2. В океані рідного народу
Відкривай духовні береги!
Василь Симоненко
3. Учасники творчої групи
Творча група об'єднує людей, небайдужих
до рідного слова, до рідної пісні, до
творчості письменників рідного краю
4. Завдання творчої групи
• зібрати народні ліричні пісні, які побутують у нашій
місцевості;
• записати календарно-обрядовий фольклор зимового та
весняного циклів;
• записати пісні літературного походження, які стали
народними;
• упорядкувати зібраний матеріал у фольклорному інтернет-
альманасі "Пісні мого рідного краю";
• упорядкувати зібраний фактичний матеріал по творчості
письменників нашого краю: Дари Корній, Надії
Дерев'янко, Андрія Криштальського та Євгенії Лещук;
• зібраний матеріал упорядкувати і висвітлити на сторінках
блогу «Літературне краєзнавство».
5. Наші здобутки
Наше село багате на пісенну творчість. Нам
вдалося записати більше 100 текстів пісень,
створених людьми протягом віків. У них
незрівнянна краса природи, відгомін історії
нашого багатостраждального краю і
людські долі.
6. Особливості ліричних пісень
Пісні, записані на теренах Східної
Сокальщини, поєднують у собі різні мотиви
та пісенні стилі. За пісенним репертуаром
село Княже становить перехідну зону між
етнічною Волинню та Галичиною,
збагачуючи зразками фольклору сусідні
регіони та даруючи їм свої.
8. Календарно-обрядовий фольклор
зимового циклу
Учасники творчої групи зібрали понад 20
колядок і щедрівок. Окремі твори дуже
давні, записані від старожилів сіл Фусів та
Княже. Упорядковано також різдвяну
поезію: віншування та новорічні посівання.
10. Календарно-обрядовий фольклор
весняного циклу
Веснянки, гаївки – це унікальний вид
народнопісенної творчості. Після винесення
хреста села під церквою перед Великоднем
збиралася молодь і виконувала гаївки, які
поєднувалися із народними хороводами,
іграми, забавами. На жаль, у селах Княже та
Шпиколоси цей обряд занепадає. Ще
залишилися елементи великодніх ігор у селі
Фусів, однак найбільше збереглися традиції у
селі Торки Радехівського району.
11. Торківські веснянки
У селі Торки записано 13 унікальних гаївок, які
не мають аналогів в інших селах.
Характерні ознаки цих творів:
• мотиви залицяння парубків до дівчат;
• близькість за змістом до весільних пісень;
• вживання діалектних слів та полонізмів;
• кожна пісня виконується у супроводі властивих
тільки їй танцювальних рухів та народних ігор;
• лише окремі пісні мають варіанти у селах Фусів
та Княже.
12. Фусівська веснянка
У селі Фусів записано 3 оригінальні гаївки,
які не повторюються в інших селах.
Припускаємо, що через близькість до села
Торки, інші веснянки ідентичні або
відрізняються варіантністю.
13. Княжівська веснянка
У селі Княже записано 5 веснянок від
жительки села Притулюк Софії. Окремі
веснянки (“Вербовії мости”, “Сіймо, сіймо
огірочки”) побутують і в селах Фусів і Торки.
Гаївка “Ой у лісі на горісі” відрізняється від
однойменної веснянки, записаної у селі
Торки.
16. Подяка
Висловлюємо щиру подяку усім, хто долучився до збору
народних пісень:
Клавдії Борис, жительці с. Фусів
Олесі Яремко, жительці с. Фусів
Катерині Швець, жительці с. Княже
Євгену Ренді, жителю с. Княже
Ганні Зеленюк, жительці с. Торки
Іванні Удуд, жительці с. Торки
Оксані Станько, жительці с. Фусів
Софії Притулюк, жительці с. Княже
Світлані Ренді, жительці с. Княже
Ярославі Чугай, жительці с. Княже
Ніні Бак, жительці с. Княже
Марії Братунь, жительці с. Княже
17. Популяризація народної творчості
У метою популяризації народнопісенної
спадщини створено інтернет-альманах “Пісні
мого рідного краю”, де записані усі зібрані
пісні. Більшість творів опубліковано вперше,
тому користуються неабиякою популярністю.
Від часу створення інтернет-альманаху (кінець
грудня 2014 року) загальна кількість
переглядів становить понад 5000. Нас читають
у США - 3328 переглядів, Україні -1573, Росії –
168, Кенії – 14, а також у Польщі, Індії,
Нідерландах, Франції, Португалії та Італії.
18. Наше село у літературі
Михайло Базар “Клятва на згарищах”
Трагічна історія нашого краю, національно-
визвольний рух 1942 – 1954 років стали
предметом зацікавлення українських
письменників. Так Михайло Базар написав
повість “Клятва на згарищах”, прототипами
героїв якої стали жителі села Княже, які
самовіддано боролися за незалежність
Української держави у роки війни, які
поклали своє життя на олтар свободи.
19. Наше село у літературі
Андрій Криштальський
“Чорноморець, матінко”
Продовжуємо вивчати творчість
волинянина Андрія
Криштальського, автора
пригодницького роману
«Чорноморець, матінко» про
легендарного Олексу Мельника,
уродженця с. Княже (псевдо
“Чорноморець”,). Цей роман був
удостоєний літературної премії
імені Василя Стуса.
20. Наше село у літературі
Поезія Євгенії Лещук
Події визвольної боротьби українських козаків у 1648 – 1657 роках
під проводом Богдана Хмельницького, битва під Берестечком не
залишили байдужою волинянку Євгенію Лещук. Поетеса згадує
село Княже у поемі “Бій під Берестечком”:
З-під Сокаля через Княже
Сунула навала:
І кіннота, і обози –
Аж земля стогнала.
Кривававим подіям у селі Княже Великодньої П’ятниці 1943 року
Євгенія Лещук присвятила триптих “Сонце заридало”:
... Охлопів спалили,
Квасів обстріляли,
А у Княжах усіх людей зігнали.
Кулеметна зграя,
Чайка голосила,
Довго була, мов живая,
Висока могила.
21. Дослідницькі проекти
за творчістю Євгенії Лещук
• “У дорогу мене мама проводжала”
• “Крим, як і Волинь, у моєму серці”
• “Берестечко. Пляшева”
• “Крила лелечені”
• “Хутір Млинець – колиска дитинства
Євгенії Лещук”
22. Літератори – вихідці
нашого краю
Надія Дерев’янко (Поліщук)
народилась 9 серпня 1958 року у
селі Шпиколоси. У 1975 році
успішно закінчила Княжівську
середню школу і вступила в Івано-
Франківський державний
педагогічному інституті імені
Василя Стефаника на історичний
факультет. Тепер Надія Павлівна
очолює Івано-франківську обласну
МАН.
Надія Дерев’янко –
автор поетичної
збірки
“Моя земля –
земля моїх
батьків”
23. Моя земля – земля моїх батьків.
Від діда-прадіда,
З початку роду – до сьогодні.
Тут переплетена історія віків –
Життя і смерть, страждання всенародні.
Земля, уквітчана садами,
Де колосяться жито і пшениця.
Хай береже Господь віками
Нащадкам сіль Вкраїнської землі!
Надія Дерев’янко
24. Літератори – вихідці
з нашого краю
Мирослава Замойська народилася
20 вересня 1970 року в селі Секунь
Старовижівського р-ну Волинської
області. Середню школу закінчила в
с. Княже. Вищу освіту здобула у
Львові. Закінчила журналістсько –
редакторське відділення
Українського поліграфічного
інституту. Працює у Львівській
національній академії мистецтв.
Дара Корній
(Мирослава
Замойська) –
відома українська
письменниця,
лауреат премії
“Коронації слова”
