Тарас Григорович Шевченко як явище велике і вічне — невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі.
Серед великих діячів, чиї серця, талант, помисли спрямовані на служіння народові, чия душа сповнена високої любові де Вітчизни, Шевченко по праву займає одну з найвищих ступенів, він справедливо вважається одним з найбільших патріотів усіх часів і народів. Мало хто в історії світової культури з таким вогнем душі захищав свободу і незалежність батьківщини, честь і гідність народу.
Пропонуємо увазі добірку найновіших книжок про життя та велетенський різнобічний талант Шевченка: він і прозаїк, і драматург, і художник, і скульптор. Але недарма Тарас Григорович вибрав саме письменницьку стезю, бо, мабуть, не знайти поета, чиї вірші б прості, звичайні люди сприймали настільки близько до серця.
Тарас Григорович Шевченко як явище велике і вічне — невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі.
Серед великих діячів, чиї серця, талант, помисли спрямовані на служіння народові, чия душа сповнена високої любові де Вітчизни, Шевченко по праву займає одну з найвищих ступенів, він справедливо вважається одним з найбільших патріотів усіх часів і народів. Мало хто в історії світової культури з таким вогнем душі захищав свободу і незалежність батьківщини, честь і гідність народу.
Пропонуємо увазі добірку найновіших книжок про життя та велетенський різнобічний талант Шевченка: він і прозаїк, і драматург, і художник, і скульптор. Але недарма Тарас Григорович вибрав саме письменницьку стезю, бо, мабуть, не знайти поета, чиї вірші б прості, звичайні люди сприймали настільки близько до серця.
Л.М. Ревуцький - світоч української національної музики.mhvardiya
На порозі третього тисячоліття, коли Україна впевнено утверджується у своїй суверенній демократичній державності, ім’я Л. М. Ревуцького не відійшло з плином часу.
Навпаки, ми можемо розповісти правду про походження митця, його унікальний родовід.
Сьогодні можна на повний голос стверджувати, що Лев Миколайович Ревуцький був одним з найбільш творчо потужних митців України 20 століття, послідовним і відданим патріотом, котрий, попри всі складності політичної ситуації, полишив нам у спадок музику, сповнену високої духовності, досконалої художньої майстерності та глибоконаціонального звучання.
Л.М. Ревуцький - світоч української національної музики.mhvardiya
На порозі третього тисячоліття, коли Україна впевнено утверджується у своїй суверенній демократичній державності, ім’я Л. М. Ревуцького не відійшло з плином часу.
Навпаки, ми можемо розповісти правду про походження митця, його унікальний родовід.
Сьогодні можна на повний голос стверджувати, що Лев Миколайович Ревуцький був одним з найбільш творчо потужних митців України 20 століття, послідовним і відданим патріотом, котрий, попри всі складності політичної ситуації, полишив нам у спадок музику, сповнену високої духовності, досконалої художньої майстерності та глибоконаціонального звучання.
Щербина Валентина Миколаївна, учитель української мови та літератури Краснолиманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Краснолиманської міської ради Донецької області
“Будеш, батьку , панувати, Поки живуть люде;
Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть”. середини 40-х років ХХ століття тема "Шевченко і Сумщина" стала
об'єктом систематичних досліджень. У її розробці велику роль відіграли такі краєзнавці, як П. Сапухін, М. Сереженко, Ю.Ступак, І.Рябенко, а пізніше – М.Олейников, В. Дудченко, П.Охріменко, О. Охріменко, В.Скакун, В. Ткаченко. 4 (або 5) червня 1859 року Т.Г. Шевченко і Д.О. Хрущов прибули до міста Суми (тоді Харківська губернія). На поштовій станції, яка знаходилася неподалік Іллінської церкви, подорожнім змінили коней, і вони вирушили з міста Лебединським шляхом. Як зазначив краєзнавець П.Сапухін, «наш край на цей час мав нагоду першим привітати повернення Тараса Григоровича на батьківщину»
Тарас Григорович Шевченко - ПОЕТ, ХУДОЖНИК, ВИДАТНИЙ ДІЯЧ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ,
ПОБОРНИК ПРАВДИ І СВОБОДИ,
СВОЄЮ ТВОРЧІСТЮ ВИРАЖАВ ПРАГНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.
9 березня особлива дата для українців – день народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком і українським генієм. Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу.
Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Український видатний митець залишив кілька важливих послань, які для українців стали закликом до дії.
Його ім’я стало символом України. Його називають провісником нового життя, народним пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу, тому й залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до роду. Духовну велич і красу українського слова він підніс на найвищу височінь. Тарас Шевченко навіки залишиться найголовнішою особистістю у становленні нашої держави.
Пропонуємо вашій увазі мультимедійну презентацію присвячену цій події.
1. 9 березня 2015 року день
народження Тараса Григоровича Шевченка.
Діти-гуртківці ЦТК відвідали міську бібліотеку та пам'ятник. При
всій значній кількості різноманітних друкованих матеріалів про
видатного українця, його особистість і до цього часу полишається
непізнаною в усій своїй повноті. Від самого свого народження 9
березня (25 лютого за старим стилем) у 1814 р. в селі Моринцях
неподалік м. Корсуня, Тарас Григорович Шевченко об’єднав в собі
генетично всю Україну від сходу до заходу.
За дуже короткий період з під пера Тараса Шевченка вийшли такі
видатні і великі речі, як поеми «Єретик» і «Невольник», містерія
«Великий Льох», поема «Наймичка» і бунтівна ода «Кавказ».
З’являється пророче «Дружнє посланіє і мертвим, і живим, і
ненародженим землякам», далі – більше: Шевченко пише «Холодний
Яр», «Минають дні», «Три літа» і під кінець року на Різдво в
Переяславі в дуже тяжкому від хвороби стані 25 грудня 1845 р.
створює свій величний «Заповіт».
2. ЗАПОВІТ
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отоді я
І лани і гори —
Все покину і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Не злим тихим словом.
