мгсд тема 9 презентація

1. Тема 9. МАРКЕТИНГ В
АГРАРНІЙ СФЕРІ

2. Питання теми
• 9.1. Сутність, завдання та основні функції
маркетингу в аграрній сфері.
• 9.2. Галузева структура агропромислового
бізнесу.
• 9.3. Сегментація світового ринку аграрної
продукції.
• 9.4. Особливості аграрного маркетингу.
• 9.5. Складові системи агропромислового
маркетингу.

3. Що таке аграрний маркетинг?
Це сукупність всієї ділової активності, яка
супроводжує потік продовольчих товарів та
послуг від початку сільськогосподарського
виробництва до груп споживачів

4. Головне завдання аграрного
маркетингу
Основним завданням агромаркетингу є
активний вплив на розвиток попиту на
продукцію підприємств АПК

5. Аграрний маркетинг включає в себе
всю діяльність, пов’язану з:
сільськогосподарським виробництвом;
 харчуванням населення;
 збиранням урожаю;
 переробкою і доставкою сільгосппродукції до
кінцевого споживача, включаючи аналіз потреб,
мотивацій, покупок і поведінки самих споживачів

6. Функції агромаркетингу
Функції АМ
Загальні
- управління;
- організація;
- прогнозування;
- планування;
- аналіз;
- облік і контроль
Конкретні
- дослідження ринку;
- дослідження споживачів
та попиту;
- аналіз середовища
функціонування агрофірми;
- Пристосування до
сезонності виробництва;
- Формування маркетинг-
міксу агрофірми

7. Структура агропромислового
бізнесу
Агропромисловий
бізнес
Галузі
сфери обігу
Галузі,
що виробляють
засоби
виробництва
Сільське
господарство
Галузі і служби, що
здійснюють наукове
забезпечення
і виробничо-технічне
обслуговування
Галузі,
що виробляють
кінцевий продукт

8. Сільське господарство
• - рослинництво;
• - тваринництво.

9. Галузі, що виробляють
засоби виробництва
• - машинобудування
(тракторне і сільськогосподарське);
• - виробництво технологічного устаткування
для харчової та комбікормової промисловості;
• - виробництво машин для тваринництва;
• - виробництво мінеральних добрив і засобів
захисту рослин;
• - комбікормова і мікробіологічна
промисловість.

10. Галузі, що виробляють кінцевий
продукт
• - харчова промисловість;
• - легка промисловість;
• - технічна промисловість;
• - інша переробна
промисловість.

11. Галузі сфери обігу
• - оптова торгівля;
• - заготівля сільськогосподарської продукції;
• - роздрібна торгівля продовольством;
• - громадське харчування.

12. Галузі і служби, що здійснюють наукове
забезпечення і виробничо-технічне
обслуговування
• - наукові і учбові заклади;
• - транспорт і зв'язок;
• - ремонт техніки і доріг
• - обслуговування іригаційних систем;
• - сільське будівництво;
• - ветеринарне та
землевпоряджувальне
обслуговування;
• - карантинна служба.

13. Сегментація світового ринку
аграрної продукції
Виробники
біопалива
(етанолу та
біодизеля): є
споживачами
олійних культур
- олійні пальми;
- кукурудза;
- соя;
- рапс
Китай, Індія,
Канада,
Німеччина,
Франція і
Великобританія
Тваринництво:
споживачі
кормових
культур
- пшениця;
- кукурудза;
- ячмінь
Канада, Україна,
Росія, Аргентина,
Бразилія,
Франція
Споживачі
традиційної
продовольчої
сільськогоспода
рської продукції
- пшениця;
- кукурудза;
- рис
Канада, США,
країни ЄС
Споживачі
органічної
сільськогоспода
рської продукції
- зернові;
- овочі;
- фрукти
Канада, США,
країни ЄС
Світовий ринок аграрної продукції
Сегмент
Основні
культури,
що є
предметом
угод
Найбільші
країни-
експортери

14. Особливості аграрного маркетинг-міксу
Для підприємств, які працюють із сегментом
виробників біопалива:
• - метою товарної політики доцільно обрати
виробництво максимальної кількості продукції;
• - цінова політика повинна бути гнучка, з
врахуванням динаміки цін на паливному ринку;
• - у сфері комунікацій доцільним є налагодження
прямих зв'язків з виробниками, підтримка
екологічних проектів;
• - щодо розповсюдження,
доцільним є використання
прямих каналів розподілу.

15. Особливості аграрного маркетинг-міксу
Для підприємств, які працюють із сегментом тваринництва:
• - метою товарної політики необхідно обрати поступове підвищення
рівня якості продукції;
• - цінова політика має ґрунтуватись на використанні принципу ціна-
якість, що передбачає підняття ціни разом з підвищенням якості
продукції;
• - комунікаційну політику варто сконцентрувати на формуванні образу
українського виробника фуражної сільгосппродукції як постачальника
однорідного товару належної якості;
• - у розподільчій політиці доцільно виходити самостійно на світовий
ринок лише тоді, коли є можливість забезпечити належне зберігання і
доставку продукції до споживача. В інших
випадках краще використовувати
багаторівневі канали розподілу,
користуватись посередництвом
зернотрейдерів.

16. Особливості аграрного маркетинг-міксу
Для підприємств, які працюють із сегментом споживачів
традиційної продовольчої сільськогосподарської продукції:
• - товарна політика має бути націлена на зміну сорту,
підвищення внутрішніх вимог до якості продукції та доведення
їх до рівня світових стандартів;
• - цінову політику доцільно формувати в залежності від того,
який рівень цін склався на світових аграрних біржах;
• - основним напрямом комунікаційної політики повинно стати
донесення до споживача інформації про те, що вітчизняні
виробники здатні постачати якісну однорідну продовольчу
продукцію. Для цього необхідно брати участь у виставках і
ярмарках, а також проходити відповідні процедури перевірки
представниками держав-імпортерів;
• - розподільчу політику слід проводити аналогічно до
попереднього сегменту, тобто з застосуванням
посередництва глобальних зернотрейдерів.

17. Особливості аграрного маркетинг-міксу
Для підприємств, які працюють із сегментом
споживачів органічної сільськогосподарської продукції:
• - товарна політика має підпорядковуватися цілі
дотримання відповідності товару жорстким вимогам до
якості;
• - цінову політику необхідно будувати навколо цілі
"лідерство за якістю", що передбачає утримання високої
ціни у довгостроковому періоді;
• - комунікаційна політика матиме два напрямки. Перший –
довести, що вітчизняні виробники можуть виготовляти
конкурентоздатну органічну продукцію. Другий напрям –
сприяти долученню споживачів всередині країни до
глобальних тенденцій, щоб збільшити ринок збуту
всередині країни;
• - розподільчу політику варто здійснювати через
налагодження зв’язків з магазинами продажу
органічної їжі, а також прямі продажі.

18. Особливості аграрного маркетингу
• 1) виробництво носить сезонний характер;
• 2) існує розбіжність в часі між виробництвом
продукції та її споживанням: значна увага має
бути приділена дослідженню споживчого попиту,
тенденцій його задоволення та кон’юнктури
ринку;
• 3) наявний тісний
зв'язок
із природними
умовами;

19. Особливості аграрного маркетингу
4) виробляються продукти першої необхідності,
що, в свою чергу, проявляється в наступному:
• - необхідність своєчасного виробництва у
необхідній кількості та асортименті з урахуванням
віку, статі, національних традицій, стану здоров'я,
споживачів;
• - здатність товару до швидкого псування,
необхідність оперативності постачання, відповідної
упаковки, транспортування, сервісного
обслуговування тощо;
• - попит є нееластичним за ціною,
є необхідність гнучкої державної
політики підтримки
сільгоспвиробників;

20. Особливості аграрного маркетингу
• 5) основним засобом виробництва є земля:
залежність ефективності та результативності
виробництва від якості та розміщення
земельних ділянок;
• 6) різноманітність форм власності в системі
АПК на землю, засоби виробництва,
реалізований товар;

21. Особливості
аграрного маркетингу
• 7) багатоаспектність конкуренції, яка
управляється тільки попитом споживачів та
його задоволенням;
• 8) різноманітність стратегій і тактик,
прагнення до вдосконалення форм і методів
аграрного маркетингу, пристосування їх до
потреб та інтересів споживачів;
• 9) незначний, в порівнянні з іншими сферами,
розвиток маркетингу в аграрній сфері