1. ВИКОРИСТАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ
І В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС З МЕТОЮ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я
Здоров’я –це єдність фізичного, психічного, духовного, соціального,
інтелектуального та творчого аспектів здоров’я, а не лише відсутність хвороб
або фізичних вад.
У своїх працях видатний педагог В.О.Сухомлинський писав: «Досвід
переконав нас у тому, що приблизно у 85% усіх невстигаючих учнів головна
причина відставання у навчанні – поганий стан здоров’я, якесь нездужання
або захворювання, найчастіше зовсім непомітне і таке, що можна вилікувати
тільки спільними зусиллями матері, батька, лікаря та вчителя». На думку
великого педагога, школа та вчитель зокрема повинні брати активну участь у
збереженні здоров’я учнів. Чому ми звертаємось сьогодні саме до такої
важливої теми, як здоров‘язбереження у школі?
Напевне тому що, здоров’я дітей - одне з основних джерел щастя,
радості і повноцінного життя батьків, учителів, суспільства в цілому. Для
України головною проблемою, яка пов’язана з майбутнім держави, є
збереження і зміцнення здоров’я дітей та учнівської молоді. Турботу
викликає різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку
підростаючого покоління, зниження рівня народжуваності й тривалості
життя, зростання смертності, особливо дитячої, а також відсутність мотивації
до збереження та зміцнення здоров‘я.
Мета сучасної школи - підготовка дітей до життя. Адже кожен учень,
кожна дитина має отримати під час навчання знання, що знадобляться йому в
майбутньому житті. Здійснення означеної мети можливе за умови
запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки.
Кожен учитель, володіючи сучасними педагогічними знаннями, при
постійній взаємодії з учнями, їхніми батьками, медичними працівниками та
шкільними психологами, планує й організовує свою діяльність з урахуванням
2. пріоритетів збереження та зміцнення здоров’я всіх суб’єктів педагогічного
процесу. У своїй роботі він звертається до різноманітних педагогічних
технологій.
Основна роль у здоров’язберігаючій діяльності будь-якого освітнього
закладу відводиться грамотній організації навчального процесу. Кожен
педпрацівник повинен працювати за моделлю здоров’язберігаючого
середовища, найбільш значимими компонентами якої є:
- створення комфортних умов навчання (розклад уроків, перерв, режимні
моменти);
- використання оздоровчих методик, які регулюють рухову активність, і
прийомів реабілітації розумової і фізичної працездатності.
Під здоров'язберігаючими освітніми технологіями в широкому розумінні
цього слова необхідно вважати всі педагогічні технології, які не шкодять здоров'ю
учнів, створюють їм безпечні умови для перебування, навчання й праці в школі, а
також забезпечують:
- сприятливі умови для навчання дитини (відсутність стресових ситуацій,
адекватність вимог, методик навчання й виховання);
- оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових,
статевих, індивідуальних особливостей і гігієнічних норм);
- повноцінний і раціонально організований режим навчання.
Найважливішим та основним формуючим чинником здорового способу
життя є оптимальний руховий режим. Його основу складають систематичні
заняття фізичними вправами і спортом, ефективні вирішальні завдання
зміцнення і збереження здоров’я, розвитку фізичних можливостей молоді та
підвищення її працездатності.
Шкільні заняття поєднують в собі психічне, статичне, динамічне
навантаження на окремі органи та системи й на весь організм дитини в
цілому. Статичне навантаження вступає у протиріччя з фізичним розвитком
дитини. Як наслідок – розвиток перевтоми. У дитини знижується
працездатність, проявляються негативні емоції, погіршується самопочуття. З
3. метою профілактики стомлення, порушення постави, зору учнів я проводжу
на уроках фізкультхвилинки, гімнастики для очей при навчанні письму,
читанню, математики. Фізкультхвилинка включає 3-4 простих вправи.
Вправи намагаюся добирати таким чином, щоб протягом дня цілеспрямовано
навантажувалися і розслаблялися різні групи м’язів дітей: плечового пояса,
спини, тазостегнових суглобів. Також включаю в комплекс вправи для
відпочинку очей, дихальні вправи, вправи на координацію рухів. Кожна
вправа виконується 3-4 рази. Щоб процес виконання фізичних вправ був
цікавим для дітей, я час від часу змінюю вправи, якщо є можливість, то
виконуємо їх під музичний супровід.
Також потрібно добирати легкі, ритмічні вправи, тому що велике
фізичне навантаження, або швидкий темп рухів можуть не допомогти, а
зашкодити.
До того ж проведення фізкультхвилинок під час уроків, ігор на
перервах та перед початком занять дозволяє задовольнити потребу дітей
молодшого шкільного віку у підвищеній руховій активності.
Також зміст «здоров'язберігаючих технологій» доповнюю поняттям
«здоров’язберігаючі заходи» і реалізують їх через:
- "Дні здоров'я" та туристичні походи;
- шкільні спортивні свята;
- бесіди про здоров'я з учнями;
- бесіди про здоров'я з батьками;
На завершення хочу сказати, що головним завданням у діяльності
педагогічних колективів навчальних закладів на сучасному етапі є і повинно
завжди бути збереження і зміцнення здоров’я дітей, формування позитивної
мотивації на здоровий спосіб життя у вчителів, учнів та їхніх батьків.
