2. Зміст:
 Вступ
 Планктон
 Нектон
 Бентос
 Пристосування риб
 Захист від оточуючого серидовища.
 Які пристосування гідробіонтів до високої щільності води?
 Які пристосування гідробіонтів до рухливості води?
 Які пристосування гідробіонтів до солоності води?
 Яке ставлення гідробіонтів до складу газів у воді?
 Яке ставлення гідробіонтів до кислотності?
 Відеоролик
 Кінець

3. Протягом року коливання температури в поверхневих шарах Світового
океану не перевищує 10-15˚С.На великих глибинах:1,5-2 ˚С.Але
водойми різних типів значно відрізняються за температурою.
Освітленість водойм зменшується зі збільшенням глибини.
На глибині 250м фотосинтезуючі організми існувати не можуть.
Водойми різних типів відрізняються за
сольовим складом води.Цей чинник обмежує
поширення гідробіонтів.Лише деякі види
можуть мешкати в широкому діапазоні
солоності.
Глибоководні організми пристосувалися до існування в умовах дефіциту кисню.
Густина води-один ізпровідних факторів водного серидовища існування.З нею пов`язаний тиск.

4. Назад

5. Планктон.
Кожен знає,що Планктон виглядає так:
Та мало хто знає,що насправді,в планктоні
мешкають водорості.найпростіші,медузи та інші.
Вони не здатні
протидіяти течіям,тому
розносяться на великі
відстані.
Їхні пристосування до існу-
вання в товщі води пов`язані
з забезпеченням плаву-
чості:дрібні розмі-
ри,різноманітні вирости.

6. Планктон (planktos - блукаючий, повітряним) - сукупність рослин
(фітопланктон: діатомові, зелені і синьо-зелені (тільки прісні водойми)
водорості, рослинні жгутиконосци, перідінеі тощо) і дрібних тварин організмів
(зоопланктон: дрібні ракоподібні, з більших - крилоногі молюски, медузи,
гребневики, деякі черв'яки), що мешкають на різній глибині, але не здатних до
активних пересуванням і до протистояння течіям. До складу планктону входять
і личинки тварин, утворюючи особливу групу - нейстон.
Нейстон -це пасивно плаваюче «тимчасове» населення самого верхнього
шару води, представлене різними тваринами (десятиногі, вусоногі і веслоногі
ракоподібні, голкошкірі, поліхети, риби, молюски та ін) в личинкової стадії.
Личинки, дорослішаючи, переходять в нижні шари пелагелі. Вище нейстону
розташовується плейстона.
Плейстола - це організми, у яких верхня частина тіла зростає над водою, а
нижня - у воді (ряска - Lemma, сифонофори та ін.) Планктон грає важливу роль
у трофічних зв'язках біосфери, тому що є їжею для багатьох водних мешканців,
у тому числі основним кормом для вусатих китів (Myatcoceti).
Назад

7. Нектон. Нектонні організми (більшість
риб, голово-ногих молюсків,
кито-подібні) здатні активно
пересуватись у товщі води,
незалежно від течії. Мають
обтічну форму тіла і добре
розвинені органи руху.
Назад

8. Бентос

9. До складу бентосу входять організми,які мешкають
на поверхні або в товщі дна водойм.
Ці організми мають
пристосування для
пересування по
дну водойм або
прикріплення до нього,
часто здатні
закопуватись у товщу
води..

10. Бентос (benthos - глибина) - гідробіонти дна. Представлений в основному
прикріпленими або повільно пересуваючими тваринами (зообентос:
форамінефори, риби, губки, кишковопорожнинні, черви, плеченогие молюски,
асцидії, тощо), більш численними на мілководді. На мілководді у бентос
входять і рослини (фітобентос: діатомові, зелені, бурі, червоні водорості,
бактерії). На глибині, де немає світла, фітобентос відсутня. У узбереж
зустрічаються квіткові рослини зостера, рупія. Найбільш багаті фітобентосу
кам'янисті ділянки дна. В озерах зообентос менш багатий і різноманітний, ніж в
морі. Його утворюють найпростіші (інфузорії, дафнії), п'явки, молюски, личинки
комах і ін. Фітобентос озер утворений вільно плаваючими діатомеями,
зеленими та синьо-зеленими водоростями; бурі і червоні водорості відсутні.

11. Чарівна
краса
бентосу.

13. Назад

14. Водне середовище за своїми властивостями дуже відрізняється від повітряного,
тому будова риб має ряд особливостей порівняно з будовою наземних хребетних
тварин.
Риби пристосовані до умов існування
насамперед формою свого тіла. У більшості
їх обтічна: загострена голова, від неї тіло
поступово потовщується, і до хвоста
звужується. Завдяки цьому тіло риби з
меншим напруженням врізається у товщу
води. Вода, обтікаючи найтовшу частину
тіла, тисне на його задню частину, що
сприяє просуванню риби вперед.
Але не тільки за допомогою плавців
риби добре плавають. Велику роль у
цьому відіграє плавальний міхур. Він є
в багатьох риб. Плавальний міхур має
вигляд сріблястої, витягнутої у довжину
кулі, що посередині ніби перев’язана
невидимою ниткою.
Плавці риб неоднакові за формою й будовою.
Форма тіла риби й його плавців, а також призначення
кожного з них залежать від способу життя тварини
Вага риби трохи більша за густину води
Полегшує рух риб у воді також шар слизу.
Він зменшує тертя тіла об воду.

15. • Дуже важливим у риб є наявність
луски(виконує захисну функцію ).
• А для дихання зябра.
Уздовж тіла, від голови до хвостового
плавця тягнеться бічна лінія, завдяки
якій риби сприймають коливання води,
напрям руху здобичі або хижака, рухи
власного тіла тощо.
Назад

16. Захист від оточуючого
серидовища.
У водному світі кожен захищається як може.
Розглянемо два випадки:
• Зміна кольору
(як і для маскування,так і
для відлякування)
• Збільшення розміру
(для відлякування) та
отруйні шипи.
Назад

17. Які пристосування гідробіонтів
до високої щільності води?
Воді властива висока щільність (1 г/см3, що в 800 разів більше щільності повітря) і
в'язкість.
– 1) У рослин дуже слабко розвинені або зовсім відсутні механічні тканини - їм опора
сама вода. Більшості властива плавучість, за рахунок повітроносних міжклітинних
порожнин. Характерно активне вегетативне розмноження, розвиток гідрохоріі -
винесення квітконосів над водою і розповсюдження пилку, насіння і спор
поверхневими течіями.
– 2) У живуть у товщі води і активно плаваючих тварин тіло має обтічну форму і змазано
слизом, що зменшує тертя при пересуванні. Розвинені пристосування для підвищення
плавучості: скупчення жиру в тканинах, плавальні міхури у риб, повітроносні
порожнини у сифонофор. У пасивно плаваючих тварин збільшується питома поверхня
тіла за рахунок виростів, шипів, придатків; тіло ущільнюється, відбувається редукція
скелетних органів. Різні способи пересування: згинання тіла, за допомогою джгутиків,
війок, реактивний спосіб пересування (головомоллюскі).
У придонних тварин зникає або слабо розвинений скелет, збільшуються розміри тіла,
звичайна редукція зору, розвиток дотикальних органів.
Назад

18. Які пристосування
гідробіонтів до рухливості
води?
Характерна риса водного середовища - рухливість. Вона бумовлена приливами і​​
відливами, морськими течіями, штормами, різними рівнями висотних відміток
русел річок.
- 1) У проточних водоймах рослини міцно прикріплюються до нерухомих
підводних предметів. Пробка поверхню для них в першу чергу - субстрат. Це
зелені (Cladophora) і діатомові (Diatomeae) водорості, водяні мохи. Мохи навіть
утворюють щільний покрив на швидких перекатах річок. У прибійній-відливної
зоні морів та багато тварин мають пристосування для прикріплення до дна
(черевоногі молюски, вусоногі раки), або ж ховаються в ущелинах.
- 2) У риб проточних вод тіло в поперечнику кругле, а у риб, що мешкають у
дна, як і в придонних безхребетних тварин, тіло плоске. У багатьох на черевній
стороні є органи фіксації до підводних предметів.
Назад

19. Які пристосування гідробіонтів
до солоності води?
Природним водоймам властивий певний хімічний склад. Переважають карбонати,
сульфати, хлориди. У прісних водоймах концентрація солей не більше 0,5 г /, в морях -
від 12 до 35 г / л (проміле - десяті частки відсотка). При солоності більше 40 проміле
водойму називають гіпергалинного або пересоленим.
- 1) У прісній воді (гіпотонічна середа) добре виражені процеси осморегуляції.
Гідробіонти змушені постійно видаляти проникаючу в них воду, вони гомойосмотічни
(інфузорії кожні 2-3 хвилини «прокачують» через себе кількість води, що дорівнює її вазі).
У солоній воді (ізотонічна середа) концентрація солей в тілах і тканинах гідробіонтів
однакова (ізотонічна) з концентрацією солей, розчинених у воді - вони пойкілоосмотічни.
Тому у мешканців солоних водойм осморегуляторні функції не розвинені, і вони не
змогли заселити прісні водойми.
- 2) Водні рослини здатні поглинати воду і поживні речовини з води - «бульйону», всією
поверхнею, тому в них сильно розчленовані листя і слабо розвинені провідні тканини і
коріння. Коріння служать в основному для прикріплення до підводного субстрату. У
більшості рослин прісних водойм є коріння. Типово морські і типово прісноводні види -
стеногалінние, не переносять значних змін у солоності води. Евригалінних видів
небагато. Вони звичайні в солонуватих водах (прісноводний судак, щука, лящ, кефаль,
приморські лососі).
Назад

20. Яке ставлення гідробіонтів
до складу газів у воді?
У воді кисень найважливіший екологічний фактор. Джерело його - атмосфера і
фотосинтезуючі рослини. При перемішуванні води, особливо у проточних
водоймах і при зменшенні температури вміст кисню зростає. Деякі риби дуже
чутливі до дефіциту кисню (форель, гольян, харіус) і тому воліють холодні
гірські річки і струмки. Інші риби (карась, сазан, плотва) невибагливі до вмісту
кисню і можуть жити на дні глибоких водойм. Багато водяні комахи, личинки
комарів, легеневі молюски теж толерантні до вмісту кисню у воді, тому що вони
час від часу піднімаються до поверхні і заковтують свіже повітря.
Вуглекислого газу у воді достатньо - майже в 700 разів більше, ніж у повітрі.
Він використовується у фотосинтезі рослин і йде на формування вапняних
скелетних утворень тварин (черепашки молюсків, покриви ракоподібних,
каркаси радіолярій та ін.)
Назад

21. Яке ставлення гідробіонтів
до кислотності?
У прісноводних водоймах кислотність води, або концентрація водневих
іонів, варіює набагато сильніше, ніж у морських - від pH = 3,7-4,7 (кислі)
до pH = 7,8 (лужні). Кислотністю води визначається багато в чому
видовий склад рослин гідробіонтів. У кислих водах боліт ростуть
сфагнові мохи і живуть у достатку раковини корненожки, але немає
молюсків-беззубок (Unio), рідко зустрічаються інші молюски. У лужному
середовищі розвиваються багато видів рдестов, елодея. Більшість
прісноводних риб живуть в діапазоні pH від 5 до 9 і масово гинуть за
межами цих значень. Кислотність морської води зменшується з
глибиною.
Назад

22. http://yandex.ua/video/search?filmId=OFnVjdclUXI&text=%D0%9F
%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%20%D0%B2%D0%BE
%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D1%8F
%20%D1%81%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0.%20%D0%9A
%D0%B0%D1%82%D1%8F%205%D0%B1&safety=1