конспект

1. Тема. Джерела мудрості, або книги та мініатюри.
Мета: ознайомити із коротким життєписом книги; розповісти про
найвідоміші на наших землях рукописні та перші друковані книжки;
показати на карті місцезнаходження цих пам’яток; пояснити, у чому
відмінність рукописної книжки від друкованої; стисло охарактеризувати
Івана Федорова; пояснити зміст понять «книга», «рукописна книга»,
«друкована книга», «мініатюра»; виховувати інтерес до культурних надбань
українського народу.
Очікувані результати
Після даного уроку учні зможуть:
• Розповідати про найвідоміші на наших землях рукописні та друковані
книги;
• Показувати на карті місцезнаходження цих пам’яток;
• Пояснювати, у чому відмінність рукописної книжки від друкованої;
• Стисло характеризувати діяльність Івана Федорова;
• Пояснювати та застосовувати в власних висловлюваннях зміст понять
«книга», «рукописна книга», «друкована книга», «мініатюра»;
• Висловлювати поняття про значення книжок в дослідженні історії
минулого та для розвитку культури.
Основні поняття: «книга», «рукописна книга», «друкована книга»,
«Євангелія», «мініатюра», «ініціал», «заставки», «гравюра».
Персоналії: Ярослав Мудрий, Іван Федоров.
Обладнання: підручник Історія України (Вступ до історії)В.С.Власова,
портрет Ярослава Мудрого, Івана Федорова, презентація «Книга, як історичне
джерело», дидактичні матеріали, картки для виконання індивідуальних
завдань.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, формування вмінь та навичок.
Хід уроку
І. Організація робочих місць учнів, перевірка готовності класу до уроку.
ІІ. Активізація пізнавальної діяльності учнів.
Перевірка домашнього завдання.
1. Фронтальна бесіда
Що таке “ікона”?
2. Як створювали ікони?
3. Звідки взялися перші ікони на території Київської Русі?
4. Хто такий Аліпій?
5. Назвіть найвідоміші ікони княжих часів, що мають історичну цінність.
6. Які ікони створювали за часів козацької доби?
7. Чим вони відрізнялися від ікон попередніх періодів?
8. Про що з ікон довідуються історики?
Робота з візуальними джерелами на розпізнавання.
2. Інтерактивна гра «Реставрація пам’ятки».

2. На слайді висвітлено фрагменти пам’яток українського іконопису. Школярам
необхідно впізнати ікони, описати відсутній елемент, дати коротку
характеристику.
1 2 3
4 5
6
3. Перевірка хронологічних задач.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Із запровадженням християнства до Київської Русі окрім ікон завозили ще й
релігійні книги, зазвичай це були Євангелія.
Бесіда
Скажіть, будь ласка, чи є в класі дитина, вдома в якої немає Біблії? Чи є серед
вас такі, в кого вдома взагалі відсутні книги? Важко в наш час навіть уявити
таке. Світ переповнений книгами різного змісту й тематики. Люди в наш час
не шанують книг, не читають їх, часто псують навмисне.
Так було незавжди. За князівських часів книги були великою рідкістю й
людина, яка мала вдома хоча б одну книгу, вважалася надзвичайно багатою.
Книга була і є найкращим способом передавання накопичених знань. Таким
звичним для нас стало слово «книга», яке має давнє походження й означає
«те, що пов’язане, скріплене разом».
Ще Ярослав Мудрий у ті далекі часи зрозумів, що «від читання книг є
користь велика». Частину свого життя присвятив розповсюдженню книг та
освіти на Русі, заснував першу бібліотеку при Софійському соборі, в якій
налічувалося більше 900 книг. Нажаль доля її зараз невідома, однак
ентузіасти не втрачають надії її знайти.
Які перші книги були на Русі? Яку вони мають історичну цінність?
Про все це ми довідаємося на сьогоднішньому уроці.
ІV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.
«Джерела мудрості, або книги та мініатюри».
Після даного уроку ви зможете:

3. • Розповідати про найвідоміші на наших землях рукописні та друковані
книги;
• Показувати на карті місцезнаходження цих пам’яток;
• Пояснювати, у чому відмінність рукописної книжки від друкованої;
• Стисло характеризувати діяльність Івана Федорова;
• Пояснювати та застосовувати у власних висловлюваннях зміст понять
«книга», «рукописна книга», «друкована книга», «мініатюра»;
• Висловлювати поняття про значення книжок в дослідженні історії
минулого та для розвитку культури.
Епіграф
«Велика бо користь людині
від учіння книжного».
Ярослав Мудрий
V. Вивчення нового матеріалу.
План
1. Короткий життєпис книги.
2. Найдавніші рукописні книги на наших землях.
2.1. Реймське Євангеліє.
2.2. Ізборник Святослава.
2.3. Остромирове Євангеліє.
2.4. Пересопницьке Євангеліє.
3. Іван Федоров. Перші друковані книги «Апостол», «Буквар».
1. Короткий життєпис книги.
Розповідь учителя /додаток 1/ супроводжується показом слайдової
презентації.
2. Найдавніші рукописні книги на наших землях.
2.1. Реймське Євангеліє.
Який же вигляд мали найдавніші на наших землях рукописні книги.
Найдавнішою українською рукописною книгою вважають Реймське
євангеліє, що походить із бібліотеки Ярослава Мудрого, заснованої 1037 року
при Софії Київській.
Євангелія – чит. ст.207 підручника.
Прочитайте матеріал підручника с. 207. Знайдіть на карті ст.232 місце
написання книги, дайте відповіді на запитання:
1. Що таке Євангеліє?
2. Коли виготовлене Реймське євангеліє?
2. Хто її власник?
3. Де книга знаходиться зараз?
4. Чому її називають “книгою-мандрівницею”?
5. Відмітьте на карті місце створення книги.

4. 2.2. Ізборник Святослава. /відмітити на карті місце створення/
Розповідь вчителя.
Із скрипторія Софії Київської вийшли й інші не менш цікаві рукописні книги.
Першою давньоукраїнською книгою енциклопедичного характеру
вважається “Ізборник Святослава 1073 року”. Цей унікальний рукопис разом
з Остромировим Євангелієм ( 1056-1056 рр.) та другим “Ізборником
Святослава 1076 року” належить до найдавніших точно датованих пам’яток
писемності Київської Русі, які збереглися до нашого часу. “Ізборник
Святослава 1073 року” – чудово оформлений рукопис, який відзначається
високою якістю пергаменту, ретельним кирилівським письмом та
мистецтвом оздоблення різнобарвними заставками, малюнками, ініціалами з
використанням фарб і золота.
Рукопис містить понад 380 статей щонайменше сорока авторів з
християнського богослов’я, філософії, логіки, поетики, граматики, етики,
історії, ботаніки, зоології, медицини, мінералогії, фізики, математики,
астрономії тощо. Збірник, складений з творів багатьох отців церкви,
тлумачення незрозумілих слів в Євангелії і в Апостолі і в інших книгах,
складених коротко для пам’яті й для готової відповіді”.
В “Ізборнику” вміщена популярна стаття про чудодійну силу
дорогоцінного каміння, довідки календарного характеру, медичні
рекомендації. Так, наприклад, в одному з рецептів з метою запобігання
хвороб рекомендувалось звертати особливу увагу на харчування: в березні їж
і пий солодке, в квітні не їж ріпи, в травні поросят не їж і т. д.
Сьогодні у різних книгосховищах зберігається близько 30 списків цієї
пам’ятки, переписаних у XVI – XVII ст. Сам же рукопис “Ізборника
Святослава 1073 року” на сьогоднішній день знаходиться в Москві в
історичному музеї. Встановлено, що “Ізборник Святослава 1073 року“
переписувався двома писарями. Один з них – диякон Іоанн: своє ім’я він
вказав в кінці книги. Ім’я другого книжника залишилось невідоме.
Дослідники вважають місцем виготовлення рукопису Київ, де були відомий
скрипторій по переписуванню книг та велика князівська бібліотека.
“Ізборник Святослава 1073 року” прикрашений шістьома мініатюрами,
серед яких дуже вартісна за мистецьким та історичним значенням мініатюра
з зображенням родини князя Святослава. Це рідкісний випадок в історії
давньоруського мистецтва – прижиттєве зображення людей, не зарахованих
до лику святих. Перший подібний прецедент – зображення Ярослава
Мудрого з родиною на фресках Софійського собору. Встановлено, що
портрет князя Святослава, його дружини і п’яти синів намальований без
попереднього протирання пергаменту кістковим порошком, тонким пензлем
густими фарбами і золотом, нанесеним на кіноварну підкладку. Дослідники
назвали цей сімейний портрет “першим руським рисунком”. З нього можна
судити, як одягалися князі: на головах – своєрідні “тюркські” соболині
шапки, у княгині – оздоблена золотом сукня, на шиях у синів надіті золоті

5. гривні, талії підперезані поясами, на ногах сап’янові чобітки, на великому
князі парчевий плащ з фібулою. Очевидно, що в руках Святослав тримає
“Ізборник”. На наступній мініатюрі – “Спас на престолі”. Далі – чотири
фронтиспісні мініатюри виконані у вигляді стилізованих густо
орнаментованих храмів, в середині яких зображені групи “отців церкви”. З
боків храмів намальовані різні птахи та тварини. В рукописі є також малюнки
12 знаків Зодіаку. Дві великі заставки теж прикрашені рослинним та
геометричним орнаментами. Усі мініатюри й заставки виконані фарбами та
золотом, переважають теплі кольори – жовті, оранжеві, ніжні червоні,
підкреслені золотом, багато використані блакитні й сині кольори та відтінки
зеленого. Як бачимо, всі ці кольори стали для українців традиційними.
“Ізборник Святослава 1073 року” – важлива пам’ятка усього слов’янського
письменства, шедевр світового мистецтва. Це – наша духовна спадщина,
гідна уваги й пошани.
Проблемне запитання. Як ви вважаєте, чому Святослав наказав
намалювати себе та свою сім’ю на сторінці рукописної книги?
2.3.-2.4. Остромирове євангеліє. Пересопницьке євангеліє. /відмітити на
карті місце створення/.
Робота в парах. Опрацювати матеріал підручника ст.204 – 207, заповнити
порівняльну таблицю.
Особливості Остромирове Євангеліє Пересопницьке Євангеліє
Час
створення
21.10.1056-12.05.1057 (11
ст.)
15.08.1556 - 29.08.1561 (16 ст.)
Місце
створення
Київ с.Двірець, що на Хмельниччині,
с.Пересопниця, що на Рівненщині
Хто здійснив
перепис
Диякон Григорій Михайло Василієвич,
архімандрит Пересопницького мо
настиря Григорій
Для кого
написана
Новгородського
посадника Остромира
Волинської княгині Анастасії
Юріївни Заславської
Гольшанської
Мова
написання
Старослов’янська Староукраїнська
Розмір Велика, призначеня для
церковного вжитку
Велика, для церковного вжитку
Мініатюри Іоана, Луки, Марка, для
четвертого Матвія
залишено чистий 57
аркуш
Чотири Євангелісти Іоан, Лука,
Марко, Матвій
Заставки,
буквиці
17 заставок, 207 буквиць Не пораховано
Кольорова
гамма
Розписана зеленою,
червоною, блакитною і
Текст написаний чорним
чорнилом і циноброю (червоною

6. білою фарбами та чистим
(накладним) золотом
фарбою), переважають в
орнаментах та мініатюрах сині,
зелені, червоні, золоті кольори.
Кількість
аркушів
294 аркуші 482 аркушів
Особливості
орнаментів
Намальовані голови
хижих птахів і
фантастичних
химер - крокодилів та сала
мандр, у буквицях, також
вписані людські обличчя
Оздоблена орнаментами в
українському стилі з численними
переплетіннями
Вага - 9кг.300 гр.
Місце
знаходження
Росія, Санкт-Петербург,
бібліотека
Україна, Київ, Національна
бібіліотека України ім.
В.Вернадського
Сучасне
призначення
Експонат Використовують для присяги
президенти
Обговорення результатів.
1. Що вас вразило в даних книгах?
2. Чому книги називають витворами мистецтва?
3. В чому цінність їх, як історичних джерел?
3. Іван Федоров. Перші друковані книги «Апостол», «Буквар». /відмітити
на карті місце створення/.
Бажання людей мати книги зростало, однак рукописним методом книги
переписувалися дуже повільно 5-7 місяців на один екземпляр, потребувало
переписування й багато сил, уваги й терпіння.
У 70-х роках 16 ст. постає перша друкарня на наших землях у Львові.
Заклав її Іван Федоров.
Відеоекскурс в історію «Іван Федоров – першодрукар».
Зараз ви здійсните маленький екскурс в історію. Будьте уважні й
спробуйте дати відповіді на запитання:
1. Хто такий Іван Федоров?
2. Де він заклав першу друкарню?
3. Яким методом здійснив друк?
4. Яка перша книга була надрукована ним і коли?
5. Як виглядала книга «Апостол»? /зверніть увагу на мал.ст.209
підручника/.
6. Що означає слово «гравюра»?
7. Якого кольору були заставки в перших друкованих книгах? Які
кольори ще використовувалися?
8. Який перший друкований підручник надрукував Іван Федоров?

7. 9. Скільки примірників «Букваря» збереглося у світі?
10. Порівняйте рукописну й друковану книгу, чим вони подібні, а чим
відрізняються?
VІ. Узагальнення й систематизація знань, умінь.
1. Розв’язок хронологічної задачі.
Порахуйте, скільки років минуло від створення першої датованої
рукописної книги на Русі Остромирового євангелія до виходу друком у
львівській друкарні «Апостола» Івана Федорова.
2. Погляньте на карту, яке місто почесно можна назвати осередком
книжної страви?
3. Поміркуйте, то в чому цінність книги, як історичного джерела?
VІІ. Підсумок уроку.
Метод «Мікрофон»
На даному уроці я…..
VІІІ. Домашнє завдання.
Прочитати §24 підручника, виконати творче групове завдання по
виготовленню рукописної книжечки. Кількість аркушів книги повинна
залежати від кількості учасників групи.
І група – Книга у кольоровій гамі Остромирового Євангелія із
буквицями й заставками по її типу.
ІІ група – Книга на зразок «Апостола» Івана Федорова.
ІІІ група – Книга у кольоровій гамі Пересопницького євангелія.
Додаток 1 до конспекту
Від папірусу до книги (короткий екскурс в історію книги)
Сьогодні вам діти звично бачити поруч із собою книжки. Вони є у кожній
родині. Книга – одне з найбільших чудес, створених людиною. З того часу,
як люди навчилися писати, всю мудрість вони довіряли книгам, які
відкривають нам світ, допомагають зрозуміти минуле та заглянути в
майбутнє. Важко уявити собі, що колись книга не була паперовою… А чи
знаєш ти, коли з’явилися та якими були перші книжки?
У стародавні часи люди не вміли ні читати, ні писати. Усі цікаві оповіді
складалися і передавалися з вуст у вуста. Ці твори зберігалися не в
книжкових шафах, а в народній пам’яті. Людина, яка була здатна переповісти
той чи інший твір, сама ніби ставала книжкою.

8. Людям завжди хотілося, щоб їхні твори і знання дійшли до нащадків.
Тому вони придумали букви. Перші літери були більше схожі на малюнки.
Ось такі: «Газетний камінь» штат Юта, США
В Україні найдавнішими вважаються наскельні малюнки поблизу міста
Мелітополя на Запоріжжі. Нині в цій місцевості розташований Національний
історико-археологічний заповідник «Кам'яна Могила». Тут́ можна побачити
унікальні стародавні зображення, які називаються петрогліфи*. Сайт
Національного історико-археологічного заповідника «Кам'яна Могила»
*Петрогліфи (наскельні зображення) — висічені зображення на кам'яній
основі (грец. πέτρος - камінь і грец. γλυφή - різьблення). Відео з сайту:
Малюнкове письмо використовується і в наш час. Його переваги в
тому, що одним значком можна позначити різні життєві ситуації,
застереження тощо. Наприклад, відповідні картинки на дорожніх знаках
швидко повідомляють нам, де є автозаправна станція, лікарня, телефон,
їдальня, місце для відпочинку. Ці умовні позначення стали міжнародними та
зрозумілі людям різних країн світу і по- сучасному називаються
інфографікою .
На території нинішнього Перу (країна в Південній Америці) в давнину
знаходилася держава древніх інків, які зберігали і передавали інформацію за
допомогою кіпу – вузликового письма. Ним володіли тільки особливі люди -
«в’язателі вузлів». Для передачі повідомлення використовувались вузлики
певного кольору та різні види мотузкового сплетення.
Давні народи – вавилоняни та ассирійці – виготовляли перші книжки із
м’якої глини. Значки, схожі на маленькі клини, гострою паличкою наносили
на сиру глиняну дощечку. Тому такий лист називали клинописом. Потім ці
плитки обпалювали у печах і вони ставали міцними, наче камінь, тому
письмо на глиняних дощечках збереглося до наших днів. З отриманих
табличок складали книжки. Обкладинкою для таких книг служив дерев’яний
ящик, куди вони складалися. Якщо кожна плитка була сторінкою, то цілу
книжку доводилося возити возом!
Були ще книги, які можна було розтопити, як масло! Мова йде про воскові
книги. Виготовлялися вони так: брали декілька дерев’яних табличок-
дощечок, робили посередині виїмку, яку заливали жовтим або забарвленим у
чорний колір воском. У кутках дощечок проколювалися дірочки, в них
вставляли шнурки, які скріплювали їх в одну книжечку. Писали на воскових
«сторінках» гострим кінцем палички.
Користуватися глиняними книжками, які були дуже важкими та займали
багато місця, або книжками з воску, які могло розтопити сонце, було дуже
незручно. Тому люди продовжували шукати інший матеріал, з якого можна
було б виготовити книги. І знайшли... У 3-му тисячолітті до нашої ери
матеріалом для письма стає папірус. Його виготовляли у стародавньому
Єгипті з трав'янистої багаторічної болотяної рослини – осоки папірусної.
Єгиптяни робили з неї багато різних речей, навіть готували страви. Одного
разу вони помітили, що листя цієї рослини перетворюється в сухі вузенькі
стрічки, які, до того ж, добре вбирають фарбу. Спресовані пластинки

9. папірусу склеювали у стрічки, обрізали кінці, віджимали з них вологу,
сушили на сонці та ретельно полірували. Папір виходив жовтуватий,
гладенький, блискучий, але дуже ламкий. Тому аркуші згортали в довгу
смугу – сувій. На таких свитках, що досягали в довжину до кількох десятків
метрів завдовжки, записували різні тексти. Ось так і з'явилися книги з
папірусу. Папірусом, виготовленим у Єгипті, користувалися майже дві тисячі
років навіть у країнах Європи.
З часом книги почали писати на листах пергаменту. Свою назву матеріал
отримав від міста Пергам (нині Бергам у Туреччині), де у 2-му столітті до
нашої ери був вперше застосований. На відміну від папірусу, добре вичинені
шкіри тварин давали можливість відтворювати тексти й малюнки кращої
якості з обох боків. Ще одна перевага пергаменту – його довговічність. Щоб
листи не скручувалися, зошити зшивали і вкладали у дерев’яні палітурки,
обтягнені шкірою.
Книги з пергаменту були тонкими, легкими, міцними, але дуже дорогими.
Пергаментна книжка вважалася цілим багатством, яке передавалося в
спадщину від батька до сина. Особливо цінні книжки приковували
ланцюжком до стіни. Писали на пергаменті аж до кінця 15-го століття.
Німецький виробник пергаменту 1568 р.
У стародавньому Китаї писали тушшю на тонких бамбукових пластинках,
які нанизували на міцну мотузку, пізніше – пензликами на шовковій тканині.
І лише згодом – на папері, який винайшли саме в Китаї приблизно у 105 році
нашої ери. А зробив це чоловік на ім’я Цай Лунь.
Виготовлення паперу за методом Цай Луня Виготовлення паперу Для
виготовлення паперу довго товкли кору дерев у воді, щоб розділити на
волокна. Далі цю суміш виливали на таці, дно яких вистеляли вузькими
смужками бамбука. Тацю трясли, щоб волокна переплелися. Коли вода
стікала, на сітці залишався вологий аркуш паперу. Його обережно знімали,
клали на дошку й висушували. Цай Лунь Спосіб виробництва паперу в Китаї
довго тримали в секреті. Лише через 300 років про нього дізналися в Єгипті.
Згодом почали відкриватися паперові фабрики в Італії, Франції, Німеччині,
Голландії. А у 15-му столітті паперові книги вперше стали виготовляти у
друкарнях.
Вважається, що першим почав друкувати книжки, відливаючи металеві
букви, німецький книгодрукар Йоганн Гутенберг у 15-му столітті. Літери, з
яких складали слова, збирали у дерев’яній рамі й уміщували у прес. Потім їх
вкривали шаром фарби, а зверху клали аркуш паперу. У такий спосіб можна
було віддрукувати скільки завгодно примірників. Після винаходу Й.
Гутенберга впродовж наступних п'ятдесяти років типографії з’явилися в 260-
ти містах Європи.
На території Київської Русі традиційним матеріалом для письма були
пергамент та береста. Спочатку пергамент в Київську Русь завозили з Греції,
а згодом навчилися виробляти його самі. Тисячі рукописних книг на
пергаменті зберігалися в бібліотеках Київської Русі. Одна з перших таких
книгозбірень відкрилася у 1037 році у Софійському соборі міста Києва.

10. Берестяні книги виникли на Русі в 11-му столітті. Для їх виготовлення
брали кору берези (берест), кип’ятили, зішкрібали її внутрішній шар, а потім
обрізали по краях, надаючи правильної форми. Пройшовши таку обробку,
берест ставав еластичним і м’яким.
Книги створювали у монастирях. У цьому процесі було задіяно велику
кількість переписувачів, палітурників, перекладачів, художників, ювелірів.
Написану книгу переплітали, палітурку оздоблювали коштовностями. Тому
книги коштували дуже дорого. За одну книгу можна було купити великий
міський будинок або 12 гектарів землі. Той, хто мав хоча б одну книжку,
вважався заможною людиною. Засновником книгодрукування в Україні став
Іван Федоров. У 1574 році у м. Львові він видав перший східнослов‘янський
«Буквар» та першу друковану книгу «Апостол» . Іван Федоров.
Дидактичний матеріал
Порівняльна таблиця
Особливості книги Остромирове Євангеліє Пересопницьке Євангеліє
Час створення
Місце створення
Хто здійснив перепис
Для кого написана
Мова написання
Розмір
Мініатюри
Заставки, буквиці
Кольорова гамма
Кількість аркушів
Особливості
орнаментів
Вага
Місце знаходження
Сучасне призначення