2. Хтось ними плакав, мучився, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди, і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й
потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
Страшні слова, коли вони мовчать,
Коли вони зненацька причаїлись,
Коли не знаєш, з чого їх почать,
Бо всі слова були уже чиїмись.
3. Рід: лірика
Вид лірики: філософська
Жанр: ліричний вірш
(медитація)
Термін «мотив» окреслює коло
питань, пов'язаних із визначенням
природи дії провідного мотиву як
основної рушійної сили твору.
Тема твору реалізується в
сукупності мотивів.
У літературознавчому словнику-
довіднику зазначено: «Мотиви
рухають вчинками персонажів,
збуджують їх переживання і
роздуми, особливо тонко
динамізують внутрішній світ
ліричного суб’єкта. Роль і
художньо-виражальні функції
мотиву виявляються в структурі
ліричного вірша, циклу, у контексті
творчості письменника»
4. Тема: роздуми про
значення слова в
житті людини, суть
мистецтва.
Художні засоби:
епітети (страшні слова,
безсмертний дотик);
метафори (слова мовчать,
причаїлись);
антитеза — (краса й потворність,
асфальти й спориші) тощо.
Алітерація (л-л)
привертає увагу, зосереджує її на
обраних лексемах. Прийом повтору:
мільярди // і мільярди виявляє зміст
тотожності.
Анафора (її фонетичний варіант) Все
повторялось – і усе було
Найкраще лейтмотив твору,
творче кредо Ліни Костенко
прочитуєтьсяв процесі підготовки
будь-якої із її поезій до виразного
читання, а сповна
увиразнюється читанням уголос.
Композиція:
1 строфа – теза;
2 строфа – аргумент;
3 строфа – висновки
5. Страшні слова, коли вони мовчать,
Коли вони зненацька причаїлись,
Коли не знаєш, з чого їх почать,
Бо всі слова були уже чиїмись.
Віршовий розмір:
п′ятистопний ямб з
елементами пірихію
Тип римування: перехресне.
Рима:
1, 3 рядки – чоловіча
2,4 рядки – жіноча
6. Ідея:
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.