2. Антон Гриб - живописець, літератор,
майстер плетіння виробів із соломи,
заслужений майстер народної творчості
України, дослідник народного мистецтва
Тернопільщини.
Роботи зберігаються у музеях Тернополя,
Києва, Москви, Ярмолинців (Хмельницька
область), у приватних колекціях.
„Гармонія, естетика і символи – ось ці три
ознаки, які в цілому характеризують його
творчу палітру як митця... Він думає про
інших, допомагає, організовує їхні вернісажі.
Пише про них в пресі... А сам лише працює.
Багато, наполегливо, невтомно...”
(Борис Демків)
4. Церква в Тернополі 2012
Стою між небом і землею –
Природи храмові молюсь.
Себе в цім світі з комашнею
Дрібним побачить не боюсь.
Антон Гриб. Мій храм.
Храм в осінній позолоті 2009
8. Упало яблуко в моїм саду,
Аж захиталася планета.
Травиночку прим’яло молоду
І душу ранило поета.
Антон Гриб. Сонцеграй
Осінь на хуторі Пасіки 2010
Яблука 2009
9. Одну збагнути прагну суть,
Піддавши сумнів гемблю:
Поклони соняшники б’ють,
А чи цілують землю?
А. Гриб. Сонцеграй (збірка)
Соняшники посеред осені 2009
Соняшники стрічають
сонце 2011
10. Досвіток 2010
Полудень у Тернополі 2010
Вечір на Співочому полі 2009
Ти, мов красень в сорочці
узористій, Над синіючим плесом
стоїш… А. Гриб. Пісня про Тернопіль
11. Портрети
«... Була спокійною, терпеливою
натурницею і мені хотілося
відтворити її найдрібніші рисочки
обличчя, через які можна було
показати її селянську мудрість і
працьовитість, материнську
ласку, щирість, людську доброту,
щедрість її душі і
доброзичливість...»
(Антон Гриб. Терновий спалах).
Портрет матері 1983
12. Антон Гриб.
Автопортрет 1997
Буття таке розхристане,
Зачовгане воно –
Під фарбами барвистими
Сурове полотно.
Чи хороше, чи зле тобі,
Давай життю свій звіт.
А дні, як білі лебеді,
Пливуть у білий світ
(Антон Гриб. Буття).