посібник розробок

1. 1
Білозерська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №18
Добропільської міської ради
Донецької області
ПОСІБНИК РОЗРОБОК
«Буду кленом чи калиною - лиш би жити з
Україною…»
(з досвіду роботи класних керівників1-7 класів)
2014 рік

2. 2
З М І С Т
1. Вступ ……………………………………………………………… 2 – 4
2. Свято Рідної мови «Хай же буяє, мов квітка ранкова, мовонька
чиста, твоя рідна мова!»…………………………………………. 5 –13
3. Усний журнал «Як жили і воювали козаки»……………………14 – 21
4. Година спілкування «Україна– єдина країна»………………..22 – 29
5. Перекличка повідомлень:“ Наша країна- Батьківщина”……… .30 – 34
6. Година спілкування «Державні символиУкраїни»…………….35 – 40
7. День святого Миколая…………………………………………… 41 – 48
8. Усний журнал « Моя барвиста українськамова»………………48 – 56

3. 3
Події останніх місяців дають підстави стверджувати, що переважна більшість
громадян України, серед яких є і діти, і молодь, виявили високу патріотичну
свідомість та міцну громадянську позицію. Тому одним із найважливіших
завдань педагогів є продовження роботи з формування у дітей та молоді
громадянськихякостей, розуміння приналежності до Українського народу.
Патріотичне виховання має наскрізно пронізувати весь навчально-виховний,
органічно поєднувати національне, громадянське, моральне, родинно-
сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання,
базуватися на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав,
виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за
власне майбутнє, добробутта долю країни.
Патріотичне виховання має охоплювати всіх учасників навчально-виховного
процесу, сприяти формуванню у дітей та утвердженню у педагогів і батьків
національних та загальнолюдських цінностей, особистісних якостей, що
притаманні громадянинуУкраїни.
Проявом патріотичного духу, свідченням формування Української
політичної нації стало масове використання української національної та
державної символіки, українського традиційного одягу, жовто-блакитних
кольорів. При цьому важливо не підмінити зовнішніми ознаками патріотизму
його глибокої ідейної сутності – готовності своєю працею, науковими,
творчими й спортивними досягненнями, службою із захисту країни сприяти
розвиткуукраїнської демократичноїдержави.
Відповідно, всі заходи мають бути наповнені громадянсько-патріотичним
змістом, стверджувати ідею спільності інтересів та взаємоповаги усіх
громадян України, підтримувати прагнення кожної особистості до духовного,
інтелектуального, творчого та фізичного розвитку задля розквіту держави в
цілому.

4. 4
Доцільно добирати і поєднувати різноманітні методи і форми патріотичного
виховання, уникати формалізму й одноманітності, насичувати їх
патріотичними емоціями та переживаннями, активно використовувати
приклади мужності й звитяги захисників України як з історичного минулого,
так і нинішніх воїнів-героїв, які боронять нашу державу від російської
агресії.
В Білозерській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 18 вже протягом п’яти років
реалізується виховний проект “Компетентність – основа успішного життя”,
мета якого формування життєво компетентної особистості, яка успішно
самореалізується в соціумі. Головною складовою проекту є модуль «Ми –
українці» (громадянське, правове та національно – патріотичне виховання)
Мета модулю «Ми – українці»: формування громадянськостіяк інтегрованої
особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально,
політично і юридично дієздатноюта захищеною.
Основнізавдання:
 формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого
народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати;
 забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до
батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;
 виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної
символіки;
 формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями
свободи,правамилюдини та її громадянськоювідповідальністю.
Всі ці завдання, по перше, реалізуються шляхом проведення тематичних
класних годин, матеріали яких представлені у даному посібнику.

5. 5
БондаренкоТетяна Євгенівна
Свято Рідної мови «Хай же буяє, мов квітка ранкова,
Мовонька чиста, твоярідна мова!»
Мета: Розширити знання учнів про українську мову, показати її красу та
багатство українського фольклору українського народу за допомогою
поетичного слова; розвивати мовлення учнів; виховувати повагу і бажання
вивчати українськумову.
Святково прибрана класна кімната . Навколо вишиті рушники, серветки,
зразки українського одягу, старовинні ужиткові речі, кераміка. На стінах
портрети Т.Шевченка, Лесі Українки, І.Франка. Діти одягнені в
українські національнікостюми.
Цільова аудиторія: учні 5-6 класів
(Учні співають)
Зеленіє жито, зелене,
Хорошіє гостіу мене.
Зеленіє жито буду жати,
Хорошіє гостідо хати.
ВиходитьГосподар і Господиня з короваєм на вишитомурушнику
Господиня. Добрийдень вам, любі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий, довгийвік.
Господар. Є багато країнна землі,
В них – озера, річки і долини…
Є країни великі і малі,
Та найкраща завжди – Батьківщина.
Вчитель. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій
мальовничій землі, на нашій славній Україні. Тут жили наші батьки – тут

6. 6
корінь роду українського. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної
землі, хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово…
Сьогодні ми зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну
українськумову.
1-ий учень. Нашу мову в час горя й біди
Колосистунавіки –
Українськурідну мову
В дар дали мені батьки.
Берегти її, плекати
Буду всюдий повсякчас,
Бо ж єдина, так як мати, -
Мова кожного із нас.
2-учень. Солов’їнубарвінкову,
Колосистунавіки –
Українськурідну мову
В дар дали мені батьки.
Берегти її, плекати
Буду всюдий повсякчас,
Бо ж єдина, так як мати, -
Мова в кожного із нас.
2-дівчинка. Українкая маленька,
Українка – моя ненька.
В неї щира я дитина,
Добра, люба та єдина.
Хлопчик. Я син України-неньки!
Українцем я зовуся.
Й тою назвоюгорджуся.
В мене вдача щира й сміла,
І відвага духа й тіла,
Українськав мене мова!

7. 7
Господиня. Мова! А що таке мова? У народі кажуть: «Слово до слова –
зложиться мова».
Господар. А поет Тарас Шевченко ось як пише про неї:
Ну що б, здавалося, слова,
Слова та голос – більш нічого,
А серце б’ється, ожива,
Як їх почує.
Господиня. Любов до рідної землі починається ще з раннього дитинства.
Мати ,заколисуючи дитину, співає їй колискові пісні, в яких відчувається
краса рідного слова і милозвучність мови.
Господар. І тихо мовляться слова,
І шепче зірка вечорова,
І чуть, як засина трава
У колисковій рідній мові.
(Дівчаткаколишуть ляльок і співають їм колискові)
1. Баю – баю баю!
Дровець нарубаю
І в печі натоплю.
Буде тепло в хаті,
Дитя буде спати.
А-а-а…
2. Ой ти, коте, не гуди,
Ой ти, коте, не збуди
Дитяточко малесеньке,
Воно спати радесеньке.
Господиня. В українській мові є най давніші перлини народної творчості –
прислів’я та приказки. Прислів’я – це короткий образний вислів з
повчальним змістом. А чи знаєте ви. Дорогідіти прислів’я та приказки?
(гра «Хтоправильнозакінчить прислів’я»)
- Не все, що знаєш (треба говорити).

8. 8
- Без роботидень (роком стає).
- Мудрий не все каже, що знає, а дурень (не все знає, що каже).
- Яка головонька(така й розмовонька).
- Друга шукай, а (знайдеш – тримай).
- Білоручки – дармоїди(та недоучки).
Господар. Послухаємо гумор із шкільного життя(діти розігрують гуморески)
Пожартувала
Заробив Володя «двійку”
Й не зна, що робити
Каже вчительці: - Не ставте,
Буде батько бити.
_Оце так тебе він любить?
Поставлю «відмінно».
Прийде тато нехай завтра
В школу неодмінно.
- Він казав, що всіх у школі
За «двійки» завалить,
Що, гукати мого тата?
- Я пожартувала.
Чом лелеки відлітають
Чом лелеки відлітають?
Відлітають чом лелеки
В Африку від нас?
І чомуце так далеко?
Хто скаже із вас?-
Так звертається до учнів,
Вчителька пита.
Тихо в класі, чути навіть,
Муха як літа.
Підіймає Вова руку

9. 9
Вперше за цей день:
- А тому, що негрихочуть
Мати теж дітей.
Мамина помічниця
Загадала мама доньці
Тісто помішати,
А брат смик її за косу
Та й утік із хати.
За собоюзакрив двері.
Сестралап руками,
І лишились на дверях
Дві великі плями.
Як зайшла матуся в хату,
Ледве не зомліла:
В тісті двері, а підлога
З тіста уся біла.
У сльозахвона питає:
- Зновуз братом бились?
- Ні, ми кицьку рятували,
Бо в діжі топилась.
Тато на драбині
Лізе батько по драбині
Вікно фарбувати.
Вийшла з хати в цю хвилину
З малим сином мати
- Підростеш, - каже, синочку,
Допоможештату:
Будеш лазить по драбині,
Вікна фарбувати..
- Зрозуміло, - малий каже, -

10. 10
Навчусь фарбувати.
Тато буде на драбині
На мене чекати?
Воротар
Цесько Юра– воротар
Найкращий у школі.
Не пропустить він м’яча
В воротаніколи.
А ось двійок й одиниць,
Як зірок на небі.
нащо мені це навчання,
Мені футбол треба.
Подякувала
Бере мама морозиво
Для донечки Даші.
-Що сказати треба тьоті?
- Дайте мені здачу.
Господар. В українській мові дуже багато загадок, їх люблять відгадувати не
тільки діти, а й дорослі. У загадці зашифрований якийсь предмет чи явище.
Спостережливалюдина завждивідгадає загадку.
1. Що за пані у білім жупані?
Дружить з рогачами,
Горщиками, казанами.
В ротів неї смакота.
Що ж за пані то така? (Піч).
2. Без рук, без ніг, а кланяється в кожний бік. (Колиска).
3. Спереду горб, ззадугорб, ніг нема, а замість головидірка. (Горщик)
4. Рогатий, а не віл, їсть – не їсть, а не ситий,
Людям подає, а сам у куток іде.
Рогидужі має, ними у вогонь літає,

11. 11
Горщики із печі витягає. (Рогач).
Господар. Кожен з вас любить казки. А чи знаєте ви їх? Звідки ці
уривки?
“Лисичка побігла додому, наварила молочної каші з манної крупи, розмазала
її по тарілці й дожидаєгостя”
(“Лисичка та Журавель”).
“- Дивись, діду, яка гарна качечка.
А дід і каже:
- Візьмемо її додому, нехай вона у нас живе”.
( “Кривенькакачечка”).
От знов пішов зайчик, сів на дубок та й плаче. Коли це йде вовк та й питає:
- А чого це ти, зайчику-побігайчику, плачеш?
- Як же мені не плакати, коли в моїй хатці страшний звір
сидить”. (“Коза-Дереза”).
“Мій котику, мій братику,
Несе мене лиска за крутії гори, за бистрії води”.
(«Котик і Півник»).
“Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовчик”. (“Рукавичка”).
“А мишенят і кликати не треба: вони вже сиділи за столом”).
(“Колосок”)
“Оленка показала Івасику, як на лопатку сісти”. “Івасик-
Телесик”).
Господиня. А пам’ятаєте, діти, пісню про маленьку дівчинку, яка дуже
сумувала, а коли прийшли до неї подруги, то розвеселили її. Дівчатка, як
же цю дівчинку звати?
(Діти грають у гру “Подоляночка “)
Вчитель. Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов
кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю. Глибше ви пізнаєте
її скарби, навчаючись у школі.
1-учень. Вивчайте, любіть своюмову,

12. 12
Як світлу Вітчизну любіть.
Як стягів красу малинову,
Як рідного неба блакить.
2-учень. Вона, як зоря пурпурова,
Що сяєз небесних висот,
І там, де звучить рідна мова,
Живе українськийнарод.
3-учень. Слово – могутнє! Яка в ньому сила!
Скажеш з любов’юі радість росте,
Слово хороше – народжуєкрила,
Ви не забудьте ніколи про це!
Господар. Надзвичайно багата наша українська мова. А скільки у мові є
чарівних слів, від яких тепліє на серці, коли їх чуєш і промовляєшсам.
4-учениця. Я слова чарівні знаю,
Вивчила охоче,
І в розмовіїх вживаю
Зранку і до ночі.
- Доброгоздоров’я, Галю!
- Добрийдень, Оленко!
- Ти до мене, я до тебе
Звернемось гарненько!
5-учень. І “спасибі”, й “дуже прошу “,
“ВдячнийВам”,‘, “будь ласка”,
Словом радість вам приношу,
Світ стає, як казка.
6-учень “ Всім привіт”, “будьтездорові”,
“Дякую красненько”.
От така чарівна мова
Радує серденько
7-учень. До побачення вам, люди,

13. 13
Будьте всі здорові.
І слова чарівні всюди
Ви вживайте в мові!
Вчитель. Ось бачите, скільки ви знаєте хороших слів. А тепер послухайте,
як про мову говорить поет.
Ніжна, мила, світанкова,
Ясна, чиста, колискова,
Мелодійна, дзвін котюча,
Дивна, радісна, співуча,
Лагідна, жива, казкова,
Красна, чарівна, шовкова.
Найдорожча, добра, власна,
Мудра, сонячна, прекрасна,
Солов’їна, барвінкова
Українськамова!
Ми всі разом не змогли знайти і половини слів, які використав поет. А це
значить, що ми ще не досить володіємо рідною мовою. Нам з вами ще треба
докласти зусиль, щоб мова наша звучала, як пісня, красиво і лагідно.
Господар і Господиня. Вивчаймо мову українську –
Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну.
Прекрасну, милу і чудову,
Як материнськупісню колискову
Учень. Люби, мій брате, край свій рідний,
Широкий, пишний, гарний край,
Бо він любові тої гідний,
Бо в нім лиш знайдеш щастя май…
Люби і слово те рідненьке,
Що ненька вчила тя колись…
Воно таке звучне, миленьке –
Люби його і ним гордись!

14. 14
( Звучить пісня “Материнська рідна мова “ на слова Олександра
Тараненка, муз. Петра Клименка у виконанні Петра Клименка).
СвиридЛюдмила Миколаївна
Усний журнал «Як жили і воювали козаки»
Мета: розширити знання учнів з життя запорозького козацтва; виховувати
повагу до героїкинаших предків, любов до рідного краю.
Наочне оформлення: вислів «Козацькому роду нема переводу», ілюстрації
до творів про козаків, записані на плакатах речення про звичаї козаків,
прислів’я про козаків; на столах – рушники, глечики, полумиски, дерев’яні
ложки; портрети гетьманів, виставка книжок.
Музичне оформлення:аудіозаписи козацькихмаршів, пісень.
Цільова аудиторія: учні 6-7 класів
Перебіг заходу
Учні, одягненів українськийнаціональний одяг, розташувалися за двома
столами
Учитель: З давніх-давен людям відомо: «дерево життя – це гілочка, на якій
ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого, другий –
сучасного, а третій - майбутнього». Зображення «дерева життя» зустрічається
на каменях далеких часів і свідчать про те, що люди ще в сиву давнину знали
про нерозривний зв'язок «Трьох листочків». Щоб правильно орієнтуватися в
житті, щоб бути освіченою людиною, треба знати минуле свого народу. Його
історію.
Оскільки в героїчному найбільше виявляється національний характер
народу, його душевна краса, його талант, то такі сторінки історії особливо
хвилюють і наповнюють нас гордістю. У минулому українського народу було
таке неповторне і легендарне явище, як Запорізька Січ. Це про неї Микола

15. 15
Гоголь писав: «так ось вона Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й
дужі, як леви! Ось звідки розвивається воля і козацтво на всю Україну!».
Я запрошую вас побувати у ХVІ – ХVІІІ столітті і зайти до козацьких
куренів, погомоніти з козаками.
Спробуйте на хвилину замислитися над змістом слова «козак». Що
пробуджуєу вашій уяві це слово?
Імовірні відповіді учнів: У нашій уяві спалахує образ сильних, мужніх і
відданих рідній землі людей. Ми чули про них із козацьких пісень, уявляємо
їх за картиною Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» та за
мультфільмами про пригодитрьохкозаків-побратимів.
Учитель. Нам дуже хотілося б, аби ваші знання про козаків — вірних синів
народу — стали повнішими, щоб ви відкрили для себе зміст їх заповітів і
джерела мужності.
З давніх-давен, так повелося…
Сутужно жити довелося…
Й на тернах рідної країни,
Зросло козацтво України.
Як промінь ясний з поміж неба,
В захисниках була потреба,
І тут з’явився він –козак,
Сталевих шабель він мастак.
Він вільним був, із духом сильним,
Був мужнім, хвацьким та кмітливим,
Народ в обіду не давав,
Невпинно ворогів вбивав.
За святу землю, матір, Бога,
Була йому одна дорога.
За покликом людської долі,
Щоб зберегти безцінну волю.
Немало пройдених шляхів,

16. 16
Лягло й немало ворогів,
Та лиш КОЗАК стоїть й понині,
На нашій славній Україні.
СТОРІНКА ПЕРША. Де і як жили запорізькі козаки?
1 учень. Прибуваючи до безмежного степу, козаки селилися понад Дніпром
та Південним Бугом. Особливо їхприваблював Дніпро — священна
й заповітна ріка, оспівана в думах та переказах. Наші предки слов'яни
називали Дніпро Славутою, тобто слов'янською рікою, хоча в слові тому
крилося, може, й інше: славна ріка. Козаки любовно називали Дніпро своїм
братом, а лоцмани — козацьким шляхом. Унікальною особливістю ріки були
її знамениті пороги — пасма кам'яних скель, що вивищувалися над водою до
5 метрів і майже суцільною масоюперекривали ріку. Січ і стала називатися
«запорізькою», бо була за порогами.
2 учень. Нижче Хортиці Дніпро широко розливався, вбирав у себе великі й
малі річки, сам розгалужувався на рукави, утворюючи численні острівці. То
було справжнє царство плавнів. Козаки дуже любили цю місцину і називали
її Великим Лугом. Великий Луг, як і дніпровські острови, давав козакам
надійний прихисток від ворогів. Недаремно народилося прислів'я: «Січ —
мати, а Великий Луг — батько, отам треба умирати».
(Звучить пісня «Реве та стогне Дніпр широкий...» )
3 учень. Великий Луг знаходився у серці козацьких земель, які давали все,
що було потрібне для життя: м'який клімат, родючі землі, зелений океан
степових рослин, переповнені рибою озера та ріки. Зі спогадів очевидців:
«Поверхня землі настільки родюча, що зорана лише раз парою волів, вона дає
найвищі врожаї. Навіть необроблена земля дає рослини, які годують людей.
Диких звірів — зубрів, диких коней, оленів — таке багатство, що на них
полюють лише заради шкіри, а з м'яса їдять найкращі шматки. Птахів така
сила, що навесні хлопці відправляються за ними і назбирують цілі човни яєць
диких качок, гусей, журавлів, лебедів».

17. 17
С Т О Р ІНК АД Р У Г А. Розпорядок дня наСічі
1 учень. Козакикожного куреня за загальним сигналом вставали до схід
сонця та йшли, на річку купатися, незважаючи на пору року. Після цього
сідали за стіл у курені снідати. На сніданок подавалася соломаха — житнє
борошно, зварене у воді й засмажене олією. За звичаєм, осавул, суддя та інша
військова старшина їли теж із козаками, а кухар їв стоячи. Після сніданку всі
йшли на заутреню молитву до січової церкви, потім прали одяг, лагодили
зброю, човни, укріплення. Козаки вправлялися верхи на конях, змагалися у
стрільбі, фехтуванні, доланні рівчаків та перешкод, билися на шаблях до
«першої крові». Часто змагалися цілими куренями. У січовій школі в цей час
молодих козаків навчали письму, церковному читанню, хоровому співу,
музиці, танцям.
(Виконується танець «Гопак»)
2 учень.Рівно в полудень з фортечної гармати лунав постріл. За цим
сигналом козаки йшли обідати. На обід подавалися: тетеря — зварене пшоно
або житнє борошно на квасі, варена або печена риба, мед, пиво і брага,
галушки, юшка з риби, що називалася щербою, куліш із салом, баранина,
дичина. Після обіду співали пісні, думи, слухали розповідій гру кобзарів.
(Звучить мелодія скрипки)
3учень. За розпорядженням курінного отамана, частина козаків готувалася
до виконання службових обов'язків у фортеці, а також за її межами.Надвечір
дзвонили дзвони січової церкви, закликаючи козаків на молитву. У церкві
всіх зачаровував хор січової школи, який складався з хлопчаків-підлітків.
Після молитви козаки йшли в курені вечеряти. На вечерю подавали гречані
галушки з часником або щербу. Після вечері хто грав на скрипці, сопілці,
бандурі, бубнах, а хто співав пісень. Спалахували запальні козацькі танці.
Через деякий час, за винятком вартових, Січ занурювалася у сон.
С Т О Р ІНК А Т Р Е Т Я . Як воювали козаки
1 учень. Але не подумайте, що жили козаки, як у раю. Із-за кожного дерева,

18. 18
куща, ярка на них чекала небезпека.Починаючи з XVI ст., не минало й року,
щоб татари не здійснювали набігів на Україну. Роки з 1515 до. 1671
позначені страшними набігами кочівників. Татари забирали в неволю десятки
тисяч християн. На торговицілюди дивувалися:«Хіба там ще є люди?».
Страшною була доля невольників: жінок і дітей віддавали багатіям для
роботи та на втіху, а чоловіків заковували в кайдани на галерах, і вони
змушені були проводитивсесвоєжиття на лавці біля весла.
Ось і стали козаки своєрідними прикордонниками, які попереджували людей
про небезпеку й першими вступали в бій з людоловами.
2 учень. Понад400 років народ прославляєу пісні відважноголицаря Байду.
А історики довели, що його прототипом була реальна людина — Дмитро
Іванович Вишневецький, князь, гетьман, засновник Запорозької Січі, один із
перших організаторів українськогокозацтва.
3 учень. Вагомою причиною виникнення козацтва була нещадна
експлуатація селян панами. Від цих кровопивців утікали на вільні землі й
ставали козаками.Один із католицьких священиків сказав: «Мені доводилося
бачити, як козаки кулею гасили свічку, відсікаючи нагар». Філософія козаків
була така: «Смертіне треба боятися, бо від неї однак не вбережешся».
Учитель. Якже ставали козаками? На перший погляд, процедураприйому
була проста.
(Сценка «Як приймали у козаки»)
Кошовий. Гей, пробратими, а хто це до нас на Січ забрів?
Козак-писар. Таце, батьку, чолов'ягау козакипроситься!
Кошовий. Нумо, підійди ближче, чоловіче! Звідкіля ти такий?
Парубок.З Тверськоїя, батьку.
Кошовий. У Бога віриш?
Парубок.Вірю.
Кошовий:Горілку п'єш?
Парубок.П'ю.
Кошовий. Виходить, ти вільний парубок?

19. 19
Парубок. Та вільний, хоч мав пута у подобіжінки.
Кошовий. То ти покинув жінку? Еге-ге, недобреце діло, чоловіче.
Парубок. Кинув, батьку, як тільки побралися, бо вонаборщ не вміє варити.
Кошовий. О, то ти справжній козак! Запиши його, пане писарю!
Писар. Як кличуть тебе, хлопче?
Кошовий. Та не питай, а так і пиши: козак Борщ!
Учитель. А ось у курені новачків обов'язковопіддавали випробуванням.
Наприклад, давали завдання зварити куліш і ставили вимогу: щоб
каша була гаряча, як повернуться козаки. А самі ховалися й спостерігали, як
буде діяти новобранець. Траплялося так, що хтось із новобранців,
приготувавши страву, починав нервувати, панікувати. Коликозаки бачили,
що новачоквпадав у розпач, то такого не приймали й відпускали додому. А
інші не занепадали духом, а, гукнувши кілька разів, махали рукою й казали:
«Ну, нехочете їсти, то я сам наїмся!». Такого відразуприймали до куреня. Це,
звичайно, переказ-жарт, проте хто відає...
С Т О Р ІНК А Ч Е Т В Е Р Т А. Дисципліна та суд у запорожців
1 учень. Військова дисципліна на Січі була заснована на принципах
людської гідності. Найбільше козак боявся осуду своїх товаришів за
порушення дисципліни. Дуже важливим було побратимство.Сумлінне, чесне
ставлення до своїх обов'язків та приязне до товаришів грунтувалося на
патріотичному почутті кожного козака. Але й серед козаків, хоч і дуже
рідко, траплялися ганебні вчинки. Взагалі-то документи свідчать, що
козацький суд не був жорстоким. Часто винуватців брали на поруки або
зменшували покарання, враховуючисімейне становище.
2 учень. Але суворо каралися такі злочини, як бійки з убивством, крадіжки,
неповернення боргу або втеча з поля бою, зрада.Залежно від тяжкості таких
злочинів застосовувалися йвідповідні покарання:
1. Відрубування ноги або руки.

20. 20
2. Шибениця. (Приреченого привозили на коні, накидали на шию зашморг
і, вдаривши коня, проганяли його. Часом підвішували за ноги або за
ребро).
3. Гостра паля.(Це дерев'яний стовп висотою 4 – 5 метрів із залізним
наконечником. Страчений сидів на палі до смерті, з потім висихав так
до кісток. Ця кара застосовувалася надзвичайно рідко).
4. Киї — найпоширеніший засіб покарання. (Кий — нетовста дубова
палиця). Злочинця приковували до ганебного стовпа, що був у фортеці.
Це було великою ганьбою в товаристві козаків, де честь була дорожчою
за життя. Біля стовпа клали в'язанку київ, ставили їжу й напої і годували
злочинця. Кожен козак, проходячи біля стовпа, повинен був взяти з
в'язанки кий і вдарити злочинця приказуючи: «От тобі, вражий сину,
щоб ти не крав і не роздавав, миза тебе цілим куренем платили!»
Нерідко винуватого забивали на смерть. Від шибениці чи київ козака могла
врятувати дівчина, коли накривала його хусткою й оголошувала своїм чо-
ловіком.
С Т О Р ІНК А П'Я Т А. Козацька берегиня
Учитель. Ви вже знаєте, що до фортеці Запорізької Січі під страхом смерті
заборонялося приводити жінок. Крім того, запорожці вважали небажаним
одружуватися. В основі цих звичаїв була, по-перше, необхідність мати
регулярне військо з високою бойовою готовністю.Це досягалося за рахунок
відречення запорожців од сімей, жінок взагалі і повній віддачі військовій
службі. По-друге, у козака було дуже небезпечне життя, над ним повсякчас
кружляла смерть, мати дружину та дітей за таких обставин — означало
свідомо прирікати їх на сирітство. Наодному з козацьких прапорів був
зображений козак на коні, а під ними –напис: «Козаккуди хоче, тудий скаче,
ніхто за ним не заплаче».
Учениця. Але, на жаль, дуже помилялися козаки, бо у кожного була мати,
були й сестри, кохані, наречені, були й дружини з дітьми. Вони й плакали,
виряджаючи козаків на Січ, у похід, чекали роками їх повернення, а не

21. 21
дочекавшись, знову чекали... Вели без чоловіків господарство, ростили й
виховували синів і знову проводжали їхуслід за батьками... Про це складено
багато народних пісень. Серед найпопулярніших — «Гомін, гомін по
діброві...», «Їхав козак за Дунай...», «Засвіт встали козаченьки...» та багато
інших. Т. Шевченкоу баладі «Тополя» в образі дівчини, що перетворилася в
тополю, недочекавшись свого коханого, показав долю тогочасної української
жінки:
Таку пісню чорнобрива
В степу заспівала,
Зілля дива наробило —
Тополеюстала.
Не вернулася додому,
Не діждала пари;
Тонка, тонка та висока —
Досамої хмари,
2учениця. Пошана до матері, до бабусі, до сестриу хлопця — майбутнього
козака — поступово переростала в пошану до дівчини, до майбутньої
дружини. Отже, звичай заборони появи жінки на Січі був викликаний не
зневагою до жінки, а високою шаною до неї та відповідальністю козака за
свої вчинки перед дівчиною, дружиною, матір'ю. Сильні духом люди ніколи
не образять жінку, не виявлять до неї зневаги. Там, де лицарство,— там
мужність і ніжність ідуть поруч. Особливо ганебним злочином вважалася
зрада кохання, зрада дружині або другові. Народ вважав, що людина
непорядна в особистому житті; неможе прислужитися своїй землі, Вітчизні.
Якщо хтось здатний зрадити близьку
людину, то він зрадить і Батьківщину.
(Виконується українська народна пісня «Їхав козак за Дунай...»)
Учитель (підсумок): У літописах, хроніках, державних документах, у піснях
та думах закарбовувалася одна з найгероїчнїших сторінок світової історії —
Запорізька Січ, козацьке військо, демократична держава.Якщо ж вилучити з

22. 22
літопису України 300-річний період козацького війська, забути наших
гетьманів, то історія Українц буде неповноцінною на політичній карті світу.
Відомо, що Запорізька Січ була християнською демократичною республікою.
В усі часи слово «козак» означало вільну людину. Запорізька Січ до останніх
днів свого існування (до 1775 р.) залишалася островом волі українців серед
феодально-кріпосницькогоокеану самодержавноїРосії:
Душа, дух... Власне, він є народом, нацією... Ми любимо свою Вітчизну за
все — і за цей наш вітряний степ, і за ясні зорі, і зачумацький шлях, яким
наші предки мандрували до Криму, і заматеринську пісню. Але найбільше —
за те, що відклалося в душі народу й передається з покоління в покоління.
Таким духовним надбанням є пам'ять про волелюбних, відважних лицарів
наших степів – запорізьких козаків.
СтупакЛюбов Миколаївна
Година спілкування «Україна – єдина країна»
Мета: Ознайомити учнів з національними символіками України – прапором,
гербом, гімном, народнопоетичними символами, з видатними людьми
України та рідного краю, сприяти формуванню національної сві-домості
школярів , поглибити знання учнiв про Україну; прищеплювати любов до
рідного краю , розширити змiст поняття громадянин України. Розвивати
мовлення та словниковий запас учнів. Виховувати патрiотичнi почуття
єдностідо українськогонароду.
Обладнання: мультимедійна презентація, картини рідної природи , карта
України , карта Донецької області , символи України: вишиваний рушник,
колосся і калина , малюнки батьківської хати , барвінка, тополі, соловейка ,
верби, плакат «Видатні українці», український рушник з хлібом-сіллю ,
«чарівна скринька» , силуети голуба та серця…тощо.
Цільова аудиторія: учні 2 класу

23. 23
Девіз уроку. Усі ми – це наша родина, це наша сім’я, це наша Україна.
Плакат. Україно моя, Україно, я для тебе у світі живу.
Перебіг заходу
І. Органiзацiякласу.
Шкільний дзвінок нам дав наказ
Працювати час настав,
Літні канікули завершилися,
1 вересня всіх дітей скликає в клас.
Будьте уважними, сідайте рівненько,
А я розпочнусвій перший урок.
ІІ. Мотиваціянавчальноїдіяльності.
а) Методика критичного мислення «Передбачення», заключовими словами.
Вчитель: Діти,я вам зараз назву «ланцюжок» слів, послухайте уважно та
скажіть, про що сьогодні на урочі може йти мова ? (Україна, калина, мова,
пісня, родина, герб, прапор, гімн, рідна домівка, ліси, поля, річки, лелека,
барвінок, Й.Кобзон, Р.Пономарьов, В.Сосюра, Г.Бойко, Л.Скрипник,
М.Петренко, український віночок, Донеччина, діти, мир,Чорне море,
Азовськеморе, степи, лани, Карпати…тощо.)
Діти: про нашу рідну Україну, про видатних людей, які прославили наш рід-
ний край, про дітей, які прагнуть до навчання, про природу нашої Батьківщи-
ни, про народні символи України, про національні символи нашої країни, про
дружбу у родинах…тощо.
Пісня « Розкажіть про Україну»
Вчитель: Так , молодці мої любі, ви вірно все сказали. А щоб це все відбува
-лося , нашій країні потрібен мир. Це - світле та голубе небо над головою,
теп-ле сонечко, спів птахів, ніжний голос матусі, добробут у всіх
родинах…тощо.
А символом миру є птах- білий голуб… . А коли мир панує у країні - то це
щастя для його народу. Народ – це ми з вами, це всі люди, які живуть в
Україні та працюють на її користь.

24. 24
б) Психоформула.
Що для життя потрібно?
Сонце! Сонце!
Що для дружбипотрібно?
Серце! Серце!
Що для серця потрібно?
Щастя! Щастя!
Що для щастя потрібно?
Мир!Мир!
Вчитель: Отже кожному із вас, я зараз дам малюнок білого голуба та малю-
нок гарячого серця. Поки що покладіть ці малюнки на парту та слухайте
мене далі.
ІІІ. Актуалізаціязнань учнів.
Вчитель:Діти, а зараз відгадайте загадку.
1.Загадка
Красивийщедрий рідний край,
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Наш край, що зветься… (Україна).
Вчитель: Молодці діти, а давайте ми з вами зараз пригодаємо вірші про
нашу рідну Україну, які ми з вами вивчили у минулому році.
2. Читання віршів вивчених минулого року.
Україна – край наш славний,
Аж по Чорне море.
Україна – і лан пишний,
І степи , і гори.
Вчитель:А яке ще мореє на Україні? (Азовське).
Вірш Карпати
Знов зелені стали гори навесні.
З полонини чути співи голосні.

25. 25
І трембіти десь за горамигудуть.
То вівчарики з отарами ідуть.
Вчитель:А які ще гориє на Україні? (Кримські).
Вірш «Україно моя!»
Струмоксеред гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, малюють, квітують поля –
Добридень тобі, Україно моя!
Вчитель: Молодці, діти , ви дуже гарно запам’ятали віші про Україну, які ми
вивчили у 1-ому класі, дякую вам.
А тепер послухайте, які вірші про Україну підготували для вас ваші одно-
класники.
3. Декламування віршів про Україну учнями.
1. Любi друзi, хоч маленькi,
Ми вже добрезнаєм,
Що зовемось українцi,
Славних предкiвмаєм.
2. Ми українці – велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна,
Квітне в садочкахчервонакалина,
Рідна земля для всіх нас – Україна.
3. Україно, ти рідна моя сторона.
Наші предки тут стежку топтали.
І була Україна їм – в світі одна,
То ж за неї життя віддавали.
4. Краю мій рідний, моя сторона,
Ти для мене – найкраща у світі!
Україно моя, ти у серці – одна,
Як в віночку, барвистомуцвіті.
IV. Основна частинауроку.

26. 26
1. Слово вчителя. Кожна людина з великою любов’ю і душевним
трепетом згадує те місце , де вона народилася , де промайнуло її дитинство ,
про материнську ласку, про батьківську оселю. То родинне вогнище ,
маленька батьківщина кожної людини . То її велике «Я», з якого починається
людина, роина , батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі
Україна. Її красоюзахоплювались поети , художни-ки та композитори.
… Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе як є – дорога, явори,
Усе моє, все зветься (всі діти)…Україна. Л.Костенко
2. Розгляд картин рідної природи, подорож картою України.-
колективна роботаз учнями, учитель починає, а діти продовжують.
Вчитель:А тепер я запрошуювас у подорож картоюУкраїни.
1. Гра – уява «ПодорожУкраїною»:
- Уявіть, щовсі разом ми хочемопомандрувати.
Вирушаємо ж ми нині по нашійславній … Україні!
- Перш ніжподорожрозпочати,
гру «ТАК» чи «НІ» хочу вам запропонувати.
- Зараз, діти, прошу вас відповідатичесно та відверто…
Будете казати «так» чи «ні».
- Усі за літо відпочили?
- А набралися ви сили?
- У школу всі із вас хотіли?
- А на сонці загоріли?
- А тепер відповідайте «я» чи «не я»!
- Хто у літку грався?
- Ну, а хто купався?
- У таборі хто із вас був?

27. 27
- А хто букви всі забув?
- Хто з вас їздив до бабусі?
- Хто допомагав матусі?
- Хто книжку нову прочитав?
- А хто лише в м’ячаганяв?...
- Молодці!
А так як гарно всі відпочили, набралися і розуму, і сили,питань багато маю
ще до вас.. І перший іспит вже чекає нас.
Вчитель:А зараз ми проведемо конкурс «Чи знаєте ви?»
Вчитель читає запитання, а учні говорять відповіді.( передається м` ячик)
1. Столиця України. (Київ)
2. Герб України(Тризуб)
3. Найвідоміша козацька страва. (Куліш.)
4. Обрядовийхліб, якийпечуть на Великдень. (Пасха)
5. НайвідомішийфутболістУкраїнисучасності. (Андрій Шевченко)
6. ГрошоваодиницяУкраїни. (Гривня)
7. Колір прапора України. (Блакитно – жовтий)
8. Розписані великодні яйця. (Писанки)
9. Швидкий українськийтанок. (Гопак)
10.Хто з українських письменників узяв собі псевдонім – назву своєї
національності. (Леся Українка)
Україна — це отча земля, рiдний край, де ми народилися. Столиця України –
Київ. Широкi i чарiвнi простори, прекраснi села i мiста.Могутньо котить до
Чорного моря сивiхвилiнайбiльшарiчка України — Днiпро. Буйною зеленню
шумлять на його берегах сади, лiси. Золотистим морем розливається
безкраїми нивами жито-пшениця. Погляньте на карту України. На нiй
позначено кордони української землi. На півдні нашу державу омивають
теплі моря – Чорне й Азовське, є в нас гори, і найбільші з них – Карпатські й
Кримські. Простiр землi, заселений українським народом великий. Щоб його

28. 28
перетнути, потрiбно пiшки йти iз заходу на схiд 90 днiв, долаючи щодня по
30 км.
Україна — одна з найбiльших держав Європи. Оскiльки це велика країна, то
живуть у нiй люди рiзнихнацiональностей. Поряд з українцями в
Українiживуть росiяни, бiлоруси, поляки, чехи, молдовани, болгари, євреї,
поляки, греки. Усi вони в нашій державі мають однаковіправа.
V. Фізхвилинка.
Добрете , що сонцесвітить!
Добрете , що віє вітер!
Добрете , що цей ось ліс
Разом з нами ріс і ріс,
Добрете , що в нашій річці
Чиста , не брудна вода!
Добрегратися надворі,
Добревчитися у школі ,
Добреплавати в ставку ,
Добрете , що я – живу !
VІ. Продовження теми уроку.
Вчитель:А тепер відгадайте загадку.
1.Загадка
Водограй, полів розмай,
Зелений гай, ліщина….
Все це рідний, любий край –
Наша … ( Батьківщина).
2. Асоціативний кущ.
Вчитель: Діти, а що для вас Батьківщина?
Діти:
- Ми живемо на Донеччині . Для нас – це край , де ми народилися, живемо ,
де живуть і працюють наші батьки , це наша Батьківщина .
- Це школа , вулиця , на якій ми живемо .

29. 29
- Це моя родина: тато , мама , сестричка, бабуся , дідусь , рідна домівка .
Вчитель: Добре, а який висновокможназробити?
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину !
3.Роботаз прислів’ями.
Вчитель: А які прислів’я про Батьківщину ви пам’ятаєте?
- Людина без Батьківщини, що соловейбез пісні.
- Де не є добре, а вдома краще.
- Рідний край – зелений рай.
- Кожномумила своя сторона.
4.Роботаз синонімами.
Вчитель: Ми називаємо Україну своєю Батьківщиною. Якими ще словами
близькими за значенням ми можемо її назвати? (в чарівній скринці лежать
слова, які діти по черзі дістають та читають)- індивідуальна робота.
Діти: Вітчизна, рідний край, земля батьків, отчий дім, Україна-ненька, рідний
дім , рідний берег , Донеччина, рідна сторона.
5. Колективна робота
Вчитель: Давайте спробуємо доповнитивірш , вставляючиостаннє слово:
Ми дуже любим весь наш край,
І любим У_______ (Україну),
Її лани, зелений гай,
В саду рясну_______ (калину).
Там соловейко навесні
Співає між _______(гілками),
Та й ми співаємо _______(пісні) –
Змагається він з нами!
VІ. Підсумок уроку.
Головне, що ми з вами уявили , щоб всі люди жили в щасті та добробуті, їм
потрібен мир , чистенебо над головою, тепле сонце та любляча родина.

30. 30
Отже давайте і ми з вами побажаємо нашій любій Україні , нашому рідному
краю, нашому місту, нашій коханій школі миру та подаруємо їм наші гарячі
серця , які прагнуть до нових знань та білих голубів , щоб завждипанував
мир у всьомусвіті.
Вчитель: Наш урок підійшов до кінця , тому любіть Україну! Слава нашій
Україні, незалежній державі!
Гарбуз Людмила Миколаївна
Тема:“ Наша країна- Батьківщина”. Перекличка повідомлень.
Мета: пригадати назви географічних об’єктів України, їх місцезнаходження;
розвивати цікавість, бажання більше знати про свій рідний край; виховувати
любов до рідної країни, гордість за її досягнення.
Обладнання:плакати з написами, ілюстрації, портретивидатних людей,
прислів’я, м’ячик ( для гри).
Цільова аудиторія: 3 клас
Хід заходу
I. Повідомлення теми і мети заходу
- Діти, як називається наша Батьківщина?
- Що для вас є Батьківщина?
- Якими словами можна її назвати?
- Сьогодні ми поговоримо про наш рідний край, про нашу славну Україну. Ви
дізнаєтеся більше про нашу країну, її символи, кордони, міста, про життя
видатних людей.
- Підготуватися до нашого заходу мені допомогли учні нашого класу, які
об’єдналися у групи: “ Поети”, “Історики”, “Спостерігачі”, “ Дослідники”, “
Лірики”.Кожна група готувала повідомлення та працювала під девізом.
- Тож починаємо перекличку повідомлень.
- II.Перекличка повідомлень. ” ( учні виходять до дошки, говорять свій девіз,
розповідають вірші про Україну).

31. 31
1 група “ Поети”
Девіз: “ Наша Батьківщина-ріднаУкраїна”.
1. Одна Батьківщина, і двохне буває,
Місця, де родилися,-завждисвяті.
Хто рідну домівку своюзабуває,
Тойдолі не знайде в житті.
2. Чи можна забути ту пісню,що мати
Співала малому, коли засинав?
Чи можна забути ту стежку до хати,
Що босим колись протоптав?
3. У всьомусвіті- кожен зна-
Є Батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна- єдина,
Це наша славна Україна.
4. Не забувай Шевченка спів
Про гордуславу козаків.
Не забувай, що ти дитина
Землі, що зветься Україна.
5. Оці степи, і небо, і ліси
Усе так гарно, чисто, незрадливо.
Усе як є – дорога, явори,
Усе моє, все зветься Україна.
6. Україно, земле рідна,
Земля сонячнаі хлібна,
Ти навік у нас одна
Ти як мати, найрідніша,
Ти з дитинства найтепліша.
III. Узагальнююча бесіда.
Учитель: Наша країна- це наш дім, велика, заможна і незалежна країна, де багато
міст, сіл.

32. 32
- Які міста України ви знаєте?
- У якому регіоні ми живемо?
- У якій області?
- У якому місті?
- Яке головне місто нашої країни?
Учитель: -А зараз пограємо в гру “ Хто де живе?”
У Києві- кияни; У Харкові- харків’яни;
У Донецьку- донеччани; у Криму- кримчани;
В Одесі- одесити; в Ужгороді- ужгородці;
У Львові- львів’яни; у Полтаві- полтавчани;
У Білозерську- білозерчани.
2 група “ Історики”
Девіз: “ Нема без кореня рослини, а нас любей без Батьківщини”.
1. Прапор- це державнийсимвол,
Він є в кожної держави,
Це для всіх ознака сили,
Це для всіх ознака слави.
2. Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє- небо, жовте- жито,
Прапор свій оберігаєм,
Він- святиня, знаєм всі ми.
3. Наш герб- тризуб,
Це воля, слава, сила,
Наш герб- тризуб.
Недоля нас косила.
4. Та ми зросли, миє,
Ми завжди будем,
Добро і пісню
Несемо ми людям.

33. 33
5. Гімн- це найголовніша пісня України. Слухати треба його стоячи мовчки, з
гордо піднятоюголовою.
6. Україна розташована в центрі Європи, її сусіди- Білорусь, Росія, Туреччина,
Молдова, Румунія, Угорщина, Словенія, Польща.
IV.Гра “ Опиши Україну”
Учитель: - У мене є невеличкий м’ячик, кому я кину його, той має казати гарні
слова про Україну, відповідати на питання “ Яка Україна?” ( безкрая, багата,
співуча, дружня, незалежна, квітуча і т.д).
3 група “ Спостерігачі”
Девіз: “ Щоб всього доволі мати, треба добре працювати”
1. У нашій державі існує багато професій: лікарі, вчителі, шахтарі, залізничники,
льотчики,фермери, слюсарі.
2. Добрерозвиненітакі галузі, як нафтобудування, газобудування, металургія.
3. У нашій країні добувають: вугілля – найбільші запаси на Донбасі, найбільші
металургійні заводина Донбасі, добувають газ.
4. Наша країна – найкрасивіша, наймиліша, найкраща. Вона багата лісами,
лісостепом, степами, пісками, Кримськимигорамита Карпатами.
5. Народними символами України є: батьківська хата, святий хліб, вишитий
рушник, писанка, барвінок, лелека. Народна мудрість говорить: “ Без верби і
калини нема України”.
6. Україна- це чудовий край. Щедрі врожаї вирощують на її ланах: жита і
пшениці, льону та цукрових буряків. Любо вітають нас золотими шапками
стрункі соняшникита зелень пишної кукурудзи.
V. Гра “ Збери прислів’я” (групам роздаються частини прислів’їв, учні збирають
їх, читають та пояснюють їх зміст).
4 група “ Дослідники”
Девіз: “ Кожному мила своя сторона”
1.Наша країна славиться видатними письменниками, композиторами,
художниками, спортсменами, лікарями, шахтарями.

34. 34
2.Тарас Григорович Шевченко, Леся українка, Іван Франко – видатні
письменники, поети.
3.Микола Віталійович Лисенко, Сергій Сергійович Прокоф’єв – видатні
українськікомпозитори.
4.Сергій Павлович Корольов – конструктор, творець ракет, супутників.
5.Леонід Каденюк - перший українськийкосмонавтнезалежної України.
6.Лілія Подкопаєва- гімнастка, чемпіонка Олімпійських ігор.
VI. Лірична сторінка.
Учитель: Не цурайся пісні, яку чув од мами,
Не згуби – то мова прадідів твоїх,
Бо зректися пісні, що цвіла віками,-
Мов забуть народ свій, даль його доріг.
- Не можна уявити Україну без української пісні.
5 група “ Лірики”
Девіз: “Чим глибша пісня, тим яснішдуша”.
( група дівчаток вокального гуртка“ Камертон” виконують українськіпісні)
Учитель: - Нескінченно можна говорити про нашу славну, рідну Україну. Та
час закінчується. Тож давайте згадаємо, що ж ми дізналися про нашу
Батьківщину.
VII. Гра – вікторина “ Найрозумніший”. Вправа “ Мікрофон”
 Наша країна?
 Наша область?
 Наше місто?
 Столиця Укріїни?
 Президент України?
 Відома річка України?
 Які моря є на території України?
 Відома спортсменка, гімнастка Лілія...?

35. 35
 Видатний поет, Кобзар?
 Який регіон багатий на кам’яне вугілля?
 Яке слово заховалося в тризубі?
 Якого кольорунаш державний прапор?
 Які народні символиукраїни ви знаєте?
 Яке головне місто нашої держави?
 Найголовніша пісня України?
VIII. Підсумок
Учитель: - Молодці! На цьому класна година закінчена.
Зіняр ОксанаВікторівна
Година спілкування«Державнісимволи України»
Мета. Ознайомитидітей з державнимисимволами України; формувати
національну свідомість школярів; виховувати почуття любові до своєї землі.
Обладнання. Державнийпрапор України, Герб, Гімн, Конституція України.
Цільова аудиторія: 3 клас
Вчитель. Святоюдля кожної людиниє земля, де вона зробилаперший крок,
вимовила перше слово, почула мамину пісню-колисанку, пішла стежиною до
школи. Ці почуття вічні.
1-й учень.
Що таке Батьківщина?
Під віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата,
Під тополямихата,
Під вербоюкриниця,
В чистім полі пшениця.

36. 36
Серед лугу лелека
І діброва далека,
І веселка над лісом,
І стрімкий обеліск.
2-й учень.
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не питай,
Рідніше нам своя святиня,
Аніж земний в чужині рай.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.
Вчитель. Так, для кожного з нас найдорожча і найрідніша та земля, на якій
ми народилися, де живуть наші батьки, рідні, де поховані наші предки.
Це — наша рідна земля, наша Україна. Кожна країна світу обов'язково має
свої символи. А що означаєслово «символ»?
Учень. Символ — це предмет, який характеризує державу, відображає її
побут, традиції, господарювання, історичнеминуле, прагнення народу.
Вчитель. У статті 20 (розділ 1) Конституції України записано: «Державними
символами України є Державний Прапор України, Державний Герб,
Держаний Гімн України». Символіка — своєрідна візитна картка країни, вона
ніби представляє її, підтверджує її існування.
З глибини віків дійшла до нас ось така легенда. Жила собі жінка і мала вона
трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і
готовібули віддати за неї своєжиття.
Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір.
Найстаршому мати подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома
промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед. За цю трипроменеву
коронулюди дали першому синові ім'я Тризуб.
Середньому сину мати дала в дорогу блакитно-жовтий одяг. Сміливий і
сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими звитяжними

37. 37
вчинками. Людизапам'ятали його і назвали Прапором.
А найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він
не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний
спів люди дали йому ім'я Гімн.
Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жовтий прапор і
урочистийгімн прославляють рідну неньку-Україну.
1-й учень. Герб — розпізнавальний знак держави. На Україні це
золотий тризуб на блакитному тлі. Він був родовим знаком Рюриковичів.
Згодом карбувався і на срібних монетах Великого князя Київського
ВолодимираВеликого.
2- учень. Існує близько сорока версій пояснення тризуба: це
риболовний гарпун, вила бога Нептуна, уособлення природних стихій
(повітря, води й землі), а можливо відображено триєдність життя: батько —
мати — дитя, які символізують собоюсилу, мудрість, любов.
3-й учень. Після проголошення Української Народної Республіки в
листопаді 1917 року в Києві відбулася спеціальна нарада, в якій взяли участь
знавці українського мистецтва. Було вирішено зупинитися на символі
тризуба.
4- учень.
30 серпня 1991 року, після проголошення Акту про незалежність
України, був прийнятий Національний Державний герб— золотий тризуб на
блакитному тлі.
5-учень.
Знак країни головний —
Це тризубець золотий.
Він — як сонце в небі синім,
В ньому слава, в ньомусила.
В нім священне слово «воля»,
Що рятує від недолі.
6- учень.

38. 38
Будь же, рідна Україно,
Під гербом цим вільна й сильна.
Хай про тебе в цілім світі
Знають всі: дорослій діти.
Вчитель. А тепер давайте з'ясуємо, яку роль відігравав прапор у різні
часи?
1-й учень. Прапор, як засіб сигналізації, відомий з античних часів.
Найчастіше це був шматок тканини, прив'язаний до списа чи держала і
вказував місце збору воїнів. Наші пращури обожнювали прапори, освячували
їх і вірили, що вони у воєнний час найсвятіші від усіх ідолів.
Вчитель. А чому саме синьо-жовті кольори є основою прапора? 1-
учень. Жовтий колір — це колір пшеничного поля, колір хліба, зерна, що
дарує життя всьому сущому на землі. Жовтий колір — це ще й колір
жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не
заколосився б життєдайний хліб.
2- учень.Синій колір — це колір ясного, чистого, мирного неба та
колір води, без якої б не виросло та не дозріло колосся.
Вчитель. Сьогодні синьо-жовтий прапор майорить на всіх державних
установах України, під ним ходять у моря-океани українські пароплави.
Стрімко злітає це полотнище і на різних спортивних змаганнях, коли на
п'єдестал пошани підіймаються українськіспортсмени.
Гордо розвівається синьо-жовте знамено, промовляючи всьому світу:
«Є у світі Україна!»
1- учень.
Синьо-жовтийпрапор України —
Це безхмарне небо, синє-синє,
А під небом золотіє нива,
І народ — і вільний, і щасливий.
2- учень.
Прапор, як святиню, любі діти,

39. 39
Требашанувати й боронити.
Прапор — символнашої держави,
Він для всіх ознака сили й слави.
Вчитель. А що означаєслово «гімн»?
Учень. Слово гімн — грецького походження (дослівний переклад
—похвальна пісня) — урочиста пісня, прийнята як символ державної,
національної єдності.
Слова національного Гімну «Ще не вмерла Україна» написав у 60-х
роках XIX ст. відомий український поет Павло Чубинський, а музику —
композитор Михайло Вербицький.
Це ті слова та музика, які змушують кожного з нас підніматися при
перших же акордах, в них сконцентрована жива історія народів, їх прагнення
до волі.
1- учень.
Лине пісня незабутня,
Горда, величава.
В ній — надія на майбутнє,
України слава.
2-й учень.
Нею сонце зустрічає
Нашу Батьківщину,
День новий розпочинає —
Сильна, неподільна.
3-й учень.
До нових здобутків кличе
Пісня України,
А зовуть її велично.
Всі. Державним Гімном.
Звучить Гімн (слухання фрагмента).
Вчитель. Готуючись до свята, учні вивчили багато віршів про Україну.

40. 40
1-учень.
Ми є діти українські-
Хлопці та дівчата.
Рідний край наш- Україна-
Велика й багата.
2- учень.
Рідний прапор синьо-жовтий,
Як сонце на небі,
Ми для нього все що маєм,
Віддамо в потребі.
3-й учень.
Присягаєм Україну
Понад все любити,
Рідний край наш шанувати
І для нього жити.
4-й учень.
Як ріка не піде вгору
І сонцене згасне,
Так ми того не забудем,
Що рідне, що власне.
Звучить пісня « Одна єдина- Україна»
ПилипенкоНаталія Вікторівна
День святого Миколая
Мета: Відроджувати календарно - обрядові звичаї та традиції; учити дітей
слухати і співати українськіпісні; формувати чуйність, доброту, милосердя;
розвивати естетичний смак, навички морально - етичної поведінки,
розширюватидуховний світ дітей; виховувати повагу до історичного.
Словник : милосердя, чуйність, звичаї,традиції.
Цільова аудиторія: учні 1-3 класів

41. 41
Хід заходу
Ведучий. Доброго дня, діти.
Мудрі люди кажуть , якщо в дитинствілюдина не допоможепташенятку, яке
випало з гніздечка, і пройде повз нього, то й у зрілому віці така людина буде
глухою до чужого болю. Ось тому, мої милі друзі, треба нам пробуджуватив
своїхсерцяхдоброту, чуйність, милосердя і готовність своєчасно допомагати
тим, хто потрапив у біду. А прикладом в цьому хай вам стане Святий
Миколай.
1 дівч. Народ наш у році має різних свят багато,
Та ніяке не замінить дітям одне свято.
Колизимонька надходить, земля примерзає,
До діточок іде в гості свято Миколая.
1 бабуся. Святий Миколай був священиком. І усе своєжиття він творив
добро, виявляв милосердя. Його ще називали батьком сиріт, бідних та
вдов.
1 дівчина. ЗимовийМиколай – є добрим другом і захисником дітлахів.
1 бабуся. Святий Миколай знає все про дітей. Він протягом року стежить за
їхніми вчинками.
1 дівчина. Тому, хто гарно вчиться і веде себе чемно – Святий Миколай
дарує найкращі подарунки.
Бабуся. А тому, хто був неслухняний він дарує різки – вербові прутики,щоб
дитина знала, як поводитись.
Дівчина. А коли приходить Святий Миколай?
Бабуся. Він приходить з вечора або вночі. Непомітно пробирається до
ліжечка дитини і непомітно зникає.
Ведучий. Ось послухайте,яка історія відбувалася на передодні свята
Миколая.
Пісня « В гостях у казки»

42. 42
Вовк. Гей, ведмедю,
Я тут чув,
Що Святому Миколаю
Дітки тут листи писали?
Лисиця. Поштова скринька тут стояла.
Листивсі дітлахи вкидали.
Заєць. Про що ж вони там всі писали?
Що вони там побажали?
Ведмідь. Ой, як жаль нам куций брате,
Що ми не можемо писати.
Я б із всіх ведмежих сил
У Миколая б меду попросив!
Заєць. Що ти просишу Святого?
Не треба просититакого!
Краще побажай собі
Ти капустки - штучки дві!
Вовк. Щоб тобі було пусто.
Нащо ведмедюта капуста?
Поросятко-це так клас
На свято буде в самий раз!
Лисиця. Меду можу я не їсти.
Вовче, можна з тобоюсісти?
З’їлиб поросяткодружно,
Але просити – не маю звичаю,
Я б з’їламасла до чаю.
Ведмідь. Щось там здалеку гуде,
Це,мабуть, Святий іде!
(Всі звіри ховаються. Виходять Бабуся та Маша)
Бабуся. Ящик з листами ось стоїть,
У ньомутвоє письмо лежить.

43. 43
Маша. Я до скринькитій спішила,
І листа свого згубила.
Бабуся. Ну, не плач, не галасуй,
Краще гарно поміркуй.
Наш святитель Миколай
Знає все про що бажали.
Хоч листа ти загубила,
Але всі знають, що ти мила,
Добродушна,щедра, класна,
Не треба лити сліз напрасно.
Маша. Досить, не хвали мене.
Я, растеряшка, ось і все!
( Маша і бабуся відходять. На сцені з’являєтьсяВовк )
Вовк. Я доріжкоюішов
І листа того знайшов.
Ведмідь. Значить тут упала Маша,
І тепер це справа наша.
Лисиця.(до вовка)У ящик кинь того листа
Щоб була рада Маша та.
Вовк. Ой,ні! Краще я уж сам
Того листа Святому дам.
Може стане він добріше
І м’ясця дасть по скоріше.
Заєць. Що ти?! Швидко лист кидай!
Чуєш їде Миколай!
Ангел 1. Дивись, Миколаю,
Як багато тут дітей.
Вони ,мабуть, чекали
Найкращих із гостей!
Ангел 2. Боже, Отче, глянь на діти,

44. 44
На прекрасні твої квіти.
Світи сонцем і зірками
Над малими діточками.
Ангели 1 і 2 . Вітаємо Вас із великим святом,
Святом Миколая.
Миколай. Вечір добрий, вечір гарний
Але трохи незвичайний.
Ось нині рівно рік минув.
Як на землі я був,
Як діткам я дари давав,
І до добравсіх закликав.
Янголятко 1 .Я маленьке янголятко,
Маю біленькі крилятка
Доброго Вам дня, малятка!
Знаю, ввечері молились,
Тата, маму поважали,
Рідну мову шанували.
Янголятко2.
Глянь-но, тут, в кущах, неначе
Щось цей Вовк сказати хоче.
Вовк. Ви простіть мені, що я...
Бо знайшов я тут листа
І не вкинув ще у скриньку (Кладелиста і тікає.)
Янголятко2.
І для Маші, і для всіх
Є дарунків повний міх. (Стукіт у двері. Входить чорт.)
Чорт.
Агов! Агов! Чи пустите до хати?
Бодай погрітись... холодно...
У мене є дарунки для дітей!

45. 45
Миколай. Справді?Що ж це за дарунки?
Чорт. Накрутив я купу різок
На усіх нечемних діток.
Тут стане всім: дівчаткам-задавакам
І хлопцям-розбишакам.
Які не слухають ні мам, ні татусів.
Ха-ха! Хі-хі! Ха-ха! Хі-хі! Даруночкитакі!
Тут самі лиш пустуни,
Я всіх їх добрезнаю.
Отак! На! На!
(Дає різки дітям.)
Миколай.Гарні подарунки.
Це правда, діти?
Діти. Ні! Ні!
Чорт. Ах, так! Ви всі нечемні діти!
І зараз всіх я буду бити!
Миколай. Згинь з очей, нечиста сило,
В цю ж хвилинку пропадай!
{Чорт втікає.)
Янгол 2. Але спершу, малята,
Обдаруєм всіх звіряток.
Щоб ні в лісі, ні у полі
Не робили шкоди злої.
Янгол 1.
Вовкові ось тут ковбаска.
Вовчику, бери, будь ласка!
Лисиці - дві круглі шинки,
Це для тебе лакоминки!
А Ведмедеві, нівроку,
Бочка меду круглобока.

46. 46
Янгол 2.
Зайчику, ближче підійди-но,
Моркви тут тобі торбина.
Ведуча. Що ж звірят обдарували;
Свято зновузасіяло
Бабуся. Миколая – щедре свято,
Бо дарунками багате.
І говоримо весь час:
“Миколай, прийшов до нас!”
Маша. Святий, щедрий Миколай
Йде щорокув рідний край
В кожну хату, в кожен дім
І несе дарунки всім.
Ангел 1. Добрим є він для людей,
Для усіх, усіх дітей!
І Його щедрота й ласка
Для нас і є як справжня казка!
Ангел 2 Бо приходить він тоді,
Коли темно на землі.
Тихо-тихо в дім прийде,
Подарунки покладе.
Бабуся. .Навіть сліду не лишає,
Хоч і кожен із нас знає,
Що відвідує всякраз.
Миколайко усіх нас.
Маша. Каже так мій любий дід,
Що це свято з давніх літ
В Україні вже існує,
Радість людям всім дарує.
Пісня Миколай крокуєдо нас

47. 47
1.То ж Його усі славімо,
В добрі, мирі всі живімо!..
О, Все щедрий Миколай,
Нам в усьомупомагай!
2.Святий Отче Миколаю,
Молитву цю прийми!
Щедрий дар для України
Для нас з небес пришли.
3.Святий Отче Миколаю,
Я Тебе благаю!
Зішли спокій, мир, злагоду
Для рідного краю!
4.Нехай радість і довіра
Буде в кожній хаті,
Хай заживуть в мирі люди,
Хай будуть багаті!
5.Боронинас від наруги,
З неба дар зішли!
Від народуУкраїни
Молитву прийми!
6.Святий Отче Миколаю,
Щедрий будь до нас!
Нехай буде благодатний
Для нас Твій з неба глас.
Миколай. Гарнівіршики вивчали
І пісні мені співали.
Знаю, були завждичемні.
І дарунки візьміть щедрі.
Памятайте, щоб Антипко
Не приніс вам торік різки.

48. 48
Треба гарно вчитись
Ніколи не лінитись.
Пісня «Ой, хто - хто Миколая любить»
1. Ой хто, хто Миколая любить,
Ой хто, хто Миколаю служить,
Тому СвятийМиколай
На всякий час помагай. Миколаю.
2. Миколаю, молися за нами
Благаємо Тебе зі сльозами
Ми тя будем вихваляти
Ім’я Твоєвеличати. Миколаю.
3. Ой, глянь, глянь на Вкраїну рідну.
Ой, глянь, глянь на змучену,бідну.
Ми тебе всі діти молим
Просив Богати їй долі, Миколаю 2 рази
Холод Людмила Василівна
Виховний захід до Дня української писемностіта мови: « Моябарвиста
українська мова»
Мета:поглибити знання учнів з української мови, ознайомитиз окремими
етапами її розвитку;розвиватиуважність, кмітливість, спостережливість;
виховувати любов до рідної мови, прагнення її вивчати.
Форма проведення:усний журнал
Цілоьова аудиторія: учні 3-4 класу
Перебіг заходу
Учень 1
Раді ми вас привітати, бо у нас сьогодні свято – будем нашу рідну мову
шанувати!