2. Деревня
Приветствую
тебя, пустынный
уголок,
Приют
спокойствия, трудов и
вдохновенья,
Где льется дней моих
невидимый поток
На лоне счастья и
забвенья.
Не хіліць вецер куст
ракіты,
Не свішча сумна, як
удзень...
На гай, на поле і на
хаты
Спаўзае ночы лѐгкі
цень.
Міхась Чарот
Садок вишневий коло
хати,
Хрущі над вишнями
гудуть,
Плугатарі з плугами
йдуть,
Співають ідучи
дівчата,
А матері вечерять
ждуть.
Т.Г. Шевченко
3. По широкой Руси – нашей матушке
Колокольный звон разливается.
Ныне братья святые Кирилл и Мефодий
За труды свои прославляются.
Вспоминают Кирилла с Мефодием,
Братьев славных равноапостольных,
В Белоруссии, в Македонии,
В Польше, Чехии и Словакии,
Хвалят братьев премудрых в Болгарии,
В Украине, Хорватии, Сербии.
Все народы, что пишут кириллицей,
Что зовутся издревле славянскими,
Славят подвиг первоучителей,
Христианских своих просветителей!
4. ри
встановлений в Україні «…на підтримку ініціативи
органів державної влади, Національної академії
наук України, громадських і релігійних організацій
та враховуючи історичне та просвітницьке значення
спадщини слов'янських первоучителів у здобутку
національної культури…» згідно з Указом
Президента України «Про День слов'янської
писемності і культури» від 17 вересня 2004 р. №
1096/2004. Відзначається щорічно 24 травня в день
вшанування пам'яті святих рівноапостольних
Кирила і Мефодія.
Крім України, День слов'янської писемності і
культури святкують також у
Росії, Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорного
рії та у ряді інших країн.
24 травня – День слов’янської писемності і
культури
5. В вас мудрість вічна і любов жива...
А хтось же вас народжував, слова,
Хтось ті суцвіття звуків винаходив,
Що стали потім мовами народів.
Станіслав Тельнюк
http://kpi.ua/1219
6. Просвітителі Кирило і Мефодій у
писемних джерелах Інституту рукопису
ЦНБ НАН України : Каталог рукописів
другої половини XV - першої чверті ХХ
ст. / Національна академія наук України,
Інститут рукопису, Центральна наукова
бібліотека ім. В. І. Вернадського,
Інститут української археографії та
джерелознавства ім. М. С.
Грушевського; уклад., передм. Л. А.
Гнатенко, вступ. ст. П. С. Соханя, відп.
ред. П. С. Сохань, О. С. Онищенко. – К.:
[б.в.], 1995. – 113 с. : 16 вклейок. –
(Науково-довідкові видання з історії
України ; вип.40).
7. Книга належить перу письменника
Юрія Михайловича Лощіца, якого
поціновувачі біографічного жанру
добре знають як автора книг
"Сковорода", "Гончаров" і "Дмитро
Донський", що раніше виходили в
серії "ЖЗЛ". Надійними
путівниками для автора стали дві
найдавніших літературно-
історичні пам'ятки
старослов'янської писемності -
"Житіє Костянтина Філософа" і
"Житіє Мефодія" (так звані розлогі
житія солунських братів). Багато
сторінок книги написані як
розгорнутий коментар до цих
пам'яток віддаленої епохи і є
досвідом художньо-дослідної
реконструкції.
Лощиц, Ю. М. Кирилл и Мефодий. —
М. : Молодая гвардия, 2013. — 368 с.
— (Жизнь замечательных
людей, выпуск 1606 (1406))
8. Голубинский, Е. Е. Святые Константин и
Мефодий, первоучители славянские /
Голубинский Евгений Евстигнеевич. –
М. : Книга по Требованию, 2012. – 74 с.
Про цю роботу автор згадував: "Дослідження про Костянтина і
Мефодія я закінчив, як випливає з дати під передмовою до
нього, в липні 1867 (дата - 9 липня 1867). Дослідження
складається з двох частин, з яких у першій пропонується
повний життєпис Костянтина і Мефодія, а в другій частині
міститься критичний огляд сказань про них…”
9. Тахиаос, А.-Э. Н. Святые братья
Кирилл и Мефодий, просветители
славян / пер. с новогреч.: иером.
Дионисий (Шленов), иером. Леонтий
(Козлов), игум. Тихон (Зайцев), С.Ким;
под ред. Иером. Дионисия (Шленова) и
В.Л. Шленова. – М. : Серг. П., 2005. -
391 с.
Книга ставить за мету познайомити читача з
життям і трудами Фессалонікійських братів. У
ній оглядово розглядаються всі періоди їх
життя, але в центрі уваги залишається їх
діяльність на терені освіти слов'янських
народів, що досягла світового значення і
масштабу.
10. Воскобойников, В. Братья /
Валерий Воскобойников. – М. :
Молодая гвардия, 1989. – 174 с.
Про найосвіченіших людей свого
часу, братів Кирила та Мефодія, які
присвятили своє життя створенню та
розповсюдженню писемності серед
слов’янських народів, розповідає ця
книга, розрахована на школярів середнього
віку.
11. Слава вам, братья, славян
просветители : сборник материалов к
празднованию Дня славянской
письменности и культуры.— 2-е
изд., испр.— Новосибирск :
Православная Гимназия во имя
Преподобного Сергия
Радонежского, 2002.— 70 с. : ил.
Книга «Слава вам, братья, славян просветители!» є
першою спробою створити посібник з проведення в школі
особливого уроку, конференції або святкового
концерту, присвячених святим Кирилу і
Мефодію, просвітителям слов'янських народів.
12. Воскобойников, В. Кирилл и Мефодий. — М. :
Росмэн-Пресс , 2004. — 64с. — (Душа России.
Наши православные святые)
Захоплюючі розповіді про
життя, працю і чудеса
улюблених в Росії святих.
Книги цієї серії призначені
для читання в школі і
вдома. Вони допоможуть
дітям більше дізнатися
про людей, які зіграли
важливу роль в історії
Росії і всього
слов’янського світу.
13.
14.
15. Німчук, В.В. Київські глаголичні листки : найдавніша пам’ятка
слов’янської писемності / В.В. Німчук ; АН УРСР, Ін-т мовознавства
ім. О.О. Потебні . – К. : Наукова думка, 1983 . – 144 с.
Київські глаголичні листки, київські
листки, київський мисал — одна з найдавніших
глаголичних пам'яток старослов'янської
писемності.
У 1872 цю пам'ятку подарував Київській духовній
академії її вихованець начальник Російської
духовної місії в Єрусалимі архімандрит Антонін
(Андрій Іванович Капустін). З 1934 Київські
глаголичні листки зберігаються в Національній
бібліотеці України імені В.І. Вернадського.
Зміст Київських глаголичних листків визначив
перший їх дослідник І.І. Срезневський (1812-1880).
Текст, що займає три чверті першої сторінки —
уривок з апостольських читань. Зміст тексту на
решті сторінок являє собою зібрання західно-
християнських мес — місал, перекладений з
латинської мови.
16.
Повість минулих літ : літопис : для старшого шкільного віку
/ переказ В. Близнеця ; худож. Г. Якутович. - Київ : Веселка, 1989. -
222 с. : іл.
17. Німчук, В.В. Мелетій Смотрицький. Граматика. - К. : Наукова
думка,1979 . - 112 с.
Детальне наукове дослідження пам’ятки cлов’янської писемності.
18. Ужевич, І. Граматика слов’янська /
Іван Ужевич ; передм. І. К.
Білодід, Є. М. Кудрицький .– К. :
Наукова думка, 1970..
http://litopys.org.ua/uzhgram/uzp.ht
m
19. Ця невелика за обсягом праця висвітлює
найголовніші думки науковців про Храбра та
його Сказання. Також подається зведений
текст найголовніших списків Сказання.
Вилинский, С.Г. Сказание черноризца
Храбра о письменах славянских. –
Одесса : Экономическая
типография, 1901.
20. Никитенко, Н. Древнейшие граффити
Софии Киевской и время ее создания /
Надежда Никитенко, Вячеслав Корниенко ;
институт украинской археографии и
источниковедения им. М.С. Грушевского. –
К., 2012. – 232 с. : ил.
Зміст книги торкається великої кількості тем і
стосується багатьох історичних осіб. Здійснена
авторами реконструкція минулого дозволяє по-
новому поглянути на ключові події вітчизняної історії
пори християнізації Русі. Ви познайомитеся з
унікальними графіті, отримаєте духовне спілкування
з тими, хто жив близько 1000 років тому, відчуєте
живе дихання тієї великої епохи.
Книга, написана в захоплюючій і доступній
манері, розрахована на всіх, хто цікавиться історією
та культурою Київської Русі і хоче дізнатися про неї
нове, нетривіальне.
21. Высоцкий, С.А. Киевские граффити
ХI-XVII вв. - К.: Наукова думка, 1985. –
135 с.
Графіті - написи і малюнки, зроблені в давнину
на стінах Софійського собору в 1957 р. і в
наступні роки в церкві Михайла Видубицького
монастиря, Золотих воротах, Кирилівської
церкви, руїнах Успенського собору, печерах
Києво-Печерської лаври публікуються в цій
монографії з детальним історичним
коментарем, читанням
текстів, палеографічними
розбором, датуваннями і т. д. У книзі
підводиться підсумок дослідження графіті
архітектурних пам'яток, які разом з виданими
написами Софійського собору представляють
собою епіграфічний звід - корпус графіті
стародавнього Києва. Видання графіті -
оригінальних пам'яток писемності XI-XVII ст. з
Києва - становить інтерес для
істориків, палеографів, лінгвістів і всіх, хто
цікавиться питаннями історії Київської Русі.
22. Видання є продовженням виданого у
1966 році каталогу "Давньоруські написи
Софії Київської XI-XIV століть".
Публікуються відкриті після 1966 року
графіті давньоруського і часу середніх віків.
Высоцкий, С.А. Средневековые
надписи Софии Киевской. - К. :
Наукова думка, 1976. – 456 с.
23. Высоцкий, С.А. Древнеруские надписи
Софии Киевской ХІ-ХІV вв. - К. : Наук.
думка, 1966. – Вып. 1. – 329 с.
24. На основі власних спостережень та досліджень
автор, видатний український історик, академік П.
П. Толочко досконало проаналізував чи не
найцікавіший період нашого історичного
минулого - літописну традицію всієї Київської
Русі. Праця грунтується на історичних та
археологічний матеріалах.
Толочко П. Літописи Київської Русі. –
Київ : Киевская Академия
евробизнеса, 1994. – 88 с.
25. Запаско, Я. Українська рукописна
книга. Пам’ятки книжкового
мистецтва. — Львів : Світ, 1995.—
480 с.
У почесній шерензі вітчизняних
пам'яток, що сягають корінням у
глибину віків, чільне місце посідає
українська рукописна книга, її роль і
вага в історичному плині часу виходить
далеко за межі того призначення, яке
їй відводять, називаючи попередницею
книги друкованої.
26. Гальченко, О. М. Оправа східнослов'янських
рукописних книг та стародруків в Україні /
Національна академія наук України ;
Національна бібліотека україни імені
В. І. Вернадського, Інститут рукопису. -
Київ, 2005. - 375 с.
На підставі матеріалів з історії інтролігаторства
та авторських спостережень вперше у
вітчизняній науці здійснено спробу
проаналізувати розвиток східнослов'янського
інтролігаторства взагалі і українського зокрема.
Запропоновано хронологію української оправи на
підставі двох конструктивних технік
оправлення, що побутували на
східнослов'янських землях, визначено ознаки, за
якими можна з певним ступенем вірогідності
здійснювати локалізацію та датування оправ.
27.
28. Аз молюся словом цим до Тебе,
Боже мій, що сотворив на світі
Видимі й невидимі істоти,
Господи, пошли Свого на мене
Духа, щоб зродив у серці Слово,
Єже буде для добра всім сущим
Животворне мудрістю Твоєю.
Затверди Закон - ясний світильник
І дорогу праведного Слова,
Й рід слов'янський сподоби
хрещений,
Кротких тих, котрі людьми Твоїми
Ласкою Твоєю нареклися.
Милости вони Твоєї просять.
Нам дай, Боже, всемогутнє Слово,
Отче, Сину й Насвятіший Духу,
Прагнучи я в Тебе допомоги,
Руки вознесу свої до Неба,
Силу й мудрість дай Твою черпати,
Тільки ж Ти даєш снагу
достойним,
Упаси нас, Боже, од спокуси,
Фараонської важкої злоби,
Херувимську мисль подай і розум,
Царю наш Небесний, хочу славить
Чудеса Твої предивні вічні,
Шестикрильної снаги спізнати,
Щедре діло, Вчителем творимо,
Юному й похилому доступне;
Язиком новим хвалу воздати
і Отцю, і Сину, і Святому Духу,
і нині і присно і на віки вічні.
Амінь.
Костянтин Преславський
Переклад Дмитра Білоуса
Молитва абеткова / перекл. із
старослов'янської Дмитра Білоуса //
Дванадцять місяців 1994. Настільна
книга-календар. — К., 1993. — С. 94.
29. Брайчевський, М. Походження
слов'янської писемності / Михайло
Брайчевський. - К. : Видавничий дім
"Києво-Могилянська академія», 2007.
- 153 с.
Дискусійну проблему формування
слов’янської писемності автор розглядає у
загальному соціокультурному контексті
ранньої історії слов’янства, кристуючись не
лише писемними джерелами, а й величезним
археологічним матеріалом. У роботі
поєднуються теоретична глибина і
дивовижна ерудиція автора з умінням просто
й цікаво розповісти про найскладніші речі.
30. Книга знайомить з повною драматичних подій
історією життя та діяльності творців слов'янської
азбуки, великих слов'янських просвітителів братів
Костянтина Філософа (Кирила) і Мефодія. Поряд з
цим дається порівняльна характеристика і
простежується подальша доля двох найдавніших
слов'янських абеток - кирилиці і
глаголиці, розглядаються поки ще не вирішені наукою
до кінця питання про докирилівської слов'янської
писемності.
Истрин, В.А. 1100 лет
славянской азбуки / отв.
ред. Жуковская Л.П. -
Москва : Наука, 1988. - 191 с.
: ил. - ( Литературоведение
и языкознание)
31. Уханова, Е.В. У истоков славянской
письменности. - М.: Муравей, 1998. - 240 с.
Висвітлюються передумови виникнення писемності
у слов'ян, причини її появи, розповідається про
життя і діяльність її творців - Кирила і Мефодія.
Проілюстровані кирилиця і глаголиця - два перших
слов'янських алфавіти, йдеться про систему
письма, що послужила їх прототипом.
Розглядається докирилична писемність, навколо
якої існує багато загадок і псевдоісторичних вигадок.
32. Чи добре вивчені кирилиця і глаголиця і як
вони виникли? Чи існувала писемність у
слов'ян до Кирила і Мефодія? Чи
використовували наші предки руни і чи могло у
них бути складове письмо? Чи справді, як
стверджує академічна наука, Боян гімн і
Велесова книга є підробками, а може це
найцінніші писемні пам'ятки слов'янської
старовини? Відповідаючи на ці та інші
питання, автор книги пропонує новий
оригінальний погляд на походження
слов'янської писемності.
Додонов, Ю.И. Истоки славянской
письменности / Юрий Додонов. – М. :
Вече, 2008. - 384 с.
33. Станівський, М. Ф. Старослов'янська мова :
навчальний посібник / М. Ф. Станівський. - К.
: Вища школа, 1983. - 262 с.
Висвітлюється процес виникнення та розвитку
старослов’янських азбук і старослов’янської
мови, а також описано фонетичну
систему, морфологію та найважливіші
особливості синтаксису.
34. Юсип-Якимович, Ю.В. Старослов'янська
мова : модульний курс : навчальний
посібник / Ю. В. Юсип-Якимович, О. В.
Шимко. - К. : Знання, 2009. - 279 с. -
(Вища освіта XXI століття).
Видання складається із : вступу, першого модуля
"Старослов'янська мова — перша писемна
літературна мова слов'ян. Фонетика" , другого
модуля "Морфологія та синтаксис", короткий зміст
лекцій, основна та додаткова література для
опрацювання.
У третій частині представлено 25 варіантів
завдань для самостійної та індивідуальної роботи.
Навчальний посібник рекомендовано для
студентів гуманітарних спеціальностей вищих
навчальних закладів.
35. Слов'янський світ : ілюстрований
словник-довідник міфологічних
уявлень, вірувань, обрядів, легенд
та їхніх відлунь у фольклорі і
пізніших звичаях українців, братів-
слов'ян та інших народів / [упоряд.
О.А. Кононенко]. - [Київ] :
[Асоціація ділового
співробітництва "Український
міжнародний культурний
центр"], [2008]. - 784 с. : іл.
36. Филин, Ф.П. Происхождение
русского, украинского и белорусского
языков. Историко-
диалектологический очерк /
Академия наук СССР. Институт
русского языка. – М. : КомКнига,
2006.— 656 с.
У книзі досліджується історія
східнослов'янських діалектних явищ,
насамперед явищ древніх, попередніх і
супутніх утворення російської, української та
білоруської мов, багато з яких стали
визначальними особливостями цих мов.
Рекомендується фахівцям-мовознавцям,
історикам, а також викладачам, студентам і
аспірантам філологічних факультетів вузів.
37. Белей, Л. Словник старослов’янсько-
український / Любомир Белей, Олег
Белей. – Львів : Свічадо, 2007. – 332 с.
«Старослов'янсько-український словник» -
навчальний перекладний
словник, покликаний допомогти вивчати
оригінальні старослов'янські тексти. Реєстр
словника - близько 9 тис. слів - з належною
повнотою репрезентує лексичний склад
найдавніших старослов'янських пам'яток.
Реєстровими словами виступають як
апелятиви (повнозначні, службові
слова, вигуки), так і власні назви.
Призначений для філологів та
богословів, студентів та семінаристів.
38. РІДНА МОВА
По-своєму кожна
Пташина співає,
По-своєму кожен
Народ розмовляє.
У мене й народу мого
Українська є мова чудова,
Своя, материнська.
По світу її,
Як святиню, нестиму
Допоки живу,
В чистоті берегтиму,
З Любов’ю сердечною,
Вірністю сина.
Ця мова для мене,
Як мати, єдина.
С. Жупанин
http://mova.ucoz.ua/publ/pro_movu/
virshi_pro_movu/zhupanin_s_ridna
_mova/20-1-0-131
Крижанівська, О. І. Історія української
мови. Історична фонетика. Історична
граматика : навч. посіб. — К. : ВЦ
Академія, 2010. — 248 с.
39. Українська мова : енциклопедія / редкол.:
В.М. Русанівський, О.О. Тараненко
(співголови), Зяблюк та ін. - 2-е вид. випр. і
доп.– К. : Українська енциклопедія, 2004. –
824 с. : іл.
В енциклопедії на основі досягнень сучасного
мовознавства подано відомості про українську мову та
мовознавство. У ній розкрито термінологічні одиниці,
номенклатурні одиниці, розглянуто різні аспекти опису
української мови, вміщено основні поняття загального
мовознавства. Багато статей присвячено
мовознавцям, письменникам, які зробили істотний
внесок у розвиток філології тощо. У низці статей
ідеться про установи та організації, друковані органи,
які ведуть дослідження і пропаганду української мови.
Книга містить 1935 статей, карту, ілюстративний
матеріал і таблиці.
Розрахована як на філологів, так і на широке коло
читачів.
40. Дорофеева, Л. Азъ буки : стихи : книга для
чтения на церковнославянском языке для
детей среднего и старшего возраста /
Лариса Дорофеева. – М. : Институт
экспертизы образовательных программ и
государственно-конфессиональных
отношений, 2008. – 84 с.
Ця книга - унікальний зразок відродження
абеткового жанру. Посібник написаний
оригінальними віршами, з включенням необхідних
лексичних та граматичних пояснень до них.
Абеткові вірші пов'язані з сучасним життям і
свідчать про те, що церковнослов'янська мова -
жива.
Посібник може бути використано при вивченні
церковнослов'янської мови в школі, у викладанні
основ православної культури, у сімейному читанні.
41. Виставка підготовлена у рамках
спільного російсько-українсько-
білоруського проекту, ініційованого
міською централізованою
бібліотечною системою м. Липецьк
(Росія), присвяченого 1150-річчю
слов’янської писемності
