2. Мета:
навчальна: формувати уявлення про план, масштаб,
умовні знаки плану місцевості, навчати гуртківців
розрізняти основні умовні знаки плану місцевості;
розвиваюча: розвивати географічне мислення,
здатність застосовувати набуті знання в умовах нових
навчальних завдань, вміння проводити самооцінку і
взаємооцінку;
корекційна: коригувати вміння працювати з текстом,
картками, уміння узагальнювати та систематизувати
інформацію;
виховна: виховувати самостійність, відповідальність.
Обладнання: гумки, кубики, сірникові коробки,
олівці, лінійки, плакат «Умовні знаки плану
місцевості», картки, відеозаписи.
Тип заняття: формування нових знань і способів дій.
3. Для того, щоб вміти читати план місцевості,
карту необхідно знати їхню легенду або умовні
знаки. Наскільки ви добре вивчили топографічні
знаки покаже гра «Шифрувальник».
Гра «Шифрувальник»
Клас об’єднаний у три групи. Кожна з них отримує
уривок відомого літературного твору. Дітям
необхідно замінити умовний знак його назвою.
На виконання завдання дається 3 хвилини.
4. Група 1
« Місячне сяйво лягло на (стежку). Жердяй
зупинився і обернувся до Мишка. Його обличчя здавалось мертвотно-блідим.
- Зараз буде (болото), а там Голигінська гатка, - тремтячим
голосом прошепотів Жердяй. Підете краєм (лісу). Як дійдете до
чотирьох дубів, візьміть ліворуч, там (просіка). А як
(просіку) перейдете, там побачите (болото). А я тут посиджу.»
5. Група 2
« Звивиста (річка) крутилась в глибокій, вузькій долині.
Високий правий берег був дуже підмитий. На низькому лівому березі тягнулись
вузькі смужки заливних (лук) і торфових (боліт). В
деякий місцях вода швидко крутилась – на дні били (джерела) . Хлопці
минули (село), (поромну переправу), а
човняра все не було.»
6. Група 3
« Вони йшли, як і раніше, мовчки, ховаючись у затінку дерев. Нарешті
вийшли до (просіки). Якби не Жердяй, Михайло ніколи не здогадався
б, що це (просіка), тому що вона заросла молодим
(чагарником). Вони пройшли ще версту. (ліс) змінився
(рідколіссям). Відчувалися гнилі запахи (болота). Зупинившись, вони
почали уважно вглядатися в землю. Перед ними була глибока
(яма).»
7. Щоб превірити свої знання інших топографічних
знаків пропоную вам топографічний диктант.
Топографічний диктант.
Кожен гуртківець має дві сигнальні
картки – червону та зелену. Вчитель показує
намальовані учнями топографічні знаки. Якщо
учень знає назву запропонованого знаку, то
піднімає зелену картку, якщо ні – червону..
11. Прийом «Дивуй!»
Вивчаючи історію розвитку картографії, методи
складання карт, умовні знаки, ви не неодноразово мали
можливість переконатися в тому, що карта дійсно є
великим витвором людського розуму. За допомогою
карти можна побачити відразу обидві половинки земної
кулі, точно прокласти маршрут руху, дізнатися про
положення різноманітних географічних об’єктів —
річок, озер, міст та ін. Але, виявляється, крім усіх
перелічених переваг, у географічної карти є ще одна
досить цікава ознака: цілком пласка на перший погляд
географічна карта містить у собі просторову інформацію!
Тобто за допомогою карти можна, наприклад, з’ясувати
висоти гір або глибини морів. Сьогодні ми спробуємо
розкрити ще одну таємницю географічної карти.
12. «Мозкова атака»
Для чого потрібно знати висоту точок земної
поверхні?
(орієнтовні відповіді: для будівництва,
проектування будинків, мостів, прокладання
залізниць та доріг, у сільському господарстві,
військовій справі тощо)
З давніх часів людей цікавили не тільки форми
земної поверхні, а й їхня висота. Тому вони шукали
способи визначення висоти місцевості та всебічного
вивчення форм поверхні Землі, на яких зводили своє
житло, господарські будівлі.
13. Демонстрація моделі
горба
Для того щоб на плані або карті зобразити
горизонталями височину чи западину, необхідно
провести нівелювання чотирьох схилів. Після цього
точки проектуються на папір і з’єднуються лінією. Так
отримуємо горизонталь.
Про різновид рельєфу можна говорити за
бергштрихами – короткими рисками, що вказують на
напрямок зниження схилу. Так, при зображенні горба
вони спрямованні назовні, а западини – всередину форми
рельєфу. За горизонталями можна визначити і крутість
схилу. Якщо горизонталі підходять близько одна до одної,
це означає що схил крутий, чим далі віддалені – тим схил
пологіший.
14.
15. Робота з атласом
• Розгляньте план
місцевості. Знайдіть на
ньому горизонталі.
• Через яку кількість
метрів вони
проведені?(через 2,5
метри)
• Як визначити за
горизонталями форму
рельєфу?
• На якій висоті стоїть
вітряк?(151,8м)Поодино
ке дерево? (148,1)
• Яку висоту вказують ці
позначки? (абсолютну)
• Визначте відносну
висоту вітряка щодо
дерева?(3,7м)
16. Гра «Гостре око»
Перед вами таблиця із зображенням профілів різних пагорбів. У
нижній частині за допомогою горизонталей показано їх зображення
на площині. Спробуйте знайти профіль кожного пагорба, що
відповідає горизонталям на площині. Свою відповідь обґрунтуйте.
18. Підсумок уроку.
Домашнє завдання.
Думаю, що після сьогоднішнього заняття ви
зможете легко орієнтуватися за планом місцевості та
топографічною картою, визначати відносну та
абсолютну висоту точок.
Старі люди кажуть, щоб щось запам’ятати
потрібно це повторити сім разів. Тому для кращого
запам’ятовування , домашнім завданням буде
кросворд. Якщо ви правильно впишете слова, то
дізнаєтесь прізвище видатного вченого, який
наштовхнув картографів на думку зображувати
рельєф за допомогою горизонталей.
19. Кросворд
1. Короткі риски, що вказують на напрямок зниження
схилу.
2. Назва гори, що має найбільшу абсолютну висоту.
3. Назва моря, що має найбільшу від’ємну абсолютну
висоту.
4. Назва моря, рівень якого прийнято вважати початком
відліку висот на Землі.
5. Висота, що показує перевищення однієї точки над іншою.
6. Прилад для визначення відносної висоти місцевості.
7. Лінії, що з’єднують точки з однаковою абсолютною
висотою.
8. Абсолютна висота точок, розташованих вище рівня моря.
9.Рейка з діленнями на водомірному посту для
спостережень за рівнем води в морях, річці, озері.
