св

1. К = АС =
Н ‘

2. Фізіологія основнихФізіологія основних
нервових структурнервових структур
Загальна фізіологіяЗагальна фізіологія
ЦНСЦНС

3. Нервова системаНервова система
Анатомічна класифікація
Центральн
а
Периферійна
голов
ний
мозок
cпин
ний
мозок
нерви нервові вузли
Фізіологічна класифікація
соматична
(довільна)
автономна
(недовільна)
симпатична парасимпатична

4. Загальна будова нервової системиЗагальна будова нервової системи

6. ФункціїФункції НСНС ::
 Сприймання подразнення зовнішнього і
внутрішнього середовища.
 Організація відповідних пристосувальних
реакцій.
 Організація поведінки всього організму.
ЦНС має нейронний тип будови, тобто її
морфологічною і функціональною
одиницею є нервові клітини – нейрони з
усіма відростками.

7. БУДОВА НЕЙРОНАБУДОВА НЕЙРОНА

8. Кожний нейрон завжди виникає з
нейробласту й утворює генетичну
одиницю.
НЕЙРОН
ТІЛО
ВІДРОСТКИ
Аксонний горбок - аксон з
пересинаптичними закінченнями
Дендрити
ядро, ядерце,
цитоплазма з органелами
оболонка, початковий сегмент,
аксоплазма, колатеральні гілки

9. CИНАПСИ

10. СинапсиСинапси
За механізмом передачі збудження
хімічні електричні
Передача здійснюється
медіаторами (збуджуючі –
глутамат, ацетилхолін;
гальмівні – гліцин, ГАМК)
Передача здійснюється
електричним струмом
функціонально
збуджуючі гальмівні

11. СИНАПСИСИНАПСИ
Синаптичне
закінчення
Синаптична бляшка
Пресинаптична мембрана
Синаптична щілина
Постсинаптична
мембрана
Хімічний синапс
Електричний імпульс

12. Функціональні типи синапсівФункціональні типи синапсів
тип І. як правило, збудливі.
мають круглі синаптичні
пухирці, широку синаптичну
щілину, велику активну площу
постсинаптичної мембрани
тип ІІ. як правило, гальмівні,
мають витягнуті синаптичні
пухирці, вузьку синаптичну
щілину, невеликі за площею
активні ділянки постсинаптичної
мембрани

13. Аксони разом з оболонками, що входять
до складу периферичних нервів,
називаються нервовими волокнами.
Нервове волокно
Осьовий циліндр
з нейрофібрилами
Мікротрубочки
(d =30 нм)
Нейрофіламенти
(d =10 нм)

14. Властивості нервових волоконВластивості нервових волокон
• висока
збудливість;
• лабільність;
• відносна
невтомність.

15. Групи нервових волоконГрупи нервових волокон
Група А товсті (d = 4-20 мкм)
мієлінові волокна з великою
V проведення збудження
Група В великі немієлінові волокна
автономної НС (d = 1-3 мкм,
V = 3-14 м/с)
Група С тонкі немієлінові волокна (d
= 0,5 мкм) з малою V
проведення збудження

16. Функції нейронів:
• генерація процесів збудження; передача
його на інші клітини чи робочі органи;
• здійснення трофічних впливів на тканини, що
іннервуються;
• синтез речовин – регуляторів (інформонів);
• синтез метаболітів (утилізонів), необхідних
для росту і регенерації певних структур
самого нейрона і його відростків.

17. Типи нейронів за функцієюТипи нейронів за функцією
нейрони напрям передачі
нервового імпульсу
чутливі (аферентні) Від органів до ЦНС
рухові (еферентні) від ЦНС до м’язів і
органів
вставні (проміжні) Передають імпульс
всередині нервової

18. Нейрогліальні клітини
виконують опорну функцію, відіграють рецепторну роль у
транспорті речовин з нервових клітин у кров.

19. Класифікація нейронів заКласифікація нейронів за
кількістю відростківкількістю відростків
уніполярні
(один
відросток –
аксон)
біполярні (2
відростки)
мультиполярн
і (багато
відростків)

20. Типи нейронівТипи нейронів

21. • Рефлекс – реакція
організму на
подразнення, що
відбуваються за
участю ЦНС.
• Рефлекси бувають
двонейронними
(без вставного
нейрона –
колінний,
сухожилковий
рефлекс), 3-4
нейронними і з
більшою кількістю
нейронів.

22. Класифікація рефлексів за філо- іКласифікація рефлексів за філо- і
онтогенезомонтогенезом
БезумовніБезумовні УмовніУмовні
природжені; здійснюються за
участю нижніх відділів ЦНС –
спинного мозку, мозкового
стовбура, підкоркових гангліїв
утворюються протягом всього
життя й виробляються під
впливом умов зовнішнього
середовища на основі
безумовних рефлексів
За характером рефлекторної реакції: рухові, секреторні,
дихальні, серцево-судинні, травні, обмінні
За біологічним значенням: орієнтувальні, охоронні, статеві,
локомоторні, травні тощо.
За розміщенням рецепторів: екстерорецептивні,
інтерорецептивні, пропріорецептивні

23. • ЦНС здійснює цілеспрямовану діяльність
відповідно до характеру подразнення, тобто
рефлекторно.
• Морфологічною основою рефлекторних
відповідей є рефлекторна дуга – це шлях,
по якому збудження, що виникло в рецепторі,
передається до робочого органу.
• Елементи рефлекторної дуги включають:
аферентну, центральну і еферентну частини,
які зв’язуються між собою синапсами.

24. Схема рефлекторної дуги:
рецептор чутливий
шлях
ділянка
ЦНС
руховий
шлях
Робочий орган
(ефектор)

25. • Згідно з вченням І.Павлова, будь-який
рефлекторний акт складається з 3 ланок:
подразник – мозкова робота – виконавча
діяльність організму у відповідь на цей
подразник.
• Такий тричленний рефлекс називається
дугоподібним.

26. Але найновіші відкриття у фізіології внесли
істотні уточнення. Встановлено, що будь-який
рефлекс не закінчується роботою виконавчих
органів у відповідь на зовнішнє подразнення.
Коли виконавчі органи здійснюють ту чи іншу
рефлекторну роботу, вони в свою чергу
посилають в мозок чутливі сигнали, які
інформують про те, які зміни відбуваються в
організмі.
Цей потік інформації Анохін назвав
зворотньою аферентацією.

27. Рефлекс відбувається не за принципом
дуги, а кільцеподібно:
подразник
Мозкова робота
Діяльність організму у
відповідь на подразник
Зворотня аферентація
(імпульси від
виконавчих органів)
Нова мозкова
робота
Нові уточнені накази виконавчим органам

28. Кожен нервовий центр (НЦ) має
свою морфологічну і
функціональну специфіку.
Але для всіх існує ряд спільних
особливостей. Вони пов’язані з
механізмами передачі збудження
в синапсах, із взаємодією між
нейронами, які входять до даного
НЦ, із генетично
запрограмованими
функціональними особливостями

29. Властивості НЦ:Властивості НЦ:
 Однобічність проведення збудження
 Затримка проведення збудження
 Сумація збудження
 Трансформація ритму збудження
 Післядія збудження
 Тонус нервових центрів
 Полегшення збудження
 Ритмічна активність
 Стомлюваність
 Чутливість до хімічних речовин і нестачі
кисню
 Реципрокна (взаємоузгоджена) іннервація
 Пластичність нервових центрів

30. Реверберація
Однобічність проведення
збудження

31. • Гальмування – активний процес
затримки діяльності периферичних
органів та НЦ.
• Г. – це нервовий процес, який
полягає у пригніченні збудження
або у повному його припиненні, у
зменшенні фізіологічних реакцій
організму або їх припиненні.
• Гальмування - своєрідний діяльний
стан, часто викликаний збудженням.

32. Форми гальмуванняФорми гальмування
парабіотичне
(розвивається після
попереднього
збудження,
пов’язане з
деполяризацією
мембрани і
переходом її через
ряд стадій від
збудження до
гальмування)
пряме (розвивається
без збудження,
пов’язане з
гіперполяризацією
мембрани

33. СпособиСпособи гальмуваннягальмування
 Пресинаптичне
 Функцію гальмівного
медіатору виконує
амінокислота - гліцин.
 Пов’язане з процесом
пригнічення виділення
медіатора, який викликає
деполяризацію синапсів і
утворює ЗПСП.
Постсинаптичне
Медіатор, що виділяється в
гальмівних синапсах,
викликає гальмівний
постсинаптичний потенціал
Гальмівний медіатор
викликає не деполяризацію,
а навпаки гіперполяризацію,
тобто збільшення потенціалу
постсинаптичної мембрани.

34. Принципи координуючоїПринципи координуючої
діяльності ЦНСдіяльності ЦНС
Морфологічні -
дивергенція (розходження)
і конвергенція (сходження
нервових шляхів);
принцип кінцевого
загального шляху до
рухової системи;
принцип зворотнього
зв’язку.
Функціональні:
іррадіація і концентрація
процесів збудження, їх
індукція і принцип
домінанти.

35. Характеристика морфологічних
принципів координуючої діяльності
ЦНС
Принцип
дивергенції
Збудження по аферентним волокнам
доходить до різних нейронів спинного
мозку. Від них збудження
розповсюджується на вставні нейрони,
розташовані в усіх відділах спинного
мозку, стовбурі та навіть у корі
великого мозку.
Принцип
конвергенції
Концентрація збудження від різних
нейронів на одному. (Від аферентного
нейрона збудження передається на
вставні, еферентні нейрони, де
відбувається аналіз імпульсів за
значенням).

36. Дивергенція і конвергенціяДивергенція і конвергенція

37. Принцип
загального
кінцевого
шляху
Збудження, яке потрапляє у ЦНС
надходить до еферентних нейронів.
Кількість чутливих нейронів у 5 разів
перевищує кількість рухових. Т. ч., до
одного еферентного нейрона надходять
імпульси від різних джерел.
Еферентні нейрони являють собою
загальний кінцевий шлях і вирішують,
який імпульс має вирішальне значення.Принцип
зворотнього
зв’язку
Імпульси, що виникли у рецепторах
робочих органів внаслідок їхньої
діяльності, називаються вторинними
аферентними імпульсами (виникають у
м’язах, сухожилках, суглобах під час
роботи); постійно сигналізують про
ступінь виконання рефлекторного акту.

38. Характеристика функціональних принципівХарактеристика функціональних принципів
іррадіація Збудження, яке виникло в певній ділянці НС,
переходячи з одного нейрона на інший, може
іррадіювати, тобто розповсюджуватися на інші
ділянки.
індукція Збудження певного НЦ може викликати
протилежний процес у зв’язаному з ним центрі – це
негативна індукція.
Якщо у НЦ виникло гальмування, а у
функціонально зв’язаному – збудження, то це
позитивна індукція.
принцип домінанти НЦ завжди знаходяться на різному ступені
збудливості, що залежить від потреб організму.
Тимчасове переважання одного НЦ над іншим
називається домінантою.