Конспект уроку української літератури

1. « Караюсь, мучусь … але не каюсь!»
Лірика Тараса Шевченка періоду арешту й заслання і після
повернення із заслання. Мотиви самотності і туги за
батьківщиною
Мета: вчити учнів аналізувати поезії, спонукати проникнути уявою у
настрої, у внутрішній світ героїв Шевченка, бачити красу особистості; навчати
на прикладі самого Кобзаря благородства, людяності, життєвої мужності і
патріотизму; формувати переконання, що контакт із друзями, однодумцями, зі
світом є підтримкою особистості, що прожити життя треба чесно, в добрі та
взаємоповазі.
Обладнання: репродукції картин Т. Шевченка «Автопортрет»,
«Шевченко серед товаришів», « Байгуші», «Казашка Катя», «Селянська
родина», запис пісні «Садок вишневий коло хати», географічна карта з
позначенням місць перебування Т. Шевченка в засланні, «Кобзар».
Епіграфи: …вони написані так
майстерно, що
майстерності не
видно зовсім.
Лев Толстой
Невольницькі думки
Тараса Шевченка – це дрібні, але дорогоцінні архітвори української
поезії, і не тільки української, бо і в світовій літературі мало таких
безпосередніх творів.
Богдан Лепкий
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Учитель. 2 січня 1847 року, напередодні арешту, Тарас Шевченко тримав
весільний вінець над прекрасною молодою парою: вінчалися Пантелеймон
Куліш і Олександра Білозерська. Гостей на весіллі було багато, стояв великий
гомін. Аж ось старший боярин, заложивши назад руки, почав ходити по залі та
й заспівав:
Ой зійди, зійди, ти, зіронько та вечірняя,
Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная…
Усі гості, почувши, як співає Тарас, затихли. Та й співав же він як!
«Такого або рівного йому співу не чув я, - згадував Куліш, - ні в столиці,
ні на Україні. Від того співу заніміла розмова і між старшими, і між молодими:
з усіх світлиць гості посходились до зали, мов до якої церкви. Пісню за піснею
співав наш соловей, справді, немов у темному лузі серед червоної калини.
Скоро він вмовкав – його зараз благали співати, і душа поета обернула весілля
поклонниці його таланту в національну оперу, якої, може, ще не швидко
чутимуть на Україні!»
Молода на згадку того вечора подарувала поетові свою вінчальну квітку.
Олександра Білозерська пожертвувала родинні коштовності й весільні
гроші на поїздку Тараса Шевченка в Україну. Були сподівання на викладацьку

2. роботу в Київському університеті, готувався до випуску новий «Кобзар»… Але
поета чекали трагічні для нього і для України зміни: 5 квітня 1847 року, під час
переправи на київський берег Дніпра, його заарештували.
Бесіда.
- За що Шевченка було кинуто за ґрати Петербурзької фортеці?
- У якому головному питанні розходилися думки учасників Кирило-
Мефодіївського товариства?
- Значення товариства в історії нашої країни.
- Чому Тараса Шевченка було покарано найтяжче?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети і
завдань уроку
Учитель. Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати поезію Тараса
Григоровича Шевченка. Познайомимося з творами, які були написані після
арешту та в період заслання. Я хочу, щоб ви відчули весь трагізм цього періоду
життя поета і, разом з тим, велику силу духу і безмірну любов до України.
Запишіть тему уроку. Прочитайте епіграфи. Які думки вони викликають у вас?
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Метод «Мікрофон».
- Чи злякався Шевченко присуду, застогнав, почав просити
помилування у царя? ( Не злякався, а й відважився писати під найсуворішим
наглядом і забороною.)
Учитель. Він не тільки сам виявляв дивовижний спокій , силу волі, а й
своїх побратимів підтримував добрим словом і навіть жартом. На допитах
Шевченко тримався мужньо й гідно, не втрачав присутності духу, мудро й
дипломатично відповідав на запитання високих чиновників-слідчих.
В одиночній камері центральної управи політичної поліції гіркі роздуми
поета вилилися в прекрасну лірику, яка свідчить, що не злоба й ненависть, а
любов жила в його серці у скрутний час випробувань. Любов до знедоленої
України та її народу, до Бога, своїх побратимів і співчуття до всіх нещасних,
навіть до тюремних наглядачів. Поезій небагато – 13 проникливих, глибоких за
змістом творів. Вони об’єднані в ліричний цикл «В казематі».
2. Словникова робота.
Ліричний цикл – низка поезій, пов’язаних між собою єдиною думкою,
спільними почуттями.
3. Виразне читання поезій із циклу «В казематі».
( Учні декламують вірші «Не кидай матері!..», «Чого ти ходиш на
могилу?», «Ой, три шляхи широкії…», «За байраком байрак…» та інші.)
- Який вірш із цього циклу ви вивчали у 5 класі? («Садок вишневий
коло хати»)
4. Виразне читання напам'ять поезії «Садок вишневий коло
хати».
5. Бесіда:

3. - Яке враження у вас від твору?
- Як ви гадаєте, що зумовило появу цього твору в таких драматичних
умовах?
- Яким побачив поет літній вечір?
- Яким реченням починається поезія? Чому? ( Називним. Досягається
безпосередність враження від зорового образу.)
- Чи означає назва «садок» зменшення? ( Ні. Це народна назва, яка
не свідчить про малий розмір, а швидше – величність, замилування автора.)
- Про що ми дізнаємося з рядка «хрущі над вишнями гудуть»?
( Кінець весни, гарна погода, вечір.)
- Який голосний звук частіше вживається в « хрущі – гудуть –
плугатарі – йдуть»? ( У . Передає гудіння хруща.)
- Нагромадження якого приголосного ми спостерігаємо в рядках:
Співають, ідучи, дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сім'я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати...? (Ч)
- Чого досягає автор таким накопиченням? ( Ми підсвідомо ніби
чуємо солов'я, якого ще не названо.)
- Як у вірші передано зміну часу? ( Послідовно: «плугатарі з плугами
йдуть» – іще завидна, «вечірня зіронька встає» - звечоріло, «затихло все» - ніч.)
- Чи багато епітетів у творі? ( Три: вишневий (садок), маленьких
(діточок), вечірня (зіронька). Постійний епітет – вишневий.)
- Чи є ще інші художні засоби? ( Метафора - «зіронька встає», яка
переходить у порівняння вечірня зіронька і дочка.)
- Яка лексика наближає поезію до народної пісні? ( Пестливі слова.)
- Перед нами постає прекрасна картина. Чому ми не можемо назвати
цей твір ідилією? (Бо він написаний у казематі. Автор силою волі витворює
образи, якнайдальші від дійсності.)
- Визначте головну думку твору.
- Який з епіграфів найкраще характеризує цей твір?
- Шевченко змалював прекрасну картину літнього вечора,
українську сім'ю. Він ідеалізує родину не тільки в поезії, а і на своїх полотнах.
Погляньте на репродукцію картини «Селянська родина». Що спільного між
віршем і художнім полотном?
6. Учитель. Шедевр світової лірики – «Садок вишневий коло хати» -
засвідчує, що геніальність – у гармонійній простоті. У цьому творі живописні
елементи поєднані з елементами музики, а в змальованій картині закладені
ментальні коди українців: садок, мати, сім'я, соловейко. Вірш поклали на
музику П. Чайковський, М. Лисенко, Я. Степовий, Г. Хоткевич, Я.
Ярославенко. А ще цей твір полюбився народу і став популярною народною
піснею. Послухайте її. (Звучить запис народної пісні ).

4. 7. Розповідь про період заслання та останні роки життя та
творчості.
( Учні заздалегідь одержали завдання. Були поділені на групи
«Біографи», «Літературознавці». Далі їх розповідь).
Біографи. 30 травня 1847р. Тарасові Григоровичу оголосили вирок:
Художника Шевченка за складання бунтарських і значною мірою
непристойних віршів, як людину міцної будови тіла вислати рядовим в
Оренбурзький окремий округ з правом вислуги, зобов’язати владу пильно
стежити, щоб він ніяк не міг писати бунтарських і пасквільних творів.
На присуді цар Микола власною рукою олівцем дописав: «Під
найпильніший нагляд, заборонивши й малювати».
Оте «з правом вислуги» звучало як ще одне знущання, бо ні за яких
обставин начальство не дозволило б полегшити долю поета. Шевченко
зіронізував, що визнає справедливість такої кари.
І потекли страшні роки заслання. ( Можна показати на карті місця
перебування Шевченка в засланні).
Кожний день, проведений Шевченком у казармі, був для нього
випробуванням. Але й тут поет зумів прихилити до себе людей. Серед його
друзів тих літ були прості солдати, політичні засланці, офіцери й високі
начальники царської армії, вчені, чиновники, люди різних національностей. Усі
вони прагнули якось полегшити долю поета, та їм мало що вдавалося зробити.
Підраховано, що в неволі поет пробув 10 років, три місяці і двадцять шість
днів. Це четвертина всього віку і, на жаль, четвертина найкраща.
Під «червону шапку», як казав Микола Костомаров, Шевченка взяли
веселим, бадьорим, 33-літнім, з міцним здоров'ям, з густим русявим волоссям
на голові, а з-під «червоної шапки» повернувся, втративши здоров'я,
сивобородим, з геть лисою головою. (Показати автопортрети Шевченка 1845,
1849 і 1851 рр.)
Літературознавці. Останнім творчим періодом у житті Шевченка був
період після заслання. Втомлений неволею, розбитий фізично, Кобзар ще хотів
жити, творити, але доля вже відлічувала останні роки його короткого життя.
Мотиви лірики останніх років поета – гнітюча самотність, нездійснена мрія
одружитися й перебратися в Україну, медитативні вірші.
Поезія Шевченка не вихолола, а засвітилася новим вогнем. Переконують
в силі Шевченкового таланту поеми «Неофіти», «Юродивий», «Марія». Його
поезія сповнена якимсь дивним філософським просвітленням, вселюбов'ю і
глибиною почуттів. В цей час були написані «Молитва», «Не нарікаю я на
Бога…», «Тече вода з-під явора…», «Муза», «Слава», «Чи не покинуть нам,
небого…» та інші.
8. Аналіз поезій «Росли укупочці, зросли…», «Доля».
Читання поезії «Росли укупочці, зросли». Аналіз:
- Які почуття викликав вірш?
- Коли був написаний твір? (26. 06. 1860р.)
- Що сталося в особистому житті Кобзаря? (Зрада, крах надії на
подружнє життя.)

5. - Зразком якої лірики є цей вірш? (Один із кращих зразків інтимної
лірики Шевченка.)
- Із скількох частин складається?
- Про що йдеться в першій?
- Чого просить ліричний герой у Бога? (Щасливого подружнього
життя.)
- Чи не є це мрією самого Шевченка? В яких рядках це звучить?
Учитель. Як було вже сказано, Шевченко в цей період писав
медитативні вірші.
Словникова робота. Медитативні вірші – вірші, у яких поет болісно
роздумує над проблемами життя і смерті, побаченим, прожитим, над змістом
існування себе самого й інших людей.
Вірші «Доля», «Муза», «Слава» належать саме до таких. Ці поезії були
записані Шевченком у «Щоденник» 9 лютого 1858 року і становлять триптих.
Словникова робота. Триптих – три твори, пов’язані одним задумом.
- Як ви розумієте слово «доля»? Які асоціації виникають?
Д о л я
успіх талант життя стежка щастя
Виразне читання поезії «Доля».
- Якою ви побачили долю у творі? Чи є автобіографічні мотиви?
Доля у вірші
друг, брат, сестра – школа, п’яний дяк – навчання – не лукавили,
просто йшли – нема неправди – друг убогий – слава.
- Чи вдалим є персоніфікований образ долі?
- Чи можна сказати, що він створений за фольклорними уявленнями?
- Які слова з цього вірша стали крилатими? ( Учися, серденько,
колись з нас будуть люде)
- Чи нарікає поет на свою долю? (Ні. Не жалі й скарги на долю, а
усвідомлення суворої , але благодійної школи життя.)
Учитель. Про популярність «Долі» свідчить те, що ще за життя
Шевченка було три публікації вірша 1860 року в російських перекладах.
Вірш поклав на музику М. В. Лисенко. (Звучить запис пісні «Доля»)
9. Учитель. Як же жив Шевченко в Петербурзі після повернення з
солдатчини? Багато працював, поспішав жити, хоч здоров'я все частіше
підводило.
Поета-засланця вітали з найбільшими почестями видатні вчені,
письменники прагнули з ним заприятелювати. Та найбільшого тріумфу досягає

6. Шевченко під час виступу на літературному вечорі в Петербурзі в залі Пасажу
11 листопада 1860 року. Російський письменник Володимир Обручев
розповідав: «Було літературне читання в пасажі з участю Достоєвського,
Бенедиктова, Майкова і Шевченка… Шевченка ж приймали з захопленням, яке
буває тільки в італійській опері. Шевченко не витримав, пустив сльозу і, щоб
заспокоїтися, мусив на кілька хвилин вийти за лаштунки. Потім читав
малоросійські вірші… публіка насолодилась мелодійністю його мови.»
Один з очевидців записав у своєму щоденнику, що аудиторія прийняла
Шевченка так, ніби він геній, що зійшов до зали Пасажу просто з небес…
Шанували мученика, який потерпів за правду.
V. Систематизація вивченого матеріалу
- Чи правильно буде робити висновок, що Шевченко на схилі віку
розчарувався у житті, став песимістом? Відповідь обґрунтуйте.
VІ. Підсумки уроку
1. Метод «Мозковий штурм».
- Великий поет Євген Маланюк уявляв Шевченка того часу людиною, що
прожила не життя, а «житіє». Як ви розумієте ці слова?
2.Рефлексія.
- Яка з поезій останнього періоду життя Шевченка вам найбільше
сподобалася? Чому?
3. Робота над змістом епіграфів.
- Прокоментуйте відповідність епіграфів темі уроку. Якщо ви змінили б
їх, то поясніть, чому.
4. Оцінювання. Аргументація оцінок.
VІІ. Домашнє завдання
Обов'язкове. 1. Вивчити вірш «Доля» напам'ять.
2. Осмислити тему «Шевченко і Біблія», опрацювавши
статтю підручника і додаткові джерела.
3. Прочитати цикл віршів «Давидові псалми».
За бажанням. Виписати афоризми з поезій циклу «Давидові псалми».

7. Шевченко під час виступу на літературному вечорі в Петербурзі в залі Пасажу
11 листопада 1860 року. Російський письменник Володимир Обручев
розповідав: «Було літературне читання в пасажі з участю Достоєвського,
Бенедиктова, Майкова і Шевченка… Шевченка ж приймали з захопленням, яке
буває тільки в італійській опері. Шевченко не витримав, пустив сльозу і, щоб
заспокоїтися, мусив на кілька хвилин вийти за лаштунки. Потім читав
малоросійські вірші… публіка насолодилась мелодійністю його мови.»
Один з очевидців записав у своєму щоденнику, що аудиторія прийняла
Шевченка так, ніби він геній, що зійшов до зали Пасажу просто з небес…
Шанували мученика, який потерпів за правду.
V. Систематизація вивченого матеріалу
- Чи правильно буде робити висновок, що Шевченко на схилі віку
розчарувався у житті, став песимістом? Відповідь обґрунтуйте.
VІ. Підсумки уроку
1. Метод «Мозковий штурм».
- Великий поет Євген Маланюк уявляв Шевченка того часу людиною, що
прожила не життя, а «житіє». Як ви розумієте ці слова?
2.Рефлексія.
- Яка з поезій останнього періоду життя Шевченка вам найбільше
сподобалася? Чому?
3. Робота над змістом епіграфів.
- Прокоментуйте відповідність епіграфів темі уроку. Якщо ви змінили б
їх, то поясніть, чому.
4. Оцінювання. Аргументація оцінок.
VІІ. Домашнє завдання
Обов'язкове. 1. Вивчити вірш «Доля» напам'ять.
2. Осмислити тему «Шевченко і Біблія», опрацювавши
статтю підручника і додаткові джерела.
3. Прочитати цикл віршів «Давидові псалми».
За бажанням. Виписати афоризми з поезій циклу «Давидові псалми».