мпвапвп

1. Фінансове
посередництво
грошового ринку

2. Фінансове посередництво - це
діяльність фінансових посередників
з акумуляції вільного грошового
капіталу та розміщення його серед
позичальників

3. - зменшення фінансових ризиків для
кредиторів і позичальників, оскільки значна
їх частина перекладається на посередників;
- можливість надання додаткових послуг, які
здійснюють фінансові посередники;
- скорочення витрат базових суб'єктів
грошового ринку на формування вільних
коштів, розміщення їх у доходні активи та
запозичення додаткових коштів.
Призначення фінансового
посередництва:

4. Фінансові
посередники - це
особливі
підприємства, які
акумулюють
кошти на
грошовому ринку
і передають їх
позичальникам
на комерційних
засадах.
Фінансові посередники :
- Банки;
- Небанківські фінансово кредитні
установи.

6. За сегментами фінансового ринку розрізняють
найбільшу кількість посередників. Найбагатшим із
посередників є ринок цінних паперів, на якому
фінансових посередників поділяють на три групи:
1."Клієнти" ("користувачі") фондового ринку;
2. Професійні торгівці, фондові посередники
(брокери, дилери);
3. Організації, які спеціалізуються на наданні послуг
усім учасникам фондового ринку.

7. Банки як провідні суб'єкти
фінансового посередництва, та їх
місце на грошовому ринку:
1. Займають більшу частку грошового ринку щодо перерозподілу
позичкових капіталів;
2. За своїм функціональним призначенням банки беруть участь у
формуванні пропозиції грошей і мають можливість безпосередньо
впливати на ринкову кон'юнктуру та економічне зростання;
3.Надають економічним суб'єктам широкий асортимент послуг,
що підвищує їх вплив на економічні процеси у суспільстві.

8. Функції банку -
характеризують банк як
абстрактну економічну
структуру з
макроекономічних позицій,
її місце в економічній
системі і вплив на
економічне середовище, в
якому банк функціонує:
1. Трансформаційна
2. Емісійна

9. Банківська система - це
законодавчо визначена,
чітко структурована
сукупність фінансових
посередників грошового
ринку, які займаються
банківською діяльністю.
Банківська діяльність -
це набір посередницьких
операцій на грошовому
ринку, виконання яких
дозволено законом
спеціальним інститутам,
які називаються банками.
Сутність
банківської
системи:

10. В Україні банки мають право створювати банківські об'єднання таких
типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова
холдингова група. Банки можуть бути учасниками промислово-
фінансових груп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства.
Банк може бути учасником лише одного банківського об'єднання.
Банківська корпорація - це
юридична особа (банк),
засновниками та акціонерами якої
можуть бути виключно банки;
Банківська холдингова група - це
банківське об'єднання, до складу
якого входять виключно банки.
Фінансова холдингова група - це
банківське об'єднання, що
складається з установ, які надають
фінансові послуги, причому серед
них має бути щонайменше один банк
і материнська компанія є фінансовою
установою.

11. Причини необхідності створення банківської системи:
1)Необхідність здійснення суспільного нагляду і регулювання банківської
діяльності, узгодження комерційних інтересів окремих банків із
загальносуспільними інтересами - забезпеченням сталості грошей і стабільності
роботи всіх банків
2)Забезпечення збалансованості попиту і пропозиції на грошовому
ринку,створення умов для його стабільного функціонування

12. Типи побудови банківської системи:
Однорівнева
Передбачає горизонтальні зв'язки
між банками, універсалізацію їх
операцій та функцій (характерна
для слаборозвинених країн, а
також для країн з тоталітарним та
адміністративно-командним
режимом управління )
Дворівнева
Характерна для країн з
ринковою економікою та
складається з двох рівнів:
верхній - центральні (емісійні)
банки, які співпрацюють з
банківськими інститутами та
урядовими структурами;
нижній - комерційні банки,
клієнтам яких є підприємства,
організації та населення.

13. Функції банківської системи:
1.Трансформаційна(трансформація строків,трансформація
капіталів, трансформація ризиків, просторова трансформація);
2. Функція створення платіжних засобів і регулювання
грошової маси (емісійна);
3. Функція забезпечення сталості банків та грошового ринку
(стабілізаційна)

14. Небанківські фінансово-кредитні
установи (НФКУ) - це фінансові
посередники, діяльність яких не
пов'язана з базовими операціями
грошового ринку.

15. Небанківські фінансові
посередники:
Договірні фінансово -
кредитні установи:
- страхові компанії;
- пенсійні фонди;
-ломбарди;
- факторингові компанії.
Інвестиційні фінансово –
кредитні установи:
- інвестиційні фонди;
- фінансові компанії;
- кредитні товариства;
- кредитні спілки.

16. Спільні риси НФКУ та банків
- функціонують у секторі опосередкованого фінансування грошового
ринку
- формуючи свої ресурси, випускають боргові зобов'язання, які можуть
реалізовуватися на ринку як додатковий фінансовий інструмент
- розміщуючи свої ресурси в доходні активи, вони купують боргові
зобов'язання, створюючи власні вимоги до інших економічних суб'єктів
- їх діяльність щодо створення зобов'язань і вимог ґрунтується на тих
самих засадах, що і банків.

17. Відмінності діяльності НФКУ від банківської діяльності:
- не пов'язана з базовими банківськими операціями
- не зачіпає процесу створення депозитів і не впливає на динаміку
пропозиції грошей
- є вузькоспеціалізованою