1. КЗ “НСЗШ I-III ст. № 4”
“Борис
Грінченко: відомий
і невідомий”
підготувала Ігнатенко
Оксана Віталіївна
2. На Шевченківському полі
На смерть готові й на ножі,
Цвіли провісниками долі
Вітчизни праведні мужі.
Що власну кров несли на тризну
І відкривали людям зір
На рідний корінь, на дідизну
Валуєвим на перекір.
Вони згоряли , підійнявши
Серця знаменами в борні,
Щоб мова пращурів назавше
Сталилась в сущому вогні.
3.
4.
5. Утверджується Б. Грінченко і як письменник. Він
публікує поетичні збірки — «Пісні Василя Чайченка»,
«Під сільською стріхою», «Під хмарним небом», пише
десятки оповідань — «Екзамен», «Без хліба», «Сама,
зовсім сама», «Сестриця Галя», «Дядько Тимоха»,
«Ксеня», «Хата», «Каторжна», «Серед чужих людей» та
ін., дві повісті з життя інтелігенції — «Сонячний
промінь» і «На розпутті», працює над драмами.
6. З 1887 по 1893 Борис Дмитрович працює
вчителем в селі Олексіївка
Катеринославської губернії (на Луганщині)
7.
8. У 1893 році Борис
Грінченко переїздить до
Чернігова і, працюючи тут на
різних посадах у земстві,
повністю присвячує себе
культурно-освітній роботі.
Разом з дружиною Марією
Загірньою він успішно
реалізує свою освітню,
педагогічну програму — видає
власним коштом в умовах
найжорстокішої цензури
книжки для народу (45 назв).
9. Плідно працював Борис Грінченко на терені
фольклористики й етнографії — тритомне видання
«Этнографических материалов, собранных в Черниговской и
соседних с ней губерниях», збірник «Из уст народа.
Малороссийские рассказы, сказки й пр
10. У 1902 р. Грінченки переїжджають до Києва.
Власне літературна праця письменника більш ніж
на два роки переривається напруженою роботою
над словником української мови.
Завершена 1904 року праця здобула високу
оцінку вітчизняних і зарубіжних фахівців, а
1906 р. Російська Академія Наук відзначила
«Словник...» другою премією ім. М. Костомарова.
11. Помер письменник 6
травня 1910 року в м.
Оспедалетті. Тіло його
перевезено до Києва й
поховано на Байковому
кладовищі. Труну з тілом
Бориса Грінченка несли на
руках від Володимирського
собору до Байкового
кладовища. У збірці віршів
Максима Рильського «На
білих островах» є вірш «Після
похорону», навіяний цією
подією, з промовистими
рядками:
Дзвеніли дзвони і гули
Як ми труну твою несли,
Дзвеніли і гули...
13. З прадавніх часів несе землею свої тихі води до Лугані
річечка з нехитрою назвою Біла. З мосту відкривається
краєвид зеленої долини із старими вербами. На лівому
березі над кручею здіймаються скелясті кручі. Правий
берег річки від самої води неквапливо підіймається вгору
і аж біля обрію переходить у широкий степ. А перед
річкою, над квітучим вишневим буйством де-не-де
виступають дахи добротних селянських будинків. Це і є
Олексіївка. Увагу на в’їзді в село привертає стела з
написом: „Меморіальний музей Б.Д.Грінченка”.
До музею веде короткий степовий шлях. На подвір’ї
Олексіївської школи – стара будівля, перед якою височить
пам’ятник талановитому педагогу, видатному
письменнику і публіцисту, критику і мовознавцю,
видавцю та громадському діячу – Борису Дмитровичу
Грінченку.
14. Народний Меморіально-літературний музей
Б.Д. Грінченка був відкритий 25 листопада 1988 року.
На будинку школи, де вчителював Б.Д.Грінченко,
встановлена меморіальна дошка, а на шкільному подвір'ї -
пам'ятник. У 1992 р. музеєві було присвоєно звання
народного. Сьогодні це - Народний музей Б.Д.Грінченка. У
ньому 4 експозиції: перша - "Історія заселення території і
відкриття школи"; друга - третя - знайомлять з життям та
творчим шляхом письменника і вчителя Б.Д.Грінченка, і,
зокрема з Олексіївським періодом життя; четверта -
присвячена етнографії і фольклору нашого краю; п'ята -
розповідає про історію створення і функціонування музею.
17. Свято-Тихонівський храм села Борщова
Харківського району Харківської області, в
якому відбувалося хрещення Бориса
Грінченка.
18. Всеукраїнська премія ім. Бориса Грінченка
встановлюється Всеукраїнським товариством
„Просвіта” ім. Тараса Шевченка з метою відзначення
кращих просвітян, які внесли і вносять значний
внесок у розбудову Незалежної України, в
утвердження державної української мови, розвиток
національної культури, відродження історичної
пам'яті.
Лауреатові премії вручається Диплом і грошова
винагорода. Її розмір, як і кількість відзначених,
щороку встановлюватиметься Головною Радою ВУТ
„Просвіта” ім. Т. Шевченка
окремо. ЛАУРЕАТИ ПРЕМІЇ
Пастух Богдан Васильович (2003)
Олександр Данилович Пономарів (2004)
Погрібний Анатолій Григорович (2004)
Іри́на Дми́трівна Фаріон (2008)
Олександр Андрійович Шокало(2010)
Володимир Андрійович Василенко(2010)
Олеся Григорівна Ковальчук (2010 )
19. Міжнародна премія
Міжрегіональна спілка письменників та Конгресу
літераторів України представили нову літературну премію
імені Бориса Грінченка, видатного діяча української
культури, літератора і автора словника української мови.
Нова премія повинна сприяти розвитку літературного
процесу в Україні, популяризуючи імена письменників,
чия творчість є найбільш вагомою, визначає сучасну
українську літературу.
Лауреати
Ю. Кіріченко (2008)
Ю. Поляков (2009)
А. Аксюта (2010)
20. Медаль імені Бориса Грінченка
Луганським обласним благодійним фондом
підтримки регіональних ініціатив «Благовіст» засновані і
щорічно вручаються нагороди за особливі заслуги перед
Луганщиною. Вищою нагородою фонду є орден
«Благовіст» 1 і 2 ступеня. Почесними нагородами фонду –
«Знак Благовісту» і чотири медалі імені наших великих
земляків – Володимира Даля, Бориса Грінченка, Юрія
Єненка і Михайла Матусовського.
Медаль імені Бориса Грінченка вручається
науковцям, громадським діячам за особистий внесок у
розвиток науки, багаторічну плідну наукову і громадську
діяльність.
Медаль імені Бориса Грінченка вручається за
особистий внесок у розвиток науки, багаторічну плідну
наукову і громадську діяльність – науковцям, громадським
діячам.
21. Кинути роботу для рідного
краю і піти на роботу до його
гнобителів… єсть справжньою
цілковитою зрадою.
Борис Грінченко
