Шкільний менеджмент в умовах реформування освіти

1. Шкільний менеджмент в умовах
реформування освіти

2. Фактори, що впливають на освітні зміни
2

3. Основні завдання шкільної освіти
у новому навчальному році
Створення
сприятливих умов для
виявлення і розвитку
здібностей учнів
Задоволення потреб та
інтересів учнів, батьків
та громадськості
Формування
громадянських та
патріотичних цінностей
особистості
Розвиток навчально-
пізнавальної
активності та творчої
самостійності

4. Важливі напрями змін у змісті
діяльності знз
Посилення практичної спрямованості
освіти на засадах особистісно
зорієнтованого, діяльнісного та
компетентнісного підходів.
Включення до змісту освіти не тільки
інформаційних, а й таких видів знань
як рефлексія, самоаналіз,
самоконтроль, самооцінка
Запровадження формувальних видів
оцінювання
Перехід до продуктивних технологій
навчання

5. Особливості сучасного уроку:
• Підвищення мотивації учнів за рахунок інтерактивних форм
представлення навчального матеріалу, засобами використання
міжпредметних зв’язків.
• Забезпечення доступу учнів до різноманітної навчальної інформації
засобами ІКТ.
• Підвищення мотивації до самостійного навчання ( засоби
автодидактики, розвитку критичного мислення).
• Активне використання методів взаємного навчання.
• Розвиток творчого потенціалу учнів, ініціативності, активності.
• Збільшення можливості вибору засобів, форм та темпу
навчання.
• В організації н-в процесу посилення функцій
консультації, мотивації, проектування інд. розвитку
учня.
Вчитель

6. Вимоги до вчителя сучасної школи:
Забезпечує ефективність навчально-виховного процесу
Формує професійні якості
студентів за вибраним напрямом
Розвиває в учнів
самостійність,
ініціативу, творчі
здібності
6

7. Основні функції сучасного вчителя:
Сучасний
учитель
(педагог,
вихователь)
мотиватор
консультант
новатор
тьютор
модератор
організатор
комунікатор
7

8. SWOT – аналіз
Strengths (Сили)
Weaknesses
(Слабості)
Opportunities
(Можливості)
Threats (Погрози)
8
Спрямування
Формування узагальненого
інформаційного потенціалу знз
Внутрішнє
середовище
Зовнішнє
середовище
Завдання
Структуровано
описати ситуацію,
відносно якої треба
прийняти
якесь рішення..
Висновки,зроблені
на його основі
носять описовий
характер без
рекомендацій та
розтановки
пріоритетів.

9. SWOT-аналіз як метод стратегічного
планування
Позитивний вплив Негативний вплив
Фактори внутрішнього
середовища
S
Strengths (сильні сторони)
Позитивні властивості організації
W
Weaknesses (слабкі сторони)
Негативні властивості організації
Фактори зовнішього
середовища
O
Opportunities (можливості)
Тенденції або події в зовнішньому
середовищі, при правильній
відповідній реакції на які
організація домагається істотного
просування до поставлених
стратегічних цілей.
T
Threats (загрози)
Тенденції або події в зовнішньому
середовищі, які під час відсутності
відповідної реакції організації
спричиняють значне погіршення
стану організації на шляху до
виконання своїх планів.9

10. Результат SWOT – аналізу:
10
Ефективні УР, що
стосуються відповідної
реакції (впливу) суб’єкта
(слабкої, середньої й
сильної) відповідно до
сигналу (слабким,
середньому або сильним)
зовнішнього середовища.
Впорядко
вує процес
наявної
інформації

11. Переваги методу SWOT – аналізу
11
Універсальність
Гнучкість
Не потребує
спеціальних знань
Може
використовуватися як
для стратегічного
менеджмент, так і
для оперативного
управління
Недоліки:
- неможливість врахування всіх сил і слабкостей, можливостей і загроз;
- суб'єктивність вибору та ранжування факторів зовнішнього та
внутрішнього середовища;
- погана адаптація до середовища, що постійно змінюється.

12. Перелік параметрів, які характеризують потенціал
загальноосвітніх навчальних закладів
Потенційні внутрішні переваги навчального
закладу
(позитивні властивості організації)
Основні параметри, які
характеризують потенціал
загальноосвітнього навчального
закладу
Потенційні внутрішні недоліки
навчального закладу
(негативні властивості
організації)
1 Відповідність розвитку навчального закладу
державній освітній політиці, вимогам часу, запитам
споживачів освіти (наявність концепції розвитку,
проекту розвитку, програми розвитку навчального
закладу)
Стратегічні напрями розвитку
навчального закладу
-відсутність реальних
стратегічних напрямів розвитку
навчального закладу, наявність
формалізму у стратегічному
плануванні
2 Особливості школи (унікальність,
традиції, новації);
3 Сильна позиція у ресурсах Позиція у ресурсах (кадрові;
матеріально-технічні, економічні
інші)
Слабка позиція у ресурсах
4 Наявність маркетингового підходу у плануванні
стратегій розвитку навчального закладу
Маркетинговий підхід у плануванні
стратегій розвитку навчального
закладу
Відсутність маркетингового
підходу у плануванні стратегій
розвитку навчального закладу
5 Наявність перспектив розширення освітніх послуг Освітні послуги Відсутність перспектив у
розширенні освітніх послуг
6 Сильні позиції в районі (місті), області, Україні
(вищий рейтинг за середній)
Позиції в районі (місті), області,
Україні (рейтинг)
Слабкі позиції в районі (місті),
області, Україні
(нижчий рейтинг за середній)
12

13. Матриця SWOT – аналізу:
13
-
Поле СіМ — передбачає розробку стратегій підтримки та розвитку сильних сторін навчального
закладу щодо реалізації можливостей зовнішнього середовища.
- Поле СіЗ — орієнтує стратегію на боротьбу із загрозами за допомогою використання
внутрішніх резервів.
- Поле СлМ — спрямовує дії навчального закладу на використання можливостей для
подолання слабких сторін його внутрішнього потенціалу.
- Поле СлЗ — передбачає розробку такої стратегії, яка б дала змогу навчальному закладу не
тільки зміцнити свій потенціал, а й відвернути можливі загрози у зовнішньому середовищі.

14. Програма розвитку загальноосвітнього
начального закладу
Титульна сторінка
Анотація на Програму. (Програма розвитку ЗНЗ – це програмний документ довгострокового
характеру, який визначає основні стратегічні зміни в діяльності ЗНЗ. Основна мета програми –
забезпечення доступної та якісної шкільної освіти, яка відповідає сучасним освітнім вимогам та запитам
особистості…Структура програми складається із _ блоків (частин)…. Зміст програми охоплює усі
складові навчально-виховного процесу…Програма розрахована на __період).
Інформаційна довідка про школу
Блок аналітико-прогностичного обгрунтування (стан функціонування навчального
закладу, прогноз на розвиток).
Концепція розвитку навчального закладу
1. Загальні положення
2. Місія школи, мета, завдання
3. Стратегія розвитку, його ціннісне спрямування розвитку,показати, що буде змінюватися у змісті навчально-
виховного процесу),
4. Умови реалізації (ресурсні механізми)
5. Очікувані результати (модель учня, модель вчителя, модель школи).
6. Матеріально-технічне, фінансове забезпечення програми
7. Управління розвитком школи
Стратегія і тактика переходу у новий стан (етапи, завдання, цілі на етапах, операційний план дій).
Підпрограми (якщо такі є)

15. Структура проекту розвитку школи
 Тема проекту
 Мета проекту
 Основні завдання
 Нормативна база проекту
 Керівник, учасники проекту (кадрове забезпечення проекту)
 Характеристика проекту (за кінцевим результатом – практико
зорієнтований, за змістом – управлінський, за кількістю учасників –
колективний, за тривалістю – довгостроковий, за ступенем самостійності
– пошуковий).
 База реалізації проекту
 Термін реалізації проекту
 Прогнозований (очікуваний) результат
 Ресурсне забезпечення проекту
 Етапи роботи над проектом (зміст та механізми реалізації проектної
діяльності).

16. Важливі поняття в педагогіці:
16
Педагогічна
технологія
Проект певної
педагогічної системи, що
реалізується на практиці
Конкретизація методики
Методика в освіті
Опис конкретних прийомів,
засобів, технік педагогічної
діяльності

17. Сутнісні ознаки педагогічних технологій
 - концептуальність (передбачає опору технології на конкретну
наукову концепцію або систему уявлень);
 - економічність (виражає якість, яка забезпечує резерв навчального
часу, оптимізацію праці педагога і досягнення запланованих
результатів у найстисліші строки);
 - алгоритмізованість, проектованість, цілісність, керованість
(передбачає легке відтворення конкретної технології будь-яким
педагогом у будь-якому освітньому заклад
 - коригованість (можливість постійного оперативного зворотного
зв´язку, послідовно орієнтованого на чітко визначені цілі).
 - візуалізація (характерна для окремих технологій, передбачає
використання аудіовізуальної та електронно-обчислювальної техніки,
а також конструювання та застосування різноманітних дидактичних
матеріалів і оригінальних наочних посібників).

18. Нове як особливий феномен
співвідносять за такими ознаками:
Просторово-часова
неідентичність (несхожість
новоствореної,
новосформованої, щойно
відкритої системи на інші);
Актуальність (важливість,
нагальність, суттєвість нового
для певного часу);
Стабільність (свідчить про
єдність, цілісність,
повторюваність основних
елементів нового протягом
певного проміжку часу);
Ефективність (засвідчує
об´єктивну можливість за
допомогою новацій розв´язувати
завдання, заради яких вони були
створені);
Оптимальність (свідчить про
найвищу економічність і
ефективність створення нового
засобу або способу діяльності, а
також про змогу з його
допомогою оптимальним
шляхом розв´язувати проблеми);
Змінюваність (новий засіб,
який апробується в
педагогічній діяльності,
постійно доопрацьовується,
модифікується,
видозмінюється).
18

19. Основні поняття педагогічної інноватики
Педагогічна
неологія
•Педагогічна інновація, освітня інновація
• Класифікація педагогічних нововведень,
•Умови створення нового, критерії новизни
•Інноваційний процес
•Інноваційна діяльність
Педагогічна
аксіологія
(грец.axios–
цінний і logos–
слово, вчення
•Цінності навчання і виховання
•Нова якість освіти
Управління
інноваційними
процесами
•Створення умов для інноваційної діяльності
•Розвиток інноваційного освітнього простору
•Забезпечення готовності вчителя до інноваційної діяльності
Педагогічна
праксіологія
(грец.praktikos
– діяльний і
logos–слово,
вчення)
•ефективність механізмів застосування педагогічних інновацій,
•оптимальність інноваційної діяльності.
19

20. За групами
у змісті освіти;
У методиках,
технологіях,
формах, методах,
прийомах, засобах
навчально-
виховного процесу;
в організації
навчально-
виховного процесу;
у системі
управління
школою.
:
За масштабом
(об’ємом)
перетворень :
 часткові − локальні,
одиничні, не
пов’язані між собою;
 модульні −
комплекс часткових,
пов’язаних між
собою нововведень;
 системні –
нововведення, які
охоплюють весь
навчальний заклад.

21. У нашій систематиці педагогічні
нововведення поділяються на такі типи і
підтипи:
1.По відношенню до структурних елементів освітніх систем: нововведення в
цілепокладання, в завданнях, в змісті освіти і виховання, у формах, в методах, в
прийомах, в технологіях навчання, в засобах навчання і освіти, в системі діагностики, в
контролі, в оцінці результатів і т.д.
2.По відношенню до особистісного становлення суб'єктів освіти: в області
розвитку певних здібностей учнів та педагогів, у сфері розвитку їх знань, умінь, навичок,
способів діяльності, компетентностей та ін
3.В галузі педагогічного застосування: у навчальному процесі, в навчальному курсі,
в освітній галузі, на рівні системи навчання, на рівні системи освіти, в управлінні
освітою.
4.За типами взаємодії учасників педагогічного процесу: в колективному навчанні,
в груповому навчанні, в тьюторства, в репетиторстві, у сімейному навчанні і т.д.
5.За функціональним можливостям:
нововведення-умови (забезпечують оновлення освітнього середовища, соціокультурних умов і
т.п.),
нововведення-продукти (педагогічні засоби, проекти, технології і т.п.),
управлінські нововведення (нові рішення в структурі освітніх систем і управлінських
процедурах, що забезпечують їх функціонування).
21

22. Основні фактори, які впливають на
розвиток інноваційної потенціалу
школи
Наявність стратегії
інноваційного
розвитку школи
Готовність вчителя
до інноваційної
діяльності
Сприятливі
соціально-
психологічні умови
для інноваційних
змін
Ресурсне
забезпечення
інноваційних змін
Професійна
компетентність
суб’єктів управління
інноваційними
процесами
22

23. Умови ефективного управління
інноваційними процесами:
 Кадрові, організаційні, фінансові, інформаційні, технологічні
ресурси;
 Дотримання умов, необхідних для ефективного перебігу
інноваційних процесів,
 Сприятлива соціально-психологічна атмосфера,
 Готовність вчителя до інноваційної діяльності,
 Подолання опору змінам.
 Антикризове управління

24. Цикли управління нововведеннями
Інформаційний цикл забезпечує такі етапи: виявлення мети щодо змін; вивчення та
аналіз стану функціонування об’єкта змін, а також ресурсних можливостей його
забезпечення; формування проблеми інноваційного пошуку (тобто, збір, обробка та
аналіз діагностичної інформації, пошук оптимальних шляхів зміни об’єкта.
Логіко-операційний цикл ставить за мету вироблення та прийняття управлінських
рішень на основі формалізації нововведення. Він реалізується через такі етапи: пошук і
виявлення альтернативи; аналіз очікуваних результатів; добір діагностичних методик.
Організаційний цикл забезпечує організаційний вплив на об’єкт управління з метою
добору та розставлення педагогічних кадрів, доведення завдань до безпосередніх
виконавців, координацію інноваційного процесу та етапах його впровадження,
здійснення контролю та оцінювання. Основними етапами організаційного циклу є:
апробація нововведення; інформаційний супровід інноваційного процесу;
діагностування поточних та кінцевих результатів, що узгоджуються з метою
інноваційного пошуку.
Продуктивний етап – отримання інноваційного продукту та його поширення; аналіз
тенденцій щодо подальших змін та прогнозування.

25. Компоненти структури інноваційної
педагогічної діяльності
мотиваційний,
креативний,
технологічний,
рефлексивний,
функціональний.

26. Алгоритм створення програми
інноваційної діяльності
створення соціальних, психолого-педагогічних і матеріальних умов для розвитку та
впровадження інновацій в освітню практику;
розвиток новаторських процесів, інтелектуальної і дослідницької діяльності;
створення організаційно-педагогічних умов для діяльності вчителів-новаторів;
підвищення ступеня організованості й раціональності організації новаторських ідей та їх
концепцій;
впровадження методичних інновацій у навчально-виховний процес;
залучення до інноваційного процесу всіх учителів, учнів, науковців, працівників
мистецтва й культури, батьківської громадськості;
стимулювання учасників навчально-виховного процесу за новаторство і пошуково-
творчу діяльність.
створення соціальних, психолого-педагогічних і матеріальних умов для розвитку та
впровадження інновацій в освітню практику;
розвиток новаторських процесів, інтелектуальної і дослідницької діяльності;
створення організаційно-педагогічних умов для діяльності вчителів-новаторів;
підвищення ступеня організованості й раціональності організації новаторських ідей та їх
концепцій;
впровадження методичних інновацій у навчально-виховний процес;
залучення до інноваційного процесу всіх учителів, учнів, науковців, працівників
мистецтва й культури, батьківської громадськості;
стимулювання учасників навчально-виховного процесу за новаторство і пошуково-
творчу діяльність.

27. 1. Усвідомлення необхідності змін.
2. Оцінка ситуації, що склалася.
3. Формування проблеми.
4. Вибір варіанту вирішення проблеми.
5. Прийняття рішення про нововведення.
6. Експериментальна перевірка нововведень.
7. Підготовка та перепідготовка кадрів.
8. Формування позитивного ставлення колективу до
нововведень.
9. Широке впровадження нововведень.
10. Оцінка результатів.
Схема інноваційного педагогічного процесу

28. *
• Збільшення можливості вибору засобів, форм та темпу
навчання.
• Забезпечення доступу учнів до різноманітної навчальної
інформації засобами ІКТ.
• Підвищення мотивації учнів за рахунок інтерактивних форм
представлення навчального матеріалу, засобами використання
міжпредметних зв’язків.
• Підвищення мотивації до самостійного навчання (автодидактики,
розвитку критичного мислення).
• Активне використання методів взаємного навчання.
• Розвиток творчого потенціалу учнів, ініціативності, активності,
здатності до самонавчання.

29. Основні функції сучасного вчителя:
Сучасний
учитель
(педагог,
вихователь)
мотиватор
консультант
новатор
тьютор
модератор
організатор
комунікатор
29

30. У нашій систематиці педагогічні
нововведення поділяються на такі типи і
підтипи:
1.По відношенню до структурних елементів освітніх систем: нововведення в
цілепокладання, в завданнях, в змісті освіти і виховання, у формах, в методах, в
прийомах, в технологіяхнавчання, в засобах навчання і освіти, в системі діагностики, в
контролі, в оцінці результатів і т.д.
2.По відношенню до особистісного становлення суб'єктів освіти: в області
розвитку певних здібностей учнів та педагогів, у сфері розвитку їх знань, умінь, навичок,
способів діяльності, компетентностей та ін
3.В галузі педагогічного застосування: у навчальному процесі, в навчальному курсі,
в освітній галузі, на рівні системи навчання, на рівні системи освіти, в управлінні
освітою.
4.За типами взаємодії учасників педагогічного процесу: в колективному навчанні,
в груповому навчанні, в тьюторства, в репетиторстві, у сімейному навчанні і т.д.
5.За функціональним можливостям: нововведення-умови (забезпечують оновлення
освітнього середовища, соціокультурних умов і т.п.), нововведення-продукти (педагогічні
засоби, проекти, технології і т.п.), управлінські нововведення (нові рішення в структурі
освітніх систем і управлінських процедурах, що забезпечують їх функціонування).
30

31. Вивчення завдань, визначених нормативними документами
Аналіз стану практики і співставлення даних із соціальними вимогами
Побудова еталону перетворення педагогічної практики
Пошук ідей, рекомендацій, які можуть бути впроваджені
Розробка комплексної програми, яка включає закономірності впровадження
Відбір засобів: дидактичних, матеріальних, інформаційних, організаторських тощо
Теоретична, методична, психологічна підготовка учасників впровадження
Встановлення зв’язку з авторами рекомендацій
Алгоритм впровадження новизни (узагальнений варіант за
В.І.Журавльовим)

32. Закономірності перебігу інноваційних
процесів
Закон необоротності стабілізації педагогічного
середовища. Суть його полягає в тому, що будь-який
інноваційний процес вносить у педагогічне середовище
необхідні зміни. Існуюча цілісна система починає
руйнуватися, і має минути певний час, поки елементи нового
не створять нову систему або не асимілюються.
Закон обов’язкової реалізації інноваційного процесу.
Будь-який інноваційний процес, в основі якого є педагогічне
відкриття, рано чи пізно, стихійно або свідомо має
реалізуватися.
Закон стереотипізації педагогічних інновацій. Будь-яка
інновація поступово перетворюється на звичні поняття й дії і
тому приречена на стереотип.

33. Перспективний педагогічний досвід-
обгрунтована система нових форм , методів та засобів
роботи….(Новаторський, дослідницький, раціоналізаторський)
Актуальність
Ефективність (ступінь новизни)
Стабільність позитивних результатів
Наявність провідної ідеї
Технологічність
Оптимальність
33

34. Оцінка результатів роботи вчителя
Оцінюється діяльність в
цілому без упередження та
завищення вимог (реалізація
освітніх стандартів,
кваліфікаційні рівні,
функціональна ефективність
педагогічного персоналу).
Звертається увага не
тільки на мінімальні, а й
на максимальні
результати в діяльності
вчителя
Не зосереджувати увагу
тільки на окремих
випадках в оцінці
діяльності вчителя (якщо
вони не пов’язані з
професійною етикою).
Оцінювати роботу
відповідно до цілей
шкільної організації.
Оцінка не повинна
носити суб’єктивний
характер, а враховувати
думки інших суб’єктів
навчально-виховного
процесу
Результати оцінювання
мають стати основою для
подальшого
професійного зростання
вчителя;
34