМІ, а вже потім на тлі подій в Криму та на Сході цю хвилю підхопили
українські по відношенню до мешканців проблемних регіонів) не подолані ​
.
21
Мова ворожнечі залишається одним із маркерів сьогодення. В суспільстві постійно вживаються
слова та сталі вирази, які стигматизують і принижують певні суспільні групи. Вони вже увійшли в
обіг і слугують поглибленню протиріч у суспільстві.
Наразі профільні громадські організації починають розробляти рекомендації щодо запобігання
мові ворожнечі ​
. Так, проект громадської організації «Детектор медіа» розрахований на один рік і
22
був анонсований в серпні 2016 року. «​На жаль, рівень агресії в медіапросторі, і особливо у
соцмережах, останнім часом зріс. Люди дуже емоційно і не завжди коректно реагують на
багато речей. У першу чергу вони чутливі до тем війни та усього, що з цим пов’язано. Тому дуже
важливо, які слова ми, журналісти, добираємо, коли говоримо на ці теми», – зазначила
виконавчий директор ГО «Детектор Медіа» Д. Дуцик.
Втім, створення спеціальних словників або посібників на кшталт стандартів ВВС або “Associated
Press” ще не є вирішенням проблеми. Так, під час «Донбас Медіа Форум» експерт з конфліктології
Т. Виговська-Каменко навела приклад досвіду Киргизстану, де в 2010 році відбувся міжетнічній
конфлікт між узбеками та киргизами у місті Ош. Внаслідок конфлікту за три дні загинуло близько
2 тис. осіб, 10 тис. постраждали. Була зруйнована інфраструктура, житло, деякі райони міста
зрівняні з землею.
«​Після конфлікту, в перші два місяці, був створений словник, в якому прописали, які слова можна
використовувати, а які – ні. В першу чергу вирішили, що не можна вживати назви етнічних груп.
Ввели заборону на експресивні етноніми. Але вже за два місяці стало зрозуміло, що конфлікт
трансформується, нові слова стають тригерами та провокують ненависть. … В 2015 році ми
можемо констатувати, що в ЗМІ Киргизстану мова ненависті почала повертатися. Словники не
стали універсальним засобом. Через 5 років, розглядаючи ситуацію в ретроспективі, ми можемо
сказати, що незважаючи на створення словників, відхід від мови ненависті, політкоректність,
багато речей залишились поза увагою. Багато проблем, не отримавши свого висвітлення, стали
21
Дослідження «Практика використання “мови ворожнечі” (hate
speech) українськими ЗМІ»//
osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/research/doslidzhennya_praktika_vikoristannya_movi_vorozhnechi_hate_speech_ukrain
skimi_zmi
22
Українські медіаорганізації спільно з ООН розпочинають
проект з подолання мови ворожнечі//
detector.media/infospace/article/117718/2016-08-12-ukrainski-mediaorganizatsii-spilno-z-oon-rozpochinayut-proekt-z-podolan
nya-movi-vorozhnechi/

9. 9
основою для майбутньої конфліктності та її посилення», – підкреслила Т. Виговська-Каменко ​
.
23
Змінення поточної ситуації можливе лише через упровадження комплексних заходів, серед яких
комунікації відіграють значну роль. Комунікації поділяються на дві великі категорії: вербальні та
невербальні. Вербальні комунікації є основними при міжособових стосунках. Інформація
передається декількома шляхами. Основним інструментом комунікацій журналістів є продукт,
який виробляють представники медіа – текстовий або аудіовізуальний контент. У залежності від
того, яку лексику, рівень її емоціонального забарвлення, сталі вирази використовує журналіст,
відбувається вплив на аудиторію та формується громадська думка.
В Україні діють кодекси журналістської етики ​
, також громадські організації пропонують
24
користуватися посібниками з журналістських стандартів ​
. Втім системний моніторинг, який,
25
наприклад, здійснюють громадські організації «Детектор медіа», «Інститут масової інформації» та
інші, демонструють, що журналісти не дотримуються етичних норм і професійних стандартів ​
, у
26
тому числі, при висвітленні конфлікту на Донбасі ​
.
27
В Маріуполі на «Донбас Медіа Форум» думки щодо використання певних термінів і формування
куту зору журналіста на події розділилися. Деякі експерти наголошували, що конфлікт на Донбасі
не має розв’язання через діалог, і компроміс не є складовою частиною можливого діалогу. Таку
думку висловив громадський діяч із Молдови С. Ільченко: «​Перед усім, найголовніша війна йде за
уми людей. Після того, як ми відвоюємо землі, нам буде треба відвоювати людей. … І ось тут, у
боротьбі за уми людей, які опинилися в ролі захоплених територій, можливий діалог. Але не треба
будувати ілюзій. Цей діалог не є компромісним. Ми не можемо шукати компромісу з цими
людьми. Але ми можемо і маємо перетягати їх на свій бік. Це єдиний простір діалогу, який я тут
бачу» ​
.
28
Риторика такого спрямування не сприяє покращенню медіаситуації та зниженню градусу
ненависті, який сьогодні присутній в засобах масової інформації. Втім, експерти сходяться в
думці, що конфлікт на Сходу України є ціннісним, або цивілізаційним. Тут важливу роль відіграє
людський фактор – хто формує порядок денний для редакції, ким є сам журналіст, як він
формувався як особистість, професіонал, якими є його життєві цінності та фахові настанови.
Навіть дотримуючись стандарту двох думок при створенні матеріалу, журналіст може закласти
маніпуляцію в те, кого він обирає цими двома сторонами та яку лексику використовує, в тому
числі при цитуванні спікерів.
Прикладом може послужити використання слова «сепаратист» по відношенню до людей, які
проживають на окупованих територіях. Дана форма вважається нейтральною, використовується в
багатьох засобах масової інформації та не потрапила до рейтингу найуживаніших слів мови
ворожнечі в дослідженні «Практика використання “мови ворожнечі” (hate speech) українськими
ЗМІ», де лідерська позиція належить відверто образливому «ватник»​ ​
.
29
23
Донбасс Медиа Форум 2016. День 2// youtu.be/M21AGEiO8ho?t=3354
24
Етичний кодекс українського журналіста//nmpu.org.ua/kodeks/
25
МЕТОДИКА проведення моніторингу матеріалів друкованих
ЗМІ на предмет порушення журналістських стандартів//
imi.org.ua/journalist_monitoring/27466-metodika-provedennya-monitoringu-materialiv-drukovanih-zmi-na-predmet-porushenn
ya-jurnalistskih-standartiv.html
26
Моніторинг журналістських стандартів//imi.org.ua/journalist_monitoring/
27
Монiторинг «Детектор медіа»// detector.media/category/monitoring/
28
Донбасс Медиа Форум 2016. День 2// youtu.be/M21AGEiO8ho?t=3906
29
Дослідження «Практика використання “мови ворожнечі” (hate
speech) українськими ЗМІ»//
osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/research/doslidzhennya_praktika_vikoristannya_movi_vorozhnechi_hate_speech_ukrain
skimi_zmi/

10. 10
Утім експерти радять уникати навіть такої «пом’якшеної» лексики. «​Використання будь-якого
терміну з підвищеною значущістю підвищує самооцінку країни, про яку ви говорите. В роботі, в
документах зазвичай використовується слово “противник”, і цього достатньо. Якщо ви
переслідуєте вузько спрямовану ціль, то, можливо, можете використовувати ці слова. Але
справа в тому, що вони створюються в дійсності, тому що тероризм, саботаж і диверсія – це
дійсно різні напрями деструктивної діяльності, що мають свою історію, точки вжитку,
специфіку розповсюдження, контингент, який використовується для цього, тощо. В
журналістиці це дуже часто змішують, а слово “колаборанство” є досить прийнятним, тому
що воно всім зрозуміло та перекладається на будь-яку мову та має абсолютно однозначне
визначення», – вважає соціальний психолог О. Покальчук.
В свою чергу, журналіст І. Юр’єва запропонувала виключити слово «сепаратист» із журналістики:
«​Слово “колаборант” треба ввести в обіг. Є певні категорії, які мають залишитись незмінними.
Наприклад, ті, хто вбивають – “терористи”, “окупанти”. Що стосується загальної ситуації,
то слову “колаборант” треба приділяти більше уваги, а слово “сепаратист” виключити з обігу»
.
30
Значення лексики, яку використовують у медіа, і вплив на аудиторію проілюстрував головний
редактор газети «Попасняньский вісник» Я. Нестеренко: «​Будь-який контент, який подається
ЗМІ, має свого читача. Якщо сайт використовує грубу, сильну, жорстку пропаганду, він приязний
нам, проукраїнські налаштованим людям, його добре будуть читати… Але якщо сайт відвідає
людина з протилежного боку та побачить [слово] “сепаратисти”, він більше не повернеться. Ми
працюємо більш тонко, і якщо рік-півтора тому, коли в нашому місті проводили опитування
“Куди ви хочете повернутися – щоб Попасна була “ЛНР” або Україна?”, більша частина (80%)
писали, що обирають “ЛНР”. Зараз переважна більшість обирає Україну. Я вважаю, що в цьому
є наша заслуга» ​
.
31
Учасники заходу навели практичний приклад того, як працює відмова від мови ворожнечі. Це
простір для подальшої роботи та підтвердження тези про необхідність налагодження діалогу та
відмови від радикальних висловів і визначень. Неоголошену війну на Донбасі часто називають
гібридною. Мова, якою говорять і пишуть про цю війну, теж має бути гібридною та слугувати
справі встановлення миру, а не розпалення війни. Саме тому проект «Донбас Медіа Форум»
потребує подовження та подальших дискусій стосовно напряму розвитку медіасфери на Донбасі
та встановлення свободи слова.
30
«Донбасс Медиа Форум» - 2016. День 2//https://youtu.be/M21AGEiO8ho?t=8239
31
«Донбасс Медиа Форум» - 2016. День 2//https://youtu.be/M21AGEiO8ho?t=8583

11. 11
4. Висновки
● В медіасередовищі та в суспільстві назріла необхідність діалогу щодо відмови від мови
ворожнечі;
● Постійне вживання мови ворожнечі призводить до подальшої радикалізації суспільства та
формування негативного ставлення до уразливих груп (внутрішньо переміщені особи,
військові, волонтери, тощо);
● Заходи, які сьогодні вживаються в рамках протидії мові ворожнечі є недостатніми, носять
точковий, несистемний характер і не матимуть високих результатів без зміни ставлення до
проблеми збоку цільових груп (представники медіа, громадянського суспільства, влади,
уразливих груп);
● «Донбас Медіа Форум» актуалізував проблемне питання на новому рівні – першого
масштабного діалогу про мову ворожнечі, її наслідки та вплив на медіасферу та
суспільство, став поштовхом для журналістів переглянути своє ставлення до лексики,
емоційного забарвлення матеріалів і переосмислення ролі журналіста в конфлікті.

12. 12
5. Рекомендації (на основі Прикінцевих положень «Донбас Медіа Форум» - 2016)
Однією з ключових проблем сьогодення є відсутність ефективних комунікацій в суспільстві та в
професійних товариствах. При тому, що існує нагальна потреба в постійному діалозі. Зокрема, на
цьому під час публічної дискусії в Краматорську наголосив журналіст, громадський діяч А.
Романенко: «​Ми стикаємося з однією глобальною проблемою – комунікації всіх з усіма. Зараз мова
йде про те, що журналісти не можуть комунікувати між з громадськістю, владою. Влада не
може комунікувати з громадськістю, а журналісти між собою. Тому “Донбас Медіа Форум” має
стати майданчиком, всередині якого будуть відбуватися комунікації. А зробити це в рамках
одного-двох днів на рік дуже важко, тому стратегічну мету маємо стави – це поява постійно
діючого майданчику. Можливо, навіть з набуттям офіційного статусу – громадська організація,
союз, асоціація. Якась організаційно-правова форма, яка буде діяти постійно. При цьому важливо
не перетворитись у закритий клуб, до якого ми приймаємо обраних, правильних людей. Я
переконаний прибічник того, що співробітники “Оплот ТБ” мають туди входити. На 99% вони
пропагандисти, але на 1% журналісти і є громадянами України» ​
.
32
Для налагодження діалогу та ефективних комунікацій потрібно вживання спеціальних заходів, до
яких можна віднести:
● створення на базі «Донбас Медіа Форум» постійно діючого комунікативно-освітнього
майданчику, який би об’єднував журналістів зі Сходу та тих, хто працює з проблематикою
Сходу України;
● постійний моніторинг й актуалізація проблеми вживання мови ворожнечі (hate speech) у
засобах масової інформації;
● проведення просвітницьких кампаній, які б роз’яснювали небезпеку вживання мови
ворожнечі;
● впровадження програм із медіаграмотності, що містять рекомендації, основані на
конкретних прикладах;
● моніторинг висловлювань представників органів влади та вжиток заходів, спрямованих на
нерозповсюдження мови ворожнечі чиновниками – проведення спеціальних заходів
(тренінгів, семінарів, тощо);
● системна робота з журналістами, націлена на вживання лексики миру та відмову від
лексики війни, розбрату, ненависті, ворожнечі, тощо;
налагодження діалогу з суспільством через інститути громадянського суспільства та проведення
широкомасштабних інформаційних кампаній, спрямованих на зниження рівні радикалізації
суспільства. Висвітлення в медіа таких заходів.
Щодо протидії мові ворожнечі
33
Журналістам та представникам ЗМІ:
● підтримувати дискусії в журналістському середовищі щодо негативних наслідків
використання мови ворожнечі в контексті висвітлення конфліктно-чутливих тем і
невпинно шукати шляхи для максимального дотримання журналістських стандартів під час
висвітлення війни військового конфлікту в Донбасі;
● шляхом публічних дискусій із залученням експертів з конфліктології та розвитку ЗМІ
виробити Маніфест з саморегуляції у висвітленні конфліктно-чутливих тем, який би
зафіксував консенсус журналістської спільноти щодо неможливості застосування мови
32
Журналисты Донетчины: «Донбасс Медиа Форум» должен
работать круглый год//
novosti.dn.ua/article/6410-zhurnalysty-donetchyny-donbass-medya-forum-dolzhen-rabotat-kruglyy-god
33
Прикінцеві положення Донбас Медіа Форум –
2016//donbassmediaforum.blogspot.com/2016/07/2016_12.html#more

13. 13
ворожнечі, її форм та проявів, та передбачав механізм реагування та публічного засудження
за використання мови ворожнечі в українських медіа;
● під час виготовлення контенту спрямовувати свої зусилля на зниження рівня конфліктності
та відновлення довіри в Україні. До вироблення цього контенту долучити психологів та
конфліктологів. Корисними можуть бути успішні історії переселенців, пряма мова
мешканців прифронтових територій тощо;
● виявляти непримиримість до дискримінаційних висловлювань з боку політиків, урядовців,
державних службовців, силовиків стосовно людей чи груп людей, пов'язаних із військовим
конфліктом (бійці АТО, переселенці, мешканці окупованих територій, волонтери тощо).
Громадським організаціям та міжнародним інституціям:
● забезпечити постійний моніторинг інформаційного простору (загальнонаціональних та
регіональних телеканалів та преси, вебсайтів, соцмереж) на предмет застосування мови
ворожнечі;
● проводити освітні програми для журналістів з питань коректного висвітлення тем,
дотичних до конфлікту;
● забезпечити моніторинг виступів державних посадовців на предмет мови ворожнечі.