За таких умов для ефективного впливу на громадську думку та стимулювання підтримки процесу повернення території під контроль української влади доцільним є використання журналіських стандартів та максимальна ідеологічна нейтральність у роботі водночас із не відступним просуванням позиції української влади та суспільства з цього питання.
Політичний процес передачі символічної політичної влади органи управління самопроголошеної республіки та представники Російської Федерації називають виборами. Він є цікавим з точки зору перегрупування у лавах російської адміністрації на Донбасі, що відображає зміни сфер впливу у політичному керівництві Росії та політики відносно підконтрольних їй районів України на Донбасі
Два роки з початку АТО та гібридної війни РФ проти України: провал путінськог...UIFuture
Друга частина аналітики. Перша вийшла у світ у квітні 2016 року.
У доповіді розказується як і хто будував ідеологію сепаратизму, чому ідеї відокремлення знайшли відгук серед населення Донбасу, на які психологічні важелі тиснули агресори, чому «русская вєсна» захлинулась в Одесі, а також які можливості впустили українські лідери і як їх надолужити.
Автори: Тарас Березовець, Андрій Каракуц, Валерій Кравченко, Олександр Доброєр.
Неврегульована і вимушена міграція з України до ЄС перед отриманням безвізово...Europe without barriers
Аналітичний звіт “Неврегульована і вимушена міграція з України до ЄС перед отриманням безвізового режиму: можливі наслідки та очікування” описує поточну міграційну та безпекову ситуацію в Україні.
Звіт аналізує такі індикатори міграційної ситуації як кількість шукачів притулку, відмов у в’їзді, нелегальних “перевищувачів” терміну перебування в ЄС тощо.
Документ підготовлено за підтримки Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Відповідальність за зміст документа несе ГО «Європа без бар’єрів».
Автори: Катерина Кульчицька, Ірина Сушко
Політичний процес передачі символічної політичної влади органи управління самопроголошеної республіки та представники Російської Федерації називають виборами. Він є цікавим з точки зору перегрупування у лавах російської адміністрації на Донбасі, що відображає зміни сфер впливу у політичному керівництві Росії та політики відносно підконтрольних їй районів України на Донбасі
Два роки з початку АТО та гібридної війни РФ проти України: провал путінськог...UIFuture
Друга частина аналітики. Перша вийшла у світ у квітні 2016 року.
У доповіді розказується як і хто будував ідеологію сепаратизму, чому ідеї відокремлення знайшли відгук серед населення Донбасу, на які психологічні важелі тиснули агресори, чому «русская вєсна» захлинулась в Одесі, а також які можливості впустили українські лідери і як їх надолужити.
Автори: Тарас Березовець, Андрій Каракуц, Валерій Кравченко, Олександр Доброєр.
Неврегульована і вимушена міграція з України до ЄС перед отриманням безвізово...Europe without barriers
Аналітичний звіт “Неврегульована і вимушена міграція з України до ЄС перед отриманням безвізового режиму: можливі наслідки та очікування” описує поточну міграційну та безпекову ситуацію в Україні.
Звіт аналізує такі індикатори міграційної ситуації як кількість шукачів притулку, відмов у в’їзді, нелегальних “перевищувачів” терміну перебування в ЄС тощо.
Документ підготовлено за підтримки Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Відповідальність за зміст документа несе ГО «Європа без бар’єрів».
Автори: Катерина Кульчицька, Ірина Сушко
Ще восени 2020 року українська влада заявляла, що має намір провести 31 березня вибори в ОРДЛО. Однак ці плани так і залишились на папері. Між тим, рано чи пізно Донбас знову стане українським. І постає питання: що буде далі
У владних кабінетах часто малюють оптимістичні картинки і роздають нездійсненні обіцянки щодо звільнення та реінтеграції ОРДЛО, намагаючись максимально уникати будь-якої конкретики. Адже насправді ми майже нічого не знаємо про Донбас.
Чи будуть на Донбасі фільтраційні табори? Хто заслуговує на амністію? Скільки людей житиме на вільному Донбасі? І чи врятують економіку регіону вільні економічні зони? Саме на ці запитання ми спробували дати відповідь у цьому дослідженні.
Ще восени 2020 року українська влада заявляла, що має намір провести 31 березня вибори в ОРДЛО. Однак ці плани так і залишились на папері. Між тим, рано чи пізно Донбас знову стане українським. І постає питання: що буде далі?
У владних кабінетах часто малюють оптимістичні картинки і роздають нездійсненні обіцянки щодо звільнення та реінтеграції ОРДЛО, намагаючись максимально уникати будь-якої конкретики. Адже насправді ми майже нічого не знаємо про Донбас. Чи будуть на Донбасі фільтраційні табори? Хто заслуговує на амністію? Скільки людей житиме на вільному Донбасі? І чи врятують економіку регіону вільні економічні зони? Саме на ці запитання ми спробували дати відповідь у цьому дослідженні.
Майбутнє Донбасу: громадська думка в Україні та регіонахmResearcher
Загальнонаціональне опитування громадської думки проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 25 травня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Пошуки шляхів відновлення суверенітету України над окупованим ДонбасомmResearcher
Загальнонаціональне опитування було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 20 червня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Це дослідження про те, що шукають жителі
Полтавської області в інтернеті, що питають
про неї мешканці сусідніх регіонів і чим
пошукові запити полтавців відрізняються від
запитів інших користувачів Яндекса. Викори-
стано дані пошуку Яндекса, Яндекс.Карт та
інших сервісів. Дані про аудиторію інтернету
отримано від дослідницької групи Gemius S.A
Довіра до ЗМІ, вплив російської пропаганди, медіаграмотність в УкраїніMariana Zakusylo
Опитування було проведене Київським міжнародним інститутом соціології протягом лютого 2018 року на замовлення ГО «Детектор медіа» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії та The Natіonal Endowment for Democracy. Польовий етап тривав з 5 по 21 лютого 2018 р.
Чергові вибори президента України призначені на 31 березня 2019 року. Виборча кампанія стартувала у встановлений законодавством термін - 31 грудня 2019 року.
18 січня 2019 року правозахисна платформа «Успішна варта» отримала дозвіл від ЦВК мати своїх офіційних спостерігачів на виборах. Спостереження здійснюється шляхом роботи більше 50 довгострокових і короткострокових спостерігачів у виборчих округах; інтерв'ю з представниками штабів кандидатів, виборчих комісій, медіа спільноти і суспільного сектора; збору інформації з відкритих джерел інформації.
Даний звіт сформований за підсумками спостереження за період 31 грудня 2018 року - 28 лютого 2019 року з метою інформування української та міжнародної громадськості про хід виборчого процесу в Україні та порушення, які можуть вплинути на вільне волевиявлення громадян і результати виборів.
Ще восени 2020 року українська влада заявляла, що має намір провести 31 березня вибори в ОРДЛО. Однак ці плани так і залишились на папері. Між тим, рано чи пізно Донбас знову стане українським. І постає питання: що буде далі
У владних кабінетах часто малюють оптимістичні картинки і роздають нездійсненні обіцянки щодо звільнення та реінтеграції ОРДЛО, намагаючись максимально уникати будь-якої конкретики. Адже насправді ми майже нічого не знаємо про Донбас.
Чи будуть на Донбасі фільтраційні табори? Хто заслуговує на амністію? Скільки людей житиме на вільному Донбасі? І чи врятують економіку регіону вільні економічні зони? Саме на ці запитання ми спробували дати відповідь у цьому дослідженні.
Ще восени 2020 року українська влада заявляла, що має намір провести 31 березня вибори в ОРДЛО. Однак ці плани так і залишились на папері. Між тим, рано чи пізно Донбас знову стане українським. І постає питання: що буде далі?
У владних кабінетах часто малюють оптимістичні картинки і роздають нездійсненні обіцянки щодо звільнення та реінтеграції ОРДЛО, намагаючись максимально уникати будь-якої конкретики. Адже насправді ми майже нічого не знаємо про Донбас. Чи будуть на Донбасі фільтраційні табори? Хто заслуговує на амністію? Скільки людей житиме на вільному Донбасі? І чи врятують економіку регіону вільні економічні зони? Саме на ці запитання ми спробували дати відповідь у цьому дослідженні.
Майбутнє Донбасу: громадська думка в Україні та регіонахmResearcher
Загальнонаціональне опитування громадської думки проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 25 травня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Пошуки шляхів відновлення суверенітету України над окупованим ДонбасомmResearcher
Загальнонаціональне опитування було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 20 червня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Це дослідження про те, що шукають жителі
Полтавської області в інтернеті, що питають
про неї мешканці сусідніх регіонів і чим
пошукові запити полтавців відрізняються від
запитів інших користувачів Яндекса. Викори-
стано дані пошуку Яндекса, Яндекс.Карт та
інших сервісів. Дані про аудиторію інтернету
отримано від дослідницької групи Gemius S.A
Довіра до ЗМІ, вплив російської пропаганди, медіаграмотність в УкраїніMariana Zakusylo
Опитування було проведене Київським міжнародним інститутом соціології протягом лютого 2018 року на замовлення ГО «Детектор медіа» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії та The Natіonal Endowment for Democracy. Польовий етап тривав з 5 по 21 лютого 2018 р.
Чергові вибори президента України призначені на 31 березня 2019 року. Виборча кампанія стартувала у встановлений законодавством термін - 31 грудня 2019 року.
18 січня 2019 року правозахисна платформа «Успішна варта» отримала дозвіл від ЦВК мати своїх офіційних спостерігачів на виборах. Спостереження здійснюється шляхом роботи більше 50 довгострокових і короткострокових спостерігачів у виборчих округах; інтерв'ю з представниками штабів кандидатів, виборчих комісій, медіа спільноти і суспільного сектора; збору інформації з відкритих джерел інформації.
Даний звіт сформований за підсумками спостереження за період 31 грудня 2018 року - 28 лютого 2019 року з метою інформування української та міжнародної громадськості про хід виборчого процесу в Україні та порушення, які можуть вплинути на вільне волевиявлення громадян і результати виборів.
Поддержка Антимайдан, предоставление русскому языку статуса второго государственного, или оценка распада СССР как негативного события не обязательно являются понятиями тождественными отрицательному отношению к государству Украина или сепаратизму. Нарративы, которые использует государственный аппарат и некоторые украинские телеканалы, у отдельных групп населения часто вызывают внутреннее противоречие, которая распространяется на все действия власти.
Проблемним є те, що на другому році російської агресії відновлення мовлення українських телеканалів на окупованій території так і не відбулося. Основною причиною такої ситуації є недостатнє бюджетне фінансування для відновлення мовлення через створення нової матеріально-технічної бази Донецької обласної державної телерадіокомпанії.
Російсько-український військовий конфлікт на Донбасі триває вже більше трьох років і є основним фактором, що впливає на життя людей на непідконтрольній Україні території Донецької області.
Повсякденне життя громадян України та суспільні процеси на цій території потребують прискіпливого вивчення задля формування адекватної державної політики, яка б сприяла збереженню зв’язків з мешканцями непідконтрольних територій і полегшила їх майбутню інтеграцію до єдиного українського політичного, інформаційного, культурного, економічного, історичного простору. Аналітична група громадської організації «Донецький інститут інформації» (далі – ДІІ) підбила підсумки 2017 року для територій, підконтрольних «ДНР».
Головною тенденцією 2017 року стало посилення зв’язків непідконтрольних районів з Російською Федерацією та значне послаблення зв’язків з «великою» Україною. Це простежується в наступному:
організація «ДНР» дедалі більше укріплюється й формує монолітну структуру управління в окремих районах Донецької області (далі – ОРДО);
представники «ДНР» намагаються опосередковано впливати на російську державну політику;
угруповання «ДНР» розпочало експансію на територію, підконтрольну угрупованню «ЛНР» (здійснює контроль над окремими районами Луганської області – далі ОРЛО) й посилила там свій вплив.
Медіаспоживання в Україні: зміна медіапотреб та програш російської пропагандиODMob
Загальнонаціональне дослідження, проведене на замовлення ГО «Детектор медіа» Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 17 по 22 грудня 2021 року.
Інформаційні кампанії з метою дискредитації іномовлення України та телевізій...UATV/DOM
Оскільки телеканал «Дом» поставив собі за мету інформаційно сприяти реінтегра- ції тимчасово окупованих територій (ТОТ), що включає в себе формування позитив- ного ставлення до реінтеграції у громадян України по обидві сторони лінії зіткнення та визнання різноманітної громадянської ідентичності, яка заснована на загальних цінностях, політично заангажований медій- ний апарат внутрішніх українських гравців завдає удару у відповідь скоординованою інформаційною кампанією та пропагандою, спрямованою на телеканал «Дом» та систе-
му іномовлення України. Політично заанга- жовані медіа, оплачувані піарконсультанти, публічні спікери політичних партій, інтер- неттролі в соціальних мережах розповсю- джують повідомлення із звинуваченнями в упередженості та дезінформації, мета яких — умисний підрив довіри до мовлення на ТОТ. Аналогічні зусилля спрямовані в ціло- му на дискредитацію державного підпри- ємства «Мультимедійна платформа іномов- лення України».
Державна інформаційна політика в умовах російської агресії: регіональний аспектmResearcher
Матеріали підготовлені членами «Кальміуської групи»
у складі Олександра Дмітрієва, Марії Золкіної, Олександра Клюжева, Олексія Мацуки і Віталія Сизова.
Розмови про білоруську політику, як внутрішню, так і зовнішню, досить швидко зводяться до дискусій про дії однієї людини – Олександра Лукашенка. Логічно, якщо врахувати, що система влади у сусідній державі повністю відповідає визначенню автократії. Це веде до спотвореного сприйняття ситуації, яке, залежно від політичних переваг, укладається в одну із двох конструкцій:
Диктатор, який силою утримує владу над населенням, яке прагне свободи;
Уламок Радянського Союзу з диктатором на чолі та слухняним, безвільним, місцями відсталим населенням.
Проблема висвітлення процесу “реінтеграції” непідконтрольних територій в укра...DonbassFullAccess
На 4-му році україно-російської війни вітчизняне суспільство залишається недостатньо поінформованим про процес реінтеграції непідконтрольних районів Донбасу. Ступінь присутності цієї теми у медіа просторі України (газети, телебачення, інтернет-ЗМІ) не впливає на рівень поінформованості громадян щодо неї. Разом з тим, процес реінтеграції та відновлення територіальної цілісності України є неможливим без широкої підтримки громадян. Задля цього державним службовцям та представникам медіа слід підвищити інтенсивність роз’яснювальної роботи в засобах масової інформації для громадян України щодо всіх заходів, які направлені на дієву та ефективну реінтеграцію Донбасу.
На 4-му році україно-російської війни вітчизняне суспільство залишається недостатньо поінформованим про процес реінтеграції непідконтрольних районів Донбасу. Ступінь присутності цієї теми у медіа просторі України (газети, телебачення, інтернет-ЗМІ) не впливає на рівень поінформованості громадян щодо неї. Разом з тим, процес реінтеграції та відновлення територіальної цілісності України є неможливим без широкої підтримки громадян. Задля цього державним службовцям та представникам медіа слід підвищити інтенсивність роз’яснювальної роботи в засобах масової інформації для громадян України щодо всіх заходів, які направлені на дієву та ефективну реінтеграцію Донбасу
Доповідь про ситуацію з правами людини в Україні 15 червня 2014 р.DonbassFullAccess
Ця доповідь ґрунтується на висновках Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) за період з 7 травня по 7 червня 2014 р. Вона є продовженням двох доповідей про ситуацію в сфері прав людини в Україні, випущених Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) 15 квітня та 16 травня 2014 р.
One of the possible tools for achieving this goal should be a new TV channel for non-controlled and annexed territories, which will be based on the platform of broadcasting in a foreign language
The world pandemic of the COVID-19 coronavirus has become not only a medical problem for the Russian Federation, and the “DNR” and “LNR” groups formed in the Donetsk and Lugansk territories by it, but also a propaganda opportunity - a tool for informational influence on slowing down the process of reintegrating Donetsk and Luhansk into Ukrainian and European space. The media of self-proclaimed “DNR” and “LNR” do not focus on helping people, but on spreading tendentious information about the COVID-19 pandemic in the world and efforts to overcome it.
Світова пандемія коронавірусу COVID-19 стала пропагандистською можливістю - інструментом інформаційного впливу на гальмування процесу реінтеграції Донбасу до єдиного українського та загальноєвропейського простору
Україною проведено значну роботу щодо забезпечення прав її громадян з непідконтрольних територій Донецької та Луганської
областей. План заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо окремих районів
Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджений Розпорядженням Кабінету міністрів України від 11 січня 2017 р. No 8-р. Він, як і інші нормативно-правові документи стосовно ОРДЛО, передбачає широкий спектр заходів гуманітарного та соціально-економічного характеру. Велика кількість цих захо-
дів успішно впроваджується. Проте існує проблема недостатньої координації, управління та контролю за виконанням заходів, що може призводити до фрагментарності їх виконання та формалізму в роботі. Має місце також слабка система інформування цільових аудиторій в ОРДЛО стосовно мож-
ливостей, які надає держава Україна своїм громадянам, що проживають на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей.
Це дослідження було представлено в рамках
проекту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI
ІІ), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Проведення цього
дослідження стало можливим завдяки щирій
підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку
(USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю «Кальміуської групи» та не обов’язково відбиває погляди USAID або уряду США.
This study was presented by the “Kalmius Group”
initiative under “Ukraine Confidence Building
Initiative” (UCBI ІІ) project, funded by the United States
Agency for International Development (USAID). The
study was made possible thanks to the generous
support of the American people through USAID.
The product content is the sole responsibility of the
“Kalmius Group” and does not necessarily reflect the
views of USAID or the US Government.
На п’ятому році збройного конфлікту в окремих районах Донецької та Луганської областей, частина внутрішньо переміщених осіб повернулася на постійне місце проживання, частина планує повернутися, інші ж повністю інтегрувалися в приймаючі громади.
Користуючись наявними пунктами пропуску, мешканці непідконтрольних українській владі територій вирішують здебільшого суто практичні питання: оформлення документів, отримання соціальних виплат, придбання необхідних товарів та ін. Збереження таких контактів є важливим для подальшої реінтеграції цих територій, але їх недостатньо для розуміння рівня глибинної інтеграції та остаточного повернення мешканців окупованого Донбасу до загальноукраїнського простору.
3 лютого завершився процес реєстрації кандидатів на пост Президента України. Всього участь у перегонах беруть 44 кандидати. Питання встановлення миру на Донбасі та подолання російської агресії є одним з центральних у програмах та публічних заявах кожного, хто претендує на владу.
Presentation of Kalmius Group report «LEADERSHIP OF UKRAINE IN THE MINSK PROCESS: attitude of the citizens towards the first steps of reintegration of separate districts of Donetsk and Luhansk regions»
2. 2
З перших днів на посаді Президента України Во-
лодимир Зеленський заявляв про необхідність
формування проактивної позиції в питанні ін-
формаційної політики щодо окремих районів
Донецької та Луганської областей (далі — ОРД-
ЛО) та Криму1
. Одним з можливих інструментів
для досягнення цієї мети має стати новий те-
леканал для непідконтрольних та анексованих
територій, заснований на базі платформи іно-
мовлення2
.
Даний канал почав мовлення в тестовому ре-
жимі в березні поточного року. Програмна сітка
мовлення каналу ще формується, проте дотичні
до його створення представники влади вже по-
відомили, що більшість ефірного часу буде при-
свячено розважальному контенту, який надають
великі українські приватні медіагрупи3
.
Також плануються спортивні трансляції, зокре-
ма футбольних матчів за участю команд, які до
початку бойових дій в 2014 році базувались в
нині захоплених Російською Федерацією мі-
стах Донбасу. До мовлення будуть залучати по-
пулярних та відомих телеведучих.
«На цьому каналі буде найпреміальніший кон-
тент, який є в Україні. Це і серіали, і ток-шоу, і
розважальні шоу, наприклад, футбольні матчі,
різні спортивні трансляції», — повідомив за-
ступник голови Офісу Президента України Ки-
рило Тимошенко.
Наразі політичним новинам на каналі буде при-
свячена меньшість ефірного часу. Соціологічні
дослідження свідчать, що на непідконтрольній
території є дефіцит позитивних новин з підкон-
трольної території4
. В такій ситуації підвищують-
ся вимоги до новинного контенту.
Широкий вибір розважального матеріалу має
привабити якнайбільшу кількість глядачів і тре-
ба уважно и дозовано використовувати новин-
ний час, щоб максимально стисло і змістовно
донести до громадян, що мешкають на непід-
контрольній території, інформацію про події в
Україні та ОРДЛО, яка б інформувала та спросто-
вувала тези російської пропаганди.
Водночас доцільно не вступати у пряму поле-
міку з окремими медіа-персонами або «офі-
ційними» джерелами, а «вшивати» необхідні
контр-тези у власний відео-контент. Для цього
важливо розуміти основні тези місцевої пропа-
ганди в тому вигляді, як їх доносить до глядачів
місцеве та російське телебачення.
Мета даного дослідження — на основі вивчен-
ня вказаного масиву ЗМІ виявити і наочно
продемонструвати механізми формування і
трансформації ідеологем ОРДЛО як інструмен-
тів маніпуляції суспільною свідомістю через
мас-медіа
1 Зеленський розповів, як він будуватиме стосунки з Росією https://www.pravda.com.ua/news/2019/10/30/7230472/
2 Презентація концепції нового телеканалу для тимчасово окупованих територій https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2887522-prezentacia-koncepcii-novogo-telekanalu-dla-
timcasovo-okupovanih-teritorij.html
3 «Дом» развлечений без политики: новый телеканал для Донбасса и Крыма https://ru.krymr.com/a/kak-v-kieve-prezentovali-telekanal-dom-dla-donbassa-i-kryma/30466055.html
4 Чим живуть тимчасово неконтрольовані території Донбасу? Особливості горизонтальної комунікації мешканців розділеного регіону https://dif.org.ua/article/chim-zhivut-
timchasovo-nekontrolovani-teritorii-donbasu-osoblivosti-gorizontalnoi-komunikatsii-meshkantsiv-rozdilenogo-regionu
5 «Оплот ТВ» https://telekanal-oplot.tv/oplot-tv/
6 «Оплот 2» https://telekanal-oplot.tv/oplot-2/
Інформаційна політика
телеканалів «ДНР»
На території Донецької області, що підкон-
трольна угрупованню «ДНР», станом на 1 бе-
резня 2020 року діє 5 регіональних телеканалів:
«Оплот», «Оплот 2», «Новоросія», «Перший
республіканський» та «Юніон».
Серед них «Оплот» позиціонується як інформа-
ційний5
, а «Оплот 2» як виключно розважаль-
ний телеканал6
. Решта телеканалів угруповання
«ДНР» мають інформаційно-розважальну кон-
цепцію мовлення. Таким чином, угруповання
«ДНР» має у своєму розпорядженні комплекс
медіа, що охоплюють аудиторію усіх жанрів те-
лебачення.
Моніторинг окремих інформаційних програм
телеканалів «ДНР» («Перший республікан-
3. 3
7 Позачергові вибори НДУ 21.07.2019 https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp300pt001f01=919.html
8 State of emergency: proportionality issues concerning derogations under Article 15 of the European Convention on Human Rights http://assembly.coe.int/nw/xml/XRef/Xref-XML2HTML-
en.asp?fileid=24680&lang=en
9 На Донбассе стали больше доверять армии и президенту https://novosti.dn.ua/news/297769-na-donbasse-staly-bolshe-doveryat-armyy-y-prezydentu-
ський», «Новоросія» та «Юніон»), проведений
аналітичним відділом громадської організації
«Донецький інститут інформації» у період з 2
вересня по 31 жовтня 2019 року свідчить, що ці
медіа використовуються угрупованням «ДНР»
з метою формування політичних настроїв на-
селення на захоплених територіях.
Аналіз пропаганди
Задля виявлення основних тез місцевої про-
паганди аналітична група «Донецького інсти-
туту інформації» вивчала програми громад-
сько-політичного спрямування, що виходили
на місцевому телебаченні протягом вересня
— жовтня 2019 року, загалом проаналізовано
41 відеоматеріал.
Основні критичні тези щодо політично-еконо-
мічної ситуації в Україні можна об’єднати в де-
кілька головних груп:
Теза з ефіру медіа ОРДЛО
Українська влада не бажає миру
Україна знаходиться під зовніш-
нім управлінням
Україною керують націоналісти та
неонацисти
В Україні немає легальної влади,
країною керують олігархи
Україна — держава, що не відбу-
лася
Російська Федерація — не сторона
конфлікту, для миру потрібні пря-
мі перемовини з бойовиками
Українські військові агресивно на-
лаштовані щодо мешканців Донбасу
Люди, що виїхали з непідкон-
трольної території та критикують
владу ОРДЛО, не гідні довіри
Контртеза «Донецького інституту інформації»
Українська влада наголошує лише на мирному шляху вирішення кон-
флікту та використовує усі можливі міжнародні майданчики для цього
Україна отримує міжнародну фінансову та технічну допомогу від
більш потужних союзників, проте є самостійною в ухвалені влас-
них політичних рішень
Політичні партії націоналістичного спрямування на останніх ви-
борах не потрапили в парламент та завжди становили абсолютну
його меншість7
Українська влада послідовно проводить політику зменшення
впливу олігархів на політичну сферу (приватизацію, реформи
управлінських структур державних компаній)
Вже 6-й рік Україна ефективно стримує політично-економічно-вій-
ськовий тиск однієї з світових держав Російської Федерації. Держа-
ва, що не відбулася не змогла б впоратися з цим завданням
Російська Федерація має абсолютний та вирішальний вплив на
бойовиків, міжнародно визнано, що окремі райони Донбасу, зна-
ходяться під ефективним контролем Російської Федерації8
За даними соціологічних досліджень рівень довіри до Збройних
сил України зростає серед мешканців Донбасу9
Будь-яка безпечна публічна критика органів самопроголошеної
влади можлива лише поза територією ОРДЛО
4. 4
Особливості діяльності нового
телеканалу
Моніторингова група провела експертні опи-
тування журналістів та медіа-менеджерів щодо
особливостей діяльності нового телеканалу
«Дім». У частини опитаних є зауваження щодо
здебільшого розважальної концепції телека-
налу.
За умов відсутності реальної політичної кон-
куренції та дискусії на непідконтрольній те-
риторії є запит на політичні шоу та публічну
політику. На це опосередковано вказує віднос-
на висока популярність на непідконтрольних
територіях деяких суто інформаційних україн-
ських телеканалів, наприклад NewsONE10
.
На думку експертів, на непідконтрольній те-
риторії може бути реальний запит на дискусії
за участю українських топ-політиків з елемен-
тами аналізу постконфліктних дій, запит є і на
формати з розшуку зниклих та загиблих людей
тощо. Існує запит на пояснення шляхів взаємо-
дії з українськими державними структурами,
роз’яснення як вступити до ВУЗів на підкон-
трольній території та отримати адміністративні
послуги.
Дослідження результатів виборів в прикордон-
них до Російської Федерації районах України
показало, що російське телебачення має вплив
на українських виборців з проросійськими по-
глядами та може ефективно стимулювати під-
тримку певних політичних партій.
Водночас, на громадян України, що не розді-
ляють лояльної до Росії позиції, ці телеканали
мають протилежний вплив та формують упе-
реджену думку про партнерські РФ українські
політичні сили11
.
Це дає підстави мати гіпотезу, що є зворотня
тенденція — на людину з лояльною до Росії по-
зицією так само важко впливати за допомогою
пропагандиського впливу.
Наразі, немає точних та достовірних соціоло-
гічних досліджень про громадську думку на
непідконтрольних територіях з огляду на те,
що будь-які соціологічні дослідження важко
проводити за умов військового авторитарного
режиму: неможливо відкрито проводити опи-
тування та чекати повної відвертості з боку
респондентів.
Проте можна стверджувати, що частина насе-
лення, яка знаходиться під абсолютним впли-
вом російських та місцевих пропагандиських
медіа, в тій чи іншій мірі, підтримує окремі тези
російської влади. Зокрема, про необхідність
надання автономії деяким районам Донбасу
або навіть про необхідність їхнього прямого
інтегрування до складу Росії12
.
За таких умов для ефективного впливу на
громадську думку та стимулювання підтримки
процесу повернення території під контроль
української влади доцільним є використання
журналіських стандартів та максимальна ідео-
логічна нейтральність у роботі водночас із не
відступним просуванням позиції української
влади та суспільства з цього питання. Це на-
прочуд складне завдання потребує редактор-
ської уваги та журналістської обережності при
роботі з джерелами.
10 How do the residents of the non-government controlled areas (NGCA) of Donbas subsist? https://dif.org.ua/en/article/how-do-the-residents-of-the-non-government-controlled-areas-
ngca-of-donbas-subsist
11 Electoral Effects of Biased Media: Russian Television in Ukraine http://web.pdx.edu/~mev/Russia/Peisakhin_Electoral%20Effects%20of%20Biased%20Media.pdf
12 Большинство жителей Донбасса считают непризнанные «ДНР» и «ЛНР» частью Украины shorturl.at/bgNXY
5. 5
Рекомендації щодо виробництва медіа-контенту для ОРДЛО:
• Контекстне спростування дезінформаційних повідомлень без прямої полеміки із адміністраці-
ями ОРДЛО та їхніми медіа представниками.
• Поступове включення в сітку державного телемовлення для ОРДЛО громадсько-політичних
дискусійних програм з елементами, спрямованими на подолання конфлікту.
• Включення до ефіру державного телемовлення для ОРДЛО журналістських розслідувань, при-
свячених життю верхівки адміністрації «ОРДЛО».