псьпспсь

1. ТЕМА 6. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Виконала
студентка групи Е-419
Ніколайцева Ольга
1. Система регулювання страхової діяльності в Україні
2. Органи нагляду за страховою діяльністю та їх функції
3. Ліцензування страхової діяльності в Україні
4. Реорганізація страховиків

2. 1. СИСТЕМА РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
Координація - це механізм впливу соціально-економічної системи
на дії господарюючих суб'єктів у відповідності до пріоритетних цілей цієї
системи
Державне регулювання страхування є науково обґрунтованим самозахистом
суспільного ладу від властивих механізму ринкової економіки тенденцій, що
саморуйнуються, які зумовлені наявністю позитивних зворотних зв'язків.
Структурними
ознаками ринкової
економіки є:
основні форми власності;
спосіб координації господарських
економічних інтересів.

3. 1. СИСТЕМА РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
Конституція України - основний закон;
Міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких дала
Верховна Рада і які в силу цього є частиною
національного законодавства України;
Цивільний Кодекс України;
Закони України - акти вищої юридичної сили;
Декрети Кабінету Міністрів (на сьогодні в Україні ще
діють близько 50 документів);
усі інші нормативно-правові акти - є підзаконними,
видаються для конкретизації законодавчих розпоряд-
жень або їх трактування, також мають юридичну
обов'язковість; їх ієрархія залежить від становища,
компетенції та повноважень органів, що видають ці акти:
укази й розпорядження Президента, постанови Кабінету
Міністрів, акти Міністерств і відомств, акти регіональних
органів влади й місцевого самоврядування
Система
правового
регулювання в
Україні включає в
себе наступну
ієрархію
нормативно-
правових актів:

4. Причини необхідності державного регулювання страхової
діяльності а Україні:
 гроші за страховку платяться сьогодні, а потенційна вигода буде отримана в
майбутньому, а отже, страховики можуть покористуватися та витягнути
несправедливий дохід;
 страхування є дуже складним предметом, інформаційна асиметрія між
страхувальниками та страховиками може призвести до того, що споживачі
придбають не той страховий продукт чи заплатять за нього дуже дорого;
 страхування - це досить прибутковий вид бізнесу, який повинен підлягати
оподаткуванню;
 страхування мас великі можливості інвестиційної діяльності, в якій кровно
зацікавлена держава.
1. СИСТЕМА РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

5. .
1й-етап визначення ролі
страхової галузі в
економічній системі держави,
аналіз стану галузі.
3й-етап розробка індикативного
Плану створення довгострокової
програми розвитку
страхування в Україні,
2й-етап позначення напрямків
впливу держави на страхову
галузь, побудова «дерева цілей»,
розвитку галузі.
1. СИСТЕМА РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
Етапи державного регулювати страхової діяльності в Україні
Об’єкт державного регулювання страхової галузі - система
соціально-економічних відносин з приводу організації захисту від ризиків та
здійснення страхового бізнесу за допомогою об'єднання коштів суб’єктів цих
відносин.
Суб'єктом державного регулювання виступає держава в особі її
різноманітних інститутів.

6. Типи державного регулювання страхової діяльності
це коли кожний
конкретний вид
страхування проходить
процедуру ліцензування і
повинен відповідати
певній системі вимог щодо
правил страхування,
фінансово-годарській
діяльності страхової
компанії; конкуренція між
страховиками чітко
регламентується
(характерно для
Німеччини).
використовує в певній
мірі два зазначених
підходи - виважена
система регламентації
діяльності страхових
компаній поєднується
з досить гнучкими
підходами, які дають
можливість
забезпечити достатній
рівень конкуренції
(характерно для
Франції).
1. СИСТЕМА РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
передбачає, що
операції по
страхуванню хоча й
підлягають
ліцензуванню, проте
нагляд за діяльністю
страхових компаній
відносно слабкий
(характерно для
Великобританії).
Ліберальний тип
(м 'який)
Авторитарний
(жорсткий) тип 3мішаний тип

7. Страховий нагляд - це контроль за діяльністю страхових установ, який
здійснюється державними органами. Органи страхового нагляду здійснюють
перевірку страхових організацій за їх платоспроможністю, надають рекомендації
по використанню вільних коштів та страхових резервів, видають ліцензії на
здійснення певних видів страхування, затверджують тарифи премій тощо
2. ОРГАНИ НАГЛЯДУ ЗА СТРАХОВОЮ ДІЯЛЬНЫСТЮ ТА ЇХ ФУНКЦІЇ
Форми державного нагляду за страховою діяльністю в Україні:
формування інституту страховиків, який відповідає
встановленому законодавству в Україні стандарту
підприємницької діяльності
ціллю контрольної форми держнагляду є
дотримування інтересів суб’єктів страхової
діяльності
здійснюється на основі перевірки фінансової
звітності, що надається страховиком
ліцензійна
контрольна
статистична

8. №
П/П
Назва принципу Зміст принципу
Приклад застосування принципу в сфері
страхування
1 Обмеження дії
принципу відмови.
Держава в інтересах всього
суспільства виключає суспільні
блага із сфери дії ринкових
відносин.
Існування обов’язкових форм державного
страхування (наприклад, соціального, певних
видів відповідальності тощо)
2. Принцип матеріальної
відповідальності.
Особа, що призвела до
виникнення збитків, повинна цей
збиток компенсувати.
1) Страхування відповідальності.
2) Матеріальна відповідальність страховика.
3. Принцип необхідності
вирівнювання
зовнішніх ефектів.
Необхідно вирівнювати різниці між
суспільними та приватними
вигодами й витратами.
Зовнішня користь від страхування:
1) Відновлення діяльності після настання
страхового випадку.
2) Можливість заощадження певних коштів.
3) Страхові ресурси корисні для всієї економіки
як інвестиційний ресурс.
4) Забезпечення процесів стабілізації
економіки.
4. Принцип необхідності
існування державного
сектору.
Наявність комплексу
господарюючих суб'єктів, що
належать центральним або міс-
цевим органами влади з метою
здійснення альтернативної
діяльності.
1) Пакети акцій страхових організацій, що
знаходяться у власності держави.
2) Існування державних страхових компаній.
5. Принцип компромісу
між основними
економічними
інтересами в
суспільстві.
Фінансово-господарський
механізм забезпечує поєднання
інтересів суб'єктів страхових
відносин.
1)Обов'язкові види страхування.
2)Страховий тариф як компроміс між
страховиком та страхувальником.
3)Пільги по оподаткуванню.
Принципи регулювання страхової діяльності в ринкових умовах

9.  встановлення норм та вимог до функціонування страхових компаній;
 використання фінансового механізму в регулюванні страхової справи;
 контролю за виконанням суб'єктами страхового ринку чинного
законодавства України;
 визначенню обов'язкових видів страхування.
Страхові організації розрізняються за різними ознаками:
1. за належністю (урядові, державні, колективні, взаємні, приватні)
2. за територією діяльності (місцеві, регіональні, національні, транснаціональні або
міжнародні);
3. за спеціалізацією (спеціалізовані - здійснюють певний вид страхування,
універсальні - здійснюють різні види страхування, перестрахувальні -
здійснюють перестрахування найбільш великих та небезпечних ризиків);
4. за організаційною формою (акціонерні, товариства взаємного страхування,
кооперативні тощо).
Роль держави в регулюванні страхової діяльності повинна
зводитись до наступного

10. На вітчизняному страховому
ринку переважно діють дві
форми акціонерних страхових
компаній:
Приватні акціонерні страхові
компанії, акції яких роз-
повсюджуються серед
засновників;
Публічні страхові компанії, акції
яких вільно продаються та
купуються на фондовому ринку
країни
Вимоги до страховика згідно чинного законодавства
Мінімальний розмір статутного капіталу
Форми сплати статутного капіталу
Граничний розмір внесків до статутного капіталу
Резидентність страховика
Створення відповідних фондів та резервів, їх розміщення

11. Ліцензування – видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача
дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ .
3. ЛІЦЕНЗУВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ.
У відповідності до ст. 10 Закону про ліцензування, а також п. 3.1 Інструкції № ЛП-
18/78 та переліку документів що додаються до заяви про видачу ліцензії для
окремого виду господарської діяльності, затвердженого Постановою Кабінету
Міністрів України № 756 від 04.07.2001 р., страховики подають наступні
документи:
заяву встановленого зразка, де має міститися необхідна інформація про суб'єкта господарювання -
заявника (найменування, місце знаходження, банківські реквізити тощо);
копія статуту;
копія установчого договору;
копія протоколу установчих зборів або рішення про створення страховика;
свідоцтво про державну реєстрацію страховика як суб'єкта підприємницької діяльності;
свідоцтво про реєстрацію страховика в органі статистики;
довідка банку про сплачений Статутний капітал;
баланс підприємства на останню звітну дату;
правила страхування, актуарні розрахунки для довгострокових видів страхування, умови
перестрахувального захисту;
довідка про фінансовий стан засновників страховика;
економічне обґрунтування запланованої страхової діяльності (перестрахувальної діяльності);
інформація про учасників страховика, голови виконавчого органу та його заступників;
копії дипломів про вищу освіту керівника або його першого заступника (економічну чи юридичну) й
головного бухгалтера (економічну) страхової організації;
копії відповідних сертифікатів про професійну підготовку працівників компанії у випадках, визначених
органом ліцензування у відповідності до ст.38 Закону України про страхування.

12. номер ліцензії (дві або три частини цифр, які відокремлюються косою
рискою, наприклад, № 75/4);
найменування органу, що видав ліцензію;
найменування страховика;
юридична адреса страховика;
найменування форми та виду страхування, на який видана ліцензія;
місце здійснення страхової діяльності
особливі умови здійснення відповідного виду страхування;
термін дії ліцензії;
дата видачі дозволу;
підпис відповідальної особи органу ліцензування;
гербова печатка.
Ліцензія має наступні основні реквізити

13. ПІДСТАВАМИ ДЛЯ АНУЛЮВАННЯ ЛІЦЕНЗІЇ Є:
 заява страховика про анулювання ліцензії;
 рішення про скасування державної реєстрації
страховика;
 виявлення недостовірних відомостей у документах,
поданих страховиком для одержання ліцензії;
 рішення про застосування заходу впливу;
 нездійснення страховиком страхової діяльності відповідно до
виданої ліцензії протягом 12 місяців з дати її видачі.
 неможливість страховика забезпечити виконання ліцензійних
умов, установлених для страхової діяльності, зокрема початок
відповідно до вимог нормативно-правових актів процедури
ліквідації страховика;

14. У РАЗІ АНУЛЮВАННЯ ЛІЦЕНЗІЇ ЗА ЗАЯВОЮ СТРАХОВИКА ДО
НЕЇ НЕОБХІДНО ДОДАТИ:
- копію повідомлення в засобах масової інформації про прийняття рішення
про звернення до Держфінпослуг щодо анулювання ліцензії;
- копію документа відповідного органу управління фінансової установи, що
підтверджує факт прийняття рішення про звернення до Держфінпослуг
щодо анулювання ліцензії;
- висновок аудиторської перевірки;
- баланс за останній звітний період та довідку про виконання всіх угод
(зобов'язань) перед клієнтами при провадженні страхової діяльності,
підписані керівником і головним бухгалтером та засвідчені печаткою
товариства;
- бланк ліцензії (оригінал).
Якщо заявник протягом тридцяти календарних днів з дня
направлення йому повідомлення щодо прийняття рішення про видачу
ліцензії не подав документа, що підтверджує внесення плати за видачу
ліцензії, або не звернувся для отримання оформленої ліцензії,
Держфінпослуг має право скасувати рішення про видачу такої ліцензії.

15. 4. РЕОРГАНІЗАЦІЯ СТРАХОВИКІВ
ПРИНЦИПИ РЕОРГАНІЗАЦІЇ СТРАХОВИКІВ

16. 4. РЕОРГАНІЗАЦІЯ СТРАХОВИКІВ
• Учасники реорганізації зобов'язані після прийняття рішень про
реорганізацію вищими органами всіх страховиків, що реорганізовуються,
негайно повідомити Держфінпослуг про початок процесу реорганізації,
його шляхи та про вчинені щодо реорганізації дії.
• Учасники реорганізації зобов'язані не пізніше 20 робочих днів після
прийняття рішень про реорганізацію вищими органами всіх страховиків,
що реорганізовуються, повідомити про реорганізацію страхувальників
шляхом публікації повідомлення в друкованих засобах масової
інформації.
• Страховики, що реорганізовуються та припиняють свою діяльність як
юридичні особи, зобов'язані вжити заходів щодо анулювання всіх
наявних у них та чинних ліцензій на право здійснення видів страхування
в порядку, визначеному Ліцензійними умовами проведення страхової
діяльності
• Виконання страховиками-правонаступниками зобов’язань за договорами
страхування, прийнятими ними від страховиків, що реорганізувалися,
здійснюється незалежно від отримання ліцензій до повного виконання
зобов’язань за договорами страхування

17. Дякую за увагу!